CC BY
53
УДК 616.972 + 616.36-002
СифШс i печшка
Захаров С. ВД Захаров В. К.*, Горбунцов В. ВД Макогон I. М.*, Скотаренко О. Г.*
1ДЗ «Днтропетровська медична академ1я МОЗ Украгни» ХКЗ «Днтропетровський обласний шк1рно-венеролог1чний диспансер» Днтропетровськог обласног ради»
Проведено комплексне дослщження функционального стану печЫки 344 хворих на раннiй прихований сифтю (РПС) та 30 практично здорових оаб групи контролю. Встановлено, що порушення функцií печiнки у хворих ттьки на РПС були найменш суттeвi, у хворих на РПС з конфега^ею до гепатиту В - були виражен у бтьшм мiрi та у хворих на РПС з конфега^ею до гепати^в В i С - були найбтьш суттевими. Зроблено висновок про те, що загальн шляхи Ыфкування сифiлiсом i вiрусними гепатитами потребують внесення коректив щодо норма-тивних документiв МОЗ Украíни, а саме - обов'язкове обстеження хворих на сифтю i на вiруснi гепатити В i С. Ураження печЫки при сифiлiсi спостерiгаеться вже на раншх стадiях хвороби, коморбщш стани (гепатити В i С) суттево порушують функцiональну спроможнiсть печшки у хворих на РПС. У лкувальш програми щодо РПС з конфек^ею до вiрусних гепатитiв В i С потрiбно вносити корективи, а саме, тага хворi потребують призначення препара^в, якi корегують функцп печiнки.
КлючовI слова: сифтю прихований раннш, вiруснi гепатити, функцюнальний стан печiнки.
Питома вага раннього прихованого сифiлiсу (РПС) за останш десятилiття суттево збшьши-лася, що привертае до себе увагу науковцш [1, 2].
На цей час у свт зареестровано понад 500 млн. людей, як е нолями в1рус1в гепатиту В { С [3]. За останш роки невпинно збшьшуеться кшьюсть хворих на сифшс з кошфекщею в1ру-сами гепатиту В1 С (ВГВ, ВГС) [4-6]. Сифштич-на шфекщя, з одного боку, та в!русш гепатити В та С, - з шшого, впливають на перебк- сифшсу та можуть спричинити до виникнення або роз-витку сифшсу нервово! системи, внутршшх оргашв, ускладнюе л1кування хворих [7, 8].
У хворих на сифшс, асоцшований з ВГВ, ВГС, може виникати порушення метабол1чних процешв, викликаних як в1русами, так { лшами, що мають ¿муносупресивну, токсичну, цитоло-пчну д1ю [9-12].
Найбшьш часто та рашше вщ шших оргашв до патолопчного процесу при сифшс залуча-еться печшка [13, 14]. Деяю дослщники вважа-ють, що ураження печшки при сифшс виникае майже у 100 % хворих [15].
Частота змш бюх!м!чних показниюв у кров! хворих на сифшс, зокрема 1 на прихований, ви-значаеться р1зними чинниками [16]:
- тривалютю захворювання;
- супутньою патолопею, особливо з боку печшки (в!русш гепатити В { С).
Печшка дуже чутлива до сифштично! шфек-1-2 2015 Дерматовенерология. Косметология. Сексопатология
ци, тому змши бюх!м!чних показниюв можуть спостер1гатися нав1ть у хворих на первинний серонегативних сифшс; це проявляеться у ви-гляд1 порушень процесв кон'югацп, збшь-шення концентраци сечовини { креатишну. У подальшому може виникнути типова ктшчна картина гепатиту [17]. При раншх формах сифштично! шфекци, як правило, зустр1чаеться штерстищальний гепатит, при якому спостер1-гаються тшьки функцюнальш порушення, як неможливо встановити при визначенш звичай-них клшчних дослщжень [18].
