CC BY
11
навчальних програм та педаго-гiчних технологiй;
□ вiдсутнiсть результалв комплексних педагого-психо-лого-гiгieнiчних дослiджень щодо одночасного викори-стання та поеднання програм пiдвищеноí складностi у ЗНЗ iнновацiйного типу для обда-рованих д^ей, у профiльних та спецiалiзованих класах i школах.
4. Результати проведених доотджень дозволили обгрун-тувати принципи та фiзiолого-гiгieнiчнi критерп оцiнки експе-риментальних та нових нав-чальних програм при впровад-женн íх у навчально-виховний процес осв^шх закладiв Укра'(-ни. На основi проведених до-слщжень розроблено "Новi ме-тодичнi пщходи та критерií оцiнки нових навчальних програм для загальноосв^шх навчальних закладiв".
Л1ТЕРАТУРА
1. Про загальну середню ос-вiту: Закон Укра'ши вiд
13.05.1999 р. № 651-XIV // Bi-домостi Bерховноí Ради. — 1999. — № 28. — С. 230-241.
2. Про перехщ загальноосвт нiх навчальних закладiв на но-вий змют, структуру i 12-рiчний термiн навчання: Постанова Кабшету Мiнiстрiв Украíни вщ
16.11.2000 р. № 1717 // 1нфор-мацiйний збiрник Мiнiстерства осв™ i науки Украíни. — 2000.
— № 15. — С. 12-31.
3. Ппешчш проблеми збере-ження здоров'я д^ей у суча-сних умовах реформування ос-в™ в Украíнi / А.М. Сердюк, Н.С. Полька, Г.М. бременко, Н.В. Сисоенко та Ы. // Ппена населених мiсць. — 2004. — Вип. 43. — С. 402-406.
4. Сысоенко Н.В. Адаптация младших школьников к учебной нагрузке в школах разного типа в условиях формирования образования в Украине // Здоровье, обучение, воспитание детей и молодежи в ХХ1 веке: Матер. междунар. конгр. Ч. Ill.
— М., 2004. — С. 190-192.
5. Сысоенко Н.В., Серых Л.В. и др. Сравнительный анализ заболеваемости учащихся среднего школьного возраста, обучающихся в общеобразовательных учреждениях разного типа // Формування здоров'я д^ей, тдл™в та молодi в умовах навчального закладу. Матер. всеукр. наук.-практ. конф. (17-19 кв^ня 2006 р.). — Суми, 2006. — С. 304-308.
I*
SCHOOL ENVIRONMENT AS FACTOR OF RISK FOR THE HEALTH OF STUDENTS
Shudro S.A.
ШК1ЛЬНЕ СЕРЕДОВИЩЕ ЯК ФАКТОР РИЗИКУ ДЛЯ ЗДОРОВ'Я УЧН1В
ЩУДРО С.А.
Днiпропетровська державна медична академiя
УДК 613.955+613.73 +614.2-053.2
ШКОЛЬНАЯ СРЕДА КАК ФАКТОР РИСКА ДЛЯ ЗДОРОВЬЯ УЧЕНИКОВ Щудро С.А. Установлено, что факторами риска для здоровья учащихся являются неудовлетворительная естественная и искусственная освещенность, повышенная температура и относительная влажность воздуха в учебных кабинетах. Высокая распространенность факторов риска школьной мебели обусловлена ее несоответствием антропометрическим показателям учащихся. Обоснованы здоровьесбере-гающие принципы в общеобразовательных школах.
доров я учн1в загальноосв1тньо1 школи залежить в1д впливу ба-гатьох умов навчання, насампе-ред в1д ф1зичних чинниюв [2-4, 8, 12]. Вони впливають не ттьки на функцюнальний стан орга-н1зму та формування нозолопч-ноТ патологи, але й сприяють зниженню ефективност1 нав-чально-виховного процесу. Проблема оц1нки внутршньош-юльного середовища полягае у встановленн1 потенц1йно-нега-тивноТ дм його чинник1в на орга-н1зм, тобто ризику для здоров'я учн1в. Система управл1ння нав-чанням передбачае прюритет-н1сть забезпечення саытарно-еп1дем1олог1чного благополуччя та охорону здоров'я зростаючо-го покол1ння. Анал1з I оц1нка впливу на здоров'я учн1в загаль-ноосв1тн1х шк1л несприятливих чинниюв внутр1шньошюльного середовища несистемн1, а результати дослщжень з ц1е'Т проблеми фрагментарн1. Тому актуальною проблемою е оцшка фактор1в внутр1шньошк1льного середовища.
