CC BY
29
вiльнюються (У > 1), а у випадку розтягу (I < 1) - прискорюються. Це означав, що у деформованiй деревинi перенесення вологи обумовлене не тшьки силами дифузи (grad и) та термодифузи ^гаё Т), але i дieю полiв деформацiй.
Лiтература
1. Лыков А.В. Теория сушки. - М.: Энергия, 1968. - 472 с.
2. Серговский П.С., Расев А.И. Гидротермическая обработка и консервирование древесины: Учебник для вузов. - 4-е изд., перераб. и доп. - М.: Лесн. пром-сть, 1987. - 360 с.
3. Соколовський Я.1. Деформативнють деревини й деревностружкових плит з1 змшни-ми потенщалами тепломасоперенесення: Автореф.... д. т. наук. - Льв1в: Свгт, 2001. - 34 с.
4. Поберейко Б.П. 1дентиф1кащя напружено-деформ1вного стану деревини 1з змшним во-логовмютом. - Дис.... канд. тех. наук: 05.05.07 - Машини та процеси лю1вничого комплексу.
5. Шостак В.В., Ацбергер Й.Л. Копинець З.П. Вплив режиму сушшня на трщиноут-ворення деревини// Наук. вюник УкрДЛТУ: Зб. наук.-техн. праць. - Льв1в: УкрДЛТУ. -2005, вип. 15.4.
6. Шкшь М.1. та ш. Вища математика: Пщручник: У 3 кн.: Кн.1. Анал1тична геометр1я з елементами алгебри. Вступ до математичного анал1зу. - К.: Либщь, 1994. - 280 с.
7. Седов Л.И. Механика сплошной среды, т. II. - М.: Наука, 1973. - 584 с.
8. Сеньк1в М.Т. Векторний 1 тензорний анашз: Текст лекцш. - Льв1в: Ред.-вид. вщдш Льв1в. ун-ту, 1990. - 146 с. _
УДК 674.02:621.923 Проф. В.М. Голубець, д-р техн. наук;
1.В. Петришак - НЛТУ УкраТни
ШЛ1ФУВАННЯ ПРОФ1ЛЬНИХ ДЕТАЛЕЙ ЖОРСТКО-ПРУЖНИМ АБРАЗИВНИМ 1НСТРУМЕНТОМ
Запропоновано схему шлiфування профшьних деталей, виготовлених з масив-но! деревини, жорстко-пружними абразивними шструментами та наведено результа-ти 1х виробничих випробувань на Прикарпатському МК.
Ключов1 слова: жорстко-пружний абразивний шструмент, абразивний сегмент, чистове шлiфування, масивна деревина, шорсткють поверхнi, глибина шлiфування.
Prof. V.M. Holubets; eng. I.V. Petrishak-NUFTof Ukraine Grinding profile adjustments of rigid-elastic abrasive instrument
The scheme of the profile details, manufactured from massive wood by rigid-elastic abrasive instrument have been proposed and also the results of its testing on Pricarpatskiy furniture factory are presented.
Keywords: rigid-elastic abrasive instrument, abrasive segment, grinding process, massive wood, roughness of wood surface, depth of grinding.
Пщвищення якост меблевих та столярних вироб1в на сучасному еташ розвитку меблево! й деревообробно! промисловост може бути виршене шляхом вдосконалення юнуючих та створення нових технологш, високопродук-тивного обладнання та шструменлв, використання природних матер1ал1в. З щею метою, у раз1 виготовлення як окремих вузл1в i деталей мебл1в, так i у раз1 оздоблення !х фасадних i робочих поверхонь декоративними елементами, використовують масивну деревину, переважно щнних твердолистяних порщ, а саме - дуба, бука, граба, ясена, що зумовлене задовшьними фiзико-механiчними та естетичними !х властивостями [1].
Шшфування е найбiльш поширеною i завершальною технологiчною операщею механiчного оброблення деревини та деревинних матерiалiв при ви-готовленнi меблевих та столярних виробiв. Деталi, що пройшли механiчне оброблення на стругальних i фрезерних верстатах, можуть мати на поверхнях мiсцевi виколи, вм'ятини, хвилястiсть, ворсиспсть i моховитiсть, якi не допус-каються у виробах. Основне завдання шшфування полягае у зняттi мiкронерiв-ностей з поверхнi оброблюваного матерiалу, що утворюються пiд час поперед-нiх операцiй механiчного оброблення, лжвщаци похибок форми i шдготовлен-ня оброблюваних поверхонь для якiсного виконання наступно! технолопчно! операци - опорядження. Адже, шорстюсть оброблених поверхонь брускових та щитових деталей не повинна перевищувати параметр Кшшах = 16 мкм при опоряджент нiтроцелюлозними i полiуретановими лаками i Кшшах = 32 мкм -при !х опорядженнi полiефiрними лаками та покривними емалями [2].
