CC BY
37
0 ■ gj ® Орипнальш дослдження
/Original Researches/
International journal of endocrinology
УДК 616-056.5-008.6-02-092-053.5/.6-07-08-084 DOI: 10.22141/2224-0721.13.2.2017.100596
Сорокман Т.В., Попелюк О.-М.В., Макарова О.В.
ВДНЗУ «Буковинський державний медичний унверситет», м. Черн1вц1, Укра'на
Зниження маси лла — нарiжний камшь терапп мeтaболiчного синдрому в niAAiTKiB
For cite: Mezhdunarodnyi Endokrinologicheskii Zhurnal. 2017;13:108-13. doi: 10.22141/2224-0721.13.2.2017.100596
Резюме. Актуальн'ють. В останне десятилття активно обговорюеться зв'язок метаболiчного синдрому (МС) з ожирнням. Ранне виявлення порушення жирового обмну i л'!кування здорових п'щл'тюв е важливим компонентом первинно! профлактики МС. Мета дослдження: вивчити кл'1н'1ко-еп'щем'ю-лопчну характеристику ожирння у п'щл'тюв та встановити ефективнсть первинно! профлактики МС. Матер'шли та методи. У процес досл1дження було проанал'1зовано медичнi форми 026/о «Медична карта дитини (для дошкльного та загальноосвтього навчальних заклад'1в)» 656 п'щл'1тюв 16-18 роюв, як навчаються в коледжах ВДНЗ Укра'ни «Буковинський державний медичний у^верситет» упродовж 2014-2016 рр. За результатами анал'зу була сформована група п'щл'тюв ¡з надлишковою масою тла та ожир 'мням iз 50 ос'б, як становили групу дослдження. Порушення жирового обмiну верифiкували з використанням перцентильних таблиць: ¡ндекс маси тла у межах 85-95-го перцентил'в о^нювався як надлишок маси, понад 95-го перцентиля — як ожир'мня. Серед лабораторних показниюв аналiзу п'щлягали р'1вн'1 холестерину, гормонiв щитопо^бно)' залози, глюкози кров'1 натще i псля проведення глюкозотолерантного тесту, р'вень еластази-1 в калi, а також результати додаткових iнструментальних досл'щжень. Серед п'1дл'1тк'1в була сформована кл'1н'1чна група iз 20 ос'б, яким проводився комплекс за-ходв, зокрема категоричне виключення з харчування рафiнованих легкозасвоюваних вуглево^в, до-зоване ф1зичне навантаження, корекця режиму дня. Результати. Аналiз даних медично! документаци 656 п'щл'тюв встановив порушення ф'зичного розвитку у 50 (7,6 %) ос'б, серед них надлишок маси тла у 28 (56 %), ожирiння — у 22 (44 %). Клiнiчно у половини обстежених iз надлишковою масою т1ла та ожи-р 'мням визначалися ознаки гормонального дисбалансу (стрИ, пперпдроз, чорний акантоз, пперкератоз, акне, прсутизм, пнекомасш, жирна себорея). Пщвищення артерiального тиску встановлено у 72,6 % п'1дл'1тк'1в. Рiзнi вар'анти порушення вуглеводного обмiну встановлено у 42,7 % осб. Майже у половини п'1дл'1тк'1в виявили зм1ни л'т'щного спектра кров'1, у кожного сьомого виявлено порушення в системi ге-мокоагуляцИ, у 17,1 % п'щл'тюв вщзначалося зниження функц'юнально!активност пщшлунково)'залози, що проявлялося зниженням еластази-1 в кал'1. Абсолютна бiльшiсть п'щл'тюв мали спадкову обтяженсть щодо ожирння, цукрового диабету 2-го типу та артер'ально! ппертензП. У 92,5 % п'щл'тюв iз ожир'мням визначен окрем'1 компоненти МС. Поеднання ожирiння з одним ¡з компоненлв МС становить 56,4 %, з двома — 32,2 %, з трьома — 11,2 % випадюв. 1з 20 па^ен^в, як перебували в програмi, у 12 (60 %) ос'б маса тла нормал'зувалася, у 8 (40 %) залишилось ожир1ння. Ефективнсть програми п1дтверджена зниженням поширеност'1 модифiкованих факторiв ризику: нерацонального харчування — на 13 %, ку-р1ння — на 6,9 %, порушення ф1зично)' активност — на 25,2 %, пщвищенням ¡нформованост — на 54 %, зниженням компоненлв МС (маса тла — на 30 %, артер'альна ппертенз'я — на 33,7 %, порушення вуглеводного обмiну — на 20 %, дисл 'топроте'нем 'т — на 33,3 %). Висновки. Порушення жирового обмiну серед п'щл'тюв становить 7,6 %, зокрема надлишок маси тла — 56 %, ожирння — 44 %. Компоненти МС мають 92,5 % п'щл'тюв ¡з ожир1нням. Поеднання абдомiнального ожирння з одним ¡з компоненлв МС — 56,4 %, ¡з двома — 32,2 %, ¡з трьома — 11,2 % випадюв. Ефективн'ють запропоновано!програми щодо зниження маси тла становить 60 % i пщтверджена зниженням поширеност'1 модифiкованих фактор 'в ризику розвитку МС.
