CC BY
9
Демкевич Л.И., Сафронова О.В., Уская А.М. Загрязнение кож для верха обуви
Исследовано возможное микробиологическое загрязнение натуральных кож для верха обуви разных видов животных: крупного рогатого скота, оленя и лося. Установлено неодинаковое обсеменение микроорганизмами кож разных животных в идентичных условиях загрязнения.
Ключевые слова: кожа, загрязнение, микроорганизмы, обработка, сырье, показатель, культивирование, выращивание, мазки, колонии, температура, исследование.
Demkevitch L.I., Safronova O.V., Uskaj A.M. Leather pollution for upper foot-wear
Possible microbiology pollution of natural leather for foot-wear upper of different kinds of animals: cattle, fawn and elk has feen researched. Different reproductions by hide micro-organisms of many kinds of animals in identical conditions of pollution have been determined.
Keywords: pollution, micro-organisms, processing, raw-materials, indicator, cultivation, growing, colony, temperature, smears, investigation.
УДК 621.921.4 Студ. О.С. Зайчук;
проф. 1.Г. Войтович, канд. техн. наук - НЛТУ Украти, м. Rbeie
ПЕРСПЕКТИВИ ШЛ1ФУВАННЯ ДЕРЕВИНИ СТР1ЧКОЮ, З'СДНАНОЮ В ПЕТЛЮ МЕБ1УСА
Розглянуто процес шлiфування, можливост тдвищення стшкосп шлiфуваль-но! стр1чки. Визначено доцшьшсть i технолопчшсть викорисгання абразивно! шль фувально! стр1чки Меобiуса для шлiфування масивно! деревини.
Ключов1 слова: шлiфування, стр1чка Меобiуса, масивна деревина, експеримен-тальна установка.
Процес шл1фування деревини е майже в кожному технолопчному процес вигоговлення вироб1в з деревини. Для його здшснення використову-ють найр1зноманпташ1 шл1фувальш шструменти. Шл1фувальш стр1чки мо-жуть надходити на реашзацда у вигляд1 лисив, рулошв, готових до викорис-тання нескшчених стр1чок. Своею чергою, обладнання, залежно вщ ширини стр1чки, яку використовують, подшяють на вузькостр1чкове, шириною стр1ч-ки до 150 мм, i широкостр1чкове - бшьше шж 300 мм. Для шл1фування мо-жуть використовувати також пелюстков1 абразивш шструменти та жорстк чи пружш круги (цилшдри).
Ми для дослщження обрали шл1фувальну стр1чку шириною 60 мм. Зважаючи на техшчний розвиток деревообробно! галуз^ ця операщя все таки залишаеться одшею з найбшьш трудомютких, i !! частка становить 12... 13 % вщ загально! трудомюткост виготовлення меблiв з натурально! деревини.
Шлiфування деревини застосовують для шдготовки поверхнi: пiд лич-кування щиив (калiбрування) та пiд опорядження. Для шлiфування пiд опо-рядження використовують послщовно три номери шлiфувально! с^чки № 25-16, № 12-10, № 8. Внаслщок такого оброблення, поверхня деревини повинна мати параметри шорсткосл Rmmax не бiльше 16 мкм для штроцелюлоз них та полiуретанових лакiв i 32 мкм для полiефiрних покриггiв. Тому на ви-робництвi можуть виникати певш проблеми, якi впливають на яюсть оброб-лювано! поверхнi i продуктившсть шлiфувально! стрiчки.
Науковий вкник НЛТУ Укра'1'ни. - 2011. - Вип. 21.2
Основним напрямком як для виробниюв шшфувальних с^чок так i виробникiв меблiв залишаеться отримання необхщно!" якостi оброблювано!' поверхш деревини за мiнiмальних затрат матерiалiв i часу, пiдвищення про-дуктивност обладнання, пiдвищення стiйкостi шлiфувальноl стрiчки.
З метою покращення процесу шлiфування було здiйснено огляд юну-ючих схем шлiфування, розглянуто !х переваги i вади та визначено можли-вiсть вирiшення деяких проблем, пов'язаних з пiдвищенням стiйкостi шшфу-вально! стрiчки. Для перевiрки доцiльностi i технологiчностi використання абразивного шструменту у виглядi безкшечно!" шлiфувальноl стрiчки використо-вували стрiчку, з'еднану в петлю Меобiуса, яку, за л^ературними джерелами, використовували для шлiфування лопатей турбш, як показано на рис. 1.
Защкавлення стрiчкою, з'еднаною в петлю Meo6iyca, зумовлене тим, що в лiтературi не знайшли шформаци про використання тако! стрiчки для шшфування деревних матерiалiв. Розглядали та аналiзувались також схеми, якi спрямовувались на пiдвищення стiйкостi шлiфувальноi с^чки та штен-сифшаци процесу шлiфування.
