Шляхи формування професійної компетентності під час вивчення вищої математики у курсантів вищих морських навчальних закладів Текст научной статьи по специальности «Науки об образовании»

PHYSICAL AND MATHEMATICAL EDUCATION

Has been issued since 2013.

Scientific journal

ISSN 2413-158X (online) ISSN 2413-1571 (print)

Науковий журнал Ф1ЗИКО-МАТЕМАТИЧНА ОСВ1ТА

Видасться з 2013.

http://fmo-journal.fizmatsspu.sumy.ua/

Спичак Т.С. Шляхи формування профеайно: K0MnemeHmH0cmi nid час вивчення вищо: математики у KypcaHmie вищих морських навчальнихзаклад'в //Ф'вико-математична осв'та : науковий журнал. - 2017. - Випуск 4(14). - С. 97-102.

Spychak T. Ways of forming professional competence while studying higher mathematics in the coursants of higher marine educational institutions // Physical and Mathematical Education : scientific journal. - 2017. - Issue 4(14). - Р. 97-102.

ШЛЯХИ ФОРМУВАННЯ ПРОФЕОЙНОТ КОМПЕТЕНТНОСТ1 П1Д ЧАС ВИВЧЕННЯ ВИЩО1 МАТЕМАТИКИ У КУРСАНТ1В ВИЩИХ МОРСЬКИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАД1В

Анота^я. Дана стаття присвячена можливостям формування профеайно)' компетентност'1 у курсантiв вищих морських навчальних закладiв, засобами вищо)' математики. Описан недол'жи слабко)' математично)' тдготовки курсантiв. На основi анал'зу психолого-педагог'мно)' лiтератури та власного педагог'нного досв>ду визначено терм>н «профеайна компетентшсть» та досл'!дженш особливостi ))' формування у процеа практичного навчання. Запропоновано формування профеайно)'компетентност '1, за рахунок: профеайно)' спрямованост'1 викладання вищо) математики, зростання частки самостшно)' роботи у навчально-тзнавально)' д'тльност'! курсанта; використання iнформацiйно комунiкацiйнi технологи у навчальному процеа; навчання викладач>в використанню технологiй формуванню профеайно)' компетентност'1.

Розглянут'1 можливост'1 використання задач м'жпредметного зм>сту, при формуваннi базових ключових компетентностей, а також формуваннi загально)' математично)' культури та наукового свiтогляду курсантiв. Описан функци задач м>жпредметного змсту. Продемонстровано, необх'дшсть здйснення взаемозв'язку дисциплiн у пiдготовцi фахiвцiв, що диктуеться особливiстю сучасно)' науки та характеризуется взаемопроникненням галузей теоретичних > практичних знань: специфiкою сучасного ринку прац^ який вимагае в'д фахiвцiв комплексних знань та вм>нь. Пров'дне мсце в систем> формування профеайно)' компенетност'1 выводиться формуванню iнформацiйно'í складово)' математично)' компетентност'1.

Ключовi слова: профеайна компетентшсть, компетентшсний п'дх'д, вища математика, математична тдготовка, iнформацiйна компетентшсть.

Постановка задачи Проблема подготовки висококвалiфiкованого фахiвця в умовах нового розвитку системи осв^и УкраТни та и штеграци в европейський освгнш проспр належить до числа актуальних психолого-педагопчних проблем осв^и нашоТ краТни. Особливо гостро ця проблема торкаеться фахiвцiв, як працюють на мiжнародному ринку пращ, до яких належать випускники вищих морських навчальних закладiв (ВМНЗ). Сучасна дiяльнiсть фахiвця морськоТ галуз^ офщерського складу, пов'язана iз застосуванням знань та вмшь у галузi експлуатаци, дiагностування та прогнозування ресурав сучасноТ морськоТ техшки, оргашзаци ТТ безпечного та ефективного використання. Екстремальш умови пращ, вщповщальшсть за життя ектажу, постшне оновлення професшноТ техшки вимагае вщ керiвникiв структурних шдрозд^в судна мати високий рiвень професшноТ майстерносп, ум^и аналiзувати ситуащю та знаходити ТТ нестандарты розв'язки, доводити та аргументувати свою точку зору, опановувати та передавати набут знання шдлеглим, мати творчий тип мислення, волод^и здатшстю приймати ршення в критичних ситуащях, що в свою чергу ставить перед ВМНЗ задачу активноТ реалiзацiТ компетентшсного пщходу та пщсиленням мiждисциплiнарноТ штеграци.

