Побудова стратегії сталого розвитку туризму в Карпатському регіоні України Текст научной статьи по специальности «Экономика и бизнес»

ISSN 1994-7836 (print) ISSN 2519-2477 (online)

УДК 004.056:

338.48(477.8)

Article info

Received 13.02.2017 р.

М. Ю. Грицюк, Ю. I. Грицюк

Львiвський ДУБЖД, НУ '^bBiBCbKa полтехшка", м. Львiв, Украша

ПОБУДОВА СТРАТЕГИ СТАЛОГО РОЗВИТКУ ТУРИЗМУ В КАРПАТСЬКОМУ РЕГ1ОН1 УКРА1НИ

Постшш змши в ринковому оточеш Карпатського регюну УкраТни, в його полiтичному та сощально-eKOHOMiHHOMy середовищ^ утворення нових можливостей i умов дiяльностi мюцевих громад вимагають вироблення та прийняття нових адекватних управлiнських ршень, а також адаптацй Тх до швидкозмш-них умов ринкового оточення, шдвищення конкурентоспроможностi територй' та вiдповiдного покра-щення добробуту кожного члена громади. Встановлено, що тiльки сшльними зусиллями мюцево'Т влади, бiзнесових структур, громадських органiзацiй та всiх мюцевих громад Карпатського регюну можна пе-ретворити край ввдкритим для iнвесторiв i туристiв як з УкраТни, так i з бвропейського Союзу. Пов'язано це з тим, що Карпатський регюн УкраТни характеризуеться сталим розвитком мюцевих громад, гармо-ншним поеднанням суб'ектiв iнновацiйного господарювання, екологiчного ведения сшьського господар-ства i, як наслщок, пропагування та впровадження оздоровчого та рекреацшного туризму. Запропонова-на в робот методологiя побудови стратеги сталого розвитку туризму в Карпатському регюш ввдображае новi амбiтнi цш вдосконалення територй' краю, якi вказують шлях до досягнення його сталого майбутнього як дииамiчного, привабливого для життя, роботи, iнвестицiй та вартого ввдвщування мiсця на картi УкраТни. Мета стратегй сталого розвитку туризму - перетворення територй Карпат на безпечний проспр з чистив довкшлям, багатством природних ресурсiв i юторико-культурною спадщиною, приваб-ливим для мешканщв, пiдприемцiв, iнвесторiв i туристiв, що вимагае принциповоТ змiни пiдходiв до уах сфер його життедiяльностi.

Ключоеi слова: Карпатський регiон УкраТни; стратепя сталого розвитку; стратегiчне управлшня; оз-доровчий та рекреацiйний туризм; соцiально-економiчна полiтика; якiсть життя мешканщв територй; розвиток територй краю; безпечний проспр; чисте довкiлля; багатство природних ресурсiв; iсторико-культурна спадщина.

Вступ. У сучасних умовах соцiально-економiчного розвитку багатьох кра!н туристична галузь е однieю з рушшних сил вiдновлення !х eK0H0Mi4H0r0 потенцiалу, штеграцп регiонiв i покращення добробуту мiсцевого населення. Згiдно з даними Мiжнародно! мiжурядово! органзацп в галуи туризму ЮНВТО (англ. UNWTO -United Nations World Tourism Organization) (UNWTO Tourism Highlights, 2016), за останне десятишття спос-тергаеться тенденцiя стрiмкого розвитку туристичних ринюв практично в усix кра!нах бвропейського Союзу (€С), водночас, як за даними Державно! служби статистики (Derzhavna sluzhba statystyky Ukrainy, 2014) на ук-ра!нському ринку надання туристичних послуг помiтне тiльки незначне його зрушення. Це вказуе на дещо не-ефективну державну полиику з пiдтримки туристично! галузi, яку обрала Укра!на в сучасних умовах господарювання (Matviienko, 2011).

Свиовий досвiд доводить (Poliakova & Kulieshova, 2010, p. 154; Jalinik, 2009; Hughes & Allen, 2005, April), що для здшснення ефективного державного управлшня процесом розвитку туризму в краМ необxiдно аналiзу-вати чинники, що впливають на ргвень прогресу туристично! галузi та впливають на i! регiональнi особливос-ri. Адже не секрет, що стан ринку надання туристичних послуг в УкраМ е похвдним вiд стану економши держа-ви, тобто визначаеться соцiально-економiчними та по-лiтичними процесами, що вiдбуваються в кра!нi, ввдтво-рюючи тим самим перебiг процесу реформування сус-тльного життя. Понад це, наявна застарша чи вщсутня нова законодавча та регуляторна бази Укра!ни не дають змоги повнощнно розвиватися туристичнiй галузi так,

як цього вимагають сучасш глобальнi перетворення. Недостатньо узгодженими щодо сприяння туристичнш дiяльностi та ефективному залученню внутршшх i зов-нiшнix iнвестицiй у ц розвиток е норми податкового й митного законодавства. Також поминий прогрес туристично! галузi ускладнюе вiдсутнiсть мiжвiдомчо! скоор-динованостi в процес управлiння туристичною дiяль-шстю (Rotan, 2014).