Ключовi слова: пдлтки; ожирiння; метаболiчний синдром; первинна профлактика
© <^жнародний ендокринолопчний журнал», 2017 © «International Journal of Endocrinology», 2017
© Видавець Заславський О.Ю., 2017 © Publisher Zaslavsky O.Yu., 2017
Для кореспонденцп: Сорокман Тамта Василiвна, доктор медичних наук, професор, кафедра педiатрfl' та медично'1' генетики, Вищий державний навчальний заклад Укра'1'ни «Буковинський державний медичний ушверситет», пл. Театральна, 2, м. Черывць 58002, Укра'1'на; е-mail: [email protected]
For correspondence: Tamila V. Sorokman, MD, PhD, Professor, Department of pediatrics and medical genetics, Higher State Education Institution of Ukraine "Bukovinian State Medical University", Theatralna sq., 2, Chernivtsi, 58002, Ukraine; е-mail: [email protected]
iE!_
Вступ
Ожиршня належить до числа найбГльш поши-рених хрошчних захворювань на планетi i досягае масштабiв нешфекцшно! епадемп. Практично в ycix кра!нах CBiTy вщзначаеться зростання числа дггей i пщлигав, яю страждають в1д ожир1ння, при цьо-му кожн1 три десятилiття кшькють подвоюеться [1]. За останнi 20 роюв поширенiсть ожир1ння серед дь тей у в1ц1 в1д 6 до 11 роюв збiльшилась удв1ч1 (з 7 до 13 %), а серед шдлггюв в1д 12 до 18 роюв — майже Утрич1 (з 5 до 14 %) [2]. За даними Всесвггаьо! орга-нiзацГi охорони здоров'я, на планет близько 22 млн дггей до 5 рок1в i 155 млн дггей шк1льного в1ку ма-ють надлишкову масу тiла [3]. У розвинених кра!нах св1ту до 25 % п1дл1тк1в мають надлишкову масу тша, а 15 % страждають вщ ожир1ння [4]. В бврош за-йва маса тiла спостер1гаеться у 10—30 % дiтей вжом 7—11 рок1в i у 8—25 % тдиигав в1ком 14—17 роив [5]. За даними [6], у США у кожно! п'ято! дитини — над-лишкова маса тша або ожиршня. Даш лггератури вказують, що в Рос1йськГй Федерацп ожиршня д1а-гностуеться значно рiдше: у 5,5 % дггей, як1 прожи-вають у с1льськ1й мiсцевостi, i у 8,5 % — у мюьких поселениях [7]. Результати епщемюлопчних досль джень, проведених на теренах Украши, рееструють дитяче ожиршня вщ 5 до 20 % [8].
Критичними перюдами для початку надлишко-во! прибавки в мас е перший рж життя, в1к 5—6 роив i перiод статевого дозр1вання. До 30—50 % дггей, як1 страждають в1д ожир1ння, зберпають симптоми цього захворювання в юнацькому в1ц1 i подальших в1ков1й перюдах [9]. В1домо, що вже в дитячому вщ1 порушення жирового обмшу е предиктором р1зно-манггао! патологи. Так, за даними кардюлопчного дослщження, близько 60 % ос16 Гз ожир1нням вже до 10 роив мають один Гз фактор1в розвитку сер-цево-судинних захворювань, 20 % падлитав — два i бгльше фактори ризику кард1оваскулярних захворювань [10]. Ожиршня в юнацькому вщ1 у 70 % випадюв асощюеться з артер1альною гшертен-з1ею (АГ), у 25 % — з порушеною толерантшстю до глюкози (ПТГ) [11]. Зростання захворюваносп на ожиршня у дггей супроводжуеться зб1льшенням хворих на цукровий д1абет (ЦД) типу 2. В останне десятилитя активно обговорюеться зв'язок мета-бол1чного синдрому (МС) з ожиршням. Зг1дно з ре-комендац1ями IDF, обов'язковим критер1ем МС е абдом1нальне ожир1ння (окружшсть тали > 94 см у чоловтв i > 80 см у жшок европеощно! раси) в по-еднанн1 принаймн1 з двома з наступних фактор1в: п1двищення триглщерид1в > 1,7 ммоль/л, зниження лшопроте'1шв високо! щ1льност1 < 1 ммоль/л у чоловтв i 1,03 ммоль/л у жшок, пщвищення артерь ального тиску > 130/85 мм рт.ст., п1двищення р1вня глюкози венозно! плазми натще > 5,6 ммоль/л або виявлений ЦД типу 2 [12]. Окр1м основних критерь !в вид1ляються додатков1 метабол1чн1 компоненти МС: лептин, адипонектин, апопротеш В, лшопро-те!ни низько! щ1льност1, дисгл1кем1я, шсулшо-резистентн1сть без гшергажемп, ф1бринол1тичнГ чинники i фактори згортання, м1кроальбум1нур1я,
Орипнальш дослiдження /Original Researches/
гiперурикемiя, рiвень гiпофiзарно-надниркових гормонiв тощо.
