CC BY
21
Список використаних джерел
1. Про звптний та прогнозний енергетичн баланси / Розпоряджен-ня КМУ вщ 11.03.2011 №203. [Електрон. ресурс]. - Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/203-2011-%D1%80.
2. Про схвалення Концепцм формування енергетичного балансу / Роз-порядження КМУ вд 28.11.2007 №1058. [Електрон. ресурс]. - Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1058-2007-%D1%80.
3. Про затвердження плану заходв з реал1заци Концепцм формування енергетичного балансу / Розпорядження КМУ вщ 30.10.2008 №1376. [Електрон. ресурс]. - Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/ laws/show/1376-2008-%D1%80.
4. Некрасов A.C., Синяк Ю.В., Ямпольский В.А. Построение и анализ энергетического баланса (вопросы методологии и методики). -М.: Наука, 1974. - 179 с.
5. Мелентьев Л.А. Оптимизация развития и управления больших систем энергетики: Учеб. пособие. - М.: Высш.шк., 1982. - 319 с.
6. П1р1ашвт1 Б.З., Ч1рюн Б.П., Чукаева 1.К. Перспективний па-ливно-енергетичний баланс - основа формування енергетично'Т
стратеги УкраТни до 2030 року. - К.: Наукова думка, 2002. -239 с.
7. Hip В.Е. Енергетичний баланс як основа економ1чного анализу та прогнозу енергозабезпечення держави // Економ^а i прогнозу— вання. - 2000. - №1. - С. 91-102.
8. Адамов Б.1., Рассуджай Л.М. Удосконалення статистичноТ 3BiT— ност пiдпpиeмств УкраТни щодо розробки енергетичних бaлaнсiв вiдповiдно до мiжнapодних стандарта / Б.1. Адамов, Л.М. Рассуждай // Економ^а пpомисловостi. - 2006. - №4. - С. 127-132.
9. Виробництво промисловоТ продукци за видами в УкраТн за сг чень-грудень 2012 року / Статистичний бюлетень ДержавноТ служби статистики УкраТни. [Електрон. ресурс]. - Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua/
10. Статистична нформа^я за тень-грудень 2012 року. - К., Мне— нepговугiлля УкраТни. [Електрон. джерело]. - Режим доступу: http://mpe. kmu.gov.ua/fuel/control/uk/publish/category?cat_id=35081.
11. Енергетичний баланс УкраТни за 2011 р^. - К., Держстат УкраТни, 2013.
ОЛ. САВЕНКО,
к.е.н., директор департаменту економки соцально! та гуман 'парно!' сфери М1некономрозвитку Украни
М1жнародний flocßifl щодо медичного страхування
У статтi розглянуто м'1жнародний досв'щ социального медичного страхування у кранах з розвинутою економкою, процес формування та структуру джерел фнансування охорони здоров'я, орга^зацю надання медичних послуг.
Ключов! слова: охорона здоров'я, формування, класифка^я, функцИ' держави, медичне страхування, моделi.
В статье рассмотрен международный опыт социального медицинского страхования в странах с развитой экономикой, процесс формирования и структура источников финансирования здравоохранения, организация предоставления медицинских услуг.
Ключевые слова: здравоохранение, формирование, классификация, функции государства, медицинское страхование, модели.
International experience of medical insurance in developed countries, forming process and structure of sourcings of health protection, organization of medical services are considered in the article.
Keywords: health protection, forming, classification, functions of the state, medical insurance, models.
Постановка проблеми. Одним з головних завдань держави е забезпечення умов для збереження та покращення здоров'я населення. У Програм1 економ1чних реформ на 2010-2014 роки «Заможне сусптьство, конкурентоспро-
можна економка, ефективна держава» закладено основи розбудови яюсно новоТ системи охорони здоров'я, де головною метою е побудова такоТ модел1 охорони здоров'я, яка б забезпечувала р1вний та справедливий доступ ус1х член1в сусглльства до медичних послуг, Тхню високу яюсть та еко— ном1чн1сть при збереженн1 соц1альних державних гаран™ [1]. Одн1ею з важливих складових реформування системи охорони здоров'я на сучасному етап1 е пщготовка умов для переходу до модел1 обов'язкового соц1ального медичного страхування (ОСМС).
Обговорення щодо запровадження в УкраУ ОСМС ведеть— ся принаймн1 протягом останн1х рок1в, у зв'язку з чим неодно— разово робилися спроби прийняття вщповщного закону, про— те серед науковц1в, урядовц1в, законодавц1в, роботодавц1в, профспток, представниюв медичноТ сптьноти та переачних громадян i дос1 вщсутня едина думка щодо остаточного на— пряму розвитку вiтчизняноT системи охорони здоров'я (ОЗ), бачення шляхiв и фiнaнсувaння (одного з головних Ыструмен— тiв запровадження страховоТ медицини) [2].
Вивчення досвщу формування та функцюнування системи ОЗ у розвинутих краТнах з метою використання у вгтчиз— нянiй пpaктицi визначае актуальнють теми даноТ стaттi.
Анал13 дослщжень та публЫацм з проблеми. Вихо— дячи iз визначеноТ проблеми виршення питання загальноо— бов'язкового державного соцального медичного страхування потребуе застосування наукових пiдходiв, якi висв^—
© ОЛ. САВЕНКО, 2014
Формування ринкових вщносин в УкраТн № 2 (153)/2014 89
лен у працях заруб1жних автора: А. Атюнсона, К. Блека, Р. Болла, П. Коха, В. КрютофолУ, Л. Рейтмана, С. Ханта, В. Шахова та ¡нших фахюцю.
В Украíн¡ основн¡ проблеми медичного страхування в умо-вах ринково' економ¡ки досл¡джували К. Воблий, В. Базиле-вич, О. Гаманкова, С. Горянська, О. Залетов, С. Осадець, Т. Ротова, С. Ср^ний, Я. Шумелда, Н. Нагайчук та ¡ншк
Сл¡д зауважити, що реалвувати на практиц¡ науков¡ роз-робки заруб^них вчених в Украíн¡ досить проблематично, тому що вггчизняне пщгрунтя базуеться на засадах, як¡ ма-ють в¡дм¡нност¡ в¡д умов економк розвинутих кра'н. Кр¡м того, змЫи економ¡чного становища кра'ни вщбуваються досить швидко ¡ вимагають, перш за все, оперативного реагу-вання для передбачення та зменшення соц^льних загроз.
Мета статт,I полягае у системному анал¡з¡ свггового дос-в¡ду формування та функцюнування систем охорони здо-ров'я з метою впровадження обов'язкового загальнодер-жавного медичного страхування в Укра'ни.
