CC BY
36
АКТУАЛЬШ ПИТАНИЯ Ф1ЛОСОФСЬКО1 АНТРОПОЛОГИ
УДК 165.6/.8
П. В. КРЕТОВ1*, О. I. КРЕТОВА2*
1 Черкаський иацiоиальиий унiверситет ш. Б. Хмельницького (Черкаси), ел. пошта ataraksia@ukr.net, ШСГО 0000-0003-2593-3731
2 Черкаський нацюнальний унiверситет ш. Б. Хмельницького (Черкаси), ел. пошта ekretova@ukr.net, ORCID 0000-0002-3947-4479
СИМВОЛ1ЧНИЙ ЛАНДШАФТ СВ1ДОМОСТ1: ЛЮДИНА М1Ж РЕПРЕЗЕНТАЦ1ОН1ЗМОМ, ФУНКЦЮНАЛ1ЗМОМ I РЕЛЯТИВ1ЗМОМ
Мета. Дослвдження спрямоване на з'ясування змш штерпретаци символу в контекстi онтолопчного повороту в антропологи культури i фiлософськiй антропологи та !х кореляци з функцюнуванням смислового поля культури й зокрема з релшйною символiкою. Також розглянуто епiстемологiчно-свiтогляднi позици репрезентацiонiзму, функцiоналiзму та релятивiзму стосовно фiлософеми символу. Здiйснено опертя на методолопю теоретико-поняттевого аналiзу в синхрошчному та дiахронiчному аспектах, на методолопю компаративного розгляду символу в межах аналогично! та екзистенщалютсько! парадигм у фшософи 20 ст. Наукова новизна роботи представлена дослвдженням кореляци м1ж аспектним розглядом природи i специ-фiки символу в репрезентацiонiзмi, функцiоналiзмi та релятивiзмi в межах фшософських проекпв, що пред-ставляють ц пiзнавальнi позици. Обгрунтовуеться положения про онтолопзащю символу в сучаснiй куль-турнiй i фiлософськiй антропологи та значущють зближення поняття i фшософеми символу з поняттями об'екта та речь Зафiксовано значення онтологiчного повороту в культурнш антропологи для фшософсько! антропологи. Спецiально розглянуто кореляцiю м1ж заявленою iнтерпретацiею символу та проектом об'ектно орiентованоl онтологи i сучасною фiлософiею науки. Обгрунтовано онтологiчний характер концепту символiчного ландшафту для сучасно! фшософсько! антропологи, сощально! фшософи та фшософи свь домостi. Акцентовано значення символу й релшйно! символши для самошентифшаци людини, символ розглянуто як шструмент самопiзнання людини. Висновки статп визначають специфiку побутування фшосо-феми символу в комушкативному пол1 сучасно! людини, соцiальному медiапросторi, зокрема роль релшй-но! символiки для побудови iдентичностi i самопозицюнування сучасно! людини.
Ключовi слова: символ; символiчний ландшафт; функцiоналiзм; репрезентацiонiзм; релятивiзм; об'ект; рiч; онтологiзацiя; релiгiйний символ.
Актуальшсть
Актуальшсть теми до^дження обумовле-на сучасними дослщженнями i3 символ1чно! та соц1ально! антропологii [13, 23, 26, 32], сощально!' фшософи [20, 34], символiчноi фiлософii культури [7, 27] i проблематизащею в них ситуацii «онтолопчного повороту» у рiзноманiтних ан-тропологiчних шдходах до iнтерпретацii фшо-софеми символу в онтолопчному, комушкатив-ному, функцюнальному, репрезентацюшстсько-му та релятивному (вщношенневому, англ. relation) контекстах. Також вибiр теми обумовлений релевантнiстю питання про природу та спосiб функцюнування символу та мисленневоi структури, що фшсуе спiввiдношення речi -символу - фшософеми символу, що утворюють своерщний новий «семютичний трикутник» (Ч. Огден, А. Рiчардс) як ешстемолопчний конс-
трукт i когнiтивну модель для пiзнавального поля сучасно1' гуманiтаристики, а в широкому сен-сi, у вимiрi онтологii, конституюе це поле в целому. Сенсоутворюючою також видаеться кон-цепцiя «символiчного ландшафту» [20, 34], ште-рпретованого не в якосп сукупностi смислiв, а в якосп сукупностi речей, «речей свггу» («thing of the world»), первинних щодо рефлексивних i культурних смиств у контекстi манiфестованоi в сучаснш науковiй лiтературi «смислово! революций [4], гайдеггерiвськоi фiлософеми «злама-но! речi» [21, с. 318]. У межах розглядано1' кон-цепцii «символiчного пейзажу» останнiй висту-пае тлом, бекграундом i водночас концептуальною моделлю, простором фрактального (наразi акцентуемо ознаку самоподiбностi) смислопо-родження. З урахуванням специфiки функцюну-вання мовного, комушкативного та медiа сере-довища людського життя реальнiсть у заявлено© П. В. Кретов, О. I. Кретова, 2017
My KOHTeKCTi Mo^e imepnpeTyBaTHca He npocTO aK cyKynHicTb cmhcMb KynbTypu, ane aK cyxyn-HicTb o6'eKTiB-peneH y npocTopi nrogcbKoro CBiTy, ^o e cyronocHHM cynacHHM nomyKaM reopeTHHHoi ^inoco^ii aK eceH^anicrcbKHM, TaK i HoHeceH^a-nicTCbKHM (3oKpeMa npoeKT cnexynaTHBHoro pea-ni3My K. MeMacy, o6'eKTHo-opieHToBaHoi omono-rii r. XapMaHa, enicTeMinorinHoro KoHcrpyKTHBi3-My). CyTTeBo BnnHHynu Taxo^ Ha Bu6ip TeMH goc-nig^eHHa KoHCTaTa^i peiHTepnpeTa^i peniriMHoi CHMBoniKH, (Hanpuxnag cnpo6a CHHTe3y repMeHeB-thkh ce6e Ta Teonorii xpecTa b 3axigHiM Tpaguuii) [2, 6, 13, 16, 3oxpeMa: 30, c. 77-101] y KapTHHi CBiTy cynacHoi nrogHHH b po6oTax BiTHH3HaHHx
i 3apy6i^HHx gocnigHHKiB.
MeTa
Memow docnidwenni e 3'acyBaHHa 3MiH imep-npeTa^i cuMBony b KoHTeKCTi oHTonorinHoro no-BopoTy b aHTpononorii Kynbrypu i ^inoco^CbKiM aHTpononorii Ta ix Kopenauji 3 ^yH^ioHyBaHHaM CMucnoBoro nona KynbTypu i 3oxpeMa 3 peniriM-Horo CHMBonixoro.
