CC BY
15
ються управлЫському впливу i тому можуть розглядатися як похщна вщ процесу соцiальниx трансформацiй. Населен-ня е суб'ектом суспiльного розвитку, ноаем усix соцiальниx вiдносин i вiдтворюeться на розширенiй чи звуженм осно-Bi. Демографiчний потенцiал, що характеризуеться змiнами чисельностi населення та яюсними структурними параметрами, концентруе у собi результати економiчниx i со^аль-них реформ, i отже е об'ектом розширеного вiдтворення.
Проведений аналiз ризикiв демографiчниx втрат УкраУ-ни дае змогу оxарактеризувати xарактер ix впливу на соцЬ ально-економiчний розвиток краУни, зокрема зменшення рiвня народжуваностi та пiдвищення рiвня смертност зна-чно актуалiзують ризики депопуляци населення та збть-шення демоекономiчного навантаження на працююче населення. СтарЫня населення УкраУни створюе серйозне навантаження на податкову систему у план пенсмного за-безпечення у недалекому майбутньому та на систему оxо-рони здоров'я, призводить до зменшення пщприемницькоУ активности що, своею чергою, перешкоджае економiчно-му зростанню. Негативна тенден^я зменшення чисельност1 населення i його природного приросту е значною мiрою на-слiдком регресивниx зрушень у станi здоров'я людей i ме-дичному забезпеченнi. Опосередкований вплив на позитивы поведiнковi стратеги населення можливий шляxом викорис-тання потенфйного ефекту мультиплiкативного впливу соцЬ альноУ iнфраструктури на весь комплекс життeвиx умов. Серед основниx резервiв зменшення ризикiв демографiчниx втрат можна видтити: зниження передчасноУ смертност населення, особливо чоловiкiв працездатного вку; пщвищен-ня народжуваностi; запоб^ання масштабнiй емiграцiУ моло-дi за межi УкраУни; виважену полiтику заоxочення замiсноУ iммiграцii'; трансформацiю системи освiти; формування та поширення стандартiв здорового способу життя; реформу системи оxорони здоров'я.
Список використаних джерел
1. Либанова Э.М. Демографические сдвиги в контексте социального развития / 6.М. Либанова // Демограф1я та соц1альна еконо-м1ка. - 2014. - №1. - С. 9-23.
2. Мельничук Д.П. Демограф1чн1 детермлнанти формування та ви-користання людського каглталу в УкраУнй диференц1йний анал1з та прогноз [Електрон. ресурс] / Д.П. Мельничук // Соц1ально-еко-
ном1чн1 проблеми i держава. - 2014. - Режим доступу до ресурсу: http://sepd.tntu.edu.ua/images/stories/pdf/2014/14mdpatp.pdf.
- С. 185-193.
3. Дудник 1.М. Демогеографiчнi проблеми в контекст суспiльниx негараздiв [Електрон. ресурс] / 1.М. Дудник, М.М. Логвин // Гео-полiтика. Злочиннiсть. - 2014. - Режим доступу до ресурсу: http:// geopolitika.crimea.edu/arhiv/2014/tom10-v-2/009dud3.pdf
4. Смертнють населення УкраУни у трудоактивному вц (колектив-на монографiя) / [Е.М. Лiбанова, Н.М. Левчук, Н.О. Рингач та ¡н.]. -К.: 1н-т демографи та соц. дослiджень НАН УкраУни, 2007. - 211 с.
5. бвропейська детализована статистична база смертнос-тi [Електрон. ресурс]. - 2014. - Режим доступу до ресурсу: http:// www.euro.who.int/en/data-and-evidence/databases/european-detailed-mortality-database-dmdb2
6. Гойда Н.Г. Анал^ стану здоров'я дггей та жiнок в Украи-и [Електрон. ресурс] / Н.Г. Гойда. - Режим доступу до ресурсу: http://m-l. com.ua/?aid=665#
7. World Health Statistics 2014 [Електрон. ресурс]. - 2014.
- Режим доступу до ресурсу: http://apps.who.int/iris/bitstre am/10665/112738/1/9789240692671_eng.pdf?ua=1.
8. Демографiчна криза в УкраУнУ 1У причини та наслщки: Зб. матер-алв / Верxовна Рада УкраУни. Комгтет з питань нацюнальноУ безпеки i оборони. - 0фiц. вид. - К.: Парламентське видавництво, 2003. - 450 с.
9. ЛВанова Е.М. См'я та сiмейнi вiдносини в УкраУнг сучасний стан i тенденцп розвитку / Е. М.М. ЛВанова. - К.: НАН УкраУни, Укр. центр соц. реформ, Фонд народонаселення ООН, 2009. - 248 с.
10. Зовн0ня трудова м^рацт населення УкраУни. - К.: Укра-Унський центр соц¡альниx реформ, Державний комггет статистики УкраУни, 2009. - 118 с. - (УЦСР)]; модульне обстеження 2012 р. оцЫило число украyнськиx трудовиx мiгрантiв у 1,2 млн. осВ [Звiт щодо методологи, оргаызаци проведення та результата модульного вибiркового обстеження з питань трудовоУ мiграцiУ в Украí'нi [Електрон. ресурс]. - 2012. - Режим доступу до ресурсу: http://ukrstat. org/uk/druk/publicat/kat_u/2013/dop/12_13/zvit.zip.
11. Людський розвиток в УкраУнг соцiальнi та демографiчнi чин-ники модернiзацiy нацiональноy економiки (колективна монографт) / [Е.М. Лiбанова, О.В. Макарова, 1.О. Курило та ¡н.]; за ред. Е.М. Лiбано-воУ. - К.: 1н-т демограф^ та соц¡альниx дослiджень ¡м. М.В. Птуxи НАН УкраУни, 2012. - 319 с.
12. Населення УкраУни. Трудова ем^раци в УкраУнУ - К.: 1н-т демографУ та соцiальниx дослiджень ¡м. М.В.Птуxи НАН УкраУни, 2010.
- 233 с.
В.П. БЕВЗ,
к.е.н., зав. в1рдтом, НДЕ1 Ммекономрозвитку i roprieni Украми,
е.о. бугавнко,
пpoвiдний науковий с^вроб'тник, НДЕ1 Мнекономрозвитку i ropriBni Украми,
Т.В. ШИПТЕНКО, с.н.с., НДЕ1 Мнекономрозвитку i торпвп Украни
Щодо передумов запровадження загальнообов'язкового державного сощального медичного страхування в Укра'|'ш
У статт розгпянуто стан охорони здоров'я в УкраЫ, передумови запровадження загапьнообов'язкового державного соцапьного медичного страхування, особпивост медичного страхування в кранах Бвропи та СНД.
Ключов! слова: охорона здоров'я, реформа, медичне страхування, запровадження, медичне обспуговування, фнан-сування, видатки.
© В.П. БЕВЗ, е.о. БУГАВНКО, Т.В. ШИПТЕНКО, 2014
Формування ринкових вщносин в УкраУы № 10 (161)/2014 167
В.П. БЕВЗ,
к.э.н., завотделом, НИЭИ Минэкономразвития и торговли Украины,
е.о. БУГАЕНКО,
вед. науч. сотр., НИЭИ Минэкономразвития и торговли Украины,
Т.В. ШИПТЕНКО,
с.н.с., НИЭИ Минэкономразвития и торговли Украины
О предпосылках внедрения общеобязательного государственного социального медицинского страхования в Украине
В статье рассмотрено состояние здравоохранения в Украине, предпосылки внедрения общеобязательного государственного социального медицинского страхования, особенности медицинского страхования в странах Европы и СНГ.