До цього часу единих критерив, що дозволяють дiагностування МС у дитячому ввд, не розробле-но. Важливим е те, що ожиршня та його усклад-нення — оборотний стан за умови своечасного й ефективного лжування. Ранне виявлення порушення жирового обмшу i лжування здорових тд-лiткiв е важливим компонентом первинно! профi-лактики МС.
Мета даного дослщження — вивчити клшко-епiдемiологiчну характеристику ожиршня у шдлгг-кiв i встановити ефективнiсть первинно! профшак-тики метаболiчного синдрому.
Матерiали та методи
У процес дослiдження було проаналiзовано ме-дичнi форми 026/о «Медична карта дитини (для дошкiльного та загальноосвггнього навчальних за-кладiв)» 656 пщлижгв 16—18 рокiв, якi навчаються в коледжах ВДНЗ Украши «Буковинський держав-ний медичний ушверситет» упродовж 2014—2016 рр. За результатами аналiзу була сформована група пщ-лижгв iз надлишковою масою тша та ожиршням iз 50 осiб, яю становили групу дослщження. Серед них було 27 хлопщв i 23 дiвчини. Маса тша визначалася на електронних вагах, зрiст вимiрювався за допо-могою ростомiра, iндекс маси тша (1МТ) розрахо-вувався шляхом дшення маси тiла (кг) на квадрат зросту (м2). Порушення жирового обмшу вериф^-вали з використанням перцентильних таблиць: 1МТ у межах 85-95-го перцентилiв оцiнювався як надли-шок маси, понад 95-го перцентиля — як ожирiння. Крiм того, проведено аналiз 67 медичних карт ста-цiонарних хворих пiдлiткового вшу, як1 проходили лiкування в ендокринолопчному вiддiленнi облас-но! дитячо! клтчно! лiкарнi м. Чернiвцiв з приводу ожиршня за перюд iз 2006 по 2016 р. З медично! доку-ментацп видiленi основнi анамнестичш данi, окремi об'ективнi, бiохiмiчнi та гормональш показники. При аналiзi спадкового анамнезу уточнювалась на-явнiсть ожиршня серед найближчих родичiв, у тому чи^ страждають один чи обое батьюв вщ ожирiння, чи е серед найближчих родичiв хворi на ЦД типу 2, АГ, а також поеднання декшькох нозологш. З анамнезу життя в карту внесет маса тша при народженш, термши грудного вигодовування. В анамнезi захво-рювання цiкавило, з якого вшу дебютував надлиш-ковий набiр маси тiла. Серед лабораторних показ-никiв аналiзу пщлягали рiвнi холестерину, глюкози кровi натще i тсля проведення глюкозотолерантно-го тесту, гормошв щитоподiбноi залози (ЩЗ) кровi, рiвень еластази-1 в калi, а також результати додатко-вих iнструментальних дослщжень.
Серед пiдлiткiв була сформована клшчна група iз 20 оаб, яким проводився комплекс заходiв, зокрема категоричне виключення з харчування рафшованих легкозасвоюваних вуглеводiв: цукру та цукровмюних продуктiв i страв, картоплi сма-жено! та фрi, шоколаду, мармеладу, пщи, цука-тiв i ж^в з насиченими жирними кислотами —
Орипнальш досл^ження /Original Researches/
кондитерського жиру, маргарину, картопляних чипсiв, вершкiв i страв з них, сирiв i плавлених сир-юв, жирное свинини, ковбас i борошняних виробiв (булочок, круасашв, пирiжкiв, тортiв i пстечок). Рекомендованi страви з морепродуктiв, морсько^ риби, овочiв, фруктiв, макаронiв i3 твердих сортiв пшеницi, гречана, рисова та вiвсяна каша, олив-кова, соняшникова, арахiсова та кукурудзяна олп, знежиренi молочнi та кисломолочнi продукти. Методами кулшарно^ обробки мала бути варка, приго-тування на пару та заткання.
