CC BY
13
човин стацюнарними джерелами забруднення, а прирiст дуба бшя ВАТ "Ми-кола1вцемент" тюно корелюе з викидами останнього. Мшливють приросту плакорних дубнякiв посилюеться впливом посушливих перiодiв, а деревоста-шв, якi пiддаються затопленню, також i впливом надмiрноl кiлькостi опадiв.
За характером змш радiальний прирiст середньовжових та пристига-ючих деревостанiв е нерiвномiрним i характеризуеться перевагою високочас-тотних коливань тривалiстю 1-4 роки. Част змiни величини рiчних кшець на фонi високо! амплiтуди свщчать про порушення стiйкостi дубових люосташв.
Л1тература
1. Битвинскас Т.Т. Дендроклиматические исследования / Т.Т. Битвинскас. - Л. : Изд-во "Гидрометеоиздат", 1974. - 172 с.
2. Воробьев Д.В. Методика лесотипологических исследований / Д.В. Воробьев. - К. : Вид-во "Урожай", 1967. - 388 с.
3. Комин Г.Е. Применение дендрохронологических методов в экологическом мониторинге лесов / Г.Е. Комин // Лесоведение. - 1990. - № 2. - С. 3-11.
4. Ловелиус Н.В. Изменчивость прироста деревьев. Дендриндикация природных про. цессов и антропогенных воздействий / Н.В. Ловелиус. - Л. : Вид-во "Наука", 1979. - 232 с.
5. Матвеев С.М. Дендроиндикация динамики состояния сосновых насаждений Центральной Лесостепи / С.М. Матвеев. - Воронеж : Изд-во ВГУ, 2003. - 272 с.
Мазепа В.Г., Новак А.А., Сопушинский И.М. Особенности радиального прироста дубовых древостоев зелёной зоны Львова
Методами дендрохронологии исследована динамика радиального прироста дубовых древостоев Львова. Изучено влияние антропогенных климатических факторов на общий характер динамики прироста, его экстремальные значения, изменения амплитудных колебаний. Установлена корреляционная взаимосвязь между радиальным приростом и выбросами загрязняющих веществ, а также климатическими показателями.
Ключевые слова: радиальный прирост, дубовые древостои, климатические показатели, загрязнение воздуха.
Mazepa V.G., Novak A.A., Sopushynskyy I.M. Peculiarities of Lviv green zone oak stands radial increment
Radial increment dynamics of Lviv green zone oak stands is investigated by dendrochronological methods. Antropogenious and climate factors effect on general character of increment dynamics, its extreme value, oscillation amplitude changes is found out. Described that correlative dependence on radial increment, pollutants and climate indices is determined.
Keywords: radial increment, oak stands, climate indices, air pollution.
УДК 582.97 Ст. наук. ствроб. Г.1. Музика, канд. бюл. наук -
НДП "Софивка" НД1НАН Украти
СИСТЕМАТИКО-ГЕОГРАФ1ЧНИЙ АНАЛ1З ОСОБЛИВОСТЕЙ НАСШНеВОГО РОЗМНОЖЕННЯ ВИТКИХ ЖИМОЛОСТЕЙ В
УМОВАХ 1НТРОДУКЦ11
Наведено результати дослщжень з вивчення особливостей насшневого розмно-ження витких жимолостей в умовах штродукцп. Виведено характеры закономiрностi формування плодiв i насшневого розмноження для витких жимолостей рiзних систе-матико-географiчний груп. Встановлено, що мiж часом появи сходiв витких жимолостей, тривалютю перюду вщ поаву до появи перших сходiв, географiчним похо-дженням виду та його мюцем в системi роду юнуе певна залежшсть. Зокрема, чим
твденшше розташований природний ареал виду або тдсекцп роду, тим довша три-валють перiоду вiд посiву до появи перших сходiв в умовах штродукцп i тим пiзнiше настають термши початку появи перших сходiв.
Ключовi слова: витю жимолостi, iнтродукцiя, систематико-географiчнi групи.
Колекщя витких жимолостей Нацюнального дендролопчного парку "Софнвка" НАН Украши, що е в Правобережному Люостепу Укра!ни, нара-ховуе 28 таксошв. Цшеспрямовану роботу з мобшзацп вихщного матер1алу розпочато в 1985 р. У колекци дендропарку е жимолост1, що належать до вс1х секцш 1 майже вЫх шдсекцш роду.