Проведет дослщження обмшу бшруб!ну у хворих на сифшс свщчать про збшьшення за-гального бшруб!ну, обумовленого суттевим тд-вищенням вмюту зв'язаного бшруб!ну Актив-шсть кттинних ферменлв також значно переви-щуе норму, що свщчить на користь пщвищено! активност гепатоцш!в, як утворюють щ фер-менти для реал!заци процесв метабол1зму у кль тинах [19]. Поряд з цим спостершаються порушення обм1ну бшюв за рахунок порушень само! структури гепатоциту: зменшення концентраци альбумшв { збшьшення гамаглобулшв. Концен-тращя сечово! кислоти також пщвищуеться. Також було встановлено в поодиноких дослщжен-нях у 1990-х рр., що лшопротещний спектр си-роватки кров! доцшьно вивчати т!льки у хворих на генерал!зоваш форми сифшсу [13]. Також було виявлено у хворих на сифшс суттев! змши
у обмш лшщв, а саме - pi3Ke збiльшення piB-ня тpиглiцеpидiв, холестерину i Р-лшопротешв. Таким чином, сифiлiтична iнфекцiя також може стати причиною виникнення цитол^ичного синдрому у печшщ, що призводить до пору-шень обмiну лшщв, бшюв i глобулiнiв.
Безумовно, що штеркурентш захворювання, таю як В1Л, вipуснi гепатити, туберкульоз та iншi 1ПСШ впливають на особливостi реакцп iмунноl системи; при цьому розвиваеться стан вторинно-го iмунодефiциту [20, 21]. Сифштична iнфекдiя здатна негативно впливати на функцл печiнки [21, 22]. Тривала та насичена тератя пенiцилiном не-гативним чином впливае на функдiональну спро-можнiсть иечшки у хворих на набутий сифшс.
Було встановлено, що Tr. pallidum здатна по-тенцiювати вipуси [22], а у випадках вipусних ге-патитiв викликае швидкий розвиток лизенхiмоль-ного або перензиматозного генотипiв [23, 24]. Без сумшву, що вибip препарату суттево впливае на ефективнють лiкування хворих на сифiлiс [25].
Загальш шляхи пеpедачi i групи ризику щодо iнфiкування сифiлiсом i вipусними гепатитами В i С вщкривае проблему особливостей клшко-ешдемюлопчних аспектiв сифiлiсу з кошфекщею до вipусних гепатитiв, зокрема в аспект розвитку серолопчно1 pезистентностi [26]. За нашого часу сифшс рщко перебтае, як моно ш-фекщя, - частiше виявляють також iншi 1ПСШ, а роль цього симбюзу ще недостатньо вивчена.
У дерматовенеролопв до цього часу немае ч^ких пpотоколiв лiкування хворих на сифшс з кошфекщею до вipусних гепатипв В i С, вщ-сутш рекомендацп щодо неспецифiчноl iмуно-терапи ще1 категори хворих.
Матерiали та методи. Проведено комплек-сне дослщження функцiонального стану печш-ки 344 хворих на РПС - 206 (60 %) жiнок та 138 (40 %) чоловшв вiком вщ 20 до 45 pокiв. Трупу контролю становили 30 практично здорових ошб (доноpiв) аналогiчного вшу i статi.
Для встановлення дiагнозу прихованого си-фiлiсу використовували - КСР, Р1Ф абс i Р1Ф-200, 1ФА, PIT; також дослщжували у хворих HBs Ag та анти HCV Ag (ПЛР).
Для визначення функщонального стану печшки вивчили:
- загальний бшок у сироватщ кpовi бiуpето-вим методом;
- бiлковi фракци методом електрофорезу на папеpi;
- вмют цеpулоплазмiну методом Pевiна;
- тимолову пробу методом Маклагана;
- сулемову пробу за методом Гринстеза;
- активнють амшотрансфераз АлАТ i АсАТ за методом Райтмана i френзеля;
- гепатогpафiю за методом Т. П. Сивиченко;
- реогепатографда за методом Г. П. Матвей-нова.