Мета роботи: визначення ф1-зичних чинник1в внутр1шньо-шк1льного середовища як фак-тор1в ризику для здоров'я учн1в.
Матерiал та методи. При-родне та штучне осв1тлення вим1рювалося люксметром Ю-116 на робочих поверхнях уч-н1вських стол1в у трьох точках: бтя в1кон, посередине б1ля вну-тршньоТ ст1ни. Штучне осв1т-лення вим1рювалося без попе-редньоТ п1дготовки осв1тлю-вальних прилад1в на аналопч-них робочих мюцях учн1в. Температуру пов1тря у навчальних юмнатах вим1рювали асп1рац1й-ним психрометром у дев'яти точках. По горизонтал ТТ вим1-рювали на в1дстан1 15-20 см в1д зовышньо'Т ст1ни, у центр! при-м1щення I на в1дстан1 15-20 см вщ внутр1шньоТ ст1ни. На кожшй точц1 вим1ри зд1йснювалися на вщсташ 15-20 см I 1,5 м в1д п1д-логи та на в1дстан1 15-20 см в1д
61*Е&Н
стелi. Вiдносна вологiсть вими рювалася за допомогою аст-рацмного психрометру у центрi примiщення. Швидкють руху повiтря вимiрювaлacя кататермометром на рiвнi голови учнiв. Достдження шуму здмснюва-лося шумомiром (ВШВ-003) на рiвнi голiв учнiв.
Загальний обсяг доcлiджень склав 2556 вимiрiв, у т.ч. 627 природного осв™ення, 540 штучного оcвiтлення, 263 воло-гоcтi повiтря, 498 швидкоcтi руху пов^ря, 126 рiвня шуму, 628 вiдповiдноcтi меблiв зросту уч-нiв. Статистичну обробку результат провадили за допомогою програми Excel, викори-стовуючи t-критерiй Ст'юдента. Вiрогiдним вважали результа-ти, якщо р<0,05.
Результати дослiдження та Ух обговорення. Провщни-ми фiзичними чинниками внут-рiшньошкiльного середовища е мiкроклiмaт, оcвiтлення, шкiльнi меблi. Характеристику мiкроклiмaту у навчальних примiщеннях для учшв старших клaciв подано у табл. 1, з якоТ видно, що нaйбiльшу кшь-кicть вщхилень вiд гiгiенiчних нормaтивiв встановлено для показниюв температури. При цьому найчастше вiдхилення вимiрiв cпоcтерiгaлиcь у теп-лий перiод — 42,4±0,4%. За-гальною рисою температури повiтря у навчальних прим^ щеннях було перевищення верхньоТ межi у теплий перюд i нижньоТ — у холодний i пере-хiдний перiоди.
Можна сказати, що на учшв дють рiзнi види несприятливо-го мiкроклiмату — нагрiваючий i охолоджуючий. При цьому слщ мати на уваз^ що стабшь-нiсть теплопродукцií у школярiв старших класiв зберiгаeться у досить вузькому дiапазонi температури пов^ря (12-26оС). Специфiчними рисами нагри ваючого мiкроклiмату е нако-пичення тепла в органiзмi i/або збтьшення частки його втрати за рахунок випаровування во-логи [1]. Для охолоджуючого мiкроклiмату характерним е перевищення тепловщд^ у навколишне середовище над величиною теплопродукцп ор-ганiзму, яке призводить до створення загального ^або локального дефщиту тепла у т1т людини. Охолоджуючий мiкро-ктмат зумовлюе виникнення захворювань органiв дихання, сприяе виникненню серцево-судинно'|' патологií, змiнюe iмунний статус оргашзму, по-рушуе координацiю рухiв, зни-жуе працездатнiсть. Слiд також вщзначити, що вiн змушуе учшв теплше зодягатися для т-двищення опору одягу. Це мо-же бути причиною бiльш ран-нього стомлення та обмеження руху. При холодному впливi т-двищуються тонус прекапшяр-ного русла i рiвень метаболiзму та рееструеться пперфунк^я респiраторноí системи. Про це свщчать бiльш високий рiвень артерiального тиску i перифе-рiйного опору судин, зростан-ня хвилинного об'ему кровi i ча-стотно-об'емних показникiв системи дихання [10]. Нагри ваючий мкроктмат призво-дить до порушення стану здо-ров'я (вiдхилень з боку серце-во-судинноí системи, органiв травлення, iмунноí реактивно-стi), зниження розумово!' пра-цездатностi [1].