Входження Укра!ни до €С вимагае докорiнно! змiни загальних стратегiй i конкретних тактик функщонуван-ня економiки держави на в«х ргвнях господарювання, в т.ч. й туристично! галуи як невiд'емно! !! складово!. За таких умов змши соцiально-економiчного розвитку кра-!ни створюють одночасно як великi можливостi, так i серйознi загрози для туристично! галуи, вносячи знач-ну невизначешсть в Г! розвиток i функщонування. Згщ-но з даними (Rozporiadzhennia KM Ukrainy № 1088-r, 2008), Укра!на посiдае одне з проввдних мiсць в Gвропi за рiвнем забезпеченостi цiнними природними лшу-вальними й iсторико-культурними ресурсами, що вик-ликають значний iнтерес як у вичизняних, так й шозем-них туристiв. Але на мiжнародному туристичному ринку нацiональний туристичний продукт i природнi лшу-вальнi ресурси Укра!ни оцiнюються як менш привабли-вi та конкурентоспроможнi, нiж у шших кра!нах €вро-пи, де домiнуе загальносвiтова тенденцiя до посилення ролi держави в забезпеченнi сталого розвитку туристично! галуи (Makovei, 2015; Hall, 1998, October; Turnock, 1999, Jul.). Тому для шдвищення конкурентоспромож-ностi туристично! галузi потрiбна нова стратегiя сталого розвитку та вдосконалення наявно! державно! поль

Цитування за ДСТУ: Грицюк М. Ю. Побудова стратегй' сталого розвитку туризму в Карпатському perioHi УкраТни / М. Ю. Грицюк,

Ю. I. Грицюк // Науковий вюник НЛТУ УкраТни. Серiя економiчна. - 2017. - Вип. 27(2). - С. 130-136. Citation APA: Grytsiuk, M. Yu., & Gruciuk, Yu. I. (2017). BUILDING A SUSTAINABLE TOURISM DEVELOPMENT STRATEGY IN THE CARPATHIAN REGION OF UKRAINE. Scientific Bulletin of UNFU. Economic Series, 27(2), 130-136. Retrieved from: http://nv.nltu.edu.ua/index.php/journal/article/view/327

тики (Matviienko, 2011), яку було б спрямовано на задо-волення потреб турист1в, мандр1вниюв, ввдпочивальни-kíb i, водночас, економ1чних штерес1в держави.

Аналiз останнгх дослiджень i публжацш. Серед укра!нських науковцiв, як зробили значний внесок у дослщження розвитку ринку надання туристичних пос-луг, заслуговують уваги науковi працi В. В. Абрамова, Т. Г. Сокола, М. П. Мальсько!, I. В. Кравчука, П. О. Масляка, О. О. Любщево!, I. М. Писаревського, О. О. Бейдика, Т. I. Ткаченко й ш. Окрш цього, вивченню проблем розвитку туристично! галуи присвячеш робо-ти таких зарубiжних вчених, як М. Б. Бiржакова, В. Ф. Буйленко, Р. Бартона, Дж. Боуена, Ф. Котлера, Г. Харрь са, П. Келлера, С. Ушьямса, Ж. Т1верса, П. Робшсона та iн. У роботах згаданих авторiв розглядаються теорети-ко-методологiчнi та практичш засади становления та розвитку ринку надання туристичних послуг, його ролi у системi свггово! торпвт, визначаються форми та види туризму, придшяеться значна увага особливостям фун-кцiонувания сучасно! туристично! галузi, !! регулюван-ню, аналiзуються перспективи розвитку ще! прибутко-во! сфери господарювання.

Проблеми сталого розвитку та вдосконалення наяв-но! державно! полiтики щодо управлiния туристичною галуззю не е новими, проте потребують постiйних на-укових розробок з врахуванням зарубiжного досвiду господарювання. Це знайшло ввдображення в досль дженнях таких науковщв, як О. О. Любiцево!, I. Балабанова, О. О. Бейдика, В. Киф'яка, О. !лыно!, А. Олексан-дрово!, В. Квартального, I. Колесниково!, I. Зорiна, М. Мальсько!, €. Панково!, В. Худо й ш. Водночас, недос-татньо вивченими залишаються питання щодо комплексного ощнювання конкурентоспроможностi курортно-рекреацiйних комплекав Карпатського регiону, вияв-лення та визначення дп рiзних за своею природою i су-перечливих за характером впливу чинникiв на ргвень !х конкурентоспроможностi, а також формування дiевих механiзмiв пiдвищения !х ргвня.