Бiохiмiчнi дослiдження проводили у 344 хворих на РПС, яю були подшеш на декiлька груп:
- 1 група - хвоpi тшьки на сифiлiс - 160 (46,5 %) хворих;
- 2 група - хвоpi тiльки на сифшс з кошфекщею до вipусу гепатита В (HBs Ag) - 67 (19,5 %) хворих;
- 3 група - хвоpi з кошфекщею до вipусу гепатиту С (HCV) - 22 (6,4 %) хворих;
- 4 група - хвоpi на сифшс з позитивною РНК до вipусiв гепатипв В i С - 95 (27,6 %) хворих.
Статистичну обробку pезультатiв дослiджень здiйснювали методами статистичного аналiзу з ви-користанням комп'ютерно! програми Statistica 6,0; за вipогiдну вважали piзницю сеpеднiх прир < 0,05. З метою встановлення зв'язюв мiж дослiджувани-ми показниками застосовували непараметричний диспеpсiйний аналiз Фpiдмана з визначенням х2; залежнють мiж показниками вважали вipогiдною, якщо значення х2 перевищувало критичне.
Результати та обговорення. Дослщження обмiну бшруб^ у 160 хворих на РПС свщчать про пiдвищення piвня загального бiлipубiну в кpовi у 1,6 разу (8,4 ± 0,1 проти 5,1±0,1), яке було обумовлено суттевим пiдвищенням piвня зв'язаного бiлipубiну (6,7±0,2 проти 2±0,3) у по-piвняннi з групою контролю.
Дослiдження активносп феpментiв клiтин (табл. 1) свщчить про пiдвищену пpоникливiсть гепатоцитiв, яю приймають участь у синтезi даних фермеипв, що задiянi у процесах мета-болiзму клiтин. Так, нами спостерпалось досто-вipне пiдвищення активносп трансамшаз:
- АлАт - у 1,7 разу (0,6±0,2 ммоль/ч. л. проти 0,36±0,1 ммоль/ч. л.);
- АсАт - у 1,4 разу (0,45±0,1 ммоль/ч. л. проти 0,31±0,1 ммоль/ч. л.).
Дослщження тимолово! проби у хворих на РПС доводять, що цей показник суттево пору-
1-2 2015
Таблиця 1 - Результати дослщження функцюнального стану печшки
Показники Група контролю п=30 Хвор1 на раннш прихований сифь тс п=160 Статистичний показник р
Загальний бшрубш 5,1±0,1 8,4±0,1 <0,01
Зв'язаний бшрубш 2,0±0,1 6,7±0,1 <0,01
Сечовина 4,9±0,2 4,0±0,1 <0,01
Сечова кислота 277,5±7,0 300,1±8,4 <0,01
АлАТ 0,36±0,1 0,6±0,2 <0,01
АсАТ 0,31±0,1 0,45±0,1 <0,01
лдг 384,5±12,8 325,8±15,7 <0,01
ГГТ 20,1±2,1 55,1±4,7 <0,01
ЩФ 70,2±4,0 110,3±5,2 <0,01
а-амшаза 40,0±2,0 63,5±2,3 <0,01
Тимолова проба 3,5±0,1 6,1±0,2 <0,01
Сулемова проба 90,5±3,0 81,1±0,7 <0,01
Загальний бшок 76,3±4,7 74,5±2,1 >0,1
Альбумш, % 60,0±2,4 52,3±1,1 <0,01
Глобулши а1, % 4,2±0,1 6,0±0,2 <0,01
Глобулши а2, % 7,0±0,3 9,7±0,2 <0,01
Глобулши в, % 9,1±0,2 12,4±0,3 <0,01
Глобулши у, % 17,9±1,5 24,2±1,8 <0,01
АЛГ коефщент 1,2±0,05 1,1±0,1 >0,1
шений, а саме: вш шдвищуеться в залежностi вiд термiнiв шф^вання(найбшьш пiдвищений - у хворих з термшом iнфiкування бiльше 1 року). Навпаки, сулемова проба у хворих на РПС була зниженою, що свщчить про порушення синтезу бшюв у печiнцi, яке було найбшьш суттевим у хворих з термшом шф^вання понад один рiк.
Ви
1. Загальнi шляхи iнфiкування сифiлiсом i вiрусними гепатитами потребують внесення коректив щодо нормативних документiв МОЗ Укра!ни, а саме - обов'язкове обстеження хворих на сифшс на вiруснi гепатити В i С.