Виклад основного матер1алу. У систем¡ захода щодо пол¡пшення соцвльно''' захищеност¡ громадян важливе мю-це пос¡даe забезпечення ¿м можливост¡ одержати необх¡дну своечасну та як¡сну медичну допомогу. М^народний досв¡д показуе, що напрями виршення ц¡eí проблеми можуть бути рвнк Загалом вони в¡др¡зняються структурою джерел фЬ нансування охорони здоров'я та органвацюю надання ме-дичних послуг. Свгговий досв¡д у галуз¡ медичного страхування (МС) св¡дчить про високу ефективнють р¡зних моделей та систем медичного страхування. Модели ¿хня структура та склад формувалися поступово, з урахуванням нацю-нальних особливостей кра'ни, и соц^льно-економнного становища, ступеню економ¡чного розвитку, величини валового внутршнього продукту (ВВП) тощо [3].
З метою пошуку вектора реформування сфери охорони здоров'я в Укра'У видаеться за доцтьне досл¡дити зарубж ний досв¡д.
Економны модел¡, що в¡дображають р¡зн¡ системи охорони здоров'я кра'н св¡ту, можуть бути класифковаы в залежност¡ вщ того, яку роль ¡ функци виконуе держава в цих процесах. Зпдно з даними експерт¡в ВООЗ, за характером фЫансуван-ня видтяють так¡ основн¡ модел¡ систем охорони здоров'я: державна, або система Беверщжа; система медичного со-ц¡ального страхування, або система Бюмарка; ринкова, або приватна, система [2, 4, 5]. Це класичн модел¡ систем охорони здоров'я, але практично н в жодый з розвинутих кра'н система охорони здоров'я не представлена в чистому виглядк На сьогодн вид¡ляють так¡ системи охорони здоров'я [6, 7]:
- переважно державна (бюджетна, держбюджетна] ¡снуе у Великобритании 1рландп, Дани, Португали, 1талп, Грецп, 1спанп. Головним джерелом фЫансування ц¡eí системи охорони здоров'я е державний бюджет.
Характерним прикладом державно' модел¡ е система охорони здоров'я ВеликобританН, яка найбтьш точно зберегла риси беверщжсько' модел¡. Держава виступае головним по-
купцем та постачальником медично' допомоги, забезпечуе потреби переважно' частини населення в послугах системи охорони здоров'я, що однак е привтеем багатих кра'н. На-селення кра'ни отримуе медичну допомогу безкоштовно (за виключенням незначно' к¡лькост¡ медичних послуг). Ринков¡ в¡дносини тут мають другорядне значення ¡ знаходяться п¡д постмним контролем держави [4, 5, 8].
Основою системи фЫансування охорони здоров'я ВеликобританН е так¡ надходження: 85% фЫансуеться за рахунок податюв; 12,5% - надходження з фондв обов'язкового державного страхування прац¡вник¡в та роботодавцю; 2,5% - надходження вщ платеж¡в за послуги; 10% вартост лку-вання сплачують сам¡ пац^нти в ц¡лому; частка державних витрат на лкування становить 64,2% вщ загально' величини державних затрат на охорону здоров'я [5]. Нацюнальна система охорони здоров'я практично ¡снуе за рахунок кош-тв що вносяться платниками податюв ¡ видтяються урядом на охорону здоров'я з¡ статт¡ затрат на соц¡альн¡ потреби. Рнне зростання суми витрат на охорону здоров'я становило вщ 7,0% ВВП у 2000 роц до 9,3% ВВП у 2011 роц [9].
Головними недолками дано' системи е: недостатня моти-вац¡я персоналу для пщвищення ефективност¡ свое' пращ лЬ м¡тування державою затрат за допомогою макроекономнних метод¡в; нер¡вн¡сть доступу до медично' допомоги окремих со-ц¡альних груп та адм¡н¡стративних тертгрй; пр¡оритетне фЬ нансування та використання установ вторинно' (спецвлво-вано') допомоги; авторитарнють та монопол¡зм держави у визначенн пр¡оритет¡в розвитку; недостатн¡й зв'язок мж центром та периферию, авторитарне управл¡ння [2].
- страхова система, або система сусптьного медичного страхування, характерна для таких кра'н, як Н^еччина, Франц¡я, Голланд¡я, Австрт, Бельг¡я, Швейцар¡я, Япон¡я, Канада, та ¡нших. Ця модель системи охорони здоров'я базуеться на принцип змшано''' економки, характеризуеться поеднанням ринку медичних послуг ¡з розвинутою системою державного регулювання та соцвльних гарант¡й, доступно-ст¡ медично' допомоги для вах верств населення. Страхов¡ внески е обов'язковими майже для всього населення кра'ни (за винятком, в ™ чи ¡нш¡й мр, пенс¡онер¡в та ос¡б ¡з низькими доходами) при певнм участ¡ держави у фЫансу-ванн¡ страхових фондю. Держава виступае як гарант забезпечення сусптьно необхщних потреб громадян у медичый допомоз¡ незалежно вщ р¡вня доход¡в. Ринков¡ в¡дносини у сфер¡ медичних послуг стосуються випадюв, як¡ виходять за меж¡ гарантованого рвня медично' допомоги ¡ тим самим забезпечують свободу вибору та сувереытет споживачю. Багатоканальна система фЫансування (з прибутк¡в страхових оргаызафй, в¡драхування в¡д зарплати, з державного бюджету) сприяе розвитку та стабтьност фЫансово''' бази соц^льно-страхово''' медицини. Отже, в соцвльно-страхову модель включен¡ ознаки державно' та ринково' моделей, ¡ в залежност¡ в¡д того, як параметри переважають, соц^ль-но-страхова модель може бути ближче або до державно',
aбo ж дo pинкoвoï. Haпpиклaд, coцiaльнo-cтpaxoвi мoделi ^стем oxopoни здopoв'я Cкaндинaвcькиx ^afa тa Kaнaди мaють бaгaтo cпiльнoгo з деpжaвнoю мoделлю, a cиcтемa oxopoни здopoв'я Фpaнцiï ближчa дo pинкoвoï [2].
