CC BY
36
The quality indicators of compatible seed lots of Larix Mill. were studied (purity, weight of 1000 seeds, germination, germination energy, pathogen contamination) based on the analysis of medium-sized samples from the Lviv State Zonal Forest Seed Inspection during 1990-2012. We found that in forest plantations of the western region of Ukraine the quality of Larch seeds is generally high. Average value of a specie seeds technical germination is 32,338,8 % with the sign of clear tendency towards germination reduction during the study period. Among the 773 compatible lots the seeds of 1, 2 and 3 quality classes are distributed as follows: 46, 37 and 16 % respectively, amongst which, the substandard seeds reach only 1 %.
Keywords: Larch, the weight of compatible seed lots, seed quality characteristics, seed quality classes.
УДК 630.81 Доц. Т.В. Юськевич, канд. с.-г. наук;
доц. 1.П. Тереля, канд. с.-г. наук - НЛТУ Украти, м. Львiв
ЩГЛЬШСТЬ ДЕРЕВИНИ Л1СОВИХ ХВОЙНИХ ВИД1В УКРАШИ
Узагальнено вщомост щодо щшьност деревини люових хвойних вищв Украши. Наведено показники щшьност деревини (базисну, стандартну - за нормалiзованоl во-логост та абсолютно сухо! деревини). Встановлено, що найвищу щшьшсть деревини серед хвойних видiв мае тис япдний (782 кг/м3) та ялiвець вiргiнський (624 кг/м3). Найнижчими показниками щшьност характеризуемся деревина ялищ бшо! (426 кг/м3).
Ключовi слова: щшьшсть деревини, хвойш види, лiсовi насадження.
Деревина хвойних широко використовуеться у рiзних сферах дшльносп людини. Попит на не! постшно зростае i задовольняеться не повнктю. Особливою перевагою деревини хвойних порщ е те, що за невелико! об'емно! маси во-на вщзначаеться високими вiдносними показниками мщност!
У деревинознавствi вiдношення маси зразка деревини до його об'ему от-римало назву щiльностi. Залежно вщ вологи деревини розрiзняють такi види щшьностг 1 - стандартна (нормалiзована) за вологостi 12 %; 2 - у вологому станi (природна); 3 - в абсолютно сухому сташ; 4 - базисна та 5 - парщальна [1, 3, 8, 10, 11]. Щшьшсть належить до основних характеристик деревини. Найва-гомiшою перевагою щiльностi як мiрила якостi деревини е 11 ушверсальшсть. Вона мае переваги над такими показниками, як ширина рiчного шару та процент шзньо! деревини. Водночас щiльнiсть вiдображае основнi фiзичнi власти-востi, а також дае чике уявлення про механiчнi характеристики деревини. Ос-таннi можна використовувати для сортування пиломатерiалiв за показниками мщност!
Щiльнiсть е одним з основних факторш оцiнки вартостi деревини. Цей показник мае значения для лкозагопвельно!, деревообробно! i целюлозно-папе-рово! промисловостi, монiторингу та iнвентаризацií лiсiв, а також для виртен-ня практичних i теоретичних завдань.
Щшьшсть деревини, як показник якосп деревинно! сировини, мае ктот-нi переваги перед шшими фiзичними та мехашчними властивостями. Величина щiльностi характеризуе масу деревини, яка водночас е фактором якосп дерев-них матерiалiв. За величиною щшьносп можна розрахувати вмкт сухо! речови-ни в деревнш сировинi, а також визначити запас фггомаси, передусiм стовбурiв. Остання дедалi частiше приходить на змiну об'емнш таксацп.
Нащональний лкотехшчний унiверситет УкраХни
Щiльнiсть деревини ростучого дерева або базисна е дуже важливим по-казником ^ентаризацп та монiторингу вуглецю, акумульованого лковими уг-рупованнями. Доцшьним е використання цього показника пiд час ощнювання результативностi залiснювальних робгг, виконаних у межах реалiзацií положень Кiотського протоколу.
За допомогою величини шдльносп деревини можна об'ективно опднити ре-зультатившсть (ефективнiсть) лiсогосподарських заход1в, зокрема спрямованих на пiдвищення деревно! продуктивностi лкостатв. Транспортнi витрати, надання переваги деревин для виготовлення тари i в якосп конструктивних матерiал та-кож значною мiрою визначаються величиною його шдльносп. П1д час лкозаготь вельних робiт, зокрема: звалювання дерев i íх трелювання, а також транспорту-вання, враховують величину шдльносп деревини. Зусилля на рiзання та обробку деревини залежать вiд й шдльносп. Вона також впливае на всихання деревини.
