CC BY
20
шенням обсяпв утворення вiдходiв, 1'х збиранням, перевезенням, зберiганням, об-робкою та утилiзацieю, а також з вiдверненням негативного впливу вiдходiв на здоров'я населення та навколишне природне середовище на територи Украши.
На кафедрi економжи та менеджменту деревообробних пiдприемств Укр-ДЛТУ була розроблена методика шдвищення ефективностi використання вiдходiв виробництва, на основi форм звiтностi № 14 - МТП, затверджено'1 Мiнстатом Украши ввд 22.06.1995р. Цi матерiали були розповсюджет по лiсових та деревообробних тдприемствах Захiдного регiону Украши. На основi зiбраних даних можна зробити висновок, що на багатьох тдприемствах галузi ця робота ведеться вкрай незадовшьно, не ведеться облiк щодо утворення та використання вторинно'1 сировини i вiдходiв виробництва. Тiльки на окремих пiдприемствах вiдходи виробництва повторно використовуються (на виготовлення продукци та паливнi потреби).
Тому найголовтше, на нашу думку, для прискорення виршення проблеми вiдходiв необхвдно, щоб в Укршт створювалась ввдповвдна законодавча та нормативна бази, здшснювався постiйний контроль за утворенням та використанням вторинно'1 сировини та вiдходiв виробництва на пiдприемствах.
Лггература:
1. Закон УкраГни "Про вщходи"// Вiдомостi Верховно!' Ради Украши. - 1998, № 36-37.
2. Мщенко В., Горшицький Б. Еколого-економiчнi прiоритети у вирiшеннi проблеми вiдходiв: Економжа Украши. - 1995, № 3. - С. 55, 26-30.
3. Шевченко Г.С. - Методика еколого-екожмчно! утилiзацil нафтопродукпв. - К.: -1990. - С. 25.
УДК338.48:630*68 Маггстр Е.А. Кульчицька; доц. А.М. BÍ4eeu4, к.е.н. - УкрДЛТУ
РОЗВИТОК ТУРИЗМУ ТА РЕКРЕАЦП ЯК ОДНОГО З НАПРЯМК1В ДИВЕРСИФ1КАЦП Л1СОВИХ ШДПРЖМСТВ
Вивчено диверсифшащю, як один з напрямюв пiдвищення ефективностi дiяльностi шдприемства, а також в o6rpyHTyBaHHÍ розвитку туризму та рекреаци як одного з напрям-kíb дивеpсифiкацií люових пiдпpиeмств. В pезyльтатi проведеного аналiзy фiнансового стану пiдпpиeмств та вщповщних pозpахyнкiв була виявлена здатнiсть шдприемств до ш-вестування та розширення сфер iнтеpесiв, а маpкетинговi дослщження туристичного ринку показали доцшьнють здiйснення дивеpсифiкацiï шляхом розвитку рекреацшно-турис-тично'1 дiяльностi з оpieнтацieю на мiжнаpодний туризм та створення вщповщно!' iнфpа-структури.
Magister E. Kulchytska, Doc. A. Vichevych - USUFWT
Development of tourism and recreation activity as a way of forest enterprises'
diversification
The aim of the article is study of diversification as a way of increasing effectiveness of enterprises' functioning, and substantiation of tourism and recreation activity development as a way of forest enterprises' diversification. The analysis indicates the enterprises' ability for the investment activity and marketing research of tourist market proves the advisability of the diversification. The results of the research show that one of the top-priority directions of the Carpathian region development is the introduction of recreational activity. State forest enterprises can deal a lot in the field of recreational territories development through the diversification.
Одним iз засобiв пiдвищення ефективносл дiяльностi пiдприeмств е диве-рсифжащя. Суть диверсифшацшно'' дiяльностi полягае в розподт зусиль та кат-таловкладень мiж рiзноманiтними видами дiяльностi, безпосередньо не пов'яза-ними один з одним. У такому випадку, якщо в результата непередбачених подш один вид дiяльностi буде збитковий, шший вид буде приносити прибуток.
