CC BY
23
Шдручники для 5-6-х класГв разом iз пiдручниками алгебри для 7-9-х класГв основно! школи (видавництво «Навчальна книга — Богдан», м. Тернотль) слiд розгляда-ти як спробу авторського колективу створити нове поколшня пiдручникiв для сучасно! школи.
Л1ТЕРАТУРА
1. Програма для загальноосвiтнiх навчальних закладiв. Математика. 5-11 класи. — К.: Шкшь-ний свiт, 2001.
2. Дубинчук О. С. Методика викладання математики в 4 i 5 класах: Арифметика i початки алгебри. — 2-ге вид., перероб. i доп. — К.: Рад. шк., 1980.
3. Возняк Г. М., Литвиненко Г. М., Маланюк М. П. Математика: навч. по-иб. для учнiв 5 кл. — 4-те вид., перероб. — К.: Освгга, 2002.
4. Возняк Г. М., Литвиненко Г. М. Математика: Проб. тдруч. для учтв 6 кл. загальноосвiт. навч. закл. — К.: Освгга, 2001, 2002.
5. Возняк Г. М., Литвиненко Г. М., Мальований Ю. I. Алгебра //За ред. Ю. I. Мальованого. Пь друч. для 7 кл. серед. загальноосвт шк. — Тернотль: Навчальна книга — Богдан, 2002.
6. Возняк Г.М., Литвиненко Г.М., Калита Г.М. Уроки математики у 5 класг — Тернотль: На-вчальна книга — Богдан, 2000.
7. Возняк Г.М., Литвиненко Г.М., Калита Г.М. Уроки математики у 6 класг — Тернотль: На-вчальна книга — Богдан, 2000.
УДК 371.212.7
НаталГя ЛОССВА
ШК1ЛЬНИЙ П1ДРУЧНИК
ДОПОМАГАе САМОРОЗВИТКУ ОСОБИСТОСТ1
Оновлення суспiльства пов'язане з пошуком нових способГв здiйснення глибоких перетворень, Г в першу чергу у сферi освГти. У цивiлiзованому сустльстш розвиток особистосп, И творчих можливостей стае самоцшлю усГх суспшьних ввдносин. ДГяль-шсть навчальних закладГв потребуе конкретних змш, створення сприятливих умов для всебГчного розвитку потенщйних можливостей кожного учня Г, як перший крок, само-реалГзацл його особистосп у процес навчання. Цьому може Г повинен також сприяти шюльний тдручник.
Перед школою постае завдання не тшьки озбро!ти школярГв знаниями, але Г на-вчити застосовувати щ знання на ирактищ, розвинути творчГ здабносп майбутнього фа-хГвця, гнучисть розуму.
Розвиток усГх сторш освГти вимагае удосконалення методичного забезпечення освГтнього процесу.
Одтею з важливих Г традищйних функцш тдручника е шформащйна. Однак зараз вш давно перестав бути для учня единим носГем шформаци.
Сучасний тдручник повинен ввдповвдати таким вимогам: по-перше, не тшьки максимально сприяти засвоенню учнями необхГдних теоретичних знань, а й виховувати в них невпинний потяг до знань; по-друге, мГстити навчальт завдання, як1 сприяють ор-гатзацл рГзномаштно! розумово! дГяльносп учтв за вшьним вибором рГвня складностц по-трете, надавати можливють застосування теоретичних знань у реальному житп, яке
Науков1 записки. Серш: Педагопка. — №6. — 2002. 35
весь час висувае новi проблеми, вимагае постановки нових питань та отримання нових знань.
Якщо нашi пiдручники традицiйно грунтуються на теоретичних основах науки, то на Заходi акцент робиться на прикладному напрямку знання: математика та реальне життя, фiзика у побул, хiмiя у побуп.
У будь-якому випадку шшльний курс математики повинен вiдображати в учня максимально повне та цшсне сприйняття математично! науки. Тому уявлення про юто-рiю математично! думки, хоча б короткий огляд застосування математики в рiзноманiт-них галузях знань, повинно входити до програми школьного курсу математики.
«Засвоення знань у процес навчання — це не мехатчний процес передачi !х вчи-телем, коли головне навантаження лягае на пам'ять школярiв. Оволодшня знаниями за-лежить не стшьки вiд пам'ят1, ск1льки вiд ле! дiяльностi, в яку включаеться учень. Ввд системи розумових операцiй, як вiн здшснюе при !х засвоенш» [1, с. 84].
Вiдповiдно до основних положень навчання матерiал тдручника повинен врахо-вувати так1 методичш принципи: провiдна роль теоретичних знань та умiння застосува-ти !х до технiчних i життевих ситуацш; навчання на високому рiвнi складносп, але зi збереженням доступностi змюту; навчання у швидкому темпi; використання наочностi; виконання дослiдiв; постiйне стимулювання пiзнавального iнтересу.
