CC BY
42
УДК 656.2.078 (100):332.025.28
М. I. М1ЩЕНКО (ДПТ)
СИСТЕМНИЙ П1ДХ1Д В ОБГРУНТУВАНН1 Р1ВНЯ ВИТРАТ 1НФРАСТРУКТУРИ ЗАЛ1ЗНИЦЬ
За допомогою системного щдходу дослвджуються витрати шфраструктури зал1зничного транспорту та Гх залежшсть в1д основних показнишв д1яльност1 зал1зниць у сучасних умовах.
С помощью системного подхода исследуются эксплуатационные затраты инфраструктуры железнодорожного транспорта и их зависимость от основных показателей железных дорог в современных условиях.
The operation expenses of railway transport infrastructure and their dependency on the main indices of railways in the modern conditions are studied by means of a system approach.
Постановка проблеми у загальному виглядi та й- зв'язок iз важливими науковими чи практичними завданнями
Системний розгляд явища, у тому чи^ ви-робничого, транспортного процесу е необхщ-ним при виконанш його наукового дослщжен-ня.
У процес дослщження об'ект спочатку представляеться як деяка система, а по^м ви-являеться закономiрна картина стшких вщно-син елеменпв у заданiй системi.
Системний шдхщ являе собою сукупнiсть методологiчних принцитв i теоретичних по-ложень, що дозволяють розглядати кожен еле-мент системи в його зв'язку й взаемодiею з ш-шими елементами, простежувати змiни, що вiдбуваються в системi у результатi змiни окремих 11 ланок, робити обrрунтованi виснов-ки щодо закономiрностей розвитку системи, визначати оптимальний режим 11 функцiону-вання.
Аналiз останнiх дослiджень i публiкацiй,
в яких започатковано виршення даноТ проблеми i на якi спираеться автор
Системний аналiз виступае як комплекс спещальних процедур, прийомiв, методiв, що забезпечують реалiзацiю системного пiдло-
ду [1].
Прикладом систем великого масштабу або тих, що до них наближаються, можуть бути транспортш системи [2].
Характерш риси систем: визначена цшс-шсть або еднiсть системи (наявшсть у не! зага-льно1 мети); велик розмiри системи, що харак-теризуеться великим числом виконуваних фун-кцш, входiв й абсолютною вартютю; складнiсть поведiнки системи; нерегулярнiсть у чаш над-
ходження зовнiшнiх коливань; наявшсть кон-куруючих сторiн.
Методолопя системного рiшення нацiлена на великомасштабш, складнi проблеми. При рiшеннi проблем повинш послiдовно виконува-тися таю функци:
1. Аналiз проблеми (визначення сутносп проблеми, точне 11 формулювання, аналiз лоп-чно! структури, розвитку проблеми, видшення зовнiшнiх зв'язкiв, оцшка принципово1 можли-востi розв'язання проблеми);
2. Визначення, конструювання системи (визначення цшей i завдань, визначення систе-мних об'ектiв, видiлення пiдсистем, специфша-цiя процесiв i функцiй);
3. Аналiз структури системи (визначення рiвнiв iерархii, специфiкацiя пiдсистем, проце-ав i функцiй);
4. Формулювання загально1 мети й крите-рiю системи (визначення цшей систем вищого порядку, цшей й обмежень зовшшнього сере-довища, формулювання загально1 мети визна-чення критерда, декомпозицiя цiлей i критерив пiдсистем);
5. Декомпозицiя цш, виявлення потреби в ресурсах i процесах;
6. Оцiнка ресурсiв (оцшка iснуючих тех-нологiй i потужностей, iснуючого стану ресур-сiв, взаемодiя з iншими системами, соцiальни-ми факторами);
7. Прогноз та аналiз майбутнiх умов (ана-лiз стiйких тенденцiй розвитку проблеми, прогноз розвитку й змши середовища, прогноз по-яви нових факторiв, що надають вплив на систему; аналiз ресуршв майбутнього, аналiз мож-ливих коректувань цшей i критерив);
8. Оцшка цшей i засобiв;
9. Формування альтернатив рiшення проблеми й в^^р варiантiв (оцiнка альтернатив за критерiем, порiвняння й вибiр варiантiв);
© Мщенко М. I., 2010
10. Побудова комплексно! програми ршен-ня (формулювання заходiв, проектiв i програм, визначення черговостi цiлей i заходiв щодо !х-нього досягнення, розподш сфер дiяльностi, компетентностi, розробка плану заходiв в умо-вах обмежень по ресурсах i часу);
11. Проектування оргашзаци для досягнення цш (призначення цiлi оргашзаци, функцш, проектування оргашзацшно! структури, шфор-мацшних потокiв, режимiв роботи).