У природних умовах рослини трапляються у трьох ч1тко вщокремле-них регюнах 1 е представниками флор Швтчно! Америки, Японн 1 Китаю та Середземномор'я. Боташко-географ1чний анал1з дослщжуваних жимолостей, як ростуть на колекцшнш дшянщ в дендропарку "СофИвка" показав, що представники флори Швтчно! Америки представлен 6 видами (28,5 %), Середземномор'я, Середньо! 1 Швденно! Свропи, Кавказу - 4 видами й 2 формами (28,5 %). Японн, Китаю, Пмала!в - 3 видами й 1 формою (19 %). Пбридт жимолост становлять 24 % колекци. Бшьшють таксошв колекци - листопад-ш рослини, але е \ нашвв1чнозелеш \ в1чнозелеш жимолость
1нтродукщя витких жимолостей з р1зних флористичних областей в но-в1 умови значною м1рою спричиняе змши в !х сезонному ритм1 розвитку [2]. На сезонний розвиток рослин впливають як ендогенш чинники, зумовлеш ю-торичним минулим, закладеним в генотиш рослин, так \ умови навколишньо-го середовища району штродукцп. Ц чинники значною м1рою зумовлюють час початку \ тривалють окремих фаз розвитку в нових умовах. Вщ того, нас-кшьки ритм сезонного розвитку жимолостей, що склався в процес фшогене-зу виду, буде вщповщати ритму сезонних умов району штродукцп, буде зале-жати перспектившсть культури виду в нових умовах.
Результати штродукцп витких жимолостей в Правобережному Люос-тепу Укра!ни \ перспективи !х розширеного використання в озелененш значною м1рою визначаються вибором оптимальних способ1в !х масового розмно-ження. У природних умовах витк жимолост ростуть у шдлюку хвойних лис-тяних { змшаних лшв, в заростях чагарниюв, розмножуючись насшням { вегетативно вщсадками. Кореневих паростюв вони не утворюють. В умовах культури !х розмножують насшням, зеленими { здерев'яншими живцями, вщ-садками, рщше подшом куща [7-10].
У наших умовах бшьшють штродукованих витких жимолостей вступили в генеративну фазу { вщзначаються щор1чним цвтнням { плодоношен-ням. Водночас серед штродуценпв е значна група рослин (японо-китайськ { пбридш жимолост1), як в нових умовах за рясного цвтння продукують нез-начну кшьюсть насшня низько! якость
Мета роботи - виявити характерш законом1рносл формування плод1в { насшневого розмноження для витких жимолостей р1зних систематико-геог-раф1чний груп.
Матерiали та методи. Об'ектами дослщжень були витк види двох шдрод1в роду Жимолость - СЬатаесета8ш ЯеИё. {Репс!утепыт Ь., що штро-дуковаш в Правобережному Люостепу Укра!ни.
Вивчення особливостей насшневого розмноження витких жимолостей в умовах штродукци здiйснювали за методикою А.Г. Головача [3] з урахуван-ням рекомендацш багатьох авторiв [1, 3, 5, 6]. У таблицях i текстовому мате-рiалi назви секцш, пiдсекцiй та видiв жимолостей подано за А. Редером [11].
Результати та 1х обговорення. Для вивчення особливостей насшневого розмноження витких жимолостей в умовах штродукци ми викона-ли низку дослщв. У наших умовах штродуковаш витю жимолост^ що належать до обох пiдродiв роду Жимолость i досягли генеративного вiку, щорiч-но цвiтуть i плодоносять.
Дослiджуванi жимолост^ залежно вiд географiчного походження i систематично! належностi, вiдрiзнялись одна вщ одно! перiодом формування, строками початку i масового достигання плодiв (табл. 1).
Табл. 1. Середш дати початку i масового достигання плоЫв витких _жимолосттей в умовах штродукци_
Вид, р1зновид Середш дати достигання плод1в Кшьшсть дшв ввд початку цвтння до масового достигання плодтв
початок масове
Шдрщ Chamaecerasus Rehd., секщя Nintooa (Sweet) Rehd., шдсекщя Breviflorae Rehd.