Безумовною вимогою часу е розширення гуманiтарноi' складово! освии. Необхвд-но включити до традицшних програм з математики, фiзики, хiмi! вiдомостi з iсторii' та методологи науки. Використання елеменпв iсторii' у викладант математики е доцшь-ним тому, що воно виконуе розвиваючу та виховну функцп. Iсторичнi ввдомост тдви-щують iнтелектуальний рiвень учшв, збагачують !хню загальну культуру, поглиблюють розумiния навчального матерiалу, виховують в учшв потяг до науково! творчосп, кри-тичне ставлення до нових фактв, виявляють iнтерес i любов до предмета.
1нод1 пiдручники просто дають готовi думки i цшком не зрозумiло, звiдки вони взялися. А чому б не спробувати показати iсторi! отримання яко!сь формули, правила, закону? «Школярi стають ствавторами пошук1в, роздумiв, знахiдок. Наслiдок — допи-тливiсть, рад1сть пiзнання» [1, с. 73]. У такому випадку навчання е для учня серiею маленьких ввдкритпв.
Незважаючи на те, що i педагоги, i видатш математики, i методисти безупинно працюють, робота над створенням щкавого iдеального пiдручника ще тривае.
Школи, в основному, працюють за единою програмою та за единим тдручником. I, мабуть, саме зараз настав той час, коли по^бш тдручники з однiею базовою програмою, але з рiзним рiвнем навчання та глибиною придбаних знань для рiзних катего-рiй учнiв масово! та елiтноl шк1л, який би хоча б частково задовольняв потяг учшв до самоосвии та самореалiзацп себе як особистостi. Згiдно з концепщею Л. С. Виготського, необхiдно намагатися, щоб кожен учень знаходився ^<у зонi свого найближчого розвитку». Оск1льки Укра!на не мае фшансових можливостей всюди вiд-кривати школи та класи поглибленого вивчення математики, можливо, виходом iз цьо-го становища е наявшсть пiдручника, який мютив би i необхiдний мшмум для усiх, i матерiал для поглибленого вивчення математики. Причому обов'язково в однш книжцi,
36 Науков1 записки. Сер1я: Педагог1ка. — №6. — 2002.
щоб y4HeBi не n0Tpi6H0 було шукати додаткову лiтературу з предмета, а вона сама «знаходила» учня.
На думку автора, пiдрyчник повинен намагатися показати взаемозв'язок вивчення математики та тзнання навколишнього свiтy. Учень повинен бути впевненим, що його математичт знания з yспiхом використовуються при розв'язаннi задач, що виникають у реальному житт! Це е найважливiшою ланкою пiдвищения мотивацiï навчання в щ-лому. Саме тод^ коли цей зв'язок мiж предметом та реальним життям установлено, навчання стае щкавим не тшьки для талановитих учшв, але й для шших.
Важливим аспектом е побудова тдручника таким чином, щоб вiдчyвалася безпе-рервнiсть освiти: те, що вивчаеться в школьному кури, не повторюеться, а вивчаеться щоразу на новому рiвнi, з новим ступенем глибини та новою метою. Учень повинен вiдчyвати, що вiдомi йому знання поглиблюються та розширюються, а вiн рухаеться у своему процес навчання за сшраллю. Для цього варто постшно порушувати перед уч-нями завдання, розв'язання яких потребуе нестандартних дiй, самостiйного пошуку ра-цюнальних процедур, yмiнь самоврядування навчанням. Вся дiяльнiсть педагога повинна розглядатися тшьки через призму учня: його здабностей, штересш, задатков, об-дарування. Педагог спонукае учтв до самоосвгти та максимально сприяе цьому.
У навчальному закладi слад створити умови для навчання й виховання особистосп нового типу. Це можна здшснити лише тодi, коли педагог вiдмовиться вiд авторитарноï педагопки, перейде до педагогiки сшвпращ, створить умови для розвитку особистост учня.
Вшповвдно до потреб i здабностей особистосп умови створення альтернативних можливостей одержання освiти реалiзyються на практицi рiзноманiтнiстю загальноос-вiтнiх закладав рiзних профшв навчання. Тому важливим е розробка вiдповiдного методичного забезпечення навчального процесу.
Автором, за роки роботи в лще1 при Донецькому нацюнальному yнiверситетi, створено навчальний посiбник «Геометричш тша», розрахований на yчнiв 11 класу, який рекомендовано Мiнiстерством освии i науки Украïни.
