CC BY
7
го спюробггництва на 2014-2020 роки коливаеться в межах вщ 489 до 598 млн. евро, а на перюд 2014-2017 роюв становить 306 211 021 евро в рамках 61СП, а бвропей-ського фонду репонального розвитку - 262 255 314 евро. На вщмЫу вщ ¡нших програмних документа, фЫансування транскордонного спвробггництва плануеться у вщповщнос-т¡ до статп 9 31СП терм¡ном на ам рок¡в, а наявн¡сть чотири-р¡чного пер¡оду ф¡нансування зумовлена необхщнютю кори-гування ¡ндикативних асигнувань програм транскордонного спвроб^ництва. Дан¡ програми е об'ектом середньостроко-вого перегляду у 2017 роф, в результат¡ чого може бути ко-ригування програмних документа на 2018-2020 роки ¡з врахуванням зм¡н у пр¡оритетах транскордонного ствробп"-ництва, соц¡ального-економ¡чного розвитку територй ре-зультат¡в впровадження заход¡в ¡ обсяг¡в ф¡нансування.
Висновки
Запропонований комплексний тдхщ до формування сис-теми фЫансового забезпечення транскордонного спвро-бггництва повинен охоплювати взаемопов'язану та вза-емообумовлену сукупн¡сть елемент¡в, яка б передбачала як складов¡ процесу фЫансового забезпечення транскордонного сп¡вроб¡тництва в рамках виокремлення суб'ектю, принцип¡в, джерел фЫансування, так ¡ його механвму як су-купност¡ форм, методв, важел¡в, ¡нструмент¡в та нормативно-правового забезпечення, що дозволить обгрунтувати комплекс заходв та виробити науково обгрунтован п¡дходи щодо його удосконалення. Необхщнють впровадження тако'У системи обумовлюеться тим, що розробка комплексних дер-жавних програм транскордонного спвробггництва та Ух на-лежне ф¡нансування дозволить системно виршувати поточ-н¡ й стратегий проблеми прикордонних територ¡й, зокрема пщвищення життевого р¡вня населення, створення ¡ розбу-дови транспортно'У ¡ комункацмно'У ¡нфраструктури, охорони навколишнього природного середовища, лквщацп наслщ-к¡в техногенних катастроф ¡ стих¡йних лих, сп¡вроб¡тництва у сфер¡ економ¡ки, осв¡ти, охорони здоров'я, спорту, культури тощо. Чтьне мюце у розвитку транскордонного спвробггни-цтва в УкраУн належить ц¡льовому фЫансуванню проект¡в ¡ програм та пщтримц з боку держави. Тому перспективним напрямом розвитку пщходю до фЫансового забезпечення транскордонного сп¡вроб¡тництва в умовах децентрал^аци владних повноважень е поглиблення диверсифкаци джерел
ф1нансування для реал1заци програм транскордонного cniB-роб1тництва i3 залученням коштiв державного та мюцевих бюджетiв, недержавних й мiжнародних iнcтитуцiй.
Перспективи формування фiнанcових реcурciв прикордонних територм мають Грунтуватиcь на концептуальних оcновах приватно-державного партнерcтва з конкретиза-цieю оcновних джерел i напрямiв викориcтання коштiв з метою доcягнення цiльових орieнтирiв реалiзацií програм i про-ектiв транcкордонного cпiвробiтництва.
Список використаних джерел
1. Бабець 1.Г. 1нновац1йна модель тражжордонного cпiвробiтни-цтва Укра'ни та Польщi / 1.Г. Бабець: автореф. диа канд. екон. наук.
- Тернопть., 2006. - 22 c.
2. Державна регiональна полiтика Укра'ни: оcобливоcтi та cтратегiчнi прiоритети: монографiя / за ред. 3.C. Варналiя. - К.: Н1СД, 2007. - 820 c.
3. Кушнiренко О.М. Державна пщтримка розвитку тран^ордон-ного cпiвробiтництва/ О.М. Кушнiренко: автореф. диа канд. екон. наук. - К., 2007. - 18 c.
4. Мкула Н.А. Транcкордонне cпiвробiтництво: поабник / Н.А. Mi-кула, В.В. Толкованов. - К.: видавництво «Крамар», 2011. - 259 c.
5. Мкула Н. Miжтериторiальне та тран^ордонне cпiвробiтництво: монографiя. - Львiв: 1РД НАН Укра'ни, 2004. - 395 c.
6. Регiональна програма з мiжнародного i транcкордонного ^вро-бтництва, ввропейздко' Ытеграци на 2015-2018 роки: затв. ршен-ням Львiв. облради №1327 вщ 17.03.2015. - [Електрон. реcурc].
- режим доcтупу: www.oblrada.lviv.ua/proekt/Rishennya/1327.doc
7. Розвиток тражжордонного cпiвробiтництва: науково-аналiтич-на доповiдь / НАН Укра'ни. ДУ «lнcтитут регiональних доcлiджень iменi М.1. Долiшнього НАН Укра'ни»; наук. редактор B.C. Крав^в. -Львiв, 2015. - 52 c.
8. Савченко В.Ф. Перcпективи прикордонного cпiвробiтництва в умовах полiтично]' та економiчно]' неcтабiльноcтi в Украíнi / В.Ф. Савченко // Miжрегiональний науково-практичний cемiнар. Архiтектонiка тражжордонно]' безпеки в контекст формування ново''' репонально' по-лiтики (25-26 черв. 2014 р. м. Чернов). - Чернiгiв, 2014. - С. 13-21.
