CC BY
36
Лггература
1. Проект Закону УкраТни "Про планування територiальноi iнфраструктури сшьсько'' мiсцевостiм. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.search.ligazakon.ua.
2. Проект Закону УкраТни "Про упорядкування сшьсько'' поселешь^ мережi, поглиблення принципiв мiсцевого самоврядування у сшьськш мiсцевостi та сприяння деурбашзаци народонаселення". [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.search.ligazakon.ua.
3. Проект Закону УкраТни "Про упорядкування сшьсько'1' поселенсько'1' мережi". [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.search.ligazakon.ua.
4. Концепщя загальнодержавноТ програми сталого розвитку сiльських територiй до 2020 року (вщ 3 лютого 2010 р., № 121-р). [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www. search.ligazakon.ua.
5. Державна цшьова програма розвитку украшського села на перiод до 2015 року" (вщ 15 вересня 2007 р., № 1158). [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.search.ligazakon.ua.
6. Закон УкраТни "Про основш засади державно'1' аграрно'1' полiтики на перюд до 2015 року" (вщ 18 жовтня 2005 р., № 2982-IV). [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.search.ligazakon.ua.
7. Закон УкраТни "Про стимулювання розвитку репошв" (вiд 8 вересня 2005 р., № 2850-IV). [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.search.ligazakon.ua.
8. Концепщя державно'1' репонально'1' полггики (вщ 25 травня 2001 р., № 341/2001). [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.search.ligazakon.ua.
9. Украина пока не реализовала свой инвестиционный потенциал - IFC. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.apk-inform.ru.
10. Виклики i шляхи агропродовольчого розвитку / Б.И. Пасхавер, О.В. Шубравська, Л.В. Молдаван та ш. / за ред. акад. УААН Б.И. Пасхавера; НАН Украши; 1н-т екон. та прогнозуван. - К., 2009. - 432 с.
11. Село-2010: як поаяти без грошей?. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www. epravda.com.ua.
12. Стан сшьського господарства у 2010 рощ. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.ukrstat.gov.ua.
Притула К.М. Анализ внешних факторов развития сельских территорий
Структурирована система факторов, осуществляющих преимущественное влияние на развитие сельских территорий страны. Основное внимание уделено внешним факторам развития. Сделан анализ каждого из внешних факторов и определено его влияние на развитие сельских территорий. Даны предложения по совершенствованию действия каждого из определенных в исследовании внешних факторов.
Ключевые слова: сельские территории, факторы развития сельских территорий.
Prytula Kh.M. Analysis of external factors development of rural areas.
System of factors which exercise the predominant influence on the development of rural areas of the country are structured. The main attention is paid to external factors of development. The analysis of each of the external factors is done and their influence on rural development is defined. The proposals for improvement of each of the identified external factors are done.
Keywords: rural areas, rural development factors.
УДК 504.062:504.45(477.44) Acnip. С.В. Рябоконь -Хмельницький НУ
ЕКОЛОГ1ЧН1 ПРОБЛЕМИ ПРИРОДНОГО ПОТЕНЦ1АЛУ Г1ДРОРЕСУРС1В ВIННИЦЬКОÏ ОБЛАСТ1
На прикладi малих i середшх pi40K здшснено аналiз природного потенщалу гщроресурав Вшниччини як важливих складових сучасних аквальних ландшафтсв Схщного Подшля, з акцентом на тзнання генезису, розвитку, сучасного екосередо-вищного стану, ощнки водних ресурав.
Ключовi слова: басейн, водш екосистеми, рослиннiсть, еколопчна цiннiсть, паспортизацiя.
