CC BY
21
2. ЕКОЛОГ1Я ДОВК1ЛЛЯ
УДК 630.[001.7+ *903]:504(477.44) Здобувач М.Х. Шершун1, канд. екон. наук
СЕРТИФ1КАЦ1Я Л1С1В ЯК ВАЖЛИВИЙ МЕХАН1ЗМ ЕКОЛОГ1ЧНО1 БЕЗПЕКИ Л1СОВОГО ГОСПОДАРСТВА
УКРА1НИ
Наведено результати проведення люово1 сертифжаци в Укра1ш у контекст шд-тримання еколопчно!' безпеки. Запропоновано поетапш кроки до запровадження сер-тифжаци лiсiв.
Ключовi слова: люова сертифiкацiя, екологiчна безпека, лiсове господарство.
Люи як важливий компонент бюсфери одночасно виконують три фун-кцп: споживчу як джерело люово1 продукци, еколопчну або захисну та сощ-альну. Еколопчна безпека люових екосистем насамперед пов'язана 1з вико-ристанням деревно! та недеревно! продукци люу. При цьому яюсними характеристиками люово! продукци е наявнють шкщливих для людини компонен-т1в, вмют яких ютотно знижуе и цшнють, попршуе споживч1 властивосп та е небезпечним для використання. Яюсть люово! продукци забезпечуеться не тшьки на стадп !! вирощування (люогосподарське виробництво), але 1 на стадп загот1вл1, обробггку, виготовлення кшцевого продукту та збер1гання (люо-загопвельне, деревообробне, мебельне та шш1 виробництва). Якщо на стадп вирощування яюсть люово! продукци залежить головним чином вщ стану компонента навколишнього середовища, то на стадп промислового виробництва - вщ р1вня та якост технолопчних процешв. Роль люових насаджень у пщтриманш еколопчно1 безпеки не обмежуеться лише споживчою яюстю люово! продукци. Не менш важливими для тдтримання безпеки регюну е еколопчш функцп л1ив: ктматорегуляцшш, Грунтозахисш, водоохоронш, саштарно-гтешчш та шшь
Яюсть люово! продукци на стадп вирощування формуеться тд впли-вом фактор1в середовища. Стосовно впливу на люов1 екосистеми, щ фактори згщно бшьшютю класифжацш, розподшено на 3 основш групи: абютичш (кшмат, едаф1чш, геолопчш), бютичш (рослинш, зоолопчш) та антропогенш (люогосподарсью, шдустр1альш, транспортш та рекреацшш).
Еколопчна безпека л1ив залежить як вщ природних, так 1 антропоген-них чинниюв, серед яких основний вплив мае люогосподарська д1яльнють. На стадп загот1вл1 люово1 продукци повинен забезпечуватися принцип вщ-творення люових ресурив 1 дотримання принцитв невиснажливого природо-користування. Вщповщно до цього, люова продукщя повинна бути заготовлена за вщповщними вимогами та стандартами, яю продиктован! принципами збалансованого люокористування. На сьогодш збалансоване люокористу-вання регламентуеться перелжом вимог та критерпв, яю мають забезпечити
1 1нститут агроекологи I природокористування; народний депутат Украши
невиснажливе використання люових ресуршв, збереження еколопчно! та со-щально! ролi лiсiв. Необхщнють розроблення стратеги збалансованого роз-витку виникла за умови iстотного зростання антропогенного навантаження та домывания економiчноl сyтi лiсових ресyрсiв над шшими, не менш важли-вими, еколопчними та соцiальними компонентами. Основнi вимоги, що пе-редбачають збалансоване використання люових ресуршв, полягають у по-дальшому 1х рацiональномy використаннi та збереженш 1х еколопчно!, еко-номiчноl та сощально! функцп. Модель збалансованого люокористування повинна забезпечити найбшьш ефективне поеднання вказаних складових.