Tипoвим пpедcтaвникoм мoделi coцiaльнoгo cтpaxyвaння е Hiмеччинa, медичне cтpaxyвaння якoï в цiлoмy збеpеглo ocнoвнi пpинципи бicмapкoвcькoï opгaнiзaцiï cиcтеми oxo-poни здopoв'я. Фiнaнcyвaння вiдбyвaeтьcя шляxoм кoнcoлi-дaцiï кoштiв iз piзниx джеpел: кoштiв oбoв'язкoвoгo медич-нoгo cтpaxyвaння (фopмyютьcя зa paxyнoк деpжaвнoгo бю-джетy, внеcкiв пpaцiвникiв i пpaцедaвцiв), дoбpoвiльнoгo ме-дичнoгo cтpaxyвaння, деpжaвниx кoштiв зa paxyнoк oпoдaт-кyвaння, ocoбиcтиx кoштiв гpoмaдян [2, 4, 5, В].
Hедoлiки ^стеми - вiдcyтнicть piвнoгo дocтyпy дo медич-нoï дoпoмoги для piзниx coцiaльниx гpyп тa aдмiнicтpaтивниx теpитopiй; тенденцiя дo зpocтaння вapтocтi медичнoï дoпo-мoги; зневaгa iнтеpеcaми пaцieнтiв, щo вxoдять дo гpyп ви-coкoгo pизикy, тpивaлo знaxoдятьcя в cтaцioнapi aбo зaли-шилиcя пoзa cиcтемoю coцiaльнoгo cтpaxyвaння (дo 10% нacелення); низький пpiopитет cycпiльниx зaxoдiв oxopoни здopoв'я, пpoфiлaктичнoï медицини i caнiтapнoï ocвiти; вели-кi aдмiнвитpaти (нaйбiльшi - нa oбpoбкy iнфopмaцiï тa фЬ нaнcoвi poзpaxyнки) [4, В].
- плaтнa (пpивaтнa) мoдель фiнaнcyвaння cтвopюe еле-менти кoнкypенцiï нa pинкy лiкyвaльниx пocлyг. Haйбiльшoю мipoю плaтнa медицинa пoшиpенa в ^вденнм Kopеï тa C0A, де пoнaд 30% вapтocтi медичниx пocлyг фiнaнcyeть-cя безпocеpедньo пaцieнтoм, a гашти пpивaтнoгo CTpax-yвaння cтaнoвлять 30-40% ycix видaткiв нa oxopoнy здo-poв'я. Дo ^eï фупи нaближaютьcя Aзеpбaйджaн i Гpyзiя.
Гoлoвнoю пpoблемoю плaтнoï медицини е iï недocтyпнicть для мaлoзaбезпечениx гpoмaдян. Hеcтaчa мaтеpiaльнoгo зa-безпечення в деякиx випaдкax oзнaчae вiдcyтнicть медичнoï дoпoмoги i лише нaдiю нa безoплaтнy дoпoмoгy зa paxyнoк блaгoдiйниx фoндiв, нaпpиклaд Чеpвoнoгo Xpеcтa [6, 7].
Cтaнoвить iнтеpеc дocвiд cкaндинaвcькoï тa швeдcькoï мoдeлeй cиcтем oxopoни здopoв'я.
Зa cкaндинaвcькoю мoдeллю (Швецiя, Фiнляндiя i Дaнiя) фiнaнcyвaння oxopoни здopoв'я здiйcнюeтьcя в ocнoвнoмy зa paxyнoк пpибyткoвoгo пoдaткy (cтягyeтьcя нa нaцioнaль-нoмy тa мicцевoмy piвняx), poзмip виплaт зaлежить вiд зapo-6^ку. Mедичнi пocлyги нaдaютьcя як деpжaвними, тaк i пpи-вaтними ЛПУ.
Зa шведcькoю мoделлю oxopoни здopoв'я, якa ввaжaeть-cя oднieю з нaйкpaщиx y cвiтi, пеpедбaчaeтьcя не ттьки дo-cтyпнicть i вимга якicть медичнoгo oбcлyгoвyвaння, a й cтвopення для вcix piвниx пеpедyмoв y збеpеженнi здopoв'я. Знaчнa чacткa витpaт нa медичнy дoпoмoгy здiйcнюeтьcя деpжaвoю, близькo 10% пocлyг oплaчye нacелення.
Фiнaнcyвaння y Швеци' здiйcнюeтьcя нa децентpaлiзoвaнiй ocнoвi iз зaгaльниx бюджетниx нaдxoджень, витpaти нa oxopo-ну здopoв'я cтaнoвлять 9,4% ВВП (2011). Дaнa cиcтемa фЬ нaнcyвaння мae тaкy cтpyктypy: 1В% iï cur^arcnb кoшти деp-
жaвнoгo бюджетy; 51% - кoшти мicцевиx opгaнiв влaди; 31% - кoшти poбoтoдaвцiв. Koшти дo ЛПЗ нaдxoдять iз фoндiв oкpyжниx paд, щo фopмyютьcя зa eдинoю пoдaткoвoю cтaвкoю 10-15% пpибyткy. Koжний зaклaд oтpимye cyмy, якa визнaчa-eтьcя вiдпoвiднo дo кiлькocтi нaдaниx медичниx пocлyг [5].
Деpжaвне cтpaxyвaння здopoв'я нa випaдoк xвopoби фН нaнcyeтьcя внеcкaми пiдпpиeмцiв, деpжaвними cyбcидiями тa внеcкaми нaймaниx пpaцiвникiв. Деpжaвa плaтить 15%, pештa пpипaдae нa пiдпpиeмцiв (з 1991 po!y дoпoмoгy нa випaдoк xвopoби зa пеpшi 14 днiв cплaчyють тiльки пiдпpи-eмцi). Mедичнa cтpaxoвкa пoвеpтae xвopoмy вiд 50 дo 100% витpaт пpи кyпiвлi л^в.
Moжнa видiлити тaкoж iншi мoделi cиcтеми oxopoни здo-poв'я, i^o бiльш жopcткo пpив'язaнi дo зaгaльнoï мoделi co-цiaльнoï деpжaви, пpийнятoï в тiй чи iншiй ^aM
Hacтyпнoю, oднieю з нaйкpaщиx, зa oцiнкoю мiжнapoдниx екcпеpтiв, е cиcтeмa oxoрoни здoрoв'я Kaнaди, якa пеpевaж-нo фiнaнcyeтьcя деpжaвoю, aле пocлyги нaдaютьcя пpивaтнo. Цю cиcтемy мoжнa oпиcaти як cпoлyчення кoштiв федеpaль-нoгo ypядy, деcяти пpoвiнцiйниx тa двox теpитopiaльниx cтем cтpaxyвaння здopoв'я. Biдoмa кaнaдцям як «Mедiкеp», ця cиcтемa нaдae дocтyп дo кoмплекcнoгo пoвнoгo пoкpиття неoбxiдниx медичниx пocлyг нacеленню y лiкapняx тa aмбyлa-тopiяx. Фiнaнcoвий внеcoк федеpaльнoгo ypядy в пiдтpимкy «Mедiкеp» визнaчaeтьcя як вiдcoткoвa чacтинa - близьга пo-лoвини pеaльниx витpaт oкpемиx пpoвiнцiй йде нa зaбезпе-чення нacелення пocлyгaми з oxopoни здopoв'я.
