CC BY
56
УДК [338.45+338.2+330.88]:004 JEL: F29;Oil; P51
СМАРТ-ПРОМИСЛОВ1СТЬ: Ф0РМУВАННЯ БАЗИСУ НОВОГО ЕТАПУ ЕКОНОМ1ЧНОГО ЗРОСТАННЯ У СВ1Т1
© 2020 КНЯЗЕВ С. I.
УДК [338.45+338.2+330.88]:004 JEL: F29; O11; P51
Князев С. I. Смарт-промисловкть: формування базису нового етапу eK0H0Mi4H0r0 зростання у свт
Метою cmammi е анал'в процеав становлення смарт-промисловостi в кртнах-л'дерах, визначення перспектив, зумовлених ii розвитком у CBimi, а також мсця iрол'> Украни в цих процесах. Визначено фундаментальну особливкть сучасного пер'юду, якою е структурна перебудова свтовоi економки, обумовлена змiною технолог'нних уклад'в. Кнець чергового економiчного циклу зб'гся зi спалахом пандемп ранше нев'домого в'русу (COVID-19), що призводить до найсильтшоi економiчноi кризи за останн десятир'тя. Сформульовано нов'> виклики, ризики та загрози, пов'язаш зi змiнами структури свтового господарства, а отже, i з принципово новими процесами конкуренци, що проходять в умовах змн технологй, комункацш тощо. Розкрито особливостi промислового смарт-тдприемства - гнучкого кiберфiзичного виробництва, що забезпечуе точне на-лаштування на споживача i (рунтуеться на використант великих даних, - як складовоi смарт-промисловости Проанал'вовано досв'д формування стратегй розбудови смарт-промисловост'> кртн-л'дер'в: ФРН, США та Китаю, як у найближчому майбутньому будуть в'Шгравати пров'дну роль у побудовi новоiмоделi «розумного зростання» свтовоiеконом'жи. Також розглянуто особливостiнацональних стратегчних програм кран ЕС щодо дигiталiзацiiпромисловостi та розбудови 1ндустрИ4.0, що сформован як вiдповiдь на головний виклик сучасностi - недостатн темпи цифровiзацii промислових сектор'в i розвитку iнновацiй. Визначено нов'> перспективи, можливостi та проблеми, пов'язанi з розвитком смарт-промисловостi в УкраЫ. Надано ряд пропозицй, реалiзацiя яких сприятиме подоланню нашдюв тепершньо: економiчноi кризи i виходу Укра:ни на траекторю стаб'шьного економ'нного зростання.
Ключов'! слова: технологiчний уклад, смарт-тдприемство, смарт-промисловкть, 1ндустр'т 4.0, промисловий штернет речей, кiберфiзичнi ви-робнич системи, iнформацiйно-комунiкацiйнi технологи, велик даш. DOI: https://doi.org/10.32983/2222-4459-2020-4-150-162 Ббл.: 38.
Князев Святослав 1горович- кандидат економiчних наук, старший науковий ствробтник, В'дд'шення економки, Нацональна академiя наук Укра:-ни (вул. Володимирська, 54, Кив, 01030, Укранаj E-mail: [email protected]
ORCID: http://orcid.org/0000-0002-5308-4960 Researcher ID: http://www.researcherid.com/AAA-9130-2019
УДК [338.45+338.2+330.88]:004 JEL: F29; O11; P51
Князев С. И. Смарт-промышленность: формирование базиса нового этапа экономического роста в мире
Целью статьи являются анализ процессов становления смарт-промышленности в странах-лидерах, определение перспектив, обусловленных её развитием в мире, а также места и роли Украины в этих процессах. Определена фундаментальная особенность современного периода, которая состоит в структурной перестройке мировой экономики, обусловленной изменением технологических укладов. Конец очередного экономического цикла совпал со вспышкой пандемии ранее неизвестного вируса (COVID-19j, что приводит к развитию наисильнейшего экономического кризиса последних десятилетий. Сформулированы новые вызовы, риски и угрозы, связанные со сменой структуры мирового хозяйства, а соответственно, и принципиально новыми процессами конкуренции, что проходят в условиях изменения технологий, коммуникаций и т. п. Раскрыты особенности промышленного смарт-предприятия - гибкого киберфизического производства, которое обеспечивает точные настройки на потребителя и базируется на использовании больших данных, - как составляющей смарт-промышленности. Проанализирован опыт формирования стратегий строительства смарт-промышленности странами-лидерами: ФРГ, США и Китая, которые в ближайшем будущем будут играть ведущую роль в формировании новой модели «разумного роста» мировой экономики. Также рассмотрены особенности национальных стратегических программ стран ЕС по дигитализации промышленности и строительству Индустрии 4.0, сформированные в ответ на главный вызов современности - недостаточные темпы цифровизации промышленных секторов и развития инноваций. Определены новые перспективы, возможности и проблемы, связанные с развитием смарт-промышленности в Украине. Представлен ряд предложений, реализация которых буде содействовать преодолению теперешнего экономического кризиса и выходу Украины на траекторию стабильного экономического роста.
Ключевые слова: технологический уклад, смарт-предприятие, смарт-промышленность, Индустрия 4.0, промышленный интернет вещей, кибер-физические производственные системы, информационно-коммуникационные технологии, большие данные. Библ.: 38.
Князев Святослав Игоревич - кандидат экономических наук, старший научный сотрудник, Отделение экономики, Национальная академия наук Украины (ул. Владимирская, 54, Киев, 01030, Украинаj E-mail: [email protected]
ORCID: http://orcid.org/0000-0002-5308-4960 Researcher ID: http://www.researcherid.com/AAA-9130-2019
Роботу виконано в рамках НДР «Довгостро!^ фактори i тенденцп розвитку нацюнально! промисловост в умовах четверто! промислово! революцп» (0119U001473).
UDC [338.45+338.2+330.881:004 JEL: F29; O11; P51
Kniaziev S. I. Smart Industry: Building the Basis for a New Stage of Economic Growth in the World
The article is aimed at analyzing the processes of establishing smart industry in the leading countries, defining the prospects determined by its development in the world, as well as the place and role of Ukraine in these processes. The fundamental feature of the modern period is identified, which consists in the structural change of the world economy, caused by changes in technological orders. The end of the latest economic cycle coincided with the outbreak of a pandemic of a previously unknown virus (COVID-19), leading to the worst economic crisis of recent decades. New challenges, risks and threats are formulated, associated with the change of structure of the world economy, and, accordingly, fundamentally new processes of competition, which take place in the conditions of changes in technology, communications, etc. Features of the industrial smart enterprise - flexible cyberphysical production facility, which provides accurate settings on the consumer and is based on the use of big data as a component of the smart industry - are disclosed. The experience of forming strategies of the smart industry construction by the leading countries: Germany, the United States and China, which will play a leading role in the formation of the new model of «reasonable growth» of the world economy in the near future, is analyzed. Also considered are the features of the EU's national strategic programs on the digitalization of industry and the construction of Industry 4.0, formed in response to the main challenge of our time - the insufficient pace of digitalization of industrial sectors along with the development of innovation. New perspectives, opportunities and problems related to the development of the smart industry in Ukraine are defined. A number of proposals are presented, the implementation of which will help to overcome the current economic crisis and Ukraine's exit on the trajectory of stable economic growth.
Keywords: technological order, smart enterprise, smart industry, Industry 4.0, industrial Internet of things, cyberphysical production systems, information and communication technologies, big data. Bibl.: 38.
Kniaziev Sviatoslav I. - PhD (Economics), Senior Research Fellow, Department of Economics, The National Academy of Sciences of Ukraine (54 Volodymyrska Str., Kyiv, 01030, Ukraine) E-mail: [email protected]. ua
ORCID: http://orcid.org/0000-0002-5308-4960 Researcher ID: http://www.researcherid.com/AAA-9130-2019
Фундаментальною особливштю сучасного пе-рюду е структурна перебудова свито! еко-номши, обумовлена змшою технолопчних укладiв. Життевi цикли цих макроекономiчних, технолопчних та шститущональних цшсностей проявляются у «довгих хвилях» Кондратьева [1]. Процес змши технолопчних укладiв вкбуваеться приблизно раз на пiвсторiччя i супроводжуеться технолопч-ними революцiями, як обумовлюють виникнення i схлопування фшансових бульбашок, знецшюють значну частину виробничого та людського кашталу, викликаючи економiчну кризу та депресш [2; 3].
На сьогодш кшець чергового економiчного циклу збихя зi спалахом пандеми ранше неведомого вь русу (СОУШ-19) i рекордним обвалом цш на нафту. Ця криза уже стала найсильншою за останш деся-тилитя: за оцшками МВФ, очкуване падшня обсяпв ВВП у 2020 р. в США може скласти 5,9 %, у бврозош -7,5 %, в Укра'М - 7,7 % [4]. Все це неминуче провокуе появу нових виклишв, ризишв i загроз, пов'язаних зi змшами структури свиного господарства, а отже, i з принципово новими процесами конкуренцй, що проходять в умовах змш технологш, комункацш тощо. Ринки, що розвиваються, до яких взноситься й Украша, перебувають шд найбкьшим ударом. На них негативно впливае монетарна полiтика провк,-них центробанюв свиу, як «заливають» сво! економь ки грошима, зниження попиту на сировинш товари, характеры для кризових перiодiв, розриви у ланцюж-ках поставок i зростання загального рiвня боргового навантаження.