У контекст цих вимог перехщ до освiти нового формату, в основi якоТ лежить компетентшсний пщхщ, передбачае використання нових принцитв та методiв професiйного навчання, як ^рунтуються на мiцнiй

УДК 37.378(07)

Т.С. Спичак

Херсонська державна морська академ 'т, УкраУна

gb-xbckj@ ukr.net

фундаментальна основк Вища математика закладае теоретичну базу для вивчення фундаментальних дисциплш: фiзика, шформатика, загальнонаукових: теоретичнi основи електротехшки, основи термодинамти теплопередачу пдромехашки, електричнi машини, судновi автоматизованi електроенергетичнi системи, метрологiя та електричш вимiрювання, теоретична механiка, ошр матерiалiв, термодинамiка тощо; професiйних: техшчна експлуатацiя електричного та електронного обладнання, елементи автоматики, електрошка i схемотехшка, теорiя автоматичного управлiння, тощо.

Проте практика показуе, що випускники ВМНЗ мають не високий рiвень математичних знань у професшнш сферi: досить низький рiвень переносу математичних знань на фаховi дисциплiни, з точки зору багатьох курсанпв, математика вивчаеться для «загального розвитку». Як правило, готовшсть курсантiв випускних курсiв застосовувати набут фундаментальнi знання при розв'язанш професiйних задач майже вiдсутня, математичш знання не достатньо впливають на формування професшноТ компетентностi курсанта.

Мета статп. Розглянути шляхи формування професшноТ компетентносл пiд час навчання математики.

Для досягнення даноТ мети в робот ставилися такi завдання:

- розкрити рiзнi сучаснi тлумачення термшу «професiйна компетентшсть»;

- визначити завдання та шляхи формування професшноТ компетентности в процес навчання математики;

- з'ясувати можливост пiдвищення професшноТ компетентностi, шд час вивчення теми «Комплекснi числа» у курсанпв ВМНЗ.

Методи дослщження. Для досягнення поставлено! мети нами було використано такi методи дослщження: аналiз психолого-педагопчноТ лiтератури, узагальнення педагопчного досвiду з проблем формування професшноТ компетентносл майбутнiх випускникiв ВМНЗ.

Аналiз актуальних дослiджень. Аналiз педагопчноТ та методичноТ лiтератури свiдчить про те, що поняття термшу «професшна компетентшсть» (ПК) вперше з'явилося у педагопчшш лiтературi наприкiнцi минулого столiття в роботах провщних педагогiчних науковцiв того часу Ю.К. Бабанського та В.О. Сластьонша, як одшеТ iз категорш професiоналiзму [2, с.107].

Так на думку В.О. Сластьонша ПК - це штегральна характеристика дтових та особиспсних якостей спецiалiста, яка вщображае не тiльки рiвень знань, умшня, досвiду достатнiх для досягнення цтей професшноТ дiяльностi, але й сощально-моральну позицiю особистостi [8, с. 324].

бвропейськ науковцi М. Альге та Ф. Мар'е визначають професiйну компетенцш як сукупнiсть емоцiйних, пiзнавальних та психомоторних дш ефективноТ дiяльностi.