2. Ураження печiнки при сифшс спостер> гаеться вже на раншх стадiях хвороби, комор-бщш стани (гепатити В i С) суттево порушують
Концентрацiя загального бшку хворих на РПС, у порiвняннi з групою контролю, статис-тично вiрогiдно не вiдрiзнялася. Концентрацiя альбумшв була достовiрно знижена у 1,2 разу. Слщ звернути увагу на те, що при детальному аналiзi бшьш суттеве зниження цього показника спостерйалось у хворих з давнiстю шф^вання понад один рiк. Щодо концентрацп глобулшово! фракцй у сироватцi кровi хворих, нами встанов-лено, що сутгев змiни спостерiгались у фракщ-ях а2 i в, а саме - !х достовiрне шдвищення. Кон-центрацiя y-глобулiну була найвищою у хворих з термшом шф^вання до 6 мюящв. Альбумшово-глобулшовий коефiцiент також у хворих на сифь лiс статистично достовiрно знижений.
Концентрацiя церулоплазмiну у сироватцi кровi хворих на прихований сифiлiс також була знижена у 2,5 разу.
Як видно з наведених даних, у хворих на РПС виявлеш суттевi порушення функщональ-но! спроможносп печiнки, яка вже виникала на раншх термшах iнфiкування сифiлiсом.
Ми розглядаемо вiрусну iнфекцiю гепатитами В i С як коморбщш стани по вiдношенню до сифштично! шфекцй.
Найбiльш значущi данi були отримаш при аналiзi кожного показника у хворих, з урахуван-ням !х подiлу на 4 групи:
- у 1 груш (хворi тшьки на РПС) порушення функцй печiнки були найменш суттевi;
- у 2 i 3 групах (хворi на РПС з конфекщею до гепатиту В) порушення функцй печiнки були вираженi у бшьшш мiрi;
- у 4 груш (хворi на РПС з конфекщею до ге-патитiв В i С) порушення функщонально! спроможносп печiнки були найбiльш суттевими.
5КИ
функцiональну спроможнiсть печiнки у хворих на раннiй прихований сифiлiс.
3. У лшувальш програми щодо раннього прихованого сифшсу з конфекцiею до вiрусних гепатитiв В i С потрiбно вносити корективи, а саме - таю хворi потребують призначення пре-паратiв, якi корегують функцй печшки.
Л1ТЕРАТУРА
1. Афонин А. В. Влияние сифилитической инфекции на течение гепатита А и В //Рос. журн. кожн. и вен. бол. - 2003. - № 1. -С. 44-46.
2. Афонин А. В., Молочков В. А., Буеверов А. О.
Гепатиты как причина серорезистентности при сифилисе и ложноположительных се-рореакциях // Рос. журн. кожн. и вен. бол. -2003. - № 2. - С. 48-50.
3. Блюгер А. Ф., Новицкий И. Н. Вирусные гепа-
титы. - Рига: Звайзгне, 1998. - 411 с.
4. Борисенко К. К., Зудин Б. И. Сочетание сифи-
лиса и ВИЧ-инфекции // Вестн. дерматол. и венерол - 1999. - № 1. - С. 70-72.
5. Василенко Т. И., ПерламутровЮ. Н. Диагно-
стика сифилиса: проблемы и перспективы // Рос. журн. кожн. и вен. бол. - 2009. - № 3.
- С. 52-57.
6. Герасимова Н. М., Кунгуров Н. В., Полканов В. С. Гепатит и сифилис. Клинико-лабораторные параллели // Акт. пробл. дер-матол. и венерол: Сб. науч. раб. УНИ и КВИ.
- М., 2000. - С. 36-37.
7. Журкин А. Т., Перидзе Х. Д. Клинико-лабораторная характеристика сочетанного течения вирусного гепатита и сифилиса // Эпидемиол. и инфекц. бол. - 1999. - № 6. -С. 26-28.
8. Захаров В. К., Дюдюн А. Д. Прихований сифшс (навчальний посбник). -Дшпропе-тровськ, 2011. - 121 с.