Бiльш сприятливими були го-ризонтальний i вертикальний температурш градieнти, особливо у теплий перюд. У холодний i перехщний перiоди
вони досить часто вщхилялися вiд нормативiв. Так, горизон-тальний градieнт (рiзниця температур мiж точками у зовшш-ньоí i внутрiшньоí стiн) у 81,3±0,1% був меншим вiд 2,5оС. Бiльш значнi його вели-чини викликають застуднi зах-ворювання та вщчуття дискомфорту. Вертикальний градieнт (рiзниця температур мiж рiвня-ми бшя пiдлоги та стелi) у 20,1±0,1% (р<0,05) перевищу-вав 3оС. Несприятливими нас-лiдками таких його значень е рефлекторш змiни температури верхшх дихальних шляхiв i охолодження кiнцiвок [1, 7].
Контроль вщносно( вологостi повiтря свiдчить про досить значну питому вагу вимiрiв, як не вiдповiдають гiгieнiчним ви-могам, а саме 19,5-23,1%. Це вказуе на частий несприятли-вий вплив як на тепловий обмЫ учшв з внутршньошюльним се-редовищем, так i на необхiдний рiвень вологостi шкiри, слизо-вих очей i верхнiх дихальних шляхiв. Зокрема, вщносна во-логiсть повiтря нижче нижньо( межi призводить до виникнення сухост слизових дихальних шляхiв, сприяе збiльшенню бактерiальноí та хiмiчноí заб-рудненостi середовища. Вщ-носна вологють повiтря понад 60% призводить до виникнен-ня вщчуття "задухи".
Швидкiсть руху повiтря у навчальних примщеннях у холодний i перехiдний перiоди практично в уах випадках вщповща-ла гiгieнiчним вимогам. У теплий перюд майже кожний п'ятий (18,8%) вимiр перевищував пп-ешчш нормативи. Особливо несприятливою е швидкють руху повпря близько 0,5 м/сек у зв'язку зi збтьшенням скарг на дискомфортнi вiдчуття очей i верхнiх дихальних шляхiв, а також здммання пилу [1].
Таким чином, досить значна кшькють вимiрiв параметрiв мiкроклiмату у навчальних примщеннях для школярiв старших клаав належить до чинниюв ри-
Таблиця 1
Характеристика мшрокшмату у навчальних примiщеннях загальноосвiтнiх шкш
Показник Питома вага вим1р1в, як1 в1дпов1дають г1г1ен1чним нормативам, %
холодний i перех1дний пер1оди теплий перiод
Температура,оС 67,9±1,4 42,4±0,4
Горизонтальний град1ент температури,оС 81,3±0,1 99,8±0,1
Вертикальний град1ент температури,оС 79,9±0,1 96,4±0,1
В1дносна волог1сть, % 80,5±3,6 76,9±3,5
Швидк1сть руху пов1тря, м/сек 98,6±0,6 81,2±0,5
Е&Н*62
зику порушення температурного гомеостазу оргашзму учн1в I сприяе напруженню терморегу-ляторного апарату, п1двищенню р1вня д1яльност1 серцево-су-динноТ, дихальноТ, нервовоТ, ви-дтьно'Т та ендокринноТ систем, а також Ыших функц1й, що за-безпечують б1лковий, водно-со-льовий I енергетичний обм1ни.
