CC BY
18
АКТУАЛЬШ ПРОБЛЕМИ СЬОГОДЕННЯ
УДК 630*5.001.57 Проф. П.1. Лакида, д-р с.-г. наук; здобувач Ю.П. Швець1 -НУ бюресурав i природокористування Украти, м. Ктв
ОЦ1НЮВАННЯ ЯК1СНИХ ОЗНАК КОМПОНЕНТ1В Ф1ТОМАСИ СТОВБУР1В ДЕРЕВ СОСНИ КРИМСЬКО*
Представлено результати дослщжень показникiв локально! природно! та базис-но! щiльностi деревини та кори стовбурiв дерев сосни кримсько! у штучних деревос-танах АР Крим. Наведено математичш та графiчнi моделi змiни цих показнигав залежно вiд основних таксацiйних показнигав дерев. Встановлено середнi величини природно! та базисно! щiльностi компонентiв ф^омаси стовбурiв.
Ключовг слова: сосна кримська, локальна щшьшсть, середня щiльнiсть, стов-бур, деревина, кора.
Вступ. Сосна кримська е одшею з головних люотв1рних порщ Криму, що обумовлене !! бюлопчними особливостями, яю полягають у високш плас-тичносп до розма!ття Грунлв, титв люорослинних умов, вертикально! зо-нальносп тощо. У люах Кримського твострова зростае понад 45 тис. га наса-джень за участю Д1е! деревно! породи, що становить близько 20 % вщ укри-тих люовою рослиннютю люових дшянок [1].
Оцшка та моделювання змши яюсних компонента ф1томаси деревних стовбур1в е невщ'емною частиною тд час розроблення нормативно-шформа-цшного забезпечення оцшки компоненпв ф1томаси дерев та деревосташв головних люотв1рних порщ Укра!ни. Вщомо, що Грунтовш напрацювання у цш галуз1 науки належать О.1. Полубояринову [6], який на теренах колишнього СРСР та й Укра!ни одержав детальну шформащю щодо щшьносп основних компоненпв ф1томаси стовбур1в дерев головних люотв1рних деревних порщ. В Укра!ш таю дослщження здшснено у роботах П.В. Бшея, 1.С. Вштошва [2], П.1. Лакиди [4] та шших. За останш бшьш як чверть стол1ття ствробггники Нацюнального ушверситету бюресуршв 1 природокористування Укра!ни (НУЫП Укра!ни) у ствпращ з науковцями шших науково-освгтшх установ кра!ни здшснюють систематичш дослщження яюсних компонента ф1томаси дерев основних люотв1рних порщ Укра!ни, яю опублжоваш в нормативному довщнику [5].
Мета дослвдження. Моделювання динамжи основних компонента ф1томаси стовбур1в у деревостанах сосни кримсько!, яю зростають у люорос-линних умовах АР Крим, потребуе оцшки основних показниюв локально! та середньо! щшьносп деревини та кори.
Щшьшсть деревини (Р), за визначенням О.1. Полубояринова [6], - це ф1зична величина, яка вщображае масу натурально! деревини в одинищ об'ему. Вона прямо пропорцшна мас1 й обернено пропорцшна - об'ему (Р =
1 Наук. кер1вник: проф. П.1.Лакида, д-р с.-г. наук
да/у, де: т - маса зразка деревини, кг; V - об'ем зразка деревини, м3). За наяв-ност об'ему компонента фгтомаси, щiльнiсть дае змогу обчислити його масу, тобто добуток показника базисно! щiльностi на запас насадження вщображае вагову характеристику найважлившого компонента фiтомаси деревостану в абсолютно сухому сташ, що мае важливе практичне значення.
Дослiджуючи компоненти фггомаси дерев i деревостанiв сосни кримсько! оцiнювали такi якiснi параметри рослин: локальна природна щшьшсть деревини та кори стовбурiв; локальна базисна щшьшсть деревини та кори стовбурiв; середня природна щiльнiсть деревини та кори стовбурiв; се-редня базисна щшьшсть деревини та кори стовбурiв.