Актуальнiсть дослiдження. Природш ресурси - це особливий компонент природного середовища. Одшею з природних основ економ1чного роз-витку та нацюнальним багатством кра!ни е водш ресурси. Вони забезпечують ус сфери життя 1 господарсько! д1яльност1 людини, визначають можливост розвитку промисловост та сшьського господарства, розмщення населених пункпв, оргашзацп вщпочинку й оздоровлення людей. Сьогодш вода розщ-нюеться не тшьки як природний ресурс - вона мае яскраво виражену сощаль-ну значушдсть. У шдтвердження цьому, Мшютерською декларащею Всес-вггнього Водного Форуму в Гааз1 в 2000 р., М1жнародною Конференщею з прюно! води (Бонн, грудень 2001 р.) яюсть води визнано основним показни-ком збалансованого розвитку суспшьства, його безпеки й юнування загалом. Основним джерелом прюно! води е ниш та залишаться в майбутньому р1чки й озера, запаси води в яких не безмежш. Суть водно! проблеми, таким чином, не в тому, що води на Земл1 мало, а в тому, що, по-перше, вщновлюваш ресурси прюних вод обмежеш, а по-друге, безпланове, нерщко хижацьке став-лення до водних ресурЫв як безплатного дару природи призводить до вичер-пання { р1зкого попршення якост води, що своею чергою порушуе еколопч-ну р1вновагу в бюсферь З розвитком промисловост1, створенням нових водо-мютких виробництв, розширенням зрошуваних площ та штенсифжащею сшьського господарства, зростанням населення та урбашзацп споживання води неухильно та прогресивно збшьшуеться.
Мета дослвдження. На основ! анал1зу фактичного матер1алу та науко-во! л1тератури дослщити стан природного потенщалу пдроресурЫв Вшниць-ко! област (на приклад1 малих та середшх р1чок) та виявити еколопчш проблеми регюну.
Матерiали дослiджень - дослщження проводились у межах акваль-но! зони Вшниччини, яка тюно пов'язана з життям { розвитком регюну, а тому мае комплексний характер.
Методи дослщжень - аналггичш, описов1, статистичш, картограф1чш.
Результати дослвджень. Споживання води у господарств1 Укра!ни за останш 25 роюв зросло бшьш шж у 2 рази. Швидкий розвиток промислового { сшьськогосподарського виробництва, що супроводжуеться безперервним збшьшенням водоспоживання, особливо нагально ставить питання ращ-онального використання { охорони водних ресурЫв. Вода шсля господарсько-го використання мютить р1зш х1м1чш та бактер1альш забруднювач1 1, потрап-ляючи у р1чки, попршуе яюсть !х вод. Складна еколопчна обстановка в р1ч-кових басейнах значною м1рою зумовлена високою концентращею промислового { Ыльськогосподарського виробництва. Найбшьше в1дчули за останш де-сятил1ття тиск людсько! д1яльност1 мал1 р1чки, саме вони найбшьше змши-лись, а подекуди нав1ть повшстю зникли. Безпосередшм фактором впливу на мал1 р1чки е наявшсть стоюв (очищених { неочищених): комунальних, про-мислових, Ыльськогосподарських, !хня д1я особливо небезпечна, тому що в окремих випадках об'ем цих стоюв може бути таким самим або й бшьшим за
об'ем стоку мало! р1чки. Посилення антропогенного пресу призвело до ви-никнення несприятливо! ситуаци у пдролопчному режим!, саштарному стат та ландшафтнш структур! басейшв малих р!чок. На перший погляд, мал! р!ч-ки не здатш в!д!гравати пров!дно! рол! у водозабезпеченш господарства Ук-ра!ни. Проте, становлячи лише 20 % сумарного державного водозабору, вони забезпечують на 67 % потреби сшьгоспводопостачання, на 35 % - зрошення, на 25 % - господарсько-побутов! потреби населення [4].