Мета дослщження полягае у встановленш особли-востей побудови стратеги сталого розвитку туризму в Карпатському регюш Укра!ни з врахуванням сучасних глобальних перетворень, а також в розробленш пропо-зицiй щодо пiдвищения конкурентоспроможносп ви-чизняного ринку надання туристичних послуг.

Виклад основного матерiалу дослщження. Досль дження свiтового туристичного ринку переконливо доводить, що мiжнародний туризм, всупереч прогнозам деяких експерпв, продовжуе зростати темпами, що пе-ревищують очiкувания теоретик1в i практиюв. Це сприяе економiчному зростанню як розвинених кра!н, так i кра!н, що розвиваються. Туристична галузь робить вагомий внесок у створення робочих мiсць, забезпечен-ня зростання ВВП кра!ни i шдтримку платiжного балансу (Rotan, 2014; Jalinik, 2009).

Туризм набувае масового характеру i стае одшею з проввдних, високоприбуткових i найбiльш динашчних галузей у сучасних умовах господарювання (Makovei, 2015). Специфiчною ознакою туристично-рекреацiйно! сфери е те, що вона поеднуе в to6í понад 50 сушжних галузей: культуру, мистецтво, науку, освиу, спорт, го-тельне господарство, медицину, торпвлю, харчування, транспорт, зв'язок, фшанси, побут, народнi промисли,

розваги, буд1вництво та iH. Тому, щоб досягнути пев-ний piBeHb конкурентоспроможностi туристично! галу-3i, необхiдна pацiональна штегращя згаданих вище сфер i суб'екпв господарювання.

Вплив туризму на економжу кожно! держави важко недооцiнити, осюльки саме вiн робить великий внесок у змщнення мiждеpжавних контакт1в i встановлення добрих вiдносин, полiпшення порозумшня мiж !"! грома-дянами. Також туристична галузь виступае чинником змщнення авторитету регюну на вiтчизнянiй та мiжна-pоднiй аpенi, вироблення ц iдентичностi й iмiджу, фор-муе нацiональну гiднiсть, удосконалюе особистiсть та сустльство, стимулюе розвиток тоpгiвлi, гумаштарних сфер, мiжнаpодного спiвpобiтництва, вiдpодження культурно! спадщини та тpадицiй, залучае ^естищ!, розвивае iнфpастpуктуpу тощо (Makovei, 2015).

Розпорядженням Кабiнету Мiнiстpiв Укра!ни "Про схвалення концепщ! Державно! щльово! програми розвитку туризму та курорпв на пеpiод до 2022 року" ввд 1 серпня 2013 р., № 638-р туризм проголошено прюри-тетним напрямом соцiально-економiчного та культурного розвитку. Роль оргашв державно! влади в цьому механiзмi управляння полягае у ствоpеннi сприятливих умов для шдприемницько! дiяльностi в туристично-рек-реацшнш сфеpi, що створить можливосп оpганiв мкце-вого самоврядування для швестування як масштабних, так i невеликих проект1в. Кошти, що !х залишае кожен турист, який при!здить в Укра!ну, е прямою швести-цiею в туpистично-pекpеацiйну дiяльнiсть. Збиьшення частки в'!зного та внутpiшнього туризму, ввдпочинково-екскуpсiйно! дiяльностi мае стати ефективним шстру-ментом економiчного зростання Карпатського pегiону Укра!ни (Postanova Lvivskoi oblasnoi rady, 2013).

Багато науковщв i практиюв вважають (Berdanova & Vakulenko, 2012; Porter, 2005), що сьогодш кнують усi необхiднi передумови для розвитку туристично! галуи як в УкраМ загалом, так i в pегiонi Укра!нських Карпат загалом, на який впливають як позитивш, так i негатив-нi чинники, пов'язаш з вiйськово-полiтичною, законо-давчо-правовою та соцiально-економiчною ситуацiею в кра!ш зокрема та свiтi загалом. До позитивних чинникiв розвитку ринку надання туристичних послуг належать (Voloshenko, 2014):

• контрольована стабшьтсть i вщкржлсть политики та економ1ки, зростання сустльного багатства i доходов на-селення, скорочення робочого i збiльшення вiльного часу;

• розвиток мкцево! транспортно! мереж1, сучасних засо-6iB комунiкацiй й шформацшних технологш;

• посилення урбашзацл, побудова iнтелектуального сус-пшьства, удосконалення системи шдивщуально! безпеки вщпочивальниюв;

• заохочення нацiональних й iноземних швестицш у розвиток туристично! галуз^ змiцнення позиций Украши на свгтовому туристичному ринку;