Матер1ал та методика дослвдження. Для дослiдження компонентiв надземно! фггомаси дерев i деревостанiв у насадженнях сосни кримсько! штучного походження у прському Криму за методикою П.1. Лакиди [4] було закладено 18 тимчасових пробних площ (ТПП), де зрубано i опрацьовано 56 модельних дерев (МД) у вжовому дiапазонi 7-72 роюв, у тому чи^ на 18 МД дослiджували показники щшьностг
Природна та базисну щшьшсть компоненпв фiтомаси сосни кримсько! визначали за формулами [4]:
Р = тпа1 / уПа, (1)
де: р - природна щшьшсть компонента фггомаси, кг-(м3)-1; тш - маса зразка компонента фггомаси в свiжозрубаному станi, кг; упш1 - об'ем зразка компонента фиомаси в свiжозрубаному станi, м3.
Р1 = то / Упш1, (2)
де: р1 - базисна щшьшсть компонента фггомаси, кг-(м3)-1; т0 - маса зразка компонента фггомаси в абсолютно сухому сташ, кг.
Для аналiзу, ощнки та математичного моделювання показникiв локально! та середньо! щшьносп компонентiв фiтомаси стовбура з 18 модельних дерев, яю представляли середш ступенi товщини за дiаметром, були ви-пилянi дослщш зрiзи товщиною 1 -3 см на пш, висотi 1,3 м та вщносних висо-тах стовбура 0,10-й, 0,25-й, 0,50-й та 0,75-й.
Статистичну обробку результатiв польових та лабораторних досль джень проведено на ПК з використанням прикладних програм РБЯТЛ, ZRIZ, РЬОТ тощо, розроблених спiвробiтниками кафедр лiсово! таксацi! та люовпо-рядкування i лiсового менеджменту НУБгП Укра!ни.
Результати досл1дження. За аналiзом змiни локально! щiльностi деревини i кори зрiзiв стовбура можна зрозумгга процес формування деревини на рiзних вiкових етапах росту, ощнити якiсть сортиментiв, якi заготовляють з рiзних частин стовбура, та охарактеризувати однорщнють будови стовбура. Для ощнки локально! щшьносп модельних дерев сосни кримсько! було проведено !х групування за такими вжовими групами: 1 - моделi вжом до 20 ро-кiв - 4 дерева; 2 - моделi вжом 20-40 рокiв - 5 дерев; 3 - моделi вжом 41-80 рокiв - 9 дерев.
Показники середньо! природно! та базисно! щшьносп деревини стов-бурiв сосни кримсько! у середньому за вжовими групами i загалом для вшх
моделей наведено в табл. 1. За даними ще! таблищ, природна щшьнють дере-вини сосни кримсько! на вщносних висотах стовбура характеризуеться знач-ною мiнливiстю. На нульовому зрiзi, у всiх видiлених вiкових групах, значен-ня природно! щiльностi деревини стовбура близью мiж собою (1000 кг-(м3)" :±10-19 кг-(м3)-1). Зi збшьшенням вiдносно! висоти стовбура та вжу модельних дерев !! значення значно вiдрiзняються, маючи тенденцiю як до збшьшення, так i до зменшення й знову стають наближеними на вщноснш висотi 0,75 й.
Табл. 1. Середня природна та базисна щтътстъ деревини сосни кримсъкоЧ на eidHOCHUx висотах стовбура, кг-(м3)'1
Вж модельних дерев Вдаосна висота стовбура
0 0,1 h 0,25-h 0,5-h 0,75 h
Природна щшьшсть
< 20 роюв 988 1069 969 952 903
20-40 рокш 1011 985 805 903 956
> 40 роюв 1019 917 864 876 922
Середня щшьшсть 1010 957 871 900 928
Базисна щшьшсть
<20 роюв 497 567 456 434 425
20-40 рокш 488 486 391 437 410
> 40 роюв 517 480 447 426 426
Середня щшьшсть 504 492 433 431 421
Вщомо, що у бютичних дослщженнях важливе практичне значення мае базисна щшьнють [3], яка репрезентуе абсолютно суху оргашчну речови-ну в одинищ об'ему того чи iншого компоненту фггомаси стовбура, дае змогу отримати достовiрну iнформацiю про його масу.
ЗмГну локально! базисно! щiльностi деревини, кори i деревини стовбу-рiв в корi дерев сосни кримсько! шюструе рис.
Аналiзуючи данi рисунка, варто зазначити, що локальна базисна щшьнють деревини стовбурiв сосни кримсько! у середньому для дерев ушх вжо-вих груп мае спадний характер зi збiльшенням вщносно! висоти стовбура. Змiна локально! щшьносп кори, навпаки, демонструе тенденцiю до зростан-ня, набуваючи максимальних значень на промiжку 0,50 h та 0,75 h. Локальна щiльнiсть деревини стовбура у кор^ як штегрального показника, певним чином повторюе характер локально! змiни фракцi! деревини, яка дом^е за ма-сою в усiх локальних точках стовбура.