Розвиток економ!чного потенщалу здебшьшого пов'язаний з перспективою штенсивного використання ресурс!в малих р!чок, що в деяких мюце-востях е основними, а то й единими джерелами водопостачання. Тому проблема !х охорони ! рацюнального використання набувае ниш особливого державного значення. Треба визнати, що основним моментом, який негативно впли-вае на водотоки, е непродумана д!яльшсть людини, що й призвела до сучасно-го критичного стану р!чок. Щоб не допустити подальшо! деградаци малих рь чок, врятувати !х в!д остаточного занедбання, в!дтворити !х ресурси, потр!бно застосувати ц!лий комплекс науково розроблених природоохоронних заход!в. Основними негативними моментами, що ниш впливають на мал! р!чки, е за-мулення, т!сно пов'язане з ероз!ею на водозбор!, забруднення, зарегулювання ! спрямлення, пог!ршення самоочисно! здатност!, збщнення генофонду корис-них тварин ! рослин, мел!оративн! роботи. Тому природоохоронш заходи в ш-тересах малих р!чок обов'язково мають ураховувати зазначеш вище моменти. Перевищення меж допустимих площ сшьськогосподарських культур поряд з розорюванням схил!в долин е головною причиною ерози та замулення [2]. На жаль, в останш роки площ! тд однор!чними культурами в ряд! мюць доведен! до 70-90 % територи басейну. Для цього повирубували л!си, переорали схили ! заплави, знищили д!лянки природно! трав'яно! рослинност!. На вс!х цих, ос-воених тепер п!д оранку, люостепових територ!ях, практично повсюдно поси-лився поверхневий ст!к, а разом з тим ! розвиток ерози.
Таким чином, порушення правильного сшввщношення м!ж площею л!с!в ! багатор!чно! трав'яно! рослинност! та орними землями на користь ос-танн!х, недооцшка протиероз!йних заход!в, недотримання правил агротехш-ки ! е тими основними причинами, шд впливом яких посилився поверхневий стж, розширилися процеси ерози й прискорилося замулення русел малих рь чок. Основна стратепя боротьби з ероз!ею та замуленням русел малих р!чок -це насамперед рацюнальне ведення с!льського господарства, збереження у заплавах, на схилах долин ! на водозб!рних площах р!чкових басейн!в чагар-никово-деревно! та лучно-степово! природно! рослинност!, широке ! своечас-не вт!лення комплексних протиероз!йних ! водоохоронних заход!в, суворе до-держання правил агротехшки, збереження оптимального сшввщношення ор-них та !нших площ водозбор!в, що забезпечували б нормальне функц!онуван-ня екосистеми водозбирання [3].
Особливо велико! шкоди р!чкам завдають масло-молочш, спиртов!, цукров! та деяю !нш! заводи под!бного проф!лю. Пашвна, на жаль, практика побудови вщстшниюв цих п!дприемств безпосередньо на малих р!чках абсолютно недопустима. Перегороджуючи р!чку дамбою ! створюючи вщстшник,
2. Екологiя довкiлля
133
проектувальники, звичайно, дещо здешевлюють проект будiвництва заводу та його служб. Проте в шдсумку така споруда завдае бшьше шкоди. I не тшь-ки стосовно охорони певно! рiчки. Оскшьки в проточному вiдстiйнику вода не очищаеться i зливаеться в нижнш б'еф з рiзними шкiдливими домшками, забруднюючи i розташовану нижче дшянку рiчки. Бiльше того, приток у во-дойму завислих часточок шдшмае 11 дно, призводить до заболочування при-леглих територiй i, врештьрешт, робить вiдстiйник непридатним для подаль-шого використання [5].