L. Henryi Hemsl. 31.09 25.10 130
L. Giraldii Rehd. 8.10 27.10 131
Шдсекщя Longiflorae Rehd.
L. japonica Thunb. 2.10 21.10 138
L. japonica f. aureo-reticulata Nichols. 20.10 5.11 140
Пвдрвд Periclymenum L., шдсекщя Cypheolae (Raf.) Rehd.
L. dioica L. 24.07 12.08 86
L. prolifera Rehd. 28.08 5.09 93
L. _flava Sims. 27.08 12.09 96
L. flavida Cock. 3.09 18.09 96
Шдсекщя Eucaprifolia Rehd.
L. caprifolium L. 26.06 20.07 67
L. periclymenum L. 24.07 16.08 63
L. periclymenum var. belgica Ait. 17.07 23.08 73
L. periclymenum var. serotina Ait. 25.07 4.09 49
лбриди
x L. tellmaniana Spacth. 10.08 | 12.09 | 96
Результати дослщу показали, що в умовах штродукци витю жимолос-т рiзного географiчного походження i систематично! належност мають знач-m розбiжностi як за термшами початку i масового достигання плодiв, так i за перiодом !х формування. За цими розбiжностями витю жимолост ми умовно вiднести до трьох груп.
Cередземноморськi жимолостi (шдрщ Periclymenum L., пiдсекцiя Eu-caprifolia Rehd.) характеризуются найкоротшим перiодом формування плодiв (49-73 днi) з масовим достиганням плодiв у другiй половит серпня. Швтчно-американсью види (шдрщ Periclymenum L., пiдсекцiя Cypheolae (Raf.) Rehd.) формують плоди в умовах штродукци за 86- 96 дшв з масовим достиганням у першш половит вересня. Японо-китайсью жимолостi (шдрщ Chamaecerasus Rehd., секщя Nintooa (Sweet) Rehd., шдсекщя Breviflorae Rehd. i Longiflorae
Кейё.) в умовах штродукцй формують плоди у найдовший перiод (130-140 днiв). Масове достигання плодiв припадае на другу половину жовтня.
Встановлено залежшсть мiж термiнами початку, масового достигання плодiв, перiодом !х формування та географiчною широтою природних аре-алiв. Зокрема, чим швденшше розташований природний ареал виду або тд-секцй роду, тим довший перiод потрiбний в умовах штродукцй для формування плодiв i тим пiзнiше настають термiни початку i масового достигання плодiв. Одержану залежнiсть можна використати в штродукцшнш роботi для уточнення походження виду i систематично! надежности а також як один iз непрямих показникiв для прогнозу зимостшкост виду.
Враховуючи неодночаснiсть формування i достигання плодiв у рiзних груп жимолостей, збiр i переробляння плодiв потрiбно здiйснити вiдразу ж шсля !х масового достигання у назваш термiни, оскiльки пiсля достигання плоди жимолост розносять птахи або вони опадають на землю.
Вибiр найефектившшого способу насiнневого розмноження витких жимолостей в наших умовах визначали за кшькома чинниками: термiнами формування i достигання плодiв у рiзних систематичних груп жимолостей, потребою стратифiкацi!, тривалютю збереження насiння i економiчною до-цiльнiстю виконання перерахованих робiт [1, 3-6, 9,10].
Дослщи з насшневого розмноження штродукованих витких жимолостей ми проводили в осшнш i весняний перюд шляхом посiву насiння в парники. Час появи сходiв, тривалють перюду вiд посiву до появи перших сходiв зале-жить вщ географiчного походження виду i його мюця в системi роду (табл. 2).
Табл. 2. Тривалжть (дшв) перюду eid nociey до появи масових cxodie i схож^ть _(в%) настня витких жимолостей_
Вид, р1зновид, форма Осшнш nociB 10.10 Весняний nociB 22.03
дата появи перших сход1в л 1 ^ S-S « о « « 3 о и а О м К й К о ^ м н а сн • ^ щ и § И сн дата появи перших сход1в л 1 ^ S-S R О 5 3 о и а О м К й Я о ^ м н а сн • ^ щ ¡'i * И сн
Пвдрвд Chamaecerasus Rehd., секцiя Nintooa пвдсекщя Breviflorae Rehd. (Sweet) Rehd.,
L. Henryi — - - 3.06 42 10,8
L. Giraldii - - - 1.06 40 24,1
Пвдсекщя Longiflorae Rehd.