Пpиблизнo 70% зaгaльниx витpaт нa oxopoнy здopoв'я нaдxoдять з деpжaвнoгo cектopy - iз зaгaльниx пoдaткiв фе-деpaльниx, пpoвiнцiйниx i теpитopiaльниx ypядiв. Pештa 30% фiнaнcyeтьcя пpивaтнo шляxoм дoдaткoвoгo cтpaxyвaння, щo cплaчyeтьcя poбoтoдaвцем aбo безпocеpедньo з кишен пaцieнтa. Бiльшicть cycпiльниx дoxoдiв викopиcтoвyютьcя для зaбезпечення yнiвеpcaльнoï безкoштoвнoï медичнoï дo-пoмoги i cyбcидiювaння витpaт aмбyлaтopниx лiкiв, щo вщ-пycкaютьcя пo pецептax. Пoнaд 95% кaнaдcькиx лiкapень дiють як пpивaтнi некoмеpцiйнi зaклaди, якими yпpaвляють теpитopiaльнi Oпiкyнcькi paди, дoбpoвiльнi opгaнiзaцiï aбo opгaни мicцевoгo caмoвpядyвaння. Зacoби кoнтpoлю, пpи-тaмaннi cиcтемi oxopoни здopoв'я Kaнaди, дoбpе зaбезпечy-ють cтpимyвaння вapтocтi пocлyг. Haявнicть eдинoгo плaт-нига деpжaвнoгo cтpaxyвaння дoзвoляe пpoвiнцiям тa теpи-тopiям кpaще кoнтpoлювaти зpocтaння витpaт нa oxopoнy здopoв'я в деpжaвнoмy cектopi, нiж y пpивaтнoмy cектopi, в якoмy витpaти пpoдoвжyють зpocтaти.
В япoнcькiй мoдeлi пoкpиття медичниx пocлyг вiдбyвaeтьcя чеpез cиcтемy yнiвеpcaльнoгo cтpaxyвaння для пpaцюючиx i ïx-нix poдин (60% нacелення), a тaкoж чеpез Деpжaвне медичне cтpaxyвaння (ДMC) для пpедcтaвникiв пpивaтнoгo бiзнеcy, пенcioнеpiв i безpoбiтниx (б™ 40%). Piчнi витpaти нa OЗ CTa-нoвлять пpиблизнo 9,5% вaлoвoгo внyтpiшньoгo пpoдyктy (ВВП) вiдпoвiднo дo oцiнoк OECD, a гoлoвними меxaнiзмaми фiнaнcyвaння е: медичне cтpaxyвaння (бтя 50% витpaт зa-
гальноУ к!лькост!), оподатковування (б!ля 36%) ! платеж! з ки-шен! населення (б!ля 14%). Бтьша частина населення Япони пщпадае п!д д!ю двох основних систем страхування здоров'я: системи страхування ос!б найманоУ прац! ! НацюнальноУ системи страхування здоров'я. Одна з них побудована за принципом вибору, друга - за мкцем проживання страхувальниюв.
Фонди страхування утворюються за рахунок внеск!в самих застрахованих, а також вщрахувань пщприемств та держави. Розм!р страхового внеску залежить вщ р!вня заробггку страх-увальника, але не повинен перевищувати граничного розм!ру, встановленого законодавством. Система страхування оаб найманоУ прац! охоплюе найманих прац!вник!в та член!в Тхн1х с!мей, як! не працюють. Вона представлена рядом програм, до числа яких належить програма державного страхування здоров'я (де страховим агентом е сама держава) ! поширюеться на прац!вник!в малих ! середн!х пщприемств; програма за-гального страхування (страховим агентом виступае страхове товариство), утворена сптьно адмУстрац!ею ! прац!вниками великих пщприемств одн!еУ галуз!.
До системи страхування оаб найманоУ прац! приеднують-ся програми страхування здоров'я моряк!в, стьськогоспо-дарських прац!вник!в, а також програми чотирьох асоц!ац!й - службовц!в державних пщприемств, прац!вник!в м!сцево-го самоврядування, прац!вник!в сусп!льних корпорац!й, вчи-тел!в та службовц!в приватних навчальних заклад!в. Страхо-вий фонд програми страхування здоров'я складаеться ¡з в!-драхувань застрахованих (складае 3,45% Ухнього зароб!тку) та пщприемц!в (4,62% зароб!тку застрахованих).
Найбтьший страховий внесок в сум! 8,4% заробггку пра-ц!вника встановлений для ос!б, як! пщпадають пщ д!ю програми державного страхування здоров'я. Половину страхового внеску сплачуе сам застрахований, половину - держава. При цьому 16,4% витрат на допомогу по тимчасов!й втрат! працездатност! покривае держава.
Н'мецька ! французька модел! носять обов'язковий характер медичного страхування, мають солщарну систему побудови !з залученням л!карняних кас.
Варт!сть системи охорони здоров'я Н'меччини е високою: у 2011 роц! витрати на охорону здоров'я становили близь-ко 11,1% ВВП. У пор!внянн! з 2004 роком - 10,5% в!д ВВП, величина витрат збтьшилася на 0,6 в.п., що свщчить про Ух збтьшення [9].
У краУн! не !снуе единого бюджету, який був би спрямова-ний на охорону здоров'я, натом!сть нараховуеться 17 бю-джет!в, що складаються з податк!в - це 16 бюджет!в земель
та 1 федеральний бюджет, 453 бюджети страхових фонд!в (л!карняних кас). ОМС пов'язано з !ншими видами страх-ування та соц!альних допомог, пенс!йним страхуванням !з передчасного виходу на пенс!ю за станом здоров'я ! прове-денням реаб!л!тац!йних заход!в; страхуванням в!д нещасно-го випадку на виробництв!; комунальною соц!альною допо-могою, яка призначена по догляду за хворими ! нем!чними людьми та змщнення Ух матер!ального становища; наданням медичноУ допомоги жертвам в!йни та !нвал!дам.