Науковець С. Молчанов розглядае компетентшсть як системне поняття, а компетенщю - як ТТ складову [4, с. 141]. Також з позици системного шдходу ПК, на думку науковщв Т.Т. Браже та Н.1. Запрудського, розумiеться як певна система, що штегруе знання, умiння, навички, професшно значущi якостi особистостi, яка забезпечуе виконання особистих професiйних зобов'язань [3, с. 123]. До того ж, важливим компонентом ПК е штегроваш показники культури ( мова, стиль, ставлення до себе i своеТ дiяльностi).

За концепцiею контекстного шдходу до навчання, що пропонуе А.О. Вербицький, ПК трактуе як систему знань i вмшь [1, с. 103]

Поняття ПК, за педагопчним словником, мае таку редак^ю «сукупшсть знань, умшь, необхiдних для ефективноТ професшноТ дiяльностi, умiння аналiзувати, передбачати результати професшноТ дiяльностi, використовувати шформацш» [7, с. 15].

Теоретичний аналiз рiзних пiдходiв до розумiння поняття ПК надае нам можливiсть зробити висновок, що ПК ятсть особистосп, яка дозволить працювати в команда постiйно навчатися та бути висококвалiфiкованим спецiалiстом за обраним фахом.

Проблема формування ПК зажди цiкавила науков^в, проте зараз, у перiод реформацп нашоТ держави, це питання набуло особливоТ актуальностi. Шляхи формування ПК в своТх роботах розглядали вчеш з точки зору методологiчного шдходу: В.Андрущенко, Ю.Афанасьев, М. Вачевський, В. Кремень, П. Саух; вивчення рiзних складових ПК: А. Есаулов, О. Павленко, В. Сафонова; удосконалення ролi математичних дисциплш у процеа формування ПК £.А.1ванченка, Г. Чопорова та шшк

Виклад основного матерюлу. Керуючись попередшм аналiзом психолого-педагогiчноТ лiтератури та досвщом пiдготовки курсантiв ВМНЗ, слщ зазначити, що викладання фундаментальних дисциплш (а саме ВМ), неможливе без використання прикладноТ спрямованостi курсу ВМ. Формуючи ПК курсанта, необхiдно постшно стимулювати його до професiйного самовдосконалення, формувати в нього тат якосп особистостi як: лiдерство, повага до себе, здатшсть до рефлексГТ.

Ураховуючи рiзнi способи визначення ПК, ми пропонуемо, що основш компетенцГТ майбутнього мореплавця повинш складатися iз особиспсних, науково-дослiдницьких, соцiально-гуманiтарних та фахових. Незважаючи на досить високий рiвень мотиваци першокурсникiв до опанування майбутньою спе^альшстю, професiя моряка сьогоднi одна iз найпопулярнiших в нашiй краТнi. Слабка шктьна пiдготовка з математики та фiзики створюе великий бар'ер мiж бажанням навчатися та можливостями «вчорашнього» абiтурiента.

Ураховуючи низький piBeHb математичноТ пщготовки курсанпв першого курсу ВМНЗ, необхщно побудувати методичну систему навчання ВМ, реалiзацiя якоТ забезпечить корекцiю прогалин шктьного курсу математики, та за рахунок демонстрацп прикладного характеру математичних положень, активiзувати навчальну дiяльнiсть курсанта, паралельно формуючи основу його ПК.

З метою реалiзацN описаних вище положень у курсi ВМ у ВМНЗ нами було здшснено наступне:

- на основi аналiзу зм^у загальнопрофесiйних i спецiальних дисциплiн виконано добiр конкретних вузлових питань навчального матерiалу, засвоення якого необхiдне курсантам для вивчення природничо -наукових, загально техшчних та професшних дисциплш;

- для бiльш вдалого опанування навчального матерiалу ВМ першого курсу та реалiзацiТ' принципу наступностi ВМ зi шкiльним курсом математики, Херсонська державна морська академiя (ХДМА) ввела на першому курсi предмет «Базова математика», за рахунок чого лтвщовано прогалини шкiльних знань;

- установлено розбiжностi в термшологи, яку використовують викладачi ВМ та спецiальних дисциплш, вивчено питання про можливост ТТ узгодження в математицi й сумiжних дисциплiнах, визначено способи упорядкування термшолопчного апарату i розкрито можливостi його використання на заняттях ВМ;

- виявлено шляхи формування основних понять, умшь i навичок та Тх конкретизацп у ВМ й шших дисциплiнах, що забезпечують Тх взаемозв'язок.