9. Софщенко 1.Я. Проблеми фiнанcового забезпечення тран^ор-донного cпiвробiтництва в eврорегiонi / 1.Я. Cофiщенко // [Електрон. реcурc]. - режим доcтупу http://euroregion2013.blogspot. com/2013/04/blog-post_807.html.
10. Тропiна В.Б. ФЫанмве забезпечення транcкордонного ^в-робтництва в Украíнi / В.Б. Тротна // Науковий вicник ЧД1ЕУ. -2014. - №2 (22). - С. 75-80.
УДК 911.375.3(188.8)(477-25):005.332.4
О.М. ГАЛЕНКО,
д.е.н., професор, завщувач кафедри м1жнародного облку i аудиту, Кивський нацональний економiчний университет iM. Вадима Гетьмана,
Р.М. КРАМАРЕНКО,
к.е.н., доцент, професор кафедри мiжнародного облку i аудиту, Кивський нацюнальний економiчний университет iM. Вадима Гетьмана
Секторальна та ¡нфраструктурна ¡дентифшащя якост розвитку Киева на перюд до 2025 року
У статт проаналiзовано секторальна та нфраструктурн змiни, як вщбуватимуться у столиц Украни у перюд до 2025 року, та ¿хнй вплив на основн макроекономiчнi показники. Розглянуто основн напрями реапзацп Стратеги розвитку Киева протягом 2015-2025 роюв. Розглянуто перспективу розробки та реалiзацií низки масштабних нфраструктурних проектов. Визначено найбльш ефективн механ>зми реалiзацií заходв, передбачених Стратепею розвитку Киева.
© О.М. ГАЛЕНКО, P.M. КРАМАРЕНКО, 2016
Формування ринкових вщносин в УкраУн № 4 (179)/2016 81
Ключов'1 слова: мегапол'ю, стратепчн'1 ¡ыц'ативи, стратегя розвитку мста, секторальн та iнфраструктурнi змни, ¡нди-катори економ¡чного розвитку.
О.Н. ГАЛЕНКО,
д.э.н., профессор, завкафедрой международного учета и аудита, Киевский национальный экономический университет им. Вадима Гетьмана,
Р.М. КРАМАРЕНКО,
к.э.н., доцент, профессор кафедры международного учета и аудита, Киевский национальный экономический университет им. Вадима Гетьмана
Секторальная и инфраструктурная идентификация качества развития Киева на период до 2025 года
В статье проанализированы секторальные и инфраструктурные изменения, которые будут происходить в столице Украины в период до 2025 года, и их влияние на основные макроэкономические показатели. Рассмотрена перспектива разработки и реализации ряда масштабных инфраструктурных проектов. Определены наиболее эффективные механизмы реализации мероприятий, предусмотренных Стратегией развития города Киева.
Ключевые слова: мегаполис, стратегические инициативы, стратегия развития города, секторальные и инфраструктурные изменения, индикаторы экономического развития.
O. GALENKO,
doctor of economic science, professor, the head of international accounting and audit department,
Kiev National Economic University named after Vadym Hetman,
R. KRAMARENKO,
Ph.D., associate professor, professor of International Accounting and Auditing, Kiev National Economic University named after Vadym Hetman
Sectoral and infrastructure identification of Kyiv development quality on the period of 2025
The article analyzes the sectoral and infrastructural changes that take place in the capital of Ukraine during 2025 and their impact on key macroeconomic indicators. The basic directions of realization Kyiv Development Strategy for 2015-2025 years are determined. The prospects of the development and implementation of a number of large infrastructure projects are viewed. The most effective mechanisms for implementation of measures under the Strategy of development of Kyiv are analyzed.
Keywords: metropolis, strategic initiatives, the strategy of city development, sectoral and infrastructural changes, indicators of economic development.
Постановка проблеми. Суттевим недолком багатьох анал1тичних моделей прогнозування розвитку мегаполЬ св е наявнють у них вщомчого п1дходу. Тобто при плануван-н стратепй розробляеться мехаызм впливу (регулювання) лише на певний сегмент, що пщпорядкований одному органу влади ¡ ¡гноруеться ¡ншими, а це призводить до того, що потенцмы можливост розвитку столичного мюта виявля-ються обмеженими, що веде не лише до наявних неточностей у розроблених перспективах, а й до значних прорахун-юв у плануванн дтльност адмУстративних органа влади. Характерним прикладом таких, дуалютичних за своею сут-тю, пщходю може вважатися розроблення проекту Стратеги розвитку Киева до 2025 року, в якому повною м^ою вЬ дображена перспектива модерызаци ¡нфраструктури мюта, проте нного не сказано про те, якими мають бути встанов-лен компенсацмы зв'язки мж тими и «навантажувачами», що не знаходяться в пщпорядкуваны мюькоУ влади, й тими, що розташован на територи мегаполюа, проте вщомчо з ним роз'еднанк Водночас утворюючи, окр^ власного, ще й мюький бренд, непщпорядковаы мюьюй влад¡ структури несуть, тим не менше, у сво'1'й назв¡ приналежнють до мегапо-люа (КиУвський нацюнальний унверситет ¡м. Тараса Шев-ченка, КиУвський нацюнальний академнний драматичний театр ¡м. 1вана Франка тощо). Про високу яюсть товарв, що були вироблеы у столица також довол¡ красномовно може говорити словосполучення «зроблено в КиевЬ>, а ункальний природно-культовий заповщник «Киево-Печерська лавра»
довол1 справедливо, щодо своеУ головноУ Micii, завжди вва-жатиметься тyриcтично-релiгiйним центром православ'я.