Сьогодн! система ОМС Н!меччини перебувае у стан! рефор-мування. Проте саме досвщ Н!меччини використовували б!ль-шою або меншою м!рою вс! !нш! розвинен! захщноевропейськ! краУни, при побудов! власних систем соц!ального страхування.
На в!дм!ну в!д н!мецькоУ децентрал!зованоУ системи система охорони здоров'я у ФранцИ' побудована на централ!-зованих засадах. Ф!нансування ГУ зд!йснюеться в основному за рахунок трьох джерел: ОМС, загального бюджету, особи-стих кошт!в громадян.
Згщно !з законодавством у ФранцУ застраховано понад 80% населення. Службовц! та найман! роб!тники страхують-ся вс! без винятку.
Застрахований у раз! хвороби мае право звернутися за ба-жанням не лише до державноУ л!карн!, а й до приватноУ медич-ноУ установи, а також до л!каря, який практикуе приватно. УФранци широко розвинута мережа приватних страхових компан!й. У раз! отримання страхового пол!су компан!я, як ! будь-яка страхова каса, сплачуе госп!тальн! витрати й рахун-ки пац!ента за прийом у л!каря. Шкала додаткових послуг варю ! е предметом конкуренци приватних страхових компанм.
Основна вщповщальнють за планування у систем! охорони здоров'я зосереджуеться на регюнальному р!вн! ! е предметом п!клування не лише орган!в охорони здоров'я, а й те-ритор!альних орган!в державного управл!ння.
Система ф!нансування Франци забезпечуе вщповщнють основних показник!в (тривалост! життя, величини витрат на охорону здоров'я) високим стандартам, як! прийнят! у св!т!, що пщтверджуеться даними табл. 1.
Перевагою орган!зац!У централ!зованоУ форми медичного страхування е простота в управл!нн!, незначн! адмУстра-тивн! витрати; недол!ком - обмежен! можливост! при залу-ченн! м!сцевих ресурс!в, недостатня оперативна реакц!я на потреби населення, обмеження в прав! вибору.
Найбтьш близьким до УкраУни е досвщ систем охорони здоров'я на основ! медичного страхування в краУнах Цен-тральноУ та СхщноУ бвропи.
Таблица 1. Динамка витрат охорони здоров'я Франци
Показник Роки
2008 2009 2010 2011
Загальж витрати на охорону здоров'я, % вщ ВВП 11,0 11,7 11,7 11,6
Загальж витрати на охорону здоров'я на одну особу, в $ за ПКС 3762 3949 3997 4086
Державж витрати на охорону здоров'я, % вщ загальних витрат 76,8 77,0 76,9 76,7
0чкувана тривалють життя вщ народження, ромв 81 81 81 82
Коефщюнт смертносл немовлят, на 1000 живонароджених 2 2 2 2
Джерело: [9, 10].
Система охорони здоров'я 4exiï базуеться на п'яти основних принципах: солщарност^ високого ступеню самоврядування; фЫансування за рахунок державного медичного страхування (частка якого в загальних державних витратах на 03 дор1в-нюе майже 91%), за рахунок платеж1в населення, коогпв рес-публканського i репональних бюджет1в; р1вно'Г доступност медичноУ допомоги для всiх застрахованих оаб; обов'язково-стi вакцинаци проти Ыфекцмних захворювань [11].
Усе економiчно активне населення, яке постiйно проживав у краïнi, включене до системи державного медичного страхування i зобов'язано сплачувати страховi внески. 3а-гальна сума, що надходить у систему державного медичного страхування, встановлюеться у розмiрi 13,5% вщ брут-то-зарплати працiвника, з якого 4,5% платить пра^вник i 9% - роботодавець.
Безкоштовне медичне страхування отримують пенсюне-ри, жiнки, як перебувають у вiдпустцi по ваптност або догляду за дитиною; дгги (до них вiдносяться i особи до 26 ро-юв, що навчаються); жiнки, якi мають одну дитину до 7 роюв або двох дггей вiком до 15 роюв; громадяни, якi отримують со^альну допомогу в рамках вщповщного законодавства, та особи, якi перебувають пщ вартою чи ув'язненi. МУмальний розмiр страхового внеску з бюджету визначаеться на зако-нодавчому рiвнi у розмiрi 60% вiд середнього внеску на одного працюючого, який становить щомюячно майже 19,4 евро. Держава платить внески за 53% населення.
МУстерством охорони здоров'я надаеться перелк медичних послуг (понад 4 тис.), як покриваються за рахунок обов'язкового медичного страхування. 3астрахованим особам оплачуються витрати на лки як у стацюнарному, так i в амбулаторному секторк Перелк медичних послуг, на як не поширюеться загальне медичне страхування i як пацieнт повинен оплачувати самостмно, встановлюються законом.
Система охорони здоров'я Польщi базуеться на обов'яз-ковому медичному страхування в основi якого знаходиться Hацiональний фонд здоров'я. Полтшення системи охорони здоров'я почалося в 1997 роця а з 1999 року набрав чин-ност закон про загальнообов'язкове державне соцiальне медичне страхування [12].
Обов'язковим медичним страхуванням охоплено 99% працездатного населення. Вони можуть лкуватися як у державних, так i в приватних клУках, але за умови, що фонд пщписав з лкарнями договiр про надання медпослуг.
Обсяг послуг, як оплачуе держава, е обмеженим i орГенто-ваним на надання первинноУ допомоги. Фонд не оплачуе сто-матологiчне протезування, пластичну жрурпю, вакцинацiю.
У структурi бюджету Hацiонального фонду здоров'я тре-тину становлять внески працюючих громадян (близько 9% вiд заробiтноï плати) та 2/3 - державы кошти. У 2010 роц бюджет Hацiонального фонду здоров'я становив 60 млрд. злотих, у перерахунку в украУнську валюту - близько 120 млрд. грн., i практично вс ц грошi були спрямован в медич-нi установи Польщк
Ураховуючи недостатнiй обсяг фЫансування, фахiвцi Польщi шукають додатковi джерела. Вважаючи, що зро-стання рiвня надходжень малоймовiрно у зв'язку iз соцГаль-ними обмеженнями, пропонуеться пщвищувати не збори, а ефективнiсть медичноУ системи.
0станнi кiлька рокiв демонополiзуeться ринок медстрах-ування i залучаються додатковi кошти в систему за рахунок приватного (добровтьного) медичного страхування (ДМС). На сьогодн приватним медичним страхуванням охоплено близько 2 млн. поляюв, як мають доступ i до системи обов'язкового медичного страхування.