Вихк з кризи на чергову «довгу хвилю» еко-номiчного зростання призведе до формування нових форм оргашзаци, перш за все, у промисловому виробництв^ а отже, i змши у трудових вкносинах, лопстичних процесах тощо. На цьому еташ суттево шдвищуеться роль держави у стимулюванш швес-тицшно! й шновацшно! активноси в перспективних напрямках зростання нового технолопчного укладу та подоланш супутнк кризових явищ, у тому чи^ обумовлених пандемiею. Уже тепер у багатьох кра!-нах розмiри державно! шдтримки економки склада-ють макроекономiчнi величини. Наприклад, у США на боротьбу з насл^дками коронавiрусу спрямовано приблизно 2,3 трлн дол. (близько 11 % ВВП), у тому числк 250 млрд дол. - на забезпечення разових по-даткових шльг фiзичним особам; 250 млрд дол. - для розширення допомоги з безробптя; 24 млрд дол. - на забезпечення безпеки мережi продукив харчування для найбкьш вразливих груп населення; 510 млрд дол. - на запоб^ання корпоративним банкрутствам шляхом надання кредиив, гарантш тощо [5].
Водночас для кра!н, яш зможуть своечасно осво-!ти i масштабувати кiберфiзичнi виробництва нового технолопчного укладу, в^дкриваються можливоси «здшснити стрибок» в економiчному розвитку, рашше за шших опанувавши нову «довгу хвилю» розвитку та запустивши новий цикл накопи-чення кашталу.
Варто зазначити, що свита iсторiя вже знае схожi приклади. У попередш часи державне стиму-
лювання вкбувалося переважно через проведення гонки озброень та вiдповiдне зб1льшення державних видатйв на НДДКР. Саме так у минулому столик отримали розвиток х1м1чш та ядернi технологи, 1КТ та електронна промисловiсть тощо. Сьогодш багато фаxiвцiв говорять про запровадження нових тишв озброення, певним чином «гуманних» для людини, водночас руйшвних для роботизовано! арми та критично! цивкьно! iнфраструктури противника, зокре-ма: кiбернетичниx, космiчниx, електромагнiтниx та ш., що, своею чергою, стимулюватиме розвиток тех-нологiй подвiйного призначення.
Найближчим часом охорона здоров'я, а також медична та фармацевтична промисловосп, як пров^ш галузi нового технолопчного укладу, актуалiзованi пандемiею COVID-19, можуть отримати додатковий iмпульс для зростання. Практично тоталь-не введення у свт карантинних заxодiв та обмеження на пересування громадян, з одного боку, зменшують витрати на шформацшш технологй' тих споживачiв, якi попали шд карантинний прес, а з шшого - нада-ють iмпульс для подальшого розвитку 1КТ внасл^ок нарощування попиту на послуги електронно! торпв-Ai, дистанцiйно'! освiти, обладнання для роботи вдома i з вкдалених робочих мiсць [6].
Держави швестують колосальнi ресурси в обладнання громадських мкць i транспорту засоба-ми вiдеореестрацi! i стеження за громадянами, роз-пiзнання !х обличь, контролю за !х пересуванням та станом здоров'я. На цш основi отримують розвиток системи штучного штелекту, що оперують великими обсягами даних («big data») i для обробки яких по-трiбнi високошвидшсний iнтернет, супер-ЕОМ та високопродуктивне програмне забезпечення. А це, своею чергою, стимулюе розвиток нанотехнологш для виробництва обчислювально! техшки iз в1дпо-в1дними показниками продуктивностi, компактнос-тi й енергоефективносп, а також iншиx авангардних технологш сучасно! «розумно!» шдустри, яка тепер швидко прогресуе у свт.
Ще у кв1тн1 2011 р. на щор!чному промисло-вому ярмарку у Ганновер! (Федеративна Республка Шмеччина) були вперше презентованi основн1 поло-ження ново! концепцГ! розвитку промисловосп «1н-дустр1я 4.0», iнiцiйованi Шмецькою академiею техшч-них наук, Шмецьким досл1дним центром з1 штучного штелекту та Федеральним мшштерством осв1ти та наукових дослкжень Нiмеччини.
По суп концепцiя стала в1дпов1ддю на вимоги часу щодо формування ново! архкектонки св1тово! економiки п1сля глобально! фшансово! кризи 20082009 рр., що виникла внаслкок зменшення частки реально! економки (сфери виробництва) та збкьшен-ня частки сфери послуг, а також внаслкок р1зкого стрибка цш на енергоресурси на початку 2000-х рр.,
до якого, своею чергою, призвело досягнення зр^ос-т1 домшуючого теxнологiчного укладу та зниження темтв економiчного зростання.
Запропонований у концепци п1дх1д передбачае пiдвищення конкурентоздатносп промислово! про-дукцИ за рахунок штеграци принцип1в кiберфiзичниx систем (Cyber Physical Systems, CPS) у виро6нич1 про-цеси на пiдприемстваx шляхом шдключення вироб-ничого обладнання, машин, споруд, складських при-мiщень тощо до 1нтернету. Впровадження промисло-вого штернету речей (Industrial Internet of Things, IIoT) та персоналiзованого роботизованого виробництва визначеш як важливi складовi четверто! промислово! революци, яка мае забезпечити формування яккно ново! «розумно!» смарт-шдустри як базису смарт-зростання св1тово! економiки, заснованого на знаннях та еколопчно дружн1х теxнологiчниx i продуктових шноващях.
За оцiнками фаxiвцiв McKinsey & Co до 2025 р., технологшми IIoT буде охоплено в1д 80 % до 100 % св1-тово! обробно! промисловост1 [7], а капiталiзацiя ринку ¡ндустри 4.0 до 2024 року може сягнути 156,6 млрд дол. при очкуваних середньорiчниx темпах зростання у 16,9 % [8]. То ж не дивно, що проблемам смарт-шдустри в кра!нах свггу присвячено велику ккьшсть наукових публкацш, аналiтичниx матерiалiв, р1зного роду огляд1в i зв1т1в мiжнародниx 1нститут1в i оргаш-зацiй [9; 10].
Натомкть к1льк1сть в1тчизняних ро61т у цш сферi е не такою значною. Окремi питання смарт-спецiалiзацi! та ¡ндустри 4.0 розглянуто у статтях I. бгорова [11; 12], Ю. Рижово! [12; 13], В. Хаустово! [14], В. Ск1цько [15] та ш. Проблематицi подальшого розвитку нацюнально! промисловост1 на принципах «смарт» присвячено низку робк фаxiвцiв 1нституту економки промисловост1 НАН Укра!ни.
У них, зокрема, висвклено актуальнiсть переходу економки Укра!ни до неоiндустрiально!' моделi розвитку з метою забезпечення виходу на яшсно вищий рiвень соцiально-економiчно! ефек-тивност1, проаналiзовано сучасний стан украшсько! промисловост1 i визначено ключов1 напрями ново! стратегИ !"! розвитку [16], виявлено особливост про-мислових смарт-тдприемств i смарт-промисловостi та перешкоди, як1 потр16но подолати для оновлення вкчизняного виробництва на базi IIoT [17], розкри-то проблеми ускладнення i роботизаци виробництва в Укра!нi, промисловкть яко! вiдрiзняеться ф1зичним i моральним зносом виробничих фонд1в i несприят-ливим iнвестицiйним клiматом [18], розкрито транс-формацiйний потенцiал цифровiзацi! економки Укра!ни [19], 1з урахуванням специфки в1тчизняних виро6ник1в запропонованi напрями залучення ш-вестицiй у розбудову промисловост на засадах Шдустри 4.0 [20].
Проте цшсна концепц1я становлення i розви-тку смарт-промисловост1, на в1дм1ну в1д ба-гатьох кра'н св1ту, в УкраМ i дос1 в1дсутня. Тому р1зш аспекти ще! важливо!' проблеми потребу-ють подальших спец1альних досл1джень, що врахову-ють сучасн1 особливост становлення у св1т1 нового технолопчного укладу, наявн1 св1тов1 практики за-провадження ¡ндустрИ 4.0 (як успшш, так i невдал1), а також особливост (техн1ко-технолог1чн1, структур-н1, шституцшш та 1н.) промисловост1 Украши.
Отже, метою статп е анал1з процеав становлення смарт-промисловост1 у крашах-мдерах, визна-чення перспектив, зумовлених ii розвитком у св1т1, а також м1сця i рол1 Украши в цих процесах.
Первиною ланкою смарт-промисловост е смарт-шдприемство, що характеризуеться можли-в1стю за допомогою IIoT в1дстежувати i контролю-вати функц1онування знарядь виробництва i вироб-ничий персонал, а також використовувати даш, що збираються, для шдвищення продуктивност1 пращ, вдосконалення технолопчних процес1в i якосп про-дукцИ.
Смарт-п1дприемство може розглядатися також з точки зору взаемоди апаратних засоб1в, первин-них даних, програмного забезпечення, штучного та людського штелекту. 1нформац1я, отримувана за допомогою датчийв, лог-файл1в i пошукових робопв в1д ф1зичних пристро'в i комп'ютерних мереж, зби-раеться, передаеться, попередньо опрацьовуеться, зберНаеться, в1зуал1зуеться, анал1зуються i засто-совуються висококвал1ф1кованим персоналом для моделювання промислових продукпв i виробничих процес1в [17, с. 24].
Практична реал1защя тако! взаемоди пов'язана з опрацюванням у режим1 реального часу великих обсяпв даних («big data») [21]. Як зазначено у [22, р. 654], технологй' великих даних являють собою нове поколшня технологш i архитектур, призна-чених для одержання економ1чно! вигоди в1д дуже великих обсяг1в широкого спектра даних, за допомогою високошвидшсного захоплення, знайдення i/або анал1зу. Це визначення описуе чотири в1дм1тш особливосп великих даних («4Vs») - обсяг (volume), р1зномашття (variety), швидк1сть (velocity) i варт1сть (value) [23].