BuKnag 0CH0BH0r0 MaTepia^y
flocarHeHHa 3aaBneHoi MeTH 3 Heo6xigHicrro BHMarae 3'acyBaHHa 3MicTy BHxigHHx noHaTb. nig penpe3eHTa^om3MoM MaeMo Ha yBa3i rpagu^MHe yaBneHHa npo Tax 3BaHHM HaiBHHM peani3M b eni-CTeMonorii, 3rigHo 3 aKHM gocBig cBigoMocTi nro-guHH He toto^hhh peanbHocri aK TaxiM, a e nume
ii penpe3emra^ero. npu цboмy npuHarigHo go TeMH Hamoi po6oTH mh BHxogHMo 3 ycraneHoro y ^inoco^ii KiH^ 20 ct. (H. rygMaH, P. PopTi) yaBneHHa npo cHMBoninHHH xapaKTep KoHCTpyroBaH-Ha peanbHocri b cBigoMocTi, ^o cTocyeTbca He nume peanbHocTi penirii Ta мнcтeцтвa, ane i Hay-koboi KapTHHH cBiTy. OyH^ioHani3M mh po3yMie-mo b Tpaguuii cynacHoi ^inoco^ii cBigoMocTi (X. naTHeM, fl. fleHHeT), 3a axoro ^yH^ioHanbHa iнтepnpeтaцia peanbHocTi aK 3ane^Hoi Big «MeH-TanbHoro cnoBHHKa», ^o He BHnepnyeTbca nepe3 ^eHoMeHanbHi axocri o6'eKTiB cBiTy cBigoMocTi a6o $i3HHHi nogii 3oBHimHboro MarepianbHoro cBiTy, nocTynroe anropuTMinHy cTpyKTypy $yHK-^M o6po6KH iH^opMa^i mo3kom y Me^ax cBigoMocTi. ToMy $yH^ioHani3M rinoreTHHHo gonae ono3H^ro cBigoMocTi M MaTepii, ocxinbKH $yH^i-oHanbHi cTaHH Ta Mogeni Mo^yrb 6yTH peani3oBam aK y MaTepianbHoMy cy6cTpaTi (crpyKTypH Mo3Ky), Tax i b KoH^n^ax BnacHe oHTonorinHHx, Taxux,
^o nepeg6anaroTb icHyBaHHa gyxy, aBToHoMHoro oHTonorinHoro npocropy cBigoMocTi to^o. Hape-mTi penaTHBi3M mh 6ygeMo po3yMiTH aK enicreMo-norinHHM, TaKHM, ^o 3anepenye a6conroTHHM (to6-to 3axpHTHM i HenopymHuM) xapaKTep ^inoco^cb-khx KaTeropiM HayxoBoi KapTHHH cBiTy eMnipun-hhx cnpuMHaTb i HyrreBHx yaBneHb. Y ^oMy ceHci BuxigHoro gna Hac e KoH^n^a «oHTonorinHoi Big-HocHocri» B. KyaMHa, 3a axoro Teopia Bucrynae aK c^opMynboBaHa cucreMa mobh, a o6'eKTH, icHyBaHHa aKHx nepeg6anae Teopia, iHTepnpeTyroTbca ax pe^epeHTH mobh, to6to peanbHicrb e Te, ^o MoBa npo Hei craepg^ye, i HaBnaxu, a pe^epemu TepMiHiB mobh e o6'eKTaMH oHTonorii ujei mobh.
Big3HanuMo, ^o ctocobho Bcix Tpbox o3Hane-hhx TeopeTHHHux noзнцiM peneBaHTHHM e noHarra cuMBony - ^ Mo^Ha cxa3aTH i npo cuMBoninHy iнтepnpeтaцiro penpeзeнтaцil peanbHocTi (chmbo-ninHHM geMxcuc), i npo cuMBoni3M ^yH^ioHanb-hhx pagiB (Hanpuxnag, y HaM6inbm paguxanbHiM Bepcii ^yнкцioнaniзмy y $inoco$ii' cBigoMocTi -MogynbHiM кoнцenцil cBigoMocTi fl. Oogopa), i cuMBoninHy imepnpeTa^ro o6'eKTa (pe^epeHTa), axa npaKTHHHo oTOTo^HroeTbca 3 6yTTaM Ta icHy-BaHHaM b penaTHBi3Mi B. KyaMHa Ta fl. fleBigcoHa. CaMe ToMy $inoco$eMa cuMBony BugaeTbca Hapa3i He npocro o6' egHaBHHM кoнцenтoм, a cMucnore-HepaTHBHoro Mogennro (O. O. HoceB), hh to pu3o-MaTHHHHM o6'eKToM gna cMucnonopog^eHHa Ky-nbTypu flenbo3), cBoepigHoro «мaтpнцero cmh-cny», ^o go3Bonae eBpucTHHHo npo6neMaTH3yBaTH HaaBHe ni3HaBanbHe none ^inoco^CbKoi aHTpononorii'. CynacHHM gocnigHHK 3 $inoco$cbxoro ^a-KynbTeTy npa3bKoro KapnoBoro yHiBepcuTeTy (University of Hradec Kralove) M. nanenex [33] y cboI'M CTarri 3 npoMoBHCToro Ha3Boro «PenaTH-Bi3M Ta oHTonoriHHHM noBopoT b aHTpononorii» KoHCTaTye, ^o KnacuHHa KynbTypHa ampononoria Ta aHTpononoria ^inoco^cbxa 36nu^yroTbca Hapa-3i HaM6inbme b цapннi oHTonoriHHoi npo6neMaTH-kh. flнстннкцia Mi^ iHTepnpeTaTHBHoro i KorHiTH-BHoro aHTpononoriero y Me^ax MaHi^ecToBaHoro oHTonorinHoro noBopoTy 3HiMaeTbca b «po3mupe-HiM nroguHi», Konu «o6'eKTH Ta gii b HaBKonum-HboMy cepegoBH^i npaBoMipHo po3rnagaTH aK eneMeHTH Mogeni po3yMy» [33, c. 8]. nopiBHroronu o6'eKTH cBigoMocTi Ta o6'eKTH 3oBHimHboi peanb-HocTi 3 6ycHHaMH Ha a6aцi, gocnigHHK CTBepg^ye, ^o nonepegHi penpeзeнтaцioнiстсbкi nigxogu go CHMBoniKH b aHTpononorii, 3 tohkh 3opy ix 3Ha-neHHa, crpyKTypH, nparMaTHHHoi noTy^HocTi to© n. B. KpeTOB, O. I. KperoBa, 2017
щo бiльшe нe функцюнують, ocкiльки «cимвoлi-чнe знaчeння oб'eктa нe мoжe poзглядaгиcя як дeщo oкpeмe, нeзaлeжнe щoдo caмoгo oб'eктa» [33, c. 7]. Iдeгьcя ^a^mm пpo кoлaпc (тspмiн вживaeмo в тpaдицiï квaнгoвoï мexaнiки, кoлaпc xвильoвoï фyнкцiï як кoнцeпгyaльнa мeгaфopa) oб'eктa i cимвoлy. Знaмeннo, щo вд нacaмпepeд cгocyeгьcя oб'eкгiв (мoвниx i пpeдмeтниx) peлi-гiйнoï cвiдoмocгi, oб'eктiв вipи, клac якиx мae тeндeнцiю дo нeoбмeжeнoгo poзшиpeння зa та-кoï iнгepпpeгaцiï, включнo aж дo пoнягь, тонвд-пцiй, дoкгpин i nsoprn нayкoвoï кapгини cвiгy. Oтжe, якщo пiзнaння cпиpaeгьcя нa cимвoлiчний фoн, yгвopeний peчaми-oб'eкгaми-cимвoлaми, гo кyльтypa, a гaкoж eгикa й шзшння людини нe e пpocгo cиcтsмoю cмиcлiв, a cyкyпнicгю peчeй cвiтy (щo oб'eднyюгь фeнoмeнaльнe, кoгнiгивнe, мoвнe, гepмeнeвгичнe ocмиcлeння) гa вiднoшeнь мiж ними. Baжливoю видaeгьcя iнгeнцiя m гaкe poзyмiння cмиcлy, зa ятого вiн виникae з мepeжi взaeмoдiй мiж людьми [33, c. 26], aлe пpи цьoмy iнтspпpeгyeгьcя ж вyзькo фyнкцioнaлicгcьки (як-oг, нaпpиклaд, y Д. Фoдopa), a в orapri нa oнгoлoгiчний cтатyc людcькиx пiзнaвaльниx мo-дeлeй (кoгнiгивний acпeкг cвiдoмocтi), фeнoмe-нoлoгiï cпpийнятгя, гepмeнeвгики уяви, гoбгo нa cимвoлiчнo-oб'eкгний лaндшaфг люд^^ cвi-дoмocгi, a нaзaгaл - peaльнocтi.