L. japonica | - - - 5.06 45 17,0
Пвдрвд Periclymenum L., тдсекщя Cypheolae (Raf.) Rehd.
L. dioica 15.05 216 54,3 24.05 63 43,7
L. prolifera 20.05 221 47,5 28.05 67 39,5
L. flava. 31.05 232 28,1 30.05 69 31,6
Пвдсекщя Eucaprifolia Rehd.
L. caprifolium 26.04 196 73,1 18.05 57 61,8
L. periclymenum 13.05 214 47,9 22.05 61 52,1
L. periclymenum var. belgica 5.05 206 75,4 20.05 59 64,5
L. periclymenum var. serotina 17.05 218 32,3 23.05 62 23,4
Пбриди
X L. tellmaniana | 11.05 | 212 | 9,4 | 20.05 | 59 | 7,3
Пiсля поЫву насiння рiзних видiв восени (L. flava., L. periclymenum) сходи з'явились весною (травень) наступного року, коли середньодобова температура пов^я була 12-14 °С i сума активних температур вище 0 °С 410723 °С. Пiсля весняного поЫву тих же видiв сходи з'явились на 5-22 дш шзш-ше. Вiдсоток схожостi насiння за рiзних термiнiв посiву майже не змшився.
Таким чином, у стратифiкацiï потреби практично немае. Аналогiчнi висновки на виробничому розсаднику в США зробили C.S. Schopmeyer [12] для розмноження витких мюцевих видiв жимолостi (L.dioica., L. proliféra). Автор рекомендуе виЫвати насiння цих видiв весною без стратифжаци.
Першим та ранiше за шших проростае насiння середземноморських видiв пiдсекцiï Eucaprifolia (перша половина травня). Тривалiсть перiоду вiд посiву до появи перших сходiв 196-214 дшв. Сходи дружш i масовi. Схожють насiння вiд 32,3 до 73,2 %. Найвищий вiдсоток схожостi насшня вiдзначено у L. caprifolium - 73,2, найнижчий - у L. periclymenum var. serotina - 32,1. У швшчноамериканських видiв з шдсекци Cypheolae першi сходи з'явились в другш половинi травня. Тривалiсть перюду вiд посiву до появи сходiв значно бiльша - 216-232 дш. Сходи недружнi, схожiсть насiння вщ 28,1 до 54,3 %.
Пбрид - L. tellmaniana характеризувався низькою схожiстю насiння (9,4 %) у разi осiннього та 7,3 % - у разi весняного поЫву. Сходи недружнi, а перiод ïx появи розтягнутий. Поодинокi сходи з'являлись навiть у другiй половин вересня - в жовтнi. Деяю з них успiшно перезимували у фазi розкри-тих сiм'ядолей i весною наступного року продовжили розвиток.
У разi весняного поЫву появу сxодiв в кiнцi серпня вщзначено у де-яких пiвнiчноамериканськиx жимолостей - L. flava., L. dioica. Деяю сходи з'явились навггь наступноï весни.
У японо-китайських видiв (L. Henryi., L. Giraldii., L. japonica) пооди-ною плоди формуються i достигають пiзньоï осенi. Тому ïx посiв ми здшсни-ли тiльки весною. Першi сходи з'явились в перших числах червня. Схожють насшня низька i перюд появи сxодiв розтягнутий. Японо-китайськi i гiбриднi жимолост в наших умовах недоцiльно розмножувати насшням в промисло-вих масштабах через ïx низьку насшневу продуктившсть i сxожiсть насiння. Цi жимолосл, враховуючи високу регенерацiйну здатнiсть ïxmx живцiв, пот-рiбно розмножувати тшьки вегетативно.
