CC BY
13
Лiтература
1. Закон УкраТни "Про природно-заповiдний фонд Украши". - К.: Вiдомостi ВР Украши, 1992. - С. 1130-1155.
2. Довкшля УкраТни. Статистичний збiрник за 2001 рiк. - К.: Стат. управлшня, 2002. - 326 с.
3. Довкшля УкраТни. Статистичний збiрник за 2003 рш. - К.: Стат. управлшня, 2004. - 264 с.
4. Статистичний бюлетень. Про об'екти природно-заповщного фонду Украши в 2001 рощ (Форма 1 - заповщники). - К.: Стат. управлшня, 2002. - 165 с.
5. Статистичний бюлетень. Про об'екти природно-заповщного фонду Украши в 2003 рощ (Форма 1 - заповщники). - К.: Стат. управлшня, 2004. - 174 с.
6. Фшансовий звгг нащонального природного парку "Синевир" за 2001 рш.
7. Койнова 1.Б., Радюнцева О.А. Проблеми фшансування нащональних природних парюв в Укрш'ш// Гори i люди (у контекст i сталого розвитку). Матер. мiжнар. конф. - Рахiв, 2002, т.1,. - С. 92-96.
УДК 630*232 Проф. М.1. Онисьшв, д-р с.-г. наук;
М.В. Сбитна; Т.Р. Сандул -НАУ
СЕЛЕКЦ1ЙН1 ДОСЛ1ДЖЕННЯ СОСНИ ЗВИЧАЙНО1 БОЯРСЬКО1 ПОПУЛЯЦП
Наведено результати багаторiчних селекцiйних дослщжень у соснових насад-женнях боярсько популяцп. Результати дослiджень довели, що перспективнi екоти-пи та форми сосни звичайно'1' сформувалися тут тд впливом мiсцевих селекцiйних чинникiв. Ц екотипи i форми забезпечують найбшьший лiсогосподарський ефект при лiсовiдновленнi. Показано, що генетичш особливостi потомства найбшьш повно проявляються, якщо розсадник, люокультурна площа та маточнi дерева чи насаджен-ня знаходяться в аналопчних лiсорослинних умовах.
Prof. M.I. Onyskiv, M.V. Sbytna, T.R. Sandul-NAU Selection research of Boyarka population scotch pine
The result of perennial selection researches of Boyarka scotch pine population are discussed. The result of researches proved, that the perspective scotch pine ecotypes and forms were formed here under the local natural selection factors. These ecotypes and forms provide the best effect under reafforestation. It is shown, that genetically properties of posterity are shown as much as possible if nursery, area of forest plantation and parent trees or stands have the same analogical edaphically conditions.
Вирощування високопродуктивних i бюлопчно стшких люових насад-жень сьогодш набувае особливоi актуальность Це обумовлюеться не тшьки дефщитом деревноi сировини, а й значним попршенням стану природного середовища, еколопчного стану довкшля в цшому.
1снуе два основш способи вир1шення цих завдань. Один з них, який мае традицшний характер - вплив на зовшшне середовище, тобто, створення оптимальних умов для люовирощування шляхом покращання свгглового, по-вггряного, водного i мшерального живлення дерев.
Другий шлях шдвищення комплексноi продуктивност люових насад-жень - перехщ люовирощування на генетико-селекцшну основу.
Наш1 дослщження велися за трьома селекцшними напрямками:
• еколого-географiчним - з вiдбором кращих за продуктивнiстю i адаптивною здаттстю географiчних екотипiв;
• фенотипiчним - з ввдбором у високопродуктивних господарсько щнних на-садженнях плюс-дерев та створення лiснасiнних плантаций;
• генетико-популящйним - з вiдбором i вивченням внутршньо-популящйно1 мiнливостi важливих i щнних ознак насаджень для використання !х у люовщ-новленнi. Популящйний напрямок, перш за все, передбачае використання кращих популящй для створення люонашнневих дiлянок для виробничо! за-готiвлi насiння високо! селекщйно-генетично! цiнностi.
Соснов1 насадження Боярсько! ЛДС вщр1зняються вщ шших таких насаджень регюну дослщжень штенсивним ростом 1 високою деревною продуктивною (табл. 1). 700 гектар1в високопродуктивних природних соснових лшв Дзвшювського 1 90 гектар1в Жоршвського люництв, як ушкальних за продуктивною 1 генетичною цштстю насаджень, зпдно з ршенням уряду Укра!ни, вщведено тд державш заказники.