Ключевые слова: здравоохранение, реформа, медицинское страхование, внедрение, медицинское обслуживание, финансирование, расходы.
V.P. BEVZ,
PhD economics, manager of department SRIE,
E.O. BUGAENKO, leading research worker SRIE, T.V.SHIPTENKO, senior research worker SRIE
In relation to pre-conditions of introduction of obligatory state social medical security in Ukraine
The state of health protection, background of obligatory state social health insurance in Ukraine, features of medical insurance in the countries of Europe and CIS are considered in the article.
Keywords: health protection, reform, medical insurance, introduction, medical service, financing, charges.
Постановка проблеми. Здоров'я людини е одним ¡з ви-значальних чинниюв розвитку економки краУни, показником i'i благополучия, ¡ндикатором результативное^ та ефективное-т соцвльних реформ. Здоров'я наци залежить вщ еоцвльно-економнноУ полггики краУни, рюня розвитку людеького капралу, рвня технолопчного розвитку тощо. Як вказують екеперти ВееевггньоУ органваци охорони здоров'я (В00З), здоров'я на-еелення - це фактор довготривалого етмкого економнного зростання, пщвищення якоет людського капггалу через запо-бгання зростанню поширеноет неЫфещйних захворювань, наелщкам етар¡ння населення, що сприяе зниженню рюня б¡дноет¡. Кошти, вкладен¡ в укртлення здоров'я, етимулюють економ¡чне зростання, знижують тягар бюджета ео^ально-го забезпечення, що дае еуеп¡льетву можливють знову видЬ ляти б¡льше коштв на зм¡цнення здоров'я [1]. Саме за станом еиетеми охорони здоров'я оцЫюють ¡ндекс розвитку держави.
Актуальними етають питання пошуку нових джерел фЫан-еування еиетеми охорони здоров'я (0З), що е першочерговим завданням як для держави, так ¡ для сусптьства загалом. Реальною альтернативою е перех¡д в¡д еиетеми бюджетного фЬ нанеування охорони здоров'я до новоУ б¡льш доеконалоУ мо-дел¡, що дозволила би залучати додатков¡ рееуреи, серед яких одним ¡з важливих джерел е медичне страхування.
Запровадження в УкраУн¡ загальнообов'язкового державного соц^льного медичного страхування (0ДСМС) потребуе вивчення доев¡ду та обгрунтування концептуально' оенови його засад, аналву можливоетей щодо адаптаци заруб^ноУ практики медичного страхування з урахуванням нацюналь-них оеобливоетей при побудов¡ еиетеми МС.
Лнал13 дослщжень та публкащй з проблеми. До пи-тань обов'язкового державного медичного страхування (0МС) доцтьно п¡д¡йти шляхом вивчення практик, як д¡ють в умовах ринковоУ економ¡ки, що надаютьея у працях зару-б¡жних автор¡в: роемеьких вчених Н. Адамчук, G. Коломна,
Л. Рейтмана, Ю. Л¡е¡цина, Ж. БиковоУ, зах¡дних науковц¡в та практиюв Дж. Гендереона, Е. Магуайра, Г. Муы, Р. Салтмана, Дж. Фгейраса, Дж. Ханта та ¡нших фажвцю.
В УкраУн¡ оеновн¡ проблеми соцвльного страхування, в тому числ¡ медичного, доел¡джувалиея ¡ були виевгглеы у науко-вих розробках вггчизняними вченими Т. Артюх, Т. Авраменко,
B. Бщним, В. брмтовим, 0. Коваль, В. Москаленко, М. Мних, А. 0кунським, Н. 0рловою, Т. Стецюк, В. Нонко, А. Степаненко,
C. Юрюм, М. Шавариною, Н. Шаманською та ¡ншими.
У наукових доелщженнях розкрит¡ питання ео^ально-го забезпечення та страхування, як пов'язан з життям ¡ здоров'ям громадян. Проте ц питання потребують враху-вання зм¡н економ¡чного становища краУни, як¡ вщбувають-ея доеить швидко ¡ вимагають оперативного реагування для передбачення та зменшення еоц¡альних загроз.
Мета статт - розглянути ¡снуючий стан реформуван-ня охорони здоров'я в УкраУн та передумови впровадження загальнообов'язкового державного соцвльного медичного страхування з урахуванням свггового доев¡ду формування та функцюнування даноУ еиетеми.
Виклад основного матер'тлу. На еьогодн украУнська система охорони здоров'я не в¡дпов¡даe ринковим вимогам ¡ не задовольняе у повн¡й м¡р¡ потреби населення у медич-них поелугах.
Ключовими проблемами украУнськоУ еиетеми охорони здоров'я е нев¡дпов¡дн¡еть м¡ж задекларованими конститу-ц¡йними гарант¡ями на безоплатну медичну допомогу у дер-жавних ¡ комунальних закладах охорони здоров'я [2] та Ух ре-альним фЫансовим забезпеченням.
В УкраУн¡ загальний пщхщ до ф¡нанеування еиетеми охорони здоров'я збергся практично незм¡нним з радянеьких чаев, тобто заенований на загальному оподаткуванн й етановить в оетанн роки 3,5-4,1% вщ ВВП, переважна чаетина видатюв ф¡нанеуeтьея за рахунок м¡ецевих бюджет¡в (див. рис.).
Обсяг видатмв на охорону здоров'я в Укра'|'ш в 2008-2012 роках, млн. грн. [3]
Разом ¡з тим сумарн обсяги (видатки ¡з державних ¡ не-державних джерел) ф¡нансування галуз¡ значно вищк На сьогодн¡ вони коливаються в межах 7,2-7,8% ВВП, у той час як середньоевропейський рвень фЫансування стано-вить 9,1-9,4% в¡д ВВП зпдно з¡ статистикою В003 [4].
Отже, проблема для УкраУни полягае не лише ¡ не сттьки в обмеженому державному ф¡нансуванн¡, а перш за все у збть-шенн видатк¡в громадян на оплату медичних послуг з метою пщтримки власного здоров'я, осктьки у сумарый складов¡й ф¡нансування 43-47% в¡д його загального об'ему або 3,33,4% вщ ВВП за даними В003 становлять особист¡ витра-ти населення, як мають тенденц¡ю до зростання. В европей-ському рег¡он¡ прям¡ витрати населення в середньому сягають 19,1-20,4% вщ загального обсягу витрат на медицину [4].