Тодi ж, необхщно зазначити, що вiдсутне у вггчизняному виробництвi спецiалiзоване шлiфувальне обладнання, i особливо необхiднi шлiфувальнi шструменти. Використання шлiфувальноl шкурки й шструменпв з не! не зав-жди забезпечуе яюсне та ефективне оброблення плоских та профшьних поверхонь деталей, виготовлених з масивно! деревини, а недолжи жорстких аб-разивних крупв унеможливлюють !х використання на данш операци [3]. А тому, досить часто на тдприемствах при шдготовленш профiльних деталей пiд опорядження, використовують ручну працю, яка при великих обсягах ви-робництва вкрай неефективна як з точки зору продуктивности так i якостi.
Саме такою гострою i нерозв'язаною була проблема, пов'язана з шль фуванням профшьних деталей, виготовлених з масивно! деревини, на При-карпатському МК. У технологiчному процесi виготовлення корпусних меблiв набору "Калина" було передбачено ручне 1-е i 2-е шлiфування поверхонь та ручне 1-е i 2-е шлiфування кромок профiльних деталей.
Для виконання дано! технолопчно! операци на комбiнатi створено дiльницю з шдготовлення профiльних деталей до опорядження. На дшьнищ у змiну працювало 15 робiтникiв. Використовуючи циклi та кусочки шлiфу-вально! шкурки рiзних номерiв зернистостi, шлiфування здiйснювалось вруч-ну i шорсткiсть поверхонь профшьних деталей доводилась, порiвнюючи И з еталоном, тобто вiд початково! Кшшах = 65 мкм до потрiбноl Кшшах = 16 мкм. Забезпечення тако! шорсткостi поверхонь профiльних накладок було надзви-чайно трудомiстким i неефективним. Використання ручно! працi на цш операци стало серйозною перешкодою для подальшо! штенсифжаци виробниц-тва, покращення якостi продукци та зменшення И собiвартостi.
Серед великого рiзноманiття профiльних деталей, якi використовува-лись при виробництвi меблевих виробiв на комбiнатi, було вiдiбрано про-фiльну погонну накладку, обсяги виробництва яко! найбiльшi - 1500 м пог. за змiну. Ця деталь, здебшьшого, виготовлялася з деревини бука, рщше - з деревини граба, дуба, ясена.
Враховуючи те, що ефективним шлiфування буде у раз^ коли абразив-ний шструмент знаходиться перпендикулярно до поверхнi оброблювано! де-талi, запропоновано наступну схему шлiфування (рис. 1):
3. Технолопя та устаткування деревообробних пiдприeмств
91
• шл1фування боково! профшъио! поверхш накладки;
• шл1фування верхиъо! заокруглеио! поверхш накладки.
Рис. 1. Схема шлiфування проф1льно'1 накладки:
1 - профыъна накладка;
2 - жорстко-пружний абразивний инструмент
Оскшьки жорстко-пружш абразивш шструменти шлiфують окремо рiзнi частини профшьно! поверхш накладки, то !х робочi поверхш повиннi мати контрпрофiлi тих поверхонь, як вони будуть обробляти. Профшьну ро-бочу поверхню абразивного шструмента отримують правлениям правильною головкою. Форма профшю правильно! головки повинна вщповщати профiлю поверхнi деталi, яка обробляеться. Профшювання i правления абразивного шструмента здшснювалось при взаемному обертаннi й притисканш до нього правильно! головки. При контакт правильно! головки з шструментом з його робочо! поверхш вириваються цiлi абразивнi зерна, частинки в'яжучого.
Твердiсть i зернистiсть абразивних сегмент1в вибрано такими, щоби у процес оброблення жорстко-пружнi iнструменти працювали в режимi само-загострення, а продуктившсть процесу шлiфування була максимальною [4].
Зпдно зi схемою оброблення, була проведена реконструкщя фрезерного верстата Ф-4, яка забезпечила плавну подачу, необхщне базування та яюсне оброблення профiльних погонних накладок у двох взаемноперпенди-кулярних площинах двома рiзнопрофiльними iнструментами (рис. 2).
Виробничi випробовування жорстко-пружних абразивних шструменлв на операцi! шлiфування профiльних деталей, виготовлених з масивно! дереви-ни, показали високу ефектившсть !х роботи. Так, стшюсть iнструмента (дов-жина шлiфування мiж правками) становила 1300... 1500 м пог., шорсткiсть об-роблених поверхонь деталей при постадшному триразовому шлiфуваннi кругами зернистостями ъ = 25, ъ = 16, ъ = 8 не перевищувала Кшшах = 32 мкм, ^шшах = 25 мкм, Кшшах = 16 мкм, вщповщно. Глибина шлiфування за один прохiд деталi коливалася вiд 0,01 мм до 0,06 мм. Загальний ресурс роботи абразивного шструмента становив орiентовно 50 000 м. пог.
Впровадження реконструйованого фрезерного верстата Ф-4 на Прикар-патському МК дало можливють механiзувати процес шлiфування профiльних накладок, шдвищити продуктивнiсть працi, яюсть оброблення, покращити умо-
ви пращ. Завдяки цьому впровадженню вдалося умовно вивiльнити чотирьох робiтникiв, а економiчний ефект становив 12400 крб. в цшах 1991 р. Необхщно зазначити, що iнструменти використовуються на Прикарпатському меблевому комбшап на сьогодш, а економiчний ефект за 2004 р. становить 1260 грн.