Табл. 1. Динамша таксацШних показнишв високопродуктивних насаджень _Боярсько'1 ЛДС Жоршвського л'шництва._
Вк, ро- к1в Середня висота, м Середнш дiаметр, см К-сть дерев, шт./га Сума площ попер, перер., м2/га Запас стовбурово! деревини, м3/га Середнш приршт за запасом, м3/га
кв.40, пр.пл.1
58 29,9 30,1 744 53,0 685 11,8
62 30,1 31,1 720 54,6 709 11,4
68 30,6 33,2 608 52,6 694 10,2
73 31,0 35,0 548 52,8 704 9,6
кв.53, пр.пл.2
138 39,0 51,0 200 41,0 695 5,8
148 41,0 53,0 189 42,0 732 4,9
158 42,0 56,0 166 41,0 732 4,6
169 42,0 58,0 152 41,0 723 4,2
177 42,0 59,0 144 39,0 688 3,8
З метою проведення дослщжень з вивчення спадкових властивостей 1 внутршньопопуляцшно! мшливост потомства сосни звичайно! ми [1, 2] у люництвах Боярсько! ЛДС провели селекцшну швентаризащю високопродуктивних ушкальних насаджень з видшенням 10 плюсових насаджень \ 44 плюсових дерев в умовах св1жого субору \ 3 плюсових насаджень - в умо-вах св1жих бор1в.
У кв. 62 Дзвшювського люництва закладено люонасшну плантащю \ еколого-географ1чш культури1. Люонасшна плантащя закладена посадкою однор1чних Ыянщв р1зних плюсових дерев з розмщенням 5*3 м.
Випробш культури закладеш у кв. 84 Боярського люництва в умовах св1жого субору, у кв. 79 того ж люництва в умовах св1жого бору \ у кв. 34 Мотовил1вського люництва також в умовах св1жого бору.
1 Еколого-географiчнi культури закладенi в умовах свгжого субору посадкою однорiчних сiянцiв, вирощених
з насiння таких же умов мюцезростання рiзних географiчних регiонiв
Результати дослщжень
Дослiдження з вивчення приживленостi, збереженост i росту саджан-цiв еколого-географiчних культур показали, що саджанцi мюцевого боярсь-кого екотипу сосни звичайно! мали найкращi показники порiвняно з саджан-цями iнших регiонiв (табл. 2). Так у 10 роюв приживлешсть i збереженiсть !х на 11-13 %, а висота на 4-18 % бшьша, шж у саджанщв iз насiння Гомельсь-ко! областi, вiдповiдно, на 22-25 % i на 20-28 % бшьша, шж у саджанцiв Лу-гансько! областi.
Табл. 2. Приживлешсть, збережешсть i висота сосни звичайно'1 рiзного географiчного походженняу досл'кдних еколого-географiчних культурах
Географ1чне походження Приживлетсть, збережетсть, % Висота, см
адмшстра-тивна область коорди-нати 1 р1к тсля посадки 2 р1к тсля посадки 3 р1к тсля посадки 4 р1к тсля посадки 8 р1к тсля посадки 10 рк тсля посадки
Ки!вська область 50°12 п.ш. 30°07 пн.д. 91 9,6 90 22,2 89 46,5 86 92,4 86 324 85 418
Чернтвська область 52°07 п.ш. 32°44 пн.д 77 8,9 75 20,2 74 39,4 70 84,0 70 305 69 408
Черкаська область 49°30 п.ш. 31°59 пн.д. 81 9,0 81 21,3 80 38,7 73 85,8 72 318 72 403
Гомельська область 52°27 п.ш. 30°52 пн.д. 78 8,1 77 20,4 76 37,5 75 78,1 74 304 74 401
Луганська область 51°35 п.ш. 39°12 пн.д. 69 8,0 65 20,0 64 42,0 62 81,7 61 320 60 328
Проведет дослщження свщчать про те, що у процес еволюци шд впливом факторiв природного вiдбору створюються мiсцевi клiмато-едафiчнi екотипи i рiзнi форми сосни звичайно!, якi при люовщновленш в Боярськiй ЛДС дають найкращий лiсiвничий ефект.
Данi наших дослщжень шдтверджують данi лiтератури [3] про те, що найкраще для люовщновлення пiдходять такi екотипи i форми, ритм феноло-гiчного розвитку яких вщповщае мiсцевим грунтово-кшматичним умовам.
