CC BY
36
Лтратура
1. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.ru.wikipedia.org/wiki/.
2. Економ1чна енциклопедiя. - У 3-ох т. / ред. кол., вщп. ред. С.В. Мочерний - К. : Вид. центр "Академiя", 2002. - Т. 3. - С. 12.].
3. Портер М.Э. Конкуренция : пер. с англ. : учебн. пособ. / М.Э. Портер. - М. : Изд. дом "Вильямс", 2005. - 495 с.
4. Статистичний |цор1чник Волинсько! обласп за 2009 рж / Держком. статистики Украши. Головне управлшня статистики у Волинськш областi / за ред. М.1. Мотиль. - Луцьк, 2010. - 558 с.
5. Статистичний щор1чмик Закарпаття за 2009 рiк / Держком. статистики Укра!ни. За-карпатське обласне управлшня статистики / за ред. 1.В. 1льтьо. - Ужгород, 2010. - 572 с.
6. Статистичний щор1чмик 1вано-Франгавсько! областi за 2009 рж / Держком. статистики Укра!ни. Iвано-Франкiвське обласне управлшня статистики / за ред. М.В. Кривого. - 1ва-но-Франювськ, 2010. - 664 с.
7. Статистичний щор1чмик Львiвськоi областi за 2009 рж / Держком. статистики Украши. Львiвське обласне управлiння статистики / за ред. С.О. Матковського. - Львiв, 2010. -382 с.
8. Статистичний щор1чник Рiвненськоi обласп за 2009 рiк / Держком. статистики Украши. Рiвненське обласне управлiння статистики / за ред. Ю.В. Мороза. - Рiвне, 2010. - 576 с.
9. Статистичний щор1чник Тернопiльськоi областi за 2009 рж / Держком. статистики Укра!ни. Тернопiльське обласне управлiння статистики / за ред. В.Г. Кирича. - Тернотль, 2010. - 542 с.
10. Статистичний щор1чник Чертвецько! обласп за 2009 рiк / Держком. статистики Украши. Чершвецьке обласне управлiння статистики / за ред. А.В. Ротаря. - Чершвщ, 2010. - 484 с.
Андел И.В. Инвестирование природоохранной деятельности за счет использования финансового потенциала региона на примере областей Запада Украины
Исследован способ получения дополнительных средств для финансирования природоохранной сферы через использование резервов финансового потенциала путем эффективного вложения инвестиций в отрасли специализации региона, специализацию территории региона, формирования кластеров в отраслях региона.
Ключевые слова: финансовый потенциал региона, инвестиционная деятельность, инвестирование природоохранной деятельности, отрасль специализации региона, специализация территории региона, кластеризация.
AndelI.V. Investing of nature protection activity is due to the use of financial potential of region on the example of areas of the Western of Ukraine
The method of receipt of additional funds is investigated for financing of nature protection sphere through drawing on reserves of financial potential by the effective investment of investments in industry of specialization of region, specialization of territory of region, forming of clusters in industries of region.
Keywords: financial potential of region, investment activity, investing of nature protection activity, industry of specialization of region, specialization of territory of region, clusterization.
УДК 504.062:504.45 Acnip. С.В. Рябоконь1 -Хмельницький НУ
ШЛЯХИ ТА ПРОБЛЕМИ ОХОРОНИ ВОДНИХ РЕСУРС1В В1ННИЧЧИНИ НА ПРИКЛАД1 ПОВЕРХНЕВИХ ВОДОЙМ
На прикладi поверхневих водойм коротко висвгглено еколопчний стан повер-хневих водойм Вшниччини. Запропоновано перспективш й TepMiœrni заходи щодо ïx охорони й ращонального використання.
Ключовi слова: басейн, водш ресурси, еколопчний стан, забруднення.
