■ Мкарю, що практикуе
To General Practitioner
УДК 616.711.6/.728.2-007.29:616-089 АИБКАЛЮК C.B., ЧЕРНЯК В.А., ГЕРЦЕН Г.1.
Нацюнальна медична академт пюлядипломно}' осв'пи iмен П.Л. Шупика, м. Ки!в
СИНДРОМ КОМПРЕСП XPEBTOBOÏ APTEPiÏ. KAiHÎHHi BAPÎAHTÈ, OCOBAÈBOCTÎ Д1АГНОСТИКИ, ПРИНЦИПИ XiPYPriHHOrO AiKYBAHHq
Резюме. У статт/ наведений проспективний анал/з результат лкування 1200 хворих ¡з вертебробазиляр-ною недостатнстю, пов'язаною з синдромом вертеброгенно!компресИхребтовоi артерИ(ХА). 600хворих проходили консервативне л/кування i становили контрольну групу, а 600 — основну групу (юрурпчне лкування). Середнй вк хворих становив 44,2 ± 5,8 року. Чолов/юв було 554 (46,2 %), жнок — 646 (53,8 %). Серед клн/чних вар/анпв синдрому компресИ хребтовоi артерИ (СКХА) видленi: функцюнальна рефлек-торно-ангюспастична форма; функцональна компресйночритативна; оргамчно-компресйна. Найбльшу специф/чнсть у д/агностиц СКХА мають магнтно-резонансна анпограф/я з позицйними пробами (87,3 %) та ультразвукова допплерограф/я з ортопедичними тестами (83,9 %). Хрурпчне л/кування (екстравазальна декомпре&я ХА) призводить до суттевого, клн/чно значимого зменшення кратност змн об'емного кровотоку по ХА (t > 3) при позицйних пробах.
Ключов! слова: хребтова артер/я, вертебробазилярна недостатнсть, синдром компресИ.
Частота rneMi4HHX або геморапчних уражень головного мозку у вертебробазилярному басейш (ВББ), тдтверджених при проведенш нейровiзуалiзацiйних методiв обстеження, а саме комп'ютерно! томографй (КТ) i магштно-резонансно! томограф!! (МРТ), стано-вить близько 25—30 % усгх гострих порушень мозкового кровообйу. При цьому чомусь не викликае питання той факт, що частота минущих розладiв у ВББ становить 70 % [1—3], а транзиторш iшемiчнi атаки у ВББ тра-пляються у 3 рази частше, шж у каротидному [7, 9]. За даними лггератури, причини транзиторних iшемiчних порушень зосереджеш переважно в екстракрашальних сегментах хребтових артерш, що становить близько 65 % [6, 7]. Зпдно з мiжнародною класифшащею хвороб МКХ-10, синдром ураження хребтово! артерй зустрь чаеться пщ рубриками: М47.0+ «Синдром стиснення передньо! стнально! або (i) хребтово! артери» (G99.2*); М53.0 «Шийно-черепний синдром. Задньошийний симпатичний синдром». Пiд кодом М53.0 розумшть саме рефлекторно-iритативний синдром, пов'язаний iз подразненням симпатичного сплетшня хребтово! артерй, що призводить до розвитку анпоспастичного стану у ВББ, формування певних мютошчних реакцш у шийно-му вiддiлi хребта, вторинно! м'язово! компреси нервових утворень, симпаталпчного синдрому. У рекомендацiях бвропейсько! асощацй кардiологiв iз дiагностики та ль кування захворювань периферичних артерiй 2011 року зазначено, що даш стосовно чгткосп неiнвазивних ме-тодiв вiзуалiзацi! екстракранiально! патологи ХА обме-жеш. У жодному дослiдженнi не порiвнювали методики
зображення з ангiографieю. У нещодавньому системному дослiдженнi висловили думку, що магн!гно-ре-зонансна ангiографiя (МРА) мае бiльшу чутливiсть та специфiчнiсть порiвняно з ультразвуковою допплеро-графieю (УЗДГ) при стенозi ХА [3]. Потребуе перевiрки на вiрогiднiсть також КТ-ангiографiя при дiагностицi ступеня патолог!! ХА внасл!док компрес!! або стенозу [1, 3, 9]. Щодо цифрово! субтракцiйно!' анпографи зазначено, що через швазивш особливостi цей метод замшено ефективною неiнвазивною дiагностичною методикою, тому нинi його застосовують майже винятково п!д час ендоваскулярних втручань [2, 8].