Для правильного розумшня i ефективного ви-користання ще!' шформацИ зазвичай застосовуеться спещальний 1нструментар1й - 1нтелектуальний ана-л1з, предиктивна анал1тика, об'ектно ор1ентований анал1з, скоринг у режим1 реального часу, прогнозне моделювання, оптим1защя тощо [22, р. 675-677; 24]. Заводсью менеджери й 1нш1 фах1вц1 можуть використовувати таку просунуту анал1тику для глибокого за-нурення в ¡сторичш дан1 про виробнич1 процеси. Все це дозволяе виявляти й оптим1зувати фактори, що справляють найб1льший вплив на кшцев1 результати
господарсько!' д1яльност1. У багатьох глобальних то-варовиробник1в у широкому д1апазон1 галузей про-мисловост1 та географ1чних мкць розташування вже накопичена велика шльшсть первинних виробничих i ринкових даних, отримуваних у режим1 реального часу.
Використовуючи штеграцш та анал1з таких ра-н1ше 1зольованих масив1в (у тому числ1 слабострук-турованих i неструктурованих [22, р. 654]), вони дктають можливкть пропонувати нов1 важлив1 1де! [24]. Уся отримана 1нформац1я використовуеться для прийняття р1шень, побудованих на даних (data-driven decision making - DDD) [25], як у сфер1 поточних управлшських вплив1в, так i у стратег1чному управ-л1нн1 р1зномаштними промисловими системами [26, p. 9]. Водночас на сьогодш залишаеться не вирше-ною досить гостра проблема - створення безпечних мереж, що забезпечать невразливкть 1нтегрованих з 1нтернетом ф1зичних систем та пов'язаних з ними виробничих процеав в1д к1бератак.
Виробничим шдприемствам (компан1ям) у май-бутньому, певно, доведеться поступово в1дмовляться в1д власного виробництва комплектуючих i зб1льшу-вати шльшсть постачальник1в, працюючи з ними на в1домих принципах «точно в строк» i «точно у вста-новлен1й посл1довност1» («Just-in-Time» та «Just-in-Sequence»).
Це, своею чергою, вимагае високого р1вня коор-динацй' процеав взаемоди, заснованих на децентра-л1заци управл1ння та в1дмов1 в1д намагань стандарти-зувати та планувати виробнич1 процеси та ланцюжки, що постшно розвиваються.
Як уже зазначалось, на сьогодш у низщ кра'н свь ту сформован! власн1 стратег!! щодо основних напрям1в i механ1зм1в становлення нацюналь-но'1 смарт-промисловост1. Водночас варто придкити особливу увагу под1бностям та в1дмшностям таких стратег1й 1ндустр1альних краш-л1дер1в, розм1щених на р1зних континентах, а саме ФРН, США та Китаю, яю у найближчому майбутньому будуть вщгравати пров1дну роль у побудов1 ново!' модел1 smart growth св1тово!' економ1ки.
Шменнта, взявши курс на об'еднання пров1д-них технолог1й та побудову IIoT, стала лидером серед кра'н 6С у сфер1 «¡ндустрИ 4.0». Зац1кавлення у впровадженш нових технолог1й та в1дпов1дному отриманш потенц1йних див1денд1в, у першу чергу, виявили пров1дш промислов1 концерни, у тому чис-л1 Siemens, ThyssenKrup, Robert Bosch, BASF. За де-якими оц1нками, н1мецький б1знес до 2020 р. може швестувати в шфраструктуру IIoT до 40 млрд евро щор1чно [10].
Зважаючи на те, що смарт-промисловкть -це набагато бкьше, н1ж в1дособлен1 шдприемства i продукти, як1 на них створюються, саме велик1 кон-
церни Шмеччиш традицшно видiляють 3Ha4Hi об-сяги коштiв на проведення фундаментальних i при-кладних дослiджень, спрямованих на забезпечення розвитку смарт-промисловост на засадах взаемодц пiдприeмств з дослкниками, розробниками, по-стачальниками, дистриб'юторами, споживачами та ш. через ICT (мобкьний 1нтернет, iнтернет речей, хмарнi технологи'), завдяки чому формуеться глобальна цифрова платформа для полшшення коорди-наци' та пiдвищення активностi участ усiх партнерiв як в окремих ланцюгах, так i цiлих мережах створен-ня вартостi.
На сьогодш Нiмеччина робить ставку на фор-мування засад смарт-промисловостi у тради-цiйних для себе видах дiяльностi: по-перше, в обробнiй промисловостi - машинобудуванш та ав-томобiлебудуваннi, як забезпечують ш провiдне мш-це у европейськш та свiтовiй економках. По-друге, у транспортно-логiстичному комплексi та безпосе-редньо пов'язаних з ним виробництвах спецiалiзо-ваного обладнання, комплексних автоматизованих, вбудованих i кiберфiзичних виробничих систем, дат-чикiв пневматичних систем управлшня, виконавчих механiзмiв тощо. По-трете, у сферi 1КТ.
Наразi багато нiмецьких виробничих фiрм е свгговими лiдерами у згаданих вище галузях. 1х по-дальший розвиток у контекст побудови смарт-промисловост мае забезпечити збереження л1диру-ючих позицш ФРН на мiжнародних ринках промис-лово'1 продукци', якi ще тривалий час перебуватимуть у сташ волатильностi та певно'1 невизначеностi. Щд-вищення швидкостi реагування та гнучкосп на попит з боку клшнпв може знизити негативний вплив висо-ких витрат на оплату пращ, яка в обробнш промисло-восп Нiмеччини е досить високою i складае близько 20 % в1д загальних витрат [27, р. 14].
Застосування нових технологш, що активно впроваджуються в шмецькш промисловосп (Embedder Systems, Smart Factory, Robuste Netze, Cloud Computing, IT-Security), стимулюе надходжен-ня значних iнвестицiй в переход на засади «смарт» у галузях машинобудування, автомобiлебудування, електротехнiки, х1мИ, 1КТ, сiльського господарства. Все це суттево пiдвищуе привабливiсть Нiмеччини як мкця розташування смарт-пiдприемств.
Держава зi свого боку здiйснюе заходи зi стиму-лювання використання цифрових технологш в еко-номiцi. Зокрема, в краМ розроблено i затверджено на державному рiвнi «Iнформацiйно-комунiкацiйну тех-нолопчну стратегiю» [27, р. 16], що передбачае роз-ширення необхiдноï шфраструктури, прискорений розвиток цифрових технологiй та ïx упровадження у виробництво, виршення проблем кiбербезпеки.
У березнi 2015 р. Федеральним мшктерством економiки та енергетики i Федеральним мшктер-
ством ocbí™ та наукових дослiджень Шмеччини створено найбiльшу в краМ мережеву платформу Plattform Industrie 4.0, яка врахувала позитивний досв^ функцiонування комушкативних майдан-чикiв пiдприeмницьких спiлок BITCOM, VDMA та ZVEI.
Особливу увагу в нш придкено таким питан-ням, як безпека мережевих систем, право, освгга та пiдвищення квалiфiкацГí, взаемозв'язок представни-кiв влади, бiзнесу, науки та суспгльства. Одне з осно-вних íí завдань полягае у висвiтленнi дiючих пглотних проекпв та íx послiдовне впровадження у 6i3M^ моделi [27, р. 17].
Досвк Нiмеччини уже був вивчений i шдхопле-ний iншими промислово розвинутими крашами 6С, в яких були прийняп сxожi державнi програми: Hi-дерландами - «Smart Industry», Франщею - «Industrie du Futur» (IdF), Великою Британiею - «High Value Manufacturing Catapult» (HVMC), Iталiею - «Industria 4.0», Бельпею - «Made Different» та ш. Загалом за останш роки в 6С було розпочато п'ятнадцять нацi-ональних Шщатив щодо дигiталiзацi'í промисловостi та формування 1ндустри 4.0 [38].
У бкьшосп цих нацiональниx стратегiчниx про-грам визначено, що вони приймаються крашами як вкпов^ь на головний виклик - недостатш темпи цифровiзащí промислових секторiв та розвитку ш-новацiй. Майже в усix крашах 6С програми перед-бачають шдходи до розгортання та впровадження -«згори-донизу» (top-down). Це означае, що ключова роль у плануванш та впровадження належить урядам. Виключеннями е Швещя та Hiдерланди. У першш краí'нi бгльшу роль грають об'еднаш групи промис-ловцiв i науковщв, вони також розглядають питання бюджету.
А шдерландська програма базуеться на принципах «потрiйноí' спiралi» (triple helix) i шдходах «знизу-догори» через значне залучення промисловщв, унi-верситепв i наукових установ, тодi як виконавчi (урядовi структури) вiдповiдають ткьки за окремi напрямки.
Bаналiзованиx стратегiяx спостеркаеться зна-чний перетин по цкях i завданнях розвитку. Бiльшiсть полiтик нацiленi на зростання кон-курентоздатносп цiльовиx промислових секторiв, íx модершзащю та зростання. Часто економiчнi цш комбiнуються з соцiальними та екологкними. Варi-ацй цiлей стосуються окремих акцентш, пов'язаних з амбiцiями краши або ж внутрiшнiми причинно-наслкковими аспектами.