Taким чинoм, зaявлeнa тsндeнцiя в кyльгyp-нiй aнгpoпoлoгiï пpeтeндye нa пoбyдoвy нoвoгo пpoчигaння oнгoлoгiчнoï й eпicтsмoлoгiчнoï пpoблeмaгики в кoнтeкcтi пoшyкiв yжe фiлocoф-cькoï aнтpoпoлoгiï. Якщo ж мaги нa yвaзi cy^ac-ну iнгepпpeгaцiю мeгaфiзики ж як cгpoгo ште-лiгiбeльнoï ддациплши, пpиcвячeнy вивчeнню буття як тaкoгo, a як нayки, щo гoлoвнoю cвoeю мeгoю мae oпиc люд^кж кoнцeпгyaльниx cгpyкгyp [5, c. 496], то, влacтивo, ця гeндeнцiя cтocyeтьcя i мeгaфiзичнoгo знaння, пpичoмy взятого ж вyзькo в мeжax cyчacнoï am^o-aмepикaнcькoï aнaлiгичнoï пapaдигми y ф^ш-фyвaннi, a нaзaгaл - y вciй зaxiднiй тpaдицiï, включнo з плaгoнiвcькoю - oнгoлoгiзyючoю гa apиcгoтsлiвcькoю ceмioгичнoю iнтsнцiями щoдo cyгнocгi знaкa, aвгycгинiвcьким yчeнням ^o cимвoл («De doctrina Christiana»), нoвoчacoвими й нacaмпepeд кaнгiвcькими iнтsнцiями щoдo iнтspпpeгaцiï пpocгopy мiж oб'eкгoм a6o пpeд-мeгoм пoзнaчeння, cимвoлoм i дecигнaгoм, a6o гpaничнo шиpoкo - cмиcлoм, щo йoгo пpoдyкye cимвoлiчнa eпicгeмoлoгiя. Якщo знaк (cимвoл)
i piч нe oбoв'язкoвo мaюгь бути piзними cyraoc-тями [19; 3, c. 28] i там нeвiдoмo, яким чинoм oднa piч пiзнaeгьcя чepeз iншy (чи то лoгiчний виcнoвoк, чи з'яcyвaння зв'язку мiж peфepeнгoм i зштом, чи пpocтs зaмiщeння знaкoм peфepeнтa - О. Ф. Лoceв y cвoïй фyндaмeнгaль-нiй пpaцi удавят™ цiлий poздiл диcгинкцiï от-мвoлy гa пiзнaвaльниx кoнcтpyкцiй, якi пoдiбнi дo ньoгo, aлe ним ж e [9]). Якщo дoзвoлиги co6i, цiлкoм y дyci cyчacнoгo ф^тоф^^го гpeндy, щo йoгo пoзнaчeнo як «нeйpoфiлocoфiя» (T. 4e-pнiгoвcькa), aнaлoгiю мiж yжe згaдyвaним oтичним тpикyгникoм Oгдeнa-Piчapдca, щo ге-нeтичнo пoxoдигь вiд 4. Пipca, тa cвящeнним гpaaлeм кoгнiгивнoï нeйpoфiзioлoгiï - взaeмoдi-eю в мeжax тpикyтникa «нeйpoн - aкcoн - ет-нaпc» y гaк звaнiй тpигepнiй зoнi, гo cгaнe зpo-зум^ю cклaднicгь oкpecлeння мexaнiзмy тогш-тивнoï дiяльнocгi нe виключнo oпиcoвo m piвнi нeйpoфiзioлoгiï, a з точки зopy oнгoлoгiчнoï i cмиcлoвoï пpoблeмaтики.
Cпpoби в oпepгi нa фiлocoфeмy cимвoлy rn-близигиcя дo poзyмiння пoнятгя cвiдoмocгi, людини нaзaгaл, як yжe зaзнaчaлocя, нaдзвичaйнo дaвнi. Aлe нapaзi йдeгьcя пpo гост^ня cимвoлi-чнoï фiлocoфcькoï aнтpoпoлoгiï, в якш пpeдикa-цiя cимвoлiчнocгi тлyмaчитьcя нe iнcгpyмeнгa-льнo чи фyнкцioнaльнo, aлe oнгoлoгiчнo. «Йдeгьcя пpo мoдaльнicть, нa пiдcгaвi якoï лю-диш вибyдoвye cгocyнки з бyдь-якoю ютотою, пpeдмeгoм, cигyaцieю», - пишe cyчacний iгaлiй-cький дocлiдник Д. Нaвappiя y cвoïй poбoгi «Си-мвoлiчнa aнтpoпoлoгiя» (2016) [12, c. 195]. To6to cимвoл вiдкpивae пpиxoвaнi cмиcли peчeй нe y виглядi фiкcoвaнoгo i фopмaлiзoвaнoгo знaння, якe e ocгaгoчним нa пeвнoмy eгaпi, нexaй нaвiгь дoвiльнo гяглoï peкypcивнoï пocлiдoвнocтi. Сим-вoл, cимвoлiкa i cимвoлiчнe дoлyчaюгь людину дo cмиcлiв, oднoчacнo здiйcнюючи ïï, в пpямoмy знaчeннi - oнгoлoгiзyючи. Cимвoл - дзepкaлo caмoздiйcнeння. Caмe гoмy гe, щo cyчacний пcиxoaнaлiз a6o гaкi шго вapiaнги, як e^^TC^ цiaльнa чи кoгнiтивнa пcиxoлoгiя (Р. Мeй, В. Пeтpoвcький, Б. Xeллiнгep), iнтspпpeгyюгь cимвoлiчнi пpaкгики як пpaкгики ce6e, caмe ce-6e, a нe бyдь-якoï yмoвнoï, пocгyльoвaнoï в мe-жax нayкoвoгo a6o фiлocoфcькoгo eceнцiaлiзмy pea^mcn, e дoкaзoм oнгoлoгiзyючoгo готенщ-a^y cимвoлiки (зa cгyпeнeм yнiвepcaльнocгi тa гpaнcцeндyючoï пoгyги, нacaмпepeд - peлiгiй-нoï). Toмy cимвoлiкa в мeжax cимвoлiчнoï aн-
Tpononorii e cnoco6oM bhmth He nume 3a Me^i mobh, a BnacHe 3a Me^i rpaMaTHKH i CTpyKTypu, to6to nponoHye anbrepHaTHBHuM pa^oHanbHo-norinHoMy Ta gucxypcuBHoMy cnoci6 cxonneHHa CMHcny. BigoMHM 3axnuK H. BiTreHmTaMHa «He gyMaM, a gHBHCb» («Oinoco^cbxi gocnig^eHHa», 66) Hapa3i i e cnoco6oM 6yru, to6to BKnroHHTHca b 6e3KiHenHicTb CHMBoninHHx pagiB 6yrra, aK 6h mh Moro He iHTepnpeTyBanu: aK npocTip CBigoMoc-Ti, peanbHicTb KynbTypHHx CMucniB, MarepianbHuM CBiT o6'eKTiB to^o. npogoB^yronu Hamy aHano-riro Mm ceMioTHKoro, CHMBoninHoro ampononori-ero Ta HeMpo^i3ionoriero, Mo^Ha ynogi6HHTH chm-Boninm pagu go HeMpoHHHx Mepe^ nrogcbKoro Mo3Ky M rinoTeTHHHoro Al - caMe bohh 3agaroTb, CKa3aTH 6, BuxigHuM BigxpuTuM Kog Moma^y, 36upaHHa peanbHocri, to6to e thm, ^o yMo^nHB-nroe B3aeMogiro CBigoMocTi (opraHi3oBaHoi b Me-^ax ceMioTHHHoro Kogy mobh, Hanpuxnag) Ta mo3-Ky, software Ta hardware. Y ^oMy ceHci, Hanpu-Knag, peniriMHa CHMBonixa CTBoproe BnacHy Tono-noriro peanbHocTi: «Taxa Tononoria npuBege Hac npo MHcneHHa npo Eora oco6ucTicHoro, a He koh-^myanbHoro; npo Eora, ^o cniBBigHocuTbca 3 HaMH nepe3 ixoHy Ta npoconoH (rpeц. o6nunna -n. K.); npo Eora, ^o nepe6yBae b TeMnopanbHocri KaMpoc (rpeц. MoMeHT - n. K.) i panToBo aBnae ce6e b MoMeHT eMxca^Hec (rpe^ panToBo - n. K.). npo Eora, ^o ni3Haerbca CKopime goxconorinHoro MoBoro xBanu Ta My3HKoro nicHecniBy, h™ CHCTe-MaTHHHHM norocoM i Teonoriero. HapemTi, npo Eora, aKuM Topxaerbca Hac i CKaHganbHo 3anpomye Hac TopxaTHca Moro - i b цboмy nepexpecTi goTop-Ky BigxpuBaerbca 3oBciM hobhM BHMip ni3HaHHa, b CBiTni axoro 6e3Cuno B'aHe npoBanna cy6'eKT-o6'eKTHoro gyani3My, po3puB Mm Co6oro Ta 1h-mHM» - nume cynacHuM rpeцbкнM BneHuM KnipuK fl^oH naHTeneMMoH MaHyccaxic («Eor nicna Me-Ta^i3HKH» 2007, yxp. nep. «flyx i niTepa» 2014) [10, c. 20].
