Ученые записки Крымского федерального университета имени В. И. Вернадского Филологические науки. Том 1 (67). № 1. 2015 г. С. 185-189.
УДК 811.161.2
ЩОДО МОРФОЛОПЧНО1 СТРУКТУРИ ОСОБОВИХ 1МЕН-КОМПОЗИТ
В УКРА1НСЬК1Й МОВ1
Дехтярева Е.В., Супрун А.В.
Тавршська академ1я Кримського федерального утверсишешу ¡мет В. I. Вернадського, Смферополь E-mail: dehtiaryova@rambler.ru, aljona-.suprun@mail.ru
У стати розглянуто i проаншлзовано структурш типи особових iмен-композитiв. На матерiалi укра1нських антропонiмiчних словниюв дослiджено ix словотвiрнi моделi. Спираючись на iснуючий лiнгвiстичний досвщ, виявлено та обгрунтовано взаемозв'язок семантичного та морфолопчного аспекпв пiд час аналiзу композитних антропонiмiв.
Ключовi слова: власш iмена, iмена-композити, антропошмжа, морфологiчна структура
ВСТУП
До сучасного стану розвитку украшська aHTponoHiMiH пройшла довгий i складний шлях.Власнi iMeHa людей стали об'ектом наукових дослiджень десь у другш половинi минулого сторiччя. Ниш украшська антропошмжа переживае перiод бурхливого розвитку i е одним i3 динамiчних напрямкiв ономастики.З-помiж основних лшгвютичних проблем антропонiмiки дослiдженню пiдлягають морфемна будова, етимолопя та лiнгвогеографiчнi особливосп особових iмен (В. О. Горпинич, С. М. Медвiдь-Пахомова, П. П. Чучка), словотвiрна специфiка (Л. Л. Гумецька, А. М. Залеський, О. Д. Недшько), аспекти семантично! класифшаци (I. Д. Сухомлин, М. Л. Худаш, П. П. Чучка), юторичш передумови виникнення антропонiмiв (А. П. Непокупний, Р. I. Осташ, А. М. Поповський). Власне питання специфши слов'янських особових iмен-композит висвiтлене у працях Д. Г. Бучко, М. О. Демчук, I. М. Железняк, А. Ф. Литвино!, С. М. Медвщь-Пахомово!, А. Ф. Мiхiноl, Р. I. Осташа, Л. Р. Осташ, Ф. Б. Успенського, П. П. Чучки.
Поруч i3 дослiдженнями видатних лшгвюив у галузi украшсько! антропошмши залишаеться низкадискусiйних i малодослiджених питань, як чекаютьнаукового розв'язання, зокрема питання морфолопчно! структури особових iмен-композит(далi ОIК) в украшськш мовi. Незрозумшсть етимологiчного значення багатьох слов'янських ОЖвикликае значнi труднощi щодо морфолопчно! штерпретаци, особливо пiд час спiввiднесення тих чи шших складових компонентiв з частинами мови.
Мета - проаналiзувати морфологiчну структуру укра!нських ОIК, визначити структурнi типи, коротко описати способи i засоби дериваци укра!нських автохтонних особових iмен.
Матерiалом для дослiдження стали антропонiми, виписаш зi словникiв Л. Г. Скрипник , Н. П. Дзятювсько! "Власш iмена людей" та I. I. Тршняка "Словник укра!нських iмен", як мiстять найбiльш поширенi в офщшному вжитку iмена, що
функщонували в ХХ ст. або мають мюце в сучасному антропошмшош украшщв. Картотека нараховуе 94 одиницi чоловiчих i 57 одиниць жiночих iMeH.
ОСНОВНА ЧАСТИНА
Складне питання лексичного значення вимагае окремого детального вивчення, однак необхщно зазначити, що автохтоннi особовi iмена, поки не арха!зувалися, несли у w6i суттеве змiстове навантаження [7, с. 6]. Особливо це стосуеться О1К, яким передувало цше розгорнуте речення або словосполучення, що, як правило, мютило побажання людиш або характеристику li зовнiшностi, поведшки i статусу. За словами I. М. Железняк, "тут дiяв загальний закон максимально! економи формальних ознак слова: найкоротшою формою вираження складно! думки-побажання е композит" [2, с. 57].