Зростаюче соцiально-економiчне значення лiсiв вимагае глибокого вивчення проблеми люокористування, яке не можна розглядати лише з пог-ляду одержання деревини, оскiльки не менш важливу роль вдаграють еколо-гiчнi функцп лiсонасаджень. У сучасних умовах оргашзащя люокористуван-ня передбачае комплексне використання люових ресурив - загопвлю деревини, техшчно! й харчово! сировини за одночасного збереження та шдвищення водоохоронно-захисних i саштарно-гтешчних фyнкцiй лiсy. Розрахунок об-сяпв лiсокористyвання повинен здiйснюватись на основi лiсiвничих вимог i нормативiв, яю мають забезпечити збереження лiсових ресуршв на перспективу. З огляду на це, у багатьох кра!нах свiтy розробляють та впроваджують принципи люово! сертифжацп, яка враховуе не тшьки якiсть заготовлено! продукцп, але й дотримання правил та вимог невиснажливого використання лiсiв i мiнiмiзацil негативного впливу на навколишне середовище. При цьому якiсть люово! продукцп забезпечуються застосуванням стандартiв люово! сертифжацп. Iнформацiйно-методологiчною базою розроблення та реатзацп сертифжацп лiсiв е програми, що розвиваються у рамках свiтових оргашзацш "Ради ведення лiсового господарства" (FSC) та "Ради з Пан-Свропейсько! ль сово! сертифжацп" (PEFC).
Сьогоднi сертифжащя лiсiв - багатовекторний та багаторiвневий про-цес, який базуеться на добровольному та компромiсномy погодженнi штере-сiв зацiкавлених сторiн у сферi лiсових вiдносин. Сертифiкацiю здiйснюе не-залежна вiд виробникiв та споживачiв люово! продукцп третя сторона, яка визначае рiвень ведення лiсового господарства, стан та якють лiсових ресур-сiв i люово! продукцп. Найбшьш сприятливими ринками для сертифжовано! люово! продукцп вважають ринки Швейцарп, Нiдерландiв, Нiмеччини та Ве-ликобританп. Метою проведення люово! сертифжацп е тдтримання збалансованого розвитку лiсового господарства, який забезпечуеться завдяки найбшьш оптимальному поеднанню еколопчно!, економiчноl та сощально! складово!. Лiсова сертифiкацiя також е шструментом yправлiння люово! политики европейського та свiтового рiвнiв. На свгтовому рiвнi лiдерами iз люово! сертифжацп е: всесвiтня схема Люова наглядова рада (Forest Stewardship Council - FSC) та Рада iз загальноевропейсько! люово! сертифжацп (Pan European Forest Certification Council - PEFC Council). За даними консалтингово! фiрми GFA Terra Systems, акредитовано! FSC, станом на 2004 р. система PEFC дгяла у 14 кра!нах Сропи (сертифiковано 46,1 млн га лiсiв). Через три роки членами PEFC стало 29 кра!н свпу, якими сертифiковано понад 204 млн
га лiсiв. Люова сертифжащя продовжуе поширюватися у свт навиь за умови прояву кризових явищ у eвропейськiй та свгговш eKOHOMiKax.
Успiшнiсть впровадження i розвитку сeртифiкaцiï лiсiв в Украш ic-тотно залежить вiд того, яку систему сертифжацп буде вибрано як рамкову для розроблення нацюнальних стандарпв лicовоï ceртифiкaцiï. Це впливати-ме на погодження нaцiонaльниx штерешв з мiжнaродними вимогами та до-сягнення балансу мiж eкологiчними, eкономiчними та cоцiaльними складови-ми. Конкуренщя двох домiнуючиx у cвiтi рамкових схем FSC та PEFC, вщ-мшних за вимогами та сшввщношенням прiоритeтiв, створюе проблеми ви-бору Украшою cтaндaртiв та умов впровадження влacноï схеми ceртифiкaцiï лiciв. Складнють питання зумовлена також нaявнicтю у дeржaвi нерозв'язано-го конфлiкту мiж природоохоронним значенням лiciв i домшуванням у гaлузi eкономiчниx прiоритeтiв.
