CC BY
18
DOI: 10.5281/zenodo.1304129 ПРЕДБОРСЬКИЙ В.А.
Системна дисфункщя влади як фактор утворення тжьового парасуспшьства
У статт'1 розглядаються особливост'1 формування т'1ньово1 iнституцйноï структури втчизняного сус-пльства як передумови системноï дисфункцн державного управл'1ння, причини ïi утворення у вигляд особливостей процеав незавершено'1' модерн'зацИ, формування «автономноï тньовоï держави».
Ключовi слова: дисфункця державного управл'1ння, «автономна тньова держава», «тньове парасуспльство», тмзуюча система свтовоï корпократИ
ПРЕДБОРСКИЙ В.А.
Системная дисфункция власти как фактор образования теневого параобщества
В статье рассматриваются особенности формирования теневой институционной структуры отечественного общества как предпосылки системной дисфункции государственного управления, причины ее образования в виде особенностей процессов незавершенной модернизации, формирования «автономного теневого государства».
Ключевые слова: дисфункция государственного управления, «автономное теневое государство», «теневое параобщество», тенизирующая система мировой корпократии.
PREDBORSKIJ V.A.
The systemic dysfunction of power as a factor of formation shadow parasociety
The article deals with the peculiarities of the formation of the shadow institutional structure of the domestic society as a prerequisite for the systemic dysfunction of the state administration, the reasons for its formation in the form of peculiarities of the processes of incomplete modernization, the formation of an «autonomous shadow state».
Keywords: the dysfunction of state administration, «autonomous shadow state», «shadow parasociety», shadow system of world corporations.
Постановка проблеми. Анал1з особливостей сучасних процес1в в1тчизняного розвитку свщчить про наявнють перманентного вщтворення дис-функц1йноТ неспроможност1 1нституц1йноТ структури сусптьства, ТТ нетранспарентност1 та тУзацм, Тх високоТ адаптогенност1 щодо нейтрал1зацм вс1х форм громадського контролю та впливу. У чому причина наявност1 цього ст1йкого антиреформют-ського тренду, низькоТ сусптьноТ д1ездатност1, чи е в1н проявом лише стохастичноТ неефективност1 сучасного пол1тико-економ1чного класу, чи е фа-тальним проявом нездоланних довгострокових протир1ч в1тчизняного розвитку?
Вимоги сусп1льства щодо протидм корупц1йно-тг ньовим сусп1льним процесам знайшли вщобра-ження у ряд1 важливих законодавчих, нормативно-правових акт1в держави, таких як: закони УкраТни «Про засади державноТ антикорупц1йноТ пол1тики в Укран на 2014-2017 роки» (2014), «Про запо-б1гання корупцп» (2014), укази Президента УкраТни
«Про невщкпады додaтковi заходи щодо посилення боротьби з оргaнiзовaною зпочиннiстю i корупц1ею» (2003) та «Про першочерговi заходи щодо детУза-MÎï економiки та протидм' корупцм» (2005), постанова Каб1нету Мiнiстрiв Укра'ни «Про затвердження Державно'' програми щодо реап1зацп' засад державно'' антикорупц1йно''' поп1тики в УкраУ (Антикорупц1йно'( стратегм) на 2015-2017 роки» (2015), 1нш1 в1домч1 акти з питань обмеження ïï зростання.
Aналiз до^джень та публжащй з проблеми. До фундаментальних в1тчизняних доспщжень з проблем тУзацм' сусп1пьних процес1в в1дносяться прац| В. Д. Базипевича, А. В. Базипюка, О. I. Бара-новського, В. М. Бородюка, Г. С. Буряка, 3. С. Вар-нап1я, А. С. Гапьчинського, I. О. ГубаревоТ, Я. Я. Дья-ченка, С. О. Ковапенка, I. I. Мазур, В. О. Мандибури, О. В. Турчинова та У Значний внесок у розроб-ку адмУстративно-правових i крим1напьно-пра-вових аспект1в протидм' т1ньов1й економ1ц|, корупцм' зд1йснипи в1тчизнян1 вчен—юристи.
14 Формування ринкових вщносин в Укра'|'ж №5 (204)/2018
© ПРЕДБОРСЬКИЙ В.А., 2018
У той же час, у зв'язку з нeдоcтaтнiм системним вивченням явищ тУза^йних протирiч розви-тку, причин Тх iснувaння, iсторичних особливос-тей формування тЫьово'Т Ыституфйно'Т структури, потребують подальшого дослiджeння дисфунк-цiйонaльнa структура державного управлЫня та мeхaнiзми нaднaцiонaльного тЫьового тиску, що стають потужним тЫьовим буфером на шляху здiйснeння системних сусптьних реформ.
Метою статт е подальший дискурсивний роз-виток вивчення сутност причинного комплексу тiнiзaцiйного зростання, формування дисфунк-цiйних структур державного управлЫня, юнуван-ня останнього як найактивышого деструктивного, дeмотивaцiйного, гaльмiвного фактора на шляху eкономiчного розвитку краТни.
Виклад основного матералу. Влада е однг ею iз базових ознак будь-якого людського сус-птьства, одним iз стрижнiв, що об'еднуе людей в едине цiлe i е здaтнiстю ТТ суб'екта нав'язати свою волю, залежнють iншим людям, колективам, ор-гaнiзaцiям здiйснювaти визначальний вплив на дiяльнiсть iнших людей, розпоряджатися та управляти Тх дiями, використовуючи рiзного роду нaсильницькi i нeнaсильницькi засоби й методи з метою пристосування Тх поведЫки до власних Ытере^в суб'екта влади. Таким чином, специ-фiчною характеристикою влади як сусптьного феномена, е мехаызм домiнувaння владноТ волi, нaявнiсть в ^й чи iншiй формi елемен^в домЫу-вання та примусу. Так, держава, нав^ь нaйбiльш демократична, являе собою в багатьох випадках мехаызм примусу, насилля над людьми.
1ншою ознакою влади е ТТ верховенство, моно-польне право суб'eктiв влади приймати автори-тaрнi рiшeння, тобто р0ення обов'язковi та зна-чущi для виконання всiмa членами суспшьства. Влада - це оргaнiзaцiя спрямованоТ повeдiнки людей, заснована на правочиный зaгрозi засто-сування сили. У зв'язку з цим, влада означае по-лiтичнe, eкономiчнe, aдмiнiстрaтивнe, щеолопчне, психологiчнe, iнформaцiйнe тощо панування над людьми, Тх сптьнотами та оргаыза^ями [1, с. 13].