Для того, щоб вщновити первинний змiст О1К, необхщно розумiти лексичне значення його компонент i встановити синтаксичний зв'язок мiж ними. Однак часто саме на цьому етат дослiдження виникають труднощ^ пов'язанi iз визначенням частиномовно! приналежносп першо! i друго! основ композита. З цього приводу вiрно зазначае I. М. Железняк, що в "перюд виникнення слов'янських антропонiмiчних композит слова не мали то! граматично! диференщаци, яку ми спостерiгаемо в юторичш часи. Треба гадати, що на певному етат розвитку iндоевропейських мов корiнь (особливо в складi композити) мiг мати значення предметности якостi, а також ди" [1, с. 46].
У результат аналiзу дослiджуваних одиниць з'ясовано, що в препозици найбiльш поширеними е вербальш, ад'ективнi i субстантивнi компоненти.
1. Вербальш компоненти:
Бор- (бороти "бороти" [1; с. 47]), Брон- (п. broni[c] "захищати, обер^ати" [5, с. 43]), Бряч- (брякати "брязкати" [4, с. 73]), Буд- ("будити" [5, с. 43]), Вел- (велии "великий" [4, с. 81]), Влад- /Волод-(владати "володгги" [1, с. 46]), Гор- (горЪти "горгги" [1, с. 47]), Град- (град "мюто" [4, с. 104]), Грим- ("гримгги" [4, с. 105]), Дзвен- ("дзвешти" [5, с. 132]), 1з- (изяти "взяти, брати" [4, с. 147]), Каз- (казити "псувати, спотворювати" [1, с. 47]; п. kazic "нищити, руйнувати" [5, с. 66]), Кв^-("кв^нути, квГт" [5. с. 148]), Мсти- (мъстити "мстити" [1, с. 46]; "помста" [5, с. 80]), Рад- (радЪти "тклуватися" [5, с. 94]), Род- ("родити" [4, с. 241]), Рост-("рости" [5, с. 95]), Стан- (стати "стати, настати" [1, с. 47]); п. stance "стати" [5, с. 100]), Твор- ("творити" [4, с. 264]).
2. Субстантивш компоненти:
Благ- (цсл. Благо "добро" [1, с. 47]), Бог- (богь "бог, щастя, доля" [1, с. 47]), Брат- (брат "брат" [1, с. 47]), Вiр- ('^ра" [5, с. 47]), Волод - (*^оМъ "влада" [5, с. 48]), Гост- (гость "псть" [1, с. 47]), Злат- ("злато" [5, с 141]), Зор- ("зоря" [5,
186
с. 141]), Люд- (люд "народ" [1, с. 47]), Меч- (п. miecz "меч" [5, с. 76]), Мир- (мир "спокш, згода"[1, с. 47]; "мирний, мир" [5, с. 78]), Рат- ("ратний, рать" [5, с. 94]), Слав- (слава "честь, похвала, слава" [1, с. 47]), Труд- ("труд" [6]), Че- (п. czesc "честь" [5, с. 108]).
3. Ад'ективт компоненти:
Више- (выше "високий" [4, с. 92]), Добр- (добръ "добрий" [1, с. 47]; "добрий, добро" [5, с. 56]), Драг- (драгъ "дорогий, почесний, шанований" [1, с. 47]), 1ст-("ютина, ютинний" [4, с. 154]), Лад- (ладний "гарний" [4, с. 171]), Люб- (любъ "милий, любимий, приемний" [1, с. 47-48]; "любов" [5, с. 73]), Мил- (милъ"дорогий, милий, любимий" [1, с. 48]), Остр- (острый "гострий, швидкий" [1, с. 47]), Рад-(радъ "радiсний, благородний" [1, с. 48]), Св1т- ("свiтлий" [5, с. 97]), Свят- (святъ "святий, благочестивий" [1, с. 47]), Тверд- ("твердий" [4, с. 264]), Тих- ("тихий" [4, с. 267]), Яр- (1арь "лютий, енергiйний, сильний"[1, с. 47]; "ярий" [5, с. 113]).
В окрему групи видшено ад'ективнi компаративш форми основ: Боле- (болге "бшьше, краще" [1, с. 48]; болЪ "бшьше" [5, с. 43]), Вац- (ч. vqce "бiльше" [5, с. 46]), В'яче- (вяче "бшьше" [1, с. 48; 5, с. 50]).