Украша зобов'язалася впроваджувати у лicовe господарство систему загальноевропейських критeрiïв та iндикaторiв, якi е мeтодологiчною основою схеми PEFC, але доci такого нормативу немае. Водночас, за шщативою Державного агентства люових ресуршв Украши, впроваджують сертифжа-цiйну схему FSC, яка Грунтуеться на iншиx принципах. За 2000-2007 рр. за щею схемою сертифжовано понад 1,4 млн га лiciв Закарпаття та Полюся. Склалася cитуaцiя, коли за вщсутносл нормативу про стандарти сталого розвитку лicового господарства рeaлiзують мexaнiзм ïx впровадження - сертифь кaцiю лiciв. Це cвiдчить про неузгодженють дiяльноcтi щодо переходу люо-воï гaлузi на принципи збалансованого управлшня лicовими ресурсами.
У 2008 р. нетдприемницьким товариством "Товариство лicовоï серти-фiкaцiï в Укрaïнi" запропоновано стандарт, який визначае основш засади збалансованого розвитку люового господарства. Цей стандарт розроблено на ос-новi Принципiв i Критeрiïв Лicовоï Нaглядовоï Ради (FSC) та вщповщно до кeрiвництвa для нaцiонaльниx шщатив iз розроблення cтaндaртiв Лicовоï Нaглядовоï Ради. До уваги брали також Пан-европейсью критeрiï та шдика-тори збалансованого управлшня люами (PEFC). Розроблений стандарт поши-рюеться на систему ведення люового господарства вима власниками лiciв i поcтiйними лicокориcтувaчaми та рекомендований для аудиторських компа-нш (оргaнiв ceртифiкaцiï), якi здiйcнюють в Украш ceртифiкaцiю ведення ль сового господарства за схемою Лicовоï Нaглядовоï Ради та прaцiвникiв люо-господарських тдприемств. Метою розробленого стандарту е встановлення принцишв, критeрiïв та iндикaторiв ведення лicового господарства та люоко-ристування. Завданням розробленого стандарту е забезпечення нормативною базою аудиторських компaнiй (оргaнiв сертифжацп), якi здiйcнюють серти-фiкaцiю ведення люового господарства за схемою Лicовоï Ошкунсь^ Ради (FSC) та пращвниюв лicогоcподaрcькиx пiдприемcтв. Стандарт може вико-ристовуватися уciмa зaцiкaвлeними сторонами, як пiдтримують розвиток i поширення лicовоï ceртифiкaцiï, бaгaтоцiльовe, невиснажливе та безперервне люокористування. Цей стандарт поширюеться на систему ведення люового господарства вшма власниками лiciв i поcтiйними люокористувачами. Поряд iз цим цей стандарт визначае основш принципи (критерп та шдикатори) зба-
лансованого розвитку лiсового господарства та запровадження системи люо-во1 сертифжацп Г8С.
Дослщження процесу поширення схеми Г8С в Укра1ш показали, що сертифiкацiя лiсiв сприймаеться спрощено - лише як мехашзм випдно1 реаль зацп деревини. Водночас, економiчноl мотивацп недостатньо для впрова-дження у лiсове господарство природоохоронних норм дiяльностi. Мiжна-родш схеми сертифжацп вимагають принципово шшого, екосистемного та прозорого ставлення до люових ресурсiв, збереження усiх люових видiв, за-лучення до прийняття ршень представникiв усiх зацiкавлених сторш. Мож-ливiсть вигiдного експорту сертифжовано! люово1 продукцп - це не мета сер-тифшацп, а лише винагорода за збалансоване ведення люового господарства, яке потребуе вщповщних змш свггогляду фахiвцiв люово1 полiтики, галузе-вих нормативiв управлiння, перерозподiлу ресурив iз врахуванням iнтересiв суспiльства щодо лiсiв, належно1 пiдтримки держави. Необхщна змiна основ-них засад системи ведення люового господарства з економiчноl домшанти на екологiчну, орiентовану на мiжвiдомчу спiвпрацю задля збалансованого розвитку певних територш. Для забезпечення таких змш у галузi потрiбно узго-дити дiяльнiсть пан-европейських стандарта: механiзми, 1х запровадження та контроль i задекларованими прiоритетами щодо лiсiв. За вiдсутностi в Укра-1ш власних iнституцiй iз впровадження стандарта збалансованого управлш-ня лiсами, укра1нсью лiсовласники вимушенi вибирати сертифiкацiйну схему Г8С, яка хоча б сприяе експорту найяюсшшо! деревини.
