CC BY
16
Parkhuts' L.V., Sheremeta Z.Yu., Melnychuk S.M., Parkhuts' H.L. Planning and land use changes in village Borinya from the end of XVIII to the early XXI century.
The character and dynamics of changes in land use of settlement Borinya from the end of XVIII to the early XXI century are analyzed. It is revealed that the level of economic development, state form of management and ownership of land affect the ratio of building area, agricultural land and forests in model village.
УДК 657.6.003.13:630*6 Acnip. Л.М. Пелиньо1 -НЛТУ Украгни, м. Львiв
1НТЕГРУВАННЯ ПРИНЦИП1В I КРИТЕРПВ FSC У ПРОЦЕДУРУ ЕКОЛОГ1ЧНОГО АУДИТУ ШДПРИеМСТВ Л1СОВОГО ГОСПОДАРСТВА
Розглянуто теоретичш шдходи до формування принцишв та критерпв еколопч-ного аудиту шдприемств люового господарства. Запропоновано перелж принцишв та критерпв еколопчного аудиту люогосподарських шдприемств. ОбГрунтовано не-обхщшсть використання запропонованих принцишв у ^CTeMi менеджменту сталого люового господарства.
Ключовг слова: сталий розвиток, еколопчний аудит, витрати, доходи, менеджмент сталого люового господарства.
Еколопчний аудит тдприемства покликаний оцшювати р1вень вщпо-вщносл системи менеджменту тдприемства певнш щеальнш модет, котра регламентована стандартом чи законодавством. Еколопчний аудит бшьшосп шдприемств базуеться переважно на м1жнародних стандартах ISO 19001, ви-моги якого е бшьш комплексними та суворими, шж вимоги вичизняного за-конодавства [2-6].
Еколопчний аудит люогосподарських шдприемств е дещо вщмшним вщ шдприемств шших галузей економжи. Основна вщмшшсть полягае у на-явност авторитетних м1жнародних стандарпв, котр1 регламентують ефектив-ну систему менеджменту з погляду еколопчно! економжи. Ц стандарти роз-роблеш у рамках люово! сертифжацп. На сьогодш у свт юнують дв1 найбшьш авторитетш оргашзацп-розробники стандарпв люово! сертифжацп: FSC та PEFC. Площа л1с1в, сертифжованих за схемою FSC, е дещо бшьшою, шж за схемою PEFC.
Проте стандарти кожно! з цих оргашзацш базуються на "Принципах для досягнення глобального консенсусу щодо рацюнального використання, охорони i сталого розвитку вшх вид1в л1с1в", яю були ухвалеш в рамках переговорного процесу на Мiжнароднiй конференцп ООН з довкiлля i розвитку, що вiдбулася у Рiо-дe-Жанeйро у 1992 р. [1].
Щдходи названих оргашзацш щодо визначення ефективно! системи з eколого-eкономiчного погляду системи люокористування е однаковими i нез-начно вiдрiзняються. Враховуючи те, що стандарт FSC е поширешшим, а та-кож те, що лiсовi тдприемства Львiвськоl, Закарпатсько!, Чершвецько! областей проходили еколопчну сeртифiкацiю саме за стандартом FSC, будемо
1 Наук. к^вник: доц. Л.1. Максимiв, канд. екон. наук - НЛТУ Украши, м. Львiв
використовувати його як теоретичну основу для обгрунтування принцитв i критерпв екологiчного аудиту тдприемств лiсового господарства у частит формування витрат i доходiв цих тдприемств.
Разом iз тим е певт вiдмiнностi мiж аудитом у рамках люово! серти-фжацп та еколопчним аудитом пiдприемств лiсового господарства. Найго-ловнiшi серед них таю:
• аудит у рамках лгсово! сертифжаци не мае прямих критерпв оцшювання до-ходш [ витрат; цей аспект д1яльносп тдприемства оцшюеться опосередкова-но;
• предметом еколопчного аудиту в рамках лгсово! сертифжаци е вся система управлшня тдприемством, тод1 як предметом еколопчного аудиту в частит доход1в [ витрат е однойменна тдсистема;
• замовником лгсово! сертифжаци е тдприемство, а замовниками еколопчного аудиту можуть бути державш органи влади, органи мгсцевого самоврядуван-ня, громадсью оргашзаци та шш1 суб'екти;
• основною метою аудиту в рамках лгсово! сертифжацп е отримання тд-приемством сертифжата про в1дпов1дтсть системи управлшня тдприемством принципам сталого лгсокористування, тод1 як метою еколопчно-го аудиту в частит доход1в [ витрат е отримання квал1фжованих висновюв щодо в1дпов1дносп доход1в [ витрат тдприемства природоохоронному зако-нодавству та принципам сталого лгсокористування.