Мета роботи: визначити оптимальш методики ш-струментально! вiзуалiзуючо!' дiагностики екстрава-зально! компрес!! хребтово! артери; визначити основш фактори формування синдрому компрес!! хребтово! артери; проаналiзувати найбтьш поширенi варiанти позицшно! компрес!! ХА; проаналiзувати кореляцiю невролопчних, нейроортопедичних та ортопедичних синдромiв у клшщ екстравазально! компрес!! ХА.
Матер\ал \ методи
У роботi проведений проспективний aнaлiз лку-вання 1200 хворих iз вертебробазилярною недостат-нютю (ВБН), пов'язаною з синдромом вертеброгенно! компрес!! ХА. Вс хворi були розподтеш на 2 групи по 600 чоловк: у кожнiй залежно вiд основного методу лiкувaння (мрурпчне, консервативне). За патогене-тичним критерieм цi групи були розподiленi на 3 тд-групи кожна. I групу (мрурпчне лiкувaння) становили
43 (7,2 %) XBopi з функцюнальною рефлекторно-ангю-спастичною формою синдрому ХА (ФРАФ СХА); 374 (62,2 %) хвор! з функцюнальною компресшно-!рита-тивною формою (ФК1Ф СХА); 183 (30,5 %) хвор! з ор-гaнiчною компpесiйною формою (ОКФ СХА).
У II груш (консервативне лшування) xвоpi з ФРАФ СХА становили 59 % (354 особи), з ФК1Ф СХА, в!дпо-в!дно, 33,2 % (199 хворих), з ОКФ СХА — 7,8 % (47 хво-рих). Кpитеpiями введення були клшка СХА, шстру-ментальне пiдтвеpдження нaявностi позицiйниx змiн кровотоку в ХА при проведенш ортопедичних проб.
Кpитеpiями вилучення були: стан тсля гострого порушення мозкового кровообйу (до 3 мiс.), а саме геморапчного або iшемiчного iнсульту (кардюембо-лiчного, атеротромботичного, гемодинaмiчного). Ла-кунарш iнсульти та гемоpеологiчнi мшрооклюзи з роз-мipом вогнища 1,4—1,8 см3 не враховувались.
Вiдповiдно до рекомендацй' ВООЗ xвоpi були розпо-дтет на три вiковi групи. 724 xвоpi вiком вiд 18 до 45 роив становили групу молодих хворих (60,3 %), 386 хворих вшом 46—59 роив (32,2 %) — групу ошб середнього вку, 90 хворих (7,5 %) вшэм 60—74 роки — групу ошб похило-го вiку. Середнш вiк пaцieнтiв становив 44,2 ± 5,80 року. Захворювання майже однаково спостеpiгaлось у чоловь ив та жшок. Серед пpолiковaниx хворих чоловшв було 554 (46,2 %), жшок — 646 (53,8 %).
Середнш вш хворих iз ФРАФ становив 32,4 ± ± 4,2 року, з них чоловiкiв було 158 (33,1 %), жшок — 239 (66,9 %). Середнш вш хворих iз ФК1Ф становив 45,6 ± 3,4 року, чоловiкiв було 312 (54,5 %), жшок — 261 (45,5 %). Середнш вш хворих з ОКФ СХА становив 56,3 ± 5,4 року. З них чоловшв було 84 (36,5 %), жь нок — 146 (63,5 %), р < 0,05.
Дiaгноз вертеброгенного СХА встановлювався на пiдстaвi даних анамнезу, pезультaтiв об'ективного кль нiчного та iнстpументaльного дослiджень.
КлЫку ВБН оц1нювали за шкалою Hoffenberth (1990), шкалу АВСД використовували для прогнозування ризи-ку 1нсульту протягом 7 дн1в пiсля транзиторно! шем!чно! атаки. 1ндекс порушення життeдiяльностi при болях у ши! (H. Vernon, S. Mior, 1991) оцiнювaвся разом iз м'язовою силою верхньо! кiнцiвки за шестибальною шкалою (R. Braddom, 1996; А.Н. Белова, 2000). При порушеннях функци плечового суглоба, обумовлених вертеброгенним мютошчним синдромом, нaявнiстю провщникових та сег-ментарних, мозочкових та екстрашрамщних невролопч-них змiн тонусу м'яз!в верхньо! кiнцiвки, також при мюто-нiчниx синдромах, обумовлених позицiйною компреаею судинно-нервового комплексу плечового сплет1ння та ХА з супроводжуючим li симпатичним нервовим сплет1нням, використовували шкалу Constant and Mirley (С.С. Стра-фун, Р.А. Сеpгieнко, 2002). Таким чином, оцшювались як синдроми, пов'язaнi з iшемieю у ВББ, так i мiотонiчнi синдроми у вигляд функцюнальних блокад хребтово-ру-хового сегмента та рефлекторно-тотчних обмежувальних контрактур у пояс! веpxнix кшцшок !з залученням хребет-но-реберно! та паравертебрально! груп м'яз!в.