Величина шiльностi вiдображае яккть продукцií, яку отримують з деревини. Й можна використовувати i для прогнозування властивостей паперу та де-ревно-стружкових плит. У целюлозно-паперовш промисловостi шiльнiсть де-ревно! сировини визначае вихвд целюлози, тому його використовують для нор-мування витрат сировини. Варто зазначити, що тепер дрова вщпускаються пе-реважно в об'емних одиницях, але 1хня теплотворна здатнкть значною мiрою визначаеться шдльшстю деревини.
Наведенi вище вiдомостi не претендують на абсолютну повноту, але да-ють пiдставу стверджувати, що величина шДльносп деревини е важливою як1с-ною характеристикою деревно! сировини, яку необхiдно враховувати як у про-цесi лiсовирошування, так i пiд час використання деревини. Хоча величина шдльносп деревини - це спадкова ознака, вона ж шддаеться певному регулю-ванню лiсогосподарськими заходами [10].
Вщомосп про фiзичнi та мехашчш властивостi деревини наведенi в рiз-них лiтературних джерелах, часто у тих, шо сьогоднi стали бiблiографiчною рiдкiстю, i тому вони не завжди е доступними.
Мета роботи - узагальнити вiдомостi про величину шДльносп деревини аборигенних та перспективних iнтродукованих хвойних порiд. Джерелом тако! iнформацií слугували лiтературнi даш [2, 5, 10, 14] та результати власних дослi-джень [12, 13]. Ввдомосп про величину шДльносп деревини хвойних лiсових порiд Укра'ни наводимо у таблицi.
Табл. Узагальнеш дат щiльностi деревини хвойних eudie
Види Щiльнiсть, кг/м
P12 Po рбаз. рбаз. P12
Кедр атласький (Cedrus atlantica (Endl.) Arn.) 495 397
Кедр пмалайський (Cedrus deodara (D.Don) G. Don fil. 544 436
Модрина европейська (Larix decidua Mill.) 516 414 600
Модрина японська (Larix leptolepis (Sieb. et Zucc.) Gord.) 458 410 600
Псевдотсуга Мензiса (Pseudotsuga menziesii (Mirb.) Franco) 544 436 510
Секвоядендрон велетенський (Sequoiadendron giganteum (Lindl.) 406 326
Сосна Банкса (Pinus banksiana Lamb.) 524 494 434
Сосна Веймутова (Pinus strobus L.) 437 410 365 410
Сосна прська (Pinus mugo Turra) 525 421
Сосна жорстка (Pinus rigida Mill.) 551 520 456
Сосна звичайна (Pinus sylvestris L.) 534 504 428 520
Сосна кедрова европейська (Pinus cembra L.) 455 365
Сосна кримська (Pinus pallasiana D.Don.) 564 452
Сосна чорна (Pinus nigra Arn.) 588 557 482 580
Тис япдний (Taxus baccata L.) 782 738 627 690
Туя захщна (Thuja occidentalis L.) 340 289 370
Ялина европейська (Picea abies (L.) Karst.) 445 420 365 460
Ялиця бша (Abies alba Mill.) 426 402 342 460
Ялиця велетенська (Abies grandis Lindl.) 450 383 460
Ялиця кавказька (Abies nordmanniana (Stev.) Spach.) 436 411 350
Ялiвець вiргiнський (Juniperus virginiana L.) 624 501
Ялiвець звичайний (Juniperus communis L.) 485 458 389
* Базисна щшьшсть, визначена розрахунковим шляхом [10].
** Щшьшсть деревини згiдно з европейськими нормами [14].
Найбшьшою величиною шдльносп деревини серед хвойних вид1в харак-теризуеться тис ягiдний (782 кг/м3) та ялiвець вiргiнський (624 кг/м3). Сосна чорна вiдзначаеться найвишою щiльнiстю деревини (588 кг/м3) серед видiв роду Сосна. Натомiсть найнижчими показниками щiльностi характеризуеться деревина ялищ бшо! (426 кг/м3).
Необхiдно вiдзначити, шо щiльнiсть деревини змшюеться в межах як т-состану, так i стовбура. Так, наприклад, щiльнiсть деревини сосни звичайно! становить 439-504 кг/м3, сосни кримсько! iз Криму - 644 кг/м3, сосни чорно! iз Кавказу - 634 кг/м3 [2, 6, 8, 10]. Щшьшсть деревини европейських рiзновидiв сосни чорно! в абсолютно сухому сташ становить 800 кг/м3, а деревина сосни чорно! з Великобритани значно легша i становить близько 510 кг/м3 [5]. За даними П.1. Лакиди та ш. (2011), базисна шдльшсть деревини сосни звичайно! дорiвнюе 427 кг/м3, а сосни кримсько! - 451 кг/м3 [7]. Щшьшсть деревини сосни Веймутова е нижчою вiд iнших видiв сосни i в абсолютно сухому сташ становить переважно 400-420 кг/м3 [5].