Мае мюце нерацюнальне використання наявних ресурс¡в, зокрема:
- левова частка державного фЫансування йде на фЫан-сування лкарень, при цьому 80-90% з них - на оплату прац персоналу та комунальн послуги;
- децентралвована система розпод¡лу бюджетних кошт¡в на охорону здоров'я створюе умови дублювання статей використання бюджетних грошей. Посилення фрагментацп фЬ нансових потоюв в¡дбуваeться переважно за рахунок ¡сну-вання в¡домчих систем охорони здоров'я, на фЫансування яких за оцЫками окремих фах¡вц¡в витрачаеться 42,3% ви-датк¡в на охорону здоров'я з державного бюджету [5];
- формування кошторису медичних закладв ¡ сьогодн вщ-буваеться на основ¡ старих радянських пщходв, тобто залежно вщ потужност¡ медичноУ закладу (чисельност¡ лжок ¡ медичного персоналу), а не вщ реальних потреб населення в медичый до-помоз¡, що, у свою чергу, сприяе екстенсивному розвитку галузг
Насл¡дком вищезазначеного е те, що значна частина населення не спроможна вщшкодовувати витрати на послуги з охорони здоров'я, що пщтверджуеться даними Держста-ту УкраУни за матервлами виб¡ркового опитування домо-господарств [6]. 0собливо це стосуеться малозабезпечених верств населення: пенс¡онер¡в, багатодггних с¡мей та с¡мей з доходом нижче прожиткового мУмуму.
Як ¡ ран¡ше, продовжуе мати м¡сце надзвичайно низький рвень державних витрат на придбання лкарських засоб¡в.
Фактично ус необх¡дн¡ для л¡кування, в тому чи^ й у лкар-нях, лкарсью засоби громадяни УкраУни змушен купувати за власн¡ кошти. 3а пщсумками 2010 року частка видатюв на медикаменти у структур¡ загальних бюджетних витрат на охорону здоров'я в УкраУн становила лише 11%. У доларо-вому еквюалент вщповщы видатки з розрахунку на одного жителя становили лише близько $12, що згщно з оцЫками В003 приблизно у 40 разю менше, н¡ж, наприклад, у Н¡меч-чиы, та майже у 12 разв менше, н¡ж в ЕстонУУ [8].
Таким чином, враховуючи, що медична сфера е одною з най-дорожчих сфер життедтльнос^ будь-якоУ краУни, не може бути якюно'У медицини без вщповщного ф¡нансування, врегульо-ваного механ¡зму законодавчого, орган¡зац¡йного характеру для акумуляци та використання коштв, що надходять в галузь з рвних джерел, належноУ системи оцЫки д¡яльност¡ медичних установ та ефективного контролю витрачання видатюв.
Реформа охорони здоров'я в Укра1нп, яка розпочалася у 2010 роц^ спрямована на полтшення стану здоров'я населення, забезпечення рвного й справедливого доступу уах громадян до медичних послуг належноУ якоси п¡двищення ефективност¡ функцюнування системи охорони здоров'я.
Стан запровадження реформи можна охарактеризува-ти наступним чином. На першому етап¡ реформи (у 2011 роцП проводилась апробацт запропонованих зм¡н у чоти-рьох п¡лотних рег¡онах (Kиeв¡, ВЫницьюй, Дн¡пропетровськ¡й та Донецьк¡й областях). Пщсумком цього етапу е практично завершена робота по розмежуванню первинного та вторин-ного рвнв надання медичноУ допомоги не лише в птотних рег¡онах, а й у межах ваеУ УкраУни.
Разом ¡з тим перетворення у в^чизняый сфер¡ охорони здоров'я супроводжуються деякими ризиками ¡ соц¡ально-економ¡чними проблемами, головними з яких е:
- недостатн¡сть ¡нформаци щодо УУ проведення та вщсушсть механ¡зм¡в ефективного мон¡торингу за УУ провадженням та р¡-шень, на основ¡ зворотного зв'язку, спрямованих на усунення недолив, що виникають (нормативна база М03 ¡з реформу-вання первинноУ медико-сан¡тарноУ допомоги виявилася нея-к¡сною через недостатню апробац¡ю в медичнм практиц¡);
- розпод¡л обсяпв ф¡нансування, що вид¡ляються на охорону здоров'я, не вщповщае мжнародним стандартам (в УкраУ-
нi тiльки 10-15% кoштiв, cпpямoвaниx нa мeдичнy дoпoмoгy, пpoти Э0-40% y зapyбiжниx кpaïнax з poзвинyтoю мeдицинoю, йдуть нa пoтpeби пaцieнтiв; вiд B5 дo 90% - нa yтpимaння ™c-теми oxopoни здopoв'я, в тому чи^ i нa зapoбiтнy плaтy];
- в^уты eдинi ocнoви мoдeлi ^стеми oxopoни здopoв'я, cпpямoвaнoï нa пщвищення í'í eфeктивнocтi (пiлoтнi peгioни poзpoбляли мoдeль нaдaння мeдичнoï дoпoмoги ïa пiдxoди дo í'í poзбyдoви caмocтiйнo без í'í зaïвepджeння, без ypaxy-вaння cвiïoвиx cïaндapïiв BÜÜЗ i^flo нaближeння cиcïeми нaдaння мeдичнoï дoпoмoги дo мiжнapoднoгo piвня].
Уcпiшнicïь пpoцecy peфopмyвaння cyтïeвo зaлeжaïимe вiд дocтaтньoгo фiнaнcyвaння гaлyзi, eфeкïивнoгo yпpaвлiння ïa пoкpaщeння кaдpoвoгo пoïeнцiaлy cиcïeми oxopoни здopoв'я.
Heзвaжaючи нa oбмeжeнi гашти y cиcïeмi oxopoни здopoв'я, зaбeзпeчeнicть нaceлeння зaклaдaми oxopoни здopoв'я, лiкapями, медичним пepcoнaлoм ïa лiкapняними лiжкaми в Укpaïнi зaлишaeïьcя виcoкoю ^бл. 1].
Зa дaними Дepжcïaïy Укpaïни, кiлькicïь лiкapiв (без вpaxy-вaння зyбниx] ïa cepeдньoгo мeдичнoгo пepcoнaлy нa 10 ïиc. нaceлeння cтaнoвилa y 2011 poцi - 49,Э ïa 101,0, y 2012 po^ - 47,9 ïa 97,2 ocí6 вiдпoвiднo.
Пpoвeдeний aнaлiз cïaнy зaбeзпeчeнocтi нaceлeння o^o-вними eлeмeнïaми ^стеми мeдичнoгo oбcлyгoвyвaн-ня cвiдчиïь, !o icнyюïь cyïïeвi вiдмiннocïi циx пoкaзникiв в Укpaïнi ïa в ^ai^ax GC (ïaбл. 2].
Kiлькicïь лiкyвaльниx зaклaдiв (нa 100 ïиc. нaceлeння) в Укpaïнi зa вищeнaвeдeними пoкaзникaми yдвiчi пepeвищy-вaв ïaкий пoкaзник пo ^ai^ax GC. Kiлькicïь лiкapняниx лЬ жoк (нa 10 ™c. нaceлeння] в Укpaïнi бyлa бтыхюю мaйжe y 1,4 paзa ^a Э9,4%] y пopiвняннi з «нoвими» кpaïнaми GC (б5 лiжoк] ïa y 1,б paзa (нa 1б4,7%] - нiж y «cïapиx» (55], пpи цьoмy лiжoк iнïeнcивнoгo лiкyвaння мaйжe y 2B paзiв
менше. Kiлькicïь лiкapiв ycix cпeцiaльнocïeй ^a 10 ïиc. нa-ceлeння] пepeвищye eвpoпeйcький пoкaзник нa 4B%. Ta-ким чинoм, yci пoкaзники ^стеми мeдичнoгo oбcлyгoвyвaн-ня нaceлeння в Укpaïнi пopiвнянo з кpaïнaми GC е бiльшими. Üднaк якicïь нaдaння мeдичниx пocлyг е низькoю ïa нeдo-cïaïньo дocïyпнoю.