Для пщрахунку енергетично^ добово^ потреби дитини розраховували швидк1сть основного об-мiну залежно вщ статi i вiку за формулами: осно-вний обмiн ^вчата) = [0,0621 х надежна маса тша (кг) + 2,04357] х 240 (ккал) та для перерахунку в кДж х 4,1; основний обмш (хлопцi) = [0,0630 х на-лежна маса тша (кг) + 2,8957] х 240 (ккал).
Для розрахунку сумарно^ енергетично^ потреби з урахуванням фiзичноi активностi результати формул множили на коефщент 1,1 при низькш фiзичнiй активносп дитини; на 1,3 — при помiрнiй фiзичнiй активностi; на 1,5 — при високш фiзичнiй активности Усiм пацieнтам радили нормалiзувати режим дня, тривалiсть сну до 8-9 годин, обмежити перебу-вання за комп'ютером та телевiзором до 1 год.
Статистичний аналiз отриманих результатiв про-водився за допомогою стандартних методiв iз ви-користанням пакета прикладних програм StatSoft Statistica 6.0 для Microsoft Windows XP.
Результати
Анaлiз даних медично^ документацп 656 щд-лiткiв встановив порушення фiзичного розвитку у 50 (7,6 %) ойб, серед них надлишок маси тша — у 28 (56 %), а ожиршня — у 22 (44 %). За даними нау-ково^ лiтерaтури вважаеться, що надлишок маси тша й ожиршня частше трапляються в о^б жшочо^ ста-тi [4]. Однак у нашому дослщженш порушення жирового обмшу у хлопцiв траплялося в 1,2 раза часть ше, нш у д1вчат. Звертае увагу той факт, що у хлопщв надлишок маси тша й ожиршня трапляються майже з однаковою частотою (51,8 та 48,2 % вщповщно), а у дгвчат надлишок маси тша рееструеться практично удвiчi частше вщ ожирiння — 65,3 та 34,7 % вщ-повщно (рис. 1). Пщ час aнaлiзу даних медично^ документации встановлено, що вж початку збшьшення маси тша рiзний.
Так, вщзначено поступове наростання частоти патологи до 14 рокв, з деяким зниженням до 18 рок1в. Зокрема, початок наростання маси тша у вшД 9—10 роюв зареестрований у 8,2 %, в 11-12 — у 19,8 %, у 13— 14 рокв — у 46,7 %, у 15—16 — у 15,3 %, у 17—18 роюв — у 10 %.
Зктавлення показниюв довжини i маси тша шдлигав показало, що особи з нaдмiрною масою тша суттево випереджали свош однолiткiв iз нормальною масою тша за зростом (+0,73 ± 0,9 про-ти +0,34 ± 0,9 SD; р = 0,005). За наявносп ожиршня подiбноi зaдежностi не виявлено (зрос-тання +0,29 ± 0,9 проти +0,34 ± 0,9 SD; р = 0,735).
ОжирЫня ■ Надлишкова
1 маса тiла , %
0 20 40 60 80 100
Рисунок 1. Розподл пщлткт за показниками маси тла
ГГ
ЧА "
ГК "
С
%
С ) 10 20 30 40 50
Рисунок 2. Частота виявлення клнчних ознак у пщл1тк1в Примтки: ГГ — пперг'щроз; ЧА — чорний акантоз; ГК — гперкератоз; С — стрп.
Серед пщлитав 1з надм1рною масою тла високо-рослих 1 з показниками зросту вище середнього було 18 (64,2 %) ос1б проти 10 (35,7 %) ос1б 1з середшми показниками зросту (р = 0,003).
1з 67 пщлитав, яю знаходилися на стащонарно-му лжувант в ендокринолог1чному вщщленш, було 37 хлопщв 1 30 д1вчат. У переважно1 бшьшост1 па-щенлв (85,1 %) заключними д1агнозами були дис-пиу1таризм, гшоталам1чний синдром пубертатного перюду, у решти — конститущйно-екзогенне ожи-р1ння (8,9 %), синдром Лоуренса — Муна — Барде — Бщля (2,9 %), хвороба 1ценка — Кушинга (1,5 %), синдром Дауна (1,5 %). У всх дггей, як1 були шд спо-стереженням, д1агностовано ожир1ння 1—11 ступеня (SD 1МТ вщ +2 до +3). За типом вщкладення жиро-во1 тканини абдом1нальне ожиршня д1агностовано у 52,2 %.