^khm ^e hhhom Taxe nponuTaHHa CHMBony i CHMBoninHoro gaerbca B3HaKH y c^epi co^anbHoi KoMymKa^i (HanpuKnag, MegiMHoro npocropy Ta anbTepHaTHBHoi peanbHocri co^anbHux Mepe^), y c^epi caMoBH3HaneHHa Ta caMoigemH^iKa^i nrogHHH aK KorHiTHBHoro areHTa? HacaMnepeg MaeMo HaronocHTH, ^o CHMBoninHuM cnoci6 ca^i 3HaHHa, axuM ne^HTb b ocHoBi 6ygb-axoro ceMioTHHHoro Kogy (ocxinbKH MoBa e BapiaHToM Taxoro iHBapiaHTy, to rinoreTHHHo 6ygb-axuM 3HaK, yaBneHHa, cnpuMHarra, Maronu CHMBoninHuM
noreH^an, Mo^yrb TpaHC^opMyBaTuca, nigHaTuca go CHMBony) i ToMy Mae npaMe BigHomeHHa go npaKTHHHoi $inoco$ii b тpagнцiMнoмy KamiBCb-KoMy po3yMiHHi, ocxinbKH BHCTynae nocepegHH-kom m™ 6e3yMoBHicTro KareropuHHoro iMnepaTH-Ba Ta HeMHHynoro KoHeHHicrro nrogcbKoi icToTH [29]. Konu mh roBopuMo npo CHMBoninHuM naHg-ma^T сoцiyмy a6o npo ^eHoMeHonorinHuM acneKT ^HrrecBiTy nrogHHH, to mh MaeMo Ha yBa3i, ^o BiH e He npocTo TnoM, ^ohom a6o 6eKrpayHgoM, BiH e cnoco6oM i мiсцeм oHTonorinHoro yxoprneHHa nrogcbKoi icToTH, ii caMoigeHTH^ia^i ^ogo ^pu-hh CMucniB i b caMoMy Te3aypyci CMucniB KynbTy-pu. To6to BiH ogHonacHo BHKoHye (3anycxae) gna nrogHHH caMoTpaHC^Hgyrony ^yH^iro, BiH 3ob-HimHiM ^ogo Hei Ta iMaHemrnuM iM, BKa3yronu Ha cnoci6 nogonaHHa o6Me^eHHa Mi^y npo gaHicTb («myth of the given», B. Cennapc). CynacHuM aMe-puKaHCbKuM gocnigHHK M. Pocc, roBopanu npo no6yryBaHHa CHMBoniKH b «po3gineHHx eyeninbeT-Bax» (divided societies), 3ayBa»ye, ^o CHMBoninHa ^opMa Bupa3y CMucny ogHonacHo пpaцroe aK 6ap'ep a6o Mo^nHBicTb ^ogo 3giMcHeHHa nrogu-Horo Bu6opy, ycBigoMneHHa BnacHoi igeHTHHHocri Ha Bcix ii piBHax - Big eTHinHoi go KynbTypHoi i noniTHHHoi, i gae Mo^nHBicTb cygHTH, e KpuTepi-eM CTyneHro Hanpyru y neBHoMy eyeninbeTBi [34, c 4]. EanHMo, ^o cynacHi KoHKy3ioHanbHi BiMHH, BiMHH 3a CBigoMicTb npaKTHHHo BciM ronoBHHM cboim apceHanoM (iHCTpyMeHTapieM - Tax i $yHK-цioнyroтb MoBHi CHMBonu. Men hh pano, 36poa hh 3Hapagga? Koнцenт apceHany B^e Bigcunae go KoHoTa^M, noB'a3aHHx 3 BiMHoro, HacunbCTBoM, ^o 3aBganyroTb CHMBoninHHM 3aco6aM - Big npoc-roi mobhoi CHMBoniKH go CKnagHHx CHMBoninHHx кoнстpyкцiM Ta onepyBaHHaM Ha gonorinHoMy i goBep6anbHoMy, CHMBoninHoMy piBHi KapTHHH CBiTy. OcxinbKH caMoBH3HaneHHa nrogHHH Ta ii caMoigeHTH^iKa^a Big6yBaroTbca ronoBHHM hhhom y co^anbHoMy KoHTeKCTi, to 3aco6u ^oro caMoBH3HaneHHa, BnacTHBo, e CHMBoninHHMH -CHMBonu e «6ygiBenbHHMH 6noxaMH caMoBH3Ha-neHHa» [32]. 3HaMeHHo, ^o 3aco6u onтнмiзaцil Ta Tepanii gna Taxux eyeninbeTB Taxo^ e CHMBonin-hhmh, ocxinbKH CHMBon 3aBgaKH MoMeHTy B3aeMo-gii Mi^ eneMeHTaMH b Me^ax CBoei CTpyKTypu no-pog^ye gpaMaTHHHuM e^eKT, ^o b CBoro nepry Mo®e MaTH KaTapcuHHy cxepoBaHicTb, anenroronu go cniBnepe^HBaHHa Ta eмoцiM [36]. CynacHuM gocnigHHK MegiaxynbTypu E. Agnep 3ayBa^ye, ^o rinepxoHcyMepH3M KynbTypu 21 ct. nepeg6anae
нacaмпepeд вiзyaлiзaцiю cмиcлiв y вipтyaльнoмy вимipi piзнoмaнiгниx iнфopмaгивниx pecyp^ в oпopi нa зoбpaжeння i вiдeopяд, щo cгocyeгьcя гeлeбaчeння, ^memy гaкиx pecypciв, як YouTube, poзмaïтгя coцiaльниx мepeж, щo c^^ чиняe нoвy кpизy фeнoмeнoлoгiчнoгo пiдxoдy дo oбгpyнгyвaння oнгoлoгiчниx пpoблeм [25, c. 51-64]. Iдeтьcя, влacнe, пpo тsндeнцiю дo pa-дикaлiзaцiï poзyмiння буття як випaдкoвoгo гa xaoгичнoгo. Iншi дocлiдники нaгoлoшyюгь нa гoмy, щo cyчacнa фiлocoфcькa aнтpoпoлoгiя пpoблeмaгизye cимвoлiчний xapaкгep coцiaлiзa-цiï cyб'eкгa i гост^ня cимвoлiчнoгo гpoмaдяни-нa [25; 26, p. 19-40]. Taким чишм, мoжeмo ^и-пycгиги, щo cимвoлiзм мeдiaпpocгopy для cy-чacнoï ф^тоф^^ aнтpoпoлoгiï e нe пpocгo мapкepoм cпeцифiки cyчacнoï cигyaцiï гa eпiфe-нoмeнoм пpoгpecy нayки й poзвиткy гexнoлoгiй, гaк би мoвиги, в пepeдчyтгi тsxнoлoгiчнoï отн-гyляpнocгi (В. Biндж), a пiдcгaвoю coцiaльнoгo буття тa фopмyвaння yявлeнь пpo людини y бyтгi i coujyrn. Taким чинoм cимвoлi-зaцiя буття (cимвoл як нигкa Apiaдни для людини в xaoci мит^в^ (immediate), нe пepeжигиx, нe y^prnern^ cмиcлiв.) пoв'язaнa з дecимвoлi-зaцieю, iнтspпpeгoвaнoю як знeлюднeння, знaкa.