Лнал13 дослщжень та публшащй з проблемы. Внесок y розвиток сучасного аналiзy мехаызму розвитку столичних мегаполiciв був зроблений як вiтчизняними, так i зарyбiжними вченими, зокрема Е. Алаевим, 3. Варналieм, Дж. Леcciндже-ром, О. Гранбергом, Б. Данилишиним, М. Долшым, Р. Кларком, I. 1вановим, Б. Лавровським, Н. Мiкyлою, В. Пилою, С. Ро-манюком, В. Симоненком та цтим рядом Ыших наyковцiв.
Метою статт е аналiз секторальних та iнфраcтрyктyрних змiн, яю вiдбyватимyтьcя y столичному мегаполici до 2025 року.
Виклад основного матер1алу. До розробки прогнозiв розвитку украУнськоУ столица на нашу думку, можна пщходи-ти з двох рiвнiв оцiнювання: зростання чиcельноcтi населення i, внаcлiдок цього, збiльшення кiлькоcтi робочих мюць, а також з огляду на покращення якос^ життя киян, а вщтак й щен-тифiкацií характеру секторальних i горизонтальних зрушень в економiцi мicта. Щоправда, icнye й третiй пiдхiд, в оcновi яко-го лежать мiжнароднi порiвняння якоcтi i комфортноcтi життя жителiв мicта та УхньоУ толерантнос^ щодо тих змiн, якi виру-ють у глобалiзованомy cycпiльcтвi. При визначены cтратегiй надзвичайно важливим е порiвняння субструктуральних та макроекономiчних iндикаторiв, що визначають переваги пев-ноУ моделi розвитку. Традицiйними елементами щентифка^й оcтаннiх стали показники валового репонального продукту та кумулятивних iнвеcтицiй, яю, як правило, зicтавляють з чи-cельнicтю населення мегаполicy (табл. 1).
Таблиця 2. Прогнозоваж ¡ндикатори економ1чного розвитку м. Киева [3]
Таблиця 1. Основж макроеконом1чж показники найбшьших схщноевропейських MicT, 2010 piK [3]
Мюто ВРП / жит. Кумулятивж швестицм / жит.
тис. евро ранг тис. евро ранг
Прага 27,2 1 39,7 2
Москва 20,9 2-3 1,6 5
Варшава 20,9 2-3 15,4 3
Будапешт 14,3 4 42,5 1
КиУв 14,2 5 5,6 4
Санкт-Петербург 13,6 6 0,8 6
1ндикатор Одиниця вимipу Поточне зна-чення 2010 Цшьове значення
2015 2025
1. 3ростання реального ВРП % 5,7 6,5
2. ВРП на душу населення тис. грн./ жит. 61,9 164,0 401,9
3. Кумулятивы П11 на одного жителя тис. евро / жит. 5,6 14,7 30,8
4. Капгтальы Ывестици на рк тис. грн./ жит. 5,2 11,2 16,8
5. Питома вага бюджету вщ надходжень (за виключенням подоходного податку) % 40,5 43,0 (min) 43,0 (min)
3а показником ВРП непереборне лщерство мае MicTO Прага, яке останым часом посто авангарднi позицГУ й в GC у цЬ лому, пропустивши перед собою Лондон (щоправда, бвростат наводить своУ данi, aKi е ще вищими за и що мютяться у табл. 1, адже в ньому при обчисленн цього Ыдикатора використо-вуеться, як правило, методика розрахунку за паритетом ку-твельноУ cпроможноcтi). 0днаковi показники ВРП, як це ви-пливае з табл. 1, притаманн також мicтам Мос^ й Варшавi, натомicть столиця УкраУни випереджае Санкт-Петербург, проте поступаеться Будапешту. Разючий контраст для наве-дених вище столиць ЦС6 являе собою показник кумулятивних Ывестицм, який красномовно говорить про доволi рiзну дто-ву репутацiю мicт, створений в них бiзнеc-клiмат та наявнicть комфортних умов для органiзацiУ мiжнародноУ пщприемниць-коУ дiяльноcтi. 3а цим показником контрасты мюта Будапешт - Санкт-Петербург вдозняються у 53 рази, а наступна пара столиць Прага - Москва - у 25 разiв, що засвщчуе органЬ зацiйне та пщприемницьке вiдcтавання столиць колишнього СРСР вщ головних адмiнicтративних центрiв тих держав, що стали учасницями бвропейського Союзу.
Розроблен 1нститутом економiчного прогнозування НАН УкраУни перcпективнi оцiнювання економiчного розвитку Киева заcвiдчили наявнicть певних трендiв його подальшоУ транcформацiУ та секторальноУ модернiзацii' мicького госпо-дарства (табл. 2).
3 табл. 2, як це випливае iз наведених в нiй цифрових зна-чень, виходить, що юнуючий зараз показник ВРП мае збть-шитися протягом 2010-2025 рокiв у 6,5 раза, а його що-рiчне зростання також буде становити 6,5%, що приблизно
вщповщатиме динамщ краУн СхщноУ Ази. При цьому прогно-зуеться, що капiтальнi Ывестици будуть зростати бiльш по-втьними темпами, анiж кумулятивнi I III. Натомють питома вага податкових надходжень до бюджету збтьшуватиметь-ся доволi повiльно, а вiдтак прогнозований показник 2015 року принципово не в^знятиметься вщ 2025-го.