1 Наук. KepiBHm:: доц. Н.Г. Мронова, канд. техн. наук - ХНУ, м. Хмельницький
Актуальн1сть дослщження. Зростаючий антропогенний вплив на навколишне середовище й специфiка природокористування на Вшниччиш, яка зумовлена швидким розвитком промисловосп, довготривалим веденням iнтенсивного сшьськогосподарського виробництва, актуалiзуе низку проблем, пов'язаних iз встановленням характеру й масштабiв ди рiзноманiтних забруднювальних чинниюв на поверхневi водойми та 1х екосистеми. Воднi об'екти формують "водний потенцiал" мiсцевого стоку на 80 %, вони е дина-мiчними природними системами, гiдрологiчний, гiдрофiзичний, гiдрохiмiч-ний та гiдробiологiчний режими яких значною мiрою визначаються процеса-ми, що вiдбуваються на !хшх водозборах. Тому вони потребують особливо1 уваги, диференцшованого пiдходу та охорони.
Мета дослщження - вивчення впливу рiзних антропогенних чинниюв (джерел, типiв, видiв) на водозбори поверхневих вод Вшниччини, якi формують 1х пдролопчний, гiдрогеологiчний, гiдрохiмiчний, фiтоценотичний, пд-робюлопчний, iхтiологiчний i еколого-економiчний стан.
На основi дослiджень запропонувати термiновi заходи й положення, як необхiдно виконати з метою полшшення екологiчного стану, охорони та рацюнального використання водних об'екпв краю.
Матер1али та методи дослщження. Об'ектом дослщження стали по-верхневi водойми Вiнниччини, 1х водозбiрнi басейни та заплави. Використа-но каталог малих рiчок, ставкiв i водосховищ, басейновi й територiальнi схе-ми комплексного використання i охорони водних ресуршв, довiдники й методику еколопчного оцiнювання якостi поверхневих вод за вщповщними кате-горiями та власнi натурнi спостереження i дослiдження.
Основнi методи дослiдження - аналггичш, описовi, польовi, порiвняль-ш, статистичнi, експериментальнi, експедицiйнi, картографiчнi, мошторинг.
Результати досл1джень. Останнiми роками штерес до поверхневих вод значно вирю. Це пояснюеться 1х важливою природотвiрною, саштарно-гь гiенiчною, рекреацiйно-оздоровчою й еколопчною функцiями, якi становлять основу гiдрографiчноl мережi та виступають об'ектом для господарсько! дь яльностi. Воду рiчок, ставкiв та водосховищ використовують для зрошування полiв, рибiвництва, водопостачання, водопою тварин, для техшчних й енер-гетичних потреб, а особливо для сшьського населення. Тому вони першими забруднюються, засмiчуються, замулюються, виснажуються i деградують. Це призводить до негативних змш сольового складу, прозоростi (органолептич-них показникiв), трофосапробiологiчних (еколого-санiтарних), токсичних й радiацiйних параметрiв.
Воднi об'екти е першим i дуже вразливим ланцюгом уше! аквальо! системи, !х воднiсть, якiсть води та еколопчний стан залежать не тiльки вщ внутрiшньоводоймищних процесiв, а й вщ стану водозбiрноl площi, тобто зо-ни формування первинного схилового стоку. Тому !х потрiбно розглядати в нерозривнш едностi з iншими структурно-функцюнальними компонентами природних ландшафтiв: луками, орними упддями, лiсом, болотами.