Отже, найб1льш ефективним здоров'язбережним принципом м1крокл1мату е забезпе-чення теплового комфорту уч-н1в у загальноосв1тн1х закладах. Вш передбачае створення м1к-рокл1матичних умов у навчаль-них прим1щеннях, як забезпе-чують оптимальний р1вень ф1-з1олог1чних функц1й I стан те-пловоТ р1вноваги без р1зкого напруження терморегулятор-них механ1зм1в. Значна невщ-пов1дн1сть (40-80%) параме-тр1в м1крокл1мату в осв1тн1х закладах мае м1сце в окремих ре-г1онах Рос1йськоТ Федераци [5, 8]. Нагр1ваючий м1крокл1мат у теплий перюд року виявлено у 72% вим1р1в [9]. Ет1олог1чно доведено [5] залежнють м1ж зах-ворюван1стю на гостр1 рестра-торно-в1русн1 1нфекц1Т I м1кро-кл1матом клас1в (г=-0,8), бакте-р1альним обс1мен1нням пов1тря (г=-0,8), режимом пров1трю-вання (г=-0,7).
З показник1в осв1тлення нав-чальних прим1щень найчасл-шими факторами ризику для здоров'я е коефщент природного осв1тлення I р1вень штуч-ноТ осв1тленост1 (табл. 2). При-родне осв1тлення було незадо-вшьним у половин! вим1р1в на-в1ть б1ля в1кна. КПО суттево знижувався вщ св1тлоносноТ' ст1ни. Так, КПО практично на ус1х робочих м1сцях учн1в, най-б1льш вщдалених вщ в1кон, був нижчим в1д регламентованих ппешчних вимог.
Основними причинами, що зумовили низький р1вень природного осв1тлення на робочих мюцях учн1в, були зат1нююч1 фактори (грати на вкнах, сто-ронш предмети на п1дв1коннях, ламбрекени, зелен насаджен-ня) I забруднен1сть вкон. П1д-твердженням цього е те, що св1тловий коеф1ц1ент практично в ус1х вим1рах в1дпов1дав г1г1-ен1чним вимогам. Тобто арх1-тектурно-планувальш р1шення буд1вель шк1л в1дпов1дали нормативам.
Значне навантаження на ор-гани зору на фон несприятли-вих св1тлових обставин осо-
SCHOOL ENVIRONMENT AS FACTOR OF RISK FOR THE HEALTH OF STUDENTS Shudro S.A.
It is established, that risk factors for their health are the unsatisfactory natural and artificial light exposure, the raised (increased) temperature and relative humidity of air in educational studies. High prevalence of risk factors of school furniture is caused by its (her) discrepancy to anthropometrical parameters of pupils. Are proved principles preservation of health in comprehensive schools.
бливо шкщливо впливае на стан здоров'я учшв. Фактори ризику проявляються у швид-кому розвитку втоми зорового анал1затора, зниженш розумо-воТ працездатност I продуктивной працк У пщсумку при навчанш у таких умовах в учшв розвиваються аномалп ре-фракцп, зокрема м1оп1я [6]. У процес1 теоретичних занять ва-жливе значення мае р1вень яс-кравост1. За недостатньоТ яс-кравост1 на с1тк1вку попадае не-достатня кшькють св1тла. Тому для сприйняття об'екту розр1з-нення напружуеться акомода-ц1я, що, у свою чергу, зумовлюе б1льш швидке I значне загальне та зорове стомлення.
З недостатшм р1внем природного осв1тлення (зокрема деф|цитом ультраф1олетового опром1нення) пов'язане зни-ження резистентност1 орган1з-му та порушення обм1ну речо-вин. Негативна д1я недостат-нього р1вня яскравост1 осв1т-лення при виконанш зоровоТ роботи також проявляеться у значн1й моб1л1зац1Т б1ох1м1чних I ретиномоторних процес1в адаптац1Т [6]. М1ж умовами ос-в1тлення при зоров1й робот1 та р1внями функц1й оргашв зору наявна пряма залежн1сть —
чим бшьш несприятлив1 умови, чим точнша та складн1ша робота, тим значшше виражен1 зм1ни зорових функцм [6].
Досл1дженнями встановлено сильний кореляц1йний зв'язок (г=-0,8) м1ж р1внем осв1тленост1 I поширен1стю м1оп1Т [5]. Недо-статня осв1тлен1сть учн1вських мюць провокуе п1двищення нервово-псих1чного наванта-ження пщ час занять, що приз-водить до захворювань серце-во-судинноТ системи (г=-0,4), орган1в чуття (г=-0,3), ендокринноТ системи (г=-0,6) [12].