Проте iснують i певш вiдмiнностi. Наприклад, французька IdF е частиною ново! нацiональноí' про-мисловоí' полiтики краí'ни, а iталiйська стратепя спланована в рамках дорожньо'' карти розвитку ш-новацiй в краМ. Урядом розглядаеться набагато
1S4
бгльший перелгк викликiв, включно з клгматичними змгнами, вичерпними ресурсами, демографiчними змгнами тощо. Францiя розглядала 3Ha4Hi проблеми недогнвестування в промисловi сектори та низький рiвень цифровiзацГi. Нiдерланди, натомгсть, розгля-дали серйознi виклики в низькому рiвнi зайнятостi в промислових секторах. Британська HVMC роз-кривае, як уряд розвивае технологiчнi центри в низцг галузей.
Iталiя, як i Велика Британiя, ставить завдання щодо прискорення в розробках технологш наступ-ного укладу, окремо при цьому придгляючи увагу пiдтримцi малого та середнього бiзнесу (МСБ). На-томiсть Велика Британiя, Францiя та 1спангя ро-блять акцент на процесах швидко'' комерщалгзаци iнновацiй.
Бгльшгсть нацгональних стратеггй 4.0 базуеть-ся на суспгльному (public) фгнансуваннг (тобто з бю-джетгв центральних, реггональних органгв влади та мгсцевого самоврядування), доповнених приватними гнвестицгями.
Проте наявнг i унгкальнг риси. Наприклад, фран-цузька та гспанська гнгцгативи - обидвг детально опи-сують гнструменти фгнансування у виглядг позик для компангй з метою прискорення гнновацгйного розви-тку.
Французька комбгнуе широкий набгр фгнансо-вих гнструментгв, включно з позиками та податкови-ми пгльгами, й залученням приватних гнвестицгй до НДДКР. Шведська Р2030, керована та фгнансована значною мгрою самими галузями, мае на метг забез-печення кращого довгострокового сталого зростан-ня. Унгкальний елемент британсько'' програми HVMC полягае у тому, щоб забезпечити масштабування технологш та розповсюдження гнновацгй з мгнгмальни-ми ризиками через сгм технологгчних центргв, забез-печуючи при цьому стратеггчне залучення ключових промислових партнергв, а також передбачаючи чгткг схеми пгдтримки МСБ.
Хоча всг представлен полгтики заохочують на-уковг дослгдження за напрямами 4.0, пргори-тет все ж таки вгддаеться впровадженню та розгортанню вже наявних технологш 4.0. Тгльки гта-лгйська стратеггя робить бгльший акцент на наукових дослгдженнях, зокрема, на розробцг нових технологш для майбутнгх виробництв. У полгтикгв також немае чгткого фокусу на якихось окремих технологгях чи технологгчних секторах [28].
Кооперацгя мгж галузями, краща координацгя в наукових дослгдженнях г вгдносинах мгж нацгональ-ними та реггональними учасниками е головною темою в кожнгй нацгональнгй полгтицг кра'н 6С.
У США значущою подгею стало створен-ня в 2014 р. компангями ATT&T, Cisco, General Electric та Intel Консорцгуму промислового 1нтернету
(Industrial Internet Consortium TM, IIC) (далi - Кон-сорцiум) [29]. Його було створено як некомерцшну органiзацiю з в1дкритим членством. Метою оргашза-ц11 е усунення 6ap'epiB мiж рiзноманiтними техноло-гiями задля забезпечення максимального доступу до великих даних i вдосконалення штеграцИ фiзичного i цифрового середовища. Консорцiум мае сприяти шд-ключенню та оптимiзацiï ресурсiв, операцш та даних з метою розкриття цшностей бiзнесу в усiх галузях промисловость
Аля США модернiзацiя промислового сектора та цифрове мережеве об'еднання вироб-ничого обладнання з вiртуальним свггом, як i для Шмеччини, вiдноситься до найважливiших прюритепв. Одним з найважливiших завдань своеï стратегiï американський уряд вважае реiндустрiа-лiзацiю (решоринг) та повернення краши в число промислових лiдерiв 1. Водночас варто зазначити, що пiдходи та завдання, що ставлять перед собою Шмеччина та США на шляху до реiндустрiалiзацiï та побудови ново'1' смарт-промисловостi, дещо в^л,-рiзняються.
Концепцiя Iндустрiя 4.0 мае на увазi розвиток промисловостi Нiмеччини i передбачае, перед уам, нацiональний, а не глобальний прорив. Iï основним завданням е оптимiзацiя виробництва, робота над стандартами та орiентацiя на хай-тек ландшафт.
Основний фокус розвитку спрямований на малi та середш шдприемства. При цьому Концепцiя не за-перечуе можливiсть доступу мгжнародних компанiй до компонентiв виробництва перспективно! продук-цИ за умови ïx придбання iншими компанiями.
1 У своТй iнавгурацiйнiй npoMOBi новий Президент США Д. Трамп так охарактеризував цю проблему: «Один за одним заводи були закрит та покинули нашi береги, навггь не замислюючись про мтьйони i мтьйони кинутих американських робiтникiв. Багатство
нашого середнього класу було вирвано з будинш людей i по™ перерозподiлено у всьому свт. Але це було в минулому. I тепер ми дивимося ттьки у майбутне. ...Уа рiшення про торгiвлю, про по-датки, про iммiграцiю, з шоземних справ буде прийнято на користь американських робггнигав i американських амей. Ми повиннi за-хистити нашi кордони вiд руйнiвних дiй шших краТн, якi випускають нашi продукти, обкрадають нашi компанп' та знищують нашi робо-4i мiсця. Захист приведе до бтьшого процвiтання i сили» (CNN. Inaugural address: Trump's full speech. 2017. URL: http://edition.cnn. com/2017/01/20/politics/trump-inaugural-address
Окремо варто зазначити, що низка регуляторних заходiв уряду США сприяла тому, що американсьга корпорацп згорнули части-ну виробничих потужностей в iнших краТнах (Мексика, Китай та ш.), при цьому наростивши виробництво промисловоТ продукци на територп США (НВ. Ford не будуватиме завод у Мексицк 2017. URL: https://nv.ua/amp/ford-ne-buduvatime-zavod-u-meksitsi-413251.html
Це позитивно вщобразилося на темпах зростання американськоТ економ™ протягом останнiх рокiв, а також забезпечило у 2019 роц найнижчий рiвень безробiття у США за останш 50 рокiв (VOA.
У США - найнижче безробггтя за 50 рош. 2019. URL: https://ukrai-nian.voanews.com/a/bezrobittja-ameryka/4902687.htm l
О О m
о <
о
о
CL
с
<
о
s
Ё О X
s
Ш
БIЗНЕCIHФOPM № 4 '2020
www.business-inform.net
Натомкть кеологшю Консорцiуму е «спiльне використання», оск1льки, як вважаеться, тiльки пе-реймаючи досвiд iнших, а не дублюючи один одного, можливо домогтися сукупного прогресу без зайвих витрат. 1нструментом у цьому випадку е глобальна мережа 1нтернет, до яко! шдключена майже вся тех-шка у свiтi, що надае даш та зворотний зв'язок, задля шдвищення ефективностi компанiй.
Kонсорцiум фокусуеться на розвитку багатьох галузей економки: промисловосй, енергети-ки, медицини, транспорту, скьського госпо-дарства, сфери комунальних послуг. Свое завдання вш вбачае в оптим!заци рентабельних активiв, робля-чи акцент на загальнш фiнансовiй выдачи Також про-пагуеться створення вккритих платформ, якi можуть сформувати стандарти у майбутньому та забезпечити в^мову в!д формально! стандартизации Вiдмiнною рисою поглядш Консорцiуму, що вiдрiзняе його в1д iнших схожих програм, е об'еднання у безпечну ви-робничу мережу уже кнуючих об'ектiв.
Певною мiрою може скластися враження, що полiтика США (концепци «сп1льного використання» та «в^критих платформ») протирiчить офщшним заявам уряду щодо вiдродження промислово! потуж-ностi кра!ни. Але у цьому зв'язку варто згадати, що смарт-промисловшть тяжiе до платоспроможного споживача, а законодавчо гарантоваш усталенi «правила гри» в Сполучних Штатах (гарантування автор-ських прав, захищенiсть iнвесторiв, незалежшсть су-дово! влади, низький рiвень корупц!!, високий рiвень розвитку людського i доступнiсть фiнансового каш-талу тощо) у поеднаннi з найбкьш потужною у свiтi сферою НДДКР, надае кра'М широкi можливостi за-стосування провiдного мiжнародного досвiду в р!з-них галузях i хорошi шанси посiсти лiдируючi позици у свт у розвитку смарт-промисловостi.
Китай займае особливе мкце серед кра!н, якi розумiють важливiсть смарт-виробництв для свого iндустрiального майбутнього i вже розробили власш полiтики i програми розвитку та застосування IIoT. У 2015 р. уряд кра!ни прийняв стратепчний документ «Made in China 2025» (далi - Стратегiю), в якому на-мiченi прiоритети китайсько! промисловостi на базi сучасних смарт-технологш [30; 31, с. 39]. Крiм того, КНР передбачае прискорити штегращю шформацш-них технологiй i виробничого сектора з розвитком ш-дустрiального iнтернету на основi реалiзацií Шщати-ви «Internet Plus», яка мае життево важливе значення для трансформаци економки i цифрово! економiки та створення хмарних платформ, що сприяють роз-витку взаемозв'язшв як всерединi промислових ком-панiй, так i у виробничих ланцюжках в щлому.