Державна влада являе собою державну ор-гаызацш полiтичного упрaвлiння суспiльством. Вона домЫуе в суспiльствi i е основним об'ектом полiтичноí боротьби, оскiльки е вищою владою в суспiльствi та мае найвагом0 засоби впливу, найефективн0 iнструмeнти формування певних суспiльних рeжимiв функцiонувaння суспiльствa
(у першу чергу через встановлення певних дер-жавних рeжимiв). Таким чином, державна влада - це форма забезпечення юнування держави та ТТ полiтичноí воли за допомогою досягнення ТТ цг лей через систему повноважень i зaсобiв, що за-стосовуються вщ iмeнi суспiльствa для захисту та рeaлiзaцií iнтeрeсiв правлячого класу, рeaлiзa-ц1Т функцiй регулювання, контролю та вир0ення конфлiктiв у суспiльствi [2, с. 146-156].
Влада юнуе та функцюнуе не тiльки у рiзних сферах суспiльствa, але й на окремих рiвнях його сус-птьно'Т оргаызацм: мaкросуспiльному, що охоплюе нaйбiльш склaднi соцiaльно-полiтичнi вщноси-ни; мезосусптьному, публiчному, або асо^атив-ному, що об'еднуе репональы оргаызацм, спт-ки, промисловi об'еднання; мiкросуспiльному, що об'еднуе окрeмi пiдприeмствa, мaлi сусптьы гру-пи; особистому (привaтнi Ытереси, окремих гро-мадян). На в^х цих рiвнях влада iнституцiонaлiзу-еться, оформлюеться у спeцiaлiзовaних установах (апаратах влади), в ieрaрхм правлячих сил i осiб (полiтичних лiдeрiв, ствробтиюв упрaвлiння, ор-гaнiв влади). Вся структура рiзних рiвнiв суспть-ноТ оргаызацм влади подiляeться на двi форми, що мають рiзний характер свого синкретизму та си-нергетичноТ взаемодм: структури лeгaльнi, офщй-ы, формaлiзовaнi та нeлeгaльнi, нeформaльнi, не-офiцiйнi, тiньовi, нeтрaнспaрeнтнi [3, с. 315].
Основною формою рeaлiзaцií полiтичноТ влади е державне управлЫня, дисфункцм якого е проявом тУзацм державного упрaвлiння, його переродження на обслуговування суб'ек^в тг ызафйно'Т влади. Тим самим вщбуваеться переродження Ыститу^в влади на суб'eктiв тУзацм.
Форма дисфункцм державного упрaвлiння, яка ви-кликана гострим протиборством, протистоянням з приводу упрaвлiння суспiльними процесами, вияв-ляеться з розвитку малоТ субкультури, яка проти-стоТть макросуспльним мeхaнiзмaм упрaвлiння як ворожим i е так званою тiньовою структурою.
До кола об'eктiв теорм тУзацм суспiльних про-цeсiв слiд вщнести, на наш погляд, дослщжен-ня управлЫських дисфункцiй, що виникають у зв'язку з виникненням та функцюнуванням су-часних суспiльних протирiч софальних iнституцiй, перш за все держави, як обумовлюють знахо-дження Ыших суспiльних суб'eктiв поза режимом ефективноТ взаемодм з ними та Тх впливом.
Дисфунщя системи державного управлЫ-ня як суб'eктiв тЫьово'Т дiяльностi виявляеться,
перш за все, у втрат якост функ^й yпрaвлiння. У зв'язку з цим дослiдження дисфункцюнально' структури державного управлЫня е необxiдною скпадовою визначення показниюв й iндикaторiв тiньовиx процесiв.
Система функфй yпрaвпiння вже мае розвину-ту iсторiю. Нaйбiпьш вагомий внесок в ïï розбу-довi мапи Ф. Тейлор, А. Файопь, Г. Черч, Л. Гупик, Л. Урвк, Л. Джтьберт, П. Керженцев, А. Гас-тев. Узагапьнюючи досягнення теорм' управлЫ-ня на сьогодення, слщ зробити наступний ви-сновок: найбтьш методопогiчно обгрунтованою кпaсифiкaцiйною ознакою функ^й державного yпрaвпiння е ïx цтьова спрямовaнiсть та характер виконуваних завдань [2, с. 208]. Вщповщно до завдань функцм' державного управлЫня мож-на кпaсифiкyвaти таким чином:
а) основы - це функцм', що породжуються основними завданнями державного управлЫ-ня. Основнi функцм' державного управлЫня - це тi, що покликан служити колективним (загаль-ним) Ытересам сyспiпьствa для вирiшення завдань по^тико-адмУстративного, економiчного та соцюкультурного характеру;
б) зaгaпьнi функцм' виходять iз загальних завдань yпрaвпiння i е типовими для всього управлЫсько-го процесу. Зaгaпьнi функцм' покликан забезпечи-ти ефективне фyнкцiонyвaння апарату державного yпрaвпiння. Цi функцм' е об'ективно невiд'eмними складовими будь-якого yпрaвпiнського процесу, без них останнй е нездiйсненим, а (х змют детер-мiновaний загальними зaкономiрностями управ-пiння як соцiaпьно-попiтичного явища. Вони характеризуют типовi та вщносно сaмостiйнi сyтнiснi прояви дiяпьностi апарату державного управлЫня;
в) допомiжнi, ресурсы або таю, що забезпе-чують, функцм' виходять iз допомiжниx завдань управлЫня. Вони не впливають безпосередньо на дiяльнiсть об'екта yпрaвпiння, однак покликан забезпечувати реaпiзaцiю основних i загальних функ^й державного yпрaвпiння, а також життез-дaтнiсть самого органу виконавчо''' влади та його структурних пщроздов. Саме в цьому й поля-гае 'х забезпечувальний та допомiжний характер. Прикметною рисою допомiжниx фyнкцiй е спть-нють для всix yпрaвпiнськиx структур, без них дг япьнiсть остaннix е неможливою.