Отже, виникае потреба побудови нового вщстшника, i так без кiнця. Вихщ iз цього становища може бути лише один побудова вщстшниюв у балках поза заплавою рiчки, спорудження невеликих промiжних вiдстiйникiв, де вщпрацьована вода продовжувала б самоочищатися й лише потiм спускалася б у рiчку. Буквально отруюють рiчки побутовi, господарсько-фекальнi та iн. стоки мют i сiл, розташованих на берегах. Що стосуеться мiст i бiльш-менш значних за розмiром населених пунклв, то тут повинна юнувати комунальна служба, каналiзацiя, система ставюв бюлопчно! очистки та вiдстiйникiв, як доводять стiчнi води до певних кондицш, за яких можна дозволити по^м 1х спуск у рiчкову систему. Потрiбно виходити з чггкого розумiння того, що у водоймах-вщстшниках, ставках бюлопчно! очистки, буферних водоймах, канавах, каналах, струмках ^ нарештi, в рiчках безперервно вщбуваються про-цеси очищення води, нейтралiзацil шкiдливих домiшок - тобто фiзичне та бь ологiчне самоочищення [12]. Процеси щ нерiвномiрнi: iнтенсивнi в теплi пори року, в перюди максимального надходження сонячно! раддаци, i пригшче-нi взимку. Одним iз прiоритетiв наукового дослiдження Вшницько! областi е iнтегральна оцiнка водних ресуршв на рiвнi районiв та област загалом. На сьогоднi досить актуальною е проблема водних ресурЫв суходолу i особливо малих рiчок, водосховищ, ставкiв. Ефективнiсть використання зазначених об'екпв залишаеться низькою i мае загальну тенденцiю спаду [8].
Малi та середнi рiчки вщграють одну з головних ролей у формуванш екологiчного стану територiй, хоча 1х частка в загальних водних ресурсах об-ластi становить близько 1 %. Встановлено, що бшьшють малих рiчок Вш-ницько! област вiдчувають вплив забруднення стiчними водами промисло-вих пiдприемств, сiльськогосподарського виробництва, комунального госпо-дарства. Щорiчно у рiчки областi скидаеться близько 120 тис. т забрудню-вальних речовин [11]. Сучасний еколопчний стан малих та середшх рiчок области згiдно з результатами проведено! паспортизаци 16 басейнiв з 31, що тдлягають паспортизаци, оцiнюеться за бшьшютю показникiв як задовшь-ний. Головною причиною такого становища е наднормове антропогенне на-вантаження на екосистеми малих рiчок, яю дуже вдаутно реагують на будь-яке втручання i тому можуть слугувати шдикатором можливих наслiдкiв цього впливу на бшьш значнi за розмiрами екосистеми басейшв середнiх i великих рiчок. Незадовiльний стан малих рiчок у Вiнницькiй областi зумовлюе низку важливих чинникiв. Через неефективну роботу очисних споруд, особливо в житлово-комунальному господарств^ в малi рiчки скидаються забруд-ненi зворотнi води. Щорiчно обсяги скиду забруднених зворотних вод безпо-
середньо у малi pi4^ вiд суб'егав господарювання досягають 23-25 млн м3. Особливо актуальною е проблема змиву забруднюючих речовин з урбашзо-ваних територш (Вiнниця, Немирiв, Хмiльник, Липовець, Тростянець тощо).
Окрiм цього, у мaлi рiчки надходять дренaжнi води, що захищають зрошувaнi сiльськогосподaрськi угiддя i нaселенi пункти вiд пiдтоплення. З дренажними водами до водних об'еклв надходять мшеральш солi, фосфати, оргашчш речовини, мiнерaльнi добрива, пестициди i гербщиди. Висока розо-рaнiсть басейшв рiчок (вiд 63 % до 94 % ix площi, в середньому - 75 %), яка на rai дуже низького рiвня зaлiснення (35 %) сприяе штенсивному розвитку процесiв ерози на 40-60 % територи област [9]. Продукти ерози, вщклада-ючись у руслах рiчок, призводять до ïx замулення. Результати проведено! паспортизаци частини рiчок облaстi показали, що потужшсть мулових вщ-клaдiв у руслах рiчок на 60-80 % ïx довжини перевищуе 0,3 м, а в деяких мю-цях сягае 1,0-2,0 м. 1снуе нaдмiрнa зарегульовашсть рiчок ставками i водос-ховищами (коефiцiент зaрегульовaностi сягае 0,51-1,79). Значну кшьюсть стaвкiв створено без проек^в, тому перiодично ïx греблi розмиваються, заму-люючи русла та створюючи небезпечнi ситуаци пiд час руху xвилi прориву вниз за течiею. Остaннiм часом порушуються правила експлуатаци водозабо-рiв та штучних водойм, внаслщок чого не гарантуеться збереження саштар-ного мiнiмуму витрат води на дшянках рiчок, розташованих нижче. Польовi дослiдження в басейнах малих рiчок на Вiнниччинi дали можливють виявити порушення екологiчного законодавства.