Гормональне обстеження проводилося не в ус1х п1дл1тк1в, однак клш1чно у половини обстежених 1з надлишковою масою тша та ожир1нням визна-чалися ознаки гормонального дисбалансу (рис. 2). Стрп в основному локал1зувалися на внутршнш поверхн1 плечей (12 1з 30 ос1б; 40 %), стегон (10 1з 30 ос1б; 33,3 %), на шк1р1 боково1 поверхн1 живота (7 1з 30 ос1б; 23,3 %), на сдницях (1 1з 30 ос1б; 3,3 %), бшьш н1ж у половини (53,3 %) спостериалась по-еднана локал1зац1я стр1й. Свнухощт риси статури, гшощний тип ожир1ння виявлено у 3 тдлигав чо-лов1чо1 стал, несправжня гшекомаст1я — в 1 пщ-л1тка. У пщлитав жшочо1 стат1 виявлено г1рсутизм (3 1з 30 ос1б; 3,3 %), акне (5 1з 30 ос1б; 16,6 %), жирну себорею (4 1з 30 ос1б; 13,3 %), що розщнено нами як ознаки андрогензалежних дермопатш.
При об'ективному дослщжент п1двищен-ня артер1ального тиску (АТ) встановлено у 85 1з 117 щцлишв (72,6 %), при цьому у 39 ос1б (45,8 %)
Дiвчата Хлопцi
1ЕI_
визначалися межовi значения АТ, у третини з них дiагностували ознаки АГ I ступеня (28 осiб; 32,9 %), у 18 оаб (21,2 %) — ознаки АГ II ступеня.
Пальпаторне дослщження ЩЗ встановило зоб 1—11 ступеня у 25 шдлигав (21,4 %), при ультразвуковому дослщженш (УЗД) пщтверджено збшь-шення об'ему ЩЗ у 19 (16,2 %) пщлитав. Серед них еутиреощний зоб дiагностований у 89,4 %, ознаки субклшчного гiпотиреозу — у 2 пщлггав (10,5 %).
Рiзнi варiанти порушення вуглеводного обмь ну встановлено у 42,7 %, а саме: тдвищення рiвня глюкози натще у 8,5 % оаб, ПТГ — у 76,9 % оаб, встановлено ЦД типу 2 у 4,2 % оаб.
Обговорення
Майже у половини пщлигав виявили змiни ль пщного спектра кровi: пiдвищення рiвня триглще-ридiв — у 42,7 % оаб, зниження рiвня лшопротешв високо! щiльностi — у 35 % оаб. Варто зауважити, що у жодного обстеженого пiдлiтка не виявлено порушення показникiв сечово! кислоти. Натомiсть у кожного сьомого пщлггка виявлено порушення в системi гемокоагуляцп, зокрема пiдвищення рiвня фiбриногену, у кожного четвертого — пщвищення рiвня аланiнамiнотрансферази, що може свщчити про розвиток запального процесу в паренхiмi печш-ки. Окрiм того, у вах пiдлiткiв виявлялося зниження скорочувально! функци жовчного мiхура, досить часто (30,8 %) рееструвалися структурнi змiни жовчного мiхура та порушення лiтогенних властивостей жовчi (у 22,8 % iз них виявлявся бiлiарний сладж, у 8,9 % — конкременти в порожниш жовчного мь хура). У вск обстежених дiтей (100 %) зареестро-ванi дифузнi змiни пщшлунково! залози при УЗД, у 20 оаб (17,1 %) вщзначалося зниження функцю-нально! активностi падшлунково! залози, що про-являлося зниженням еластази-1 в калi вiд 198 до 99 мкг/г при середньому значенш 134,9 ± 23,4 мкг/г.
Звертають увагу змiни запального та функцю-нального характеру в уах обстежених пщлигав при проведеннi езофагогастродуоденоскопп. Найчасть ше дiагностували гастродуоденiт (38,4 %), гастрит (34,1 %), рефлюкс-езофапт (18,8 %), у кожного тре-тього пщлггка (33,3 %) вiдзначалася недостатнiсть нижнього кардiального сфiнктера.
За результатами анамнестичного дослiдження встановлено, що абсолютна бшьшють пiдлiткiв мали спадкову обтяженiсть щодо ожирiння, ЦД типу 2 та АГ. У кожно! третьо! особи родичi страждали вщ за-хворювань гепатобшарно! системи, падшлунково! залози, оргашв шлунково-кишкового тракту. У на-шому дослiдженнi виявлено, що майже 1/5 дггей мали ту чи шшу проблему з масою тiла при наро-дженнi: у 20 оаб — низька маса тiла i у 3 осiб — великий плщ.