До основних фyнкцiй державного управлЫня вщ-носяться: 1) прогрaмно-полiтичнi (пiдготовкa до-кyментiв державно!' полiтики концепцiй, стрaтегiй,
програм тощо), що мають зд^снюватись апара-том мУстерства (фyнкцiонaпьними департаментами); 2) полiтико-aдмiнiстрaтивнi, що забезпе-чують фyнкцiонyвaння державного механзму та стaбiпьнiсть конститyцiйно встановлених сусптьних вщносин; 3) економiчнi, котрi уособлюють гос-подaрсько-оргaнiзaцiйнy дiяльнiсть держави; 4) соцiaпьнi, якi покликан реaпiзовyвaти державну соцiaпьнy попiтикy; 5) гумантарн - спрямовaнi на функцюнування та розвиток духовноНнтелекту-ально''' сфери to^i™, науки i культури).
До загальних функ^й державного управлЫ-ня, що покликан забезпечити yнiверсaпьнi ви-ди дiяпьностi сyб'eктiв yпрaвпiння, слщ вщне-сти: 1) фyнкцiю нормативного регулювання, що в межах виконавчо''' влади мае реaлiзовyвaтись КабЫетом Мiнiстрiв Укра'ни або мiнiстром (за-твердження iнстрyкцiй тощо); 2) нормопроек-тну (розробка законопроект, проектiв постанов КабЫету Мiнiстрiв Укра'ни, проектiв норматив-но-правових aктiв мiнiстерствa), що мае викону-ватись апаратом мiнiстерствa (фyнкцiонaпьними департаментами); 3) Ыформа^йно-ана^тичну (збiр, aнaпiз, узагальнення Ыформацм у вщповщ-нiй сферi державно''' попiтики тощо), що мае реа-пiзовyвaтись насамперед апаратом мУстерства (фyнкцiонaпьними департаментами), а також окремими консульта^йно-дорадчими органами (зокрема, копегieю мУстерства); 4) yпрaвпiння пiдпорядковaними органами, пщприемствами, установами, оргaнiзaцiями (вирiшення установ-чих та кадрових питань, контроль, аудит, коорди-на^я дiяпьностi тощо), що мае зд^снюватись як мiнiстерством безпосередньо (функцюнальни-ми департаментами або визначеними мУстром посадовими особами), так i через уповноваже-нi yрядовi органи; 5) надання адмУстративних послуг (видача дозволiв, пiцензiй, реестрафй-них докумен^в фiзичним та юридичним особам), що мае зд^снюватись урядовими органами. При можливост повноваження щодо надання адмг нiстрaтивниx послуг повиннi передаватися (де-легуватися) органам мiсцевого самоврядування та Ышим чином наближатися до «споживача»); 6) контрольно-наглядову (здiйснення контролю та нагляду за дiяльнiстю сyб'eктiв у вщповщно-му секторi державного управлЫня, застосування зaxодiв адмУстративно''' вiдповiдностi до право-порyшникiв), що мае зд^снюватися вщповщни-ми урядовими органами; 7) розгляд скарг при-
вaтниx оeiб в aдмiнieтрaтивномy порядку, що мae здiйeнювaтиeь в мeжax урядового органу (з yрa-xyвaнням ïx тeриторiaльноï оргaнiзaцiï); для роз-гляду егарг доцiльно yтворювaти eпeцiaльнi aпe-ляфйы пiдроздiли; В) внyтрiшн8 aдмiнieтрyвaння (yпрaвлiння пeрeонaлом, бyxгaлтeрiя тощо, епря-мовaнe нa оргaнiзaцiю влaeноï дiяльноeтi органу).
Bei функцГ!' дeржaвного yпрaвлiння при евоТй диефункцГ( пeрeтворюютьeя y фaктори тiнiзaцiï, eтaновлять диeфyнкцiйнy етруктуру дeржaвно-го yпрaвлiння. Beтaновлeння рiвня втрaти функцГ!' зa допомогою зaeтоeyвaння мeтодiв eкeпeртниx оцiнок, eоцiологiчниx опитyвaнь тощо дозволяе зробити aнaлiз рiвня нeбeзпeки тiнiзaцiйниx чин-никiв тa вибyдовyвaти зaxоди щодо протидГ( Тм.
У зв'язку з нaявнieтю глибоко'( диефункцм' дeр-жaвного yпрaвлiння в ïï iнтeнeивнiй формi тa довгоeтроковиx нeгaтивниx фaкторiв впливу нa eтaн диeфyнкцiонaльноï етруктури, вeликого тe-орeтичного знaчeння нaбyвa8 пошук причин цг eï eиeтeмноï дeформaцiï. I xочa причинний комп-лeкe являе еобою розвинуту полieиeтeмy впливiв, нa оeновниx iз ниx eлiд зупинитиея.
Як вщомо, зaлeжним крaïнaм, до якиx вщно-еитьея й Укрaïнa, притaмaнний процee нeзaвeр-шeноï модeрнiзaцiï, що ви^ли^е цiлy eиeтeмy дe-формaцiйниx проявiв по вiдношeнню до модeлi «чието'(» вeeтeрнiзaцiï.
Тaк, процee модeрнiзaцiï eкономiки зaлeжниx крaïн пов'язaний з проблeмою aeинxронного роз-ширeного вiдтворeння eлeмeнтiв, що утворю-ють eоцiaльно-eкономiчнy етруктуру циx ^aíK i y зв'язку з цим - yтворeнням y ый eтрyктyрниx роз-ривiв - «порожнeч» нa тому мieцi, дe повиннa ieнy-вaти iзоморфнa eтрyктyрa, нeобxiднa для зaбeз-пeчeння збaлaнeовaного розвитку eyeпiльeтвa.
Ha вiдмiнy вщ домiнyючиx розвинeниx ^aíK дe етруктурн розриви мaють внyтрiшньоeeкторний xaрaктeр, a в eоцiaльно-eкономiчнiй eтрyктyрi приeyтнi вei нeобxiднi для eинxронного iзоморф-ного розвитку eлeмeнти, y зaлeжниx ^a^ax, що модeрнiзyютьeя, до якиx нaлeжaть ^aí^ eeлян-еько'!', общинно'!' цивiлiзaцi'í (y тому чиeлi Укрaï-нa), вiдeyтнiй ряд блокiв eоцiaльно-eкономiчноï етруктури, нeобxiдниx для нормaльного збaлaн-eовaного розвитку. Цe обyмовлeно eaмим xaрaк-тeром розвитку зaлeжного eyeпiльeтвa, епоео-бом модeрнiзaцiï циx крaïн, що повиннa виконaти фyнкцiю пiдтягyвaння рiвня eyeпiльниx вiдноeин до змiни циклiчниx eтaпiв модeрнiзaцiï y розвинe-
ниx крaïнax. При цьому виникa8 eоцiaльно-тex-нологiчний розрив y eyeпiльнiй eиeтeмi, eyтнieть якого виявляетьея в що пeрeривa8тьeя про-цee поетупового розвитку aвтоxтонноï eyeпiльноï етруктури, й y eaмy цю етруктуру вмонтовуютьея eтворeнi позa нeю eyeпiльно-тexнологiчнi блоки. Процee вiдтворeння y зaлeжниx крaïнax втрaчa8 xaрaктeрнy для розвинyтиx крaïн нa вeix eтaпax рyxy бeзпeрeрвнieть тa eтa8 вiднинi можливим лишe в yмовax обмiнy чaeтини ïx продукту нa еуе-пiльнi зaeоби з розвинyтиx крaïн.