Розглянемо вимоги стандарту ведення лiсового господарства Г 80 у контексп екологiчного аудиту доходiв i витрат. Цi вимоги можна роздшити на такi групи вимог щодо: фтансування всiх передбачених законодавством витрат; витрат на певт види природоохоронно! дiяльностi; витрат на ство-рення певних механiзмiв управлiння; здiйснення швестицтно! дiяльностi; отримання доходiв; продукування позитивних зовнiшнiх ефекпв, споживачами яких е мюцеве населення; уникнення втрат.
Проаналiзуемо iндикатори стандарту, що регламентують кожну з перелiчених груп вимог. Вимоги стандарту ведення люового господарства щодо фшансування витрат з охорони довкшля, оплати працi та шших витрат, спрямованих на використання трудових ресуршв, сформульовано у табл. 1. Суттсть цих вимог зводиться до забезпечення вщповщного законодавству та галузевш угодi рiвня оплати працi, забезпечення не нижчих, тж передбачених конвенщями 87 1 98 Мiжнародноl оргатзацн працi та вiтчизняним законодавством, умов з охорони пращ, фтансування необхщно! медично! допо-моги пращвникам та членам !х родин.
Вимоги щодо фтансування вшх, передбачених законодавством витрат мютяться в шдикаторах 1.2.1 та 1.2.2 [8]. Зпдно з цими вимогами, тд-приемство не повинно мати заборгованосп з податюв та iнших обов'язкових платежiв, а також джерел фiнансових ресуршв для покриття цих витрат у майбутньому. Вимоги стандарту щодо витрат на природоохоронну дiяльнiсть стосуються надежного фшансування люово! охорони, контролю за використання вшх видiв люових ресурсiв, контролю i охорони рщкюних видiв, якi зникають чи перебувають пiд загрозою зникнення. Анадiз вимог до витрат на природоохоронну дiяльнiсть представлено у табл. 2. Рiзнi аспекти окреслених проблем висвгглено у працях [7, 9, 10].
Табл. 1. Вимоги щодо фтансування нитрат з охорони, оплати пращ та тших _нитрат, спрямованих на використання трудових ресурсы:_
1ндикатор Характеристика витрат
[ндикатор 1.3.2. Адмшстращя тдприемства е свщомою щодо зобов'язань 1 мае впроваджен мехатзми контролю вщпо-вщносп м1жнародним Конвенщям оргашзаци пращ, що ви-користовуються тд час роботи. Виконання конвенщй 87 1 98 ГЬО е мшмальною вимогою для сертифжаци. Люогосподарсью тдприемства повинш фшансувати заходи з охорони пращ, згщно з вимогами конвенщй 87 1 98 ГЬО та втизняним законодавством
[ндикатор 4.2.1. Кер1вники люового господарства знають та пращвники тдприемства ознайомлен 1з законами та правилами, що стосуються охорони та безпеки пращ '1'х та 1хшх родин, 1 дотримуються 1'х. На великих тдпри-емствах юнуе задокументована пол1тика в галуз1 охорони пращ та техшки безпеки пращвниюв та 1'х амей.
[ндикатор 4.2.3. Вс пращвники проходять вщповщне навчання з основ охорони пращ, а також, де необидно, мають навики щодо надання першо'1 медично'1 допомоги.
[ндикатор 4.2.5. Вс необхщш шструменти, засоби, споря-дження, включно з вщповщними засобами особисто'1' охорони, е доступними в мюцях виконання роб1т, а !х техшч-ний стан та готовшсть перебувають на надежному р1вт.
[ндикатор 1.2.3. Виконуються положення Галузево! тарифно! угоди щодо дотримання р1вня мшмально'' зароб1тно! плати. Оплата пращ не повинна попршувати умови галузево'' угоди та колективного договору
[ндикатор 4.1.7. Вы пращвники, виконавщ та субтдрядни-ки повинн одержувати вщповщну зарплату та шш1 випла-ти вщповщно до правових вимог, 1 в розм1рах приблизно таких, як 1 в середньому на шших роботах у цьому регюш.