Враховуючи особливосп полiтичного устрою кра!ни, не викликае подиву той факт, що почин здiйснення смарт-модернiзацiI належить уряду кра-
!ни, а державна полiтика з и реалiзацiI сформована за принципом «зверху - донизу». Стратепя ставить за мету амбкне завдання - перетворення Китаю до 2025 р. на свкового виробника та високотехнолопч-ну державу, насамперед через нарощування потуж-ностей «iнтелектуальноI» smart industry. Характерною рисою СтратегИ е пров^дна роль уряду кра!ни в управлшш економiкою та трансформащйними процесами.
Як i в iдеологiI Консорщуму у США, завдання Стратег!! у КНР не обмежуються питаннями розвитку виключно промисловосп, а включають 9 прюритепв: полiпшення промислових iнновацiй; штегращю ш-формацiйних технологiй та виробництва; шдтримку китайських брендiв; впровадження зеленого вироб-ництва; просування проривних досягнень у десяти ключових секторах (шформацшш технологи; числов! контрольш iнструменти та робототехнка; космiчна та автщйна продукщя; морське обладнання та ви-сокотехнолопчш судна; передове зал!зничне тран-спортне обладнання; енергозбериаюч! та транспорт-ш засоби з використанням нових вид!в енерги; енер-гетичне обладнання; скьськогосподарськ машини; нов! матертли; бюлопчна медицина та високотехно-лопчш медичш апарати); прогресивну реструкту-ризацш виробничого сектора; просування сервшно-ор!ентованого виробництва та шдустри промислових послуг; штернащонал!защю виробництва. Остання позицш заслуговуе на особливу увагу та згадку про пол!тику «спкьного використання» Консорщуму.
Володшчи величезним фшансовим, промис-ловим i людським кашталом, Китай в останне десятиркчя великими темпами нарощуе i свш науково-технкний потенщал. Санкци з боку США та кра!н бвросоюзу проти китайських високотехноло-пчних компанш змусили !х форсувати власш НДДКР у створення нащонально! технолопчно! бази, i тепер за !х обсягами Китай займае другу сходинку у свт. Здшснення значних кашталовкладення та активний розвиток власно! науково! сфери, дозволяе йому вже не просто копшвати зах^ш технолог!!, а й просувати власш (в тому числ! цифров!), яскравим прикладом чого е розробки Alibaba Group, Lenovo та ш. Водно-час на сьогодш власш результати НДДКР не можуть поки що забезпечити щльов1 темпи зростання економки Китаю, тим бкьше - у зв'язку з пандемшю. Тому в арсенал! китайських компанш присутш р!з-номаштш методи !з залучення шоземних технологш у власне промислове виробництво, в!д офщшних2,
2 Маеться на yBa3i, наприклад, розмщення на власшй територп по-вних цишв виробництв автогiгантiв Volkswagen, Toyota, Peugeot,
Citroen, Honda, Renault, Nissan, BMW; придбання китайською ком-пашею Geely у 2010 роц шведського концерну VOLVO; придбання китайською державно! авiацiйною компашею AVIC американ-ських компанм Continental Motors (у 2010 роцО та Cirrus Aircraft (у 2011 роцО.
до напгв офгцгйних та неофгцгйних3 (з урахуванням того, що питання збереження прав гнтелектуально! власностг на територи Китаю е досг не до кгнця ви-ргшеними).
3 метою практично'' реалгзацй Стратеги' у 2016 роцг профгльними мгнгстерствами та вгдом-ствами було утворено фонд у розмгрг 3,05 млрд дол. США. Завданнями фонду визначено гнвестуван-ня в сектори передово'' промисловостг, пгдтримку модернгзаци традицшно! промисловостг г пгдтримку промисловостг високого технгчного ргвня.
Доцгльно зазначити, що Стратеггя передбачае подгл пгдприемств на три категорй: пгдприемства-лгдери (frontrunners), пгдприемства, що подають надгю (hopefuls) та пгдприемства, якг запгзнюють-ся (latecomers). До лгдергв вгднесена невелика група пгдприемств, на яких вже застосовуються принципи смарт-промисловостг г якг вже гнтегрованг у свгтовг ринки та здатнг до конкуренцг' на них. До друго' ка-тегорй, куди входить найбгльша кглькгсть державних г приватних пгдприемств, вгднесенг пгдприемства, що перебувають на етапг переходу вгд 1ндустри 2.0 до 1ндустрй 3.0. Ця категоргя пгдприемств е найчи-сельнгшою та на сьогоднг е основою функцгонування всге' гндустрг' Китаю, забезпечуючи зайнятгсть ле-вово' частки робгтникгв, зайнятих у промисловостг. На гнвестування в переоснащення та запровадження принципгв смарт-промисловостг саме цге' катего-рг' пгдприемств буде спрямована робота згаданого Фонду. До третьо' категорг' вгднесенг пгдприемства з великою часткою ручно' працг, якг у майбутньому втратять сво' позицг' як на внутргшньому, так г на зо-внгшньому ринках.
Прихований вплив автоматизаци на ринок пращ г дефгцит висококвалгфгкованих кадргв значно знижу-ють здатнгсть г бажання багатьох пгдприемств Китаю гнвестувати у витратну модернгзацгю обладнання. Тому Стратеггя може не досягти мети в частинг широкомасштабно' модернгзацг' виробництва та його переходу на принципи «смарт». Натомгсть вона мае хорошг шанси на полгпшення важливих складових промисловостг кра'ни та створення впливових груп глобальних лгдергв в економгчному смарт-зростаннг у найближчий перспективг. У бгльш тривалгй перспек-тивг, зважаючи на зростання ргвня життя населення кра'ни, чисельнгсть якого е найбгльшою у свгтг, роз-виток людського капгталу, прискорене нарощуван-ня науково-технгчного потенцгалу кра'ни тощо, е всг пгдстави для перетворення Китаю на лгдера смарт-промисловостг в Азй та одного з лгдергв у свгтг.
В Укра'нг ситуацгя з формуванням та реалгза-цгею стратеггчних пгдходгв щодо розбудови смарт-промисловостг поки що складаеться не найкращим
чином. Причина цього полягае у вгдомих проблемах з гнновацгями, пов'язаних з у цглому несприятливим гнституцгйним середовищем, короткими правилами поведгнки економгчних суб'ектгв г низькими гнвести-цгями у НДДКР [32], наслгдком чого е, в тому числг, слабкг позицг' держави у свгтг за гндексом розвитку ICT [33].
Хоча слгд зазначити, що вже е певне просування у сприяннг розвитку смарт промисловостг за гнгцга-тивою «знизу». Зокрема, у 2016 р. Асоцгацгею пгдприемств промислово'' автоматизаци Укра'ни (АППАУ) спгльно з Асоцгацгею гнновацгйного розвитку Укра-''ни засновано рух «1ндустргя 4.0 в Украшг» [34], до яко' увгйшло близько 60 компангй, серед яких бгль-шгсть знаних брендгв АСУ та IT, провгднг системнг гнтегратори та близько 10 замовникгв, зокрема «Ар-селорМгттал Кривий Ргг». У ходг роботи об'еднання було розроблено кглька стратеггчних гнгцгатив щодо Smart Factory та 1ндустрй 4.0, серед яких, зокрема, створення нових технопаркгв г дорожнгх карт цифро-во'' трансформаци пгдприемств. У 2018 роцг групою експертгв вгд АППАУ та руху «1ндустргя 4.0 в Укра-!нг» розроблено проект нацгонально! стратеги 1нду-стрг' 4.0, який на сьогоднг проходить публгчне обго-ворення та перебувае на розглядг у Кабгнетг Мгнгстргв Укра'ни [35].
1снують приклади розмгщення на територи Укра'ни виробничих пгдприемств провгдних свгто-вих виробникгв, зокрема компани Leoni, гнновацгйнг розробки г ргшення яко' використовуються свгтови-ми лгдерами автогндустрй (VW, Audi, Porsche та гн.), а також провгдними компангями у галузях телекому-нгкацгй, гнформацгйних технологгй, охорони здоров'я та енергетики. Поодинокг приклади застосування практики побудови нових виробництв на принципах «смарт» вгдомг у сферг ТЕК, АПК, транспорту, маши-нобудування та фармацевтичнгй промисловостг.
Щодо полгтики центральних органгв влади, то, на вгдмгну вгд плангв дгй США, Китаю, кра'н ядра 6С та гнших гндустргальних лгдергв, на сьогоднг в Укра-шг вгдсутнгй стратеггчний документ, що визначае нову стратеггю промислового розвитку кра'ни вза-галг та смарт-промисловостг, як и складову, зокрема. Також не визначено органи влади, вгдповгдальнг за впровадження полгтики з формування тако' про-мисловостг.
Залишаються вгдомг недолгки в системг пгдготов-
ки та перепгдготовки STEM-персоналу - Укра-
'на, маючи один з найвищих показникгв у свгтг за ргвнем освгти, не може забезпечити необхгдний ргвень пгдготовки кадргв внаслгдок застарглостг про-грам г методгв викладання за низкою напрямгв розви-тку сучасно'' технгки г технологи4.