1нтенсивне землеробство е визначальним чинником розвитку русло-вих процесiв рiчок. Наноси вщкладаються вздовж рiчок внаслiдок !х надхо-
дження i3 схиловим стоком кшьюстю, що перевищуе транспортувальну здат-шсть потоку. Найбшьше замулюються верхiв'я, що супроводжуеться !х швид-ким вщмиранням, це спричиняе ютотне пiдвищення мiсцевого базису ерозп, пiднесення рiвня Грунтових вод, сприяючи пiдтопленню територп. Так, з 1866,1 тис. га сшьгоспупдь пiдтоплено 26 тис. га, з них рiллi - 22,8 тис. га [6]. Ситуащя ускладнюеться ще й тим, що за кшьюстю штучних ставюв i во-дойм Схiдне Подшля посiдае одне з перших мюць в Украшт
1стотною проблемою е визначення господаря цих об'екпв для ство-рення ефективно1 системи рацюнального використання водних ресуршв i за-побiгання забрудненню i виснаженню вод. Адже через постшну змiну влас-ника ставка чи гiдровузла неможливо створити систему господарювання вод-ними ресурсами, здатну запобiгти подальшому забрудненню i виснаженню водних джерел. Майже шде у водоохоронних зонах поверхневих водойм Вш-ницько1 областi не дотримуються належного режиму господарювання. Землi цих зон розорюють до урiзу води, а лiсосмуги вирубають. Сьогодш в областi замуленi та потребують розчищення понад 1 тис. км русел рiчок. Вартiсть ще! роботи (за ощнками С.1. Дорогунцова, 1999) дуже висока: за 1 км - 130180 тис. грн, роботи централiзовано не фiнансуються, а ведуться епiзодично, здебiльшого за рахунок сшьськогосподарських пiдприемств. Створення ставюв i водосховищ у басейнах рiчок призвело до затоплення значних площ земель, змiнило гiдрологiчний, гiдрохiмiчний, гiдробiологiчний та пдроеколо-гiчний режими рiчок. Структурно-функцiональна екосистема з рiчковоl пе-ретворилася на озерно-рiчкову з вщповщним сповiльненням водообмiну, са-морегулювання, самоочищення iз значними втратами води на випаровування й шфшьтращю. Через неефективне господарювання вщбуваеться процес пе-ресихання i вiдмирання верхнiх ланок рiчкових систем, особливо у твденних та пiвденно-схiдних районах. Так, верхiв'я рiчки Кам'янки в мiсцях видобу-вання вапняюв бiля с. Руднищ зникло впродовж майже 5 км. Уже характер-ним стало пересихання влггку малих водостокiв i навпь ставкiв на них, русла деяких рiчок навiть важко знайти серед безперервних ланцюпв замулених i зарослих водойм. Помпно зменшуеться в рiчкових системах об'ем води, зни-зилася бюпродуктивнють. Лише в басейнi лiвобережних приток Днiстра зникло 14-29 % загально! довжини рiчкових систем. Шд впливом гiрничодо-бувно1 промисловостi та рiзних видiв будiвництва змiнилися профЫ русел i напрямки течiй малих рiчок - Жван, Караець, Немiя, Лядова та iн. За ощнками вчених встановлено, що за останш два столптя довжини подшьських рi-чок зменшилася у середньому на 1-3 км [5].
1стотною небезпекою для поверхневих водойм е штенсивне будiвниц-тво дач, туристичних баз, таборiв, кемпiнгiв, будинкiв вщпочинку й iнших рекреацiйних закладiв, внаслщок чого виникають стихiйнi смiтники, звали-ща, помийнi ями, викорчовують чагарники, швелюеться рельеф. Тому необ-хщно створити водоохороннi зони (ВОЗ) i повнiстю виключити з господарсь-ко! дiяльностi заплави рiчок довжиною до 60 км. Адже в обласл ВОЗ майже шде не виконують выведено! ролi буфера на шляху забруднення i самi часто перетворюються на джерело забруднень. Площа ВОЗ вздовж рiчок i ставкiв
мае становити 35,6 тис. га, а вздовж рiчки Швденний Буг - 5,6 тис. га, але через вщсутшсть фшансування робiт не проводять [1, 6].