Ураховуючи структуру i змiст дисциплш природничо-наукового, загально професшного та спещального циклiв, Тх мiсце й роль у загальнш системi навчання та, спираючись на досвiд роботи викладачiв математики ХДМА ми видiлили та обфунтували основнi принципи формування основ ПК у майбутшх випускникiв ВМНЗ.

Першим i головним етапом формування ПК мае стати професшна спрямовашсть викладання ВМ:

- забезпечення викладання навчального предмета ВМ iз урахуванням стандарту УкраТни та вiдповiдно до стандартiв Мiжнародноí морськоТ оргашзаци (англ. International Maritime Organization, IMO)-MODEL COURSE 7.04- Officer in charge of an engineering watch;

- викладання мае враховувати майбутню професшну дiяльнiсть курсанта;

- формування вмшь та навичок до розв'язання задач, орiентованих на професшне зростання, ям виконують функцiю до мотивацп вивчення ВМ.

У системi формування ПК пщ час навчання математики у ВМНЗ використання задач мiжпредметного змiсту, якi забезпечують змiстову компоненту навчального процесу i спрямованi на досягнення запланованих цшей, можна видiлити в якост основних систему задач мiжпредметного змiсту, яка виступае як пщсистема навчальних задач з математики. Прикладн завдання - це завдання, поставлен поза математикою, але розв'язуються математичними методами [5, с. 20]. Основы функцп системи мiжпредметних задач можна представити у виглядi рисунку 1.

ФУНKUII СИСТЕМИ М1ЖПРЕДМЕТНИХ ЗАДАЧ 3 МАТЕМАТИКИ

Формування мотивацм да вивчення математики як, необидна! силадова! прйфесмно

ком петснтн ocii

Фун^я поглиблення

ПОГЛнбЛЮЁ 1МГСТ, рОЗшИрЮЁ

матвматичн! пю-няття, розкривае |'х эм1ст з урахуаанняги ао'язюе математики ¡з профессиями лисиигтлшами

Функция 1нгеграцГ| на вчэ льних ди сцмп л!н фундаментального тэ

Форму? yMIHHfl

використоаувати

иатематичнр знания та вм|ння не=дбшды э Тх ПОдал ьшОму iU&4Jnni

Забеэпечуе формуенкня

SlwiHHfl ПОСДНуВЗТИ

нау ков1 знанмэ pijник навчальних дисциплш

ФункцГя наукового розвитку

Розв-ивэе yHieepcan^Hi мет-Оди гиянаннн

анапЬ I синтез абстрагуваннл, уаагэяьнення, 1мдукизя та дсдукц1я. моделюсання

Рис. 1

Другим етапом формування ПК е зростання частки самостшноТ роботи у навчально-тзнавальнш дiяльностi курсанта, яка пов'язана з формуванням професшноТ самостшносп майбутнiх фахiвцiв - риси спещал^а, котра виявляеться в його вмшш спланувати професiйну дiяльнiсть, органiзувати власш зусилля на

реалiзацiю запланованих дш, критично оцшити отримаш результати своеТ роботи та здшснити самоаналiз виконаноТ дiяльностi. З цих пiдстав органiзацiю самостшноТ роботи пiд час вивчення ВМ у ВМНЗ вважатимемо запорукою шдвищення якостi ПК майбутнiх мореплавцiв.