1нструментальна д!агностика СХА проводилась за допомогою ультразвуково! допплерографй' УЗДГ у
триплексному режимi з функцiонально-динамiчними ортопедичними пробами. Тунельна компрешя брахю-цефальних артерiй клiнiчно визначалась за допомогою специфiчних позицiйних тестiв, пiсля чого тдгверджу-валась при проведеннi УЗДГ.
Для дiагностики синдрому компреси ХА був запро-ваджений метод магнггао-резонансно! ангiографii в режимi 3Б-ТОР та фазового контрастування, що дозволило не тшьки простежити локалiзацiю та форму екстравазально! компреси в тримiрному просторовому вимiрi, але й визначити швидист показники кровотоку по ХА п!д час систоли i дiастоли на рiзних сег-ментарних рiвнях. При обертаннi голови можна було зафiксувати вiдповiднi змiни кровотоку в ХА, а при зда-ймант верхнiх кiнцiвок — визначити рiвень компреси шдключично! артери та вени.
Для визначення, на рiвнi якого хребця входить ХА в поперечний канал, впливу остеофтв на кровотак при поворотах голови, бтьш чихо! диференщацй ходу ХА, визначення сшввщношень мiж артерieю та структурами хребта (вщростки, диски), також патолопчними утво-реннями (протрузи, остеофiти), використовували муль-тизрiзову спiральну комп'ютерну томографш (МСКТ).
Селективну ангiографiю застосовували як золотий стандарт у рядi обстежень iз метою визначення переваг та недолшв методу при серiйному обстежент хворих iз позицiйною компресieю ХА.
Статистичну обробку даних проводили з вико-ристанням пакета прикладних програм 81а11811еа 6.0 ^аг^ой, США).
Результати та Тх обговорення
При оцшщ ВБН за шкалою НойепЪегШ хворi з ФРАФ (п = 397) набирали 4-6 балiв (5,12 ± 1,22), хворi з ФК1Ф СХА (п = 573) — 6-8 балiв (7,20 ± 1,14), хворi з ОКФ (п = 230) — 8-14 балiв (11,31 ± 2,15) (г = 1,96, р < 0,05).
Шкала АВСД (2005) була використана в 152 випад-ках у хворих, яи найближшм часом (до 7 д1б) перенесли транзиторну iшемiчну атаку. 47 хворих за результатами обстежень набирали 6 та бшьше балiв за щею шкалою. Це свiдчило про те, що ризик виникнення iнсульту в цих хворих перевищував 30 %, а тому пащентам про-понували консервативне лiкування в неврологiчному стацiонарi з подальшим контрольним клiнiчним та ш-струментальним обстеженням.
У 61 хворого з ФРАФ, 104 хворих iз ФК1Ф СХА, у 118 хворих з ОКФ СХА виникали болi при вщве-деннi верхньо! кшщвки та були вiдзначенi ознаки порушень функцн плечового суглоба. На вщмшу вiд класичного субакромiального iмпiджмент-синдрому бiль виникав частiше при вщведенш верхньо! кш-цiвки бiльше 80-90°, часто вщзначалась i в iнтервалi 120-140°. Порiвняно з класичною симптоматикою болi та обмеженiсть при вщведенш верхньо! кiнцiвки змiнювались залежно вщ положення голови, попере-днього навантаження (статичного чи динамiчного) верхньо! кшщвки, значно зменшувались пiсля по-переднього ортезування на 1-2 години — 1-2 доби, зменшувались шд впливом вагосимпатичних блокад
або трункусно-ганглiонарних блокад шийного piB-ня, слабо реагували на проведення cy6aKpoMi^bH^ блокад. Обмеження pyxiB у плечовому суглобi у хво-рих i3 ВБН мали зазвичай функцюнальний, не фш-сований характер, супроводжувались невpологiчною симптоматикою, позицшними синдромами компре-си магiстpальних артерш, мiотонiчними синдромами з залученням м'язiв, що не входять до групи м'язiв ротаторно'1 манжетки плеча.