Рис. 2. Вигляд зверху реконструйованого фрезерного верстата:
1 - вертикальний жорстко-пружний абразивний инструмент; 2 - сты верстата;
3 - горизонтальний жорстко-пружний абразивний инструмент; 4 - напрямна лшйка;
5 - автоподавач
Висновки
1. Шл1фування плоских та профшьних поверхонь брускових деталей, виго-товлених з масивио! деревини, найефективтше тод1, коли жорстко-пружний абразивний шструмент працюе в режим! самозагострення.
2. При шл1фувант плоско!, випукло!' й ув^нуто!" поверхонь в режим1 самозагострення абразивний шструмент спрацьовуеться повшьно \ втрата ним початкового профшю не спостер1гаеться.
3. Для шл1фування випукло! та ув1гнуто! поверхонь оптимальна твердють абразивного шструмента повинна бути такою ж, як \ для шл1фування плоско! поверхт, тобто, бути в межах Нкр =100.130 МПа.
4. Для зменшення висоти мшронер1вностей фрезерованих поверхонь з Кштах = 65 мкм до Кттах = 16 мкм необхщне постадшне триразове шль фування абразивними шструментами з поступовим зменшенням !х номера зернистости, а саме: 1-е - ъ = 25.20; 2-е - ъ = 16.12; 3-е - ъ = 8.6.
5. При шл1фувант профшьно!" накладки, виготовлено!' з масивно!' деревини р1зних твердолистяних порщ, а саме - бука, дуба, граба, ясена, не вияв-лено ютотних вщмшностей як у довжит шл1фування за перюд стшкосп, глибит шл1фування, так \ в шорсткост оброблених поверхонь.
3. Технолог1я та устаткування деревообробних шдприемств
93
Лiтература
1. Уголев Б.Н. Древесиноведение с основами лесного товароведения. - М.: Лесн. пром-сть, 1986. - 368 с.
2. Технологические режимы и типовые технологические процессы изготовления мебели// Сб. технологических режимов и типовых технологических процессов отделки. - М.: ВПКТИМ, 1984. - 126 с.
3. Заяць 1.М. Обробка деревини i деревинних матерiалiв абразивами. - Л.: ЛДКФ "Атлас", 2001. - 210 с.
4. Петришак 1.В. Обгрунтування структурних параме^в жорстко-пружного абразивного iнструмента// Наук. вюн. НЛТУ Украши: Зб. наук.-техн. праць. - Л^в: НЛТУ Украши. -2006, вип. 16.3. - С. 70-75. _
УДК 674.093.24.06 Проф. В.М. MaKCUMie, д-р техн. наук;
доц. О. Б. Ференц, канд. техн. наук; доц. С. О. Манзт, канд. техн. наук; асист. З.П. Копинець; мол. наук. ствроб. А.О. Ференц - НЛТУ Украти
НОРМУВАННЯ ВИТРАТ ДЕРЕВИНИ У ПРОЦЕС1 ВИГОТОВЛЕННЯ ПИЛОМАТЕР1АЛ1В
Розроблено науково-обгрунтоваш нормативи витрат деревини у процес виго-товлення пиломатерiалiв з використанням с^чкопилкового обладнання.
Prof. V.M. Maksymiv; assist. prof. O.B. Ferents; assist.prof. S.O. Manzij;
assist. Z.P. Kopynets'; junior research worker А.О. Ferents -
NUFWTof Ukraine, L'viv
Wood consumption normalizing in timber production
Scientifically based wood consumption specifications in timber production with horizontal band will using have been worked out.
Люопильно-деревообробне виробництво продовжуе залишатись не тшьки одним i3 базових у промисловому комплекс Украши, а й, з врахуван-ням 11 сировинних ресурЫв та умов регюнального розташування, посщае про-вщне мюце. Не дивлячись на випереджаючий рют виробництва плитних ма-терiалiв, паперу, попит на традицшну продукцiю лiсопиляння - пиломатерь али, залишаеться стабiльним у всьому свт. Водночас iстотно покращились умови роботи люопильних пiдприемств. Продовжуеться iнтеграцiя люопи-ляння та iнших галузей люового комплексу кра1ни, змiнилась вартiсть енер-горесурсiв, стали жорсткiшими екологiчнi вимоги та обмеження. За таких об-ставин ще бiльш значимими стають вимоги ефективного використання деревини не тшьки у сферi виробництва, але i у сферi споживання.
Вказаш змiни, природне старiння шформаци й нагромадження нових, отриманих дослщних результатiв, привели до необхiдностi переробки керiв-них документiв з нормування витрат сировини i матерiалiв у виробнищв пи-ломатерiалiв.
Основне завдання нормування при витратi пиловочно! сировини в люо-пильному виробництвi - застосування у виробництвi й плануванш технiчно обгрунтованих i економiчно доцшьних норм витрати сировини i матерiалiв з метою 1х рацiонального розподшу i найбiльш ефективного використання [1].