Процес диверсифшаци може розглядатись у двох аспектах: у широкому i вузькому.
Диверсифшащя у широкому змiстi - це розширення сфери дiяльностi будь-яко'' органiзацii, незважаючи на те, до яко'' сфери економiки вона належить i в якому напрямку працюе.
Стосовно рiзноманiтних галузей i сфер тдприемницько'' дiяльностi iснуе вузьке розумiння даного термшу, зокрема, пiд диверсифiкацiею виробництва вар-то розумгги процес проникнення спещатзованих пiдприемств у новi для себе га-лузi матерiального i нематерiального виробництва з метою забезпечення сталих умов функцiонування, а, отже, i зниження рiвня втрат у випадку реалiзацii визна-чених ризикiв.
Крiм того, варто розрiзняти концентричну та горизонтальну диверсифша-цiю. Концентрична диверсифшац1я - це поповнення асортименту виробами, схожими на товари, що уже випускаються пiдприемством. Горизонтальна диверсифь кацiя являе собою поповнення асортименту виробами, несхожими на товари тд-приемства, але цiкавими для кнуючих споживачiв.
Необхiдно також вiдзначити, що диверсифшащя дозволяе знижувати виро-бнич^ комерцiйнi й iнвестицiйнi ризики.
Що стосуеться мiжнародних економiчних вiдносин, то все бшьшу силу на-бирае iнтернацiоналiзацiя господарських зв'язкiв. Постiйно переглядаються свгго-вi товарнi ринки, швидко розширюеться i диверсифiкуеться мiжнародний ринок послуг.
Щодо держлiсгоспiв, то одним з шляхiв пiдвищення ефективностi !х дiяль-ностi е диверсифiкацiя виробництва в напрямку освоення рекреацшних територiй, на базi сво'х лiсових господарств.
Свгговий досвiд свiдчить, що при використанш стратеги диверсифiкацii з метою зниження ступеня ризику суб'екти тдприемницько! дiяльностi, а в нашому випадку держлшгоспи, можуть вирiшити цiлий ряд завдань: створення принципо-во нових видiв послуг для лiсових пiдприемств на базi створених рекреацiйних зон, тобто розвиток нового напрямку, який не пов'язаний iз основною сферою дь яльност з метою отримання додаткових прибутюв; полiпшення якостi довкiлля, досягнення позитивного сощального ефекту та ш.
Необхiднiсть свiдомого формування логiчно'i, а не безладно! диверсифша-ци тдприемницько!' дiяльностi з метою зниження ступеня ризику, ставить проблему вибору варiанта, набору варiантiв або !'х сполучення, що гарантував би тд-приемству економiчну ефективнiсть передбачуваних шновацш. Вибiр напрямкiв i видiв диверсифшаци ставить перед суб'ектами господарсько!' дiяльностi проблему досягнення сукупностi суперечливих цшей: максимiзацiя норми прибутку, мшмь защя ризикiв, максимiзацiя ефектiв, мiнiмiзацiя витрат.
Для правильного вибору напрямюв диверсифшаци необхiдно чiтко уявити послiдовнiсть процесу ухвалення рiшення, змiст фаз, !'хнш взаемозв'язок i взаемо-зумовленiсть, суть дiяльностi менеджерiв у кожнiй фазь
До основних фаз розробки стратеги диверсифшаци необхвдно ввднести:
• визначення мотивiв i умов (внутрiшнiх i зовнiшнiх) використання диверсифшацп як стратеги розвитку шдприемства (фаза визначення мотивiв);
• визначення цш ще! стратеги (фаза визначення цшей) вiдповiдно до системи мо-тивацiй i умов диверсифшаци;
• вибiр можливих напрямк1в диверсифшаци ввдповвдно до поставлених цiлей (фаза попереднього вибору);
• аналiз внутрiшнього стану шдприемства (фаза внутршнього аналiзу);
• комплексний аналiз ринку (фаза зовшшнього аналiзу);
• вибiр напрямку диверсифшаци з сукупностi можливих напрямк1в ввдповвдно до внутрiшнього та зовнiшнього аналiзiв (фаза остаточного вибору).