Посiбник мютить розробку теоретичного матерiалy, що сформувалася внаслвдок аналiзy педагогiчноï лiтератyри та багатьох шдручнишв, а також запитання та вправи, як1 покликанi допомогти активному засвоенню основних понять. Поибник бiльше при-значений для учтв, як навчаються в класах техшчно-природничого профшю лiцеïв, але його з устхом використовують yчителi загальноосвiтнiх шкш Донецька та Макив-ки, яю намагаються органiзyвати пiзнавальнy дiяльнiсть таким чином, коли знання та yмiння е не тшьки метою навчання, а й засобами розвитку особистост!
Автор переконаний, що робота за цим пiдрyчником дозволяе стимулювати тзна-вальну активнiсть yчнiв, здiйснити диференцшований пiдхiд до навчально1' дiяльностi учтв i реалiзyвати принципи навчання: науковють i достyпнiсть, наочнiсть та абстрак-тнiсть, зв'язок iз життям, навчання шдив^альними темпами, еднiсть освiти, розвитку та виховання.
Поява навчального поибника «Геометричш тша» зумовлена тим, що вивчення гео-метрiï сприяе розвитку в учшв рацюнального стилю мислення з такими характерними
Науков1 записки. Сер1я: Педагопка. — №6. — 2002. 37
для нього рисами, як обгрунтоватсть, критичтсть, a6cTpaKTHicTb, економОчтсть та алго-ритмiчнiсть. Разом i3 тим, геометрична освiта мае велике значення для розвитку уяви, iH-тущц, просторових уявлень, як1 е основою творчо! дiяльностi особистосп, а також для становлення наукового свiтогляду учнiв. Усе це неможливе без ознайомлення 3i специфь кою геометричних метода тзнання, розумiння зв'язку геометрiï з дшснютю, викорис-тання у навчаннi юторичного матерiалу та ознайомлення з елементами математичного моделювання. Усi щ аспекти автор намагався ввдобразити в навчальному посiбнику.
Використання його у процес вивчення геометрiï допомагае бiльш удосконалено реалiзувати принцип диференцiацiï та iндивiдуалiзацiï навчання, оск1льки посiбник мю-тить матерiал не тшьки основного, а також i поглибленого рiвня навчання.
Матерiал посiбника подаеться у доступнш формi, насичений наочними прикладами, щкавими iлюстрацiями, що, безумовно, сприяе мотивацiï вивчення курсу геометрiï.
У педагопщ теоретично обгрунтовано, що геометрична даяльшсть учнiв мае пере-важно емтричний рiвень. Автор враховуе цей аспект, пропонуючи дослiдницький тд-хвд при розглядi окремих тем: «Площа сфери», «Ьоешфанш задачЬ>.
Цiкаво, з використанням iсторичних фактiв, iлюстрацiй i параграфiв для додатко-вого читання представлена в посiбнику тема «Правильш многогранники». Саме ця тема, а також «Симетрiя многогранников», «Гратки Браве», «Форми, можливi для криста-лОв» е пропедевтичними для лще1'стш-х1мшв у вивченнi таких ВНЗiвських дисциплш, як координацшна хiмiя, кристалохiмiя, стереохiмiя i дозволяють у курсi оргашчно1' хiмiï з'ясувати питання оптично1' iзомерiï тощо.
Реалiзацiя в посiбнику прикладно1' спрямованостi школьного курсу геометрiï про-буджуе в учнiв iнтерес до предмета i дозволяе забезпечити життеву, сощальну i профе-сiйну компетенттсть учнiв.
Розгляд у посiбнику тем: «Котчт перерiзи», «Симетрiя многогранников», «Сфе-рична геометрiя» е для майбутшх математиков пропедевтикою таких курсiв, як аналии-чна i диференцiальна геометри.
Завдяки тому, що в поибнику наводяться приклади з навколишньо1' дшсносп i за-пропонованi експерименти, учн зможуть пройти шляхом дослiдникiв, а вчител^ пра-цюючи за цим посiбником — органiзувати на уроках геометри навчально-дослiдницьку дiяльнiсть.
Викладаючи теоретичний матерiал, автор видiляе в текст! необхiдний базовий рь вень, який зобов'язаний знати кожен учень. Теореми або 1'х доведения, як зможуть ося-гнути лише сильн учт, автор сввдомо не спрошуе, що дозволяе учням 11 класiв максимально наблизитися до ВНЗОвського рОвня викладання.
Стад тдкреслити, що тдручник створено в процеа багаторОчного викладання курсу геометри у хОмОчному клаа лщею при Донецькому нацюиальному ушверситсп, учн якого щорОчно на Всеукрашських i М1жиародних олОмтадах здобувають найвищО нагороди.
Л1ТЕРАТУРА
1. Лозова В. I. ЦЫсний шдхвд до формування тзнавально1 активност школярОв. — Харюв: ОВС, 2000. — 164 с.
38
Науков1 записки. Серш: Педагопка. — №6. — 2002.