У 62 (92,5 %) пщлггав iз ожирiнням визначеш окремi компоненти МС. Поеднання ожиршня з одним iз компоненпв МС становить 56,4 %, iз двома — 32,2 %, iз трьома — 11,2 % випадюв.
За результатами дослiдження була сформована клшчна група iз 20 оаб, в яких встановлено двi
Оригiнальнi дослiдження /Original Researches/
i бшьше ознаки розвитку МС. Цим пщлггкам проведена контрольована програма, що включала ri-покалорiйну дieту, дозоване фiзичне навантаження та корекщю режиму дня. 1з 20 пащенпв у 12 (60 %) оаб маса тша нормалiзувалася, у 8 (40 %) залишило-ся ожиршня. Ефективнють програми пiдтверджена зниженням поширеност модифiкованих факторiв ризику: нерацiонального харчування — на 13 %, ку-рiння — на 6,9 %, порушення фiзичноl акгивностi — на 25,2 %, пщвищенням iнформованостi — на 54 %, зниженням компоненпв МС (маса тша — на 30 %, АГ — на 33,7 %, порушення вуглеводного обмшу — на 20 %, дислiпопротешемiя — на 33,3 %). Неефек-тившсть впровадження програми зниження маси тша у 40 % пщлггав iз ожирiнням, очевидно, спри-чинена бшьш вираженими антропометричними, ге-модинамiчними та бiохiмiчними ознаками МС.
Висновки
1. Порушення жирового обм^ серед пщлггав становить 7,6 %, зокрема надлишок маси тiла становить 56 %, ожиршня — 44 %. Компоненти метаболiч-ного синдрому мають 92,5 % пщлггав iз ожирiнням. Поеднання абдомiнального ожирiння з одним iз ком-понентiв метаболiчного синдрому становить 56,4 %, iз двома — 32,2 %, iз трьома — 11,2 % випадюв.
2. Ефективнiсть запропоновано! програми щодо зниження маси тша становить 60 % та шдтверджена зниженням поширеност модифжованих факторiв ризику розвитку метаболiчного синдрому.
Конфлiкт iHTepeciB. Автори заявляють про вщсут-нiсть конфлiкту штереав при пiдготовцi дано! статгi.
References
1. Wethington HR, Sherry B, Polhamus B. Physician practices related to use of BMI-for-age and counseling for childhood obesity prevention: A cross-sectional study. BMC Fam Pract. 2011;12:80. doi: 10.1186/1471-2296-12-80.
2. Pavlovskaya EV, Bahaeva ME, Surkov AH, Strokova TV, Kahanov BS. Obesity in children: diagnosis and criteria clinical manifestations. Voprosy detskoi dyetolohii. 2012;10(3):18-22 (in Russian).
3. De Onis M, Onyango A, Borghi E, Siyam A, Blossner M, Lutter C. Worldwide implementation of the WHO Child Growth Standards. Public Health Nutr. 2012 Sep;15(9):1603-10. doi:10.1017/S136898001200105X.
4. Vos MB, Welsh J. Childhood obesity: update on predisposing factors and prevention strategies. Curr. Gastroenterol. Rep. 2010;12(4):280-7. doi: 10.1007/s11894-010-0116-1.
5. Weiss R, Dziura J, Burgert TS, et al. Obesity and the Metabolic Syndrome in Children and Adolescents. N Engl J Med. 2004;350:2362-74. doi: 10.1056/NEJMoa031049.
6. Jellinger PS, Smith DA, Mehta AE et al. American Association of Clinical Endocrinologist' Guidelines for management of dyslipidemia and prevention of atherosclerosis. Endocr Pract. 2012Mar-Apr;18Suppl 1:1-78. PMID:22522068.
Орипнальш дослiдження /Original Researches/
iEI
7. Kon'YYa, Volkova LYu, Korosteleva MM, Shylyna NM, Aleshyna YV, Toboleva MA. The prevalence of obesity in children preschool age and ruler in the Russian Federation. Voprosy detskoi dyetolohii. 2011;9(4):5-8 (in Russian).
8. Maydannyk VH. Clinical Recommendations for Diagnosis and Treatment of metabolic syndrome and obesity in children and adolescents. Mezhdunarodnyi zhurnal pediatrii, akusherstva i ginekologii. 2014;6(2):39-55 (in Russian).
9. Hebestreit A, Intemann T, Siani A, De Henauw S, Eiben G, et al. Dietary Patterns of European Children and Their Parents in Association with Family Food Environment: Results from the I.Family Study. Nutrients. 2017 Feb 10;9(2). pii: E126. doi: 10.3390/nu9020126.