Зa мiжнapoдними cïaïиcïичними дaними, зoкpeмa вiдпo-вiднo дo пoкaзникiв BÜÜЗ, Укpaïнa пo зaбeзпeчeнocïi л^-pями нaceлeння cyттeвo випepeджae ïaкi ^ai^, як ^меч-чинa, Фpaнцiя, Beликa Бpитaнiя, Шве^я, Швeйцapiя ïa iншi (тaбл. Э].
У ^товм Дoпoвiдi пpo люд^кий poзвитoк y poздiлi «Якicть мeдичнoï дoпoмoги» Укpaïнa зa чиceльнicтю лiкapiв нa 1 ти-cячy людей - Э,1 ocoби випepeджae ïaw дepжaви, як Cпoлy-чeнi 0ïa™ Aмepики (2,7 ocoби], Япoнiю (2,1 oco6^, Kaнaдy (1,9 ocoби], ФЫляндю (2,7 ocoби] ïa бaгaтo rno^x дepжaв. Пpи цьoмy зa пoкaзникoм зaдoвoлeння якicтю мeдичниx пo-^уг Укpaïнa з пoкaзникoм 2Э (ви^ток ocí6, якi виcлoви-ли зaдoвoлeння вiд нaдaниx пocлyг] пociдae oднe з ocтaн-нix мicць нaвiть y пopiвняннi з дepжaвaми з низьким piвнeм людcькoгo poзвиткy (Tono - 22, Eфioпiя - 19].
Пpи цьoмy вищi нaвчaльнi зaклaди мaйжe не змeншyють щopiчнy пи^товку лiкapiв ïa мeдичнoгo пepcoнaлy. Зoкpe-мa, нa yмoвax дepжaвнoгo зaмoвлeння oбcяги випycкiв ^е-цiaлicтiв-мeдикiв у 2006-200B poкax cтaнoвили близькo 5,5 ™c. ocí6, a з 2009 po^ нeзнaчнo cкopoтилиcя i cтaнoви-ли близькo 4,5-5 тиc. ocí6.
Зa дaними Дepжaвнoï cлyжби CTa™c™^ Укpaïни, чи^ль-нicть cтyдeнтiв, як зaвepшили нaвчaння у вищиx нaвчaльниx зaклaдax зa дeннoю фopмoю нaвчaння, щo знaxoдятьcя в cфepi yпpaвлiння MÜЗ, нa пoчaтoк 2012/201Э нaвчaльнo-гo poкy cтaнoвилa 14,9 ™c. ocí6, у тoмy чиcлi зa paxyнoк дep-
Taблиця 1. Зaбeзпeчeнicть лiкapями тa лiкapняними лiжкaми нaceлeння Y^arnM
Пoкaзник 2008 2009 2010 2011 2012 Teмпи змiн у 2012 дo 2011
Kiлькicть лiкapiв ycix cпeцiaльнocтeй, тиc. ocí6*/ 222 225 225 224 217 9б,9
Ктькють лiкapiв ycix cпeцiaльнocтeй у poзpaxyнкy нa 10 тиc. нaceлeння 4B,Э 49,1 49,Э 49,Э 47,9 97,2
Ктькють cepeдньoгo мeдичнoгo пepcoнaлy, тиc. ocí6 4б5 4б7 4б7 459 441 9б,1
Kiлькicть cepeдньoгo мeдпepcoнaлy у poзpaxyнкy нa 10 тиc. нaceлeння 101,1 102,0 102,4 101,0 97,2 9б,2
Ктькють лiкapняниx зaклaдiв, тиc. 2,9 2,B 2,B 2,5 2,4 9б,0
Kiлькicть лiкapняниx лiжoк у poзpaxyнкy нa 10 ™c. нaceлeння 95,1 94,2 94,0 90,б B9,1 9B,Э
Cepeдньoмicячнa зapoбiтнa плaтa, гpн. 1177 1Э07 1бЭ1 177B 2201 Збiльшeння в 1,2 paзa
Укpaïнa Kpaïни GC
«нoвi» «cтapi»
Kiлькicть лiкyвaльниx зaклaдiв (нa 100 тиc нaceлeння] 5,5 2,7 2,7
Ктькють лiкapняниx лiжoк (нa 10 ™c. нaceлeння]: 90,б б5 55
у тoмy чиcлi, лiжкa iнтeнcивнoгo лiкyвaння, II-III piвнiв ^a 10 тиc. нaceлeння] 1,б 45,5
Чиceльнicть лiкapiв ycix cпeцiaльнocтeй нa 10 ™c. нaceлeння 49,Э ЭЭ,Э
Джepeлo: [7, 10] ra дaнi мoнiтopингy MO3.
* Бeз зyбниx лiкapiв. Джepeлo: [7, 10].
Taблиця 2. Пopiвняння Mepeœi лiкapeнь в Укpaïнi тa кpaïнax GC у 2011 poöi
Таблиця 3. Забeзпeчeнiсть лiкарями в окрeмиx кра'шах GC та CHÄ (за даними ВООЗ]
Кра'|на Piк, за який прeдставлeно дат Кшьюсть лiкарiв на 10 тис. насeлeння Kiлькiсть сeрeднього мeдичного пeрсоналy на 10 тис. насeлeння Kiлькiсть лiкарняниx лiжок на 10 тис. насeлeння
Hiмеччинa 2G1G 3B,9 113,8 82
Фpaнцiя 2G11 33,8 93,G BB
Bеликa Бpитaнiя 2G11 27,7 94,7 3G.G
Пoльщa 2G1G 2G,7 54,G BB
Чеxiя 2G1G 37,1 87,9 7G
Швейцapiя 2G1G 4G,8 174,9 5G,G
Швецiя 2GG9 38,7 27
Угopщинa 2G1G 34,1 B4,2 72
Pociйcькa Федеpaцiя 2GGB 43,1 85,2 97
Бiлopyciя 2G11 37,B 1G5,3 111
Moлдoвa 2G11 3B,4 B5,G B2
Kaзaxcтaн 2G11 38,4 82,8 7B
eвpoпейcький pегioн 2G11 33,3 84,2 BG
Укpaï'нa 2G12 47,9 97,2 89,1
Джерело: [12].
жaвнoгo бюджетy нaвчaлиcя 4,3 тиc. ocí6, зa paxyнoк мюце-виx бюджетiв - 3,7 ™c. ocí6.
Уpaxoвyючи нaведене тa звaжaючи нa демoгpaфiчнy тyaцiю в кpaïнi i вiднocнy cтaбiльнicть oбcягiв пiдгoтoвки лЬ кapiв, мoжнa пеpедбaчити пoдaльше збiльшення зaбезпе-ченocтi лiкapями нacелення Укpaïни.