Завдання застосування методiв системного аналiзу до деякого складного об'екта, складно! системи полягае в побудовi моделi системи, тобто представленш системи у виглядi блок-схеми або системи таким чином, щоб можна було використати модель для адекватного опи-су поведiнки системи. У дослщжуванш матема-тичнiй системi видiляються тi зв'язки й вщно-сини, якi становлять найбiльший штерес. Таким чином, формуеться деяка система, що вщобра-жае зв'язки й вщносини вихiдно! системи. Модель варто вважати адекватною, якщо вс стве-рдження, правдивi в дослщжуванш систем^ вiрнi й у модель У цьому випадку вивчення ви-хщно! системи можна виконувати через досл> дження моделi.
Видiлення неви].мшених ранiше частин загальноТ проблеми, яким присвячуеться стаття
Основна особливiсть залiзничних переве-зень полягае в тому, що продукщя транспорту використовуеться всiма галузями економiки. Тарифи на перевезення входять складовою ча-стиною в цши кожного з видiв продукцi! про-мисловостi й впливають на економшу кра!ни в цiлому.
Економiчне обгрунтування рiвня плати за користування шфраструктурою залiзничного транспорту е складним завданням, що вимагае проведення глибоких теоретичних дослщжень i розробки методичних пiдходiв i комплексних рiшень.
Формулювання цiлей статт (постановка завдання)
Метою дано! статп е вирiшення ново! проблеми, що постала перед галуззю - економiчне обгрунтування рiвня плати за користування ш-фраструктурою залiзниць. При цьому необидно враховувати фактори, що впливають на за-лежш й умовно-постшш витрати: вид i обсяг перевезень, зношування основних фоцщв, кате-горiю колi!, густоту перевезень, безпека руху по!здiв, схороннiсть вантаж1в, якiсть транспортного обслуговування й iншi фактори.
Виклад основного матерiалу дослiдження
з обгрунтуванням отриманих наукових результат
Проблема визначення рiвня плати за користування шфраструктурою залiзниць може зва-жуватися на основi розподiлу витрат шфра-структури по операщях перевiзного процесу, зв'язку !х (залежних i умовно-постiйних) з рiз-ними вимiрниками й показниками роботи окремих галузевих господарств залiзниць i вдосконалювання методiв розрахунку.
1снуюча на залiзничному транспортi звгг-нiсть дозволяе визначити тшьки середню соб> вартють на одиницю транспортно! роботи. Для тарифних цiлей собiвартiсть повинна розрахо-вуватися за тими ж ознакам, по яких диферен-цшована тарифна система (вiдстань, тип вагону, його приналежшсть i завантаження й iн.). Спосiб розрахунку собiвартостi перевезень для тарифних цшей грунтуеться на використаннi методу видаткових ставок, при цьому застосо-вуеться система укрупнених ставок з подiлом по операщях перевiзного процесу (початково-кшцева - ПКО й рухома - ДО). Цим методом можна розподшяти витрати, пов'язаш з робо-тою рухомого складу й утримання, ремонтом i амортизацiею постiйних устро!в, тобто як зале-жнi, так i умовно-постiйнi витрати. У багатьох випадках необхiдно застосовувати, поряд з методом укрупнених видаткових ставок, елементи прямого рахунку по окремих видах робщ зв'я-заних зi специфшою перевезень окремих ван-ташв.
Модель визначення витрат шфраструктури для обгрунтування рiвня плати !! за послуги повинна розроблятися вщповщно до загально! моделi розрахунку собiвартостi перевезень для тарифних цшей.