[ндикатор 4.2.8. Вс пращвники та тдрядники, а також члени '1'х родин, мають доступ до вщповщно'! медично'1' допомоги на мюцях, а також необхщш мюця для захисту та вщпочинку тд час виконання роб1т. Пщприемства повинш за-безпечити доступ пращвниюв та члешв '1'х родин до на-лежно'1' медично'1' допомоги
[ндикатор 4.2.9. Умови проживання та харчування пращвниюв, як мш1мум, вщповщають вимогам Кодексу безпеки та охорони пращ Мжнародно! оргашзаци правд. У раз1 наявноси на тдпри-емств1 гуртожитюв або шших мюць проживання пращвниюв, к утримання повинно ф> нансуватися належним чином.
Примака: Власна розробка, сформовано на основi [2]. Табл. 2. Вимоги щодо витрат на певш види природоохоронно'1 дiяльностi
1ндикатор
Характеристика виду природоохоронно'1 д1яльност1
Индикатор 1.5.1. Адмшстращя тдприемства приймае необхщш м1ри для вщстеження та контролю нелегально'' загоивл^ заселення та шших недозволених вид1в д1яльность_
[ндикатор 1.5.2. 1снуе вщповщний штат пращвни-ив 1 засоби для нагляду за незаконною д1яльтстю.
Л1сова охорона тдприемства повинна фшансуватися на достатньо-му р1вт
[ндикатор 5.5.3. Люогосподарська д1яльтсть пщтримуе 1, де можливо, покращуе щнтсть ш-ших люових ресурыв та послуг.
Повинен здшснюватися нагляд та контроль за використанням умх ре-сурыв люу
[ндикатор 6.2.3. Рщюст, зникакта, а також види, яю перебувають тд загрозою винищення, охоро-няються тд час виконання господарських роб1т.
Повинна фшансуватися д1яльшсть з охорони рщюсних, зникаючих та пере-буваючих п1д загрозою зникнення видц
Примiтка: Власна розробка, сформовано на основi [2].
Вимоги щодо швестицшно! дiяльностi стандарту ведення люового господарства сформульовано в iндикаторi 5.1.3. Суть вимог зводиться до того, що тдприемство повинно здшснювати швестицп для пiдтримки еколопч-но! продуктивностi лiсу, пiдтримки та змщнення його екологiчних функцп та збереження чи вщтворення бiологiчного рiзноманiття. Тобто швестицп мо-жуть витрачатися на покращення технологи здiйснення лiсогосподарських та люозагопвельних заходiв, створення лiсових насаджень рекреацшного, водо-охоронного, природо-заповiдного призначення тощо.
Вимоги стандарту ведення люового господарства щодо формування доходiв сформован у табл. 3. Цi вимоги стосуються обмежень певних видiв дiяльностi як iнструменту отримання доходiв люових пiдприeмств. Насампе-ред цi обмеження стосуються технологи та способiв люозагопвельно! дiяль-ностi, неможливостi перевищення обсяпв рубань щорiчного приросту дере-вини. О^м цього, стандарт зобов'язуе тдприемства використовувати не лише деревш ресурси лiсу, але i весь спектр люових ресуршв.
Табл. 3. Вимоги щодо отримання доходiв тсогосподарськими тдприемствами*
1ндикатор Коментар
Индикатор 5.1.1. Потенцшний р1чний приркт повинен оптимально використо-вуватися. Доходи тдприемства ввд люозаготь вельно! д1яльност1 обмежуються обся-гом щор1чного приросту деревини
[ндикатор 5.3.2. Технолопя лгсозаптвл1 спрямована на уникнення пошкодження ль соматер1ал1в, що вивозяться, ерози Грунту чи пошкодження ростучих дерев. Для здшснення люогосподарсько! та лгсозаготавельно! д1яльност1 повинн застосовуватися технологи, що дають змогу уникати пошкодження люома-тер1ал1в, що вивозяться, ерозп Грунту чи пошкодження ростучих дерев
[ндикатор 5.4.1. Господарська дяльтсть спрямована на заготовлю та виробництво бшьш тж одного виду продукци, включаючи деревну [ недеревну продукцию, де це можливо. Шдприемство повинно отримувати доходи ввд здшснення комплексного люокористування
[ндикатор 5.6.3. Санкцюнована заготавля недеревно! люопродукцп не повинна пере-вищувати розрахованого р1вня поновлення в довготермшовому перюдг Доходи тдприемства в1д використан-ня недеревних ресурав л1су не повин-ш перевищувати обсяпв невиснажли-вого люокористування
[ндикатор 6.2.7. На територи тдприемства, де знаходяться заселен помешкання, гшзда чи колони рщюсних видгв птахгв та шших тварин (особливо охоронних категорш), у гшздовий перюд у рад1уи не менше шж 100 м ввд таких помешкань люогосподарсью заходи (особливо рубки) не виконуються. Лкокористування е обмеженим на ареалах рщккних, зникаючих чи перебуваючих тд загрозою зник-нення вид1в
[ндикатор 6.3.5. Там, де це можливо, не застосо-вуються суцшьно-люоачт рубки, а площ1 люо-сж супшьно-тсоачних рубок не перевищують 2 га в прських тсах та 5 га в р1внинних тсах, кр1м випадк1в, пов'язаних з1 стихшними лихами, а також шших, визначених законодавством. Використання суцшьно-лкоично! технологи лкозагопвель е обме-женою
Примака: Власна розробка, сформовано на основ! [2].