Вим1рювання шуму у нав-чальних прим1щеннях показало, що його р1вн1 п1д час нав-чального процесу практично вщповщали сан1тарним нормативам. Перевищення екв1ва-лентного I максимального р1в-н1в зареестроване лише у 1,9±0,01%. Зважаючи на г1г1е-н1чну аргументац1ю допустимого р1вня шуму, в1н не спричиняе негативних насл1дк1в у системах оргашзму, найбтьш чутли-вих I адекватних до дм шуму (нервов1й, серцево-судинн1й, органах слуху, суб'ективному самопочутт1).
Навчальна д1яльнють учн1в пов'язана з пост1йним статич-ним навантаженням на опорно-
Таблиця 2
Характеристика природного i штучного освiтлення навчальних Ka6iHeTiB загальноосв^шх шкiл
Показник Норматив Питома вага вим1р1в, яю в1дпов1дають ппен1чним вимогам, %
КПО, %: 2,5
Б1ля в1кна 51,2±3,3
Посередин1 33,8±2,1
Бтя ст1нки 2,9±0,1
Св1тловий коеф1ц1ент, умовн. од. 1:5 96,4±0,8
Штучна осв1тлен1сть, лк 1501; 3002 39,5±3,6
Шум, дБА 403 98,1±0,1
Примтка: 1 — при використанн ламп розжарювання; 2 — при використанн люм '1несцентних ламп; 3 — екв 'валентний р 'вень звуку.
63*Е&Н
руховий апарат. Пiдвищена чут-ливiсть учнiв загальноосвiтнiх шкiл зумовлена вковими зако-номiрностями зростання та розвитку. Зокрема, зони росту у лктьовому суглобi та юстках кистi закриваються у 15-17 ро-кiв, у кiстках поясу верхшх юнци вок — до 25 роюв, а хребта — до 30 роюв. Тому така важлива роль надаеться вщповщност шкiльних меблiв антропоме-тричним показникам учнiв.
Встановлено. що тiльки у 57,1-63,2% шюльш меблi вщ-повiдають антропометричним показникам учшв 9-11-х клаав. Вивчення забезпеченост навчальних примiщень учшвськи-ми столами i стiльцями показала, що зазвичай вони обладна-ш шкiльними меблями одного розмiру. Користуються меблями на один розмiр меншими або бiльшими вiдповiдно 13,440,1% i 12,4-22,1%. Забезпе-ченють меблями, що вiдповiда-ють антропометричним параметрам учшв, зменшуеться вiд 9-го до 11-го класу.
Фактор ризику шкiльних меб-лiв для здоров'я пiдсилюeться ще й тим, що зростання хреб-щв i формування хребта у цто-му ще не завершене. Додатко-вий фактор ризику зумовлений тим, що переважна частина навчальних занять у школi про-вадиться у вимушенiй робочiй поз^ тому вони потребують максимальноí мобГшзацп мож-ливостей хребта. Особливого навантаження при цьому за-знають мiжхребцевi хрящевi з'еднання, насамперед мiж-хребцевi диски i зв'язки. При завищешй диференцií форму-ються неправильна постава i правостороннiй сколюз, при заниженiй диференцií — неправильна постава i лiвосто-роншй сколiоз. При невщповщ-ностi висоти стшьця довжинi гомiлки — нестмюсть робочоí пози, почуття тиску у дтянц сiдничних бугрiв або у нижшй частинi стегон. При позитивна дистанцií сидiння розвивають-ся напруження м^в, стомлен-ня, м'язова асиметрiя, пору-шення постави. При завищешй глибиш сидiння стискаються кровоноснi судини i нерви у пiдколiннiй ямц [3].
Для гiгieнiчноí рацiоналiзацií забезпечення учшв необхщ-ними шкiльними меблями обфунтовано íхню орieнтовну комплектнiсть. Основою послужили матерiали дослiджень
антропометричних показниюв учшв загальноосвiтнiх шкiл III ступеня ocbî™.
CyTTeBi недолiки у комплек-тацiï шкiльними меблями вщ-значаються багатьма дослщ-никами [2, 5, 8, 9, 11]. Зокрема, невщповщнють шюльних меб-лiв зростовим особливостям д^ей, нерацiональне розстав-лення столiв становлять 2086%. З показниками ппешчно'' невiдповiдностi меблiв антропометричним показникам учшв тюний зв'язок мали порушення постави (r=0,69-0,91), сколюз (r=0,7), захворювання генiталiй (r=0,5), серцево-судинно)' системи (r=0,5), неалергiчнi захворювання оргашв дихання (r=0,5) [5, 12].
