Семантико-прагматичний аналіз перформативних висловлень пропозиції та поради Текст научной статьи по специальности «История и археология»

Ученые записки Таврического национального университета имени В. И. Вернадского Серия «Филология. Социальные коммуникации». Том 25 (64). № 4, ч. 2. 2012 г. С. 361-365.

УДК 811.161.2'366

СЕМАНТИКО-ПРАГМАТИЧНИЙ АНАЛ1З ПЕРФОРМАТИВНИХ ВИСЛОВЛЕНЬ ПРОПОЗИЦИ ТА ПОРАДИ

Турик Л. Р.

Луцька спецiалiзована школа №1, м. Луцьк

У дослщженш проанатзоваш семантико-прагматичш особливосп украшських директивных перформативних висловлень на позначення пропозици та поради, якi оформлюють мовленнeвi акти в юторичнш прозi.

Ключов1 слова: мовленневий акт, перформатив, перформативне висловлення, директиви.

Постановка проблеми. Кожна епоха вимагае того чи шшого аспекту вивчення мови, детермшованого загальними тенденщями розвитку наукового знання. Через те в сучаснш лiнгвiстицi з'являються новi напрями (когнiтивна теорiя, комунiкативно-дискурсний шдхщ, прагмалiнгвiстика й таке iнше), що дають змогу аналiзувати мову не як «"систему в самш собi й для само! себе" (Ф. де Соссюр), а у зв'язку з людиною, без яко! виникнення й функцiонування ще! системи було б не-можливим» [2, с. 24]. Саме завдяки умшню спшкуватися та мислити людина виок-ремилася з навколишнього свiту й шднялася над ним. Важливим е те, що на певно-му етат розвитку мовознавства увага вчених була спрямована на взаемодда «людського фактора» й мови, а предметом дослщження стали проблеми, яю ранiше не брали до уваги лшгвюти.

А тому вербальне спiлкування як складний багатоаспектний процес взаемного обмiну шформащею мiж комунiкантами згодом почали вивчати в прагматищ. Згiдно з твердженням Ф. С. Бацевича, у мовознавчш науцi 60-70-х рокiв XX столотя «вщбувся "прагматичний переворот", результатом якого став акцент на прагматичних (передуем соцiально-психологiчних та конститутивних) чинниках використання мови» [1, с. 11].

Вивчення семантико-прагматичних особливостей мовленневих одиниць, зокре-ма мовленневих актiв укра1нсько1 мови, не втрачае свое! актуальносп в сучаснш мовознавчш наущ, оскiльки принагiднi спостереження, часто однотипнi й поверховi, не вичерпують уие! складностi цього питання.

Метою статтi передбачений семантико-прагматичний анатз директивних перформативних висловлень на позначення пропозици та поради. Реатзащя поставлено! мети передбачае розв'язання таких завдань: схарактеризувати шокутивну мету директивних перформативних висловлень; виявити семантико-прагматичну специфiку перформативних висловлень на позначення пропозици та поради. Дослщження здшснено на матерiалi сучасно! укра1нсько1 юторично! прози.

Перформативнi висловлення поради й пропозици належать до класу директивних шокутивних акпв, мета яких полягае у спробi змусити кого-небудь шшого

ГУРИК Л. Р.

(шших) зробити дещо, змiнити його поведiнку вiдповiдно до бажання мовця [3, с. 252]. Директивш мовленнeвi акти передбачають активнють адресата, який зага-лом е експлiцитним, тобто йдеться про перлокутивш ефекти пiсля закiнчення мовленневого акту. Директиви вщзначаються рiзноманiтнiстю одиниць за конкретною шокутивною метою.