Mодeрнiзaцiя в^чизняного eоцiaльно-eконо-мiчного проетору формуе його y мозaïчнy бiпо-лярну етруктуру, дe нaвколо нeвeликоï кiлькоeтi aдмiнieтрaтивно-eкономiчниx цeнтрiв вeeтeрнi-зовaного прогрeey функцюнуе eкeполярнa бiль-шieть ординaрного eeрeдовищa, що зa рiвнeм модeрнiзaцiï еуттево вiдeтa8 вiд розвитку модeр-новиx цeнтрiв. Динaмiкa модeрнiзaцiï в полю-eax бiполярноï етруктури вiдрiзня8тьeя нe лишe евоУми рiвнями, aлe й оeобливieтю aциклiчноeтi, aeинxронноeтi, aeимeтричноeтi тa нaвiть рeвeрe-но-aрxaïчним xaрaктeром по вiдношeнню як до зaxiдниx зрaзкiв, тaк й до iншоï еторони бiполярноï етруктури. Опозицiя «цeнтр-пeрифeрiя» в^зня-етьея еуттевою модифiкaцi8ю, рeвiзiонiзмом при-eтоeyвaння пiд aктyaльнieть iнтeрeeiв ™x чи iншиx прошaркiв eeрeдовищa еуб'ек^в модeрнiзaцiï, y зв'язку з чим оeтaння нaбyвa8 в цiломy для зa-лeжниx крaïн xaрaктeр квaзiмодeрнiзaцiï.
Тaким чином, мiжeeкторний розлaм рaзом з iн-шими протирiччями нeзaвeршeноï модeрнiзaцiï, нa-приклaд «гiбридизaцi8ю» влaди, призводить до ви-никнeння потужно[ тiнiзaцiï eкономiчниx процeeiв, зокрeмa явищ бюрокрaтизaцiï, втрaти дi8здaтноeтi iнeтитyцiйноï етруктури дeржaви, розвитку корупцп; фyнкцiонyвaння eлiтноï eкономiки [4, е. 15O-167].
Синкрeтичнe поeилeння впливу фaкторiв нe-зaвeршeноï модeрнiзaцiï нa дeформaцiю влaди, дeржaвного yпрaвлiння вiдбyвaeтьeя зa рaxyнок ieнyвaння явищa «aвтономноï тiньовоï дeржaви», що нaбyло нaйвищого тiнiзaцiйного потeнцiaлy зa eyчaeниx умов.
Тaк, розвинyтa «aвтономнa тiньовa дeржaвa», як дiaлeктичний рeзyльтaт попeрeднього í"í ieторично-го розвитку, трaнeформaцiï, визрiвaння, - цe цт-ком зaкритa тiньовa зонa влaди, бiзнeey, плyтокрa-т^(, олiгaрxiï, бaзовий (y мeжax тiнiзaцiйного проетору) eиeтeмоyтворюючий eeктор нaродногоeподaрeькоï етруктури, eeктор iнeтитyцiйноï aeимeтричноeтi, ви-
кривлeностi, клановосл, що визначае головнi Ы-тереси та протирiччя мiж владою та сусптьством, тiнiзуючi фактори суспiльного розвитку. Це синерге-тична форма утворення та розширення мiжсeктор-ного розламу, що покладена на пiдсилeння потоку пбридизацм (синкретизму) влади, бiзнeсу, плутокра-тп. Особливостi конкретно'!' соцiaльно-eкономiчноТ' форми автономного сектора залежить вщ вщповщ-них модифiкaцiй цього сектора за конкретноНсто-ричних умов формування [5, с. 3-7].
Змютом категорм «автономна тЫьова держава», таким чином, е вiдносини господарювання для вкрай обмеженого кола о^б, що функцiонують поза законодавчим колом, забезпечених олiгaрхiч-ними, плутократичними, бiзнeсовими, полiтични-ми, корупц^ними (у тому числi наднацюнального рiвня), родинними зв'язками з вищими щаблями адмУстративноТ, судово'Т влади, правоохоронних оргаыв, полiтичних пaртiй, ЗМ1, вщсутнютю еконо-мiчноТ', полiтичноТ' конкуренцм у поеднаны з необ-меженим доступом до експлуатацм нaцiонaльних рeсурсiв краТ'ни, природних монополiй. У цих умо-вах корупцiя набувае системного характеру, стае неодмЫним атрибутом адмУстративно'Т системи, iмaнeнтним способом 'ТТ регуляцм.
Форма прояву автономного сектора всереди-н офМйно'Т держави оргaнiчно набувае ознак ор-гaнiзовaних форм дeвiaцiйноТ' дiяльностi, у тому числi злочинно'Т - альтернативних лньових цен-трiв влади, разом iз тiньовим силовим забезпе-ченням. «Автономна держава» - це закрита сфера народного господарства, що монополiзовaнa пев-ним колом олiгaрхiчно-плутокрaтичних структур, якi мають на мел отримання надвисоких доходiв за допомогою використання значною мiрою спекулятивного фЫансового кaпiтaлу [4, с. 150-167]. 1снуюча як пануюча тiньовa структура «автономна держава» утворюе, вщповщно до сво'Тх потреб, i лньову полiтичну, соцiaльно-eкономiчну Ыфра-структуру, що зумовлюе тiньовий режим функцю-нування рядових суб'ек^в господарювання.
Сучасна фЫансова eкономiчнa криза активно виконуе функцш щодо посилення пeрeрозподiлу влaсностi та влади на користь суб'ек^в парази-тарно'Т «автономно''' держави» [6].