Bei шкть стадш взаемозалежш м1ж собою i проходять у зазначенш посль довность
Отже, необхiднiсть диверсифiкацii ey6'eKTiB господарсько!' дiяльностi ви-значаеться цiлим комплексом мотивацш та умов. Сукупнiсть мотивiв та умов вну-трiшнього i зовнiшнього характеру визначае вибiр одного або декшькох можливих напрямюв диверсифiкацii.
Для обгрунтування такого стратепчного напрямку диверсифiкацii лiсових пiдприемств як розвиток рекреацшно-туристично!' дiяльностi з орiентацiею на мiжнародний туризм можна навести таю основш аргументи:
• наявшсть природно-ресурсно! бази для розвитку рiзних видiв туризму. Карпати не мають альтернативи на Укра'М щодо розвитку гiрськолижного спорту на рiвнi свгтових стандартiв;
• вигiдне географiчне положення, оскiльки Карпатський регiон розташований в центрi Свропи i через нього проходять рiзноманiтнi зв'язки, а непогана транспорт-на доступнiсть е сприятливим фактором залучення контингенту вiдпочиваючих не тшьки з сусiднiх регiонiв, а й европейських кра!н. Карпати можуть служити свое-рiдним полiгоном дислокаци центрiв мiжнародного бiзнесу, що стимулюватиме рiст комерцiйного та дiлового туризму;
• фактор територiального подiлу пращ. В Украш фактично е два репони, умови яких дозволяють забезпечувати процес задоволення суспiльних потреб в рекреа-цiйних послугах: Чорноморсько-Азовський та Карпатський. На фон переванта-женосп першого i зростаючому попнтi Карпати виступають фактично единою те-риторiею, яка може реалiзувати незадоволений попит населения на оздоровлення i ввдпочинок;
• порiвняно високий рiвень еколопчно! безпеки та екологiчний феномен територи. З одше! сторони, природа Карпат в поршнянт з iншими регюнами зазнала мен-ших втрат i в багатьох мiсцях зберегла свш первiсний стан, що дуже важливо для рiзних форм вiдпочинку i туризму. З друго! сторони, враховуючи винятково важ-ливе клiмато- i водорегулююче значення Карпат як для Украши, так i для суидшх европейських держав, гостро сто!ть питання збереження ушкально! природи цього краю. Якщо вiдкинути чисто консервативнi варiанти виконання цього завдання, то туризм i вiдпочинок в екологiчно обгрунтованих межах можуть виступати активною формою забезпечення еколопчно! безпеки Карпат;
• сощально-еконмчна специфiка гiр. В прських районах чотирьох карпатських областей проживае коло 1,3 мли. оиб, тобто близько 20% всього населення. З них третя частина - на висот 500 м i вище. Гори створюють специфiчнi, надзвичайно складнi умови проживання та господарювання, особливо у сiльському господарс-твг Тому надзвичайно гостро стоить проблема зайнятосп, i як результат - низький рiвень матерiального добробуту жителiв гiр. Стабшзаци цих та шших негативних процесiв за рахунок розширення сфер зайнятостi, розвитку iнфраструктури сприя-
тиме туризм з ввдповвдним сервюом та оргашзащею обслуговування, в яких може бути задiяне мiсцеве населения. В даному контекста розумно! альтернативи рекре-аци просто не iснуe;
• екошмчна конкурентоспроможнiсть рекреацшно! сфери. Свгтовий досвiд пока-зуе, що туризм е високорентабельною галуззю народного господарства. Напри-клад, в 1спанп вш дае 17 млрд. $, що становить 30% вiд суми доходiв щорiчного експорту ще! кра!ни; в Ггали прибуток вiд туризму становить 11%, в Данн - 8%, в Австри - 8% прибуткiв, як1 надходять пiд експорту товарiв за кордон. Безумовно, що сьогодшшш показники екошмчно! результативностi вгтчизняного туризму поки що далек1 ввд заруб1жних. Хоча в Карпатах е окремi центри, де рекреацiйна галузь займае провiдне мiсце в господарсьюй структурi, зокрема, гiрськолижним центром е с.м.т. Славське та с. Тисовець. В цшому, Карпатський регiон зараз пось дае друге мiсце в Украш за обсягом доходiв вщ рекреацшно! сфери (22% вiд су-марного показника по Украш) i поступаеться тiльки Криму (42%), випереджуючи Причорноморський регiон (17%) та Приазов'я (13%) [7].