Перехщ до шформацшноТ фази розвитку сусшльства обумовив необхiднiсть доповнити математичну компетентшсть якостями особистосп, якi забезпечують готовшсть курсанта комплексно використовувати в професшнш дiяльностi математичнi методи й сучасш iнформацiйно-комунiкативнi технологи (1КТ), на що наголошуеться у Державному стандартi подготовки майбутнiх морякiв, де зокрема у розд^ V зазначаеться, що ПК фахiвцiв морськоТ' галузi, пов'язанi з готовшстю застосовувати пакети прикладних програм та iншi (1КТ) у математичному моделюванш, при iнженерних розрахунках. Отже, трелм етапом формування ПК е використання 1КТ у навчальному процеа. З цих шдстав курсантовi необхщш не тiльки знання про 1КТ, якi вiн отримав на уроках шформатики, а й здатнiсть використовувати Тх у процесi математичного моделювання в навчально-пiзнавальнiй дiяльностi, яку необхщно формувати пiд час навчання математики. Завданням цього етапу формування ПК е а) досвщ використання 1КТ у процеа математичного моделювання при розв'язуванш професшно-спрямованих математичних завдань; б) умшня вирiшувати професiйно-спрямованi математичнi завдання на основi побудови й дослщження математичних моделей з використанням 1КТ; в) розумiння курсантами актуальностi володшня досвiдом розв'язування професiйно спрямованих завдань на основi комплексного використання математичних методiв та 1КТ.

Доцiльнiсть включення до шляхiв формування ПК четвертого етапу, пов'язаного iз пiдготовкою викладачiв до здiйснення щеТ роботи, е пщготовка викладачiв до здiйснення щеТ роботи та обумовлена потребою останшх у вiдповiднiй пiдготовцi, яка передбачае ознайомлення Тх зi змiстом задач мiж предметного змiсту, iз можливими формами оргашзаци самостшноТ роботи курсанлв, орiентованоТ на формування ПК, iз програмами (GRAN-1; Maple; Matlab тощо), застосуванню яких треба навчити курсанлв у процесi вивчення ВМ.

Наведемо приклад формування ПК шд час вивчення теми "Комплексш числа» на навчальних заняттях

з ВМ.

Методи елементарноТ алгебри дозволяють достатньо просто дослщжувати електричнi ланцюги постiйного струму. При розрахунку лшшних електричних кш на основi миттевих значень струмiв та напруг, що змiнюються по синусоТдальному закону, виникають великi складнощк Ефективним методом розрахунку ланцюгiв змшного струму, що ^рунтуеться на застосуванш комплексних чисел.

Спочатку пропонуемо курсантам розглянути основш теоретичнi положення курсу електротехшки та скласти конспект, виписати основш формули та об^рунтувати Тх. Для цього пропонуемо заздалепдь пщготовлений теоретичний матерiал та перелiк основних понять даноТ теми, на як потрiбно звернути увагу, а саме: ци^чна частота коливань електричного кола; ампл^уда коливань; циклiчна частота; кутова швидмсть; фаза коливань; векторна дiаграма; комплексна амплiтуда коливань; метод комплексних ампл^уд. Обов'язково звертаемо увагу на рiзницi в понятiйному апаратi ВМ та електротехшки. Так, уявна одиниця позначаеться J в багатьох математичних л^ературних джерелах та пщ час

вивчення математики I, дшсна та уявна оа комплексно! площини, позначаються символами + Re та +Im

або +1 та +J, комплексне число - символом Z або Am та аргумент комплексного числа позначаеться в градусах.

Перед виконанням розрахункових завдань, пропонуемо курсантам вiдповiсти на тат запитання:

1. Як виконуеться додавання та вщшмання комплексних чисел, що задаш в векторнш формi?

2. Як виконуеться множення та дшення комплексних чисел, що задаш в векторнш формi?

3. В чому полягае властивiсть модуля суми, рiзницi комплексних чисел?