Моделi охорони здоров'я у краУнах з перехiдною економН кою (зокрема, у краУнах СхщноУ бвропи та СНД) характери-зуються системою фЫансування, що поеднуе елементи державно'1' та страховоУ медицини, та поступовим впрова-дженням механiзму надання платних медичних послуг.
Вивчення особливостей функцюнування систем 03 краУн СхщноУ бвропи в питаннях медстрахування свщчить, що великий досвiд у фй сферi накопичено в Роайсьюй Федераци. ОсобливоУ уваги заслуговуе досвщ Роси з органiзацiï 03 на страхових засадах. Вщповщно до Закону «Про медичне страхування громадян РосмськоУ Федераци» (дie з 1991 року) ОМС «забезпечуе рiвнi можливост усiм громадянам в отриманнi медичноУ допомоги i лiкiв, якi надаються за рахунок коогпв ОМС, в обсязi i на умовах, вщповщних до програм обов'язкового медичного страхування». В Роси дiють Базо-ва i Tериторiальна програми ОМС, у рамках яких визначаеться, яка амбулаторно-полклУчна i стацюнарна допомо-га, в яких закладах охорони здоров'я i при яких захворюван-нях буде надаватися громадянам, як проживають постiйно чи тимчасово на данм територи, за рахунок коотв ОМС.
Базова програма ОМС розробляеться МУстерством охорони здоров'я РосмськоУ Федераци (РФ) i затверджуеть-ся урядом РФ. Tериторiальнi програми ОМС затверджують-ся органами державного управлiння суб'ек^в РФ на пщста-вГ БазовоУ програми. В основу реформування фЫансовоУ системи охорони здоров'я РФ закладена модель медичного страхування Скандинавських краУн (насамперед Швеци), коротка характеристика якоУ була наведена вище.
За фею моделлю до 30% коотв на потреби охорони здоров'я зГ свого бюджету видтяе держава. За рахунок коотв держави медична допомога надаеться ттьки окремим ка-тегорГям громадян (непрацююче населення, дГти, пенсюне-ри, вмськовослужбовф, засуджеы тощо) та при окремих захворюваннях, до яких можна вщнести: Ыфещйы, онколо-пчн захворювання тощо.
Близько 30% коотв на медичну допомогу вщраховують роботодавц незалежно вщ форм власносл; вщ 30 до 40% грошових коотв надходить за рахунок вщрахувань з громадян (податюв) i вщ мунщипальних оргаыв власт [13].
Джерелами фЫансування системи охорони здоров'я в Ро-айськм Федераци в умовах медичного страхування е кошти республканського бюджету, бюджетГв суб'ектГв РФ i мюцевих
opганiв yпpавлiння; надxoджeння вiд дepжавниx та гpoмадcь-ю/ix opганiзацiй, пiдпpиeмcтв; ocoбиcтi кoшти гpoмадян; бла-гoдiйнi внecки. Pyx гаш^в y cиcтeмi OMC здiйcнюeтьcя таким чинoм: oбoв'язкoвi внecки y фoнд OMC cтанoвлять 3,6% вiд ФOП (з якиx 3,4% cплачyютьcя дo Tepитopiальнoгo фoндy OCM], а 0,2% - дo Фeдepальнoгo фoндy OMC. Дepжава отла-чуе внecки дo Фoндy OMC за нeпpацюючe наceлeння.
Cиcтeма OMC на пpактицi дie таким чинoм. Пpи звepнeн-н заcтpаxoванoï ocoби за мeдичнoю пocлyгoю дo лкуваль-нo-пpoфiлактичнoгo закладу cиcтeми OMC вoна пpeд'являe cтpаxoвий мeдичний пoлic. Якщo нeoбxiднi пocлyги вклю^-нi дo тepитopiальнoï пpoгpами OMC, вoни надаютьcя за-cтpаxoванiй oco6í бeзкoштoвнo. Пicля цьoгo мeдичний заклад напpавляe pаxyнoк за надан мeдичнi пocлyги дo стра-xoвoï мeдичнoï opганiзацiï, яка пicля вiдпoвiднoï пepeвipки cплачye йoгo. Oплата pаxyнкiв здiйcнюeтьcя за pаxyнoк кoштiв, |щэ надiйшли дo CO з тepитopiальнoгo фoндy OMC. Oбcяг фiнанcyвання cтpаxoвoï кoмпанiï залeжить вiд юль^-ctí заcтpаxoваниx i нopмативy, вcтанoвлeнoгo на oднoгo за-cтpаxoванoгo. Oтpиманi гашти CO напpавляe наcампepeд на oплатy мeдичниx пocлyг, якi були надан заcтpаxoванoмy, на фopмyвання peзepвiв майбyтнix виплат, а такoж на oпла-ту витpат iз пpoвeдeння OMC.
Тотема OMC, яка дie в PФ, е пpocтoю i дocтyпнoю у вига-pиcтаннi. На пepшиx eтапаx poзбyдoви нацioнальнoï cиcтeми и мoжна запoзичити для впpoваджeння у влату пpактикy.
У Pecпyблiцi Árnopy^ збepiгаeтьcя cиcтeма надання мe-дичнoï дoпoмoги, яка забeзпeчye пoвний кoмплeкc пocлyг з oxopoни здopoв'я ycьoмy наceлeнню кpаïни, здeбiльшoгo бeзкoштoвнo. B cиcтeмi OЗ адмiнicтpативнi вiднocини нo-cять iepаpxiчний xаpактep i пoбyдoванi за тepитopiальним пpинципoм. Opганiзацiя i фiнанcyвання пocлyг пepвиннoï та втopиннoï мeдичнoï дoпoмoги здiйcнюютьcя на мicцeвoмy piвнi (oблаcнoмy, pайoннoмy]. Пpи цьoмy ypяд, кepyючиcь пoтoчними нацioнальними пpiopитeтами, цeнтpалiзoванo вcтанoвлюe мiнiмальнi cтандаpти мeдичнoï дoпoмoги.