Важливу роль у системi заходiв, якi забезпечують воднють поверхне-вих водойм, 1х охорош, формуваннi оптимальних ландшафтiв i налагодження механiзмiв саморегуляцп, вiдiграють лiсовi насадження. Окремi лiси навiть зараховують до спещально! категорп - "лiси водоохоронш". До ще! категорп належать люи, якi ростуть по берегах рiчок, ставiв, на водозбiрних площах. Вони регулюють водний стiк, захищаючи водойми вщ замулення й тдмиван-ня берепв (74 км берегоукрiплень в област сьогоднi необхiдно термiново ви-конати). Лiс е елементом, що органiзуе простiр, пiдтримуючи кiлькiснi та яюсш параметри iнших компонентiв на оптимальному еколопчному рiвнi. Вiн мае високу стiйкiсть i значний мелюративний (водо- та вггрорегулятив-ний, водоохоронний, протиерозшний) ефект, виконуе роль бiохiмiчного бар'еру, запобiгаючи надходженню ксенобiотикiв iз поверхневим стоком. Ль совi насадження, як пропускають забруднений поверхневий спк, затриму-ють 60-90 % завису i до 80 % водорозчинних форм добрив i пестицидiв, по-лiпшуючи фiзико-хiмiчнi, органолептичнi та саштарно-гтешчш показники якостi води [1, 3]. Люомелюращю в басейнах малих рiчок потрiбно виконува-ти не тшьки на ярах, балках i еродованих землях, а здшснюватися комплексно на всш площi водозбору. Це дасть змогу регулювати вiтровий режим, за-хищати Грунти вiд дефляцп, розмиву i змиву, а сшьськогосподарсью культу-ри - вiд вилягання, тдвищуючи 1х урожайнiсть i загальну бiологiчну продук-тивнiсть ландшафтiв на 10-15 %; здiйснювати ренатуралiзацiю, залучивши до господарського використання малопродуктивш та деградоваш землi за раху-нок створення рiзноманiтних насаджень iз плодово-япдних, лiкарських, тех-нiчних дерево-чагарникових порщ з отриманням додатково! кiлькостi дереви-ни; охороняти рiчки вiд замулення, забруднення, виснаження i деградацп. На сьогодш розроблено комплексну програму захисту упдь вiд негативно! ди вод i передбачено регулювання 250 км русел рiчок, але через вщсутшсть коштiв ще! програми майже не виконують. До системи захисних люових насаджень на водозаборi доцшьно долучати: смуговi насадження на сшьсько-господарських угiддях (стокорегулятивнi лiсосмуги, улоговинно-смугсга насадження); сукупнiсть рiзних за призначенням i формою насаджень на землях гiдрографiчноl мережi (прирiчковi та прирусловi насадження на берегах ярiв i балок), на еродованих землях; люи, що юнують на водозбор^ Загальна люис-тiсть водозборiв малих рiчок мае становити до 30 %, а вона у Вшницькш об-ластi становить лише 13,5 %, тодi як розоранiсть - до 69 % i бшьше. Продук-ти ерозп, потрапляючи у водш об'екти, замулюють 1х i забруднюють оргашч-ними сполуками, мшеральними добривами, зокрема азотом i фосфором [4].
Наступною еколопчною проблемою водних об'екпв областi е неочи-щеш та недостатньо очищенi стiчнi води, яю, потрапляючи з пiдприемств промисловосп, сiльського господарства, комунгоспiв i рiзних видiв будiв-ництва (селитебного, дорожнього, промислового), наносять у надмiрнiй кшь-костi бiогеннi й органiчнi речовини токсично! дл, зокрема важкi метали, що згодом акумулюються в донних вщкладах i стають джерелом повторного заб-
руднення водних мас. Кшьюсть скинутих забруднених вод збшьшилася вiд 63,10 млн м3 до 67,86 млн м3. Забiр води в областi становить 711,5 млн м 3, нормативно чистих скидають 5,83 млн м3, нормативно очищених - 67,71 млн м3, а решта стiчних вод попадають у водш об'екти без будь-яких методiв очи-щення. Це пов'язано iз старiнням i спрацюванням водозабезпечувального (зношенiсть водогонiв досягла 70 %, внаслщок чого втрати води становлять 15-16 %) i водоохоронного устатковання, його технолопчно! вiдсталостi, ви-ходу з ладу водогосподарських систем й очисних споруд. Незадовшьна робота та зношенють очисних споруд канатзацп (ОСК), яких в област нарахо-вуеться 55 загальною потужнiстю 89,41 млн м3 на рiк. Низка райцен^в: м. Немирiв, смт Лгган, Оратiв, Пiщанка, Погребище, Теплик, Чершвщ, Че-чельник взагалi ОСК не мають, а в таких населених пунктах, як Вшниця, Ко-зятин, Ладижин, смт Мурованi Курилiвцi, Томашпшь iснуе дисбаланс мiж потужностями водогошв та каналiзацil. Внаслiдок впливу цих та шших фак-торiв вода не вщповщае санiтарно-екологiчним нормам i правилам.