Спостертаемо коливання шшьносп деревини в межах стовбура, лкоста-ну, а також залежно ввд лiсорослинних умов, ареалу деревно! породи та шших чинникiв, включаючи i таксацiйнi [1, 3, 6, 8, 10, 11]. Коефщент варiацií шдль-ностi деревини в межах деревостану становить 8-15 %, деколи досягаючи 19 %. Крш цього, шдльнкть деревини вiдчутно коливаеться за висотою i радiусом стовбура [6, 9].
Стандартна шдльшсть деревини ялицi бшо!, залежно вiд умов зростання, рiвна 401-444 кг/м3, базисна - 332-366 кг/м3 [12]. Щшьшсть деревини рiзних ви-дiв сосни зменшуеться вщ комля до крони. Особливо рiзниться за цим показни-ком деревина з комлево! та середньо! частини стовбура. Вщ комля до верх1вки стовбура зменшуеться як значения показника шдльносп, так i процента шзньо! деревини [8, 10].
На думку Л.К. Позднякова (1973), для практики доцшьно використову-вати значення шшьносп, наведенi до абсолютно сухого стану, шо дасть змогу
Нащональний лкотехшчний унiверситет Украши
розрахувати всю лкову фiтомасу в однакових одиницях [9]. Це дае змогу, в мь ру необхщносп, масу в абсолютно сухому сташ легко перерахувати на будь-яку вологкть. За потреби визначення бiологiчноí продуктивностi деревостану важ-ливим е показник вмкту фiтомаси деревини в одиницi об'ему ростучого дерева (при межi насичення клiтинних стiнок) - базисна шдльнкть. У випадку вщсут-ностi таких даних для окремих видiв ми провели ix розрахунок за формулами, яю запропонував О.1. Полубоярiнов [10].
Також варто зауважити, що шд час обгрунтування доцiльностi штродук-цц деревних видiв необxiдно враховувати i властивостi 1хньо1 деревини, зокре-ма й шдльнкть. Загалом деревина основних хвойних видiв Украши за показни-ком шдльносп незначно вiдрiзняються мiж собою i в абсолютно сухому сташ коливаються в межах 426-588 кг/м3.
Як для практично1 мети, так i для теоретичних узагальнень варто було б укласти довiдковi матерiали щодо фiзико-меxанiчниx властивостей деревини лкових порiд Украши. Зокрема, у цих матерiалаx можуть вiднайти воображения i узагальненi нами даш щодо шiльностi деревини хвойних видiв.
Лiтература
1. Божок О.П. Деревинознавство з основами лiсового товарознавства / О.П. Божок, 1.С. Вштонш. - К. : Вид-во НМК ВО, 1992. - 320 с.
2. Боровиков А.М. Справочник по древесине / А.М. Боровиков, Б.Н. Уголев. - М. : Изд-во "Лесн. пром-сть", 1989. - 296 с.
3. Вштонш 1.С. Деревинознавство : навч. поабн. / 1.С. Вштонш, 1.М. Сопушинський, А. Тайшшгер. - Львiв : РВВ УкрДЛТУ, 2005. - 256 с.
4. Гончар М.Т. Физико-механические свойства древесины лиственницы японской / М.Т. Гончар, И.Я. Олейник // Лесной журнал : Известия ВУЗов России. - 1976. - № 1. - С. 66-68.
5. Древесные породы мира : пер. с англ. / под ред. Г.И. Воробьева. - М. : Изд-во "Лесн. пром-сть". - 1982. - Т. 2. - 352 с.
6. Исаева Л.Н. Изменение объемного веса древесины в стволах основных лесообразующих пород Сибири / Л.Н. Исаева // Древесина, ее защита и пластики. - М. : Изд-во "Наука", 1967. - С. 23-29.
7. Лакида П.1. Нормативи оцшки компонентов надземно! фтомаси дерев головних лiсотвiр-них порщ Украши / П.1. Лакида та ш. - К. : Вид. дш "Еко-шформ", 2011. - 192 с.
8. Перелыгин Л.М. Строение древесины / Л.М. Перелыгин. - М. : Изд-во АН СССР, 1954. -
198 с.
9. Поздняков Л.К. Лесное ресурсоведение / Л.К. Поздняков. - Новосибирск : Изд-во "Наука", 1973. - 120 с.
10. Полубояринов О.И. Плотность древесины / О.И. Полубояринов. - М. : Изд-во "Лесн. пром-сть", 1976. - 160 с.
11. Рябчук В.П. Бюлопчне деревинознавство. Термши та визначення / В.П. Рябчук, О.П. Божок, В.О. Божок. - Львш : РВВ НЛТУ Украши, 2012. - 78 с.