Динамка ввдввдування туристами Карпатського регюну за 1996-1998 рр. представлена на рисунках 1 та 2. Як видно з рис. 2, найбшьша кшьюсть шоземних туристав серед чотирьох областей Карпатського регюну спостер^аеться у Львiв-ськiй область
160
140
120
"¡3 о 100
80
60
40
20
0
-| 1 49,873 46,001
39,997 35 381
■
П Вiтчизнянi ' Зарубiжнi
1997
Роки
1998
Рис. 1. Вiдвiдування туристами Карпатського регюну
п вггчизняш ■ шоземт
Черн1вецька
1вано-Франк1вська
Закарпатська
Рис. 2. Вiдвiдування туристами чотирьох областей Карпатського регюну у 1998 рощ
Починаючи з друго! половини 70-х рокiв ХХ столiття спостерц-аегься стш-ке зростання популярностi туризму, пов'язаного зi спортом, та тяжшня до сшей-них форм вщпочинку. В цей же час з'явилась необхвдтсть в освоеннi нових рек-реацiйних територiй [1, от. 3].
В результата проведеного ан^зу встановлена доцiльнiсть розвитку рекре-ацшно-туристично!' iнфраструктури для збшьшення потоку мiжнародних туристiв з метою отримання бшьших доходiв за рахунок розвитку транспортного забезпе-чення, зв'язку, водопостачання тощо. Для вирiшення проблем в туристичнш сферi та розвитку рекреацшного комплексу потрiбно активно залучати представникiв приватного сектора, державнi кошти. Доцiльним також е розвиток таких форм туризму як полювання, верхова 1'зда, пiшохiдний та прськолижний туризм, а також запровадження маршрутав вихiдного дня, молодiжних туристичних злетав, зма-гань з туризму тощо.
Про доцшьшсть здiйснення диверсифiкацii лшових пiдприемств шляхом розвитку туризму та рекреаци свiдчить те, що туризм - це еколопчночиста, порь вняно малозатратна i прибуткова iндустрiя. За рентабельшстю ця сфера займае четверте мкце, тiльки небагато чим поступаючись торгiвлi зброею, а за темпами створення робочих мкць - друге [2, ст. 34]; прибуток ввд перебування одного шо-земного туриста в Украш рiвнозначний прибутку ввд експорту 9 тонн кам'яного вугшля, 5 тонн марганцево'1 руди чи 2 тонн високосортно'1 пшеницi [3]. Як сввд-чить досвiд, окупшсть витрат становить в середньому 2-4 роки, а витрати на створення одного робочого мкця - в 20 разiв менше, тж у промисловостi [3], що позитивно впливае на розв'язання тако'1 актуально! для сьогодення проблеми, як за-йнятасть населення. Адже один турист дае роботу 10-ти особам з приймаючо'1 сторони (або кра'ни). Отже, в умовах економiчно'i кризи туризм може i повинен стати одним з важливих чинникiв стимулювання нашо'1 економiки, забезпечення роботою чимало'1 арми безробiтних, а також дасть додата^ грошовi надходження пiдприемствам лшового комплексу, якi замiсть вирубки лшових насаджень будуть використовувати 1'х в рекреацшно-туристичних цiлях, що також буде сприяти по-лiпшенню екологiчноi' ситуаци, яка зараз знаходиться не в найкращому станi. Одним з таких тдприемств е Славський ДЛГ. Чисте повггря, мальовничi краевиди, багата флора i фауна приваблюють туристав як з Укра'ни, так i з-за кордону. Особливо багаточисельно ввдввдуються заказники i пам'ятки природи: гора Маювка та гора Кичера. В зимовий перюд любителi прськолижного спорту вiдпочивають на горi Тростян, де проводять вшьний час прихильники гiрськолижного та санного спорту [4, ст. 232].