Тим не менше для прогнозування розвитку мicта надзви-чайно важливим е врахування чисельност та мiграцiйноУ активноcтi його населення, а також очкуваних сектораль-них зрушень в економiцi мicта. 3 огляду на це у створюва-шй Стратеги Киева cлiд використовувати вщповщы катего-ри статистичного облку чиcельноcтi поcтiйного населення, а також фактичного (середньостатистичного) та денного, з обов'язковим урахуванням динамки постмного населення примicькоy зони. В основу розроблення таких демографiчних прогнозiв були покладенi розрахунки 1нституту економiчного прогнозування НАН УкраУни.
Як випливае iз наведених вище наукових розробок втиз-няних науков^в, що були викориcтанi при розроблены проекту Стратег^ розвитку Киева, юльюсть жителiв, яка мешкатиме у cтоличнiй агломерац^ 2026 року, може сягнути, за одними даними - 5,2 млн. жителiв, за Ышими - 5,1 млн. з урахуванням маятникових перемщень та оаб, якi щоденно прибувають до Киева у справах. При цьому слщ зважати на те, що чисель-нють населення самого мегаполюа зростатиме не так швид-ко, приблизно на 400 тис. оаб упродовж 2009-2026 роюв, у той час як фактичний показник киУвськоУ мюькоУ агломераци iдентифiкуватиметьcя на рiвнi 600-700 тис. Якщо говорити про cвiтовi cпiвcтавлення, то можна констатувати, що харак-
Таблиця 3. Прогнозована численшсть населення м. Киева та пpимicькоi зони, тис. оciб [3]
Населення 2009 Прогноз на 2026 рк
високий середнш (рекомендований для розрахунку)
М. КиУв пос™не фактичне денне 2724.2 3144.3 3490,3 3332,8 3885,4 4266,0 3147,3 3680,0 3968,7
Примюька зона пос™не 985,0 950,0 1100,0
тер та структура мюта зазнають суттевих змЫ, наслщком чого може стати перехщ до бтьш глобал1зовано1 модел1 розвитку мюта та включення до категори тих мегаполов, що мають чи-сельнють населення понад 5 млн. жителю.
До цього слщ також додати, що згщно з трансформацм-ним сценарюм стратепчного розвитку мюта чисельнють су-купно' робочо' сили в Киев1 вже у 2025 роц сягне 2,4 млн. оаб, з яких 82,5% становитиме зайняте населення. 3а проектом Стратеги розвитку мюта [3] виходить, що у 2025 роц рвень комфортност мюта за окремими показниками стане значно вищим, зокрема:
- частка витрат на купвлю продукта харчування у сукуп-них грошових витратах домогосподарств зменшиться з 55 до 30% (в ЕС-15 цей показник коливаеться вщ 12% у НЬ меччин до 25% у Греци);
- площа житлового фонду у середньому на одного жителя становитиме 27,5 кв. м проти 18,7 у 2009 роц (в 6С цей показник е значно вищим ¡ коливаеться у межах вщ 25 до 45 кв. м);
- ктьюсть малих пщприемств з розрахунку на 10 тис. населення мае зрости з1 117 (2009) до 400 (2025), що в цто-му вщповщатиме европейському рвневк
Таким чином, можна розраховувати на значн сектораль-н змЫи, що мають вщбутися в Киев1 пщ впливом внутршых та зовышых фактора, як приведуть до того, що сфера по-слуг матиме й у подальшому дом1нуюч1 позици. В™ на друге мюце вже у 2025 роц мае вийти надзвичайно важливий для столиць сектор - операцп з нерухомютю, майном та ¡нжи-ыринг. Натом¡сть частка промисловост¡ та науково-вироб-ничо' д¡яльност¡ буде зменшуватися ¡ вже у 2025 роц¡ перемутиться на четверту сходинку, пропустивши перед собою «фЫансову д¡яльн¡сть», яка в умовах глобал^аци економ¡чноí дтльност значно посилить сво'' позици у процес подальшо-го зростання цього мегаполюа (табл. 4).
Потреба в сучасних знаннях, а також необхщнють засто-сування нов¡тн¡х технолог¡й у лкуваны та оздоровленн¡ населення внесуть значн корективи у ц сфери м¡ста, адже Ки'в мае конкурувати в цих галузях не лише серед репошв Укра-¿'ни, а й з-пом¡ж державами ЦС6.
У промислов¡й сфер¡ основну увагу сл¡д прид¡ляти розвитку «лщерних» та «проривних» технолог¡й, насамперед тих, що
створюються у численних науково-дослщних установах та лаборатортх м¡ста, подальша орган¡зац¡я яких мае базува-тися на принципах ¡нновацмно''' пол¡тики 6С. До числа секто-ральних прюритетв сл¡д в¡днести ракетно-косм¡чну та авв-ц¡йну техн¡ку, л¡кувальн¡ та двгностичы програмно-техн¡чн¡ комплекси, створення наноструктурних матерев ¡з задани-ми властивостями, розроблення нанобюлопчних технолог¡й, б¡отехнолог¡й для охорони здоров'я, фармакологи та АПК.