Негативно впливае на яюсть води випасання худоби i зимове стшлове утримання !! у тваринницьких фермах. Значш маси гною, що вивозять на поля чи городи, забруднюють не тшьки поверхнев^ а й rрунтовi води. Техноло-гiя безпiдстилкового утримання тварин передбачае змивання мюць !х утримання. Велик маси змито! води, забруднено! висококонцентрованими орга-нiчними речовинами, подають на поля зрошення, що е джерелом поповнення водою низько! якост рiчкових, водосховищних та ставкових екосистем. Вщ-ходи тваринницьких ферм небезпечш й тим, що у них мютяться яйця гель-мiнтiв i патогеннi мiкроорганiзми - збудники хвороб. Гноесховищами госпо-дарства областi забезпечеш тiльки на 18 %, що призводить до потрапляння спчних вод у водойми, спричинюючи !х евтрофжащю, збiднення видового складу угруповань у пдробюценозах, загибелi риби та деградацп водних екосистем. Тому необхщно дотримуватися санiтарного стану гноезбiрникiв i вдосконалювати технологil зберiгання гною з одночасною утилiзацiею тваринницьких вiдходiв [3, 5].
У басейнах малих рiчок склалась ганебна традицiя розмiщувати поля фiльтрацil цукрових заводiв. На берегах i в басейнах рiчок створюють також стихiйнi звалища (звалище токсичних вiдходiв е в басейш рiчки Русава - лiва притока Днютра) для смiття, кiлькiсть яких в обласп становить понад 800, особливо багато !х у примюьких зонах. Пiд час дощiв або танення сшгу iз цих смптезвалищ стiкають потоки брудних i токсичних вод, яю, потрапля-ючи до рiчкових систем, iнфiльтруються у rрунтовi води, змiнюючи навiть клас та яюсть води [5].
Пол^они твердих побутових вiдходiв (iз 43 дтчих 33 не вiдповiдають екологiчним нормам), золовщвал Ладижинсько! ТЕС, частi прориви зноше-них золошлакопроводiв, якi призводять до забруднення золою заплави р. Сшьниця та замулення верхiв'я Глибочанського водосховища, руйнуючи нерестилища цiнних видiв риби (коропа, карася, плiтки), вщходи ВО "Хiм-пром" - 408920 т фосфогшсу, фосфати, фториди й зави^ речовини якого попадають в р. Тяжилiвка, могильник непридатних i невизначених пестицидiв
(1023,7 т) бшя с. Джурин Шаргородського району (площею 4,2 га) та iншi об'екти е джерелом забруднення малих рiчок, значного погiршення якостi по-верхневих i пiдземних вод. Несприятливу пдроеколопчну ситуацiю в областi створюють неузгодженють для контролюючих та регулятивних органiв у сферi використання заборони пестицидiв, створення стихiйних смiттезвалищ, низький рiвень еколопчно! освiти i культури як мiсцевого населення, так i держслужбовцiв. Так, у с. Мальчiвка Барського району мiсцевий фермер зро-бив собi ставок, загородивши р. Рiвець непридатними i забороненими пестицидами, в с. Брщок Тростянецького району за нез'ясованих обставин викину-то чотири мiшки i одну бочку невщомих пестицидiв у мюцевий ставок, внас-лiдок чого загинуло 20 т риби, в с. Городювка Крижопiльського району мь шок пестицидiв потрапив у криницю, в с. Вербiвка Липовецького району на невпорядковане сiльське смiттезвалище було вивезено пестициди та здшсне-но !х пiдпал. На жаль, цi факти непоодиною.