Розгляньмо докладшше семантико-прагматичну специфiку перформативних шокутивних актiв пропозицп та поради. Директивы мовленневi акти й перформативнi висловлення пропозицп та поради виражають шокутивну мету, яка полягае в тому, що суб'ект мовлення мае намiр спонукати адресата реалiзувати пропозицiю, причому добровiльно, без примусу. Проте в юторичному текстi наявнi випадки, коли поперед-ження може набувати ознаки обов'язковосп, присилування (наприклад, виклик на дуель), о^м того, мати додатковий вщтшок сумюно! дп, як-от:

- Я, пане козаче, непоштивим буваю лише з отакими квакшами, як твоя мил1сть, тому пропоную тоб1 ти геть, доки не викинув на см1тник, - тдступив погрозливо Орко до образника (А. Химко);

[Кий:] Кагане, есмь полянський князь Кий! Ти чуеш, кагане? Викликаю тя на двобш! Виходь! (В. Малик) тощо.

Основна формула перформативного директивного висловлення «Ях» передбачае наявшсть iменi чи шфштива з об'ектною семантикою, наприклад: викликаю на двоб1й - викликаю стртятися; пропоную знищення - пропоную знищити; закликаю до порядку - закликаю дотримуватися порядку тощо.

Очевидно, перформативний суперпредикат номiнуе шокутивну мету, семан-тичними компонентами яко!, зпдно з Й. Крекичем, е прохання, його виявляють на глибинному рiвнi, а обов'язковим семантичним компонентом дескриптивного зна-чення е 'робити/зробити', яскраво виражене для дiеслiв викликати, закликати.

Загалом директиви пропозицп передбачають наявшсть перлокутивного ефекту. Слщ зазначити, що визначальною е сфера мовлення суб'екта, який спонукае адресата до здшснення яко!-небудь дп чи примушуе його змшити ситуацiю, наприклад:

- Пропоную професоров1 Отав1 зголоситися таб1рному командуванню добровтьно, при цьому об1цяючи йому збереження життя 7 цыком цивтзоване з ним поводження (П. Загребельний);

[Погодш:] Пане Костомаров, я викликаю вас на публ1чний виступ з цього пи-тання! - Приймаю ваш виклик, пане професоре, - споюйно в1дпов1в Костомаров Погод1ну (Р. 1ваничук).

У наведених вище прикладах пропозищю висловлюе одна особа, що може ви-ражати як загальну, так i власну думку, однак реатзувати свою пропозищю без участ шших мовець не в силь

Найбшьш яскраво виражений намiр мовця спшьно брати участь у здiйсненнi перлокутивного акту з адресатом перформативом запрошувати, порiвняймо:

[Кизим:] Запрошую вас, товариш1 7 братове, до себе на вечерю (В. Чемерис).

Формули запрошення належать до етикетних конструкцш, а тому в них часто трапляються сполучення, як мають вщтшок увiчливостi: запрошую вас - дозвольте вас запросити, наважусь вас запросити i т. ш. Наприклад: [Володько:] Наталочко! Дозвольте запросити!- хоч знав, що не тде. Хот1в спробувати (У. Самчук).

362

Директив кликати вступае в œH0HiMÎ4m вщношення з перформативом закли-кати: кличу на гостину - закликаю на гостину.

Очевидно, згадаш предикати допускають таю значення, як просити, звертати-ся, удаватися з проханням, пропозищею, закликом. ïx пропозицшний змют сконцен-трований на вираженш намiру мовця схилити адресата до виконання дiï, залучити його до спiльноï та добровiльноï дiï, що мае призвести до змiни становища.

Перформативне дiеслово викликати, навпаки, тдкреслюе вимушенiсть адресата. Ця особливють яскраво виражена у висловленнях типу: Я викликаю тебе на дуель.

Директивы мовленневi акти поради та рекомендаци уточнюють директивну мету в аспект добровiльностi, бажаностi з боку адресата, оскшьки поради та рекомендаци не мисляться як обов'язковi та примусов^ У рекомендацiï завжди да-ють позитивну iнструкцiю, на вщмшу вiд заборон зацiкавлена особа мае право дiяти на свiй розсуд.