^му icнyючa пpoпoзицiя щoдo збiльшення oбcягiв пщга-тoвки cтyдентiв-медикiв нa yмoвax деpжaвнoгo зaмoвлення не e дoцiльнoю.
Cлiд зaзнaчити, щo зa poзpaxyнкaми Деpжaвнoí' ^уж-би cтaтиcтики Укpaïни, чиcельнocтi випycкникiв вищиx нa-вчaльниx зaклaдiв cфеpи yпpaвлiння Miнicтеpcтвa oxopoни и здopoв'я, якi oтpимaли нaпpaвлення нa poбoтy y 2G12 po^, cтaнoвилa близькo 42% вiд зaгaльнoï кiлькocтi випycкникiв. Üтже, бiльшa пoлoвинa випycкникiв-медикiв пpaцевлaштo-вyeтьcя не зa нaпpaвленням MÜ3, a нa влacний poзcyд.
У тoй же чac нa pинкy пpaцi пoтpебa в лiкapяx, зa дaни-ми Деpжaвнoï cлyжби зaйнятocтi, y 2G12 po^ бyлa y 2,B paзa бтьше, нiж чиcельнicть незaйнятиx, якi шугали po6o-ту, - 544G ocí6 нa 14354 oдиниць вaкaнciй [9]. 3 ниx влa-штyвaлиcя нa poбoтy тiльки 2779 ocí6. Üднaк це не cвiдчить пpo неcтaчy фaxiвцiв-медикiв. Haйбiльш вaгoмoю пpичи-нoю низькoгo пpaцевлaштyвaння зa фaxoм е низький piвень зapoбiтнoí' плaти y cиcтемi oxopoни здopoв'я, який cтaнoвив 72,7% i 6ув меншим зa cеpеднiй пo Укpaïнi нa 27,3% (22G1 фн. пpoти 3G2B фн.]. У пoтoчнoмy poцi 'ff poзмip збтьшив-cя нa G,3 в.п. - у веpеcнi 2G13 po^ cтaнoвив 72,4% (23B2 гpн. пpoти 32B1 гpн.]. Icнyвaння poзбiжнocтей пo зapoбiтнiй плaтi у pегioнaльнoмy poзpiзi, якa пo oблacтяx е меноюю, нiж cеpедня у гaлyзi, тaкoж е пpичинoю неyкoмплектoвaнocтi лЬ кapями штaтниx пocaд [1G].
Ücнoвaми зaкoнoдaвcтвa Укpaïни пpo oxopoнy здopoв'я (вщ 19.11.92 №28G1] пеpедбaченo вcтaнoвлення в деp-жaвниx зaклaдax oxopoни здopoв'я cеpеднix cтaвoк i пoca-дoвиx oклaдiв нa piвнi, не нижчoмy вiд cеpедньoï зapoбiтнoí плaти пpaцiвникiв пpoмиcлoвocтi. Üднaк oбмеженicть ф^н-coвиx pеcypciв пpизyпиняe дiю цieï нopми зaкoнoдaвцями пiд чac зaтвеpдження деpжaвнoгo бюджету Укpaïни.
Üднieю з ocнoвниx пpичин низькoгo poзмipy зapплaти в гaлyзi е те, щo вoнa вiднocитьcя дo бюджетниx ycтaнoв, яким пocaдoвi oклaди вcтaнoвлюютьcя згiднo з пocтaнoвoю Ka-бiнетy Miнicтpiв Укpaïни «Пpo впopядкyвaння yмoв oплaти пpaцi пpaцiвникaм ycтaнoв, зaклaдiв тa opгaнiзaцiй oкpемиx гaлyзей бюджетнoí' cфеpи». Taким чинoм, зpocтaння poзмi-py зapoбiтнoï плaти в cиcтемi oxopoни здopoв'я зaлежить вiд збiльшення ocнoвниx екoнoмiчниx пoкaзникiв: ВВП, дoxoднoí чacтини зведенoгo бюджету.
Уpaxoвyючи, щo зaбезпеченicть лiкapями, як вкaзyвaлocя paнiше, у poзpaxyнкy нa 1G тиc. нacелення пеpевищye вщ-пoвiднi пoкaзники poзвинyтиx ^afa 6вpoпи тa cвiтy, збть-ix^a™ oбcяги пiдгoтoвки фaxiвцiв зa деpжaвнi кoшти ввa-жaeмo недoцiльним. Ha нaшy думку, cпpямyвaння деpжaвниx гаш^в нa зapoбiтнy плaтy зa гщну пpaцю лiкapям cтимyлю-вaтиме медиюв зaлишaтиcя пpaцювaти у cиcтемi oxopoни здopoв'я зa фaxoм, cпoнyкaтиме пiдвищyвaти cвoю квaлi-фiкaцiю i бути нaлaгoдженим збеpегти здopoв'я нacелення ^a'^. A пiдгoтoвкa фaxiвцiв мae здiйcнювaтиcя вiдпoвiднo дo мiжнapoдниx cтaндapтiв, i^o мae пiдвищити якicть пщга-товки i квaлiфiкaцiю лiкapiв.
Tим бтьше !o зa якicтю нaдaння медичниx пocлyг, зa пo-кaзникaми тpивaлocтi життя, зaxвopювaнicтю, нapoджyвa-нicтю тa cмеpтнicтю Укpaïнa вiдcтae вiд пpoвiдниx eвpoпей-cькиx кpaïн.
Дocвiд ^afa cвiтy пеpекoнливo cвiдчить, щo здopoв'я пo-тpебye знaчниx iнвеcтицiй - пpaктичнo для вcix екoнoмiчнo poзвинениx ^afa xapaктеpне знaчне i неyxильне зpocтaн-ня витpaт нa oxopoнy здopoв'я. Пoкaзoвим з цьoгo пpивoдy е пopiвняння чacтки видaткiв нa oxopoнy здopoв'я у ВВП в ^a-ïнax з pинкoвoю екoнoмiкoю, нaведене у тaбл. 4.
3 нaведениx cтaтиcтичниx дaниx бaчимo, !o у 2G11 poцi пopiвнянo з 2GG4 poкoм в ycix ^a^ax видaтки нa oxopoнy здopoв'я збiльшилиcя. Haйбiльшy чacткy видaт-кiв у 2G11 po^ здiйcнили: Hiдеpлaнди - 12,G% вiд ВВП, Фpaнцiя - 11,B%, Дaнiя - 11,2%, Hiмеччинa - 11,1%, Швейцapiя - 1G,9% тa Пopтyгaлiя - 1G,4% вiдпoвiднo (Укpaïнa - 7,2%].