Великою екологiчною проблемою е розмщення у безпосереднiй близькостi вщ природних водойм автомобiльних i машинно-тракторних пар-кiв для утримання яких потрiбнi гаражi, майстернi, заправки, майданчики для миття, що скидають використану воду разом з дизпаливом, бензином, масти-лами й синтетично-поверхневими речовинами у водойми й рiвчаки без будь-якого очищення. Це призводить до попршення якостi, а вода набувае неприемного запаху й присмаку. Так, тд час перевезення з м. Гайворон у м. Гайсин мазуту перевернувся трактор разом з емнютю в с. М'якохщ Бер-шадського району, внаслiдок чого у р. Удич ^ва притока Швденного Бугу) потрапило 4186 кг нафтопродуклв, а аварiя на СП "Подшьський цукор" спричинила потрапляння нафтопродуклв у рiчку Воронку (лiва притока Швденного Бугу) в смт Вороновиця, внаслщок чого !х вмют сягнув 845 мг/л, що в 16900 разiв перевищуе норми ГДК.
Висновки та рекомендаци. Таким чином, вирiшуючи згаданi пробле-ми, можна полшшити екологiчний стан рiчок, ставюв i загалом поверхневих водойм област та здiйснювати 1х ефективну охорону лише за умови виконан-ня таких положень:
• здшснювати водогосподарську полгтику на региональному ршш за басейно-вим принципом, розвивати водоощадш й водоохоронш системи технологи, використовуючи систему зворотно-повторного [ замкненого циклш водопос-тачання замгсть прямоточного, (особливо для переробно! промисловосп);
• замшити водяне охолодження повпряним й х1м1чним, що дае змогу зеконо-мити 40-50 % води;
• здшснити замшу пдравл1чно! системи транспортування води пневмопдрав-л1чною на тдприемствах теплоенергетики що дасть змогу скоротити витрати в 7-10 раз1в [6];
• створити ефективний [ гнучкий економ1чний мехашзм регулювання водних вщносин, в1дпов1дно до ринкових умов, який би охоплював: 1) передачу в оперативне управлшня державним водогосподарським тдприемствам водних об'ектш [ земель водного фонду; 2) створення реальних еколопчних пла-теж1в (штраф1в, зборш) за використання [ забруднення малих р1чок, яю б вщ-шкодовували запод1яш еколопчш збитки; 3) впровадження мехашзмш дот-римання регламентованих норм водокористування; 4) розробити [ впровади-
ти мехашзми економ1чного стимулювання (п1льгов1 тарифи, платеж^ для во-докористувачш, яю здшснюють ефективну водоохоронну д1яльн1сть [6];
• застосовувати нов1 методи очищения i знезараження слчиих вод;
• впроваджувати в кожнш територiальиiй громад1 систему безпечного збираи-ия, сортуваиия, утшлзацй й захоронения твердих побутових вщходш [3];
• дотримуватись норм i вимог щодо зберiгаиия i внесення пестицидш, мше-ральиих i оргашчних добрив та ретардаитiв;
• вживати агротехиiчиих протиерозшиих заходш iз використанням Груитово-водоохороиио! коитурио-мелюративио! системи землеробства [3, 5];
• здiйсиювати ренатуралiзацiю водно-болотиих упдь, рекультивацiю поруше-них земель, !х коисервацiю з метою створення водоохороииих лучиих i люо-вих иасаджеиь, сприяти активиш охорош рослиииого i твариииого свiту р1ч-ки, заплави, р1чково! долиии, болота [1];
• створити юридичш, оргашзацшш, техиiчиi й екоиомiчиi передумови для переходу до еколопчно безпечного використання водних об'ектiв, дотримуватись еколопчних законв, якi б забезпечували й регламеитували дiяльиiсть, спрямоваиу иа збереження й охороиу лаидшафтиого i бiологiчиого рiзиома-иiття в басейнах малих рiчок иа европейському ршш;