Рис. Плошр сертифжованих лг^в в Укршт станом на 2010 р. (карту складено на основi даних Державного агентства лiсових ресурав Украши за 2009 р.)
Станом на 2010 р. загальна площа сертифжованих лiсiв в Укра1ш ста-новить 1563935 га. Даш щодо наявних сертифжованих лiсiв в Укра1ш наведено у табл.
Табл. Сертифiкованi тси в УкраТт (дат ДКЛГ за 2010 р.)
Область Люове господарство Сертификат Площа, га Площа сертифжова-них лю1в области га
номер статус
Сертифшоват системи ведення л1сового господарства
Житомирська Радомишльське 808-002712 чинний 26768 184130
Новоград-Волинське 808-002786 призупинений 29270
Малинське 808-002704 чинний 28770
Словечанське 808-003565 чинний 66451
Городницьке 8'^003214 чинний 32871
Закарпатська ус тдприемства За-карпатського ОУЛМГ 808-2273 чинний 496426 496426
Чершпвська Група з трьох шд-приемств: Город-нянське, Холминсь-ке, Семешвське 808-004924 чинний 105376 146445
Добрянське 8W-003692 чинний 41069
Льв1вська ус тдприемства Льв1вського ОУЛМГ 808-002711 чинний 478200 478200
Чершвецька ус тдприемства Чер-швецького ОУЛМГ 808-005465 призупинений 176586 176586
Харгавська Гутянське SW-003232 чинний 29608 29608
Волинська Маневицьке 8W чинний 52540 52540
Разом Укра1на 1563935
Оч1кують на видачу сертиф1кату найближчим часом
Чершпвська Приеднання до юну-ючо! групи таких тдприемств: При-луцьке, Корюгавське, Шжинське, Новог-рад-Оверське, Ос-терське, Борзнянське 808 185921
П1сля усунення виявлених нев1дповвдностей (за п1дсумками основного аудиту) може бути виявлений сертифшат
Вшницька 1 Крижошльське 8W 19228
вано-Франювськ4 Вигодське 8W 59935
Найбiльшi площi сертифжованих лiсiв зосередженi у Закарпатськш областi - 496426 га. Дещо меншi площi сертифiкованих лiсiв у Львiвськiй об-ластi - 478200 га, Житомирськш - 184130 га, Чершвецькш - 176586 га та Чершпвськш - 146445 га областях. У Волинськш та Харкiвськiй областях площа сертифiкованих лiсiв становить 52540 га та 29608 га (рис.).
Треба зазначити, що найбiльшi площi сертифiкованих лiсiв - у областях, яю межують iз крашами СС та здiйснюють експорт деревини. Защкавле-нiсть пiдприeмств цього регюну також зумовлена пiдвищенням конкуретнос-проможносп люогосподарсько1 продукцп на европейських та свиових ринках. Сьогоднi рiвень сертифжацп лiсiв, порiвняно з европейськими кра1нами, е надзвичайно низьким. Сертифжащя лiсiв насамперед повинна бути проведена у люогосподарських пiдприемствах, деревина яких поставляешься на зовнiшнi ринки. Тому, найближчим часом е необхщшсть у проведенш люово1 сертифжацп у тдприемствах 1вано-Франювсько1 та Рiвненськоl областей. С
необхiднiсть у проведент сертифжацп також у люогосподарських тд-приемствах люостепово! зони, зокрема - Тернопшьсьюй, Хмельницьюй, Вш-ницьюй, Ктвсьюй, Полтавськiй та Сумськiй областях.