Таблиця 4. Видатки на охорону здоров'я в кражах з ринковою економшою
Кра'|'на Загальш витрати, % в1д ВВП Загальт витрати у ПКС $ на душу населення Державт витрати на охорону здоров'я, % вщ загальних витратна охорону здоров'я
2004 2010 2011 2004 2010 2011 2004 2010 2011
Австр¡я 8,2 11,0 10,6 2162 3685 3692 72,1 76,2 75,6
Бельг¡я 8,8 10,5 10,6 2269 3975 4119 71,3 75,6 75,9
Даыя 8,2 11,1 11,2 2420 4468 4564 81,9 85,1 85,2
Ф¡нлянд¡я 6,8 9,0 8,9 1664 3252 3332 75,7 74,5 74,8
Франц¡я 9,4 11,7 11,6 2349 3997 4086 78,1 76,9 76,7
Н¡меччина 10,5 11,5 11,1 2748 4342 4371 75,3 76,8 75,9
Грец¡я 8,7 10,8 10,8 1399 3069 2918 52,5 61,5 61,2
1рландт 6,1 9,2 9,4 1953 3720 3894 77,1 69,2 70,4
lтал¡я 8,0 9,5 9,5 2032 3047 3130 72,3 77,6 77,2
Люксембург 6,1 7,9 7,7 2625 6712 6876 92,9 84,3 84,3
Н¡дерланди 8,1 12,1 12,0 2246 5112 5123 73,2 84,8 85,7
Норвег¡я 9,3 9,3 9,1 2268 5391 5674 75,8 85,5 85,6
Португалт 7,7 10,7 10,4 1441 2729 2624 70,0 65,8 64,1
lспан¡я 7,0 9,6 9,4 1556 3057 3041 76,4 74,2 73,6
Швец¡я 8,0 9,6 9,4 1748 3760 3870 83,8 81,0 80,9
Швейцар¡я 10,4 10,9 10,9 3222 5296,7 5564,2 73,4 65,2 65,4
Велика Бритаыя 6,9 9,6 9,4 1763 3433 3322 83,3 83,2 82,7
Бвропейський рег¡он В003 8,5 9,3 9,1 1575 2282 2320 73,8 74,4 74,0
УкраУна 2,8 7,8 7,2 347 527 528 58,6 56,6 51,7
Джерело: [4].
КраУнами бвросоюзу витрачаеться на охорону здоров'я у середньому в межах 8,5-10% вщ ВВП. Це вщповщае вста-новленим вимогам В003, згщно з якими для забезпечення життездатност галуз1 необхщно спрямовувати в неУ щонай-менше 6,5% вщ ВВП, нижче якоУ система охорони здоров'я стае нежиттездатною [4]. 3а даними ¡нших експертв В003 щодо м¡н¡мально необхщного забезпечення ф¡нансування на охорону здоров'я, визначена межа не менше $44 на одну особу на рк [11].
Загальн витрати на охорону здоров'я в розрахунку на одну особу в доларах США за ПКС становили в 2011 роц в Швейцари - 5564,2; у Нщерландах - 5123; у ЬЛмеччини -4371; у Францп - 4086; у Швецп - 3870; в 1талГУ - 3130; у Португали - 2624 вщповщно.
У св¡т¡ в 2011 роф, за даними World health statistics 2013, середый показник загальних витрат на охорону здоров'я у вщсотках вщ ВВП становив 9,2%, в Еврот - 9,1% [4, 12]. Середньосвтовий показник питомоУ ваги витрат консолщо-ваних бюджет¡в на охорону здоров'я дорюнював 15,3% вщ загальноУ суми державних витрат або 5,3% вщ ВВП, в Евро-п¡ - 14,9 ¡ 6,7% вщповщно.
Загальн витрати на охорону здоров'я у свт в розрахунку на одну особу були на рвы $1079,5 за ПКС, у тому числ1 державы - $623,4, в Ёвроп - $2319,5 ¡ $1716,9 за ПКС вщповщно.
Досвщ фЫансування гарантованих державою прав щодо охорони здоров'я у краУнах свггу показуе, що нав¡ть високо-розвинен¡ держави з¡ сталою економкою використовують де-к¡лька джерел залучення коштв для ф¡нансування ц° галузг Пор¡вняння р¡зних краУн св¡дчать про наявысть тюноУ кореля-цп мж р¡внем економ¡чного розвитку краУни та м^ою державних зобов'язань щодо надання безкоштовно'У медичноУ допо-
моги. Згщно з рекомендац¡ями експерт¡в В003 ефективне фЫансування охорони здоров'я може бути досягнуто за ра-хунок чотирьох основних джерел: перших двох - державних (обов'язкове страхування ¡ ф¡нансування ¡з загальнодержав-них фондв); двох ¡нших - приватних (плата за медичн послу-ги та добровтьне страхування). Така практика фЫансування поширюеться практично на вс¡ краУни Европейського репо-ну, де спввщношення державного ¡ приватного сектор¡в фЬ нансування визначаеться р¡внем економ¡чного розвитку краУни. Статистичн показники за 2011 рк, як¡ надан¡ в табл. 5, вщображають склад джерел фЫансування системи охорони здоров'я у краУнах з розвиненою ринковою економкою.
У 2011 роф в Н^еччиы державне соц¡альне страхування становило 68,1% загальноУ суми видатюв на охорону здоров'я. В США, для яких характеры принципи приватноУ медицини, витрати державного соцвльного страхування до-рвнювало 40,4% суми загальних видатюв. Найб¡льша част-ка витрат державного соцвльного страхування на охорону здоров'я була у Нщерландах - 72,0%.
Бюджеты витрати в даый галуз¡ е найб¡льшими у Велик¡й Британи - 85% загальноУ суми, осктьки в основ¡ даноУ системи лежить бюджетне ф¡нансування. Частка приватного страхування, крм США, де його величина становить 42,8% загальних витрат, в основному незначна ¡ становить 8-12% бюджету галузк Чтьне мкце в бюджет¡ охорони здоров'я займають ко-шти, акумульован¡ на страхових засадах: Ухня загальна сума в Ммеччиы становить 79,8%, у Нщерландах - 81,2%, що свщ-чить про те, що одним ¡з суттевих джерел ф¡нансування медичноУ допомоги е залучення коштв через страхов¡ механ¡зми.
Ступ¡нь значущосл медичного страхування, кр¡м того, пщ-тверджуеться ступенем загальноУ охопленост¡ ним насе-лення краУн - так, у Н^еччиы в ньому беруть участь 99,8%
Таблиця Б. Джeрeла фшансування охорони здоров'я у Hiмeччинi, Hiдeрландаx, Beликiй Британм, C0A у 2011 рощ, % вiд загальних витрат
Джeрeла фiнансування Kраïна
Hiмeччина Hiдeрланди Beлика Британiя C0A
Деpжaвнi витpaти 75,9 85,7 82,7 45,9
у тoмy чиcлi: coцiaльне cтpaxyвaння зaгaльниx витpaт B8,1 72,G G,G 4G,4
Пpивaтне cтpaxyвaння тa iншi пpивaтнi витpaти 11,7 9,2 8,1 42,8
Üплaтa пocлyг пaцieнтoм 12,4 5,1 9,2 11,3
Paзoм 1GG 1GG 1GG 1GG
Джерело: розрахунки aBTopiâ з використанням [4].
нacелення, у Фpaнцiï - 98%, в Япoнiï - 95%, у Швейцapií' -92%, в Aвcтpií' - 9G% [13].