10. Costa RF, Santos NS, Goldraich NP, Barski TF, An-drade KS, Kruel LF. Metabolic syndrome in obese adolescents: a comparison of three different diagnostic criteria. Pediatr (Rio J). 2012;88(4):303-9. doi:10.2223/JPED.2200.
11. Prevention of cardiovascular diseases in childhood and adolescence. Russian guideline. Rossiiskii kardiologicheskii zhurnal. 2012;6 S1(98):1-39 (in Russian).
12. Zimmet P, George K, Alberti K, Kaufman F, Tajima N, Silink M, Arslanian S, Wong G[et al.]. IDF Consensus. The metabolic syndrome in children and adolescents. —an IDF consensus report. PediatDiabetes. 2007;8(5):299-306. doi: 10.1111/j.1399-5448.2007.00271.x
OTpuMaHO 10.02.2017 ■
Сорокман Т.В., ПопелюкА.-М.В., Макарова Е.В.
ВГУЗУ «Буковинский государственный медицинский университет», г. Черновцы, Украина
Снижение массы тела — терапии метаболического
Резюме. Актуальность. В последнее десятилетие активно обсуждается связь метаболического синдрома (МС) с ожирением. Раннее выявление нарушения жирового обмена и лечение здоровых подростков является важным компонентом первичной профилактики МС. Цель исследования: изучить клинико-эпидемиологическую характеристику ожирения у подростков и установить эффективность первичной профилактики МС. Материалы и методы. В ходе исследования были проанализированы медицинские формы 026/о «Медицинская карта ребенка (для дошкольного и общеобразовательного учебных заведений)» 656 подростков 16—18 лет, которые учатся в колледжах ВГУЗ Украины «Буковинский государственный медицинский университет» на протяжении 2014—2016 гг. По результатам анализа была сформирована группа подростков с избыточной массой тела и ожирением в 50 человек, которые составляли группу исследования. Нарушение жирового обмена верифицировали с использованием перцентильных таблиц: индекс массы тела в пределах 85-95-го перцентилей оценивался как избыток массы, более 95-го перценти-ля — как ожирение. Кроме того, проведен анализ 67 медицинских карт стационарных больных подросткового возраста, проходивших лечение в эндокринологическом отделении областной детской клинической больницы г. Черновцов по поводу ожирения за период с 2006 по 2016 г. Из медицинской документации выделены основные анамнестические данные, отдельные объективные, биохимические и гормональные показатели. Среди лабораторных показателей анализу подлежали уровни холестерина, глюкозы крови натощак и после проведения глюкозотолерантного теста, гормонов щитовидной железы, уровень эластазы-1 в кале, а также результаты дополнительных инструментальных исследований. Среди подростков была сформирована клиническая группа из 20 человек, которым проводился комплекс мероприятий, в частности категорическое исключение из питания рафинированных легко усваиваемых углеводов, дозированная физическая нагрузка, коррекция режима дня. Результаты. Анализ данных медицинской документации 656 подростков установил нарушения физического развития у 50 (7,6 %) человек, среди них избыток массы тела — у 28 (56 %), ожирение — у 22 (44 %).
краеугольный камень синдрома у подростков
Гормональное обследование проводилось не у всех подростков, однако клинически у половины обследованных с избыточной массой тела и ожирением определялись признаки гормонального дисбаланса (стрии, гипергидроз, черный акантоз, гиперкератоз, акне, гирсутизм, гинекомастия, жирная себорея). Повышение артериального давления установлено у 72,6 % подростков. Различные варианты нарушения углеводного обмена наблюдались у 42,7 % лиц. Почти у половины подростков обнаружили изменения липидного спектра крови, у каждого седьмого выявлены отклонения в системе гемокоагуля-ции, у 17,1 % подростков отмечалось нарушение функциональной активности поджелудочной железы, что проявлялось снижением эластазы-1 в кале. Абсолютное большинство подростков имели наследственную отягощенность по ожирению, сахарному диабету 2-го типа и артериальной гипертензии. У 92,5 % подростков с ожирением определены отдельные компоненты МС. Сочетание ожирения с одним из компонентов МС составляет 56,4 %, с двумя — 32,2 %, с тремя — 11,2 % случаев. Из 20 пациентов, находившихся в программе, у 12 (60 %) масса тела нормализовалась, у 8 (40 %) осталось ожирение. Эффективность программы подтверждена снижением распространенности модифицированных факторов риска: нерациональное питание — на 13 %, курение — на 6,9 %, нарушение физической активности — на 25,2 %, повышение информированности — на 54 %, снижение компонентов МС (масса тела — на 30 %, артериальная гипертензия — на 33,7 %, нарушение углеводного обмена — на 20 %, дислипопротеине-мия — на 33,3 %). Выводы. Нарушение жирового обмена среди подростков составляет 7,6 %, в том числе избыток массы тела — 56 %, ожирение — 44 %. Компоненты метаболического синдрома имеют 92,5 % подростков с ожирением. Сочетание абдоминального ожирения с одним из компонентов метаболического синдрома — 56,4 %, с двумя — 32,2 %, с тремя — 11,2 % случаев. Эффективность предложенной программы по снижению массы тела составляет 60 % и подтверждена снижением распространенности модифицированных факторов риска развития метаболического синдрома. Ключевые слова: подростки; ожирение; метаболический синдром; первичная профилактика