Висновки
1. Мiкроклiматичними чинни-ками ризику внутршньошюль-ного середовища для здоров'я учшв е перевищення температури пов^ря навчальних прими щень у теплий перiоц року (57,6%) i вщносно'' вологостi пов^ря (23,1%). З параметрiв освiтлення навчальних прими щень до факторiв ризику належать низьк рiвнi КПО (48,797,1%) i штучного осв™ення (60,5%).
2. Здоров'язбережним принципом мiкроклiматy е забезпечення теплового комфорту учшв у загальноосв^шх закладах. Вш передбачае створення ми кроклiматичних умов у навчальних примщеннях, якi за-безпечують оптимальний ри вень фiзiологiчних фyнкцiй i стан теплово'' рiвноваги без рiзкого напруження терморе-гуляторних механiзмiв.
3. Висока поширенють фак-торiв ризику шюльних меблiв для здоров'я (36,8-42,4%) зумовлена 'хньою невщповщш-стю антропометричним параметрам yчнiв. Для ппешчно''' рацiоналiзацiï забезпечення yчнiв необхщними шкiльними меблями обгрунтовано 'хню орieнтовнy комплектнiсть, у т.ч. 3,2% бтьше.
4. Поцальшi цослiцження до-цтьно спрямувати на гiгieнiчне обгрунтування ролi та методики використання фiзичних фак-торiв внyтрiшньошкiльного се-редовища у здоров'яформую-чих технолопях для yчнiв старших кпаав.
Л1ТЕРАТУРА
1. Афанасьева Р.Ф., Бессонова Н.А., Бурмистрова О.В., Губернский Ю.Д., Репин Г.Н.
Микроклимат / Физические факторы. Эколого-гигиениче-ская оценка и контроль / Под ред. Измерова Н.Ф., Суворова Г. А., Куралесина Н.А. — Т. 2.
— М.: Медицина. — 1999. — С. 356-423.
2. Валеева Э.Р., Хамитова Р.Я. Риски формирования болезней среди учащихся образовательных учреждений // Гиг и сан. — 2006. — № 6. — С. 5455.
3. Гребняк М.П. Ппена д^ей та тдл™в. — Донецьк: Норд-Прес, 2005. — 235 с.
4. Даниленко Г.М. Медичш проблеми формування, збере-ження i змщнення здоров'я школярiв // Врачебное дело. — 2001. — № 1. — С. 128-131.
5. Зорина И.Г. Влияние вну-тришкольных факторов на умственную работоспособность и состояние здоровья учащихся // Гиг. и сан. — 2006. — № 6.
— С. 48-51.
6. Измеров Н.Ф., Суворов Г.А., Куралесина Н.А. и др. Физические факторы. Эколо-го-гигиеническая оценка и контроль / Под ред. Измеро-ва Н.Ф., Суворова Г.А., Куралесина Н.А. — Т. 1. — М.: Медицина. — 1999. — 325 с.
7. Там же. — Т. 2. — М.: Медицина. — 1999. — 439 с.
8. Онищенко ГГ. О санитарно-эпидемиологическом благополучии общеобразовательных учреждений Российской Федерации // Там же. — 2004.
— № 4. — С. 3-5.
9. Сетко Н.П., Кирнасюк Е.В. Полупансион — современная модель формирования здоро-вьесберегающей среды младших школьников // Гиг. и сан. — 2006. — № 6. — С. 42-45.
10. Устюшин Б.В., Голикова О.И., Шушкова Т.С., Татя-нюкТ.К., Раенгулов Б.М. Влияние климата Крайнего Севера и условий обучения на организм школьников младших классов // Гиг. и сан. — 1997. — № 5. — С. 14-16.
11. Хорошева Т.А., Бурхано-ва А.И. Влияние учебного процесса на физическое развитие учащихся начальных классов инновационных школ // Гиг. и сан. — 2004. — № 4. — С. 57-60.
12. Шпангенберг С., Боева Б. Воздействие факторов учебной среды и обучения на состояние здоровья учеников // Гиг.и сан. — 2003. — № 5. — С. 50-53.
Е&Н*64