9. Захаров В. К., Захаров С. В., Дюдюн А. Д., Погребняк Л. А. Особенности клиники, серологических реакцш, иммунного статуса у больных сифилисом с ВИЧ-инфекцией и и вирусным гепатитом В // VIII Всеросс. съезд дерм.-венер. (тез. науч. работ). - Ч. 2. - Москва, 2001.- С. 152.
10. Захаров С. В., Захаров В. К. Раннш прихований сифшс: медико-сощальш, ешдемю-лопчш та д1агностичш аспекти за останш 30 роюв // Дерматовенеролопя. Косметолопя. Сексопатолопя. - 2014. - № 1-4. - С. 153-161.
11. Ивашкин В. Т., Горбаков В. В. Эффективность лечения рофероном А больных хроническим гепатитом С // Рос. журн. гастроэнте-рол. и гепат. - 2001. - № 4. - С. 208.
12. Мавров И. И., Процак В. В. Стратегия и тактика лечения больных скрытым сифилисом // Дерматолопя та венеролопя. - 2009. -№ 2. - С 45-49.
13. Мамедов М. К. Метаболическая иммуно-депрессия: механизмы развития и клинико-патогенетическое значение // Биомедицина.
- 2011. - № 2. - С. 3-10.
14. Мамедов М. К., Дадашева А. Э., Михайлов М. И. Лица из групп с высоким риском, па-рантерально инфицированные вирусами гепатита В и гепатита С, как иммунокомпро-метированные пациенты с гепатоцеллюляр-ной дистрофией // Азербайдж. мед. журнал.
- 2011. - № 2. - С. 126-130.
15. Платонов С. И., Федотов В. П. Комплексное лечение больных заразными формами сифилиса // Вест. дерматол. и венерол. - 1987. -№ 9. - С. 44-46.
16. Радионов В. Г, Шатилов А. В., Родионов Д. В. Оценка эффективности лечения больных сифилисом дооринтными приоритетами пенициллина // Укр. журн. дерматол., венерол., косметол. - 2013. - № 2 (49). - С. 23-28.
17. Радионов Д. В. Серорезистентность после лечения сифилиса и некоторые причины ее возникновения // Укр. журн. дерматол., венерол., косметол. - 2014. - № 1 (52). - С. 7-13.
18. Скрипкин Ю. К., Резойкина А. В. Уровень иммунокомпетентных клеток у социально дезадаптированных больных сифилисом // Вестн. дерматол. - 1996. - № 3. - С. 5-7.
19. Терновская О. А. Клинико-эпидемиологи-ческая характеристика и реабилитация больных сифилисом, страдающих вирусным гепатитом : Автореф. дисс. ... канд. мед. наук. - Гос. мед. акад. им. И. И. Мечникова. -СПб.,1997. - 25 с.
20. Цераиди Н. Ф. Актуальные проблемы иммунитета при сифилисе // Вестн. дерматол. и венерол. - 1987. - № 2. - С. 3-17.
21. Цераиди Н. Ф., Машиков А. Т. Актуальные аспекты экспресс-диагностики сифилиса // ИППП. - 1998. - № 4. - С. 23-26.
22. Шогенова Л. Б. Комплексное лечение больных заразными формами сифилиса с сопутствующими нарушениямифункции печени : Автореф. дисс. . канд. мед. наук. - М: ЦКВИ, 1990. - 19 с.
23. Юцковский А. Д., Тихомирова Н. В., Стефанович Я. М. К проблеме серологической резистентности при сифилитической инфекции // ИППП. - 2000. - № 1. - С. 23-28.
24. Aigama T. Changes in serum hepatitis C virus RNA titer and response to interferon therapy in
1-2 2015
patients with chronic hepatitis C. // Did.-Dis-SCI. - 1994. - Oct. -P. 2244-2249.
25. Bai Z. G. Azitromicin VS. Benzotine penicillin G for early syphilis: a metaanalysis of randomized clinical trials // Int. STD AIDS. - 2008. -Vol. 19. - P. 217-221.