4. Прономшальт компоненти:
Все- (весь [1, с. 48; 5, с. 49]).
За словами I. I. Ковалика, шформащя концентруеться передуем на початку iменi, а кiнцевi частини е менш навантаженими iнформативною функщею [3, с. 218]. Вiрогiдно, що цим можна пояснити значно меншу рiзноманiтнiсть основ у постпозици.
Серед дослщжуваних одиниць у постпозици виявлено субстантивнi, вербальнi та ад'ективнi компоненти:
Субстантивна -гор ("гора" [5, с. 97]), -гост (гость "псть" [1, с. 47]), -дар (даръ "данина, жертва"[1, с. 47]), -зар/-з1р (рос. "зоря" [5, с. 197]; -мир (мир "спокш, згода" [1, с. 47]), -полк (пълкъ "вшсько, загш" [1, с. 47]; "вшсько, похщ" [5, с. 113]), -слав (слава "честь, похвала, слава"[1, с. 47]).
Вербальш: -вид (видЪти "бачити" [1, с. 47]), -волод (владати "володгги" [5, с. 49]), -дан ("даний" [5, с. 42]), -мисл (мыслити "мислити, думати" [1, с. 46]; "мислити, мисль"[5, с. 56]).
Ад'ективш: -люб (любъ "милий, любимий, приемний" [1, с. 47-48]), -мил (милъ "дорогий, милий, любимий" [1, с. 48]), -мир (*тёгъ "великий" [5, с. 43]).
Деяю компоненти вживаються як у препозици, так i у постпозиций Люб-/-люб, Мир-/-мир, Слав-/-слав, Мил-/-мил: Любомисл [5, с. 73] - Миролюб [4, с. 199], Мирослав [5,с. 78] - Славомир [5, с. 99], Милослав [5, с. 78] -Людмила [5, с. 155].
187
ОкрГм семантики компонент О1К, у встановленнi первинного змюту допомагають морфолопчш закономiрностi !хнього творення, зокрема iнтерфiкси в структурних типах композит. У якост штерфшсГв в укра!нських О1К виступають голосш и, i, о, у, е. Найбшьш уживаними серед них е,о та и.
Використання певного голосного в ролГ iнтерфiкса в О1К мотивуеться частиномовною приналежшстю !х основ. Так, штерфшс и, i поеднують двГ основи, перша з яких е дГеслГвною: Боримир, Борислав, Ростислав, Творимир, Дзвенимира та ш. В Гменах-композитах, перша частина яких е Гменниковою або прикметниковою, сполучними голосними виступають о, е, у: Благослав, Драгомир, Яролюб, Яромир, Любомила; Болеслав, Всеволод, Зоресвт, Богуславтощо.
Серед укра!нських О1К зустрГчаються й утвореш без участ штерфшса: Богдан, Вацлав, Войтех, Людмил, Ратмир, Славмир тощо.
О1К радянського походження, як правило, не мають у сво!й структурГ штерфшсГв, тому що утвореш не основоскладанням, а шляхом скорочення слГв: Втен (скор. вщ Володимир Irnin Лент [5, с. 47]), Ревмир (скор. вщ рос. револющя мировая [4, с. 264]).
АналГз словотворчих тишв О1К дае можливють особливо чГтко прослщкувати взаемообумовлешсть !хшх складниюв й уточнити !хню семантику.
Украшсью особовГ Гмена-композити не дуже рГзномаштш за своею будовою. Серед дослщжуваних Гмен-композит було видшено таю структурш типи: субстантивно-субстантивш: Вiрослав [5, с. 47], Славомир [5, с. 99]; субстантивно-ад'ективш: Боголт [6], Людмила [5, с. 155]; субстантивно-вербальш: Богдан [5, с. 42], Гостомисл [5, с. 53]; ад'ективно-субстантивш: Остромир [5, с. 88], Святогор [5, с. 97]; ад'ективно-ад'ективш: Добромил [6]; ад'ективно-вербальш: Добромисл [5, с. 56]; вербально-субстантивш: Борислав [5, с. 43], Будимир[5, с. 43]; прономшально-субстантивш: Всемир [5, с. 49]; прономшально-ад'ективш: Всемил [6]; прономшально-вербальш: Всеволод [5, с. 49].