Встановлено, що мiж часом появи сxодiв витких жимолостей, трива-лiстю перiоду вiд посiву до появи перших сxодiв, географiчним походження виду та його мюцем в системi роду iснуе певна залежшсть. Зокрема, чим шв-деннiше розташований природний ареал виду або шдсекци роду, тим довша тривалiсть перюду вщ посiву до появи перших сxодiв в умовах iнтродукцiï i тим шзшше настають термiни початку появи перших сxодiв.
У витких жимолостей сiм'ядолi пiд час проростання виносяться на по-верхню грунту. Першою стадiею росту (на прикладi L. periclymenum) е поява на поверхш грунту сiм'ядолей, покритих насшневою шкiркою. Протягом перших трьох дшв, або ж вщразу, сiм'ядолi скидають насiнневу шкiрку. Шд-Ым'ядольна частина (гiпокотиль) спочатку трохи зшнута, пiзнiше - пряма. Сiм'ядолi велик до 10 мм довжини, гол^ сизуватого кольору, тупi або трохи
заокруглеш на верхiвцi; черешок сiм,ядолей тонкий, не перевишуе 1-1,5 мм, епiкотиль тонкий. Листки першо! пари i вс наступнi - супротивнi, цiлокраi, сизувато-зелеш, з'являються через 10-12 днiв шсля появи сходiв, друга пара -через 24, третя - через 30-32 дш. До появи першоi пари справжнiх листкiв у шянщв розвиваеться головний корiнь. Корiння другого порядку галуження розвиваеться пiсля появи першоi пари листкiв, третього - шсля появи друго!" пари справжшх листкiв. В кiнцi першого року вегетацп бiльшiсть видiв ма-ють пряме стебло рiзноi довжини, в нижнш частинi якого формуються велик (1-4) бруньки (табл. 3).
Табл. 3. Середш розмЬри (в см) однорiчних i дворiчних _с'шнщв витких жимолостей_
Вид, р1зновид Однор1чт с1янщ Двор1чт с1янщ
висота с1янщв, М±т кшьшсть м1жвузль, шт. висота шянщв, М±т кшькшть м1ж-вузль, шт. Кшькшть осьових пагошв, шт.
Пвдрвд Chamaecerasus ЯеИ^, секщя Nintooa (Sweet) ЯеИ^, шдсекщя Breviflorae ЯеИ^
Ь. Giraldii | 12,4±0'34 34 | 83,5±0'54 21 4
Пвдсекщя Longiflorae ЯеИ^
т ■ ■ 1/1/1 о ±0,68 Ь. ]аротса | 44,8 17 | 12,6± 28 5
Пвдрвд Periclymenum L., пвдсекщя Cypheolae (Яа! Г.) ЯеИа.
Ь. dioica 8,0±0,32 7 51,0±0'51 9 1
Ь. prolifera 10,5±0'41 7 43,2±0'4/ 9 1
Ь. flava 17,3±0'54 8 124,0±0'у/ 20 2
Пвдсекщя Еисарп^оНа ЯеИ^
Ь. сарп^Нит 36,4±0'62 16 84,5±0'68 27 2
Ь. periclymenum 16,5±0'38 10 52,4±0'84 16 3
Ь. periclymenum var. belgica 21,7±0'53 14 107,0±0'74 23 2
Ь. periclymenum var. serotina. 10,4±0'41 8 42,4±0'52 18 3
Пбриди
X Ь. tellmaniana | 32,4±0,40 | 11 1102,5±0,871 16 | 2
У японо-китайських видiв i деяких середземноморських (Ь. periclyme-num) галуження головного стебла з утворенням 1-3 осьових пагошв вщбу-ваеться в серпш - вереснi. Однорiчнi сiянцi багатьох видiв (Ь. periclymenum та и форми, L. tellmaniana та iншi) зимують в облистяному виглядi, на проти-вагу дорослим рослинам цих же видiв, у яких ч^ко виражений листопад. Наступноi весни з нижшх бруньок 2-4-го вузла розвиваеться декшька силь-них осьових пагошв. Залежно вiд виду 1'х може бути вщ 1 до 4. Верхня части-на головного пагона до кшця другого року вщмирае. У другiй половинi лiта осьовi пагони лягають на землю i швидко ростуть верхiвкою (пошукова фаза), часто укоршюються в декшькох вузлах. Пошукова фаза може тривати де-кiлька рокiв, поки пагони не зустршуть будь-яку опору. За наявност опор жимолостi стрiмко пришвидшують свiй рiст, обвиваючи 1'х. У 2-3^чному вь цi у Ыянщв добре розвинена коренева система i надземна маса, i 1'х можна ви-саджувати на постiйне мюце.