Наступним напрямом розвитку промисловост Киева може вважатися органвацт випуску ¡мпортозамЫно''' продукций насамперед т¡eí, що зорюнтована на потреби м¡ста: будЬ вельних матер¡ал¡в, захисту довк¡лля, вим^ювально' техн¡ки, прилад¡в зв'язку ¡, що дуже важливо, утил^ацп вдаодв, зво-л¡кання з чим вже найближчим часом стане основним галь-мвним елементом розвитку укра'нсько' столиц¡.
Важливим елементом реструктуризаци промисловост¡ м¡ста мае стати передислокацт ц¡лого ряду об'ектв за меж¡ Киева або ж 'х закриття взагал¡. Основними критертми при прийнятт¡ под¡бних р¡шень можуть бути:
- низький рвень бюджетно' ефективност¡ п¡дприeмства;
- нев¡дпов¡дн¡сть еколопчним стандартам;
- залучення нов¡тн¡х технолопй та 'х розм¡щення на тих дЬ лянках, що зв¡льняються внаслщок закриття п¡дприeмства;
- п¡дтримка дтльност МСБ в ¡нновац¡йних сферах та бло-кування 'х активност¡ у раз¡ зм¡ни спецнлваци за умов того, що вони отримали низку птьг (у тому чи^ податкових) вщ м¡ста;
- формування нових промислових зон, ¡нновацмно-тех-нолог¡чних кластера;
- розвиток державно-корпоративного сп¡вроб¡тництва в ¡нфраструктурый сфер¡ з подальшою оптимвацюю взаемоди.
Виокремлення пр¡оритет¡в саме у цьому вид¡ д¡яльност¡ (йдеться про ¡нфраструктуру) е надзвичайно важливим для створення умов щодо залучення нових ¡нвестицм у ки'вське м¡ське б^нес середовище. Основне навантаження при цьо-му покладатиметься на транспорт (табл. 5).
Як випливае з табл. 5, сумарна протяжнють транспортних шляхв протягом 2015-2025 рок¡в мае зрости в 1,4 раза, а за вщношенням до 2010 року - у 1,7 раза, при тому що площа дорг зростатиме вщповщно у 2 та у 3 рази. Фактично ва експерти мюького господарства схиляються до думки, що яюсть дорг у Ю/^ продовжуе залишатися незадов¡льною, вщ-
Таблиця 4. Структура зайнятого населения за видами д1яльност1 (у в!ц! 15-70 ромв; %)
Сфера д1яльност1 2001 2008 2025
% ранг % ранг % ранг
С¡льське, мисливське, люове господарство 0,6 10 0,13 10 0,2 10
Промислов¡сть, науково-виробнича дтльнють 18,7 2 12,9 3 11,8 4
Буд¡вництво 9,1 5 7,1 6 6,6 8
Торг¡вля, ремонт автомоб¡л¡в, побутових вироб¡в ¡ предмет¡в особистого вжитку. Готел^ ресторани 19,0 1 23,0 1 18,8 1
Д¡яльн¡сть транспорту та зв'язку 8,5 6 6,6 7 7,1 7
ФЫансова д¡яльн¡сть 3,3 9 6,1 8 12,3 3
Операци з нерухомютю, майном, оренда, ¡нжин¡ринг 13,6 3 16,5 2 14,5 2
Державне управлЫня 5,8 8 8,6 4-5 6,3 9
0св¡та 9,6 4 8,6 4-5 10,1 5-6
Охорона здоров'я та надання соцвльно''' допомоги 6,7 7 5,3 9 10,1 5-6
lнш¡ 5,1 - 4,0 - 2,2 -
Разом 100 - 100 - 100 -
Таблиця 5. Ключов1 ¡ндикатори розвитку транспорту [3]
1ндикатор Одиниця вим1ру Поточне зна-чення 2010 Цшьове значення
2015 2025
1. Довжина л¡н¡й (метро + автоб. + трамв. + трол.) км / 1000оаб 9,6 11,6 16,1
2. Площа дорг / площа мюта % 2 3 6
3. Середня швидюсть руху у години П1К км/год 13 25 40
4. К¡льк¡сть поранених та тих, що загинули / протяжнють дор^ оаб/км 2,3 2,0 1,2
5. Площа дор¡г, що потребуе ремонту % 85 65 <15
так головною метою транспортноУ ¡нфраструктури е УУ негайна модерызацт. Цього ж потребуе ¡ рухомий склад мюького па-сажирського транспорту, адже зношенють трамвайно-тро-лейбусного парку та вагоыв метро е надзвичайно високою, що пост¡йно призводить до його високоУ авар¡йност¡. Разом ¡з тим мюью транспортн¡ п¡дприeмства залишаються у Киeв¡ збит-ковими ¡ потребують, навггь за умов зростання ц¡н на переве-зення, значного обсягу ¡нвестицм, у тому числ¡ й IIII. Водночас розвиток мкта та зростання в ньому населення повнютю ви-користали потенц¡ал пропускноУ спроможност ¡нфраструктури Киева, що е стримуючим фактором для розвитку його госпо-дарства. Ось чому зростання швидкост руху наземного транспорту е важливим завданням технолог¡чноi' модерн¡зац¡i' шля-х¡в сполучення, а в¡дтак й обслуговування пасажирв
Пщвищення безпеки руху на столичних дорогах е нагаль-ною проблемою подальшоУ модерызаци транспортноУ ме-реж¡, адже ¡снуючий рвень авар¡йност¡ на 1 км дороги ста-новить у Киeв¡ 2,3 випадки, у той час як у Будапешт вЫ не перевищуе 1,6, а у Варшав¡ та Праз¡ - 1,2, щоправда, в Мо-скв¡ та Cанкт-Петербурз¡ цей ¡ндикатор е значно б¡льшим за киУвський показник ¡ знаходиться в межах вщповщно 3,2 та 3,0 випадюв на к¡лометр шлях¡в [3, с. 21].