3 Див., наприклад: Huawei (SecurityLab.ru. Huawei. URL: http://www. securitylab.ru/news/tags/Huawei/
4 За прогнозами МВФ та МОП, протягом 2018-2030 рр. Украшу 04i-куе щорiчне скорочення працездатного населення на 1,2 % (тобто за
Проблемними питаннями планомiрноI роз-будови в Украши смарт-промисловостi е також питання обмеженосп фiнансових ре-сурсiв для розбудови в^дпов1дно1 iнфраструктури, кредитування та проведення НДДКР у проривних для краши сферах. У провiдних кра1нах свiту осно-вним джерелом фшансування НДДКР е не держава, а бiзнес. Саме попит з боку бiзнесу i, насамперед шдустрИ, допомагае шдтримувати високий рiвень НДДКР у пров^дних кра1нах. Тому сучасну промис-ловiсть i називають драйвером шновацш. В УкраIнi ж фiнансуе науку переважно держава (48 %), значна частина коштш надходить з-за кордону (22 %). А 61з-нес порiвняно з iндустрiальними краIнами-лiдерами фшансуе науку дуже мало (29 %). Це св^чить про явну слабшсть приватного попиту на високотехно-лопчш розробки. Такий слабкий попит, своею чертою, пов'язаний iз коротким горизонтом планування, який змушуе бiзнес надавати перевагу не тривалим за характером iнновацiям, а швидким результатам, що обумовлено нестабiльнiстю розвитку i зростан-ням соцiальноI нерiвностi шд згубним впливом по-лiтичного циклу [19].
Для того щоб розiрвати це замкнуте коло, прин-ципово важливо вивести розвиток економжи та и пров1дно! ланки - промисловост - за рамки корот-кострокових пол!тичних цикл1в, що генерують не-стабiльнiсть i збкьшують соцiальну нер!вшсть. Для цього, перш за все, необхкш довгостроков1 гарантИ власностi, в тому числ1 iнтелектуальноI, державно-приватш стратегй розвитку, в тому числ1 шберфь зичного виробництва, а також шститути розвитку, заснованi на принципах незалежних регуляторних агентств, змша правил роботи ! керiвництва яких мае виходити за меж! повноважень чергово! пол!тично! влади.
Для розширення масштабiв та штенсифкацИ НДДКР в УкраIнi за прикладом багатьох шших держав потр16но розробити й ухвалити власну Страте-г1ю iнновацiйного розвитку. У 2019 рощ Кабшет М1-шстрш Украши схвалив Стратегiю розвитку сфери шноващйно'1 д1яльност1 на перiод до 2030 року [36]. Однак у чиннш редакцИ вона не в^повкае на ключо-в1 питання:
+ хто е вiдповiдальним за виконання стратеги', якими для цього вш надiляеться ресурсами i повноваженнями, у тому числ1 - щодо кон-кретизаци' та здiйснення контролю за вико-нанням заходiв стратегИ, якою мае бути в1д-повiдальнiсть за невиконання стратегИ; + якими мають бути ккьккш результати, коли вони будуть досягнут (етапи) та як1 для цьо-
весь вказаний перюд УкраТна втратить 15,6 % або близько 1/6 час-тину своТх трудових ресурсiв) i без значного зростання продуктив-ностi працi неможливо буде забезпечити зростання ВВП вище 2,5 % на рiк. Ш1_: https://www.epravda.com.ua/news/2020/02/19/657257/
го потр16н1 (приблизно) витрати з розбивкою по перюдах;
+ хто та як 1х буде фiнансувати; як це фiнансу-вання мае узгоджуватись з реальними фшан-совими планами уряду (бюджетами, бюджет-ними програмами), пол1тикою Нацiональ-ного банку Украши i Miнiстерства фшанав Укра'1ни, планами пiдприемств i оргашзацш.
Для того щоб вир1шити щ принципов! питання, потрiбна не просто поточна нормотворча д1яльшсть чиновник1в i залучених фахiвцiв, а проведення за держзамовленням спещальних наукових дослiджень 1з проблем формування iнновацiйноi стратегИ держа-ви, у тому числ1 щодо:
+ аналiзу в1домих стратегiй нацiонального 1н-
новацiйного розвитку у свт; ^ виконання SWOT-аналiзу укра'1нсько'1 шнова-
цiйноI системи; ^ постановку ккьюсних цiлей; ^ побудови функц1й залежносп результатiв в1д витрат i обгрунтування таким чином хоча б приблизних масштабiв фiнансування для до-сягнення поставлених цкей; ^ обгрунтування можливих форм фшансування (спещальш бюджетш i позабюджетнi фон-ди, шститути розвитку, кредити, фштех, по-датковi стимули, краудфандинг тощо); ^ обгрунтування рекомендацш щодо призна-чення оргашв, вiдповiдальних за реалiзацiю стратегИ, визначення обсяпв необхiдних 1м повноважень i ресурйв, Iх взаемовiдносин 1з шшими органами влади i управлiння (у тому числ1 в процесах формування бюджетноI, по-датковох та монетарноI пол1тики), з держав-ними i приватними пiдприемствами i органi-защями.
ВИСНОВКИ
Сучаснi промислов1 кiберфiзичнi системи, що розвиваються випереджальними темпами, уже ро-блять помкний внесок у збкьшення продуктивност1 працi, задоволення зростаючих потреб людини i п1д-вищення якост1 життя. Стае очевидним, що сектори економши, як1 включають, насамперед, стандарти-зованi виро6нич1 процеси, мають бути найближчи-ми роками змшеш в рамках нових iнтернет-моделей глобальних ланцюжшв створення вартостi.
Св1тов1 мегатренди, таи як глобалiзацiя, урба-шзащя, демографiчнi зм1ни та трансформацiя джерел отримання енергИ, також зазнають суттевих змш п1д впливом випереджаючого розвитку 11оТ.
Внаслiдок того, що виробники стикаються з шд-вищенням тиску витрат i волатильностi ринк1в i при-скоренням НТП, випробувальний та життевий цикли
продуктгв стають все коротшими й гнформацгйно емними. Сучасний свгтовий досвгд розвитку смарт-шдустрц г новгтнг тенденци до решорингу, що практи-куеться розвиненими кра'нами, свгдчить про те, що матергальне виробництво без «просунуто''» гнфор-мацг' - це неперспективно й неефективно. Але й гн-формацгя без «просунутого» матергального виробни-цтва - це теж не дуже добре, хоча саме цифровгзацгя виробничих систем (у взаемозв'язку з 3Б-друком, бго-, нано- та гншими новгтнгми технологгями) бгль-шою мгрою визначають специфгку того, що тепер гме-нують смарт-гндустргею. При цьому важливо вважати на те, що завдяки IIoT сьогоднг уже немае неперспек-тивних галузей виробництва. Адже у кожнгй сферг е пгдприемства, якг здатнг (або не здатнг) забезпечити перехгд виробництва на принципи «смарт».
Як показали результати аналгзу, наразг у свгтг гснують ргзнг пгдходи до розбудови смарт-гндустрй, якг враховують специфгку ''х мину-лого розвитку («path dependence»), особливостг гео-економгчного позицгювання, розвитку сфери НДДКР, гнституцгйного середовища тощо. Украшг теж потргб-но послгдовно формувати власну модель становлен-ня г розвитку IloT, здатну подолати тепергшню кризу традицгйно' промисловостг. В державг мае бути сфор-мований власний план переходу вгтчизняного виробництва на засади «смарт», оскгльки наведений у стат-тг аналгз зарубгжного дослгду свгдчить про недоцгль-нгсть «слгпого» копгювання гноземних стратеггй.
Визначення пргоритетгв технгко-економгчного розвитку кра'ни за основними напрямами НТП мае вестися виходячи з закономгрностей довгостроко-вого економгчного зростання, глобальних напрямкгв технгко-економгчного розвитку та нацгональних кон-курентних переваг. Цг пргоритети мають реалгзову-ватися шляхом реалгзацй, за фшансово! пгдтримки держави, цгльових програм, пгльгових кредитгв, дер-жавних закупгвель та гнструментгв державно' еконо-мгчно' полгтики.
Враховуючи сучасний стан речей, для Украши конгруентною може стати комбгнована модель побу-дови смарт-промисловостг, яка передбачае сполучен-ня оптимгзацг' рентабельних активгв (за прикладом США) та пгдтримки нацгонального малого та серед-нього бгзнесу (за прикладом Нгмеччини), оскгльки саме вгн здатний в умовах, що склались, забезпечити швидку гнтеграцгю у свгтове смарт-середовище, роз-робку й експорт необхгдних провгдних технологгй г продуктгв для мережево'' гндустрй. Що стосуеться великого бгзнесу, якгй, на вгдмгну вгд середнього та малого, здатний пролобгювати власнг гнтереси як все-рединг кра'ни, так г за и межами, то його розвиток на принципах «смарт» потребуе законодавчого встанов-лення г практично' пгдтримки «довгих правил гри», якг б надгйно захищали права власностг, мгнгмгзували
полгтичнг впливи на економгчнг процеси г виключали рентооргентовану поведгнку домгнуючих власникгв. Усе це мае гарантувати захищенгсть довгострокових гнвестицгй в переозброення базових секторгв про-мисловостг, а також вкладень у проведення НДДКР.
Важливим елементом нацюнально! промисло-во' полгтики мае стати стимулювання попиту на вг-тчизняну промислову продукцгю - обладнання (або обладнання гз значним вгдсотком локалгзаци) та ма-тергали - шляхом вгдповгдного регулювання тендер-них держзакупгвель.
Сьогочасна технологгчна революцгя потре-буе вивгльнення вгд оподаткування (або, принай-мнг, суттеве його скорочення) видаткгв на НДДКР. Багато кра'н виплачують податковг премг' пгдпри-емствам, що реалгзують гнновацгйнг проекти у пер-спективних напрямках розвитку нового технологгч-ного укладу.