Згiдно 3i стандартом ведення лiсового господарства, лiсовi тд-приемства повиннi продукувати певт позитивнi ефекти, якi здебiльшого стосуються мюцевого населення (табл. 4), зокрема ефекти, пов'язат з викорис-танням недеревних ресурсiв лiсу, тдтримання мiсцевоï iнфраструктури. Дру-гий Î3 згаданих ефектiв стосуеться здебiльшого дор^ населених пунктiв, кот-рими транспортують деревину. Зазвичай найбiльш потужнi люогосподарсью пiдприемства Украïни i свiту розташоват в регiонах i3 низьким рiвнем роз-витку промислового виробництва. Тому найбшьший руйнiвний вплив на мю-цевi дороги чинить лiсовозний транспорт. Саме тому стандарт ведення люового господарства покладае частину вщповщальносл за мiсцеву шфраструк-туру на люогосподарсью пiдприемства.
Табл. 4. Вимоги щодо продукування позитивных зовшшн1х ефектгв, споживачами яких е лисцеве населення
1ндикатор Характеристика зовнiшнього ефекту
[ндикатор 2.2.5. Власники мiсцевих прав мають доступ до люу за умови, що це не становить небез-пеки для виконання лiсом екологiчних функцш. Мюцевому населенню повинно бути надане право вшьного пере-бування в лiсi та безоплатного ко-ристування недеревними ресурсами на правах загального використання
[ндикатор 4.1.5. Там, де це можливо, мюцевому на-селенню повинен надаватися контрольований доступ до деревно! та недеревно! лiсовоï продукци.
[ндикатор 5.4.2. Використання недеревноï продукци мюцевим населенням повинно заохочуватися.
[ндикатор 4.1.4. Забезпечуеться пiдтримка для мiсцевоï шфраструктури та засобiв на рiвнi, вдаовдаому до обсягiв люових ресурив. Пiдприемство повинно тдтриму-вати iнфраструктуру мiсцевих населених пунклв
Примака: Власна розробка, сформовано на основ1 [2].
Вимоги стандарту ведення люового господарства щодо уникнення втрат мютяться у iндикаторi 5.4.3. 1х суть зводиться до того, що заготовлену i перероблену на мющ деревину потрiбно своечасно вивозити з люу з метою уникнення пошкоджень та втрати 1! товарно! якосп. Грунтуючись на наведе-ному вище аналiзi, пропонуемо таку систему принцитв та критерпв еколо-пчного аудиту лiсогосподарських пiдприемств у частит формування витрат i доходiв цих тдприемств:
Принцип 1. Усi передбачет нацiональним законодавством податки та платежi до державного та мiсцевих бюджепв слiд сплачувати своечасно. Критерп для оцшювання вiдповiдностi системи управлiння шдприемством цьому принципу:
1.1. Адмшстрац1я тдприемства повинна бути об1знана про вм передбачен законодавством податки та платеж! до державного та мюцевого бюджета.
1.2. Повнота та своечастсть здшснення платеж1в тдтверджуеться фшансо-вою документащею та звггшстю тдприемства.
Принцип 2. Витрати на охорону пращ, !! оплату, медичне забезпечен-ня, захист трудових прав пращвниюв тдприемство фшансуе належним чином.