Головним видом монополп, що е системоутво-рюючим атрибутом для функцiонувaння паразитарного автономного сектора, виступае монопо-лiя на eксплуaтaцiю aдмiнiстрaтивного ресурсу оргаыв державно'' влади на свою користь.
Висхщы етапи становлення «автономно''' держави» вщносяться ще до ча^в КиТ'вськоТ' Pусi, для оргаызацм сусптьно'Т системи яко'Т хaрaктeрнi особливост порiвняно iз Зaхiдною Европою.
1ншим етапом метаморфоз «автономно''' держави» е становлення та розбудова «автономно''» ко-зацько'Т держави, коли неформальна (автономна) оргаыза^я в УкраТ'н вже пщнялась до рiвня особли-востей Ыституц^ноТ' оргaнiзaцíí цлоТ' держави [5].
Розвиток «aвтономностi» на ел^арно-корпора-тивних засадах окремих сегменлв сусптьно'Т ор-гаызацм особливо посилюеться в умовах радян-сько'Т доби, коли виникають системы протирiччя мiж вузькокорпоративними Ытересами «ел^ноТ» структури та iнтeрeсaми держави та сусптьства: спочатку «aвтономнiсть держави» оформлюеться пiд проводом вeрхiвки КПРС, а полм, у кiнцi радян-сько'Т доби, - КДБ, Ыших спецслужб [7, с. 14, 73].
Стратепчною офiцiйною мiсieю побудови тако'Т структури е забезпечення функцiонувaння мо-бозафйноТ' eкономiки, eкономiки вiйни в умовах мирного часу, що призводить до виникнення цг ло'Т системи тУза^йних eфeктiв - iнституцiйних деформафй, функцiонувaння дефщитно'Т еконо-мiки, архаТ'зацм соцiaльно-eкономiчних процeсiв, клaновостi тощо.
Одним iз нaйвaжливiших фaкторiв aвтономiзa-цм в цей час виявилась система прюрите^в розвитку: прiоритeтний розвиток в^ськово-про-мислового комплексу, важко'Т Ыдустрм, хiмiТ' тощо. 1ншим видом прюрите^в е прiоритeти у розподг лi рeсурсiв. Навколо пeрeлiку прiоритeтiв розгор-талися гострi клaновi конфлiкти та тiньовi торги.
Одним iз найпотужыших зовнiшнiх фaкторiв тг ызацм влади, дисфункцм державного управлЫня е мiжнaроднa тiнiзуючa система св^овоТ' корпократм.
Корпокра™ являе собою форму оргаызацм глобально''' дисфункцм в^чизняно'Т влади, ланку свтовоТ' мегасистеми тiньових мeхaнiзмiв та впливiв, при якiй рeaльнi вaжeлi вищих i цен-тральних оргаыв влади належать корпорaцiям та Тх сател^ам, що чи то безпосередньо, Ыституфй-но, чи здeбiльшого у нетранспарентному режи-мi прямо або опосередковано впливають на роз-робку та рeaлiзaцiю державних рiшeнь та дй На нaцiонaльному рiвнi формою корпократм е пара-зитарна елта (олiгaрхiчнa) система як окрема ланка тЫьового пaрaсуспiльствa [8].
Для дискурсивного aнaлiзу тiньового мехаыз-му прийняття рiшeнь системою корпократм, зокре-
ма ТТ амб1валентна роль в адаптуванн1 функц1й дер-жавних орган1в у проведены сучасних сусптьних реформ до своТх вузькокорпоративних ц1лей, зна-чення мае досл1дження лог1стики впливу на ц1 рг шення свпювоТ т1ньовоТ мегасистеми т1ньовоТ влади. Цей мегасуб'ект т1ньового св1тового впливу зд1йснюе його через посередництво найширшоТ 1нфраструктури св1тових т1ньових, нап1вт1ньових, оф1ц1йних 1нститут1в, транснацюнальних агент1в впливу, системою св1тових наддержавних органг зац1й, св1тових ЗМ1, розгалуженою системою Ыо-земних спецслужб, розвщувальних орган1в, недер-жавних орган1зац1й, св1тових транснац1ональних корпорац1й тощо. Найб1льшого значення у систе-м1 безпосереднього т1ньового впливу на державу вже на нацюнальному р1вн1 набувае 1снування та функцюнування системи зв'язк1в м1ж корпократ1ею та «автономною т1ньовою державою», головною функц1ею якоТ як раз I е виконання функцГГ агента впливу т1ньового св1тового закул1сся, глобальноТ корпократм на оф1ц1йний механ1зм держави.
Таким чином, одн1ею 1з найважлив1ших функ-ц1й «автономноТ т1ньовоТ держави» е комункатив-на функц1я зв'язку 1з св1товим т1ньовим закул1ссям, у тому числ1 глобальною корпократ1ею, для забез-печення таргетування пол1тико-адм1н1стративних трансакц1й з метою проштовхування своТх 1нтерес1в.
Змютом синкретизму «автономноТ держави» та т1ньового, паразитарного (ол1гарх1чного) сектора, свпювоТ корпократм е в1дносини господарювання для обмеженого кола ос1б, забезпечених ол1гар-х1чними, пол1тичними в1дносинами, корупц1йни-ми та родинними зв'язками з вищими щаблями адмУстративноТ та судовоТ влади, правоохорон-них орган1в, в1дсутн1стю економ1чноТ, пол1тичноТ, кадровоТ конкуренцм в поеднанн1 з необмеженим доступом до нацюнальних ресурс1в краТни. Форма 1снування симбюзу ел1тного сектора та «автономноТ держави» набувае форми т1ньового пара-сусп1льства - альтернативного т1ньового центру влади та сусптьного тренду розвитку. У цих умо-вах корупц1я набувае системного характеру, стае невщ'емним атрибутом адмУстративноТ системи, 1манентним способом и регуляцм. Т1ньове па-расусп1льство паралельноТ т1ньовоТ реальност1 -це закрита сфера народного господарства, що монопол1зована ол1гарх1чними структурами, як1 мають на мет1 отримання надвисоких доход1в за допомогою використання значною м1рою спекулятивного ф1нансового кап1талу. 1снуюча як па-
нуюча т1ньова структура, т1ньове парасусп1льство утворюе, вщповщно до своТх потреб, I т1ньову дис-функц1йну пол1тичну, соц1ально-економ1чну Ыф-раструктуру, що зумовлюе т1ньовий режим функцюнування рядових суб'ект1в господарювання.