• дотримуватися природоохороииих заходш у басейнах рiчок, випасати свшсь-ких тварии у заплавах рiчок лише у дозволених для цього мюцях [3, 6];
• розробити й реалiзовувати коротко- й довготермiиовi локальш й регiоиальиi програми вiдроджеиия малих рiчок i водно-болотиих угiдь;
• зменшити розораиiсть водозборiв вiд 60-69 % до 30 %, збшьшивши лгсис-тiсть вiд 13,5 % до 30 % та заборонити самовшьш рубаиия лiсу;
• вщновити закииутi й спорудити иовi ГЕС иа рiчках з метою забезпечення иавколишиiх иаселеиих пуиктш дешевою й безпечною електроеиергiею [1, 3];
• здшснювати постiйиий саиiтарио-гiгiеиiчиий контроль за станом водних об'ектш, особливо у перюд туристсько-рекреацiйиого сезону;
• створити сприятливi умови для вiдтвореиия рибних запасiв, регламента^ рибальства (забороиити браконьерство з використанням електровудок, сiток тощо) з категоричною забороиою проведения самовшьних пдротехтчних робiт (особливо спускв ставив) з метою вилову риби;
• здшсиювати иеперервиi иауковi иатуриi комплексы (гiдрологiчиi, пдроге-ологiчиi, iижеиерио-геологiчиi, гiдрофiзичиi, гiдрохiмiчиi, гiдробiологiчиi, фiтоцеиотичиi, iхтiологiчиi, еколого-екои^чш) дослiджеиия для визиачеи-ия сучасиого еколопчиого стаиу малих рiчок област [5];
• оргаиiзовувати й впроваджувати еколопчиу експертизу иебезпечиих об'ектш, яю впливають иа екологiчиий стаи водойм регюиу, а також здшсиювати во-догосподарську швеитаризацта, паспортизацта, аудит й меиеджмеит повер-хиевих водойм. Для цього постшио здшсиювати первиииий облж поверхне-вих вод та еколопчиий моиiторииг водних об'ектш, створивши баики еколо-пчио! шформацп та коисультативио-впроваджувальш цеитри з пдроеколо-гiчиих питаиь.
Л1тература
1. Восстановление и охрана малых рек. Теория и практикум. - М., 1989. - 236 с.
2. Гавриков Ю.С. Водний фонд Вшницько! област : довщник / Ю.С. Гавриков, О.М. Коник. - Вшниця, 2003. - 144 с.
3. Денисик Г.1. Вшниччина: Загальн г рег1ональн1 еколопчы проблеми / Г.1. Денисик, О.В. Мудрак : навч. поабн. - Вшниця, 2005.
4. Герасимчук З.В. Еколого-економ!чш основи водокористування в Украта : навч. по-с16н. / З.В. Герасимчук, Я.О. Мольчак, М.А. Хвесик. - Луцьк. - 2000. - 364 с.
5. Левкшський С. С. Рацiональне використання i охорона водних pecypciB : пiдручник / С.С. Левгавський, М.М. Падун. - К. : Вид-во "Либiдь, 2006. - 280 с.
6. Мудрак О.В. Еколопчш проблеми малих рiчок Вшницько! областi i шляхи 1х вир> шення / О.В. Мудрак // Еколопчний вiсник. - 2004. - № 3 (25). - С. 26-29.
Рябоконь С.В. Пути и проблемы охраны водных ресурсов Вин-ниччины (на примере поверхностных водоемов)
На примере поверхностных водоемов кратко отражено экологическое состояние поверхностных водоемов Винниччины. Предложены перспективные и срочные мероприятия относительно их охраны и рационального использования.
Ключевые слова: бассейн, водные ресурсы, экологическое состояние, загрязнение.
Ryabokon S.V. Ways and problems of guard of aquatic resources of Vinnitsa Region (for example of superficial reservoirs)
On the example of superficial reservoirs shortly deals with the most important ecological problems of surface reservoir Vinnitca region. The main ways of their rational use and effective protection are analyzed.
Keywords: pool, water resources, ecological state, contamination.