Найбшьш продуктивними серед них е структури типу 'Тменник + Гменник", "прикметник + Гменник", "дГеслово + Гменник".
Враховуючи неоднозначшсть штерпретацп етимолопчного значення О1К, яю сво!м коршням сягають праслов'янсько! доби, наведену класифшащю можна вважати умовною, оскшьки, як вже зазначалося, у перюд виникнення антропошмГв цього типу слова мали вщмшну вщ сучасно! граматичну диференщащю. Однак, як бачимо, семантика бшьшосп О1К залишаеться зрозумшою носГям мови й на сучасному еташ !! розвитку. АналГз словотворчих титв О1К дае можливють особливо чГтко прослщкувати взаемообумовлешсть !хшх складниюв й уточнити !хне етимолопчне значення.
ВИСНОВКИ
Отже, украшсью О1К, як правило,складаються Гз субстантивних, ад'ективних або вербальних компонентГв, рщко - з прономшальних, у препозици; а також субстантивних, рщше - ад'ективних або вербальних, у постпозици. Зазвичай частини складного Гмеш поеднуються за допомогою штерфшсГв: и, i в Гменах з
188
вербальним компонентом у препозици та о, е, у в iменах з субстантивним або ад'ективним компонентом у препозици; рщше основи поеднуються безпосередньо без штерфшсу. На вiдмiну вщ дохристиянських ОIК, утворених основоскладанням, багатокомпонентнi iмена ХХ ст. е результатом скорочення кiлькох отв. Дослiдження структурних та деривацiйних особливостей композитних iмен, !х генези потребуе подальших наукових пошукiв.
Список лггератури
1. Демчук М. О. Слов'янсью автохтонш особов1 власш 1мена в побуп украiнцiв XIV-XVII ст. / М. О. Демчук. - К.: Наукова думка, 1988. - 172 с.
2. Железняк I. М. Антропошми з уаченим другим компонентом композита в сербохорватськш мов1 / I. М. Железняк // Мовознавство, 1971. - №1. - С.57-67.
3. Ковалик I. I. Словотв1р особових 1мен в укра!нськ1й мов1 (здр1бн1ло-пестлив1 утворення).- В кн.: Територ1альш д1алекти i власш назви / I. I. Ковалик. - К.: Наукова думка, 1965. - С. 216-225.
4. Петровский Н. А.Словарь русских личных имен / Н. А. Петровський. - М.: Русские словари: Астрель: ACT, 2005. - 477 с.
5. Скрипник Л. Г. Власш 1мена людей / Л. Г. Скрипник, Н. П. Дзятювська. - К.: Наукова думка, 1996. - 335 с.
6. Тршняк I. I. Словник украшських 1мен / I. I. Тршняк. - К.: Дов1ра, 2005. - 509 с.
7. Чучка П. П. Слов'янсью особов1 1мена украшщв: 1сторико-етимолог1чний словник / П. П. Чучка. -Ужгород: Лгра, 2011.
О МОРФОЛОГИЧЕСКОЙ СТРУКТУРЕ ЛИЧНЫХ ИМЕН-КОМПОЗИТОВ В УКРАИНСКОМ ЯЗЫКЕ
Дехтярева Е.В., Супрун А.В.
В статье рассмотрены и проанализированыструктурные типы личных имен-композитов. На материале украинских антропонимических словарей исследованы их словообразовательные модели. Опираясь на существующий лингвистический опыт, выявлена и обоснована взаимосвязь семантического и морфологического аспектов во время анализа композитных антропонимов.
Ключевые слова: имена собственные, имена-композиты, антропонимика, морфологическая структура.
CONCERNING THE MORPHOLOGICAL STRUCTURE OF THE COMPOSITE PROPER NAMES IN UKRAINIAN
Dekhtyareva E. V., Suprun A. V.
The article considers the basic questions of morphological structure of the personal composite names. On the material of anthroponimical Ukrainian dictionary itsword-formative models was researched. Based on the existing linguistic experience, it was discovered and proved interrelation of semantic and morphological aspects in the analysis of composite anthroponyms.
Key words: proper name, composite proper name, anthroponimics, morphological structure.
189