• спрощення та гармошзащя податкового, валютного, митного, прикордонного й iнших форм регулювання;

• стимулювання туризму для дiтей, молод^ людей похи-лого вiку, шваладв i малозабезпечених сiмей шляхом надання тльг, сприяння розвитку сфери туризму як прюри-тетно! дiяльностi туристично! галузi економiки держави. До негативних чинникiв розвитку ринку надання туристичних послуг належать: напружешсть у мiжнаpод-

них ввдносинах, вiйськовi конфлiкти, нестабиьшсть социально-полiтичних вiдносин i закрипсть економiки, стагнацiя економiки та падшня добробуту мiсцевого населения, невпорядковашсть туристичних ресурс1в, не достатнiй розвиток туристично! галузi, не рацiональне використання культурно-кторично! та культово! спад-щини й довкiлля, низький рiвень доходiв населення та нестача вiльного часу, забруднення навколишнього се-редовища й еколопчна небезпека, недооцiнка ролi туризму в iнтелектуалiзацi! сусп1льства, попршення кри-мiногенно! ситуацi!, вiдсутнiсть ефективних стимул1в для iнвестувания розвитку туристично! галузi на рiвнi свiтових стандартов, недооцiнка ролi туристично! галузi в наповненш мiсцевого бюджету.

Сталий розвиток туристично! галузi можливий за умови iснувания р1вноваги мiж збереженням природних i iсторико-культурних ресурс1в, економiчними штереса-ми держави i соцiальними потребами мкцевого населення, а також якщо будуть створенi державою сприят-ливi умови для формування яюсного нацiонального ту-ристичного продукту (Уо^Ьепко, 2014). Ефективне використання наявного ресурсного потенщалу Карпатсь-кого регюну Укра!ни можна забезпечити завдяки запро-вадженню комплексного управлiния туристичними ресурсами, туристичному районуванню, встановленню системи прюритетав. Конкурентоспроможнiсть нащ-онального та регюнальних туристичних продуктiв мож-на досягти шляхом запровадження нормативних вимог до основних, найважливiших для туриста (як спожива-ча), параметрiв якостi будь-яких вiдпочинкових об'eктiв i зон туристичних ввдввдувань та надання основних туристичних послуг, незалежно вiд !х категорi! або р1вня обслуговування. Держава мае впливати на природоохо-ронш, економiчнi та соцiальнi чинники шляхом реорга-нiзацi! системи та змши механiзмiв управлiния на державному та мкцевому рiвиях, шляхом запровадження стратегiчного планування, впровадження вiдповiдного нормативно-правового, регуляторного, сощально-еко-номiчного, науково-методичного та фшансового забез-печення тощо. При цьому стратепчне планування у ту-ристичнiй галузi необхiдно здiйснювати на основi стра-тегi! соцiально-економiчного розвитку кра!ни та !! реп-ошв, що забезпечуе його цшьову спрямовашсть на по-лiпшения якостi життя мiсцевого населення як основ-ний показник оцiнювания сталого розвитку (Бегёапоуа & Уаки1епко, 2012, р. 65).

Метою стратепчного планування сталого розвитку туристично! галун в Карпатському регюш Укра!ни е формування прiоритетних напрямiв розвитку туристичних пiдприемств шляхом визначення оптимальних умов, що забезпечують ефективне !х функцiонувания на ринку надання туристичних послуг. На еташ страте-гiчного планування доцiльно розробляти деюлька аль-тернативних стратегiй сталого розвитку. Обирати ж найкращу варто вщповщно до максимального ефекту вщ Г! впровадження та найменшого ризику. Для реалiза-цi! поставлених завдань стратепчного планування розвитку туристичних шдприемств необхiдно вирiшити тага тактичнi завдання управлiния !хнiм розвитком (Уо-1oshenko, 2014):

• шдвищення якостi обслуговування клieнтiв за рахунок залучення до роботи iноземних фахтвщв чи стажування за кордоном наявного персоналу;

• адаптаця наявних можливостей до потреб кон'юнктури ринку шляхом активного цшеспрямованого впливу на потреби ктенлв;

• максимiзацiя доходов шдприемства шляхом зменшення собiвартостi надання туристичних послуг при встанов-ленiй !хшй ринковiй вартостi;

• оптимiзацiя господарських витрат, розроблення мотива-цiй та критерй'в оцiнювання роботи персоналу, планування видов дiяльностi туристичного пщприемства;

• монiторинг основних показниюв фшансово-господарсь-ко! дiяльностi туристичного пiдприeмства з позицл тд-тримки лiквiдностi та платоспроможностц

• розроблення оргашзацшно! структури надання туристичних послуг й надiйноl фшансово! системи контролю за дояльшстю туристичного пiдприeмства;

• регулювання щново! полiтики надання туристичних послуг в рiзнi сезони та пори року, впровадження гнуч-ко! системи знижок i заохочень;

• штенсивний розвиток рекламной дiяльностi туристичного шдприемства.