Ocкiльки OЗ е дepжавнoю cиcтeмoю, Miнicтepcтвo oxopo-ни здopoв'я нece пoвнy вiдпoвiдальнicть за и функцюнуван-ня (нeзважаючи на тe, щo фiнанcyвання пepвиннoï та вто-pиннoï мeдичнoï дoпoмoги пepeданo opганам yпpавлiння на peгioнальнoмy piвнi]. Пocлyги тpeтиннoï мeдичнoï дoпoмoги (виcoкocпeцiалiзoванi лiкаpнi) фiнанcyютьcя бeзпocepeдньo Miнicтepcтвoм oxopoни здopoв'я. У cиcтeмi е кiлька пpиват-ниx пocтачальникiв пocлyг, алe бшьшють opганiзацiй oxopo-ни здopoв'я дepжавнi. Eкcпepти BOOЗ вiдзначають заcлyги oxopoни здopoв'я в Pecпyблiцi Бiлopycь у забeзпeчeннi дo-cтyпнocтi мeдичнoï дoпoмoги для наceлeння, знижeннi матe-pинcькoï та дитячoï cмepтнocтi (пoказник дитячoï cмepтнocтi в Бiлopyci - 3 пoмepлиx у вiцi дo oднoгo poкy на 1000 живo-наpoджeниx у 2011 poöi - найнижчий cepeд кpаïн CHД i знаxoдитьcя на piвнi найбiльш poзвинeниx eвpoпeйcькиx дepжав], щo е peзyльтатoм нe тiльки дiяльнocтi MOЗ, а й наcлiдкoм пiдвищeння piвня життя у фа'У [14].
Pecпyблiкa Kaзaxcтaн налeжить дo кpаïн iз пepeважнo дepжавнoю мoдeллю cиcтeми oxopoни здopoв'я. За даними BOOЗ, у 2011 poöi на oxopoнy здopoв'я витpачалocя 3,9% BBП ($533,6 за П^ на oднy oco6ó], з ниx 57,9% cтанo-влять кoшти pecпyблiканcькoгo бюджeтy. Пpиватнi витpати на 98,7% пpeдcтавлeнi гoтiвкoвими poзpаxyнками наceлeн-ня. Дoбpoвiльнe мeдичнe cтpаxyвання (на пpoтивагy дoбpo-вiльнoмy пeнciйнoмy cтpаxyванню] майжe нe poзвинyтe -0,2% вщ cyми вcix пpиватниx витpат [15].
Oбcяг i cпeктp пocлyг бeзкoштoвнoï мeдичнoï дoпoмoги peгламeнтyютьcя ypядoм шляxoм затвepджeння пepeлiкy гаpантoванoгo oбcягy бeзoплатнoï мeдичнoï дoпoмoги (ГOБMД]. На ПMCД вiд загальнoгo oбcягy фiнанcyвання ГOБMД пpипадаe 21% дepжавниx витpат, 79% - на стацю-наpнy, cтацioнаpнoзамiщyючy та iншi види дoпoмoги. Cepeд-ня ваpтicть надання cтацioнаpнoï мeдичнoï дoпoмoги oднoмy xвopoмy з pecпyблiканcькoгo бюджeтy в 2012 poöi фактич-нo cтанoвила $617 (за oбмiнним кypcoм тeнгe дo дoлаpа C0A на пoчатoк 2012 poкy].
У кpаïнi oбгoвopюютьcя пiдxoди дo cтимyлювання на^-лeння дo coлiдаpнoï вiдпoвiдальнocтi за cвoe здopoв'я чepeз ^^альт виплати (за дocвiдoм Hiмeччини].
Pecпyблiкa Moлдoвa вiднocитьcя дo гpyпи фаТн iз ce-peдньoдyшoвим дoxoдoм нижчe cepeдньoгo piвня (за icr^c-ифка^ею Cвiтoвoгo банку]. За даними BOOЗ, у 2011 poöi cepeдня тpивалicть життя пpи наpoджeннi cтанoвила 71 pk, дитяча cмepтнicть - 8 на 1000 живoнаpoджeниx.
Загальнi втрати на oxopoнy здopoв'я у 2011 poöi у вщмт-каx вщ BBП ($] дopiвнювали 11,4%, !o в пepepаxyнкy на душу наceлeння cтанoвилo $385,5 за ПKC. 54,4% ycix витpат на oxopoнy здopoв'я забeзпeчyютьcя пpиватними pecypcами, з яю/ix 82,2% - гoтiвкoвi витpати наceлeння, а 0,1% - пpиватнe cтpаxyвання. Дepжавнi витpати на 84,4% пpeдcтавлeнi гаш-тами фoндiв oбoв'язкoвoгo мeдичнoгo cтpаxyвання (OMC]. З бюджeтy кpаïни на OЗ cпpямoвyвалocя 13,3% гаш^в1 [9].
Poзмipи cтpаxoвиx внecкiв вcтанoвлюютьcя щopiчнo у фiкcoванiй cyмi i у вiдcoткаx дo заpoбiтнoï плати та ^ix^x виплат в заган пpo фoнди OMC. На 2013 pk внecoк OMC, o6-чиcлeний у вiдcoткoвoмy вiднoшeннi дo заpoбiтнoï плати та iншиx виплат для пpацюючиx, cтанoвить 7,0%, пo 3,5% для кoжнoï катeгopiï - для пpацiвника i poбoтoдавця [17].
Для нeпpацюючoгo наceлeння, якe нe вiднocитьcя дo птьпэ-виx катeгopiй платникiв, внecoк у виглядi фiкcoванoï cyми вста-нoвлeнo у poзмipi $275 за oбмiнним кypcoм НБ Moлдoви на 01.01.2013. Фiзичним ocoбам, якi пoвиннi cплатили внecoк у тpимicячний cтpoк з дня набpання закoнy пpo фoнди OMC, на-даeтьcя знижка у poзмipi 50% cyми на цeй тepмiн [18].
Hаceлeння пoвиннo щopiчнo купувати пoлicи OMC. Чи-ceльнicть заcтpаxoваниx у cиcтeмy OMC cтанoвить майжe 81% гpoмадян, 18% - öe нeзаcтpаxoванi ocoби, якi нe е
1 3a мeтoдoлoгieю BOO3 ^ oбcягiв дepжaвниx витpaтвiднocятьcя ^шти oбoв'язкoвoгo дepжaвнoгo мeдичнoгo cтpaxyвaння, нeзaлeжнo вд пpинaлeжнocтi ïx дo бюджeтy aбo пoзaбюджeтниx фoндiв.
безробгтними, але не купують полю ОМС. Безкоштовно полю ОМС надаеться 14 KaTei^piflM населенна: багатoдiтним матерям; д!тям; пенсюнерам; iнвaлiдaм; студентам; безро-бiтним; людям, як отримують coцiaльну допомогу вщ держави, як доглядають за Ывалщами та iншi.
Страховиком у cиcтемi ОМС е Haцioнaльнa компаыя медичного страхування (включаючи и теpитopiaльнi aгентcтвa), яка створюе за рахунок уах накопичених кoштiв таю фонди i управляе ними: а) фонд оплати медичних послуг; b) резер-вний фонд обов'язкового медичного страхування; с) фонд профтактичних зaхoдiв; d) фонд розвитку та модерызаци публiчних пocтaчaльникiв медичних послуг; e) фонд упра-влiння системою обов'язкового медичного страхування.