Згщно зi шкалою оцiнки функцiй плечового суглоба [4] хвоpi з ФРАФ та ФК1Ф СХА набирали вщ 24 до 76 балiв, а хвоpi з ОКФ СХА — 4—11 балiв (42 пацieнти) та 16—38 балiв (76 пацieнтiв). У всгх хворих iз порушенням функци верхньо'1 кiнцiвки спостеpiгалось зниження сили поперечно-смугастих м'язiв, що оцiнювалось за шести-бальною шкалою та становило: 3—5 балiв (4,12 ± 0,83) у хворих iз ФРАФ СХА; 2-4 бали (2,47 ± 0,720) у хворих iз ФК1Ф СХА та 0-4 бали (2,15 ± 1,24) у хворих з ОКФ СХА (t = 1,96, p < 0,05). Згщно з шдексом порушення життeдiяльностi при болях у ши'1 у хворих iз ФРАФ стан оцшювався як 7,24 ± 1,18 бала (p < 0,05), при ФК1Ф СХА — 16,38 ± 1,37 (p < 0,05), при ОКФ СХА — на 23,4 ± 1,72 бала (p < 0,05).
При оцiнцi даних хворих за шкалою Hoffenberth та шкалою H. Vernon, S. Mior (1991) спостериався зворот-ний, негативний зв'язок (r = 0,781). Це свщчило про те, що кишка ВБН зменшувалась на фонi посилення болю в ши'1 та рипдносп пасивних i активних pухiв у шийному вщдш хребта. Зменшення амплпуди та об'ему pухiв у плечовому суглобi при наявностi в1дпо-вщних порушень у хворих iз ВБН мало прямий пози-тивний кореляцшний зв'язок зi зниженням сили м'язiв верхньо'1 кiнцiвки за шестибальною шкалою (r = 0,84).
При проведенш УЗДГ ХА в триплексному pежимi з ортопедичними пробами було зафшсовано близько 105 ваpiантiв змiн об'емного кровотоку тльки при поворотах голови. Найбшьш поширеним ваpiантом (73,6 %) у груш хворих з ФРАФ СХА був такий, коли зменшення кровотоку в однш ХА супроводжувалось збшьшенням кровотоку в шшш ХА iз збереженням сумарного кровотоку. Вираженють симптоматики ВБН у таких хворих залежала в1д того, на сюльки зменшення кровотоку в однш з ХА випереджало вщповщне збiльшення його в другш ХА в реальному часi в процеш обертання голови.
У груш хворих iз ФК1Ф СХА у 84,8 % випадыв пере-важно фiксувались два типи змiн кровотоку:
I — наявнють «гшоплази» одше! з ХА при 3-5-крат-них змшах кровотоку в iншiй при поворотах голови;
II — наявнють такого положення голови, у якому кровотш по обох ХА стае мшмальним.
У груш хворих з ОКФ СХА в 51,3 % випадыв фш-сувалось:
I — критичне зниження об'емного кровотоку в го-ловнш ХА;
II — максимальне, 3—5-кратне зменшення об'емного кровотоку в обох ХА в крайньому правому або лiвому положенш голови.
Чутливють дiагностичного методу оцшювали за формулою [5]:
Se = a/(a + c),
де a — ютинно позитивнi результати (ваpiант компреси пiдтвеpджений пiд час операци); с — хибнопозитивнi (особливост компреси ХА не були шдтверджеш пiд час динамiчного обстеження та хipуpгiчного лiкування).
Чутливiсть УЗДГ становила 98,9 %, оск1льки майже вш з дiагностованих ваpiантiв компреси ХА були тд-твеpдженi пiд час операци. Чутливють МРА та селективно'' ангюграфи також становила, вщповщно, 96,8 та 94,2 % завдяки високим технолопчним можливостям сучасного обладнання та дотриманню всiх необхiдних правил проведення дослщжень. Тому особливу увагу сл1д було пpидiлити специфiчностi методiв дослщжен-ня, що розраховувалась за формулою:
Sp = d/(b + d),
де d — юлькють ютинно негативних результат; b — ктькють хибнопозитивних pезультатiв.
