12. Лавриненко Д.Д. Науковi основи пщвищення продуктивностi лiсiв Полiсся УРСР. - К.: УСГА, 1960. - 196 с.
13. Липа О.Л. Дендролопя з основами а^матизаци. - К.: Вища шк., 1977. - 223 с.
14. Никитин К.Е. К вопросу бонитирования насаждений// Лесной журнал: Изв. вузов. - 1959, № 4. - С. 7-13.
15. Свалов Н.Н. Методы составления таблиц классов бонитета// Лесное хозяйство. -1967, № 6. - С. 46-49.
16. Стопкань В.В. Культуры сосны на старопахотях Полесья УССР: Автореф. дис. ... канд. с.-х. наук. - К.: 1962. - 19 с.
17. Щепотьев Ф.Л. Дендрология: Учебн. пособие. - К.: Выща школа, 1990. - 287 с.
УДК 630.27(477) Acnip. В.Л. Кульбщький1 - Уманський ДАУ
НАСШНеВЕ РОЗМНОЖЕННЯ CATALPA SPECIOSA WARD. EX ENGELM., C. BIGNONIOIDES WALT., C.OVATA DON. В УМОВАХ КУЛЬТУРИ У ПРАВОБЕРЕЖНОМУ Л1СОСТЕПУ УКРАШИ
Дослщжено результати насшневого розмноження трьох видiв роду катальпа. Визначено оптимальш строки збору та поаву насшня. Встановлено оптимальну гли-бину поаву.
Ключов1 слова: iнтродукцiя, розмноження, Catalpa speciosa Ward., C. bigno-nioides Walt., C. ovata G. Don., схожють, строки та глибина поаву.
Doctorate V.I. Kulbickij - Uman state agrarian university
Seminal Reproduction Catalpa Speciosa Ward. Ex Engelm., С. Bignonioides Walt., С. Ovata Don. In The Conditions Of Culture In To Right-Bank
Forest-Steppe Of Ukraine
Some results of studying seed reproduction of three varieties of catalpa genus in the conditions of the Right-bank. Forest-Steppe of Ukraine are given optimal terms of harvesting and sowing of seeds and optimal depth of sowing are found.
Keywords: introduction, reproduction, Catalpa speciosa Ward., C. bignonioides Walt., C. ovata G. Don., germination, data and sowing-depth.
1нтродукщя рослин - це практично безперервний процес залучення дедал ширшого асортименту рослин до середовищ з новими умовами. Цей масовий експеримент розширення ареашв вид1в через реаизацда ïx генетич-но1 р1зномаштност1 нерозривно пов'язаний з глобальною проблемою вивчен-ня i збереження бюр1зномаштност1 рослин.
Сьогодш дендрофлора Украши мае у своему складi близько 3600 ви-дiв, форм дерев, кушдв, лiан. Основним питанням теорп i методiв штродукци та акшматизаци деревних рослин присвячено ряд наукових праць, авторами яких, як повщомляе В.М. Черняк [7] е: Е.Е. Керн, 1925, 1934; В.П. Малеев, 1923,1933; Ф.М. Русанов, 1950, 1954; А.Л. Липа, 1953, 1968; С.Я. Соколов, 1957; А.М. Кормшщин, 1940, 1956; М.А. Кохно, 1962, 1986; Г.Н. Шлков, 1963; Н.А. Базилевська, 1964; Й.Й. Скура, 1969,1970, 1975; Б.Н. Головин, 1973,1981 та ш. i визнано, що теоретичш основи переселення рослин були закладеш вказаними вище дослщниками.
1 Наук. кер1вник: ст. наук. ствроб. В.П. Шлапак, д-р с.-г. наук - Уманський державний аграрний ушверситет
Украшський державний лкотехшчний унiверситет
Iнтродукцiя деревних рослин у Правобережному люостепу Украши мае давню i багату юторда. Нинi нагромаджено величезний досвiд щодо створення колекцiйних, мiських, старовинних паркових та люових зелених насаджень з участю як аборигенних, так i екзотичних видiв деревних рослин. Вона сприяе збшьшенню бiорiзноманiття нашо1 флори, але бiльшiсть видiв i форм, як iнтродукованi в ботанiчних садах, дендропарках, дендрарiях та старовинних парках, в озелененш населених пункпв майже не трапляються. До таких рослин належать види роду катальпа (Catalpa Scop.).