Виходячи з його структури та досвгду про-вгдних кра'н необхгдно забезпечити суттеве збгль-шення державних видаткгв на охорону здоров'я та освгту, що е «несучими» галузями нового техноло-ггчного укладу, а також принципово (мгнгмум у три рази) збгльшити асигнування на НДДКР. При цьо-му збгльшення фгнансування слгд концентрувати на перспективних напрямах розвитку нового техноло-ггчного укладу, в котрих укра'нська наука ще е кон-курентоздатною у свгтг. Зокрема, необхгдно суттево збгльшити фгнансування наукових розробок у сферг молекулярно'' бгологй, генно'' гнженерй г клгтинних технологгй, виготовлення нових матергалгв, зокрема наноматергалгв тощо. Бгльшгсть критично важли-вих для становлення нового технологгчного укладу видаткгв, зокрема, фгнансування фундаментальних дослгджень, створення гнфраструктури пгдготовки кадргв вгдповгдно' квалгфгкацг' та гнформацгйно' гнфраструктури, може буте здгйснено виключно за бюджетно' пгдтримки.
Стратеггчний нацгональний документ зг ста-новлення нацгонально' смарт-промисловостг в Украшг мае включати такг принципи, завдан-ня та оргашзацшно-економгчш механгзми:
+ здгйснення SWQT-аналгзу та визначення смарт-спещалгзацц Украши у свгтг, гз урахуван-ням закономгрностей коеволюци соцгально-економгчно'', технгко-технологгчно', соцгокуль-турно' та екологгчно' просторових систем, оскгльки цг закономгрностг не е загальносвгто-вими, а залежать вгд гндивгдуальних обставин розвитку кра'ни у просторг та часг, г саме вони визначають специфгку постановки цглей г спо-собгв 1х досягнення на цьому його етапг; f формування сприятливого гнституцгйно-го середовища для забезпечення розвитку смарт-промисловостг шляхом прискорення
о о
О <
О
О
CL
с
<
о
S
Ё
0
1
S
ш
прогресивних оргашзацшно-управлшських, техшко-технолопчних i структурно-галузе-вих трансформацш шляхом вбудовування в бвропейський единий цифровий ринок (Digital Single Market) i в бвропейську ди-гiталiзовану iндустрiю (Digitising European Industry) [37, р. 9].;
f формування цiлiсного комплексу фiнансових джерел i дiевих алгоритмiв кредитування для малих i середнiх пiдприемств задля забезпе-чення 1х переходу на засади «смарт»;
f кардинальне збкьшення обсягу державних асигнувань на проведення НДДКР i створен-ня сприятливих умов для залучення фшансо-вих можливостей мкцевих бюджетiв i бiзнес-структур у 1х виконання;
f розробка та запровадження оновлених в^д-повiдно до сучасних технологш навчаль-них програм тдготовки та перепiдготовки STEM-персоналу в^пов^но до вимог розви-тку смарт-промисловосп;
f забезпечення реалiзацii комплексу заходiв зi змiцнення нацiональноi та регюнальних шно-вацiйних систем, що шдтримують розвиток малих i середнiх шдприемств, яким важче, нiж великим, конкурувати з мiжнародними корпорацiями.
З урахуванням свiтового досвiду (як позитивного, так i негативного) реалiзацiя цих пропозицш сприятиме подоланню наслiдкiв теперiшньоi еконо-мiчноi кризи i виходу Украши на траекторiю стабильного економiчного зростання. ■
Л1ТЕРАТУРА
1. Кондратьев Н. Д. Проблемы экономической динамики. М. : Экономика, 1989. 523 с.
2. Перес К. Технологические революции и финансовый капитал: динамика пузырей и периодов процветания. М. : Дело, 2011. 231 с.
3. Глазьев С. О глубинных причинах нарастающего хаоса и мерах по преодолению экономического кризиса. 01.04.2020 URL: https://glazev.ru/articles/1-mirovoy-krizis/78041 -o-glubinnykh-prichinakh-narastajushhego-khaosa-i-merakh-po-preodoleniju-jekonomicheskogo-krizisa#_ftn5
4. International Monetary Fund. World Economic Outlook. Chapter 1. The great lockdown. April 2020, 25 рр.
5. Policy Responses to COVID19 // IMF (2020). URL: ht-tps://www.imf.org/en/Topics/imf-and-covid19/Policy-Responses-to-COVID-19#U
6. Грамматчиков А. Цифровизация под давлением. Эксперт. 2020. № 15-16 (1159). С. 18-20.
7. McKinsey Global Institute. The internet of things: mapping the value beyond the hype. McKinsey&Company, 2015. 131 p.
8. Industry 4.0 Market | Size, Share, system and Industry Analysis and Market Forecast to 2024 // Marketsandmarkets.com. URL: https://www.
marketsandmarkets.com/Market-Reports/industry-4-market-102536746.html
9. Roadmap Smart Industry. 2016. 34 p. URL: https:// www.hollandhightech.nl/nationaal/innovatie/road-maps/smart-industry
10. Industrie 4.0. Chancen und Herausforderungen der vierter industriellen Revolution. PWC, 2014. URL: https://www.strategyand.pwc.com/reports/industrie-4-0
11. Yegorov I. Smart Specialization for Ukraine: Preliminary Analysis. Unpublished Report to JRC, Seville, Spain. September 2016. 14 р.
12. Yegorov I., Ryzhkova Y. Innovation policy and implementation of smart specialisation in Ukraine. Economy and Forecasting. 2018. No. 3. Р. 48-64.
13. Рижкова Ю. О. Особливост реалiзацN концепцп ро-зумно''' спецiалiзацii в деяких кражах свт Проблемы науки. 2015. № 1. С. 41-50.
14. Хаустова В. £., Крамарев Г. В., Зшченко В. А. Ыновацшно-технолопчне забезпечення модерш-зацп прюритетних галузей промисловост УкраТни. Б'внес 1нформ. 2019. № 3. С. 218-228.
15. Скщько В. I. Iндустрiя 4.0 як промислове виробни-цтво майбутнього. 1нвестицп: практика та docBid. 2016. № 5. С. 33-40.
16. Збаразська Л.О. Неоiндустрiалiзацiя в Укра'У: концепт нацюнально''' модель Економка промисловос-mi. 2016. № 3. С. 5-32.
17. Вишневський В. П., Князев С. I. Смарт-промисловкть: перспективи i проблеми. Економка Украни. 2017. № 7. С. 22-37.
18. Череватський Д. Камо грядеше, промислове? // Дзеркало тижня. 2017. № 29. URL: https://dt.ua/ energy_market/kamo-gryadeshi-promislovoste-250970_.html
19. Вишневський В. П., Гаркушенко О. М., Князев С. I., Липницький Д. В., Чекша В. Д. Цифровiзацiя економи ки УкраТни: трансформацшний потен^ал : моногра-фiя / за ред. В. П. Вишневьского, С. I. Князева. КиТв : Академперюдика, 2020. 188 с.
20. Амоша О. I., Вишневський В. П., Ляшенко В. I., Ха-разшвш Ю. М., Пщоричева I. Ю., Мадих А. А., Ох-тень О. О., Даав А. Ф., Мшочкина О. М. Iндустрiя 4.0: напрями залучення швестицш з урахуванням штер-еав в^чизняних виробниш. Екoнoмiчний всник Донбасу. 2019. № 3 (57). С. 189-216.
21. Yin S., Kaynak O. Big Data for Modern Industry: Challenges and Trends. Proceedings of the IEEE. 2015. Vol. 103. No. 2. P. 143-136.
22. Hu H., Wen Y., Chua T.-S., Li X. Towards scalable systems for big data analytics: A technology tutorial. IEEE Access. 2014. Vol. 2. P. 652-687.
23. Baily M. N., Manyika J. Is Manufacturing «Cool» Again? // Project Syndicate. 2013. URL: https://www.project-syndicate.org/print/skills-and-workers-in-the-new-age-of-manufacturing-by-martin-n--baily-
24. Auschitzky E., Hammer M., Rajagopaul A. How big data can improve manufacturing // McKinsey & Company. 2014. URL: http://www.mckinsey.com/business-functions/operations/our-insights/how-big-data-can-improve-manufacturing
25. Jagadish H. V., Gehrke J., Labrinidis A. et al. Big Data and Its Technical Challenges. Exploring the inherent technical challenges in realizing the potential of Big Data. Communications of the ACM. 2014. Vol. 57. No. 7. P. 652-687.
27
Evans P., Annunziata M. Industrial Internet: Pushing the Boundaries of Minds and Machines. Fairfield, CT : General Electric Co., 2012.
Белов В. Новая парадигма промышленного развития Германии - Стратегия «Индустрия 4.0». Современная Европа. 2016. № 5 (71). С. 11-22. URL: http:// www.sov-europe.ru/2016/5-2016/3.pdf
28. Федак М. Огляд стратегш по 4.0 кран £С вщ £вро-комо. 2019. URL: https://industry4-0-ukraine.com. ua/2018/08/27/review-national-strategies-4-0-in-eu/
29. AT&T, Cisco, GE, IBM и Intel сформировали Консорциум промышленного Интернета. URL: https://www.cisco.com/c/ru_ru/about/press/press-releases/2014/03-033114b.html
30. Li L. China's manufacturing locus in 2025: With a comparison of «Made-in-China 2025» and «Industry 4.0». Technological Forecasting and Social Change. 2018. Vol. 135. P. 66-74.
31. £рфорт I. Ю., Збаразська Л. О. Пол1тика Китаю щодо розвитку smart-промисловостК Вкник економ'чно) науки Украши. 2017. № 1. С. 39-47.
32. European Commission. Peer Review of the Ukrainian Research and Innovation System. Horizon 2020 Policy Support Facility / Directorate-General for Research and Innovation. Luxembourg : Publications Office of the European Union, 2016. 76 p.