Тимчасово вiльнi кошти фoндiв: a), b), с) Нацюнальна ком-пaнiя мае право Ывестувати в деpжaвнi цiннi папери та бан-кiвcькi депозити.
Висновки
Головним чинником розвитку системи 03 будь-якоУ краУ-ни е показники фЫансування та cтaбiльнicть його джерел. Кожна краУна визначае способи Ух формування на власний розсуд, ураховуючи пoлiтичнi та екoнoмiчнi основи побудови со^альноУ держави. КраУни з високими piвнями ВВП (США, Hiмеччинa, Велика Бритаыя тощо) вiдpiзняютьcя i бiльш високими витратами на медичн послуги на душу населення в пopiвняннi з менш розвиненими краУнами.
Системи 03 важко тддаються реформуванню, осктьки будь-яка реформа системи, з одного боку, змЫюе фЫансо-вi потоки та працевлаштування великоУ кiлькocтi людей, а отже породжуе лoбi, яке спрямоване на протидю змiнaм; з Ышого - стосуеться здоров'я кожного громадянина краУни.
Дocвiд функцioнувaння розглянутих систем фЫансування гaлузi 03 piзних краУн дае мoжливicть стверджувати, що з огляду на сучасн тенденцп розвитку екoнoмiки ринкового типу найбтьш ефективною е система, яка заснована на принципах со^ального страхування, осктьки вона враховуе як cпociб формування та використання фЫансових pеcуpciв, так i ocoбливocтi iнтегpaцii' та взаемоузгодження iнтеpеciв уciх УУ учacникiв та забезпечуе coцiaльну складову С03 (со-лiдapнicть).
Список використаних джерел
1. Заможне сусп1льство, конкурентоспроможна економ1ка, ефек-тивна держава: Програма економ1чних реформ на 2010-2014 роки / Комгтет з економ1чних реформ при Президентов! УкраТни [Електрон. ресурс] - Режим доступу: http://www.president.gov.ua/ docs/Programa_reform_FINAL_2.pdf
2. Попченко Т.П. Щодо прюритетних напрямв вдосконалення в!т-чизняноУ сфери охорони здоров'я / Т.П. Попченко // Аналтична записка [Електрон. ресурс] - Режим доступу: http://www.niss. gov.ua/articles/480/
3. Стецюк Т.1. Зарубжний досв!д органкзацп страховоУ медицини та можливост! його застосування в УкраУм // Стецюк Т.1. «Стан i про-
блеми трансформацУУ ф^ансв та економки регюнв у перехщний перюд» / 36!рник наукових праць другоУ МжнародноУ науко-во-практичноУ конференцп 22-23 кв!тня 2004 року у Хмельниць-кому Ыституп бизнесу. - С. 195-200.
4. бвропейська база даних ВООЗ «Здоров'я для вс!х» червень, 2007 [Електрон. ресурс] ? Режим доступу: archive.nbuv.gov.ua/por-tal/chem_biol/Sjgz/2008_3/PH_N3_200....
5. Панов Б.Д. Сучасн св!тов! тенденц!У розвитку нaц!Oнaльних систем охорони здоров'я // Б.Д. Панов, А.А. Св!рський, А.Ф. Дзигал. Вюник coц!aльнoy г!г!ёни та оргаызаци охорони здоров'я УкраУни. 2001. - №4. - С. 86-87.
6. Организация статистического учета и отчетности в системе обязательного медицинского страхования: Уч.-метод. пособие / Ред. В.В. Петухова. - М., 2000. - 192 c.
7. Воробйов В.В. Досвщ провщних краУн свпу в управл^ы сферою охорони здоров'я / В.В. Воробйов// Форум права. - 2011. - №2. -С. 139-146. [Електрон. ресурс] - Режим доступу: http://www.nbuv. gov.ua/e-journals/FP/2011-2/11vvvcoz.pdf
8. бвропейська база даних ВООЗ «Здоров'я для вс!х» [Електрон. ресурс] ? Режим доступу: www.eu-shc.com.ua/catalogs/999/6/ 366/9991/Gojda_derzh_pol....
9. Health financing: Health expenditure ratios by country. - Global Health Observatory Data Repository [Електрон. ресурс] - Режим доступу: http://apps.who.int/gho/data/node.main.75?lang=en
10. О состоянии здоровья населения, организации системы здравоохранения в странах СНГ. - Доклад: 2009 [Електрон. ресурс] - Режим доступу: www.vkp.ru/upload/global/0911_isp_ 4-4doklad.doc
11. Шевченко М. Медичне страхування в Чехи - «оксамитовий» сезон / Газета МОЗ УкраУни та галузевоУ профсптки / №43-44 (1 222-1223). 01.11.201 3 [Електрон. ресурс] - Режим доступу: www.uz.kiev.ua
12. Вовк Я. Реформа системи охорони здоров'я: УкраУна тшла шляхом Польщ! [Електрон. ресурс] - Режим доступу: http://www.epra-vda.com.ua/publications/2011/12/12/309345/
1 3. Миронов А.А. Медицинское страхование // А.А. Миронов, А.М. Таранов, А. А. Чейда. - М.: Наука, 1994. - 312 с.
14. Витушка А. Здоровье населения и здравоохранение Беларуси в цифрах. - Агентство политической экспертизы [Електрон. ресурс] -Режим доступу: http://nmnby.eu/news/analytics/4830.html
15. Стратегический план Министерства здравоохранения Республики Казахстан на 2011-2015 годы [Електрон. ресурс] - Режим доступу: http://minplan.gov.kz/economyabout/433/40677/
16. [Електрон. ресурс] - Режим доступу: http://www.mz.gov.kz/fi-les/dostizhenie_indikatorov_strategicheskogo_pla-na_mz_rk_na_2011-2015_gg._po_itogam_2012_goda.pdf
17. Закон Республики Молдова от 27 февраля 1998 года №1585-XIII «Об обязательном медицинском страховании» [Елек-трон. ресурс] - Режим доступу: http://base.spinform.ru/show_ doc.fwx?rgn=3458
18. Закон Республики Молдова от 08.11.2012 №251 о фондах обязательного медицинского страхования на 2013 год [Електрон. ресурс] - Режим доступу: http://lex.justice.md/viewdoc.php?ac-tion=view&view=doc&id=345724&lang=2