Найбшьш типовими порушеннями е недотримання ширини прибереж-но! захисно! смуги, забруднення прибережних територш та люосмуг побуто-вим смiттям, незаконне вирубування полезахисних та водозахисних люосмуг, недотримання положень про заказники мюцевого значення, незаконне будiв-ництво гребель та шших гiдротеxнiчниx споруд, браконьерство, незаконна акшматизащя та iнтродукцiя деяких видiв риб. Найбшьший вплив на еколо-пчний стан водних об,ектiв мають аваршш ситуаци на мiськиx кaнaлiзa-цшних мережах. На цей час бшьшють водопровiдниx i кaнaлiзaцiйниx мереж Вшнищ, Хмiльникa, Немирова, Ладижина, Кaм,янець-Подiльського знахо-дяться в незaдовiльному стaнi. Виникненню серйозних aвaрiйниx ситуaцiй загрожують зношене та зaстaрiле теxнологiчне обладнання, вщсутшсть кош-тiв на його ремонт i нове будiвництво. Авари на кaнaлiзaцiйниx наносних стaнцiяx i колекторах призводять до значного забруднення водних об'еклв та прилегло! територи, створюють небезпечну сaнiтaрно-епiдемiологiчну обстановку. Наслщком сумарного впливу цих та шших чинниюв е сучасний еколо-пчний стан малих i середнix рiчок облaстi. Оцiнювaння стану ïx басейшв та розроблення зaxодiв з попередження його подальшого погiршення, а в пер-спективi - i ютотного оздоровлення, можливi лише на пiдстaвi всебiчного вивчення цих екосистем. Даш для оцшки стану малих та середшх рiчок мож-на одержати лише на основi пaспортизaцiï ïx басейшв, що забезпечить нaдaлi комплексний шдхщ при розробцi басейнових схем використання водних i зе-мельних ресурЫв. Можна оцiнити обсяги робгг, якi потрiбно виконати. Якщо загальна довжина всix паспортизованих водотокiв по 14 басейнах становить
1524 км, то розчистки i регулювання потребують водотоки, загальна довжина яких - 1080 км. Прирусловi лiсосмуги юнують на площi 744 га, що становить лише 14 % вщ необхщного. А всього по басейнах цих рiчок потрiбно викона-ти залуження i залiснення на площах вщповщно 3000 i 2784 га, посадити ль созахиснi смуги на 4016 га, реконструювати 231 гщротехшчну споруду i 179 ставкiв, спорудити 67 гноесховищ, 9 звалищ тощо. Для порiвняння - загальна площа юнуючих прируслових лiсосмуг на малих рiчках областi стано-вить приблизно 3748 га.