Важливим критерiем, за яким можна судити про актившсть процесiв, що проходять в органах рослин, ^м приживленост i динамiки росту, е вмiст елементiв мiнерального живлення в тканинах. Саджанщ Боярсько! ЛДС i ш-ших лiсових господарств Кшвсько! областi у дослiдних еколого-географiчних культурах мали також найкрашд показники за вмютом у хво! основних еле-ментiв мiнерального живлення та !х спiввiдношенням [4].
Багаторiчнi дослщження динамiки росту саджанцiв на люонасшнш плантаци показали, що потомство далеко не вЫх вибраних нами плюсових дерев проявляють елiтнiсть за штенсившстю росту. Так, з 10-ти дослщжува-них плюсових дерев до таких елггних належать тiльки два: БЖ-5 i БЖ-6 тоб-то тшьки 20 % (рис. 1).
И, м 10 9 8 7 6 5 4 3 2 1 0
□ БЖ-5 □ БЖ-6 контроль
Вiк, рокiв
2 4 6 8 10 12 14 16 18 Рис. 1. Хiд росту за висотою настного потомства плюсових дерев на насшнш
плантаци (кв.62Дзвшшвськогол-ва)
Як видно iз рис. 1, висота саджанщв, як виросли iз насшня БЖ-5 i БЖ-6, починаючи з перших роюв посадки, була бiльша, нiж iз насiння вироб-ничого збору (контроль). У фазi приживленостi ця рiзниця в ростi не була та-ка iстотна, як у вщ бiльше 10 рокiв. Пояснюеться це тим, що iнтенсивнiсть росту культур у фазi приживленостi бiльш за все залежить вiд агротехнiки 1х створення i вирощування, зокрема вщ якостi i кiлькостi агротехнiчних догля-дiв. У 18-рiчному вiцi висота потомства плюсового дерева БЖ-5 була на 10 % (1;к = 2,167) бшьша, тж висота саджанщв контролю, а потомство дерева БЖ-6 перевищувало контроль неiстотно.
Дослщження потомства дерев БЖ-5 i БЖ-6 у випробних культурах показали, що вони мали кращий рют за всiма таксацiйними показниками порiв-няно з саджанцями контролю (табл. 3).
Табл. 3. Таксацшна характеристика 19^чних соснових культур, створених селекцшно полтшеним посадковим матерiалом вумовах свiжого субору
(кв.84, вид.13, Боярського л1сництва, Боярсъког ЛДС)
£ Вар1анти створення культур К-сть дерев, шт./га Серед-нш д1-аметр, см Серед-ня ви-сота, м Сума площ попер. пе-рер ^ м /га Повнота Запас стовбуро-во!дереви- ни, м3/га
1 Виробнич1 культури сосни (контроль) 3400 10,5 10,7 29,5 0,83 168
2 Культури з селекцшно полшшеного посадкового матер1алу (з насшня дерев БЖ-5 1 БЖ-6) 2420 12,9 11,3 31,7 0,89 190
1з даних табл. 3 видно, що у 19^чному вщ культури сосни, створеш з полшшеного посадкового матерiалу, порiвняно з виробничими культурами, мають на 13,3 % бшьший дiаметр, на 5,6 % бшьшу висоту ^ навiть при значно меншiй кшькосп дерев на 1 га (на 40,5 %), 1х повнота i запас виявилися вищими.
Лабораторнi i вегетацiйнi дослiдження з вивчення пошвних якостей на-сiння, росту шянщв та 1х загально! маси показали, що щ плюсовi дерева вияв-
ляють крашд показники порiвняно i3 насiнням виробничого збору (контроль). Так, лабораторна схожють насшня дерев БЖ-5 i БЖ-6 була бiльша протягом 2 роюв у середньому на 25-30 %, шж схожiсть насiння контролю. 0янщ з на-сiння цих дерев мали довжину надземно! частини на 12-27 % i тдземно! на 615 %, а загальну масу сiянцiв на 5-14 % бшьшу, нiж сiянцi контролю.
Bei наведет результата шдтвердили елiтнiсть плюсового дерева БЖ-5, що дало змогу нам подати на нього необхщт матерiали у Державну службу з охорони прав на сорти рослин i воно внесене у реестр сор^в дерев-них порщ тд назвою сосна звичайна "Боярська-1" [5].
|_ 80 п
к
I
а
ч
га о пз
0 пз
г
к
1 ч
ф
о.