2.1. Bri ^а^вити, а такйж пiдpядники, забезпечет вс1ма нeoбxiдними за-сйбами безпеки ^ащ, пepeдбaчeними кoнвeнцiями 87 i 98 Miжнapoднoï opгaнiзaцiï пpaцi та вггчизняним зaкoнoдaвствoм.
2.2. Bri ^а^вяти, а такйж пiдpядники, мають дсступ дй нaлeжнoгo ме-дичнoгo сбслушвування.
2.3. Poзмip йплати пpaцi не е нижчим вщ встaнoвлeнoгo зaкoнoдaвствoм мь тмуму, poзмipy пepeдбaчeнoгo галузевйю угйдйю та толективним дйгй-вopoм, а такйж вщ сepeдньoгo в peгioнi.
2.4. М1сця пpoживaння ^а^вни^ пoвиннi бути oблaштoвaнi вима нейб-xiдними засйбами.
2.5. Пpoфспiлкa тд^иемства мае власний бюджет, ятого дoстaтньo для ïï належ^го функцюнування.
Принцип 3. Пpиpoдooxopoннa дiяльнiсть пiдпpиeмствa пйвинна на-лежним чинйм фiнaнсyвaтися.
3.1. Немае ф^анссв^ пpичин неналежнсгс функцюнування лiсoвoï oxopo-ни.
3.2. Функцюнуе ефективний ^трсль за викopистaнням yrix вид1в peсypсiв л1су, кoтpi знaxoдяться y ксфистуванш пiдпpиeмствa.
3.3. ЗдШснюеться ефективний кoнтpoль за нeпopyшнiстю apeaлiв p^o^Hx, зникaючиx та тик, щй пepeбyвaють тд зaгpoзoю зникнення, вид1в po^ лин i твapин.
Принцип 4. Пiдпpиeмствo належним чинйм фiнaнсye мexaнiзми уп-paвлiння, щй забезпечують лiсoкopистyвaння на зaсaдax сталйгй poзвиткy.
4.1. Наведений нижче пepeлiк мexaнiзмiв належним чинйм фтансуеться: мexaнiзм кoнтpoлю за тopгiвлeю видами, щй пepeбyвaють тд зaгpoзoю зникнення; мexaнiзм збepeжeння бioлoгiчнoгo piзнoмaнiття; мexaнiзм за-безпечення дoтpимaння пpинципiв лiсoкopистyвaння на зaсaдax сталйгй poзвиткy; мexaнiзм дoвгoстpoкoвoгo планування лiсoгoспoдapськoï дь яльнйст1; мexaнiзм кoнтpoлю за дoтpимaнням пpaв мiсцeвиx мешканщв y сфepi лiсoкopистyвaння; мexaнiзм виpiшeння кйнфл1кт1в 1з защкавлени-ми стopoнaми; мexaнiзм залучення мiсцeвиx мешканщв дй д1яльнйст1 пiдпpиeмствa; мexaнiзм убезпечення пpaцi та кoнтpoлю за ïï дoтpимaн-ням; мexaнiзм запйб1гання пpoфeсiйним зaxвopювaнням; мexaнiзм paдi-aцiйнoгo зaxистy пpaцiвникiв (для шд^иемств, poзтaшoвaниx y зoнax paдiaцiйнoгo зaбpyднeння); мexaнiзм paдioлoгiчнoгo кoнтpoлю тepитopiï та пpoдyкцiï (для пiдпpиeмств, poзтaшoвaниx y зoнax paдiaцiйнoгo заб-pyднeння); мexaнiзм забезпечення дoтpимaння пpaв ^а^вни^; мexa-тзм oцiнювaння сoцiaльнoгo, кyльтypнoгo й eкoнoмiчнoгo впливу тд-^иемства на сусшльт вiднoсини; мexaнiзм взаемйдн 1з защкавленими стopoнaми, вpaxyвaння ïx пoзицiï y пpoцeсi лiсoгoспoдapськoï д1яльнйст1; мexaнiзм oцiнювaння впливу д1яльнйст1 шд^иемства на дйвк1лля; мexa-тзм мoнiтopингy та oxopoни piдкiсниx, зникaючиx i тж, щй пepeбyвa-ють тд зaгpoзoю зникнення, вид1в; мexaнiзм ^третю за викopистaн-ням лiсoвиx peсypсiв; мexaнiзм збepeжeння лiсoвиx eкoсистeм; мexaнiзм зaxистy дoвкiлля вщ зaбpyднeння; мexaнiзм мoнiтopингy iнтpoдyкoвaниx вид1в; мexaнiзм кoмплeкснoгo мoнiтopингy дiяльнoстi пiдпpиeмствa. Принцип 5. Пiдпpиeмствo пoвиннo iнвeстyвaти y пiдтpимaння екйлй-гiчниx фyнкцiй лiсy, збepeжeння i/чи вiдтвopeння бioлoгiчнoгo piзнoмaнiття.