Як уже зазначалось, однiею з найважливших ознак щiльностi компонента фиомаси деревного стовбура е його середня щшьнють. Адже вона вра-ховуе локальнi особливостi змiни щшьносп вздовж деревного стовбура, а та-кож стереометричнi параметри твiрно! стовбура у локальних точках. Середня природна та базисна щшьнють компонента фггомаси для стовбурiв дерев сосни кримсько! розрахована за спещальною методикою, яка враховуе вщпо-вщш локальнi показники щшьносп, з використанням прикладно! комп'ютер-но! програми PLOT [4]. Розраховаш показники середньо! природно! та базисно! щшьносп для основних компонента фиомаси стов6урГв сосни кримсько!
досл1джуваних деревосташв пор1вняно з нормативними показниками сосни звичайно! для л1Ыв Укра!нського Полюся [5] наведено у табл. 2.
0,0 0,1 0,25 0,5 0,75
Рис. Змта локально! базисное щiльностi деревини (а), кори (б) та деревини стовбура у корi (в) сосни кримськоХ з вiдносною висотою та вжом дерев
(1 - середня; 2 - < 20 ротв; 3-20-40 ротв; 4 - > 40 ротв)
Табл. 2. Середня щшьшсть компонентiв фтомаси стовбурiв сосни кримськоХ
та сосни звичайноХ
Деревна порода та репой зростання деревосташв Щшьшсть, кг-(м3)-1
природна базисна
деревина кора дер.+кор. деревина кора дер.+кор.
Сосна кримська, прський Крим 916 563 839 451 343 427
Сосна звичайна, Укр. Полшся [5] 909 578 876 427 277 410
Анашзуючи дат табл. 2, варто зазначити, що середш показники природно! щшьносп деревини, кори та деревини стовбура у кор1 сосни кримсько! у дослщжуваному об'екл дещо менш1 вщ нормативних сосни звичайно! (за винятком деревини). Базисна щшьшсть компоненлв фггомаси стовбур1в
сосни кримськш переважае аналогiчнi показники сосни звичайноï за yciMa дослiджyваними фракцiями.
Зазвичай у бюметричних дослiдженнях якiсних показниюв компонента фiтомаси стовбyрiв дерев важливим е встановлення локальних точок вздовж деревного стовбура, яю наближено вщповщають середнш базиснiй щiльностi. Таю дат дають змогу обмежившись локальними значеннями ско-ротити польовi та лабораторш дослiдження та оперативно визначити середш параметри базисноï щiльностi компонента фiтомаси стовбyрiв. Аналiз даних табл. 2 та рис. дае змогу констатувати, що для деревини, кори та деревини стовбура в корi дерев сосни кримсь^ такою наближеною локальною точкою е вщносна висота 0,25 h. У процеш математичного моделювання змши локальних щшьностей компонентiв фiтомаси стовбура цi точки можуть бути встановленi бiльш точно.
Висновки. Польовi та лабораторнi дослщження показникiв щiльностi компонентiв фiтомаси стовбура дерев сосни кримсь^ у насадженнях прсь-кого Криму та ïх математико-статистичний аналiз дае змогу зробити таю уза-гальнення:
1. Встановлено, що розраховаш середш показники локально! природно! та базисно! щшьност компонента фггомаси стовбура дерев сосни кримсько! мають характерш для ще! деревно! породи тенденцп змши з вщнос-ною висотою, однак притаманш для шших хвойних порщ.
2. Середня щшьшсть компоненлв фггомаси стовбура дерев сосни кримсько! (деревина, кора, деревина стовбура у кор1) у дослщжуваному репош вщповщае середнш базиснш щшьност цих же компонента фггомаси у локальнш точщ вщносно! висоти стовбура 0,25 h.
3. Дослщжеш законом1рност1 формування яюсних показниюв фггомаси де-ревних стовбур1в необхщно враховувати шд час моделювання бюпро-дуктивносп штучних деревосташв сосни кримсько! у прському Криму.
Л1тература
1. Поляков А.Ф. Леса Крыма (прошлое, настоящее, будущее). Брошюра / А.Ф. Поляков, Н.М. Милосердов, Н.Н. Агапонов, Ю.В. Плугатарь и др. - Симферополь : Изд-во "Крым По-лиграфБумага", 2003. - 146 с.