ж

4. Яке комплексне число можна вважати оператором повороту на кут — ?

5. Яке комплексне число можна вважати оператором, який переводить комплексний вектор в протилежний йому вектор?

6. Чи можна використовувати комплексш числа в електротехш^? У яких роздтах? У чому полягае метод комплексних амплп"уд?

Пкля об^рунтування кожноТ вщпов^ та озброТвшись необхiдною базою знань, ми приступаемо до розв'язання практичних задач, пропонуючи заздалепдь сформоваш рiвневi завдання, що визначаються рiзним ступенем самотностк а) для слабких курсантiв пропонуються приклади задач iз розв'язками, оцшка виставляеться за вiдповiдi на питання до розв'язку; б) студентам середнього рiвня готовносп пропонуються тi ж самi завдання iз алгоритмом розв'язку; в) завдання для сильних курсанлв полягали в пропозици самостiйно розв'язати задачу мiжпредметного змiсту.

Висновок: Ураховуючи все вищесказане, можна видiлити першочерговi задачi сучасноТ морськоТ освiти. По перше, викладання ВМ у ВМНЗ мае бути спрямовано на формування ПК майбутнього фахiвця

морськоТ галузк З цiею метою навчальний матерiал курсу ВМ мае бути узгоджено з фундаментальними, загальнотехшчними та спещальними дисциплiнами, та представляти собою iнтегровану частину теоретичноТ подготовки спецiалiста, а не бути автономною дисциплшою. По друге, у кура ВМ сформувати пiдсистему теоретичних знань та вмшь, що будуть сприяти вивченню профтьних дисциплiн, та створити банк задач мiжпредметного змiсту, як продемонструють використання математичних знань при розв'язанш професiйних задач. По трете, технолопя формування ПК курсантiв обов'язково повинна супроводжуватись формуванням основ науковоТ дiяльностi.

Список використаних джерел

1. Вербицкий А. А. Активное обучение в высшей школе: контекстный подход / А. А. Вербицкий. — М. : Высш. шк., 1991. — 207 с.

2. Горобець С.А. Теоеретичш засади проблеми формування професшноТ компетентности майбутнього фахiвця-економiста /С.А. Горобець // Вкник Житомирського держ. ун-ту iм.l.Франка. - 2007. - Випуск 31. С. 106-109.

3. Дибкова Л. М. 1ндивщуальний пщхщ у формуванш професшноТ компетентности майбутшх економ^в : дис. ... кандидата пед. наук : 13.00.04 / Л. М. Дибкова ; АПН УкраТни ; 1нститут вищоТ осв^и. - К., 2006. -227c.

4. Молчанов С. Г. Теория и практика аттестации педагогических и руководящих работников образовательных учреждений / С. Г. Молчанов. - Челябинск : Челябин. гос. у-т, 1998. - 255 с.

5. Новиков П.Н. Исследование особенностей межпредметных связей в средних профессиональных-технических училищах: автореф. На соискание уч.степени канд.пед.наук: 13.00.02 / П.Н. Новиков. - М., 1975-26с.

6. Первутинский В.Г. Современные подходы к развитию проффесиональной компетентности студентов: монография / В.Г.Первутинский.- Спб., 2002.

7. Професшна освп"а: словник : навч. поаб. / уклад.: С. У. Гончаренко та ш.; за ред. Н. Г. Ничкало. - К., 2000. - С. 78.

8. Сластенин В. А. и др. Педагогика : учеб. пособ. для студ. высш. пед. учеб. заведений / В. А. Сластенин, И.Ф. Исаев, Е. Н. Шиянов ; под ред. В. А. Сластенина. — М. : Издат. центр «Академия», 2002. — 576 с.

9. Хуторской А.В. Ключевые компетентности как компонент личностно-ориентированого образования / А.В. Хуторской // Народное образование. - 2003. - №2. - С. 58-64.