Kpa''^ cвiтy з piзними piвнями poзвиткy в ocтaннi poки oб'eднyють пpoцеcи pефopмyвaння гaлyзi тa cиcтеми фЬ нaнcyвaння oxopoни здopoв'я (дocтaтньo згaдaти «битви» нaвкoлo pефopми oxopoни здopoв'я в C0A у 2G13 po^]. Cеpед ocнoвниx нaпpямiв здiйcнення змЫ екcпеpти BÜÜ3 видiляють тaкi: зм^ вiднocнoí' poлi ypядy, poбiтникiв oxo-poни здopoв'я тa пaцieнтiв в opгaнiзaцiï тa нaдaннi медич-нoï' дoпoмoги; змiнa у cпiввiднoшенняx д^^ел фiнaнcyвaння гaлyзi; змiнa метoдiв oплaти пpaцi [11]. В пеpевaжнiй бть-шocтi кpaïн пpефеpенцiï нaдaютьcя ^стем^ в ocнoвi якoï ле-xa^ cтpaxoвi зacaди. Haвiть тaкa ^aï^a, як C0A, з тpaди-цiйнoю лiбеpaльнoю екoнoмiкoю, пoвoдить pефopмy oxopoни здopoв'я, в якiй як oдин iз вapiaнтiв пocилення деpжaвнoгo кoнтpoлю poзглядaeтьcя мoжливicть зaпpoвaдження цен-тpaлiзoвaнoï' бюджетнo-cтpaxoвoï мoделi oxopoни здopoв'я з oпocеpедкoвaнoю фopмoю opгaнiзaцií'.
Hеoбxiднicть змЫ в opгaнiзaцiï oxopoни здopoв'я в ^a^ax CHД пoв'язaнa з пpaгненням бiльш екoнoмнo i ефективнo витpaчaти oбмеженi фiнaнcoвi pеcypcи, щo вид^ют^я нa нaдaння медичнoí' дoпoмoги нacеленню.
У pезyльтaтi pефopмyвaння cиcтеми Ü3 в кpaïнax CHД (децентpaлiзaцií' yпpaвлiння, демoнoпoлiзaцiï деpжaвнoгo cектopa oxopoни здopoв'я, бaгaтoкaнaльнocтi фiнaнcyвaн-ня, зaпpoвaдження oбoв'язкoвoгo медичнoгo cтpaxyвaння в деякиx ^a^ax, зoкpемa в Pociï, Moлдoвi, впpoвaдження pинкoвиx меxaнiзмiв] вiдбyлocя знaчне зниження oбcягy тa якocтi медичнoí' дoпoмoги тa зaгocтpення пpoблеми з и зa-безпечення, щo пpизвелo дo пopyшення кoнcтитyцiйниx пpaв гpoмaдян нa дocтyпнy i безкoштoвнy медичну дoпoмoгy. Жo-ден з пеpеpaxoвaниx пiдxoдiв не був pеaлiзoвaний деpжaвa-ми Cпiвдpyжнocтi в пoвнoмy oбcязi, cycпiльcтвo не дoмoглo-cя бaжaнoгo pезyльтaтy, cпpямoвaнoгo нa пiдвищення якocтi нaдaння медичнoí' дoпoмoги нacеленню [14].
У 2G11 po^ в ^a^ax Cпiвдpyжнocтi (зa дaними BÜÜ3) cпiввiднoшення витpaт кoнcoлiдoвaниx бюджетiв нa oxopo-ну здopoв'я дo ВВП у вiдcoткax cтaнoвилo: в Aзеpбaйджaнi, Bipменií', Taджикиcтaнi - 1,1%, 1,5% i 1,B% вiдпoвiднo; в Ka-зaxcтaнi - 2,3%, в Укpaí'нi, Pociï тa Бiлopyci - 3,7%, в ^pn^-cтaнi - 3,9%, у Moлдoвi - 5,2% [4].
Зaгaльнi витpaти нa oxopoнy здopoв'я в poзpaxyнкy нa oд-нoгo жителя в дoлapax C0A зa П^ cтaнoвили: у Pociï тa Ái-лopyci - $131B,3 тa $793,5; в Kaзaxcтaнi, Укpaïнi i Aзеp-бaйджaнi - $533,B, $527,5 i $523,1; y Moлдoви - $385,5; y Bipменií' - $249,5; y K^pR^CTa^ i Taджикиcтaнi - $1BG,7 i $135,4 вiдпoвiднo.
Bисновки
В Укpaï'ни icнye невiдпoвiднicть мiж зaдеклapoвaними кoнcти-тyцiйними гapaнтiями нa нaдaнням безoплaтнoí' медичнoí' дoпo-мoги нacеленню тa ïx pеaльним фiнaнcoвим зaбезпеченням.
Üбмежене деpжaвне фiнaнcyвaння нa oxopoнy здopoв'я вимaгae нacелення витpaчaти нa oплaтy медичниx пocлyn ocoбиcтi гашти, якi дocягaють 47% вiд зaгaльнoгo oбcягy i у пoдaльшoмy мaють тенденцiю дo збiльшення (в eвpoпей-cькoмy pегioнi тaкi витpaти cтaнoвлять 19,1-2G,4%]. Знa-чнa чacтинa нacелення, ocoбливo мaлoзaбезпеченi веpcтви нacелення, не cпpoмoжнa вiдшкoдoвyвaти витpaти нa oдеp-жaння медичниx пocлyг. Mae мюце низький piвень деpжaв-ниx витpaт нa пpидбaння лiкapcькиx зacoбiв, з якиx ïx левoвy чacтинy гpoмaдяни змyшенi кyпyвaти зa влacнi гашти.
Hезвaжaючи нa oбмеженi фiнaнcoвi гашти в cиcтемi oxo-poни здopoв'я, нaведенi дaнi cвiдчaть пpo вимку зaбезпече-нicть нacелення медичними зaклaдaми, лiкapями, медичним пеpcoнaлoм тa лiкapняними лiжкaми.
Coцiaльнo-екoнoмiчнi пеpетвopення в кpaïнi пoтpебyють нay-кoвo oбфyнтoвaнoгo пoшyкy нaпpямy пoбyдoви yкpaí'нcькoí' мoде-лi oxopoни здopoв'я, якa б нa ocнoвi piвнocтi тa coлiдapнocтi зaбез-печyвaлa пoлiпшення здopoв'я нacелення, cвoeчacнo pеaгyвaлa нa oбфyнтoвaнi тa coцiaльнo знaчyщi пoтpеби в медичнiй дoпo-мoзi тa зaбезпечyвaлa cпpaведливий i ефективний poзпoдiл фг нaнcoвиx гашт. 3 oглядy нa вищеcкaзaне не виключaeтьcя, щй нaйбiльш oптимaльнoю мoделлю мoже бути мoдель бюджетнo-cтpaxoвoï' медицини, кoли життeзбеpiгaючi функци' (oнкoлoгiю, co-цiaльнi зaxвopювaння (CHIД, тyбеpкyльoз), невiдклaднy медичну дoпoмoгy, дoпoмoгy пpи пoлoгax, oxopoнy мaтеpинcтвa i дитин-cтвa тoщo] пoклaдaють нa деpжaвне зaбезпечення, a pештy - нa Фoнд oбoв'язкoвoгo медичнoгo coцiaльнoгo cтpaxyвaння.
Miжнapoдний дocвiд opгaнiзaцïí cиcтем медичнoгo coцi-aльнoгo cтpaxyвaння, якi пoбyдoвaнi зa piзними мoделями cиcтем oxopoни здopoв'я, cвiдчить пpo дocить тpивaлий теp-мiн ïx впpoвaдження (деcятки poкiв].