Рщ катальпа належить до родини Бiгонiевих (Bignoniaceae Pers.), яка об'еднуе листопаднi та вiчнозеленi трав,янистi та дерев,янистi рослини, що зростають переважно у субтротчних та тропiчних крашах. До ще1 родини належить коло 600 видiв рослин, що входять до складу бшьш як 100 родiв [4]. За лггературними даними, рщ катальпа нараховуе 11 видiв.
У цшому рiд представлений цiнними декоративними рослинами, як е перспективними для широкого використання в умовах культури Правобережного Люостепу Украши. 1нтродукщя рiзних видiв катальпи i широке впровад-ження 1х у зелене будiвництво тiсно пов'язане з можливютю ix насiнневого розмноження. Саме насшневе розмноження збiльшуе стiйкiсть наступного поколшня проти несприятливих факторiв середовища, мае особливе значення в акшматизаци. Тому дослщження насiнневого розмноження окремих видiв роду катальпа е актуальною темою. Актуальшсть проблеми визначаеться ви-могами Мiжнародноï конвенци про бiологiчне рiзноманiття (Рiо-де-Жанейро, 1992). Вивчення i узагальнення досвiду розмноження - актуальне завдання з точки зору як лiсiвництва, так i боташки та зеленого будiвництва.
Питанням насiнневого розмноження катальпи присвячено роботи С.В. Во-лощука [2], В.Г. Нестеренка [5], Н.Ф. Русанова [7], О.1. Подольськоï [6] та ш.
Метою i завданням наших дослщжень було вивчення бюлого-еколо-гiчниx особливостей насiнневого розмноження окремих видiв катальпи в умовах Правобережного Люостепу Украïни.
Об'ектом дослiджень е штродуковаш види катальпи: Catalpa speciosa Ward. ex Engelm. (катальпа прекрасна, гарна або захщна), C. bignonioides Walt. (катальпа б^ношевидна, бузколиста або звичайна), C. ovata G. Don. (катальпа яйцевидна або Кемпфера).
Стащонарш дослщження, проведет в Уманському державному аграрному ушверситет у 2001-04 рр. Для дослщжень використовували насшня да-них видiв катальпи мiсцевоï репродукцiï. За нашими спостереженнями плоди дослщжуваних видiв катальпи дозрiвають у вереснi-жовтнi. Масовий вилiт насшня спостертався наприкiнцi зими - на початку весни. У суху в^ряну погоду плоди розлггаються на 50-60 м.
За рекомендащями О.1. Подiльськоï [6], заготiвлю насiння катальпи необхщно проводити в осiннiй перюд, оскiльки в цей перiод воно мае найви-щу сxожiсть. Проведет нами дослщження пiдтверджують данi О.1. Подшьсь-ко". Результати наших дослщжень наведено в табл. 1.
З даних табл. 1 видно, що оптимальним строком для збирання насшня катальпи е осшнш збiр. Вщносно висока лабораторна сxожiсть насiння мюце-
во! репродукци певним чином свiдчить про усшшшсть штродукци цих видiв катальпи. Енергiя проростання насiння катальпи осшнього збору становила 75,7 %, а зимово-весняних строюв збору близько 60 %.
Табл. 1. Лабораторна схожесть насшня катальпи залежно вд строке збору 2001-04рр.
Строки збору насшня Лабораторна схожшть, %
C.speciosa С. bignonioides С. ovata
листопад 98,9 97,8 98,5
грудень 89,2 88,1 88,9
шчень 86,3 85,5 86,1
лютий 85,3 84,9 85,2
березень 80,8 80,5 80,5
кмтень 75,6 74,3 75,2
Насшня катальпи не потребуе особливо! передпоЫвно! обробки, хоча його замочування на 1-2 доби у проточнш водi покращуе енергда проростання насiння. Схожють насiння при зберiганнi у склянш тарi зберiгаеться про-тягом 2-3 роюв.
Дослiджуванi нами види катальпи пристосоваш до зимово-весняного розсiвання насшня, однак отримати повнощнш посiви за рахунок осшнього поЫву нам не вдалося. Необхiдно зазначити, що за даними В. А. Абдуразако-ва та ш. [1] в умовах Середньо! Ази, але на легких шщаних грунтах, розмно-ження катальпи за рахунок осшшх посiвiв цiлком можливе.