Системы ¡ндикатори комфортност життя мешканцю ме-гапол¡са завжди базуються на виокремленн певних соцЬ ально- та ¡ндикативно значущих показниюв розвитку, котр¡ обов'язково охоплюють транспортну сферу, житлово-кому-нальне господарство, систему охорони здоров'я, стан до-вюлля, безпеку ¡ культуру. Саме така секторальна структура потребуе глибинного осмислення, спираючись на прогнозы оцЫки очкуваних змЫ (табл. 6).
Сучасне житлово-комунальне господарство Киева потребуе якнайшвидшого реформування, оск¡льки його орга-ызафйна та субсекторальна модель мае важко регульова-ний та технолог¡чно вщсталий характер з високим ступенем зношеност основних засоб¡в. Модерн¡зац¡я ж ЖКХ перед-бачае передус¡м створення конкурентного середовища, в якому буде подоланий монопол^м малоефективних РЕУ та створен альтернативн¡ п¡дприeмства щодо обслуговування внутршньо домових мереж. В¡дтак Cтратег¡eю розвитку Киева мае бути передбачено:
- зростання (2009-2025) б^ьш як удвч протяжност елек-тричних розподльчих мереж з розрахунку 1 км на 1000 жителю;
- збтьшення у 2,3 раза протяжност водопровода;
- зростання канал¡зац¡йних мереж мае бути досягнено на рвы 300% порвняно з 2009 роком.
Не менш важливою е оптим¡зац¡я комунально-побутових мереж, а також стандартизац¡я та уыфкацт обслуговування будинк¡в та прибудинкових територм.
Cтратег¡чне планування комфортного розвитку мют завжди наштовхуеться на проблему охорони здоров'я, яку в УкраУы довол¡ важко виокремити, виходячи з великоУ кть-кост¡ розбжностей м¡ж реальними потребами ц¡ei' сфери ¡ вид¡леними коштами на лкування конкретного пац¡eнта. Разом ¡з тим наявнють багатьох науково-досл¡дних уста-нов, що спецвлвуються на д¡агностиц¡ та лкуваны хворих створюе належн¡ умови для розроблення нових технолопч-них моделей оргаызаци цього виду послуг. Вщтак серед най-б¡льш важливих прогнозних оцЫок можна розраховувати на збтьшення тривалос^ життя киян до 79,8 року, що практично вщповщатиме середньому по 6С рвню та зменшення
Таблиця 6. Комфортшсть життя киян [3]
Сектор 1ндикатор стану 2009 2025
Транспорт Довжина лУй гром. транспорту / 10 тис. жит. Площа дор^ / площа мюта, % Приватних легк. авто / площ. дорг, ед./м1 Ктьюсть потерп¡лих в авартх, ос¡б/км 9,6 2 0,04 2,3 16,1 6 0,02 1,2
ЖКХ Протяжн¡сть ел. розпод¡льчих мереж, км/1000 жит. Протяжнють водопровода, км/1000 жит. Протяжнють каналвацмних мереж, км/1000 жит. Площа житлового фонду на 1 жит., кв. м/жит. 4,2 1,5 0,9 21,3 9,4 3,6 3,0 27,5
Охорона здоров'я Очкувана тривалють життя при народжены, роюв Первинна захворюван¡сть, випадк¡в/1000 населення 72,7 966,6 79,8 777,3
Стан довктля Викиди шюдливих речовин, т/кв/км/год 333,0 250,0
Освта Cп¡вв¡дношення учень/учитель Якють осв¡ти (Newsweek) 10,0 64,0 8,0 78,0
Безпека К¡льк¡сть злочиыв / 100 тис. ос¡б 12,8 8,5
Культура Ктьюсть музеУв / 100 тис. оаб К¡льк¡сть театр¡в / 100 тис. оаб 1,1 1,1 5,1 2,3
1ндекс комфорту життя 100 173
первинноУ захворюваност внаслщок запровадження hobît-Hix д1агностичних систем та низки профтактичних заход1в, потреба повернення до яких з кожним роком стае дедалi все бтьш очевидною.
Основними заходами полтшення системи охорони здоров'я (стратепчна iнiцiатива, що здобула умовну назву «Здоровий киянин») мають стати на перiод до 2025 року:
- електронний запис на прийом до лкаря;
- ефективне використання бюджетних i лкувальних ресурав;
- пiдвищення доступностi яюсноУ медичноУ допомоги;
- запровадження електронних рецеп^в та спрощення процедури придбання рецептурноУ групи лiкiв;
- створення медичного сайту, який дозволить дистанфйно обрати амейного лiкаря та лкувальний заклад, в якому BiH працюе, зекономити час на заповненнi документации можли-востi отримати iнформацiю, визначити рейтинг лкаря;
- створення регюнального центру екстреноУ медичноУ допомоги та медицини катастроф та аеромобтьно'У служби;
- введення в дю централiзованоУ диспетчерськоУ виклику екстреноУ медичноУ допомоги;
- запровадження GPS-навiгацii' для машин швидкоУ допомоги.