Проведений аналiз внутршнього стану Славського держлiсгоспу показав здатшсть пiдприемства до iнвестування та, зокрема, до розвитку рекреацшно-туристично'1 дiяльностi зi створенням вiдповiдноi' iнфраструктури для залучення вiтчизняних та iноземних туристав. На прикладi Славського держлiсгоспу була прорахована ефектившсть певних заходiв щодо створення рекреацшно-туристич-ного комплексу: будiвництво житлового сектору, сауни, бару та ресторану, заку-пiвля спортивного швентарю та надання додаткових послуг. Базуючись на досль дженнi ринку туристичного продукту, при розрахунках враховувався процент за-вантаження житлового сектора залежно ввд сезону та рiвня розвитку запроектова-но'1 дiяльностi, а можливе знецшення грошей враховувалось методом дисконту-вання грошових потокiв.
Результати проведених розрахунюв показали, що при здшсненш запропо-нованих заходiв пiдприемству необхвдно вкласти в 0-му роцi - 598 тис. грн. та в 1-му - 121 тис. грн. швестицш, не враховуючи поточш витрати. Але отриманi надходження дадуть можливiсть окупити вкладенi кошти вже через 3 роки. Як видно з рис. 3, чиста тепершня вартасть (ЧТВ) проекту в 3-ому роцi додатна i становить
72.560 тис. грн., внутршня норма доходу (ВНД) дорiвнюe 27%, а шдекс прибут-ковостi - 1.1, що е прийнятним для проекту. Вже на 4-ому рощ е можливим та до-цiльним здiйснення оновлення основних фондiв, зокрема, спортивного споря-дження, або розширення сфери дiяльностi, оскiльки спостерiгаеться рiзке зрос-тання ЧТВ в 3.96 рази.
□ Накопичена ЧТВ
Рис. 3. Динамта чистоí теперiшньоí вартостi
Про доцшьтсть вибраного нами напрямку диверсифшаци пiдприемства свiдчать також комплексш маркетинговi дослiдження ринку туристичних послуг.
Зробивши аналiз споживачiв туристичного продукту, можна зробити ви-сновок, що при виходi держлiсгоспiв на ринок туристичних послуг слвд, насампе-ред, орiентуватись на iноземних турислв, укра!нських бiзнесменiв, полiтикiв, ке-рiвникiв фiрм та банкiрiв.
Укра!нсью Карпати становлять великий штерес з точки зору розвитку рiз-них форм прсько! рекреаци. В останнiй час спостер^аеться постiйне збiльшення кiлькостi ввдпочиваючих на територи Карпат в зимовий перюд. Провiдну роль в прськш рекреаци взимку займае гiрськолижний спорт. Масове защкавлення пр-ськолижним спортом та туризмом визначае необхщшсть розвитку матерiально-техтчно! бази зимових видiв вiдпочинку в горах, в розподт туристiв за видами вiдпочинку, яким надають перевагу, за демографiчним складом, за рiвнем фiзич-но! шдготовки та тривалостi вiдпочинку.