Директивы перформативнi висловлення поради й рекомендаци в юторичнш прозi репрезентоваш синтаксичними формулами «Я х» з наступним при^вним iнфiнiтивом чи об'ектним актантом i «Ях, щоб»>; «Ях, Impe», наприклад:

[Дорадник:] ... Ляхи, ще ранше чехи, прийняли Христову в1ру. Мають ïï вже зах1дт тиверц ... З нимирахуються володар1 свту, а з нами говорять ттьки тод1, коли нас потребують. Тому раджу тоб1, Володимире, заверни сл1дами своеï бабки, мудроï Ольги, й зам1сть торгуватися з брехливими кесарями та гх ще брехлившими послами, прийми явно Христову в1ру ... (Ю. Опшьський);

- Я раджку вам, превелебний отче, - сказав обозний Мельх1седеков1, - самим податися до Петербурга i там усе пояснити (М. Старицький);

[Дорошенко:] ... То раджку- про реестр мови не заводьте, хай буде, як есть (К. Басенко).

Директив радити мае обов'язковий семантичний компонент 'давати/дати'. Висловлення зi сполученням даю пораду виступае як стилютично шднесене, наприклад:

[Гордон:] А вам, молодий чоловiче, даю мою добру пораду: якщо ви хочете визволити вашого друга, мчть, не гаючись, до князя або до гетьмана (В. Малик).

У висловленнях типу дозвольте дати вами пораду, наважусь дати пораду яскраво виражене стилютичне забарвлення. Звершмося до прикладiв:

- Дозвольте дати пораду,, - i зовам збадьорився, тдцвьохнутий тим моло-дець, - сказати обрам, що князь Добрит зголошуеться вiддати дочку свою за брата Баянового... (Д. Мщенко);

- Моя рада вам: не поспшати з перетрактащями, довiдатись, що з Черном, ... а тодi вже й ставати з Дандалом нарозмову про замирення (там само).

Перформативне дiеслово радити часто виступае у формi умовного способу. Умовний споиб сприяе вираженню добровшьносп, увiчливостi, ненав'язливостг Порiвняймо:

[Младанович:] Але я тобi раджку, mon cher, бути в подружньому життi лiберaльним i вшьнолюбним (М. Старицький);

363

ТУРИК Л. Р.

[Глинський:] Радив би панов! Забжезинському передусгм ознайомити з нашим ршенням великого князя, а потгм уже оголошувати нам те, що виршить Велика Рада / великий князь (Д. Мщенко).

Умова добровшьносп, ненав'язливосп набувае особливо! виразност в цьому висловленш:

[Князь:] ... Вившьш сами'соб1'вибиратикнязя, та я радив бизупинити виб1р на сотенному Само (Д. Мщенко).

Характерною особливютю директива радити е його здатшсть не втрачати пер-формативного значення в поеднанш iз заперечною часткою не. Насамперед перформатившсть не руйнуеться через те, що заперечна частка не, виступаючи лек-сичним елементом, може вшьно змшювати свою позищю у висловленш, наприклад:

- Споюйно, пане отамане! - кр!зь зуби прощдив Куделя. - Козаки твог сплять, а сина твого ми вже прибрали. Не раджу тоб1, ковалю, гарячкувати!.. (В. Чемерис) i Я раджу тоб1, ковалю, не гарячкувати;

[Чуйкевич:] ... А покидати двора я ваш1й милост1 не раджу ... (Б. Лепкий) i А ваш1й милост1 я раджу не покидати двора.

Ця особливють стосуеться й форми умовного способу:

- Як можна потрапити в майбутне?.. А ниш чим е ваша колотя?

- Я ж сказав тоб1: Майбутмм раем. 1ншог назви ще не маемо, 7 тоб1 радив би не називати нас колошею i Тоб1 не радив биназивати нас колошею;

[Князь:] Князь Киева не радив би такому племен виходити 7з братньог едност1 й жити оабно, бо воно неминуче загинуло б (Д. Мщенко) i Князь Киева радив би такому племен не виходити 7з братньог едност1 ... тощо.