Першочерговими заходами мають стати:

• удосконалення системи нормативно-правового забезпе-чення ефективного функн^онування ринку надання туристичних послуг;

• розвиток матерiально-технiчноl та шформацшно-кому-шкащйно! бази туристично! галузi;

• впровадження мiжнародних стандартiв у органiзацií туристично! дiяльностi iз системним контролем якост надання туристичних послуг;

• мониторинг суб'ектiв туристично! дiяльностi, миттеве ре-агування на критичш значения показниюв ефективностi !хньо! дояльностц

• iнформацiйне забезпечення туристично! галуз^ запровадження електронного документообiгу;

• пщготовка висококвалiфiкованого персоналу, здатного проводити ефективний маркетинг нацiональних туристичних продуклв на м1жнародних ринках.

Досввд провiдних европейських туристичних кра!н стверджуе, що тшьки за умов комплексно! державно! шдтримки та стимулювання розвитку туристично! галу-зi можна забезпечити стабиьну основу для формування конкурентного нацюнального ринку надання туристичних послуг (Уо^Ьепко, 2014). Укра!на, як бвропейська держава, також проголосила туризм одним iз прюритет-них напрямiв розвитку економiки та культури й ство-рюе умови для туристично! дiяльностi.

Об'ективними передумовами вiднесения туризму до прюритетного напряму розвитку регюшв Захiдно! Ук-ра!ни (Mihushchenko, 2014) е:

1) Природш умови та особливосп рельефу для розвитку рiзноманiтних активних видiв туризму. Прсью райони регiонiв Захiдно! Укра!ни завдяки складному рельефу мають потужний потенщал для розвитку рiз-них вид1в активного туризму (гiрськолижний туризм, рафтинг, спелеотуризм, альштзм, пiшохiдний i спор-тивний квалiфiкацiйний туризм, велотуризм, дельтапланеризм, мото- та автотуризм тощо). Дготь шкть нащ-ональних парюв - Шацький, Яворiвський, Бескиди Ско-лiвськi, Синевирський, Ужанський, Карпатський бюс-ферний заповiдник, як1 дають змогу розвивати спещаль зований туризм.

2) Випдне географiчне розмiщения прикордонних територiй регiонiв Захiдно! Укра!ни у цен^ бвропи та !х транспортна доступнiсть. Територiею Льв1всько! об-ласп проходять три мiжнародних транспортних кори-дори (далi - МТК) (МТК №3 Берлш-Дрезден-Вроцлав-Львiв-Кшв; МТК №5 Трiест-Любляна-Бухарест-Буда-пешт-Львiв; МТК Gвропа-Азiя). Через територго Закар-патсько! областi пролягае МТК №5 (Критський) за маршрутом Лiсабон-Трiест-Любляна-Будапешт-Кшв-Волго-град. Щ1льна мережа транспортних шляхгв, у т.ч. й мiж-народного значення, мiжнародне ашасполучення, дер-жавний кордон з п'ятьма кра!нами е сприятливими чин-никами для залучення не т1льки внутршшх турист1в, але й вiдпочивальникiв з багатьох кра!н свiту, у т.ч. з кра!н €С. Так, Закарпатська область межуе з Польщею, Словаччиною, Угорщиною та Румунiею (облаштовано 16 пункпв пропуску та митних поспв, з яких 9 зi статусом мiжнародних, 6 - мiждержавних i 8 пунктiв спро-щеного переходу; дiе мiжнародний повiтряний пункт перетину кордону - аеропорт "Ужгород"); Льв1вська область межуе з Республшою Польща (облаштовано 8 мiжнародних пункпв перетину кордону, з них 4 авто-мобiльнi та 4 залiзничнi; дiе мiжнародний повiтряний пункт перетину кордону - аеропорт "Львiв"); !вано-Франкiвська область межуе з Румушею (не мае облаш-тованих автомобшьних, залiзничних чи пiшохiдних пунктiв перетину кордону; дiе мiжнародний повiтряний пункт перетину кордону - аеропорт "!вано-Франюв-ськ"); Чернiвецька область межуе з Румушею та Молдовою (облаштовано 19 пункпв перетину кордону, з яких зi статусом мiжнародних - 10, мiждержавних - 1; дiе мiжнародний повiтряний пункт перетину кордону -аеропорт "Чертвщ") (Derzhavna prykordonna sluzhba Ukrainy, n.d.).