В област дiе "Програма захисту земель вщ водно! та вiтрово! ерози, iнших видiв деградацi! земель", яка передбачае у 1995-2011 рр. створення завершено! системи полезахисних люосмуг i лiсонасаджень, що регулюють стж. При цьому потрiбно додатково провести люонасадження на площi 23,4 тис. га, створити 63,0 тис. га люонасаджень по ярах, балках, на шсках, на берегах рiчок та водойм. Реалiзацiя лише цiе! програми потребуе солiдних ка-пiтальних вкладень - 759,1 млн грн за цшами 2009 р. Джерелами фшансуван-ня цих витрат е державш капiтальнi вкладення i держбюджет, а також кошти за вiдшкодування збитюв сiльгоспвиробництву за вiдведенi продуктивнi угщ-дя, кошти господарств. У ходi дослiдження було встановлено, що бшьшють малих рiчок Вiнницько! областi вщчувають вплив забруднення стiчними водами промислових пщприемств, сiльськогосподарського виробництва, кому-нального господарства. Щорiчно у рiчки областi скидаеться близько 163 тис. т забруднювальних речовин. Малi рiчки регiону замулюються, тому що тран-спортуюча здатнiсть водного потоку знижуеться пщ дiею вiдбору значних об,емiв води. Дуже чутливий водний режим малих рiчок областi до односто-роннього зниження рiвня грунтових вод, що вщбуваеться пiд час мелюраци земель i при вiдборi пщземних вод. Крiм цього, дослiджено зменшення стоку малих i середнiх рiчок областi, проаналiзовано основнi екологiчнi проблеми гщроресурЫв суходолу (зарегулювання, обмiлiння, заболочення), запропоно-ванi шляхи щодо покращення ситуаци.
Зважаючи на високу вартють робiт з оздоровлення малих i середнiх рь чок областi та обмеження !х можливого фiнансування, першочерговими ма-ють бути не кашталомютю заходи, якi дадуть змогу у найближчi два-три роки стабшзувати становище. Це - закiнчення паспортизаци рiчок i розроблен-ня на !х основi заходiв з оздоровлення !х екосистем. Згiдно зi ст. 32 Водного кодексу Укра!ни фшансування заходiв з охорони малих i середнiх рiчок, вщ-новлення !х екосистем мае здiйснюватись з державного i мiсцевих бюджетiв в межах надходжень вщ зборiв за використання води та за скидання забруднювальних речовин [1]. Враховуючи, що практично 99 % загального обсягу забору води з поверхневих джерел здшснюеться з водних об'екпв загально-державного значення, 80 % загальних зборiв надходять до державного бюджету. Таким чином, державний бюджет мае бути основним джерелом фшансування водоохоронних заходiв в область Висновки:
1. Яюсть води у поверхневих водоймах обласп за основними показниками знаходиться на р1вт 2009 р. { навггь дещо покращилася. Цьому сприяло
зменшення обсяпв скиду забруднених вод пiд час збшьшення o6'eMÏB скиду нормативно очищених. Загалом вода поверхневих водойм Вшнич-чини за бiльшiстю хiмiчних показниюв безпечна. У р. Пiвденний Буг спостер1галися незначнi перевищення вмiсту оргатчних речовин. Згiдно з даними радюлопчного контролю, радiацiйна обстановка поверхневих вод басейну рiчки Пiвденний Буг благополучна;
2. Сумарний забiр води, порiвняно з 2009 р., в област зменшився вiд 708,4 до 625,9 млн м3. Скид нормативно очищених збшьшився 5,8 до 12,2 млн
3 з ^
м , а забруднених зменшився з 67,9 по 57,5 млн м . Найвагомшим фактором забруднення водойм залишаеться незадовшьна робота окремих очисних споруд каналiзацiï або ïx вщсуттсть. Темпи будiвництва, ре-конструкцп та модертзацп ОСК залишаються незадовiльними. У семи райцентрах област взагалi вщсутт централiзованi системи каналiзацiï.
3. На територи областi експлуатуеться 55 очисних споруд каналiзацiï бюло-гiчного та мехатчного типу очищення зворотних вод, потужтсть яких становить 88,5 млн м3 / рiк. У минулому роцi удвiчi збiльшено потужтсть очисних споруд ВАТ мВiнницький ол1ежиркомбшат". Продовжува-лося будiвництво очисних споруд у смт Пщанщ, вирiшувалися питання про початок ïx будiвництва в м. Немировi та смт Оратовь Пройшов еко-логiчну експертизу проект ОСК у смт. Чертвцях. Одними з найбшьш аг-ресивних е спчт води пiдприемств iз перероблення молока.