Директивш перформативш висловлення iз суперпредикатом рекомендувати аналопчш до вищезгаданих, наприклад:

- Я пом1тив, як у тутешнього господаря люто горыи оч1, коли в1н тдслуховував ... Рекомендуюпанов1 остер1гатися (М. Старицький).

Порiвняймо синошми раджу, пропоную i даю пораду, пропозищю, як мають семантичний компонент 'давати/дати'. Словосполучення ж давати рекомендацгю мае шше значення: 'давати позитивну ощнку, рекомендащю', а в ситуаци знайомст-варекомендую означае 'знайомити з кимсь, представляти кому-небудь когось, нази-ваючи його':

[Пан Аксак:] Рекомендую пана Петра Конашевича, острозького учня, про котрого я ваш1й милост1 мав честь говорити ... (А. Чайковський).

У мовi художньо! лтератури замють рекомендую трапляеться лексема презентую, як-от:

Вс вклонилися 7 Аксак став представляти ясновельможному гостей, аж д1йшов до Конашевича:

- Презентую пана Конашевича, вчителя могх д1тей (А. Чайковський).

Поряд з директивами радити та рекомендувати часто вживають поширювач^ наприклад, дуже, наполегливо, насттливо тощо, яю свщчать про категоричшсть суб'екта мовлення та про його спробу бути бшьш переконливим стосовно адресата.

Висновки. Отже, перформативне висловлення й суперпредикат, номшуючи та здшснюючи мовленневу дда, оформлюючи мовленневий акт поради, рекомендаций е

364

найкоротшим способом досягнення результату в процес комушкаци, у xодi реалiзацiï iнтенцiï суб'екта мовлення та втшення iлокутивноï мети.

Директивнi перформативш висловлення iсторичноï прози реалiзують синтаксичш формули «Я х»> та «Я х, що»>, у яких перформативне дiеслово не лише номiнуе загальну директивну шокутивну мету, а й уточнюе ïï. Зауважимо, що класичнi перформативнi формули («Ях»>; «Ях, що»») можуть модифiкуватися у «Я х, щоб»> чи «Я х, Imper».

Список л1тератури

1. Бацевич Ф. С. Основи комушкатив^ лшгвгстики : [тдручник для студ. вищ. навч. закл.] / Ф. С. Бацевич. - К. : Вид. центр «Академш», 2004. - 342, [2] с.

2. Кочерган М. П. Мовознавство на сучасному етат / М. П. Кочерган // Дивослово. - 2003. -№ 5. - С. 24-29.

3. Серль Дж. Р. Основные понятия исчисления речевых актов /Дж. Р. Серль, Д. Вандервекен // Новое в зарубежном лингвистике. - Вып. 18. - М. : Прогресс, 1986. - С. 242-264.

Турик Л. Р. Семантико-прагматические анализ директивных перформативных высказываний предложения и рекомендации / Л. Р. Турик // Ученые записки Таврического национального университета имени В. И. Вернадского. Серия «Филология. Социальные коммуникации». - 2012. - Т. 25 (64), № 4, ч. 2. - С. 361-365.

В исследовании проанализированы семантико-прагматические особенности директивных перформативных высказываний предложения и рекомендации, которые формируют речевые акты в исторической прозе.

Ключевые слова: речевой акт, перформатив, перформативное высказывание, директивы.

Turyk L. Semantic-pragmatic analysis of the directive performative expressions of advice and proposal / L. Turyk // Scientific Notes of Taurida V. I. Vernadsky National University. - Series: Philology. Social communications. - 2012. - Vol. 25 (64), No 4, part 2. - P. 361-365.

Semantic-pragmatic features of the directive performative expressions of advice and proposal in the historical prose are analyzed in this study.

Key words: speech acts, performative, performative statement, directives.

Поступила в редакцию 21.10.2012 г.

365