ÏFJ
OpuriHOAbHi AOCAÎA^eHHA /Original Researches/
T.V. Sorokman, O.-M.V. Popeliuk, O.V. Makarova
HSEI of Ukraine "Bukovinian State Medical University", Chernivtsi, Ukraine
Weight loss as the cornerstone in the therapy of metabolic syndrome in adolescents
Abstract. Background. In the last decade, the relationship between metabolic syndrome (MS) and obesity is being actively discussed. An early detection of fat metabolism violations and treatment of healthy adolescents is an important component of primary prevention of metabolic syndrome. The aim of the study was to examine the clinical and epidemiological characteristics of obesity in adolescents and to estimate the effectiveness of primary prevention of metabolic syndrome. Materials and methods. The medical forms 026/o Medical record of a child (for pre-school and general educational institutions) of 656 adolescents aged 16—18 years, who study at HSEI of Ukraine Bukovinian State Medical University colleges within 2014—2016 years were analyzed. According to the result of the analysis, a study group was formed of 50 teenagers with overweight and obesity. The violation of fat metabolism was verified using percentile tables: BMI within 85—95 percentile was estimated as overweight, above 95 percentile — as obesity. In addition, there were analyzed of 67 medical records of inpatients adolescents who were treated for obesity in the Department of Endocrinology of the Chernivtsi Regional Children's Hospital in the period from 2006 to 2016. There analyze such laboratory parameters as the levels of cholesterol, thyroid hormones, blood glucose fasting test and glucose tolerance test, levels of elastase-1 in feces, and the results of additional research tool. There was formed a clinical group of 20 adolescent parents who underwent a range of measures, including a complete exclusion of easily digestible refined carbohydrates from daily meals, a certain amount of physical activity, correction of day regimen. Results. The analysis of medical records of 656 teenagers data showed a violation of physical development in 50 (7.6 %) patients, including excess body weight in 28 (56 %), obesity in 22 (44 %) persons. Half of examined patients with overweight and obesity had clinical symptoms of hormonal imbalance
(striae, hyperhidrosis, black acanthosis, hyperkeratosis, acne, hirsutism, gynecomastia, oily seborrhea). The increased blood pressure was observed in 72.6 % of adolescents. Different versions of carbohydrate metabolism impairment found in 42.7 % of cases. Nearly half of teens had changes in lipid profile, each seventh had deviations in hemocoagulation system, 17.1 % of adolescents had decreased pancreatic functional activity that manifested as a decrease of elastase-1 in feces. The vast majority of teens had a hereditary burden of obesity, diabetes type 2 and hypertension. 92.5 % of adolescents with obesity had some components of MS. The combination of obesity with one of the metabolic syndrome components was registered in 56.4 % cases, with two components in 32.2 %, with three components in 11.2 % of cases. Among 20 patients in the program in 12 (60 %) cases body weight became normal, in 8 (40 %) persons obesity remained. The effectiveness of the program was confirmed by a decrease in the prevalence of modified risk factors: poor nutrition by 13 %, smoking by 6.9 %, violation of physical activity by 25.2 %, increase of awareness by 54 %, decrease of metabolic syndrome components (body weight by 30 %, hypertension by 33.7 %, carbohydrate metabolism by 20 %, dyslipoproteinemia by 3.3 %). conclusions. Violation of fat metabolism among adolescents occurred in 7.6 % cases, in particular excess body weight in 56 %, and obesity in 44 % persons. 92.5 % of obese adolescents had the components of metabolic syndrome. The combination of abdominal obesity with one of the components of metabolic syndrome is 56.4 %, with two components — 32.2 %, with three components — 11.2 %. The effectiveness of suggested program to reduce body weight is 60 % and it is confirmed by the decrease of the prevalence of modified risk factors for metabolic syndrome. Keywords: adolescents; obesity; metabolic syndrome; primary prevention