Основними параметрами моделi розрахунку собiвартостi перевезень е:
- визначення величини укрупнених видат-кових ставок (УВС) на основi зв^у форми 14-зал. за рiчний перiод, зведених даних кальку-ляцш залiзниць по видах перевезень i по опе-рацiях перевiзного процесу (по вантажних пе-ревезеннях), а також даних про експлуатацшш показники роботи мережi залiзниць;
- постатейний розподш витрат, вщнесених на вантажш перевезення по операцiях перевiз-ного процесу (ПКО й ДО);
- вибiр вимiрникiв, вiд яких залежить величина витрат по вагоннш складовiй та витрат iнфраструктури;
- розробка методики визначення складу ви-трат, що вщносяться на вiдповiднi вимiрники та включаються до УВС, вщповщно:
а) по операщях перевiзного процесу;
б) по вагоннш складовiй парку Укрз^з-ницi;
в) по перевезеннях у вщповщних вагонах;
г) по використанню iнфраструктури й ло-комотивiв;
Розрахунок УВС передбачае три основних вимiрники: для ПКО - завантажений вагон; для ДО - вагоно-км, тонно-км брутто.
Алгоритм розрахунку собiвартостi переве-зення вантажв може бути представлений у ви-глядi:
С Спк + Срух ' Ь ' КЬ ;
де Спк - собiвартiсть початково-кiнцевих опе-рацiй, грн/вагон;
Срух - собiвартiсть рухомих операцш, грн/ваг-км;
Ь - тарифна вiдстань перевезення, км;
КЬ - коефщент, що коректуе вартiсть рухомо! операци залежно вiд вiдстанi.
Параметрична модель визначення собiвар-тостi перевезень при шдстановщ вiдповiдних числових значень постшних параметрiв i нара-хування необхщного рiвня рентабельностi перетвориться у формулу тарифно! системи.
Розподш витрат по операщях перевiзного процесу мае велике практичне значення для рiшення багатьох технiко-економiчних завдань. Для визначення рiвня тарифiв, розрахунку цiн, визначення собiвартостi по дiлянках i напря-мах, по категорiях по!здiв витрати розподшя-ються на двi операци - початково-кшцеву й рухому.
До початково-кшцево! операци по вантаж-них перевезеннях вщносяться прийом i видача вантажу, оформлення вантажу для перевезення, подача вагошв пiд навантаження, вивантаження на коли формування й ш. операци, виконуваш на станци навантаження й вивантаження.
При розподш на двi операци витрати по пе-рвюному формуванню по1здв i розформуванню !х на станцiях прибуття вантажiв вщносять до початково-кшцево! операци, а витрати по пе-реформуванню складiв у коли проходження -до рухомо! операци.
Рухома операщя починаеться з подачi вагона на приймально-вщправш коли й заюнчуеть-ся на наступнш станци прибиранням вагона iз приймально-вiдправних колiй (на великих ван-тажних, сортувальних, дiльничних станцiях). На промiжних станцiях операцiя пересування починаеться з моменту закшчення маневрiв по!зними локомотивами й закiнчуеться моментом початку маневрiв на наступнiй станци.
З початково-кiнцевою операцiею частково зв'язаш наступнi витрати на утримання i екс-
плуатацiю iнфраструктури: витрати по манев-ровiй роботi на станщях, по прийому й вщпра-вленню поlздiв, по утриманню, одиночнiй змш матерiалiв верхньо! будови коли й амортизаци вантажно-розвантажувальних колiй, утримання будинюв, споруд, устаткування й iнвентарю для вантажних операцш, витрати по утриманню й амортизаци устро!в СЦБ i зв'язку, утримання апарата керування й шших статей.
Витрати на утримання i експлуатацiю ш-фраструктури, вiднесенi до рухомо! операци -це витрати галузевих господарств: коли, елект-ропостачання, СЦБ i зв'язку, господарства перевезень (витрати по маневровш роботi на станщях, прийом i вiдправлення по!здiв), витрати по поточному утриманню й ремонту виробни-чих будинкiв i споруд галузевих господарств, ^м господарства вантажно! та комерцiйно! роботи, витрати по утриманню апарата керування).
Процес розподшу витрат по операщях пере-вiзного процесу е трудомiстким завданням. Складшсть калькулювання витрат полягае в тому, що бшьшють статей витрат, пов'язаних з виконанням рiзних операцш, ураховуеться сш-льно. Таким чином, тшьки за допомогою спещ-альних розрахункових прийомiв можна розпо-дшити непрямi витрати по операцiях перевiзно-го процесу.