Пpoведення pефopми oxopoни здopoв'я Укpaï'ни е пеpшим кpoкoм pеopгaнiзaцï'' медичнoï гaлyзi, якa cyпpoвoджyютьcя деякими pизикaми i coцiaльнo-екoнoмiчними пpoблемaми.
3a yмoв, якi cклaлиcя в oxopo^ здopoв'я Укpaïни, пiдгoтoв-кa дo зaпpoвaдження ÜДCMC немoжливa без пoвнoгo зa-веpшення кoмплекcy poзпoчaтиx pефopм, тpивaлicть якиx зaлежaтиме, пеpш зa вcе, вiд фiнaнcoвo-екoнoмiчниx, opгa-нiзaцiйниx, coцiaльниx тa iншиx фaктopiв.
^исок використаних джeрeл
1. Инвестиции в здopoвье: ключевoе ycлoвие ycпешнono экoнoмичеcкono paзвития cтpaн Bocтoчнoй Eвpoпы и Центpaльнoй
Азии [Электрон. ресурс] // Marc Suhrcke, Martin McKee, Lorenzo Rocco // Всемирная организация здравоохранения 2008 г., от имени Европейской обсерватории по системам и политике здравоохранения, 2008 г. Режим доступа: http://www.euro.who.int/_
data/assets/pdf_file/0004/74740/E90569R.pdf.
2. Конституцт УкраУни, ст.49. [Електрон. ресурс] - Режим доступу:
http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-
%D0%B2%D1%80
3. Виконання Державного бюджету. Державна казначейська служба УкраУни [Електрон. ресурс] - Режим доступу: http://treasury. gov.ua/main/uk/doccatalog/list
4. [Електрон. ресурс] - Режим доступу: Health financing: Health expenditure ratios by country. - Global Health Observatory Data Repository: http://apps.who.int/gho/data/node.main.75?lang=en
5. Стратега розвитку системи охорони здоров'я: украУнський ви-м!р: Лехан В.М., Слабкий Г.0., Шевченко М.В. - КиУв, 2009. - С. 7.
6. СамооцЫка населенням стану здоров'я та рвня доступнос-т окремих видв медичноУ допомоги у 2012 роц1 (за даними виб1р-кового опитування домогосподарств у жовтн 2012 року) [Електрон. ресурс] - Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua/
7. Коваль 0.П. Запровадження обов'язкового державного ме-дичного страхування, як складова державного управляя зм1на-
ми сфери охорони здоров'я в УкраУн / 0.П. Коваль, Т.П. Авраменко // !нвестицУУ: практика та досвщ: наук. фах. вид. [Електрон. ресурс] / Режим доступу: http://www.investplan.com.ua/
8. Сучасний стан, шляхи i перспективи реформи у сфер1 охорони здоров'я УкраУни: Парламентсью слухання 5 червня. 2013 р. [Елек-трон. ресурс] - Режим доступу: http://static.rada.gov.ua/zakon/ new/par_sl/SL050613.htm
9. Державна служба зайнятостi [Електрон. ресурс] - Режим доступу: http://www.dcz.gov.ua/control/uk/statdatacatalog/list/ category?cat_id=305437
10. [Електрон. ресурс] - Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua/
11. WHO Global Health Expenditure Atlas 2012 [Електрон. ресурс] - Режим доступу: http://www.who.int/nha/atlas.pdf
1 2. World health statistics 2013. - World Health Organization 2013 [Електрон. ресурс] - Режим доступу: http://www.who.int/ about/licensing/copyright_form/en/index.html
13. Петухов В.В. 0рганизация статистического учета и отчетности в системе обязательного медицинского страхования: Уч.-метод. пособие // Под ред. В.В. Петухова. - М., 2000. - 192 с.
14. 0 состоянии здоровья населения, организации системы здравоохранения в странах СНГ. - Доклад: 2009. [Електрон. ресурс] - Режим доступу: www.vkp.ru/upload/global/0911_isp_4-4doklad.doc
ЯК. ШАПОВАЛ,
Укранський державний унверситет фнанав та м1жнародно'1 торпвлi
Анал1з ступеню майнового розшарування населения Украши
У статт аналiзyються прямi та опосередкованi показники економiчноïнервност населення Украни на сучасному етаni. Ключов'1 слова: коефiцieнт Джин'!, верх^й та нижнй дециль, коефiцieнт фонд/в.
ЯК. ШАПОВАЛ,
Украинский государственный университет финансов и международной торговли
Анализ степени имущественного расслоения населения Украины
В статье анализируются прямые и опосредованные показатели экономического неравенства населения Украины на современном этапе.
Ключевые слова: коэффициент Джини, верхний и нижний дециль, коэффициент фондов.
Y. SHAPOVAL,
Ukrainian State University Finance and International Trade
Analysis of the degree of separation of property population of Ukraine
The paper analyzes the direct and indirect indicators of economic inequality in Ukraine at the present stage. Keywords: Gini coefficient, the top and bottom decile, coefficient funds.
Постановка проблеми. Надм^не майнове розшарування населения е суттевою загрозою для економнного зрос-тання. Бщн0 шари сусглльства в силу об'ективних причин мають трудно|Щ з ефективною працею та самовдоскона-ленням. До того ж багато дослщниюв вказують на зв'язок майнового розшарування ¡з соц^льною нестабтьыстю. Го-ловним чином вЫ реалвуеться через пщвищення соц^льно'У напруги в сусптьствк Нижч¡ та вищ¡ страти починають вщ-чувати взаемну антипатю Коли антагоызм сягае певноУ по-значки, наступае загроза для внутршньо'У соцвльно-еконо-мнноУ стабтьност Надм^на економнна стратифкацт може бути причиною громадянських конфлктв як на репонально-му рвы, так й у краУУ-л в цтому. При цьому досить часто спа-лахують сепаратистськ тенденцУУ, як до цього були прихова-н в сусп¡льств¡.
Отже, майнова нервысть е надзвичайно важливим показ-ником соц^льно-економнного здоров'я сусп¡льства. Проблема полягае в тому, що й дос не ¡снуе методолог¡У, яка дозволила б оцЫити майновий розрив серед громадян УкраУни з прийнятним ступенем достов^ностг
Анал!з дослщжень та публкацм з проблеми. Одним з останых найб¡льш масштабних дослщжень з питань нерв-нос^ е колективна монограф¡я за редакц¡eю Е. Л^ановоУ [1]. Вагомим доробком у галуз¡ соц¡ально-економ¡чноУ нервно-ст¡ е стаття О. Балак¡рeвоУ та Д. Дмитрука [2]. Вплив еконо-мнноУ нер¡вност¡ на розвиток УкраУни дослщили А. Таран та М. Шиптова [3]. Проблеми нер¡вност¡ доход¡в в умовах гло-бал¡зац¡У розглянуто А. Ставицьким [4]. ОцЫку розпод¡лу до-ходю населення за допомогою коефщенту Джин¡ зд¡йснено X. Щербою [5].
174 Формування ринкових вщносин в УкраУн № 10 (161)/2014
© ЯК. ШАПОВАЛ, 2014