Poзглянeмo cпiввiднoшeння cимвoлy гa го-няття peчi, якe e peлeвaнгним для вищeзгaдaнoгo oнгoлoгiчнoгo пoвopoгy y кyльтypнiй i фiлocoф-cькiй aнгpoпoлoгiï. ^pasi piч ми iнгepпpeтyeмo нe як oб'eкт y мeжax гpaдицiйнoï cyб'eкт-oб'eкгнoï диxoгoмiï, aлe i ж як пpeдмeг (y ceнci як дeщo, щo пpoгиcгoïгь cyб'eкгy) y кoнтsкcгi дiaлeкгики фiлocoфeми peчi, зaпpoпoнoвaнoï M. Гaйдeггepoм y клacичнoмy тeкcтi пiзньoгo пepioдy гвopчocгi «Piч» (1954). ^ли миcлигeль кaжe, щo гoлoвнe, щo мoжe poбиги piч, вд «pe-чoвiги», щo i cклaдae ïï oнгoлoгiчний cгaгyc, вiн тим caмим пoлeмiзyeye нe лишe з Apиcтoтeлeм гa йoгo тsлeoлoгieю фiнaльнoï пpичини, aлe i з кaнтiвcьким дyaлiзмoм, cxиляючиcь дo cвoe-pi^oro зaxiднoгo фiлocoфcькoгo дзeнy, ф^ую-чи piч чepeз пopoжнeчy (пpиклaд з чaшeю), aлe нe oгoгoжнюючи ïx. Koли фiлocoф пишe пpo зiпcoвaнy piч [21, c. 318], пpeдикaцiю зiпcoвaнo-cгi вiн визнaчae чepeз вгpaтy фyнкцioнaльнocгi (чaшa, щo пocтiйнo пaдae), aлe пpи цьoмy вш мae нa yвaзi, щo «peчoвicть eмнocгi пoкoïгьcя зoвciм нe в мaтepiaлi, з якoгo вoнa cклaдaeтьcя, a в пopoжнeчi, якa вмiщye. Tiльки xiбa чaшa cпpaвдi ^cra?» [21, c. 318]. Иacaмкiнeць, ж зa-
глиблюючиcь дeтaльнo в гaйдeггepiвcькi гобу-дoви [18], мoжeмo виcнyвaги, щo злaмaнa piч для фiлocoфa - цe тaкa, якa, вiдмoвляючиcь вiд пepeдзaдaниx функцш, з'яcoвye cвoю icгиннy
пpиpoдy i ^m^^mae cвoe «peчoвiння». Зш-мeннo, щo y 21 cг. в мeжax тsopeгичнoгo ш^я-му cпeкyлятивнoгo peaлiзмy (Г. Гapмaн, К. Meйяcy, Б. Byдapд, Й. Peгeв), oraproro нa гpaдицiю aнгpoпoлoгiï нayки тa coцiaльнo opiern гoвaнi iдeï Б. Лaтypa, нaпpиклaд, «oб'eкгнo opie-нтoвaнa oнгoлoгiя» Г. Гapмaнa, cпиpaючиcь та цю гpaдицiю, iнгepпpeтye oнгoлoгiчнi oб'eкти як пpинципoвo бiльшi, нiж npoCTa cyмa cклaдникiв (вiднoшeння cyпepaддигивнocгi), якocтsй, вщ-нoшeнь. Якщo oб'eкг зaвжди нaдлишкoвий cto-coвнo гoгo, щo вiн poбигь y пeвний мoмeнт пiд нaшим cпocтspeжeнням [22, зoкpeмa: 36, cг. 68-83], гo вш нe дopiвнюe гaкoж cyмi eфeк-гiв, щo мoжe cпpичиниги, y мaйбyг-
ньoмy мoжe cпpичинити нoвi, пoки щe нeвiдoмi eфeкти. Toмy oб'eкг y Гapмaнa виcлизae вiд ro-нятгeвoï фiкcaцiï тa дocгoвipнoгo знaння, як i piч y Гaйдeггepa, гoмy щo вш мeнший зa пштетич-ну cyмy eфeкгiв i бiльший зa cyмy cвoïx чacгин. Oб'eкг мiнливий, мepexтливий (як-oг нa пoчaгкy 20 ст. o. П. Флopeнcький визнaчив cимвoл), i ми бaчимo, як m пepeгинi дyмoк миcлитsлiв ми зшву пoвepгaeмocь дo фiлocoфeми cимвoлy. В. Бiбixiн cгвepджye, щo гaйдeггepiвcькa piч нe cимвoл з двox ^ичин: «...вoнa нe зoбpaжeння, a caмa пpиcyгнicгь cвiгy, cвiг пpиcyгнiй y peчi нe як cмиcлoвa ropcro^^a, a як ïï влacнa cyraiCTb» [1, c. 429]. Toбгo, piч e буттям y cвoeмy «peчo-вiннi», aлe ж i ^o cимвoл ми гoвopимo як ^o гaкий, щo, кpiм ocгeнcивнoï функцп, пpocгoгo вкaзyвaння, кpiм влacнe того, щo вiн e cмиcлoгe-нepaтивнoю мoдeллю, мae щe i дeйктичнy функ-цiю, фiкcyючи влacнe буття i влacний cимвoлiч-ний вимip буття - i в цьoмy ceнci cимвoл шбли-жaeгьcя дo peчi y гpaдицiï Гaйдeггepa [28, 18]. i e oб'eкгoм в oб'eктнo opieнгoвaнiй oнгoлoгiï Г. Гapмaнa. Для iлюcгpaцiï пpиcyгнocгi гaкoгo лaтsнгнoгo poзyмiння cимвoлy y зaxiднiй ф^го-coфcькiй гpaдицiï мoжнa aпeлювaги дo вcьoгo eвpoпeйcькoгo плaгoнiзмy, дo ф^тоф^га-гeoлoгiчнoï кoнцeпцiï signatura rerum, тa влacнe i cимвoлiчнa фyнкцiя oб'eктiв E. Kacipepa y C. Лaнгep, M. Eлiaдe, Ж. Дюpaнa, Д. Нaвappiï нaбyвae яcкpaвo виpaжeнoï oнгoлoгiзoвaнocгi. Taкoж cлiд згaдaги ocгaнню пpaцю В. Лeфeвpa «Щo гaкe oдyшeвлeнicгь?» (2012), в якiй yчeний
ставить питання про онтолопчний статус модел1 в наущ I природи реальносп, яка знаходиться за нею. Фшософ науки практично стверджуе, що щеальш мислеш (ф1зичш) об'екти можуть мати статус реально юнуючих. 1деться практично про, за словом самого вченого, «розсування онтоло-пчних меж реальносп через повернення до щей Платона» [8, с. 2]. Згадавши у цьому контекст Мейнонгов1 неюнуюч1 реальш об'екти, бачимо, що штенщею сучасно! науки I фшософи е пере-осмислення статусу об'екта у б1к його розши-рення. Об'ект, р1ч, предмет дослщження, мисле-ний предмет, символ, когштивна модель свщо-мосп, ешстемолопчш конструкти - ус щ понят-тя набувають нових зв'язюв { вщношень, спричиняють нов1 ефекти, ускладнюючи тзна-вальну й онтолопчну ситуащю людини» [8 с. 2] , але з шшого боку, цю тенденщю можна уважати рухом у б1к подолання, наприклад, такого нелю-бого спекулятивному реал1змов1 кореляцюшзму, за якого людина завжди знаходиться у пром1жку реальшстю 1 мисленням, але школи не мае спра-ви 1з самою реальшстю. Сучасну фшософда важко здивувати бунтом проти Декарта, Канта або розуму назагал, шсля К'еркегора, Нщше, франкфуртщв, постмодерного негатив1зму, але сама спроба подолати опосередковашсть реальносп та буття мисленням, мовою, структурами, та вийти за !х меж1, видаеться симптоматичною [11]. Отже, можемо констатувати тенденщю ф1-лософсько! антропологи до символ1чного прочи-тання понять об'екта, суб'екта, когштивного агента, предмета I реч1 [17], що свщчить, на нашу думку, не лише про зм1ну соцюкультурного фону життя людини, пов'язану з реальшстю в1р-туального, ппотетичною технолопчною сингу-лярнютю, але 1 про потяг людини до самотранс-цендування, вщнайдення шдстав власного буття й осмислення його форм, пошуюв шдгрунтя людсько! щентичносп. За тако! ситуаци особливого значення набувають релшйш символи 1 релшйна символша, !х функцюнування в сим-вол1чному ландшафт назагал 1, наприклад, у мед1апростор1 зокрема [16], оскшьки саме релшйна символша, (1 ця думка К. Г. Юнга актуа-л1зована першою третиною 21 ст. як школи), може надавати людському життю сенсу [24].