Висновки
1. Встановлено залежшсть мiж термшами початку, масового достигання плодiв, перюдом ïx формування та географiчною широтою природних ареалiв. Зокрема, чим швденшше розташований природний ареал виду або шдсекци роду, тим довший перюд потрiбний в умовах штродукци для формування плодiв i тим шзшше настають термши початку i масового достигання плодiв.
2. Встановлено, що мiж часом появи сxодiв витких жимолостей, три-валiстю перюду вщ посiву до появи перших сxодiв, географiчним походження виду та його мюцем в системi роду iснуе певна залежнiсть. Зокрема, чим швденшше розташований природний ареал виду або шдсекци роду, тим дов-ша тривалють перюду вщ поЫву до появи перших сxодiв в умовах штродук-цiï i тим шзшше настають термши початку появи перших сxодiв.
3. Формування i достигання плодiв у рiзниx груп жимолостей в нових умовах неодночасне. Найкрашд результати з насшневого розмноження одержано для середземноморських i швшчноамериканських жимолостей у разi осшнього поЫву насiння i природноï стратифжаци. Японо-китайськi види i пбридш жимолостi в наших умовах доцшьно розмножувати вегетативно.
Л1тература
1. Автономов А.Н. Интродукция древесных лиан в Марийской АССР, биология их семенного размножения : автореф. дисс. на соискание учен. степени канд. биол. наук / Марийский государственный университет. - М., 1967. - 24 с.
2. Ворошилов В.Н. Ритм развития у растений / В.Н. Ворошилов. - М. : Изд-во АН СССР, 1960. - 136 с.
3. Головач А.Г. Лианы, их биология и использование / А.Г. Головач. - Л. : Вид-во "Наука", 1973. - 259 с.
4. Зайцев Г.Н. О прорастании семян жимолости разных сроков хранения / Г.Н. Зайцев // Ботанический журнал. - М.-Л., 1963. - Т. 58. - С. 1698-1701.
5. Звиргзд А.В. Предварительная схема подготовки и посева семян деревьев и кустарников при интродукции / А.В. Звиргзд // Бюллетень ГБС AH СССР. - М., 1967. - Вып. 65. - С. 18-23.
6. Климович В.И. Размножение и выращивание декоративных древесных пород / В.И Климович, И.В. Климович. - М. : Изд-во "Россельхозиздат", 1986. - С. 34-38.
7. Косенко И.С. Биология размножения растений, интродуцированных в дендропарке "Софиевка" / И.С. Косенко, В.В. Митин, Е.В. Билык. - К. : Вид-во "Наук. думка", 1990. - С. 94-98.
8. Музыка Г.И. Перспективны и особенности семенного размножения вьющихся жимолостей в дендропарке "Софиевка" АН УССР // Репродуктивная биология интродуцированных растений : тезисы докладов IX Всесоюзного совещания по семеноведению интродуцен-тов. - Умань, 1991. - С. 136.
9. Рябова Н.В. К вопросу о всхожести семян некоторых видов жимолости разных сроков хранения / Н.В. Рябова // Древесные растения в природе и культуре. - М., 1983. - С. 49-53.
10. Чаховский А.А. Культура, жимолости в Белоруссии / А. А. Чаховский, Е.И. Орленок. - Минск : Вид-во "Наука" и техника, 1989. - 70 с.
11. Rehder A. Synopsis of the genus Lonicera / Ann.Rept. Missouri Bot. Gard., 1903. - Vol. 14. - P. 27-232.
12. Schopmeyer C.S. Seeds of wood рlants in the United States / Forest Service, U.S. Department of Agriculture. - Washington, DC, 1974. - P. 515-519.