26. Mc.Milan A., Anderson I. K., Robertson D. H. H. Hepatitis Early Syphilis. Report of Three
Cases // Brit. J. Vener. Dis. - 1977. - Vol. 53, No 5. - P. 295-296.
27. Samayoa B., Anadirson M. R., Alonso Pacheco K. P. Seroprevalense of HIV, Hepatitis B, and syphilis among pregnant women at the general hospital, Guatemala City,. 2005-2009 // Int. Assoc. Physicians AIDS Care (Chic) - 2010. - Vol. 9, No 5. - P. 313-317.
СИФИЛИС И ПЕЧЕНЬ
Захаров С. В., Захаров В. К., Горбунцов В. В.,
Макогон И. М., Скотаренко Е. Г
ГУ «Днепропетровская медицинская академия министерства здравоохранения Украины» КЗ «Днепропетровский областной кожно-венерологический диспансер» Днепропетровского областного совета»
Проведено комплексное исследование функционального состояния печени 344 больных ранним скрытым сифилисом (РСС) и 30 практически здоровых лиц группы контроля. Установлено, что нарушения функции печени у больных только РСС были наименее существенные, у больных РСС с конфекцией гепатита В - были выражены в большей степени и у больных РСС с конфекцией гепатитов В и С - были наиболее существенными. Сделан вывод о том, что общие пути инфицирования сифилисом и вирусными гепатитами требуют внесения корректив в нормативные документы МЗО Украины, а именно - обязательное обследование больных сифилисом и вирусными гепатитами В и С. Поражение печени при сифилисе наблюдается уже на ранних стадиях болезни, коморбидные состояния (гепатиты В и С) существенно нарушают функциональную способность печени у больных РСС. В лечебные программы по РСС с конфекции к вирусным гепатитам В и С нужно вносить коррективы, а именно, такие больные нуждаются в назначении препаратов, корректирующих функции печени.
Ключевые слова: сифилис скрытый ранний, вирусные гепатиты, функциональное состояние печени.
SYPHILIS AND LIVER
Zakharov S. V., Zakharov V. K., Gorbuntsov V. V.,
Makogon I.. M., Skotarenko О. G.
"Dnipropetrovsk Medical Academy of Health Ministry of Ukraine" SE
"Dnipropetrovsk Regional Skin and Venereologic Dispensary" of Dnipropetrovsk Regional Council" ME
A comprehensive study of the functional status of the liver of 344 patients with early latent syphilis (ELS) and 30 healthy individuals of the control group has been carried out. It has been found that liver dysfunctions in patients with ELS only are less significant, in patients with ELS with confection for hepatitis B - are more pronounced and in patients with ELS with confection for hepatitis B and C - are the most significant. The conclusion that common ways of infection with syphilis and viral hepatitis require an adjustment of the normative documents of Health Ministry of Ukraine, namely the mandatory testing of syphilis patients with viral hepatitis B and C must be made. The liver lesion under syphilis has been observed in the early stages of the disease, the comorbid conditions (hepatitis B and C) have substantially violated the functional capacity of the liver in patients with ELS. In the treatment programs for ELS with confection to viral hepatitis B and C there is a need to make adjustments, namely, such patients need prescription of drugs correcting liver function.
Keywords: early latent syphilis, viral hepatitis, liver functional status.
Захаров Сергей Вячеславович - кандидат медицинских наук, доцент кафедры кожных и венерических болезней ГУ «Днепропетровская медицинская академия МЗ Украины»
Захаров Вячеслав Константинович - кандидат медицинских наук, доцент кафедры кожных и венерических болезней ГУ «Днепропетровская медицинская академия МЗ Украины». Горбунцов Вячеслав Вячеславович - доктор медицинских наук, профессор кафедры кожных и венерических болезней ГУ «Днепропетровская медицинская академия МЗ Украины». Макогон Ирина Михайловна - заведующая лабораторией КЗ «Днепропетровский областной кожно-венерологический диспансер» Днепропетровского областного совета».
Скотаренко Елена Григорьевна - врач-лаборант КЗ «Днепропетровский областной кожно-венерологический диспансер» Днепропетровского областного совета». zakhar-s@i. ги