Наукова новизна
Наукова новизна роботи представлена досль дженням кореляци м1ж аспектним розглядом
природи { специфши символу в репрезентацюш-зм1, функцюнал1зм1 та релятив1зм1 в межах фшо-софських проектов, що представляють щ шзна-вальш позицн та сучасним станом комушкатив-ного поля суспшьства, побутування у ньому си-мволши й акцентуванням онтолопчно! природи символу.
Висновки
Пщсумовуючи, запропонуемо наступш висновки.
1. Термшолопчне словосполучення символ1-чного ландшафту принагщно до сощально! ф> лософн та фшософсько! антропологи в сучасних умовах шформацшного суспшьства 1 стр1мких змш соцюкультурного фону, пов'язаних насам-перед з новими штенсивними формами проду-кування, сприйняття й обробки шформаци, на-бувае нового значення. Ситуащя, за яко! шфор-мащя поширюеться миттево, контент не може бути критично проанал1зований рецишентом (1 через свш обсяг, { через свою принципову аношмнють), призводить до того, що реальнють перестае бути символ1чною лише як предикат, але символ стае реальшстю, наближаючись до фшософеми реч1 1 об'екта.
2. Заявлеш в назв1 статто репрезентацюшзм, функцюнал1зм { релятив1зм позначають своерщ-ну триангуляцшну схему визначення концепту 1 феномену фшософеми символу для сучасного фшософування, оскшьки щ шзнавальш модел1 фшсують символ1чш аспекти феноменолопчно-го, формально-лопчного, мовного, культурного, герменевтичного вим1р1в пояснення людиною реальносп { свого мюця в нш, побудови картини св1ту як науково!, так { особиспсно-цшсно!, тако!, що забезпечуе самоусвщомлення { самопо-зицюнування людини.
3. У сучаснш фшософи культури 1 фшософи науки можна констатувати певний парадокс: символ, онтолопзуючись, штерпретуеться як об'ект або р1ч, але при цьому продовжуе працю-вати як концептуальна символ1чна конструкц1я (чи концептуальна метафора (Дж. Кемпбелл)). Таким чином, символ1чна реальн1сть перестае бути реальшстю другого порядку, але при цьому 1 не замикаеться коло безкшечно! авторекурси (до якого намагалася звести символ постмодер-н1стська критика). Отже, в1ртуальна культура та в1ртуальна наука 21ст. конституюють виникнен-ня онтолог1! в1ртуально! реальност1, в як1й лише
символи спроможнi повернути людиш тезаурус фiлогенетичноi цивiлiзацiйноi пам'ятi, укорши-ти ii, оскiльки символи, набуваючи онтолопзо-ваностi, свiдчать людинi про саму себе, а не лише безкшечно провадять ii багаторiвневими смисловими рядами, чи то вщсилають до чогось такого, чим не е самГ Онтологiзацiя символу означае, що вiн не просто реальний, а творить специфiчний тип реальности Наразi можна го-
ворити, що символ для людини е чарiвним дзер-калом з казкового фольклору (використовуючи маскультурнi образи професора Толюена або Дж.К. Ролiнг -символи функцюнуюють мов дзеркало Галадрiелi чи то дзеркало Яцрес) i дае можливють повернутися до себе, здiйснити тра-нсцендентальне, хоча i не цшком кантiвське, сакраментальне запитування: «Quo vadis?».
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Бибихин, В. В. Язык философии / В. В. Бибихин. - Москва : Наука, 2007. - 392 с.
2. Бшецька, Б. Г. Релтйний символ: сутшсть та особливосп / Б. Г. Бшецька // Вюник Кшвського нацюнального ушверситету 1меш Тараса Шевченка. ФшософГя. Полтголопя. - 2012. - Вип. 109. -С. 11-14.
3. Вдовина, Г. В. Язык неочевидного. Учения о знаках в схоластике XVII в. / Г. В. Вдовина. - Москва : Институт философии, теологии и истории св. Фомы, 2009. - 648 с.
4. Дао и телос в смысловом измерении культур восточного и западного типа: монография / С. Е. Ячин [и др.] - Владивосток : Изд-во Дальневост. федерал. ун-та, 2011. - 324 с.
5. Кар1вець, I. Свшомють, релтя та буття. На шляху до ненаукового та неантрополопчного розумшня свшомосп / I. Кар1вець // Philosophy & Cosmology. - 2016. - Vol. 16. - С. 135-143.
6. Козловський, О. Р. Релтйна свшомють i релтйш практики населения сучасно1 Украши як предмет сощально-фшософського аналiзу / О. Р. Козловський. - Кшв : Стилос, 2007. - 192 с.
7. Лангер, С. Философия в новом ключе / С. Лангер / пер. с англ. - Москва : Республика, 2000. - 288 с.
8. Лефевр В. Что такое одушевленность? / В. Лефевр. - Москва : Когито-Центр, 2012. - 128 с.
9. Лосев, А. Ф. Проблема символа и реалистическое искусство / А. Ф. Лосев / науч. ред. А. А. Тахо-Годи. - Изд. второе, испр. - Москва : Искусство, 1995. - 320 с.
10. Мануссакис, Дж. П. Бог после метафизики. Богословская эстетика / Дж. П. Мануссакис. - Кшв : Дух i лггера, 2014. - 416 с.
11. Мейясу, К. После конечности: Эссе о необходимости контингентности / К. Мейясу. - Екатеринбург, Москва : Кабинетный ученый, 2016. - 196 с.
12. Наваррия, Д. Символическая антропология. Человек религиозный и его опыт священного / Д. Наваррия. - Кшв : Дух i лггера, 2016. - 376 с.
13. Осипов, А. О. Тшесшсть i символ у духовних практиках : Автореферат... д. фшософ. наук, спец.: 09.00.04 - фшософська антрополопя, фшософГя культури / Осипов А. О. - Харшв : Харшвський нац. пед. ун-т Гм. Г. С. Сковороди, 2009. - 29 с.
14. Остащук, I. Б. Релтйна символжа: навч. пос. / I. Остащук. Прикарпатський нац. ун-т Гм. Василя Стефаника, кафедра релтезнавства i теологи. - Вид. 2. - !вано-Франшвськ : Вид. Третяк I. Я., 2009. -272 с.