Для УЗДГ Sp = 83,9 %, для МРА Sp = 64,9 %, для селективно'' ангюграфи з ортопедичними пробами Sp = 25,3 %.
Специфiчнiсть МРА зростала до 87,3 % при проведенш дослщження з ортопедичними пробами й використанням режиму фазового контрастування для вимipювання кровотоку на piзних хребтових сегментах. Основною причиною динамiчноl компресп ХА були фiбpозно змшеш, склерозоваш волокна по-перечносмугастих м'язiв, що формували хребетно-драбинчастий м'язово-фасщальний канал на межi сегментiв Vj-V2 ХА [3]. Факторами, що сприяли ви-никненню компpесiйного синдрому, були унковер-тебpальнi остеофiти, пеpедньобоковi спондилофгги, осифiкованi протрузй мiжхpебцевих дискiв, гшер-тpофованi та гачкоподiбнi попеpечнi вщростки, що формувались за рахунок незрощення елементiв поперечного вiдpостку в процеш утворення поперечного каналу, додатковi шийш ребра. Вipогiднiсть тунельно'1 компреси зростала при аномалiях анатомiчного роз-ташування ХА, певних особливостях кршлення пара-вертебральних м'язiв. Хipуpгiчне втручання полягало в лiквiдацil всiх фактоpiв компресй по всiй довжинi хребетно-драбинчастого каналу. Вщносна величина, що характеризуе кратнють змiн об'емного кровотоку в ХА до операци становила: Р1 = 4,28 ± 1,72 (t = 2,58, p < 0,01). Вщносна величина, що характеризувала кратнють змш об'емного кровотоку в ХА через 3 мюя-цi тсля операцП екстравазально'1 декомпресй становила: Р2 = 1,63 ± 0,42 (t = 2,58, p < 0,01). Рiзниця мiж показниками Р1 i Р2 е суттевою (t > 3), що вiдповiдаe вipогiдностi безпомилкового прогнозу 99,7 %. Важ-ливою стороною в пpоведеннi динамiчного спосте-реження за станом кровотоку у ХА в шсляоперацш-ному rop^i за допомогою методу УЗДГ е наявнють позитивного кореляцшного зв'язку мiж зменшенням кpатностi змiн об'емного кровотоку по ХА при поворотах голови та регресом клЩчних показниыв у балах вщповщно до використаних шкал (r > 0,7).
Висновки
— Синдром компреси ХА пов'язаний iз динашч-ною компресiею ХА, що полягае в змшах об'емного кровотоку (> 1,5—2 рази) по ХА при змшах положення голови та/або верхньо! кшщвки, що супроводжуеться виникненням як специфiчних синдромiв ВБН, так i неспецифiчних мiотонiчних та больових синдромiв.
— Тунельш компресiйнi синдроми брахюцефаль-них артерш та верхньо! кiнцiвки не зус^чаються !зо-льовано вiд СХА.
— Клшчно синдроми ВБН мають зворотнiй коре-ляцiйний зв'язок iз синдромами порушення функцiй верхньо! кшщвки та больовим синдромом в шийному вщдш хребта.
— У дiагностицi СХА найбтьшу специфiчнiсть мае МРА з позицшними пробами та вимiрюванням кровотоку по ХА в режимi фазового контрастування (87,3 %) та УЗДГ (83,9 %), яку зручно використовувати при поточному динамiчному спостереженш.
— Оперативнi втручання екстравазально! декомпре-с!! ХА в хребетно-драбинчастому м'язово-фасщальному каналi призводять до суттевого зменшення кратностi зм!н об'емного кровотоку (t > 3) при позиц!йних пробах.
— Наявнiсть позитивного кореляцшного зв'язку м!ж результатами УЗДГ та регресом клшки СХА до-зволяе використовувати метод у дижм!чному спосте-реженнi результатiв лiкування.
Список л1тератури
1. Верещагин Н.В. Недостаточность кровообращения в вертебро-базилярной системе// Consilium medicum. — 2003. — № 5(2). — С. 21-25.
Дыбкалюк С.В., Черняк В.А., Герцен Г.И. Национальная академия последипломного образования имени П.Л. Шупика, г. Киев
СИНДРОМ КОМПРЕССИИ ПОЗВОНОЧНОЙ АРТЕРИИ.