2. Билей П.В. О влажности древесины бука европейского произрастающего в Украинских Карпатах / П.В. Билей, И.С. Винтонив // Лесной журнал : Известия ВУЗов России. -1983. - № 1. - С. 73-76.
3. Исаева Л.Н. Метод расчета локальной и средней плотности абсолютно сухой древесины в стволах сосны и лиственницы / Л.Н. Исаева // Лесоведение : науч.-теорет. журнал. - М. : Изд-во "Наука". - 1978. - № 4. - С. 90-94.
4. Лакида П.1. Фггомаса лгав Украши : монограф1я / П.1. Лакида. - Тернотль : Вид-во "Збруч", 2002. - 256 с.
5. Нормативи оцшки компонента надземно! фггомаси дерев головних люотв1рних порщ Украши / П.1. Лакида та ш. - К. : Вид. д1м "ЕКО-шформ", 2011. - 192 с.
6. Полубояринов О.И. Плотность древесины / О.И. Полубояринов. - М. : Изд-во "Лесн. пром-сть", 1976. - 160 с.
Лакида П.И., Швец Ю.П. Оценка качественных показателей компонентов фитомассы стволов деревьев сосны крымской
Представлены результаты исследований показателей локальной естественной и базисной плотности древесины и коры стволов сосны крымской в искусственных
древостоях АР Крым. Приведены аналитические и графические модели изменения этих показателей в зависимости от основных таксационных показателей деревьев. Установлены средние величины естественной и базисной плотности компонентов фитомассы стволов.
Ключевые слова: сосна крымская, локальная плотность, средняя плотность, ствол, древесина, кора.
Lakyda P.I., Shvets Yu.P. Estimation of quality indicators of stem phytomass components of Crimean pine trees
The results of the study indicators of local artificial and base density of wood and stem bark of Crimean pine stand in AR Crimea are presented. The analytical and graphical models of changes of major indicators of trees are showed. The main artificial and base stem density components are calculate.
Keywords: Crimean pine, local density, base density, main density, stem, wood, bark.
УДК 630*[116+22+42] Проф. В.1. Парпан, д-р бюл. наук -
УкрНДЫрлщ м. 1вано-Франтвськ
КОНЦЕПТУАЛЬН1 ЗАСАДИ Г1РСЬКОГО Л1СОЗНАВСТВА ТА Л1С1ВНИЦТВА
Прське люознавство та л^вництво мае регюнальш ознаки: люоеколопчш (ти-полопчш), популяцшно-еколопчш, ландшафтно-еколопчш, особливосп люокорис-тування та люовщновлення. Сформульовано основш принципи сучасного прського люознавства та л^вництва, яга е доробком науково! школи i становить основу дiяльностi 1нституту прського л^вництва iM. П.С. Пастернака.
Ключовг слова: концептуальш засади, прське люознавство, лгавництво, вико-ристання, вщтворення.
До 50-х роюв минулого стор1ччя в люогосподарсьюй практищ Укра-1нських Карпат використовували нормативи, що рекомендували для р1внин-них л1ив (правила рубок, вщновлення люу, технолопя люозагопвель та ш.). До цього часу люознавство, як теоретична база л1швництва, i л1с1вництво, як прикладна наука для гiрських лiсiв Карпат, не мали належних напрацювань. Регюнальш тдходи щодо гiрського лiсiвництва почали формуватися з 50-60-х роюв минулого столтя. У цей перюд були отриманi науковi данi по бюекологп деревних видiв, данi щодо негативного антропогенного впливу на люи. Дослщження проводили в Карпатськiй науково-дослщнш станцп, Кар-патському фiлiалi УкрНД1ЛГА, Львiвському лiсотехнiчному iнститутi, Львiвському вщдшенш iнституту ботанiки НАН Укра!ни. За майже 50^чний перiод отримано науковi результати, якi дали змогу сформулювати основнi принципи сучасно! парадигми i гiрського лiсознавства i лiсiвництва - систему уявлень, наукових досягнень i розумшь щодо особливостей господарства в горах. Результати дослщжень 1нституту гiрського лiсiвництва пiдсумованi в наукових публжацш, реалiзованi у практичних рекомендащях i нормативних документах [7-10].
На сучасному етапi, початку ХХ1 ст., у стосунках людини з навколиш-нiм середовищем немае важлившо! проблемою як проблеми збалансованого сталого розвитку на державному i регiональному рiвнях. Тому необхiдно пе-