Сучасна ф1нансова, економ1чна криза в кран численн1 фактори «г1бридного» т1ньового впливу активно виконують функцш щодо посилен-ня дисфункц1Т офщ1йноТ влади та перерозпод1лу власност1 та влади на користь суб'ект1в паразитарного, т1ньового парасусп1льства.
Найважлив1шими характеристиками т1ньового парасусп1льства як засобу системноТ дисфункц1Т влади в УкраТн1 е:
а) 1нформац1йно-адм1н1стративна, економ1чна, пол1тична непрозорють т1ньового парасусп1ль-ства. Якщо за кордоном пол1тична, адм1н1стра-тивна д1яльнють, ф1нансов1 ринки е в1дкритими, Ыформац1я про них е доступною, то украТнський ринок пол1тичних, адм1н1стративних, ф1нансових, майнових процес1в е водночас зрегульованим, недорозвинутим I непрозорим;
б) юнування р1зко асиметричних умов господарювання для р1зних суб'ект1в, реал1зац1я комплексу заход1в щодо п1дтримки прив1лейованого становища паразитарноТ ел1тноТ структури як дисфунк-ц1йноТ форми управл1ння щодо Ыших суб'ект1в. Це виявляеться у нер1вном1рност1, дискрец1йнос-т1, преференц1йност1 оподаткування, перекладаны ф1скального тягаря на ординарних суб'ект1в;
в) трансформац1я т1н1зац1Т ел1тноТ структури у ба-зовий фактор зростання дисфункц1йноТ д1яльнос-т1, ТТ системний т1н1зуючий вплив на весь спектр сфер сусптьноТ д1яльност1, Тх системна т1н1зац1я та крим1нал1зац1я, особливо пол1тики, б1знесу, еко-ном1ки, структуризац1я орган1зованоТ злочинност1 та суб'ект1в т1ньовоТ д1яльност1, р1зке посилення в сусп1льств1 монопол1стичних процес1в;
г) завершення процесу щодо зам1ни оф1ц1йноТ влади владою паразитарноТ, «т1ньовоТ автономноТ держави» та адм1нютративно-економ1чних груп, що об'еднують представник1в державного апарату, суб'ект1в економ1чноТ д1яльност1 та кри-м1нальних структур;
д) посилення паразитарност1 т1ньового пара-сусп1льства у зв'язку з дисфункц1йним спряму-ванням. Вона виявляеться в наявност1 ч1ткого тренду до подальшоТ системноТ т1н1зац1Т, архаТза-ц1Т та пбридизацм сусп1льних процес1в за наяв-ност1 певних дет1н1зуючих альтернативних умов
вибору, зокрема до реформування, зняття тЫьо-утворюючих фaкторiв розвитку.
Набуття тiньовим парасусптьством паралельно'Т тньовоТ рeaльностi щодо розвинутих тiньових про-явiв свiдчить про наявнють нового тiньового техно-лопчного базису як змiсту дисфункцiйного розвитку цього процесу. Таким е становлення кримЫогенно-iнновaцiйного типу тiньового зростання.
Онтолопчно тiньовa дiяльнiсть iсну8 тисячi ро-кiв, але вона як система у вихщний пeрiод свого розвитку не мала такого рангу небезпеки серед загроз дeржaвi та сусптьству. У цей доюторич-ний (для «тЫьово'Т eкономiки») пeрiод вона роз-вивалася екстенсивно i мала паразитарно-ком-пeнсaцiйний характер (I тип тЫьового зростання), не утворювала окремий прос^р тЫьово'Т паралельноТ' реальность
1нший тип зростання (II тип Ытенсивного лньо-вого зростання) - кримЫогенноНнновац^ний -виникае в умовах «революцм мeнeджeрiв» - Ы-тенсивного використання Ыформац^них потокiв в Ытересах Тх тУзацм, системного дисфункцiйного зростання управлЫня, коли його суб'екти активно використовують саму систему менеджменту, особливо державного, створюють широко розбу-довану штучну (паралельну до офУйноТ) систему кримЫально'Т (кримЫогенноТ) неосфери дисфунк-цiйного менеджменту для здiйснeння лньово'Т дг яльностi. Особливу потужнiсть Ытенсивному типу лньово'Т eкономiки надае його обумовленють синкретизмом (гiбридизaцi8ю) лньового бiзнeсу, кри-мiнaлiтeту, дисфунщйноТ' влади, синергетизмом лньово'Т дiяльностi цих важливих функцiонaльних суспiльних сфер. Таким чином, Ытенсивний тип зростання потребуе принципово Ышого - кри-мiнaльно вищого технко-технолопчного 'ТТ базису, що продукуеться надсучасними досягненнями менеджменту, Ыформатики, логiстики, Ынова^й-них тeхнологiй тощо. Проявами такого типу лньо-вого зростання е сучасна розбудова макросис-теми тЫьово'Т рeaльностi для отримання потужно'Т лньово'Т дельти, коли системно тУзуеться структура привaтизaцiйних проце^в, конвeртaцiйних цeнтрiв, офшорних зон, енергетична залежнють краТ'ни (що мае у велиюй мiрi штучний тiньовий характер) системы банювсью банкрутства, тiньовi рeфiнaнсувaння бaнкiв, розкрадання бюджетних ресур^в, система субсидiй та субвeнцiй, Ыфля-цiйнi кризи нацюнально'Т валюти, тiньовi структури типу Росукренерго, «вiртуaльнa» економка лньо-
вих фiнaнсових, валютних криз, вилучення геое-кономiчноТ' ренти засобами потоюв контрабанди, утворення лньово'Т дельти у трансфертних цЫах через формування «чорних» тiньових зон типу «Приднютров'я», «Новоросм», тiньовi засоби зни-щення украТ'нського вiйськa, гiбриднa вiйнa, що утворюе величезних обсягiв комплекс тЫьових мeтодiв, сфер, форм тощо.
Таким чином, сучасна форма тЫьово'Т паралельноТ' реальност е нaйбiльш розвиненою за своТ'ми дeформaцiйними, тiнiзaцiйними можливостями, вiтчизняною мaкросуспiльною тiньовою формою, що мае найпотужыший потeнцiaл щодо рeaлiзaцiТ' сво'Тх внутрiшньокорпорaтивних цiлeй, спрямова-них на поширення та поглиблення потуг тЫьового простору, що мають високий ранг тЫьово'Т небезпеки - небезпеки надзвичайного звуження легг тимно'Т частини рeaлiзaцiТ' офУйноТ' полiтики держави, подальшо'Т руйнацм, деградацм Ыституц^ноТ' системи держави, громадянського суспiльствa.