15. Петровский, В. А. Космизм рефлексии Лефевра. Беседа с В. А. Лефевром / В. А. Петровский // Журнал Высшей школы экономики. - 2013. - Т. 10, № 2. - С. 7-23.
16. Петрушкевич, М. С. Релтйна комушкащя у контексп медГа-культури / М. С. Петрушкевич // Антрополопчш вимГри фшософських дослщжень. - 2014. - Вип. 5. - С. 56 - 67.
17. Спирова, Э. М. Философская антропология как система понятий / Э. М. Спирова. // Вестник Финансового университета. Гуманитарные науки. - 2011. - № 3. - С. 13-23.
18. Сычева, С. Г. Мартин Хайдеггер о вещи, символе и мышлении / С. Г. Сычева. - Режим доступу: http://cyberleninka.rU/article/n/martin-haydegger-o-veschi-simvole-i-myshlenii.pdf.
19. Сычева, С. Г. Проблема символа в философии / С. Г. Сычева. - Томск : Изд-во Томск. ун-та, 2000. -197 с.
20. Табачковський, В. Г. Пол1сутшсне homo: фшософсько-мистецька думка в пошуках «неевклшово1 ре-флексивносл» / В. Г. Табачковський. - Кшв : Вид. ПАРАПАН, 2005. - 432 с.
21. Хайдеггер, М. Время и бытие : статьи и выступления / М. Хайдеггер / Сост., перевод, коммент. и ука-зат. В. В. Бибихина. - Москва : Республика, 1993. - 447 с.
22. Харман, Г. Четвероякий объект: Метафизика вещей после Хайдеггера / пер. с англ. А. Морозов и О. Мышкин. - Пермь : Гиле Пресс, 2015. - 152 с.
23. Холох, О. Герменевтика буття людини у символ1чнш антропологи К. Прца / О. Холох // Вюник КНТЕУ. - 2015. - № 3. - С. 72-86.
24. Юнг, К. Г. Символическая жизнь / К. Г. Юнг // Символическая жизнь - Москва : Cogito-centre, 2003. -326 с. - С. 295-315.
25. Adler, A. C. Celebricities: Media Culture and the Phenomenology of Gadget Commodity Life / A. C. Adler. -New York : Fordham University Press, 2016. - 264 p.
26. Balibar, E. Citizen Subject : Foundations for Philosophical Anthropology / E Balibar, S. Miller. - New York : Fordham University Press, 2017. - 413 р.
27. Barash, A. The Symbolic Construction of Reality: The Legacy of Ernst Cassirer / A.Barash. - Chicago : University of Chicago Press, 2008. - 244 p.
28. Bazaluk, O. Martin Heidegger and Fundamental Ontology / O. Bazaluk, O. Nezhyva // In Annals of the University of Craiova. Philosophy Series. - 2016. - № 38 (2). - pp. 71-83
29. Bielefeldt, H. Symbolic Representation in Kant's Practical Philosophy / H. Bielefeldt. - New York : Cambridge University Press, 2003. - 218 р.
30. Gregor, B. A Philosophical Anthropology of the Cross: The Cruciform Self. - Bloomington, IN : Indiana University Press, 2013. - 278 p.
31. Kashima, Y. Self and Identity: Personal, Social, and Symbolic / Y. Kashima, M. Foddy, M. J. Platow. - Mah-wah, NJ : Lawrence Erlbaum Associates, 2002. - 283 p.
32. Keesing, R. M. On not understanding symbols: Toward an anthropology of incomprehension / R. M. Keesing, J. Haug // Journal of Ethnographic Theory. - 2012. - № 2 (2). - Retrived from: www.haujournal.org/index.php/hau/article/view/hau2.2.023.
33. PaleCek, M. Relativism and the Ontological Turn within Anthropology (2012) / М. Palecek. - Retrived from: http ://lms.ff.uhk. cz/pool/download_ 16 .pdf.
34. Ross, M. H. Culture and Belonging in Divided Societies: Contestation and Symbolic Landscapes / M. H. Ross. - Philadelphia : University of Pennsylvania Press, 2009. - 308 p.
35. Schirch, L. Ritual and Symbol in Peacebuilding / L. Schirch. - Bloomfield, CT : Kumarian Press, 2005. - 224 p.
36. Schmidgen, H., Custance G. Bruno Latour in Pieces: An Intellectual Biography / H. Schmidgen, G. Custance. - New York : Fordham University Press, 2015. - 194 p.
П. В. КРЕТОВ1*, О. И. КРЕТОВА2*
1 Черкасский национальный университет им. Б. Хмельницкого (Черкассы), эл. почта ataraksia@ukr.net, ORCID 0000-0003-2593-3731
2 Черкасский национальный университет им. Б. Хмельницкого (Черкассы), эл. почта ekretova@ukr.net, ORCID 0000-0002-3947-4479
СИМВОЛИЧЕСКИЙ ЛАНДШАФТ СОЗНАНИЯ: ЧЕЛОВЕК МЕЖДУ РЕПРЕЗЕНТАЦИОНИЗМОМ, ФУНКЦИОНАЛИЗМОМ И РЕЛЯТИВИЗМОМ
Цель. Исследование предполагает выяснение изменений интерпретации символа в контексте онтологического поворота в антропологии культуры и философской антропологии и их корреляции с функционированием смыслового поля культуры, и в частности с религиозной символикой. Также рассмотрены эпистемо-логическо-мировоззренческие позиции репрезентационизма, функционализма и релятивизма по отношению к философеме символа. Осуществлена опора на методологию теоретико-понятийного анализа в синхроническом и диахроническом аспектах, на методологию компаративного рассмотрения символа в пределах аналитической и экзистенциалистской парадигм в философии 20 в. Научная новизна работы представлена исследованием корреляции между аспектным рассмотрением природы и специфики символа в репрезента-ционизме, функционализме и релятивизме в пределах философских проектов, представляющих эти познавательные позиции. Обосновывается положение об онтологизации символа в современной культурной и философской антропологии и значимость сближения понятия и философемы символа с понятиями объекта и вещи. Зафиксировано значение онтологического поворота в культурной антропологии для философской антропологии. Специально рассмотрена корреляция между заявленной интерпретацией символа, проектом
объектно ориентированной онтологии и современной философией науки. Обоснован онтологический характер концепта символического ландшафта современной философской антропологии, социальной философии и философии сознания. Акцентировано значение символа и религиозной символики для самоидентификации человека, символ рассмотрен как инструмент самопознания человека. Выводы статьи определяют специфику бытования философемы символа в коммуникативном поле современного человека, социальном медиа-пространстве, в частности роль религиозной символики для построения идентичности и самопозиционирования современного человека.
Ключевые слова: символ; символический ландшафт; функционализм; репрезентационизм; релятивизм; объект; вещь; онтологизация; религиозный символ.
P. V. KRETOV1*, O. I. KRETOVA2*
1*B. Khmelnitsky National University of Cherkasy (Cherkasy), e-mail ataraksia@ukr.net, ORCID 0000-0003-2593-3731 2*B. Khmelnitsky National University of Cherkasy (Cherkasy), e-mail ekretova@ukr.net, ORCID 0000-0002-3947-4479
SYMBOLIC LANDSCAPE OF CONSCIOUSNESS: MAN BETWEEN REPRESENTATIONALISM, FUNCTIONALISM AND RELATIVISM
Purpose. The aim of the study is to clarify the changed interpretation of symbol in the context of the ontological turn in cultural anthropology and philosophical anthropology and their correlation with the functioning of the semantic field of culture, and in particular with religious symbols. The paper also considers an epistemological-ideological positions of representationalism, functionalism and relativism with respect to philosopheme of symbol. Methodology. The authors implemented theoretical and conceptual analysis in synchronic and diachronic aspects, the methodology of comparative consideration of the character within the analytical and existential paradigms in the 20th century philosophy. Originality. The work presents the study of correlation between aspect consideration of the nature and specific character in representationalism, functionalism and relativism within the philosophical projects of the cognitive position. The authors substantiated the position of symbol ontologization in the contemporary cultural and philosophical anthropology and the importance of convergence of the symbol concept and philoso-pheme with the concepts of an object and a thing. They fixed the value of the ontological turn in cultural anthropology for philosophical anthropology. The authors specifically examined the correlation between the declared symbol interpretation, project of object-oriented ontology and the modern philosophy of science. They substantiated onto-logical concept of symbolic landscape of modern philosophical anthropology, social philosophy and philosophy of mind. The symbol and religious symbolism have the significant importance for human identity, the symbol is considered to be the tool of human's self-knowledge. Conclusions. The paper outlines the specific character of existence of symbol philosopheme in communicative field of modern man, the social media space, in particular the role of religious symbols for the construction of identity and self-positioning of modern man.