5.1. Наявтсть каттальних швестицш в оновлення основних засоб1в, спря-мованих на застосування природоощадних технологш люозаготавель, створення неексплуатацшних лю1в, тдтримання ареал1в рщюсних, зни-каючих [ тих, що перебувають тд загрозою зникнення, вид1в тварин [ рослин.
Принцип 6. Джерелом доходiв пiдприемства не можуть бути госпо-дарськi заходи, що погiршують стан люових екосистем.
6.1. Р1чний обсяг люозаготавель тдприемства вщ умх вид1в рубань не повинен перевищувати щор1чного приросту деревини.
6.2. Слщ застосовувати технолопю люозагопвель, яка не попршуе якост Грунлв, не пошкоджуе люоматер1али та дерева, дае змогу забезпечити прийнятний р1вень природного поновлення.
6.3. Доходи тдприемства повинн формуватися за рахунок використання бшьше тж одного виду ресуршв люу.
6.4. Обсяги використання недеревних ресурмв люу не повинн перевищувати невиснажливого р1вня (повинн бгги встановлен обгрунтоваш л1мгги використання вмх вид1в ресуршв люу та здшснюватися мотторинг за дотриманням цих лштв).
6.5. Люокористування не повинно здшснюватися в ареалах зникаючих, рщ-юсних чи тих, що перебувають тд загрозою зникнення, вид1в тварин [ рослин.
6.6. Обсяги люокористувань суцшьно-люошчним способом слщ звести до мшмуму.
Принцип 7. Шдприемство повинно забезпечити вiльний доступ гро-мадян до лiсу, надати !м можливiсть заготовляти гриби, ягоди, дикоро^ плоди, лiкарську сировину на правах загального користування.
7.1. Немае перешкод для перебування громадян на територп люового фонду тдприемства.
7.2. Громадяни можуть заготовляти гриби, ягоди, дикоросл1 плоди, лжарсь-ку сировину на правах загального користування, а тдприемство здшснюе мотторинг ще! д1яльност1.
7.3. Шдприемство швестуе кошти на тдтримання шфраструктури населе-них пунклв, територ1ею яких штенсивно вивозить деревину. Принцип 8. Шдприемство повинно уникати втрати якосп деревини
через несвоечасне вивезення !! з люу.
8.1. На територп люового фонду тдприемства немае деревини, що втрати-ла яюсть через несвоечасне вивезення.
Принцип 9. Позитивш та негативш зовшшш ефекти тдприемства по-виннi бути оцшет (як тi, що споживаються ним, так i тi, що ним продуку-ються).
Принцип 10. Шдприемство повинно своечасно надавати достовiрнi дат про еколопчт доходи i витрати як частину шформацп, доступ до яко! не може бути обмежений.
Висновки. Основною спшьною рисою еколопчного аудиту тд-приемств люового господарства та аудиту в рамках люово! сертифжацп е ба-чення щеально! системи менеджменту тдприемства в контекст сталого розвитку. У цш роботi конкретизовано принципи i критерп екологiчного
аудиту в частит фopмyвaння дoxoдiв i втрат, виxoдячи iз стaндapтiв, щй ви-кopистoвyються y пpoцeсi лiсoвoï сepтифiкaцiï.
Poзpoблeнi пpинципи та кpитepiï eкoлoгiчнoгo аудиту дають змоту oцiнити вщпйвщтсть пoлiтики пiдпpиeмствa щйдй фopмyвaння дoxoдiв i витpaт пpинципaм ведення л^вйте гoспoдapствa на зaсaдax стaлoгo poзвит-ку. Цi пpинципи пoвнiстю вpaxoвyють вимйги стaндapтy ведення лiсoвoгo гoспoдapствa F SC y чaстинi фopмyвaння дoxoдiв i витpaт лiсoвиx тд-пpиeмств.