Орiентовну оцшку потенцiйних можливостей Карпат можна отримати шляхом ствставлення з близькими за природними особливостями зарубiжними репональними регюнами-аналогами, якi iнтенсивно використовуються в рекреа-цiйних цiлях. Так, Альпiйський регюн площею 180 тис. км2, де рекреацшш наван-таження оцiнюються як граничш, щорiчно приймае 40 млн. ввдпочиваючих i ту-ристiв та понад 60 млн. туристав, яю здiйснюють в Альпи одноденнi по!здки. В розпал сезону тут щоденно перебувае 10 млн. туристiв i 2 млн. екскурсантiв вихь дного дня. Екстраполюючи цi показники на Карпатський регюн, граничш для нього показники перспективно! рекреацшно! мiсткостi становлять: одноразова -2,2 млн. оиб, рiчна - 8 млн. туристав i вiдпочиваючих та 12 млн. екскурсанлв i туристiв вихiдного дня [5]. На даний час, враховуючи нешдготовлешсть територи до пiдвищених рекреацшних навантажень, вiдсутнiсть спецiалiзовано! шфрастру-ктури i низьку екологiчну культуру населення, фактична рекреацiйна мiсткiсть Карпатського регюну не повинна перевищувати 50 % ввд перспективно!. Досягну-
Ti тут показники обслуговування рекреантав нижчi ввд можливих з урахуванням природно-ресурсного потенщалу й eкологiчних обмежень в 3-4 рази. Таким чином, резерви освоення рекреацшного потeнцiaлу Карпат цшком достaтнi для за-безпечення перспективного розвитку рекреацшного комплексу в еколопчно допу-стимих межах.
Дослвдження проблеми дивepсифiкaцii показали, що вибip оптимального вapiaнтa диверсифшаци пiдпpиемницькоi дiяльностi мае бaгaтокpитepiaльний характер. Ефектившсть прийнятого вapiaнтa диверсифшаци формують вигоди i ви-трати, яю мають eкономiчний, соцiaльний та еколопчний аспекти.
До eкономiчних вигод диверсифшаци можна вiднeсти розширення сфери дiяльностi, отримання додаткового прибутку, залучення в обiг незайнятих ресур-мв, зниження ступеня ризику, пiдвищeння зaгaльноi стiйкостi пiдпpиемствa, розширення дiaпaзону вiльного вибору, набуття нових знань, навичок, умшь, ушвер-сaльноi квaлiфiкaцii.
Соцiaльнi вигоди характеризуються наповненням ринюв товарами i послу-гами, зниженням piвня бeзpобiття.
Екологiчнi вигоди - це, перш за все, позитивний вплив на довкшля шляхом вилснення лшозаготавельно'1' дiяльностi освоенням i розширенням peкpeaцiйних тepитоpiй.
Однак цей процес диверсифшаци мае i сво'1' негативш сторони, якi ведуть до ввдповвдних втрат як eкономiчних, так i соцiaльних та eкологiчних.
Економiчнi недолши включають в себе втрати часу на пошук кращих варь антав; витрати на пepeпiдготовку, пepeпpофiлювaння i навчання спeцiaлiстiв, по-рушення piвновaги на мaкpоeкономiчному piвнi, змiну структури виробництва i упpaвлiння, появу нових видiв pизикiв тощо.
Соцiaльнi недолши дивepсифiкaцii полягають у змiнi стилю роботи та пси-хологiчнiй напруженость
Серед eкологiчних нeдолiкiв нeобхiдно назвати можливе порушення еко-логiчноi piвновaги й забруднення навколишнього середовища внаслщок збшь-шення peкpeaцiйного навантаження на довкшля. Тому при здшсненш диверсифь кaцii потpiбно дотримуватись зaходiв по дотриманню жорстких eкологiчних регламента у пpоцeсi peaлiзaцii практичних дш у сфepi peкpeaцiйного господарю-вання.
Таким чином, при вибоpi шляхiв диверсифшаци нeобхiдно враховувати склaднiсть процесу, а також вс позитивнi та негативш моменти.
Л^ература
1. Шульга Г.М. Архитектурно-планировочная организация горнолыжных комплексов (на примере Украинских Карпат). Автореферат на соискание ученой степени кандидата архитектуры. -К., 1990.
2. Александр Иванов. Туризм в Украине уже не лягушка, но еще не царевна// Компаньон. - 7 июня - 11 июня 1999. - №23 (123). - с. 34-36.