Keywords: symbol; symbolic landscape; functionalism; representationalism; relativism; object; thing; ontologi-zation; religious symbol.
REFERENCES
1. Bibihin, V. V. (2007). Yazyik filosofii. Moskow: Nauka. (in Russian)
2. Biletska, B. H. (2012). Relihiynyy symvol: sutnist' ta osoblyvosti. Visnyk Kyyivs'koho natsional'noho univer-sytetu imeni Tarasa Shevchenka. Filosofiya. Politolohiya, 109, 11-14. (in Ukrainian)
3. Vdovina, G. V. (2009). Yazyik neochevidnogo. Ucheniya o znakah v sholastike XVII v. Moscow: Institut filosofii, teologii i istorii sv. Fomyi. (in Russian)
4. Yachin, S. E., et al. (2011). Dao i telos v smyislovom izmerenii kultur vostochnogo i zapadnogo tipa: mono-grafiya. Vladivostok: Izd-vo Dalnevost. federal. un-ta. (in Russian)
5. Karivets, I. (2016). Svidomist, relihiya ta buttya. Na shlyakhu do nenaukovoho ta neantropolohichnoho rozu-minnya svidomosti. Philosophy & Cosmology, 16, 135-143. (in Ukrainian)
6. Kozlovskyy, O. R. (2007). Relihiyna svidomist i relihiyni praktyky naselennya suchasnoyi Ukrayiny yakpred-met sotsialno-filosofskoho analizu. Kyiv: Stylos. (in Ukrainian)
7. Langer, S. (2000). Filosofiya v novom klyuche. Moskow: Respublika. (in Russian)
8. Lefevr, V. (2012). Chto takoe odushevlennost?. Moskow: Kogito-Tsentr. (in Russian)
9. Losev, A. F. (1995). Problema simvola i realisticheskoe iskusstvo. Moskow: Iskusstvo. (in Russian)
10. Manussakis, Dzh. P. (2014). Bogposle metafiziki. Bogoslovskaya estetika. Kyiv: Dukh i litera. (in Russian)
11. Meyyasu, K. (2016). Posle konechnosti: Esse o neobhodimosti kontingentnosti. Ekaterinburg, Moscow: Kabi-netnyiy uchenyiy. (in Russian)
12. Navarriya, D. (2016). Simvolicheskaya antropologiya. Chelovek religioznyiy i ego opyit svyaschennogo. Kyiv: Duh I litera. (in Russian)
13. Osypov, A. O. (2009). Tilesnist' i symvol u dukhovnykh praktykakh (Avtoreferat... d. filosof. nauk.). Kharkivs'kyy nats. ped. un-t im. H.S. Skovorody, Kharkiv. (in Ukrainian)
14. Ostashchuk, I. B. (2009). Relihiyna symvolika: navch. pos. Vyd. 2. Ivano-Frankivs'k: Vyd. Tretyak I. Ya. (in Ukrainian)
15. Petrovskiy, V. A. (2013). Kosmizm refleksii Lefevra. Beseda s V. A. Lefevrom. Zhurnal Vyisshey shkolyi ekonomiki, 10 (2), 7-23. (in Russian)
16. Petrushkevych, M. S. (2014). Religious communication in the context of cultural media. Anthropological Measurements of Philosophical Research, 5, 56-67. (in Ukrainian)
17. Spirova, E. M. (2011). Filosofskaya antropologiya kak sistema ponyatiy. Vestnik Finansovogo universiteta. Gumanitarnyie nauki, 3 (13)13-23. (in Russian)
18. Syicheva, S. G. (2007). Martin Haydegger o veschi, simvole i myishlenii. Retrieved from: http://cyberleninka.ru/article/n/martin-haydegger-o-veschi-simvole-i-myshlenii.pdf. (in Russian)
19. Syicheva, S. G. (2000). Problema simvola v filosofii. Tomsk: Izd-vo Tomsk. un-ta. (in Russian)
20. Tabachkovskyy, V. H. (2005). Polisutnisne homo: filosofsko-mystetska dumka v poshukakh «neevklidovoyi refleksyvnosti». Kyiv: Vyd. PARAPAN. (in Ukrainian)
21. Haydegger, M. (1993). Vremya i byitie : stati i vyistupleniya. Moskow: Respublika. (in Russian).
22. Harman, G. (2015). Chetveroyakiy obekt: Metafizika vescheyposle Haydeggera. Perm: Gile Press. (in Russian)
23. Kholokh, O. (2015). Hermenevtyka buttya lyudyny u symvolichniy antropolohiyi K. Hirtsa. VisnykKNTEU, 3, 72-86. (in Ukrainian)
24. Yung, K. G. (2003). Simvolicheskaya zhizn. In K. G. Yung (Ed.), Simvolicheskaya zhizn (pp. 295-315). Moscow: Cogito-centre. (in Russian)
25. Adler, A. C. (2016). Celebricities: Media Culture and the Phenomenology of Gadget Commodity Life. New York: Fordham University Press. (In English)
26. Balibar E., Miller S. (2017). Citizen Subject: Foundations for Philosophical Anthropology. New York: Ford-ham University Press. (In English)
27. Barash, A. (2008). The Symbolic Construction of Reality: The Legacy of Ernst Cassirer. Chicago: University of Chicago Press. (In English)
28. Bazaluk, O., & Nezhyva, O. (2016). Martin Heidegger and Fundamental Ontology. In Annals of the University of Craiova. Philosophy Series, 38 (2), 71-83. (In English)
29. Bielefeldt, H. (2003). Symbolic Representation in Kant's Practical Philosophy. New York: Cambridge University Press. (In English)
30. Gregor, B. A (2013). Philosophical Anthropology of the Cross: The Cruciform Self. Bloomington, IN: Indiana University Press. (In English)
31. Kashima, Y., Foddy, M., & Platow, M. J. (2002). Self and Identity: Personal, Social, and Symbolic. Mahwah, NJ: Lawrence Erlbaum Associates. (In English)
32. Keesing, R. M., & Haug, J. (2012). On not understanding symbols: Toward an anthropology of incomprehension. Journal of Ethnographic Theory, 2. Retrived from www.haujournal.org/index.php/hau/article/view/hau2.2.023. (In English)
33. Palecek, M. (2012). Relativism and the Ontological Turn within Anthropology. Retrived from http://lms.ff.uhk.cz/pool/download_16.pdf. (In English)
34. Ross, M. H. (2009). Culture and Belonging in Divided Societies: Contestation and Symbolic Landscapes. Philadelphia: University of Pennsylvania Press. (In English)
35. Schirch, L. (2005). Ritual and Symbol in Peacebuilding. Bloomfield, CT: Kumarian Press. (In English)
36. Schmidgen, H., & Custance, G.(2015). Bruno Latour in Pieces: An Intellectual Biography. New York: Ford-ham University Press. (In English)
Стаття рекомендована до публ1кацИ' д. фтос. н., проф. О. С. Токовенком (Украгна)
Иадшшла до редколеги: 5.03.2017
Прийнята до друку: 30.09.2017