ф
о
70 60 50 40 30 20 10 0
BiK культур, pOKiB
Bi 70
I пз 60
* 50
о
пз 40
т
O о 30
S
B 20
I
ч ф 10
о.
ф 0
о
Ш
BiK культур, POKiB
□ Ссаджанц борового походження □ Саджанц походження з складних суборiв Рис. 2. Динамкаросту саджанщв у висоту i Х загальна масау культурах
в умовах свiжих борiв
Дослщженнями встановлено, що важливим е не тшьки вiдбiр насшня певного генетичного походження, але й вирощування сiянцiв в аналогiчних до його походження умов. Генетичш властивост насiння i сiянцiв максимально проявляються тiльки тодi, якщо вони вирощуються в аналогiчних для них умовах. Так, насадження сосни звичайно!, що росте i розвиваеться у т-щаних бiдних борових умовах, утворюе популяцп, екотипи i форми, як найлiпше пристосованi до таких умов. Це особливо необхщно враховувати для створення штучних насаджень у бщних борових лiсорослинних умовах, де едафiчнi умови найбiльш яскраво проявляються як на якост посадкового матерiалу, так i успiшностi лiсовiдновлення (табл. 4 i рис. 2).
1з даних табл. 4 видно, що насшня, яке зiбране з дерев борових умов у розсаднику борових умов мало середню грунтову схожють на 14 % бiльшу, шж
насшня, що зiбране з дерев у складних суборах. Вирощенi в розсаднику боро-вих умов сiянцi з насшня аналопчних умов мiсцезростання, мали у середньому на 20 % висоту, на 25 % дiаметр у кореневш шийцi i на 34 % загальну масу бшьшу, нiж сiянцi, що виросли з насшня дерев складних суборiв (контроль).
Табл. 4. Середш за 4 роки до^дження tрунтово'i схожостi насшня, р^т i маса
Ыянщв, вирощених з насшня борових умов (А2) в розсаднику таких же умов
ТУМ насшня Грунтова схож1сть нас1ння Характеристика 1-р1чних Ыянщв
висота, см д1аметр у к.ш., мм загальна маса, мг
А2 38,2 6,1 1,94 969
С2(контроль) 33,6 5,1 1,55 727
Необхщно вщзначити, що Ыянщ борових умов порiвняно з Ыянцями iз складних суборiв систематично мали бшьш розгалужену кореневу систему (у середньому на 28 %) i бшьшу масу хво! (також на 28 %). Збшьшення кшькос-тi i маси корiння i асимшятивно! поверхнi сiянцiв дало позитивнi результати при люовщновленш.
Сiянцi, вирощенi за цих двох рiзних умов, протягом трьох рокiв (200220004 рр.) були використаш для створення лiсових культур у борових умовах. Встановлено, що культури з Ыянщв борових умов протягом усього перюду дослщження мали бшьшу приживлешсть (у середньому на 9 %) i збереже-шсть (у середньому на 7 %). Вони краще росли у висоту i мали бiльшу загальну масу, шж культури, створенi Ыянцями складних суборiв, що видно з рис. 2.
Висновки 1 пропозищ'1
Сосна звичайна в умовах Центрального Полюся у процес еволюци шд впливом факторiв природного вiдбору, формуе клiмато-едафiчнi екотипи i рiзнi цшт форми, ритм фенологiчного розвитку яких вщповщае мiсцевим умовам i при люовщновленш дае найкращий лiсiвничий ефект.
Плюсовi насадження, у яких вщбраш плюсовi дерева, у зiставленнi з нормальними насадженнями, характеризуються кращим очищенням вiд суч-кiв, невеликим збшом стовбура, високою енергiею росту, вщсутшстю захво-рювань. Однак, не вс плюсовi дерева проявляють елiтнiсть за штенсившстю росту. У наших дослщженнях з 10-ти плюсових дерев елггшсть проявили тiльки два дерева БЖ-5 i БЖ-6, тобто 20 % вщ тих, що випробовуються.
Достовiрно кращi таксацiйнi показники 19-рiчного потомства плюсових дерев БЖ-5 i БЖ-6 у випробних культурах i 18^чне потомство тих же дерев на люонасшнш плантацп, порiвняно з потомством шших плюсових дерев i саджанцями виробничого збору, вказуе на можливiсть використання цих дерев для створення люонасшних плантацiй другого шдвищеного гене-тичного рiвня.