3. Беба П. Що в рюкзаку вггчизняного туризму// Урядовий кур'ер, 1998, №10-11.
4. Кульчицька Е.А., Вiчевич А.М. Дослщження стану ринку туристичного продукту та тенденци його розвитку. Науковий вюник: Збiрник науково-техшчних праць. - Львiв: УкрДЛТУ. -1999, вип. 9.13. - 298 с.
5. Жук П.В., Кравщв В.С. Рекреацшний потенщал Укршнських Карпат i перспективи його використання// Укрш'нсью Карпати: проблеми i перспективи. Матерiали мiжнар. наук-прак. конф. - Львiв, 1993. - С. 111-121.
6. Cetinski V., Weber S. Strategic tourism marketing of C.E.I. countries// Tourism & Hospitality Management. - Vol. 2. - N. 1. - Wien/ Opatija, 1996.
7. Науково-методичш засади реформування рекреацшно'1 сфери/ Кравщв В.С., Гришв Л.С., Копач М.В., Кузик С.П. - Львiв: НАН Украни. - 1РД НАН Украни. - 1999. - 78 с.
УДК 658.5 С.О. Воробйов; доц. С.1. Тесленко - УкрДЛТУ
ВПЛИВ МАКРОСЕРЕДОВИЩА НА ДШЛЬШСТЬ ПВДПРИеМСТВА Л1СОВОГО КОМПЛЕКСУ
Проводиться аналiз макросередовища дiяльностi пiдприeмства Л1СОВОГО комплексу з метою охопити i оцшити нових клieнтiв з i'x власними потребами та вiдкрити на ринку той шлях, по якому шде збут вироблених товарiв i послуг.
S. Vorobyov, Doc. S. Teslenko - USUFWT
Impact of the macroenvironment on the activity of forest enterprise
In order to comprise and estimate new clients with their own needs and to discover on market that path, on which will go the sale of produced goods and services analysis of the macroenvironment of the activity of enterprise is held.
Важливою проблемою, з якою стикаеться тдприемець, е визначення зов-шшнього середовища - сукупност активних суб'екпв та сил, яю дтать за межами тдприемницького суб'екта i яю впливають на можливiсть встановлювати i тд-тримувати з цшьовими клiентами успiшне спiвробiтництво. Не постшне i не пе-редбачуване, зовтшне середовище iстотно впливае на життедiяльнiсть тдприем-ницького суб'екта, завдае йому значних клопотав. Саме тому керiвництво тдпри-емства будь-яко! форми власносл повинно уважно стежити за змшами, якi ввдбу-ваються в зовтшньому середовищi, використовуючи для цього спостереження з метою збору необхвдно! плинно! шформаци.
Мiкросередовище представляють сили, яю мають безпосередне ввдношен-ня до самого суб'екта тдприемницько! дiяльностi та його можливостей з обслуго-вування ктентури: тобто це постачальники, посередники, покупщ, конкуренти, контактнi аудитори (громадсьюсть).
Прогнозування тенденцiй ринку (макросередовища) проводиться з метою виявлення позитивних i негативних тенденцш в економiцi кра!ни, змiн у демогра-фи i соцiальному становищi рiзних прошаркiв населення; ди чинного законодав-ства та штереси споживачiв i виробникiв продукци. На основi цього аналiзу маркетолог приймае ршення щодо подальшого виробництва або припинення вироб-ництва застарших товарiв.
Схематично мiкросередовище фiрми зображено на рис. 1.
Макросередовище складаеться iз шести основних сил, яю показанi на
рис. 2.
Для шдприемщв демографiчне середовище мае великий штерес, оскiльки ринки складаються iз людей i змiни у чисельност населення означае зростання потреб, що при наявностi кутвельно! спроможноста сприяе розвитку ринку. Од-нак, коли зростання попиту населення перевищуе можливоста виробництва, то це може викликати негативнi для ринку наслвдки. У цiлому прирiст населення, сшв-вiдношення природного i iммiграцiйного приростав впливають на мiсткiсть ринку,