Принцип роботи запропоновано! схеми грунтуеться на тому, що пiд час склеювання стрiчки один ii кшець повертаеться на 180°' пiсля чого ii склеюють в замкнутий контур. Отриману таким чином шлiфувальну с^чку насаджували на шкiви 1 i 3, як показано на рис. 2. Шд час руху стрiчки вщбу-ваеться ii перевертання (обертання), тобто поверхня з нанесеним абразивом 2 повертаеться на 180°. Внаслщок чого внутршня сторона (основа стрiчки) вже стае зовшшньою поверхнею. Коли вщбуваеться почергова змiна робочих поверхонь, здшснюеться шлiфування оброблювано!' поверхнi абразивною стороною шлiфувальноi стрiчки i ii "заглажування" зворотною стороною. Також, на наш погляд, на зворотний бш можна закршити абразивний матерiал iншого номера зернистостi. У такому випадку буде проходити послщовне шшфування рiзними номерами зернистостi. Такий процес шлiфування може мати iншi результати шж звичайне шлiфування.
За обраною схемою було спроектовано i виготовлено експерименталь-ну установку (рис. 3).
4 10
2
1,8-шюви,
2,6- шюви розвантажувально! стр1чки,
3 - притискний ролик,
4-робоча стр!чка,
5 - розвантажувальна стр1чка,
7 - клинопасова передача,
9 - оброблювапа деталь,
10—компенсацшний ролик
Рис. 1. Ш.'ифувальпа строчка з'еднана в петлю MeoSiyca
Рис. 2. Схема шялфувшшя строчкою 1'еднаною в шльце Мешпуса
Рис. 3. Експериментальнаустановка: 1 - станина; 2 - ведучий барабан;
3 - ведений барабан; 4 - шл1фувалъна строчка; 5 - клинопасова передача;
6 - електродвигун; 7 - досл1джуваний вз1рецъ; 8 -рухомий сты; 9 - напрямш;
10 - рухомий притискний ролик; 11 - притискний мехатзм
Експериментальна установка складаеться iз станини 1, на якш на го-ризонтальних осях встановлеш шюви 2 i 3, мiж якими натягують шлiфуваль-ну стрiчку 4. Шюв 2 е ведучим, 3 - веденим. Привщ ведучого шюва здшснюеться через клинопасову передачу 5 за допомогою електродвигуна 6. Закршлення дослщжуваного взiрця 7 вiдбуваеться на рухомому столi 8, який рухаеться за напрямними 9. Притискання шлiфувальноl стрiчки до взiрця здiйснювали притискним роликом, покритим гумою 10. Установка працюе таким чином: дослiджуваний взiрець закршлювали на столi, ролик пiдводили до шлiфувальноl стрiчки i фiксували в такому положенш за допомогою при-тискного механiзму 11, пiсля чого здшснювали подачу взiрця.
Ця установка дае змогу здшснювати шлiфування за двох швидкостей рiзання 13 м/с i 23 м/с, при тому, що процес шлiфування, у бшьшост видiв обладнання, здiйснюються за швидкост рiзання 25 м/с. Попередньо одержат результата показують, що в процес роботи установки стрiчка не сходила зi шкiвiв, пiдгоряння поверхнi деревини не спостер^али. Для порiвняння проводили шлiфування стрiчкою, склееною у звичайний споЫб, iншi взiрцi -стрiчкою Меобiуса. У процесi шифування стрiчкою Меобiуса поверхню дос-
Науковий вкник НЛТУ Украши. - 2011. - Вип. 21.2
лщжуваних B3ip^B послiдовно шлiфувалась i загладжували (полiрували) зво-ротною поверхнею стрiчки.
Метою здшснення початкових дослiджень було встановити, як вести-ме себе шлiфувальна стрiчка i перевiрити на практиц результати оброблення деревини таким шструментом.
Для забезпечення притискання в промислових умовах запропоновано схему шлiфування i3 розвантажувальною основою. За даними [2], використання тако1 схеми тдвищить стiйкiсть шлiфувальноï стрiчки в два три рази порiвняно зi звичайною схемою шлiфування. Ця схема не набула широкого використання шд час ïï розроблення в 70-80-х роках навггь в машинобуду-ваннi, але зацiкавила нас для шлiфування деревини. Як уже зазначено, метою проведення експеримеш!в було встановити можливють використання ^eï схеми для шлiфування деревини.
На початку експеримеш!в було використано шлiфувальну стрiчку з номером зернистост Р120 за дюймовою системою позначення або №10 за метричною системою позначення; дослщжували взiрцi породи дуба та ялини; швидюсть рiзання 13 м/с. Визначення показника шорсткост Rmmax, здшсню-вали за допомогою МИС-11. Першi отриманi данi зведено в табл.