Дослщження строкiв висiву насiння катальпи показали, що поЫв кра-ще проводити наприкiнцi квiтня - на початку травня (табл. 2), коли середньо-добова температура становить 10-15 °С.
Табл. 2. Вплив строке посту на схожЖсть насшня катальпи (2001-2004 рр.)
Показники С. speciosa С. Ы gnonioides С. ovata
Дата пошву 10.04 25.04 6.05 10.04 25.04 6.05 10.04 25.04 6.05
Тривалшть перюду ввд пошву до появи перших сход1в, дтв 25 20 16 23 20 16 34 24 18
Грунтова схожшть, % 16,3 57,8 58,3 15,5 56,0 57,7 16,1 57,2 57,9
Вихвд стандартних с1янщв, % 2,1 38,2 38,6 1,8 37,9 37,8 1,7 38,0 38,0
З даних табл. 2 видно, що найвищу грунтову схожють мало насшня катальпи виЫяне в третш декадi квiтня - першш декадi травня, для С.зресюза вона становила 57,8-58,3 %, С. bignonioides - 56,0-57,7 %, С. ovata -57,2-57,9 %. Велике значення для отримання повнощнних сходiв мае глибина посiву. Т. А Желтжова [3] рекомендуе заробляти насiння катальпи на глибину 3-4 см., Н.Ф. Русанов [7] - на 2-3 см.
Визначення оптимально! глибини пошву насшня C.speciosa, С. bigno-nioides та С. ovata ми проводили при травневих поЫвах. Дослщ проведено в чотирикратнш повторност (табл. 3). Даш табл. 3 свщчать, що оптимальна глибина пошву для C.speciosa, С. bignonioides та С. ovata становить 0,5-1 см.
Рiзниця мiж даними наших дослщжень та даними названих вище авто-рiв пояснюеться тим, що данi автори проводили сво! дослiдження на пiщаних легких за мехашчним складом грунтах, тодi як в умовах наших дослщжень
УкраТнський державний лкотехшчний унiверситет
переважають чорноземи типовi та реградованi, якi займають 37,9 % площi, а чорноземи ошдзолеш та темно-сiрi лiсовi отдзолеш - 52,8 %. Частка Ырих та свiтло-сiрих опiдзолених трунив у грунтовому покривi становить 9,3 %.
Табл. 3. Грунтова схож1сть настня катальпи залежно вiд глибини посту
Вид Глибина пошву, см Кшьшсть дтв до появи масових сход1в Грунтова схожшть
0,5 20 58,4
1 20 58,5
C.speciosa 2 22 45,5
3 22 45,4
4 22 34,5
0,5 20 57,4
1 20 57,5
С. bignonioides 2 22 46,5
3 23 45,1
4 24 34,3
0,5 20 58,1
1 20 57,9
С. ovata 2 22 52,5
3 23 45,1
4 28 34,3
Протягом вегетаци догляд за Ыянцями полягае в рихленш мiжрядь, шдтриманш вiдносно високо! вологостi грунту, шляхом перюдичних поливiв, знищеннi бур,янiв та ш.
Сiянцi катальпи ростуть вщносно швидко i в однорiчному вщ досяга-ють 30-40 см заввишки та 10-15 мм у дiаметрi коренево! шийки. Для озеле-нення, як правило, використовуеться крупномiрний посадковий матерiал у вь цi 3-4 роюв. Дорощування посадкового матерiалу проводиться в шкшщ Ыян-цiв. На пiдставi проведених дослiджень можна зробити вщповщш висновки.
Експериментальним шляхом визначено оптимальну глибину посiву насiння при весняному посiвi у вiдкритий грунт на рiвнi 0,5-1,0 см. Передпо-сiвне оброблення насiння катальпи шляхом замочування у водi впродовж 2 дiб дае змогу значно шдвищити його схожiсть. Дослiдження строкiв виЫву насiння катальпи показали, що поЫв краще проводити наприкiнцi квiтня - на початку травня, коли середньодобова температура становить 10-15 °С.
Загоивлю насшня катальпи необхiдно проводити в осшнш перiод, ос-кiльки в цей перюд воно мае найвищу схожiсть. Так, найвищу грунтову схо-жiсть мало насiння катальпи, виЫяне в третiй декадi квiтня - першш декадi травня, для С.ървсюъа вона становила 57,8-58,3 %, С. bignonioides -56,0-57,7 %, С. оуа1а - 57,2-57,9 %.