3) Безвiзовий режим в'!зду (до 90 дiб протягом 180 дiб) в Укра!ну для громадян кра!н €С та низки шших кра!н свiту, у т.ч. для тих, що безпосередньо межують з прикордонними районами регюн1в Захщно! Укра!ни (Польща, Словаччина, Угорщина, Румуня). Це надзви-чайно сприятливий чинник удосконалення в'!зного туризму, позаяк у цьому списку е кра!ни, якi е найбиьши-ми постачальниками турист1в у свiтi.

4) Усшшний досвiд реалiзацi! спiльних транскор-донних проектiв у туристичнiй галун в рамках Програ-ми добросусвдства Польща-Б1лорусь-Укра!на, у яких за-дiянi прикордоннi регiони Захщно! Укра!ни.

5) Наявшсть у регiонах Захiдно! Укра!ни значно! кiлькостi пам'яток iсторi!, культури та архиектури.

6) Потужний рекреацшний потенцiал регiонiв Захвд-но! Укра!ни, що створюе можливостi для розширення асортименту надання туристичних послуг укра!нським й iноземним вiдпочивальникам, мандр1вникам чи туристам.

Реалiзацiя державно! полiтики щодо побудови ста-лого розвитку туристично! галузi в Карпатському регь он Укра!ни може здiйснюеться шляхом (Rotan, 2014):

• визначення основних напрямiв державно! полiтики в ту-ристичтй галузi, реалiзацiя прiоритетних напрямiв i"í розвитку;

• класифтацл туристичних ресурсiв регюну, !хне оцiню-вання, використання та охорона;

• спрямування бюджетних фiнансiв на розроблення й ре-алiзацiю програм сталого розвитку туризму для кожного району Карпатського регюну;

• проведення заходов безпеки для вщпочивальниюв i ту-ристiв у мюцях !хнього перебування;

• нормативного регулювання вiдносин мiж суб'ектами господарювання у туристичнiй галузi - туристичного, готельного, екскурсiйного й iнших видiв надання туристичних послуг;

• лщензування шдприемницько! дiяльностi в туристичнш галузi, м1жнародно! стандартизацй' надання туристичних послуг, визначення кБалiфiкацiйних вимог до посад фа-хiвцiв туристичного супроводу;

• встановлення системи систематичного обл^ i статис-тично! звiтностi на об'ектах туристично! галузi;

• оргашзацл та здiйснення державного контролю за дот-риманням законодавства в туристичнш галузц

• визначення прiоритетних напрямiв проведення наукових дослiджень та координация освгтньо! дiяльностi за тдго-товкою кадрiв у туристичтй галузi;

• участ в розроблент й реалiзацil м1жнародних програм зi сталого розвитку туризму.

Регулювання дiяльностi в туристичнш галун здiйснюеться Верховною Радою Укра!ни, Кабiнетом Мiнiстрiв Укра!ни, центральним органом виконавчо! влади, що забезпечуе формування державно! полiтики у сферi туризму, мкцевими державними адмiнiстрацiями, органами мкцевого самоврядування, а також iншими органами в межах !х компетенцп (Rotan, 2014). Для вдосконалення та реалiзацi! державно! полiтики в туристичнш галузi видаеться необхiдним:

• подолання значних недолiкiв чинного законодавства шляхом його iмплементацil до м1жнародного законодавства про туризм i туристичну д1яльшсть;

• забезпечення спiввiдношення вгтчизняних норм окремих нормативно-правових актiв з мiжнародними нормами;

• досягнення едино'! концептуальноi' спрямованостi вгт-чизняних норм i нормативно-правових аклв;

• документацшне забезпечення дояльност суб'екгiв туристично! галузц

• оформления туристичних формальностей щодо перетину кордону та митних збор1в;

• електронний документообн у туристичнш галузi;

• ушфтащя документiв, що забезпечують функцюнуван-ня туристично! галузi в державi та свиовому сшвтовари-ств! тощо.

Наведет показники свщчать про важливiсть туристично! галун у свiтi, !! популярнiсть та майбутнi пер-спективи, запорукою чого е велика кшьюсть видiв i форм туризму, що пропонуються сьогоднi. Оск1льки е попит на отримання туристичних послуг, то ринок для зростання рентабельностi туристично! дiяльностi збшь-шуе асортимент надання послуг, пропонуючи кожному потенцiйному кшенту те, що дае йому його статус, достаток i шдиввдуальш потреби.

Для вдосконалення чинних щльових, регюнальних i державних програм сталого розвитку туризму в табл. 1 наведено класифiкацiю його вид1в у Карпатському регь он Укра!ни (Zakon Ukrainy 325/95-VR,1995). Туризм набрав тако! популярностi в сусшльств^ що сьогоднi потенцiйному клiенту залежно вiд його вiку, статтi, со-цiального статусу тощо пропонуються рiзноманiтнi ви-ди туризму, такi як винний, релтйний, екологiчний, екстремальний, всяк види спортивного туризму - вщ гiрськолижного та тшого до мисливсько-рибальського, кру!зний, некропольний, сiльський тощо.