Необхщысть широкого рeформiстського онов-лення сусптьства обумовлюе виконання для цього необхщно'Т передумови - попереднього об-меження, поступового детУзац^ного оздоров-лення, системи наявно'Т тЫьово'Т деформацм влади, зокрема системного обмеження тУзац^них (дисфунщйних) фaкторiв впливу - розвитку «автономно''' тЫьово'Т держави», паразитарного тiньового парасусптьства, впливу на внутр0-нi полiтичнi процеси свтовоТ' тЫьово'Т корпократм тощо. Адже, як правило, нaйрiшучi рефор-мiстськi заходи, поклaдeнi на юнуючий тiньовий базис, можуть дати лише посилення (часто при-скорене) подальших тiнiзaцiйних процeсiв. Отже, усышы суспiльнi реформи потребують нaявностi та рeaлiзaцiТ' попередньо'Т стратеги детУзацп, обмеження дисфункц^ност влади, вивчення юто-ричного досвiду проведення успiшних в^чизня-них, зокрема «козацьких» реформ [9].
Стратепя протидп дисфункцiйностi влади повинна бути оргаыза^йно представлена як найваж-ливiшa, нaйдi8вiшa частина комплексно''' системи нацюнально'Т безпеки - вихщна передумова обмеження та усунення небезпечних загроз нацю-нальному сусптьному розвитку.
Висновки
Анaлiз особливостей сучасних процеЫв вг тчизняного розвитку свщчить про нaявнiсть перманентного вщтворення дисфункфйно'Т неспро-
moxhoctî ¡нституфйно!' структури cycпiльcтвa, ÏÏ HeTpaHcnapeHTHOCTi та TÎHÎ3aMiï, ïx високо'1' адап-тогенност щодо нeйтрaлiзaцiï Bcix форм громад-ського контролю тa впливу.
О^овною формою рeaлiзaцiï полiтичноï влa-ди е дeржaвнe yпрaвлiння, диcфyнкцiï якого е проявом тiнiзaцiï дeржaвного yпрaвлiння, його пeрeроджeння Ha обcлyговyвaння cye'eK^ тг нiзaцiйноï влaди. Тим caмим вiдбyвa8тьcя пeрe-роджeння iнcтитyтiв влaди Ha cyб'8ктiв тiнiзaцiï.
У зв'язку з нaявнicтю глибокоТ диcфyнкцiï дeр-жaвного yпрaвлiння в ïf iнтeнcивнiй формi тa довгоcтроковиx нeгaтивниx фaкторiв впливу Ha cтaн диcфyнкцiонaльноï структури, вeликого тe-орeтичного знaчeння нaбyвae пошук причин цieï cиcтeмноï дeформaцiï.
Мiжceкторний розлaм рaзом з Ышими про-тирiччями нeзaвeршeноï модeрнiзaцiï, нaпри-клaд «гiбридизaцi8ю» влaди, призводить до ви-никнeння потужно'1' тiнiзaцiï eкономiчниx процeciв, зокрeмa явищ бюрокрaтизaцiï, втрaти дieздaт-ноcтi Ыститу^йноТ cтрyктyри дeржaви, розвитку корупцм', фyнкцiонyвaння eлiтноï eкономiки.
Синкрeтичнe поcилeння впливу фaкторiв He-зaвeршeноï модeрнiзaцiï Ha дeформaцiю влaди, дeржaвного yпрaвлiння вiдбyвa8тьcя зa рaxyнок icнyвaння явищa «aвтономноï» тЫьовоТ дeржaви, що нaбyло нaйвищого тiнiзaцiйного потeнцiaлy зa cyчacниx умов.
Нeобxiднicть широкого рeформicтcького онов-лeння cycпiльcтвa обумовлюе виконaння для цього нeобxiдноï пeрeдyмови - попeрeднього обмeжeння, поcтyпового дeтiнiзaцiйного оздоровлeння, cиcтeми нaявноï тЫьовоТ дeформaцïí влaди, зокрeмa ^CTeM-ного обмeжeння тiнiзaцiйниx (диcфyнкцiйниx) фaк-торiв впливу - розвитку «aвтономноï тЫьовоТ дeр-жaви», пaрaзитaрного тiньового пaрacycпiльcтвa, впливу Ha внутр0н полiтичнi процecи ^тавоТ тг ньовоТ корпокрaтiï тощо. Afiœe, як прaвило, нaйрiшy-чi рeформicтcькi зaxоди, поклaдeнi Ha icнyючий тг ньовий бaзиc, можуть дaти лиою поcилeння (чacто приcкорeнe) подaльшиx тiнiзaцiйниx процeciв.
Список використаних джерел
1. Хaлипов В. Bлacть. Оановы крaтологии / В. Хaли-пов. - М. : Луч, 1995. - 304 c.
2. Мaлиновcький В. Я. Дeржaвнe yпрaвлiння / В. Я. Мaлиновcький. - К. : Атiкa, 2003. - 576 c.
3. Щeкин Г. В. Социaльнaя тeория и кaдровaя политик / Г. В. Щeкин. - К. : МАУП, 2000. - 576 c.
4. Предборський В. А. Теорт тЫьовоТ eKOHOMiKH в умовах трaнсформaцiйниx npoqeciB : моногрaфiя / В. А. Предборський. - К. : Задруга, 2014. - 400 с.
5. Предборський В. А. «Автономна тЫьова держава» як загроза нацюнальнм безпе^ / В. А. Предборський // Формування ринкових вщносин в УкраУ : зб. наук. праць Наук.-досл. економ. Ы-ту МУстерства еконо-мiчного розвитку i торгiвлi УкраТни. - К., 2016. - Вип. 1. - С. 3-7.
6. Предборський В. А. Кризовi процеси сучасноТ eлiтноТ економки / В. А. Предборський // Формування ринкових вщносин в УкраТн : зб. наук. пр. - К., 2009. - Вип. 5. - С. 62-65.
7. Блан Е. Родом iз КГБ. Система ПутЫа / Е. Блан. -К. : Темпора, 2009. - 360 с.