Reference

1. Verbytskyy A. A. Aktyvnoe obuchenye v vbisshey shkole: kontekstny podkhod / A. A. Verbytskyy. — M. : Vyssh. shk., 1991. — 207 s.

2. Horobets' S.A. Teoeretychni zasady problemy formuvannya profesiynoyi kompetentnosti maybutn'oho fakhivtsya-ekonomista /S.A. Horobets' // Visnyk Zhytomyrs'koho derzh. un-tu im.I.Franka. - 2007. - Vypusk 31. S. 106-109.

3. Dybkova L. M. Indyvidual'nyy pidkhid u formuvanni profesiynoyi kompetentnosti maybutnikh ekonomistiv : dys. ... kandydata ped. nauk : 13.00.04 / L. M. Dybkova ; APN Ukrayiny ; Instytut vyshchoyi osvity. - K., 2006. - 227 c.

4. Molchanov S. H. Teoryya y praktyka attestatsyy pedahohycheskykh y rukovodyashchykh rabotnykov obrazovatelnskh uchrezhdenyy / S. H. Molchanov. - Chelyabynsk : Chelyabyn. hos. u-t, 1998. - 255 s.

5. Novykov P.N. Yssledovanye osobennostey mezhpredmetnbikh svyazey v srednykh professyonalnikh-tekhnycheskykh uchylyshchakh: avtoref. Na soyskanye uch.stepeny kand.ped.nauk:13.00.02 / P.N. Novykov.-M., 1975-26s.

6. Pervutynskyy V.H. Sovremennbie podkhodbi k razvytyyu proffesyonal'noy kompetentnosty studentov: monohrafyya / V.H.Pervutynskyy.- Spb., 2002.

7. Profesiyna osvita: slovnyk : navch. posib. / uklad.: S. U. Honcharenko ta in.; za red. N. H. Nychkalo. - K., 2000. -S. 78.

8. Slastenyn V. A. y dr. Pedahohyka : ucheb. posob. dlya stud. vыssh. ped. ucheb. zavedenyy / V. A. Slastenyn, Y.F.Ysaev, E. N. Shyyanov ; pod red. V. A. Slastenyna. - M. : Yzdat. tsentr «Akademyya», 2002. - 576 s.

9. Khutorskoy A.V. Klyuchevыe kompetentnosty kak komponent lychnostno-oryentyrovanoho obrazovanyya / A.V. Khutorskoy // Narodnoe obrazovanye. - 2003. - #2. - S. 58-64.

WAYS OF FORMING PROFESSIONAL COMPETENCE WHILE STUDYING HIGHER MATHEMATICS IN THE COURSANTS OF HIGHER MARINE EDUCATIONAL INSTITUTIONS.

Spychak Tatyana

Kherson state maritime academy, Ukraine Abstract. This article is devoted to features of formation of professional competence of cadets of higher marine educational establishments, means of higher mathematics. The weak mathematical preparation of students.

Based on the analysis of psychological and pedagogical literature and our own teaching experience defined the term "professional competence" and the study of the features of its formation in the process of practical training. The proposed formation of professional competence, due professional orientation of teaching mathematics, the increase in the share of independent work in learning and cognitive activity of the student; the use of information and communication technologies in the educational process; training of teachers on the use of technology formation of professional competence.

The possibilities of the use of the task cross-curricular content, the formation of the basic key competences, as well as the formation of General mathematical culture and the scientific worldview of students. Describes the functions of the task cross-curricular content. Demonstrated the need for interrelation of disciplines in training, is dictated by the peculiarity of modern science and is characterized by the interpenetration of industries theoretical and practical knowledge: the specificity of the modern labour market, which requires a comprehensive professional knowledge and skills. The leading place in system of formation of professional companynot is given to the formation of the informational component of mathematical competence.

Key words: professional competence, competence approach, higher mathematics, mathematical preparation, information competence.