Вiдповiдно до методики розподшу непря-мих, основних прямих матерiальних витрат та прямих витрат на оплату пращ залiзницi, вщне-сених на вантажнi перевезення по операщях перевiзного процесу виконано розрахунок з розподшу витрат на утримання шфраструктури по операщях перевiзного процесу. Розрахунки показали, що на початково-кiнцевi операци доводиться 16,3 % витрат шфраструктури, у тому чи^ прямi матерiальнi витрати та прямi витрати на оплату пращ по початково-кшцевих операцiях становлять 11,4 %, iншi прямi витрати й змшш загальновиробничi та постшш роз-подiленi загальновиробничi витрати - 4,9 %. На операщю пересування вщнесено 83,7 %, при цьому на частку прямих матерiальних витрат та прямих витрат на оплату пращ доводитися 63,9 %, на iншi прямi витрати й змшш загаль-новиробничi та постiйнi розподшеш загально-виробничi витрати - 19,8 %.
У витратах шфраструктури по початково-кшцевих операщях питома вага прямих матер> альних витрат та прямих витрат на оплату правд становить 70 %, а шших прямих витрат та змшних загальновиробничих та постшних роз-подшених загальновиробничих витрат - 30 %. У витратах по рухомш операци на прямi мате-рiальнi витрати та прямi витрати на оплату
пращ доводитися 76 %, на iншi прямi витрати й змшш загальновиробничi та постiйнi розпод> ленi загальновиробничi витрати - 24 %.
Ан^з закордонного досвiду показав, що в захщних крашах система визначення ставок за користування шфраструктурою залiзничного транспорту досить складна й рiзноманiтна. На-приклад, у Фшлянди застосовуеться змшна шкала, при якiй оплата змшюеться залежно вiд вантажообiгу брутто, так i фiксований збiр за обсяг перевезень. У Н1меччиш ставки розрахо-вують виходячи з якостi коли, комерцшного значення маршруту й категори по!зда з ураху-ванням частоти 1хнього проходження й кшько-ст видiлених ниток графiка. У Норвеги довго-строковi граничнi витрати покриваються за ра-хунок внескiв пропорцшно виконаному ванта-жообiгу. У Швеци застосовуеться три рiвнi оплати: постшна рiчна ставка за кожний локомотив i кожну одиницю рухомого складу; змшна частина оплати, обумовлена пропорцшно вантажооб^у брутто, й надбавка за диспетчер-ську роботу, енерпю, паливо й маневрову (сор-тувальну) роботу. Таким чином, при розрахун-ку ставок за оплату шфраструктури врахову-ються рiзнi фактори. При цьому частка оплати за користування шфраструктурою в загальнш сумi витрат коливаеться вiд 10 до 50 %: у Фшлянди - 10 %, у Швеци - 15 %, у Дани - 20 %, у Великобританп - вiд 25 % (для вантажних ком-панiй) до 50 % (для пасажирських компанiй).
Економiчне обгрунтування рiвня плати за шфраструктуру вимагае додаткових дослiджень по визначенню залежностi умовно-постiйних витрат iнфраструктури вщ рiзних вимiрникiв i показникiв роботи окремих галузевих госпо-дарств залiзниць i вдосконалювання методiв 1хнього розрахунку.
Витрати при обгрунтуванш плати за користування шфраструктурою залiзниць необхщно зв'язувати з вимiрниками роботи рухомого складу, у цьому випадку число вимiрникiв об-межуеться на вщмшу вiд системи вимiрникiв для планування. Вимiрники, прийнятi для плати за користування, повинш вiдповiдати насту-пним вимогам: вiдображати виконаний обсяг роботи тд час перевезення; бути присутшми у статистичнiй звiтностi про роботу залiзничного транспорту; бути доступними для розрахунку вантажовласниками й операторами-перевiзни-ками.
На пiдставi виконаних розрахунюв можна запропонувати, в якостi вимiрникiв для визначення рiвня плати за користування шфраструктурою, наступш:
- тонно-кшометри брутто навантажених ва-гонiв;
- по1здо-кшометри;
- вагоно-кшометри;
- кiлькiсть завантажених i вивантажених ва-гонiв;
- кiлькiсть вщправлених тонн;
- тонно-кiлометри нетто.
Попередньо витрати галузевих господарств залiзничного транспорту дiляться по операцiях перевiзного процесу, причому витрати по пе-реформуванню поlздiв у шляху проходження ставляться на операщю пересування.
Для обгрунтування вибору вимiрника роботи при розрахунку плат за використання шфраструктури застосовуються даш про зв'язок ви-мiрникiв iз витратами галузевих господарств залiзничного транспорту.