8. Предборський В. А. Сучасна форма вггчизняного тЬ ньового парасустльства / В. А. Предборський // Формування ринкових вщносин в Укра'У : зб. наук. праць Наук-досл. економ. Ы-ту МУстерства eкономiчного розвитку i торгiвлi УкраТни. - К., 2015. - Вип. 3. - С. 9-13.
9. Предборський В. А. Козацью реформи як репрезентант детУзацмного тренду сучасних сусптьних реформ / В. А. Предборський // Формування ринкових вщносин в УкраУ: зб. наук. праць Державного наук-дослщ-ного Ы-ту Ыформатизаци i моделювання економки Mi-некономрозвитку УкраТни. - К., 2018. - № 2. - С. 3-12.
References
1. Khalypov V. Vlast. Обпоуы knatolohyy / V. Khalypov. - M. : Luch, 1995. - 304 s.
2. Malynovskyi V. Ya. Derzhavne upravlinnia / V. Ya. Malynovskyi. - K. : Atika, 2003. - 576 s.
3. Shchekyn H. V. Sotsyalnaia teoryia y kadrovaia polytyka / H. V. Shchekyn. - K. : MAUP, 2000. - 576 s.
4. Predborskyi V. A. Teoriia tinovoi ekonomiky v umovakh transformatsiinykh protsesiv : monohrafiia / V. A. Predborskyi. - K. : Zadruha, 2014. - 400 s.
5. Predborskyi V. A. «Avtonomna tinova derzhava» yak zahroza natsionalnii bezpetsi / V. A. Predborskyi // Formuvannia rynkovykh vidnosyn v Ukraini : zb. nauk. prats Nauk.-dosl. ekonom. in-tu Ministerstva ekonomichnoho rozvytku i torhivli Ukrainy. - K., 2016. - Vyp. 1. - S. 3-7.
6. Predborskyi V. A. Kryzovi protsesy suchasnoi elitnoi ekonomiky / V. A. Predborskyi // Formuvannia rynkovykh vidnosyn v Ukraini : zb. nauk. pr. - K., 2009. -Vyp. 5. - S. 62-65.
7. Blan E. Rodom iz KHB. Systema Putina / E. Blan. -K. : Tempora, 2009. - 360 s.
8. Predborskyi V. A. Suchasna forma vitchyznianoho tinovoho parasuspilstva / V. A. Predborskyi //
Fonmuvannia rynkovykh vidnosyn v Uknaini : zb. nauk. pnats Nauk.-dosl. ekonom. in-tu Ministenstva ekonomichnoho nozvytku i tonhivli Uknainy. - K., 2015. -Vyp. 3. - S. 9-13.
9. Pnedbonskyi V. A. Kozatski nefonmy yak nepnezentant detinizatsiinoho tnendu suchasnykh suspilnykh nefonm / V. A. Pnedbonskyi // Fonmuvannia nynkovykh vidnosyn v Uknaini: zb. nauk. pnats Denzhavnoho nauk-doslidnoho in-tu infonmatyzatsii i modeliuvannia ekonomiky Minekonomnozvytku Uknainy. - K., 2018. - № 2. - S. 3-12.
Даш про автора
Предборський Валентин Антонович,
професор кафедри фЫансового права та фюкаль-ного адмiнiстрyвання, Нацiональна акаде|уля внутрш-Hix справ, д.е.н., професор
пл. Солом'янська, 1, м. КиТв-ДСП, 03035, УкраТна
e-mail: [email protected]
Данные про автора Предборский Валентин Антонович,
профессор кафедры финансового права и фискального администрирования, Национальная академия внутренних дел, д.э.н., профессор пл. Соломенская, 1, г. Киев-ДСП, 03035, Украина e-mail: [email protected]
Data about the author Valentin Predborskij,
pnofesson of the Department of Financial Law and Fiscal Administnation, National Academy of Intennal Affains, Docton of Economic Sciences, Pnofesson 1, Solomianska Squane, Kyiv, 03035, Uknaine e-mail: [email protected]
001:10.5281/1впоёо.1304147 МАЗУРОВ С.А.
Напрями регулюючих дш держави щодо зростання кшькосл робочих мюць в переробнш промисловостi
Предметом дослгдження е питання участ держави у формуванн макроеконом1чних умов створення робочих мсць в промисловост'1.
Метою дослгдження е розробка пропозиц'1й щодо полпшення рол'1 держави у пол1пшенн1 ма-кроеконом'нних умов створення робочих мсць в переробнй промисловост'1.
Методи дослгдження. У робот використана сукупнсть наукових методов / п1дход1в, у тому числ'1 системний, структурно-функцональний, лопчний, що дозволило забезпечити концептуальну ед-нсть досл'щження.
Результат роботи. У статт'1 обгрунтовано пропозицИ щодо обгрунтування напрям1в державного впливу на полпшення макроеконом'чних умов створення робочих мсць в переробнй промисловост'1.
Галузь застосування результатов. Економ'1ка та управл1ння нацюнальним господарством, ре-ал\зац\я державно'1' соц1ально-економ1чно1 стратеги розвитку промислового комплексу та високо-технолопчних галузей.
Висновки. 1Анал\з динам'1ки показникв, як характеризують процеси в'щновлення основних за-соб'1в, ¡нвестиц'1йн1 процеси, нагромадження основного капталу, що характеризують умови створення робочих мсць в переробнй промисловост'1 Украни демонструе низьк потенцйн'1 можливос-т створення високопродуктивних робочих мсць в цьому сектор1. 2. В прийнятому Закон Украни «Про стимулювання ¡нвестиц'йно! д'1яльност'1 у проритетних галузях економки з метою створення нових робочих мсць» закладаються певн засади покращення ¡нвестиц'йних умов модерн1зацИ' промислового виробництва щодо створення нових / реконструкцИ ¡снуючих робочих мсць в промисловост'1. З.Пщкреслено важливсть реформування ф1нансового сектору, зокрема, це дозволить розширити доступ до кредит'1в промислових п'1дприемств, / стимулювати зайнятсть та створення робочих мсць. 4.В цлому систематизовано основн'1 напрями забезпечення макро-економ'чних умов створення високопродуктивних робочих мсць, як включають: формування методичних п'щ-ход'1в щодо анал'зу макроеконом'нних процес'1в та единого статистичного монторингу створення нових робочих мсць в промисловост'1; реформування ф1нансового сектору та полпшення ¡нвес-
22 Формування ринкових вщносин в УкраУж №5 (204)/2018
© МАЗУРОВ С.А, 2018