0свiтня сфера м. Киева складаеться з ВНЗ l-^iBHiB акре-
дитаци, що керуються та фЫансуються (державнi заклади) Mi-нiстерством освiти i науки УкраУни, а також з невеликоУ кть-костi мунiципальниx закладiв, питома вага яких е незначною. Втiм реальною сферою впливу мюта е лише шктьы та до-шкiльнi установи, що напряму орieнтованi на потреби Киева.
Стратепчними напрямами реформування саме ^eï шкть-ноУ та дошктьноУ освiти мають бути:
- забезпечення рiвного доступу до якюноУ oœi™;
- впровадження сучасних oсвiтнix технолопй;
- пoлiпшення якoстi харчування у закладах oсвiти;
- сприяння розвитку приватних oсвiтнix закладiв та роз-виток конкуренци мiж ними та мунщипальними закладами;
- пiдвищення якост oсвiти;
- будiвництвo нових шюл у мiсцяx iнтенсивнoi' забудови житлового сектору;
- запровадження електронного запису дитини до до-шкiльнoгo навчального закладу;
- запровадження, разом з державними Ывестицмним агентством системи «1 комп'ютер - 1 учень» та розроблен-ня нового формату електронного учывського квитка;
- використання «хмарних» сервiсiв (користування кор-поративним поштовим сервiсoм, системою oбмiну митте-вих повщомлень, мoжливiсть домашнього навчання за умов оголошення в шкoлi карантину тощо);
- установлення контролюючих та комункативних термЬ налiв в школах мюта.
Передбачено також, що стввщношення учень/учитель мае до 2025 року зменшитись до пропозици 1 до 10, а яюсть oсвiти за методикою Newsweek - зрости на 22%.
Попри всю туристичну i культурну привабливють мюта, КиУв, як i раыше, вiдстаe вiд Ыших столиць держав ЦС6 за рiв-нем кoмерцiалiзацiy цього сектору. Наприклад, якщо у Празi частка гoтелiв та рестoранiв у структурi ВРП чеськоУ столи-цi становить 4,5%, у Будапешт - 3,8%, у Санкт-Петербурзi - 3%, у Mo^âi - 1%, то у ^eBi - лише 0,7% (2010). Мен-шою е також частка пра^вниюв галузi в структурi сукупноУ
робочоУ сили (Прага - 5,4%, Будапешт - 3,4, Санкт-Петербург, Варшава - 2,7, Москва - 1,7, КиУв - 1,6%). Звичайно, це тягне за собою й показник продуктивное^ прац в турис-тичнм галуз1, який становить на одного працюючого в Кие-в1 - 12,8 тис. евро, у той час як у Москв1 це 21,8 тис. евро, у Праз1 - 42,7 тис. евро, тобто порвняно ¡з чеською столицею киУвський ¡ндикатор у 3,3 раза нижчий [2, с. 6]. За рвни-ми прогнозними даними очкуеться, що за умов модерн¡зац¡У туристичноУ ¡нфраструктури прям¡ доходи в¡д цього виду пщ-приемництва могли б зрости у 2,5-3 рази за рахунок збть-шення числа туриспв, зростання р¡вня Ухн¡х середн¡х витрат за день та збтьшення термЫу перебування в столиц¡ УкраУни. Вщставання розвитку туристичноУ галуз¡ наочно ¡люструе також показник к¡лькост¡ туриспв на душу населення м¡ста, який для Киева ¡ Москви становить 0,3, Санкт-Петербургу ¡ Варшави - 1,1, Будапешта - 3,2, Праги - 3,3 [2, с. 9].
Вщтак основними напрямами зростання ефективност туристичноУ сфери та диверсифкаци УУ мжнародноУ д¡яльност¡ мають бути таю заходи:
- ¡дентифкацт, частково за рахунок бюджетних кошт¡в (25%), мюта в л¡стингу ключових туристичних оператора (станом на початок 2012 року КиУв був зареестрований лише в одному ¡з семи - Detown (REWE), у той час як Москва, Санкт-Петербург, Варшава у п'яти, у тому чи^ у таких великих, як ThomasCook та Tui/Thomson, Будапешт - у шести, Прага - у вах вщомих на цей час;
- розширення юлькосп пропозиц¡й послуг на вах головних туристичних сайтах (Booking.com, tripadvisor, expedia.com);
- зростання тривалосп перебування перес¡чного туриста у Киeв¡ при збереженн¡ його середых витрат (пропорц¡я дн¡/витрати становить у Киeв¡ 2,0/125 евро, в Мос^ -3,0/250 евро, у Будапешт - 2,5/110 евро) [1, с. 13].
- покращення ¡нфраструктури (до числа позитивних мо-ментю сл¡д вщнести - наявн¡сть ав¡асполучення з 93 мюта-ми св¡ту, наявн¡сть великого числа культурних об'ектю, готе-лщ та ресторан¡в; до негативних - низький рюень комфорту, нестача парковок, невщповщнють заявленому р¡вню серв¡су, висок ц¡ни на проживання тощо);
- просування Киева як туристичного центра за кордоном (запровадження карти гостя, залучення Low-cost аввком-панй розроблення системи стимула для тих, що приУздять у вихщы дн¡, покращення ¡нформацмного забезпечення).
Важливою стратег¡чною ¡нщативою розвитку м¡ста мало б бути створення так званоУ культурноУ долини в Киев^ основними завданнями якоУ могли б стати - проведення культурних заходв европейського та св¡тового р¡вня, оновлення, а у деяких випадках й модерызацт культурноУ пропозици, а також УУ просування за кордоном. З огляду на це мова може йти про ¡нституцюнал^а^ю процесу змЫи споживчоУ поведЫки в¡д культурних закладю.