Табл. Показник шорсткост'1 Rmmax, визначений за допомогою МИС-11
Деревна порода Тип стрiчки № дослвду, з визначення показника шорсткост Rmmax
1 2 3 4
Ялина звичайна стрiчка 52,87 44,72 61,03 48,48
стрiчка Мебiуса 36,88 32,46 44,71 41,20
Дуб звичайна стрiчка 50,49 66,64 53,38 59,05
стрiчка Меобiуса 46,24 36,38 51,68 51,85
Для бшьш детального вивчення поставленого питання i адекватного висновку плануемо здшснити таю ди: збшьшити кiлькiсть дослщв, розшири-ти кiлькiсть порiд деревини дослщжуваних взiрцiв, використати iншi найбшьш вживанi номери зернистостi абразивно! стрiчки, використати дво-бiчну шлiфувальну с^чку як однакових номерiв зернистостi, так i рiзних на протилежних поверхнях стрiчки, забезпечити необхiднi умови притискання, збшьшити число швидкостей рiзання.
Лггература
1. Буглай Б.М. Технология отделки древесины / Б.М. Буглай. - М. : Изд-во "Лесн. пром-сть", 1973. - 304 с.
2. Паньков Л.А. Обработка инструментами из шлифовальной шкурки / Л. А. Паньков. -Л. : Изд-во "Машиностроение", Ленингр. отд-ние, 1988. - 235 с.
Зайчук О.С., Войтович И.Г. Перспективы шлифования древесины лентой, соединенной в петлю Мебиуса
Рассмотрен процесс шлифования, возможности повышения стойкости шлифовальной ленты. Определены целесообразность и технологичность использования абразивной шлифующей ленты Меобиуса для шлифования массивной древесины.
Ключевые слова: шлифование, лента Меобиуса, массивная древесина, экспериментальная установка.
Zaychuk O.C., Voytovych I.G. Perspective sanding of solid wood by the using of sanding belt connected in loop of Meobiusa
The process sanding of solid wood, possibility increase stability of sandin belt connected in loop of Mobiusa is consider. Determine reasonable and technologicalness of the using sandin belt connected in loop of Meobiusa was determined, for sanding of solid wood. Keywords: sandin loop of Meobiusa, solid wood, experimental installation.
УДК 363.3 Доц. В.В. Кий, канд. техн. наук; мол. наук. стероб.
В.Б. Матушееський; магЬстр М.1. Озимок - НЛТУ Украши, м. Лье1е;
ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА УСТАНОВКА ДЛЯ ДОСЛ1ДЖЕННЯ ПРОЦЕСУ РОЗКОЛЮВАННЯ ДЕРЕВИНИ РОБОЧИМ ОРГАНОМ
CX^4ACTOÏ ФОРМИ
Проаналiзовано експериментальш дослщження процесу розколювання деревини, на основi чого запропоновано конструкщю експериментальио-дослщио1 установки, яка дае змогу експериментально дослщжувати в лабораторних умовах процес поздовжнього дшення деревини способом розколювання за допомогою робочого органу (клина) схщчасто'1' форми, фшсуючи при цьому виникаючi силовi та швидюсш параметри. Передбачено також можливють зупинки процесу розколювання експери-ментальних взiрцiв деревини в будь-який момент часу.
Ключое1 слова: розколювання, клин, експериментальна установка, низькоякю-на деревина, динамометрична вага, визначення зусилля при розколюваиш.
Постановка проблеми та аналiз основних публжацш. За даними Державного комггету люового господарства, в Укра"ш заготовлюеться в се-редньому щорiчно близько 15 млн м3 лiквiдноï деревини, iз яких 1,7 млн м3 е низькояюсна деревина та вщходи [1]. Вщомо, що до низькояюсно!' деревини вщносять саме ту частину лiсоматерiалiв, яка за будь-яких причин не може бути вщнесена, зпдно з чинними стандартами Украши, до дшово!" деревини.
Один iз найефектившших напрямiв використання низькояюсно!" деревини - перероблення ïï на технологiчну та паливну трiску [2], що забезпе-чуеться спешальним технологiчним обладнанням - рубальними машинами, завантажувальнi патрони яких обмежують величину поперечного розмiру (тобто дiаметра) деревно!' сировини, що подаеться, чого не можна сказати про ïï довжину. Попередшми дослщженнями [2-5] встановлено, що найбшьш ефективний споЫб поздовжнього подшу деревини, тобто зменшення ïï поперечного розмiру, у разi вiдсутностi вимог щодо чистоти оброблюваноï повер-хнi, а саме в нашому випадку - шд час подрiбнення лiсоматерiалiв на трiску -одним iз способiв механiчного оброблення деревини е розколювання.
Вивчали процес розколювання деревини багато спешалю^в галузi та науковцiв (К.М. Ашкеназi, С.1. Рахманов, Т.М. Шкiря, О.Й. Сопотун, В.В. Го-монай та шш^, якi зробили значний внесок у вивчення фiзичноï сутi процесу розколювання та створення дровокольного обладнання. I саме розроблення нового обладнання потребуе вщ науковшв перевiрених на практиш отрима-них даних теоретичних дослщжень з розколювання деревини. А це забезпе-чуеться постановкою вiдповiдного експерименту. Ус попереднi дослiдники виконували експериментальш дослщження на установках iз робочими органами (клинами), що мали суцiльне лезо у виглядi прямоï лiнiï. Однак здiйсне-