Табл. 1. К'лпсифлкпшя та види туризму в Карпатському регюш Укра'1'ни

№ Класифкащя Вид туризму

1 Мета поТ'здки науковий; шзнавальний; спортивний; культурний; рекреацiйний, оздоровчий; дшо-вий, амейний; вiдпочинковий; подieвий тощо.

2 За eKOHOMi4HH№ ознаками активний (ввезення грошей) та пасивний (вивезення грошей).

3 За кшькюною ознакою вдивщуальний, груповий, сiмейний.

4 За оргашзацшною ознакою туристична фiрма, iндивiдуальний, родинний.

5 За природно-ресурсною ознакою земний, водний, повгтряний, гiрський з вiдповiдним транспортом i пiшки.

Класифiкацiя вид1в туризму слугуе основою для роз-робления програм сталого розвитку туризму з викорис-танням елементiв регiональноí культури, галузевих еко-номiчних нормативiв, диференцiйованих для рiзних район1в Карпатського регiону, для рiзноманiтного розвитку його територiй, захисту екосистем, ефективного стимулювання традицiйних мюцевих промислiв, вирь шения проблем тдвищення життевого рiвия мiсцевого населення тощо. Ця класифiкацiя дае змогу з бшьшою точнiстю визначити мiсце туристично! галузi серед ш-ших галузей економiки держави, розрахувати внесок, який може забезпечити туризм в утворенш ВВП i, як наслiдок, бшьш цiлеспрямовано пiдходити до створен-ня ефективних систем управлiния економiкою загалом i туризмом зокрема (Ник, 2004, р. 35).

Заходи державних програм сталого розвитку туризму в Карпатському регюш Укра!ни можуть реалiзувати-ся за рахунок кошт1в державного та мюцевих бюджетiв, суб'ектiв тдприемництва всiх форм власностi, гро-мадських органiзацiй, цшьових кредитiв, мiжнародно! тех^ч^! допомоги, iнвестицiйних коштiв, iнших дже-рел, не заборонених законодавством. Фшансове забез-печения заход1в державно! програми сталого розвитку туризму здiйснюеться в межах видатюв центральних орган1в виконавчо! влади в сферi туризму, передбаче-них у державному бюджетi на ввдповщний рiк, що за останш роки трапляеться вкрай рiдко.

Ввдомо, що за рахунок кошт1в державного бюджету фшансуються тiльки загальнодержавнi програми розвитку туризму, що реалiзуються на всш територi! УкраТни. Мiсцевi програми розвитку туризму, що прийма-ються органами мiсцевого самоврядування, реалiзують-ся на мiсцевостi ввдповщно! адмМстративно-територь ально! одиницi й фшансуються за рахунок ввдповщних мiсцевих бюджепв.

Сьогоднi значними проблемами для розвитку туристично! галузi в УкраМ, в т.ч. i в Карпатському регюш, е таке (Макоуе^ 2015):

• вщносно невеликий термiн окупност капiталу в турис-тичнiй галузi призводить до того, що в гоншш за швид-кими прибутками багато туристичних пiдприемств пра-цюють без стратеги будь-якого розвитку на майбутш пе-рiоди;

• вщсуттсть як внутрiшнiх, так i зовшшшх iнвестицiй в iнфраструктуру туризму призводить до його занепаду i, як наслщок, зниження на ринку надання туристичних послуг;

• фiнансувания туристично! галузi вважаеться ризиковим заходом позаяк залежать вiд рiзиих соцiально-економiч-них i вiйськово-полiтичних чинниюв;

• вiдсутнiсть единого механiзму державного регулювання туристично-рекреацшним сектором економiки держави. Подолання зазначених перепон забезпечить пози-

тивну динамжу туристичних поток1в i економiчного зростання як укра!нського туризму зокрема, так i свио-

вого туризму загалом, яку, за статистичними даними та показниками оптимютичного прогнозу (Bratiuk, 2013, p. 28), наведено в табл. 2. На основi статистичних даних за 2005, 2010 та 2015 рр. можемо прогнозувати збиь-шення як кiлькостi туристичних вiзитiв, так i фшансо-вих надходжень ввд самого туризму до мiсцевих бю-джетiв i державно! скарбнички.