Основними ж заходами так званоУ культурноУ креатив^аци столиц¡ могли б стати:
- розвиток культурноУ ¡ндустри та пщвищення привабли-вост¡ культурного продукту (ктькють музеУв на 100 тис. населення дорвнюе у Киeв¡ - 1,1; у Варшав¡ - 3,0; у Москв¡ -4,3; у Праз¡ - 7,2; ктькють театр¡в - в¡дпов¡дно 1,1; 1,6; 1,2; 4,5) [2, с. 24], при тому, що Ух вщвщуванють в Киeв¡ щорнно падае;
- урахування зм1н у споживчм поведЫц вщвщування за-кладв культури, виходячи ¡з застосування нових маркетин-гових ¡нструмент¡в управлЫня аудитор¡eю;
- б¡льш ч¡тка сегментацт аудитор^', виходячи з пр¡оритет¡в i"i культурних запит¡в та конгломераци м¡жнародних ¡нстру-мент¡в (МОМА, ТАТЕ, TheatredelaVille).
Важливим елементом п¡двищення комфортност¡ прожи-вання у Киeв¡ може вважатися покращення стану охорони довктля, глибока переробка вдаодв см¡ття та запро-вадження енергозбер¡гаючих технолог¡й, потреба в яких зростае з кожним роком.
Висновки
Cекторальн¡ та ¡нфраструктури зм¡ни, що в¡дбуватимуться в столиц УкраУни у пер¡од до 2025 року, сприятимуть зрос-танню рюшв УУ конвергенци з м¡стами Центрально' та СхщноУ бвропи (Варшавою, Прагою, Будапештом) ¡ передбачають значне зростання ВРП, збтьшення кумулятивних ¡ капЬ
тальних ¡нвестиц¡й з розрахунку на душу населення, значне збтьшення розмрв зароб^но'У плати. Основним напрямом реалваци Стратеги розвитку Киева протягом 2015-2025 роюв мае бути полтшення життя киян, що охоплюе таю най-важлив¡ш¡ сектори: транспорт, житлово-комунальне господарство, систему охорони прац^ стан довк¡лля, безпеку, культуру, туризм та ¡нол креативн¡ сфери, як потребують по-дальшоУ комерц¡ал¡зац¡У та суттевого п¡двищення якост¡ по-слуг, що надаються.
Список використаних джерел
1.Бодтр Ж. Фатальн стратеги / Пер. з французькоУ Л. Кононович. - Львв: Кальварт, 2010. - 192 с.
2. Проект щодо розроблення Стратеги розвитку мюта Киева до 2025 року. Розвиток туризму та культури. 12 травня 2011 р. - К.: КМДА, 2011. -32 с.
3. Стратепя розвитку Киева до 2025 року. Проект. 31 травня 2011 р. - К.: КМДА, 2011. - 65 с.
УДК 332.1
В.П. М1КЛ0ВДА,
д.е.н., професор, член-кореспондент HAH Украни, завщувач кафедри економки п>дприемства,
Ужгородський нацональний университет, М.М. П1ТЮЛИЧ,
к.е.н., доцент, доцент кафедри ф1нанав i банювськоi справи, Ужгородський нацюнальний университет
Особливост функцюнування малого та мшрошдприсмництва прських територш Карпатського репону
У статт доспджено специфiку функцонування малого та мкропщприемництва в прських районах Карпатського репону, особливу увагу зосереджено на ¡хньому функцiонуваннi в туристично-рекреацiйнiй сферi репону, проаналiзовано переваги та недолки дяльност цих п>дприемств при наданн послуг.
Ключов! слова: прськ територИ, мале Ыдрриемництво, мкро^дприемництво, репон, туризм, рекреаця, туристична активность.
В.П. МИКЛ0ВДА,
д.э.н., профессор, член-корреспондент HAH Украины, заведующий кафедрой экономики предприятия,
Ужгородский национальный университет, М.М. П1ТЮЛИЧ,
к.е.н., доцент, доцент кафедры финансов и банковского дела, Ужгородский национальный университет
Особенности функционирования малого и микропредпринимательства горных территорий Карпатского региона
В статье исследована специфика функционирования малого и микропредпринимательства в горных районах Карпатского региона, особое внимание сосредоточено на их функционировании в туристско-рекреационной сфере региона, проанализированы преимущества и недостатки деятельности этих предприятий при оказании услуг.
Ключевые слова: горные территории, малое предпринимательство, микропредпринимательство, регион, туризм, рекреация, туристическая активность.
V. MIKLOVDA,
Ph.D., professor, corresponding member NAS of Ukraine, head of Department of business economics of the Uzhhorod National
University, M. PITYULYCH,
PhD., associate professor, assistant professor of Department of finance and banking of the Uzhhorod National University
Features of functioning of small and micro entrepreneurship of mountainous areas of the Carpathian region
The paper studies the specificity of functioning of small and micro-enterprises in the mountainous areas of the Carpathian region, particular attention is focused on their functioning in the sphere of tourism and recreation in the region, analyzed the advantages and disadvantages of these enterprises in the provision of services.
Keywords: mountain areas, small business, micro-enterprise, region, tourism, recreation, tourist activity.
© В.П. М1КЛ0ВДА, М.М. П1ТЮЛИЧ, 2016
Формування ринкових вщносин в УкраУни № 4 (179)/2016 87