Лiтeрaтyрa
1. Дoклaд Koнфepeнции Opгaнизaции Oбъeдинeнныx Наций цo oкpyжaющeй сpeдe и paзвитию Pиo-дe-Жaнeйpo, 3-14 июня 1992 года. - Т.1: ^ Peзoлюции, ^иттые на Koнфepeнции Opгaнизaция Oбъeдинeнныx Наций. - Hью-Йopк : Изд-bo Opгaнизaции Oбъeдинeнныx Наций, 1993. - 520 с.
2. Системи eкoлoгiчнoгo кepyвaння. Зaгaльнi ви]^™ та нaстaнoви: ДСТУ ISO 140012006. - [Чинний вiд 04-01-2007]. - К: Дepжспoживстaндapт Укpaïни, 2006. - 26 с. -(Нацюнальш CTaTOapra Укpaïни).
3. Системи eкoлoгiчнoгo yцpaвлiння. Зaгaльнi нaстaнoви щoдo пpинциmв, систем та зaсoбiв забезцечення (ISO 14004:2004, IDT): ДСТУ ISO 14004:2006 - [Чинний вщ 01-072006]. - К: Дepжспoживстaндapт Укpaïни, 2006. - 32 с. - (Нацюнальш стaндapти У^аши).
4. ДСТУ ISO 14010-97. Настаж>ви щoдo здiйснeння eкoлoгiчнoгo аудиту. Зaгaльнi цpинцици. - К. : Дepжстaндapт Укpaïни, 1997. - 186 с.
5. ДСТУ ISO 14011-97. На^а^ви щoдo здiйснeння eкoлoгiчнoгo аудиту. Пpoцeдypи аудиту. Аудит системи у^авл^ня нaвкoлишнiм сepeдoвищeм. - К. : Дepжстaндapт Укpaïни, 1997. - 236 с.
6. ДСТУ ISO 14012-97 Настаж>ви щoдo здiйснeння eкoлoгiчнoгo аудиту. Kвaлiфiкaцiйнi вимoги дo аудитс^в з eкoлoгiï. - К. : Дepжстaндapт Укpaïни, 1997. - 244 с.
7. Е^ж^ка цpиpoдoкopистyвaння та oxopoни дoвкiлля : зб. наук. np. НАН Укpaïни / Paдa цo вивченню цpoдyктивниx сил У^аши. - К. : Bид-вo "Наука", 2000. - 236 с.
8. Стaндapт ведення лiсoвoгo гoсцoдapствa для У^аши - 2011 piк. ^лещ^ний peсypс]. - Дoстyцний з http://www.sgs.com/~/media/Global/Documents/Technical Documents/ SGSStandards/sgs-ad-33-ua-05-fm-standard-for-ukraine-doc-lib.ashx.
9. Пeлиньo Л.М. Значення лiсiв та цpoблeми oблiкy лiсoвиx peсypсiв в Укpaïнi / Л.М. Пелиню, Л.1. Maксимiв // Наугавий вiсник НЛТУ Укpaïни : зб. наук .-'rexR. цpaць. - Львiв : PBB НЛТУ У^аши. - 2006. - Bип. 15.7. - С. 126-129.
10. Туниця Ю.Ю. Екo-eкoнoмiкa i pинoк: цoдoлaння сyцepeчнoстeй / Ю.Ю. Туниця. - К. : Bto^o "Знання", 2006. - 314 с.
Пeлuньo Л.Н. Интeгрaция принципов и критериев FSC в процедурУ экологического ayдитa лесных предприятий
Paссмoтpeны тeopeтичeскиe пoдxoды к фopмиpoвaнию цpинцицoв и кpитepиeв экoлoгичeскoгo аудита пpeдпpиятий лeснoгo xoзяйствa. Пpeдлoжeн пepeчeнь ^ин-цицoв и кpитepиeв экoлoгичeскoгo аудита лeсoxoзяйствeнныx пpeдпpиятий. Oбoснo-вана нeoбxoдимoсть испoльзoвaния пpeдлoжeнныx пpинципoв в системе yпpaвлeния yстoйчивым лесным xoзяйствoм.
Ключевые слова: yстoйчивoe paзвитиe, экoлoгичeский аудит, paсxoды, дoxoды, yпpaвлeниe устойчивым лесным xoзяйствoм.
Pelyno L.M. Integration of FSC principles and criteria into environmental auditing procedures at forest enterprises
The theoretical approaches to the formation of principles for environmental auditing of forestry sector are presented. The necessity of the proposed principles in the sustainable forest management is substantiated.
Keywords: sustainable development, environmental audits, costs, benefits, sustainable forest management.