Як критерш вiдбору вимiрника використо-вуеться наявнiсть логiчного зв'язку й тюнота зв'язку даного вимiрника з витратами галузево-го господарства. У тих випадках, коли одна ча-стина витрат галузевого господарства ставиться до змшних, а iнша - до умовно-постшних, то для стягнення плат використовуеться вимiрник, найбiльш тiсно пов'язаний зi змiнними витратами. У випадках, коли вс витрати галузевого господарства е умовно-постшними, при виборi вимiрника використовуеться логiчний зв'язок.
Найбшьш простим при розрахунку плат за використання шфраструктури е випадок перевезення ванташв маршрутними поездами, що випливають без переформування вiд станци вiдправлення до станци призначення. Вимiрни-ки для розрахунку плат по витратах шфрастру-ктури по окремих господарствах наведено в табл. 1.
У табл. 2 по господарству коли в частит початково-кшцевих операцш враховано витрати по формуванню по!зда на станци вщправ-лення i його розформуванню на станци призна-чення.
При повагонних вщправленнях склад вим> рникiв трохи змiнюеться. Вимiрники для розрахунку витрат шфраструктури з метою обгрунтування рiвня плати по окремих господарствах у цьому випадку наведено в табл. 2. По госпо-дарству коли в частиш операцп пересування враховаш витрати по переформуванню поlздiв у шляху проходження.
Витрати на оплату послуг шфраструктури можуть бути оптимiзованi в результатi ршення наступних питань:
- подiлу залiзничних лiнiй по категорiях залежно вщ параметрiв iнтенсивностi !хнього за-вантаження й установлення вiдповiдних дифе-ренцiйованих нормативiв !хнього утримання;
- впровадження прогресивних технологiй i сучасно! технiки;
- пiдвищення ефективностi використання об'екпв iнфраструктури залiзничного транспорту.
Таблиця 1
Вимпрники для визначення ршня плат за використання iнфраструктури галузевих господарств залiзничного транспорту при перевезеннях вантажш маршрутними поТздами
Найменування господарства Найменування вим1рникш по операщях перев1зного процесу
початково-кшцев1 операци операцш пересування
Вантажно! й комерцшно! роботи кшьшсть завантажених 1 вивантажених вагошв
Перевезень - по1здо-кшометри
Коли кшьшсть завантажених по1здо-шлометри, тонно-к1лометри брутто навантажених вагошв
Цившьних споруд 1 вивантажених вагошв по1здо-кшометри
Сигнал1заци й зв'язку по1здо-кшометри
Електропостачання - по1здо-кшометри
Таблиця 2
Вимпрники для визначення рiвня плат за використання iнфраструктури галузевих господарств залiзничного транспорту при повагонних перевезеннях вантаж^в
Найменування господарства Найменування вим1рникш по операщях перев1зного процесу
початково-кшцев1 операцп операцш пересування
Вантажно! й комерцшно! роботи к1льк1сть завантажених 1 вивантажених вагошв
Перевезень - вагоно-шлометри
Коли к1льк1сть завантажених вагоно-к1лометри, тонно-кшометри брутто навантажених вагошв
Цившьних споруд 1 вивантажених вагошв вагоно-шлометри
Сигнал1заци й зв'язку вагоно-шлометри
Електропостачання - вагоно-шлометри
Висновки
Методичним пiдходом до ршення проблеми економiчного обгрунтування рiвня плати за ко-ристування шфраструктурою залiзниць е роз-подiл витрат шфраструктури по операцiях пе-ревiзного процесу, установлення зв'язку !х по статтях змiнних i умовно-постiйних витрат з рiзними вимiрниками й показниками роботи окремих галузевих господарств затзниць.
Перспективи подальших роб1т у цьому напрямку
Виконаний розподiл витрат шфраструктури по операщях перевiзного процесу може бути
використаний для тарифних цшей i для розра-хунку плати за користування iнфраструктурою.
Б1БЛ1ОГРАФ1ЧНИЙ СПИСОК
1. Канторович, Л. В. Системный поход в методологии математики [Текст] / Л. В. Канторович, В. Е. Плиско // Системные исследования: Ежегодник. - М.: Наука, 1983. - С. 248.
2. Мщенко, М. I. Формування шфраструктури затзниць в умовах реструктуризацп [Текст] / М. I. Мщенко // Проблеми пвдвищення ефекти-вност1 шфраструктури : зб. наук. пр. - Вип. 21. - К.: НАУ, 2009. - С. 265.
Надшшла до редколегп 23.11.2009.
Прийнята до друку 30.11.2009.