Сертифжащю доцiльно провести поетапно: перший етап - люогоспо-дарськi тдприемства Карпат. Другий етап - люогосподарсью пiдприемства Полiсся. Третiй етап - люогосподарсью тдприемства Люостепу. Остаточним етапом проведення сертифжацп лiсiв е залучення пiдприемств степово1 зони. Обrрунтованiсть поетапного запровадження люово! сертифжацп здшсню-еться на основi обсягiв лiсозаготiвель та реатзацп люопродукцп, а також наближеносп до кра1н СС.
Висновки. Сьогодт рiвень сертифжацп лiсiв Укра!ни, порiвняно з европейськими кра!нами, е надзвичайно низьким. Станом на 2010 рж загаль-на площа сертифiкованих лiсiв становить 1563935 га. Найбiльшi площi серти-фiкованих лiсiв зосереджено у Закарпатсьюй областi - 496426 га. Дещо мен-шi у Львiвськiй - 478200 га, Житомирськiй - 184130 га, Чертвецьюй -176586 га та Чертпвсьюй - 146445 га областях. У Волинсьюй та Харювсьюй областях площа сертифiкованих лiсiв становить 52540 га та 29608 га.
Сертифжащю лiсiв насамперед потрiбно провести у люогосподарсь-ких тдприемствах, деревина яких поставляеться на зовтшт ринки та здiйснена поетапно: перший етап - люогосподарсью тдприемства Карпат; другий етап - люогосподарсью тдприемства Полюся; третш етап - люогосподарсью тдприемства Люостепу. Остаточним етапом проведення сертифь кацп лiсiв е залучення тдприемств степово1 зони. Обгрунтованють поетапного запровадження люово! сертифжацп здiйснюеться на основi обсягiв люоза-готiвель i реалiзацil люопродукцп, а також наближеносп до кра1н СС.
Л1тература
1. Пщготовка проекту Зведено! схеми формування екомереж1 Укра1ни (перший етап) : науковий звгг з виконання науково-дослщно! роботи. - К. : Вид-во "Либщь", 2008. - 127 с.
2. Розбудова екомереж1 Укра!ни / за ред. Ю.Р. Шеляг-Сосонка. - К. : Вид-во "Спроба", 1999. - 127 с.
3. Мовчан Я. Еколопчна мережа Укра!ни. Обгрунтування структури та необхщносп створення / Я. Мовчан // Конвенщя про бюлопчне р1зномашття. Громадська об1знашсть та участь. - К. : Вид-во "Стилос", 1997. - С. 98-110.
4. Нацюнальна доповщь Укра!ни про гармошзащю життед1яльносп сусшльства у навко-лишньому середовищ1 // Спещальне видання до 5-! Всеевропейсько! конф. мшютр1в навко-лишнього середовища "Довкшля для Свропи" / вщпов. кер1вник розробки - д-р екон. наук, проф. В.Я. Шевчук. - К. : ТОВ "Новий друк", 2003. - 128 с.
5. Сучасний стан територш та об'екпв природно-заповщного фонду Укра!ни на початку 2008 року // Безпека життед1яльносп. - 2008. - № 5-6. - С. 6-11.
6. Фурдичко О.1. Люова галузь Укра!ни у контексп збалансованого розвитку: теоретико-методолопчш, нормативно-правов1 та оргашзацшш аспекти / О.1. Фурдичко, В.В. Лавров. - К. : Вид-во "Основа", 2009. - 429 с.
7. Фурдичко О.1. Заповщна справа в Укра1ш : шдручник / О.1. Фурдичко, В.К. Овак, В.Д. Солодкий. - Чершвщ : Вид-во "Зелена Буковина", 2005. - 336 с.