4. На Шаргородському молокозаводi проведено реконструкцiю очисних споруд, на Жмеринському - видiлено кошти на тдключення до мiськиx ОСК. Але на бшьшосп пiдприемств цiеï галузi питання очистки стiчниx вод не виршуеться i вони здебiльшого вивозяться на поля фшьтрацп;
5. Покращенню якостi поверхневих вод значною мiрою повинно сприяти упорядкування прибережних захисних смуг та водоохоронних зон водних об'екпв. Однак через вщсуттсть коштiв виконання проектних робiт та винесення в натуру прибережних захисних смуг рiчок та iншиx водойм практично не ведеться.
Лггература
1. Водний Кодекс УкраТни. Постанова ВР № 214/95 // Вщомосп Верховно'1 Ради Украши вщ 06.06.1995 р.
2. Водне господарство в УкраЫ / за ред. А.В. Яцика, В.М. Хорева. - К. : Вид-во "Генеза", 2000. - 437 с.
3. Еколопчна безпека Вшниччини : монограф1я / за заг. ред. Олександра Мудрака. -Вшниця : ВАТ "Мюька друкарня" - 2008. - 456 с.
4. Методика з упорядкування водоохоронних зон р1чок Украши. - К. : Вид-во УкрНДЮЕП, 1999. - 40 с.
5. Нащональна доповщь про стан навколишнього природного середовища в Укрш'ш у 1999 рощ. - К. : Вид-во Мш. екологп та природних ресурав Украши, 2000. - С. 11-14.
6. Паламарчук М.М. Нове життя малих р1чок / М.М. Паламарчук, О.З. Ревера. - К. : Вид-во "Урожай", 1991. - 195 с.
7. Перехрест B.C. Малим р1чкам - чистоту i повноводнють / B.C. Перехрест, Т.А. Чеку-шкина. - К. : Вид-во "Урожай", 1984. - С. 45-51.
8. Левкчвський С.С. Ращональне використання i охорона водних ресурав / С.С. Лев-кiвський, М.М. Падун : пщручник. - К. : Вид-во "Либщь", 2006. - 280 с.
9. Участь громадськосл у збереженш малих рiчок Украши : матер. загальнонащонального семiнару i Першо'1 робочо'1 зустрiч Украшсько'1 рiчковоï мережъ - К. : Wetlands International, 2003. - 136 с.
10. Фильчагов Л.П. Возрождение малых рек / Л.П. Фильчагов, В.В. Полищук. - К. : Вид-во "Урожай", 1989. - 213 с.
11. Экологическая геология Украины : справ. пособ. / Е.Ф. Шнюков, В.М. Шестопа-лов, Е.А. Яковлев. - К. : Вид-во "Наук. думка", 1993. - 407 с.
12. Яцик А.В. Экологические основы рационального водопользования / А.В. Яцик. - К. : Вид-во "Генеза", 1997. - С. 37-49.
Рябоконь С.В. Экологические проблемы естественного потенциала гидроресурсов Винницкой области
Осуществлен анализ естественного потенциала гидроресурсов Винницкой области как важных составляющих современных аквальних ландшафтов Восточного Подолья, с акцентом на познание генезиса, развития, современного экологического состояния, оценки водных ресурсов.
Ключевые слова: бассейн, водные экосистемы, растительность, экологическая ценность, паспортизация.
Ryabokon S.V. Ecological problems of self-potential of water resources in Vinnytsya region
The was analyst of self-potential of water resources of Vinnytsya region is carried out, as important constituents of modern aqua landscapes of East Podilya, with an accent on cognition of genesis, development, modern ecological state, estimation of aquatic resources.
Keywords: reservoir, water ecosystems, hydrophilic plants, ecological value, paspor-tization.