12. Тереля 1.П. Ялиця биа (Abies alba Mill.) у люах Украшських Крапат: стан, вщтворення та господарське використання : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. с.-г. наук/ 1.П. Тереля. - Лымв : УкрДЛТУ, 2004. - 19 с.
13. Юськевич Т В. Щшьшсть деревини штродукованих видiв роду Сосна / Т.В. Юськевич // Матерiали 62-о! наук.-техн. конф. проф.-викл. складу, наук. прац., доктор. та аспiр. за шдсум-ками наук. дiяльн. у 2011 р., Львгв, 10-11 травня 2012 р. - Л^в : Вид-во НЛТУ Украхни, 2012. -С. 114-117.
14. BS EN 350-2: Durability of wood and wood-based products. Natural durability of solid woodGuide to natural durability and treatability of selected wood species of importance in Europe. - BSI, 1994. - 44 s.
Юскевич Т.В., Тереля И.П. Плотность древесины лесных хвойных видов Украины
Обобщены сведения о плотности древесины лесных хвойных видов Украины. Приведены показатели плотности древесины (базисная, стандартная (при нормализованной влажности и абсолютно сухой древесины). Установлено, что наибольшей плотностью древесины среди хвойных пород характеризуется тис ягодный (782 кг/м3) и можжевельник виргинский (624 кг/м3). Наиболее низкий показатель плотности имеет древесина пихты белой (426 кг/м3).
Ключевые слова: плотность древесины, хвойные виды, лесные насаждения.
Yuskevych T. V., Terelya I.P. Wood density of the coniferous species of Ukraine
Wood density of the coniferous species of Ukraine is summarized. Wood density indices (basic, standard (when humidity is normalized) and oven-dry wood) are presented. It has been found that the highest yew (782 kg/m3) and cedar (624 kg/m3) are characterized by the highest wood density of the coniferous species. Silver fir wood (426 kg/m3) is the lowest density.
Keywords: density of wood, coniferous species, forest plantations.
УДК599.735.3. Ст. викл. М.Н. €втушевський, канд. бюл. наук;
проф. ОМ. Маменко, д-р с.-г. наук -Харшвська державна зооветеринарна академш
ЧИСЕЛЬШСТЬ ЛОСЯ (ALCESALCESL.) ТА СИРОВИНА ДЛЯ ЙОГО ЖИВЛЕННЯ В УКРАШ1
Висв^лено питання шдтримки оптимально! статево-вшово! структури популяци лося в природних умовах Украши. Встановлено, що при оптишзаци вилучення юльюсть шдранюв не перевищувала 5 %. У вщстршяних на початку мисливського сезону самщв на 10-20 % був бшьшим вихщ м'ясно! продукци, шж у вщстрщяних у грудш-ачш. Лось найбшьше пошкоджуе лiсовi пагони в зимовий перюд, споживаючи переважно сосну, гики й кору осики. Захист молодих люових дерев вщ лося проводять шляхом зниження щшьност його населенна та за допомогою бiотехнiчних i бюлопчних методов.
Ключовi слова: лось, сировина живлення, чисельнiсть, структура популяци.
Актуальшсть дослщжень. Ще у 70-tí - 80-tí роки минулого столiття по-гол1в'я лося в YKpaiHÍ нестримно наростало. Сохат! масово розселялись i ставали важливим об'ектом полювання. Лосину продукцию навiть експортували за кордон.
Y сучасний перюд лось в УкраМ зникае i навiть тривалi заборони та ве-ликi обмеження на полювання не можуть цьому завадити. Водночас, в окремих господарствах швшчних райошв Украши лосi локально створюють високу щшьшсть населення i серйозно пошкоджують лiсовi масиви, що зумовлюе потребу в регулюванш чисельностi погол1в'я, його статево-вiкового складу та фор-мувати i збертати оптимальну структуру племiнного ядра популяцп. Y таких випадках до вщстрш1в пiддають навiть до 30-40 % цьоголиок [13], зберiгаючи середнi i старшi вiковi групи. Однак деталi та особливостi цих заходiв ще не дослщжеш всебiчно, що i зумовлюе актуальшсть дослщжень цього напрямку.
Результати дослiджень. Встановлено, що шд час масових промислових вiдстрiлiв лоав в Yкраíнi лiцензií не були диференцшоваш залежно вiд вiку i стап тварин, що дало змогу мисливцям вiдстрiлювати передусш найкращих тварин. Контролю за статево-вшовою структурою стада не було. Зiбранi нами матерiали показали, що пiсля вiдстрiлiв у популящях не залишалось тварин найбшьш продуктивних вiкових категорiй - 6-8^чних, а саме: iз 246 дослщже-них тварин лише 6 особин були вшом 5,5 рок1в, ус iншi були молодшими.