КЛИНИЧЕСКИЕ ВАРИАНТЫ, ОСОБЕННОСТИ ДИАГНОСТИКИ, ПРИНЦИПЫ ХИРУРГИЧЕСКОГО ЛЕЧЕНИЯ
Резюме. В статье приведен проспективный анализ результатов лечения 1200 больных с вертебробазилярной недостаточностью, связанной с синдромом вертеброгенной компрессии позвоночной артерии (ПА). 600 больных проходили консервативное лечение и составили контрольную группу, а 600 — основную группу (хирургическое лечение). Средний возраст больных составил 44,2 ± 5,8 года. Мужчин было 554 (46,2 %), женщин — 646 (53,8 %). Среди клинических вариантов синдрома компрессии позвоночной артерии (СКПА) выделены: функциональная рефлекторно-ангиоспа-стическая форма; функциональная компрессионно-ирритатив-ная; органическая компрессионная. Наибольшую специфичность в диагностике СКПА имеют магнитно-резонансная ангиография с позиционными пробами (87,3 %) и ультразвуковая допплерогра-фия с ортопедическими тестами (83,9 %). Хирургическое лечение (экстравазальная декомпрессия ПА) приводит к существенному, клинически значимому уменьшению кратности изменений объемного кровотока по ПА (t > 3) при позиционных пробах.
Ключевые слова: позвоночная артерия, вертебробазилярная недостаточность, синдром компрессии.
2. Калашников В.И. Синдром позвоночной артерии // Therapia. — 2007. — № 10. — С. 31-33.
3. Мшалов В.Г., Яковенко Л.М., Черняк В.А., Сулк В.В., Дибкалюк С.В, Сулк Р.В., Зоргач В.Ю., Зозуля К.М. Аналiз клжчних варiантiв та форм синдрому хребто-воЧ артери у хворих з екстравазальною компреаею в сегментi V1-V2 залежно вiд вжу // Серце i судини. — 2011. — № 2(34). — С. 57-64.
4. Страфун С., Сергиенко Р. Адгезивный капсулит плечевого сустава. — Киев: Реферат, 2010. — 118 с.
5. Труфанов Г.Е., Шаповалов В.М., Вихтинская И.А., Пчелин И.Г., Аверкиев Д.В. Магнитно-резонансная томография в диагностике травматических изменений плечевого и коленного суставов. — СПб.: ЭЛБИ, 2010. — 142 с.
6. Шойхет Я.Н. Декомпрессия и денервация позвоночной артерии — новый метод лечения хронической вертебробазилярной недостаточности // Проблемы клинической недостаточности. — 2006. — № 1. — С. 72-78.
7. Штах В.Н., Левин О.С. Справочник по формулированию клинического диагноза болезней нервной системы. — Москва: Медицинское информационное агентство, 2010. — 518 с.
8. Mitchell J. Doppler insonation of vertebral artery blood flow changes associates with cervical spine rotation: Implications for manual therapies // Physiother. Theor. Pract. — 2007. — № 23(6). — P. 303-313.
9. The European Stroke Initiative Executive Committee and the EUSI Writing Committee // Cerebrovasc. Dis. — 2003. — Vol. 16. — P. 311-333.
Отримано 25.03.12 □
DybkalyukS.V., Chernyak V.A., Gertsen G.I.
National Academy of Postgraduate Education named after
P.L. Shupik, Kyiv, Ukraine
VERTEBRAL ARTERY COMPRESSION SYNDROME.
CLINICAL TYPES, DIAGNOSTIC FEATURES, SURGICAL PRINCIPLES
Summary. The article deals with prospective analysis of treatment outcomes for 1200 patients with vertebrobasilar insufficiency, associated with syndrome of vertebrogenic compression of vertebral artery (VA). 600 patients underwent conservative treatment (control group) and 600 patients — surgical treatment (main group). Average age was 44.2 ± 5.8 yrs. There were 554 (46.2 %) males and 646 (53.8 %) females. Among clinical types of vertebral artery compression syndrome (VACS) were marked: functional reflexible angiospastic form; functional compessional irritative form, organic compressional form. The most specific in diagnostic of VACS are magnetic resonance angiography with positional tests (87.3 %) and ultrasound dopplerography with orthopedic tests (83.9 %). Surgical treatment (extravascular VA decompression) leads to clinically significant decrease of fold change in VA blood flow (t > 3) at positional tests.
Key words: vertebral artery, vertebrobasilar insufficiency, compression syndrome.