Лггература
1. Абдуразаков В.А., Бодня М.Д., Стыпницкий В.В. Катальпа - ценная техническая и декоративная культура. - Ташкент: Изд-во М-ва с.-х. УзССР, 1962. - 99 с.
2. Волощук Е.В. Всхожесть семян катальпы в зависимости от сроков сбора плодов// сборник трудов УкрАСХН. - К.: Изд-во УкрАСХН, 1960, вып. 4. - С. 75-79.
3. Желтикова Т. А. Лесные питомники Средней Азии. - Ташкент, 1954. - 67 с.
4. Кульб1цький В.Л. Морфологiчнi особливосп культивованих в Украш вид1в роду Catalpa Scop.// Люове господарство, паперова i д/о пром-сть: Мiжвiдом. наук.-техн. зб. -Львiв: УкрДЛТУ, 2004. - С. 52-57.
5. Нестеренко В.Г. О жизнеспособности семян катальпы// Интродукция и зеленое строительство. - Кишенев, 1969. - 87 с.
6. Подольская О.И. Сбор и подготовка семян древеснык пород Средней Азии. -Ташкент: Госиздат, 1955. - 243 с.
7. Русанов Н.Ф. Род Catalpa Scopoli// Дендрология Узбекистана. - Ташкент: Фан, 1978. - С. 130-194.
8. Черняк В.М. Культигенна дендрофлора Волино-подшля, перспективи ïï викорис-тання та збагачення: Автореф. дис. ... д-ра бюл. наук. - К., 2003. - 18 с.
УДК 630*425 Acnip. А.А. Новак1 - УкрДЛТУ
СУЧАСНИЙ СТАН ДУБОВИХ НАСАДЖЕНЬ У ТЕХНОГЕНН1Й ЗОН1 ВАТ "МИКОЛА1ВЦЕМЕНТ"
Представлено результати дослщжень саштарного стану дубових насаджень, що знаходяться пщ впливом аеротехногенного забруднення викидами ВАТ "Миколшвце-мент". Виявлено ступшь лiмiтуючоi дп викидiв на таксацшш показники деревостанiв.
Ключов1 слова: викиди цементного виробництва, техногенна зона, саштарний стан, дефолiацiя.
Doctorate A.A. Novak - USUFWT Modern state of the oak planting in a techniques zone of ISC "Mycolayivcement"
The results of researches of the sanitary state of the oak planting that are found under act of air pollution by ISC "Mykolayivcement" are presented. The level of limiting action of the pollution on the taxation indices of forest stands is exposed.
Keywords: emissions of the cement factory, techniques zone, sanitary state, defoliation.
1нтенсивний розвиток промисловост призводить до значних змш при-родних комплекЫв, що спричинюються забрудненням навколишнього сере-довища промисловими вщходами. Функцюнування промислових шдприемств та енергетичних установ супроводжуеться викидом в атмосферу величезно!" кшькосл газ1в, пилу i рщких аерозол1в, котр1 розносяться вггром на значш вщсташ. При певнiй концентрацii атмосферних забруднювачiв у приземному шарi повiтря, грунт., грунтових водах i водоймах створюеться загроза юну-ванню рослинних i тваринних органiзмiв. Якщо концентрацiя фиотоксикан-тiв у повiтрi сягае критичного рiвня, процес дестабiлiзацii деревостану проходить досить швидко. Коли рiвень забруднення не критичний, але тривалий, знижуеться частка асимiляцiйноi поверхнi люових насаджень за рахунок зменшення розмiрiв листя чи хво1' [4]. В обох випадках кшцевий результат ль мiтуючоi дii - зменшення приросту та продуктивноси деревостану. Зниження приросту простежуеться практично за вЫма таксацшними показниками. Бонi-тет деревостану, залежно вiд ступеня пошкодження, може знижуватись вщ одного до трьох класiв [2], залежно вiд його структури, тобто складу, будови, вжу, оскiльки в умовах аеротехногенного забруднення щ показники також впливають на еколопчну стабiльнiсть лiсових насаджень. Тривала дiя газiв i
1 Наук. кер1вник: доц. В.Г. Мазепа, канд. с.-г. наук - УкрДЛТУ