33. ITUdata. ICT Development Index 2017. URL: https:// www.itu.int/net4/ITU-D/idi/2017/index.html
34. АППАУ (2020). 1ндустр1я 4.0 в УкраМ URL: https:// industry4-0-ukraine.com.ua/
35. Юрчак О. Украшська стратега 1ндустри 4.0 - 7 на-прям1в розвитку. 2019. URL: https://industry4-0-ukraine.com.ua/2019/01/02/ukrainska-strategiya-industrii-4-0-7-napriankiv-rozvutku/
36. Розпорядження Кабшету Мш1стр1в Украши «Про схвалення Стратеги розвитку сфери ¡нновацшно! д1яльност1 на перюд до 2030 року» вщ 10.07.2019 №526-р. Оф^йний вкник Украши. 2019. № 57. Ст. 1983.
Reiman M., Ruckriegel C. (Lead authors). Road2CPS. Priorities and Recommendations for Research and Innovation in Cyber-Physical Systems. Steinbeis-Europa-Zentrum: Steinbeis-Edition, 2017. 56 p. Digital transformation monitor, 2017 // EC. URL: https://ec.europa.eu/growth/tools-databases/dem/ monitor/category/national-initiatives?page=1
37
38
REFERENCES
"APPAU (2020). Industriia 4.0 v Ukraini" [APPAU (2020). Industry 4.0 in Ukraine]. https://industry4-0-ukraine. com.ua/
"AT&T, Cisco, GE, IBM i Intel sformirovali Konsortsium promyshlennogo Interneta" [AT&T, Cisco, GE, IBM, and Intel formed the Industrial Internet Consortium]. https://www.cisco.com/c/ru_ru/about/press/press-releases/2014/03-033114b.html
Amosha, O. I. et al. "Industriia 4.0: napriamy zaluchennia investytsii z urakhuvanniam interesiv vitchyznianykh vyrobnykiv" [Industry 4.0: Areas of Investment Attraction Taking Into Account the Interests of Domestic Producers]. Ekonomichnyi visnyk Donbasu, no. 3 (57) (2019): 189-216.
Auschitzky, E., Hammer, M., and Rajagopaul, A. "How big data can improve manufacturing". McKinsey & Com-
pany. 2014. http://www.mckinsey.com/business-functions/operations/our-insights/how-big-data-can-improve-manufacturing Baily, M. N., and Manyika, J. "Is Manufacturing «Cool» Again?" Project Syndicate. 2013. https://www.project-syndicate.org/print/skills-and-workers-in-the-new-age-of-manufacturing-by-martin-n--baily-Belov, V. "Novaya paradigma promyshlennogo razvitiya Germanii - Strategiya «Industriya 4.0»" [The New Paradigm of Industrial Development in Germany - Strategy "Industry 4.0"]. Sovremennaya Yevropa. 2016. http:// www.sov-europe.ru/2016/5-2016/3.pdf Cherevatskyi, D. "Kamo hriadeshe, promyslove?" [Where were You Going, Industrial?]. Dzerkalo tyzhnia, no. 29 (2017). https://dt.ua/energy_market/kamo-gryadeshi-promislovoste-250970_.html "Digital transformation monitor, 2017". EU. https:// ec.europa.eu/growth/tools-databases/dem/monitor/ category/national-initiatives?page=1 European Commission. Peer Review of the Ukrainian Research and Innovation System. Horizon 2020 Policy Support Facility. Luxembourg: Publications Office of the European Union, 2016. Evans, P., and Annunziata, M. Industrial Internet: Pushing the Boundaries of Minds and Machines. Fairfield, CT: General Electric Co., 2012. Fedak, M. "Ohliad stratehii po 4.0 krain YeS vid Yev-rokomisii" [Overview of Strategies for 4.0 EU Countries from the European Commission]. 2019. https://indus-try4-0-ukraine.com.ua/2018/08/27/review-national-strategies-4-0-in-eu/ Glazev, S. "O glubinnykh prichinakh narastayushchego khaosa i merakh po preodoleniyu ekonomicheskogo krizisa" [On the Underlying Causes of Growing Chaos and Measures to Overcome the Economic Crisis]. https://glazev.ru/articles/1-mirovoy-krizis/78041-o-glubinnykh-prichinakh-narastajushhego-khaosa-i-merakh-po-preodoleniju-jekonomicheskogo-kriz-isa#_ftn5
Grammatchikov, A. "Tsifrovizatsiya pod davleniyem" [Digi-talization under Pressure]. Ekspert, no. 15-16 (1159) (2020): 18-20.
Hu, H. et al. "Towards scalable systems for big data analytics: A technology tutorial". IEEE Access, vol. 2 (2014): 652-687.
"Industrie 4.0. Chancen und Herausforderungen der vierter industriellen Revolution". PWC, 2014. https://www. strategyand.pwc.com/reports/industrie-4-0 "Industry 4.0 Market | Size, Share, system and Industry Analysis and Market Forecast to 2024". Marketsand-markets.com. https://www.marketsandmarkets.com/ Market-Reports/industry-4-market-102536746.html "ITUdata. ICT Development Index 2017". https://www.itu.
int/net4/ITU-D/idi/2017/index.html International Monetary Fund. World Economic Outlook.
Chapter 1. The great lockdown, April 2020. Jagadish, H. V. et al. "Big Data and Its Technical Challenges. Exploring the inherent technical challenges in realizing the potential of Big Data". Communications of the ACM, vol. 57, no. 7 (2014): 652-687. Khaustova, V. Ye., Kramarev, H. V., and Zinchenko, V. A. "In-novatsiino-tekhnolohichne zabezpechennia modern-izatsii priorytetnykh haluzei promyslovosti Ukrainy" [The Innovation-Technological Provision for Modernization of the Priority Branches of Industry of Ukraine]. Biznes Inform, no. 3 (2019): 218-228.
Kondratev, N. D. Problemy ekonomicheskoy dinamiki [Problems of Economic Dynamics]. Moscow: Ekonomika, 1989.
[Legal Act of Ukraine] (2019).
Li, L. "China's manufacturing locus in 2025: With a comparison of «Made-in-China 2025» and «Industry 4.0»". Technological Forecasting and Social Change, vol. 135 (2018): 66-74.
McKinsey Global Institute. The internet of things: mapping the value beyond the hype. McKinsey&Company, 2015.
"Policy Responses to COVID19". IMF (2020). https://www. imf.org/en/Topics/imf-and-covid19/Policy-Responses-to-COVID-19#U
Peres, K. Tekhnologicheskiye revolyutsii i finansovyy kapital: dinamika puzyrey i periodov protsvetaniya [Technological Revolutions and Financial Capital: Dynamics of Bubbles and Periods of Prosperity]. Moscow: Delo, 2011.
"Roadmap Smart Industry". 2016. https://www.hollan-dhightech.nl/nationaal/innovatie/roadmaps/smart-industry
Reiman, M. et al. Road2CPS. Priorities and Recommendations for Research and Innovation in Cyber-Physical Systems. Steinbeis-Europa-Zentrum: Steinbeis-Edition, 2017.
Ryzhkova, Yu. O. "Osoblyvosti realizatsii kontseptsii rozum-noi spetsializatsii v deiakykh krainakh svit" [Features of the Concept of Smart Specialization in Some Countries]. Problemy nauky, no. 1 (2015): 41-50.
Skitsko, V. I. "Industriia 4.0 yak promyslove vyrobnytstvo maibutnyoho" [Industry 4.0 as the Industrial Production of the Future]. Investytsii: praktyka ta dosvid, no. 5 (2016): 33-40.
Vyshnevskyi, V. P. et al. Tsyfrovizatsiia ekonomiky Ukrainy: transformatsiinyi potentsial [Digitization of Ukraine's Economy: Transformation Potential]. Kyiv: Akadempe-riodyka, 2020.
Vyshnevskyi, V. P., and Kniaziev, S. I. "Smart-promyslovist: perspektyvy i problemy" [Smart Industry: Prospects and Problems]. Ekonomika Ukrainy, no. 7 (2017): 22-37.
Yerfort, I. Yu., and Zbarazska, L. O. "Polityka Kytaiu shchodo rozvytku smart-promyslovosti" [China's Smart Industry Development Policy]. Visnyk ekonomichnoi nauky Ukrainy, no. 1 (2017): 39-47.
Yin, S., and Kaynak, O. "Big Data for Modern Industry: Challenges and Trends". Proceedings of the IEEE, vol. 103, no. 2 (2015): 143-136.
Yegorov, I. Smart Specialization for Ukraine: Preliminary Analysis. Unpublished Report to JRC, Seville, Spain, September 2016.
Yegorov, I., and Ryzhkova, Y. "Innovation policy and implementation of smart specialization in Ukraine". Economy and Forecasting, no. 3 (2018): 48-64.
Yurchak, O. "Ukrainska stratehiia Industrii 4.0 - 7 napri-amiv rozvytku" [Ukrainian Industry Strategy 4.0 - 7 Directions of Development]. 2019. https://industry4-0-ukraine.com.ua/2019/01/02/ukrainska-strategiya-industrii-4-0-7-napriankiv-rozvutku/
Zbarazska, L. O. "Neoindustrializatsiia v Ukraini: kontsept natsionalnoi modeli" [Neo-industrialization in Ukraine: the Concept of the National Model]. Ekonomika pro-myslovosti, no. 3 (2016): 5-32.
O O QQ
O <
O
o
CL <
o
S
I
O X
S
u