8. Реймерс Н.Ф. Особо охраняемые природные территории / Н.Ф. Реймерс, Ф.Р. Штиль-марк. - М. : Изд-во "Мысль", 1978. - 295 с.
9. Ткачов А. Концептуальш основи формування нацюнально! екомереж Укра!ни / А. Ткачов, I. 1ваненко // Рщна природа. - 2000. - № 2. - С. 50-55.
10. Шеляг-Сосонко Ю. Сдина екомережа - стратепя сталого розвитку / Ю. Шеляг-Со-сонко // Рщна природа. - 2001. - № 1. - С. 14-16.
11. Социально-экономический потенциал устойчивого развития : учебник / под ред. проф. Л.Г. Мельника (Украина) и проф. Л. Хенса (Бельгия). - Сумы : ИТД "Университетская книга", 2007. - 1120 с.
12. Council of Europe. European Landscape Convention // European Treaty Series. - 2000. -№ 176. - 236 p.
13. Bennett, G. 2004. Integrating biodiversity conservation and sustainable use / G. Bennett // Lessons learned from ecological networks. IUCN Gland, Switzerland and Cambridge, UK. - 162 p.
Шершун М.Х. Сертификация лесов как важный механизм экологической безопасности лесного хозяйства Украины
Представлены результаты проведения лесной сертификации в Украине в контексте поддержания экологической безопасности. Предложены поэтапные шаги проведения сертификации лесов.
Ключевые слова: лесная сертификация, экологическая безопасность, лесное хозяйство.
Shershun M.Kh. Certification of forests as the important mechanism of ecological safety of a forestry of Ukraine
Results of carrying out of forest certification in Ukraine in a context of maintenance of ecological safety are submitted. Stage-by-stage steps of carrying out of certification of woods are offered.
Keywords: wood certification, ecological safety, forestry.
УДК 504.38[341.238:504*33:34] Доц. I.A. Дубовгч, канд. геогр. наук -
НЛТУ Украши, м. Львiв; магктр права М.Г. Булгакова -Експертно-дорадчий центр "Правова аналiтика "
ЗМ1НА КЛ1МАТУ ТА ЕКОНОМ1КО-ПРАВОВИЙ МЕХАН1ЗМ У СФЕР1 М1ЖНАРОДНО1 ТОРГ1ВЛ1 КВОТАМИ НА ВИКИДИ ПАРНИКОВИХ ГАЗ1В В УКРА1Ш
Проанатзовано деяю проблеми 3i змши ^мату. Звернено увагу на мiжнародне сшвроб^ництво щодо виршення проблем з викидiв парникових ra3iB. Розглянуто головну мету Юотського протоколу. Охарактеризовано економжо-правовий меха-шзм у сферi мiжнародноl торгiвлi викидами парникових газiв. Подано шформащю про участь Украши в реатзаци механiзмiв Юотського протоколу. Розглянуто право-вi передумови для мiжнародноl торгiвлi квотами на викиди парникових газiв.
Ключовг слова: змши ^мату, парниковi гази, Рамкова конвенщя ООН зi змши ^мату, Юотський протокол, зелеш швестици, мiжнародна торпвля квотами на викиди парникових газiв, одиниця встановлено! кшькостг
Внаслщок зростаючого антропогенного навантаження на бюсферу та викидiв в атмосферу парникових газiв (вуглекислого газу, метану, закису азоту та ш.), людство постало перед найбшьшою проблемою - глобальними змь нами клiмату.
Температура довкшля е однieю з найважливiших природних умов ю-нування життя на нашш планетi. Головнi механiзми, що забезпечують ста-бiльнiсть температури на поверхш Землi, е випромiнювання Сонця та парни-ковий ефект. Явище парникового ефекту полягае в тому, що тсля вщбиття вiд поверхнi Землi певна частина сонячного тепла затримуеться парниковими газами, якi входять до складу атмосфери Землг Завдяки цим процесам, температура над поверхнею Землi тдвищуеться до 30 i бiльше градусiв за Цель-