Музыка Г.И. Систематико-географический анализ особенностей семенного размножения вьющихся жимолостей в условиях интродукции
Приведены результаты исследований по изучению особенностей семенного размножения вьющихся жимолостей в условиях интродукции. Выведены характерные закономерности формирования плодов и семенного размножения для вьющихся
жимолостей разных систематико-географический групп. Установлено, что между временем появления лестницы вьющихся жимолостей, длительностью периода от посева до появления первых ростков, географическим происхождением вида и его местом в системе рода существует определенная зависимость. В частности, чем южнее находится естественный ареал вида или подсекции рода, тем дольше период от посева к появлению первой лестницы в условиях интродукции и тем позже наступают сроки начала появления первых ростков.
Ключевые слова: вьющиеся жимолости, интродукция, систематико-географи-ческие группы.
Muzyka G.I. The systematic-geographical analysis of seed propagation characteristics of ramble honeysuckles in the conditions of introduction
The findings of the investigation of seed propagation characteristics of ramble honeysuckles in the introduction conditions are cited. The characteristic regularities of fruits formation and seed propagation are shown for ramble honeysuckles of different systematic-geographical groups. Described that between sometimes appearance of stair of ramble honeysuckles, by duration of period from sowing to appearance of the first stair, geographical origin of kind and his place in the system of family is certain dependence. In particular, than more South there is a natural habitat of kind or subsection of family, the more long duration of period from sowing to appearance of the first stair in the conditions of introduction and the terms of beginning of appearance of the first stair come later.
Keywords: ramble honeysuckles, introduction, systematic-geographical groups.
УДК 630.(41+42+44+416.3) Ст. наук. ствроб. П.Я. Слободян,
канд. с.-г. наук - УкрНДЫрлк м. П. С. Пастернака
ПPOЯB AHTArOHICTmHm BЛAСTИBOСTЕЙ PLEUROTUS OSTREATUS (JACQ.: FR.) KUMM. nPOTO ЗБУДHИКIB ГОИЛЕЙ
PICEA ABIES (L.) KARSTEN
Звeрнeно увaгу та проблeму уcихaння ялинових нacaджeнь Зaкaрпaття, Льв1в-щини, Буковини. Oceрeдки уcихaння зтачною мiрою обумовлeнi нaдмiрним поши-рeнням збудниюв корeнeвих гнилeй. У боротьбi з ними aктивно вeдуть пошуки 6í-олопчних мeтодiв. Один iз них - викориегання грибiв-aнтaгонicтiв. Oтримaнi рe-зулкгати вкaзують та таявнють тaких влacтивоcтeй у Pleurotus ostreatus як in vitro, тaк i in vivo.
Kлючoвi слова: ялинники, корeнeвi гнил^ пнi, огляд, Pleurotus ostreatus.
У Kaрпaтcькому рeгiонi ялиновi дeрeвоcтaни вcихaють тieю чи шшою мiрою нa площi близько 17 rac. гa, зокрeмa у Зaкaрпaтcькому OУЛMГ -6,9 тиа гa, Львiвcькому OУЛMГ - 5,4 rac. гa, Чeрнiвeцькому OУЛMГ -0,3 rac. гa. B ялинових нacaджeннях зaфiкcовaно оceрeдки уcихaння, виник-нeння яких обумовлeнe корeнeвими гнилями. ïхнiми нaйпоширeнiшими збуд-никaми e опeньок оciннiй (Armillariella mellea (Vahl.i Fr.) P. Karst.) i корeнeвa губкa (Heterobasidion annosum (Fr.) Bref.).
Ha ^огодш cвiтовa нaукa дeдaлi бiльшe увaги придiляe бiологiчному мeтоду боротьби зi збудникaми хвороб ростин. Taк, у лicозaхиcтi Польщi розвивaeтьcя нaпрям, у мeжaх якого до^джують групи мiкрооргaнiзмiв (зок-рeмa мжооргашзми - гриби) пeвноï кiлькicно-якicноï етруктури i вiдношeння до них ceрeдовищ роcлин-гоcподaря шляхом зacтоcувaння мeтоду бютичних рядiв [1-4]. Taк у шшовому дeрeвоcтaнi ceрeд 15 нaйчacтiшe поширeних гри-бiв нa пнях виявлeно гриб флeбiопcиc гiгaнтcький (Phlebiopsis gigantea (Fr.)
1. Лicoвe xa caдoвo-пaркoвe гocпoдaрcтвo
49