Генетичш властивостi насiння, вирощенi з нього Ыянщ i створенi з них культури максимально проявляються тiльки тод^ якщо вони вирощують-ся в аналопчних для них кшматичних i едафiчних умовах. Це особливо про-являеться в бiдних борових люорослинних умовах, де вони мають, порiвняно з контролем, добру грунтову схожють, рiст сiянцiв у розсаднику, добру при-живлюванiсть i рiст надземно! i шдземно! частин саджанцiв у культурах.
Лiтература
1. Дебринюк Ю.М. та ш. Люове насшництво - Льв1в: Св1т, 1998. - 432 с.
2. Вересин М.М. Лесное семеноводство. - М.: Гослесбумиздат, 1963. - 158 с.
3. Бшоус В.1. Люова селекщя. Пщручник для ВНЗ. - Умань, 2003-543 с.
4. Маурер В.М., Зацарная Л.В. Рост и состояние семенного потомства сосны в эколо-го-географических культурах Боярской ЛДС.// Сб.науч.тр. УСХА. - К.: Наука, 1986. - С. 4-10.
5. Ониськчв М.1., Сбитна М.В., Фучило Я.Д., Шлончак Г.А. Авторське свщоцтво № 0341 на сорт сосни звичайно! "Боярська-1". МЫстерство аграрно! пол1тики Украши. Державна служба з охорони прав на сорти рослин. - К., 2004.
УДК 502.7 Проф. П.Р. Третяк, д-р бюл. наук - УкрДЛТУ
СТАНОВЛЕННЯ ОХОРОНИ ПРИРОДИ В ГАЛИЧИН1 ТА ПРОБЛЕМИ РОЗБУДОВИ МЕРЕЖ1 ЗАПОВ1ДНИХ ТЕРИТОР1Й
Формування мережi заповщних територiй вiдбувалося протягом ХХ ст. Зараз вона дуже непропроцшно охоплюе бiорiзноманiття природних регюшв. Тому, у пер-шочерговому порядку необхщно розширити заповiднi територп у межах Захщно-Ук-рашського лiсостепу та Передкарпатсько'' височини. Необхiдно створити природш нацiональнi парки "Прикарпаття", "Днiстровський" та "Вододшьно-Свропейський". На Малому Полiссi спшьно з Польщею потрiбно створити бшатеральний природний заповiдник або нацiональний парк на площi 90 тис. га.
P.R. Tretyak - USUWFT
Becoming of a nature conservation in Galician and problems i of progressing of reserved territories network
The forming of reserved territories originated in ХХ century. Now very much not proportional encompasses biodiversity of natural regions. Therefore, for the prime order it is necessary to expand reserved territories for limits Western Ukrainian forest-steppe zone and Pre-Carpatians of a high ground.
Надм1рне природокористування протягом тисячол1ть не могло не за-лишити своiх негативних наслщюв. Початково вони проявились там, де здав-на була високо розвинута цившзащя. Вже 5 тис. роюв тому ютотш змши вщ-булись у природних ландшафтах Месопотамп, Схщного Середземномор'я, Сгипту, шзшше Грецп, Мало'' Азп, Риму тощо. Це призвело до знищення на величезних просторах лшв, виникнення величезних територш агрокультур-них земель, р1лл1 та пасовищ, а пот1м пустель. Змшився кшмат, зменшились запаси грунтових вод, обмшли ржи та озера, висохли джерела, втратила ро-дючють земля.
Урештьрешт на мющ колишшх лшв з'явилися нап1впустел1 i пустель I цей процес постшно прогресуе. Вiдомий природодослщник Жак-1в Кусто [8] узагальнюе деградацшш процеси у ландшафтах Грецii внаслщок вирубування лiсу таким чином: "... на багатьох островах грецького архшелагу процес нас-тупу пустелi почався ще в античнi часи i з тих пiр тiльки посилюеться. Поде-куди вiн набув незворотного характеру. Первюш лiси змiнилися жалюпдними вторинними, якi поступово були знищеш повторними рубаннями та пожежа-ми. 1м на змiну прийшли чагарники, по^м зникнули i вони. У кшщ цього циклу залишаються тiльки скелястi пагорби. Сьогоднi це необжит шматки сухо-