Табл. 2. Тенденцн розвитку свiтового та украшського туризму за статистичними даними i прогнозними

показниками протягом 2005-2020 рр._

Роки Свиовий туризм УкраТ'на

Туристич-нi потоки, млн осiб Надходження ввд туризму, млрд дол. США Туристич-нi потоки, млн осiб Надходження ввд туризму, млрд дол. США

2005 687,0 482,5 0,36 1,38

2010 986,0 946,6 0,32 2,87

2015 1240,0 1450,0 1,45 5,20

2020 1650,0 2100,0 3,60 9,80

Удосконалення стратегiй сталого розвитку туризму в Карпатському регюш Укра!ни мае бути комплексним i не зводитись тiльки до рацюнального використання його наявного ресурсно-рекреацiйного потенщалу. Не-обхiдне як1сне покращення туристичного продукту що-до його конкурентоспроможносп, найповнiшого задо-волення потреб мкцевого населения, створення конкурентного туристичного середовища. Усе це зумовило потребу перегляду принцишв i прiоритетiв у сферi уп-равлiння туристичною дiяльнiстю, вивчення мiжнарод-ного досвiду функцюнування туризму. Проте методи управлiння туризмом, що кнують в кра!нах €С, не вар-то механiчно переносити в укра!нське середовище Карпатського регюну без урахування мiсцевих особливос-тей та нацiональних умов розвитку туристично! галун (Soroka, 2010).

Передумовою подальшого розвитку вiтчизняного туризму в регюш Укра!нських Карпат вiдповiдно до тенденцш мiжнародного ринку надання туристичних послуг е залучення орган1в мюцевого самоврядування до мiжнародно! законодавчо! та нормативно-правово! бази туризму, а також передових надбань найбшьш роз-винутих туристичних держав. Також потрiбно здшсню-вати подальше впровадження мiжнародних стандарпв якостi надання туристичних послуг, прогресивних тех-нологiй та метод1в шдвищення квалiфiкацi!' туристичного персоналу й практики формування оргашзацшно-економiчних мехашзм1в ефективного функцiонування туристично! галузi.

Отже, для виршення проблем у туристичнш галузi Карпатського регiону необхiдно: • вщпрацювати чiткий мехашзм створення сприятливих умов для залучення швестицш, спрямованих на будов-ництво нових i реконструкцiю чинних об'eктiв туристично! галузi та курортно-рекреацшно! сфери, сприяти спрощенню процедури узгодження швестицшних проекта;

• розширити д1яльшсть в Украш м1жнародних готельно-туристичних комплекив i !хшх мереж, актив1зувати про-цедури подальшого спрощення в1зового режиму для туриста з кра!н еС й шших економ1чно розвинутих кра!н;

• актишзащя роботи щодо створення мкцевих туристич-них тдприемств у перспективних районах Укра!нських Карпат, як1 мають значний туристично-рекреацшний потенциал.

Висновки. Зрозумшо, що сучасний стан розвитку туристично!' галузi в Украш не ввдиовщае наявному по-тенщалу туристично-рекреацiйних ресурс1в, низькою е 11 економiчна ефективнiсть. Для пiдвищення конкурен-тоспроможностi туристично! галузi необхiдно посилити роль держави у цiй сферi дiяльностi з одночасним фор-муванням ефективно! моделi спiвпрацi держави, турис-тичного бiзнесу та суспiльства. Подолання наявних не-гативних тенденцiй, створення системних i комплек-сних передумов для сталого розвитку туризму в Кар-патському регiонi Укра!ни, полшшення функцiонально! та технiчно! якостi складових нацiонального i регь ональних туристичних продукт1в мають стати основою для забезпечення сталого розвитку кра!ни загалом i ва-гомою складовою у виршенш питань п1двищення рiвня життя мкцевого населення зокрема. Формування та ре-алiзацiя органiзацiйного механiзму управлшня розвит-ком туристичних регiонiв дасть змогу забезпечити кон-курентоспроможнiсть туристично! галун як кра!ни, так i !! регiонiв при рацiональному використанш наявних обсягiв туристичних ресурс1в i максимiзацi! прибуткiв вiд туристично! дiяльностi.

Зважаючи на об'ективнi передумови та негативш особливостi функцiонування туризму в Карпатському регюш Укра!ни, прiоритетами державно! регюнально! полiтики мають стати стратеги сталого розвитку туристично! галун, рекреацн кожно! привабливо! територi! регюну та ефективне використання наявного туристич-но-рекреацiйного та природно-ресурсного потенцiалiв цих територiй шляхом:

• довготермшового комплексного науково-обгрунтовано-го стратепчного планування та фшансування сталого розвитку сфери туризму та рекреацл територп;

• рекламно-шформацшного та маркетингового забезпечення туристично-рекреащйно! сфери в кра!ни та за Г! межами;

• економ1чного стимулювання сталого розвитку сфери туризму та рекреацл територп;

• реал1зацп мехатзм1в державно-приватного партнерства та концесшних угод у сфер1 шфраструктурних проеклв сталого розвитку сфери туризму та рекреацл територп;

• покращення кадрового забезпечення розвитку туристично! галуз1 та готельного господарства, оптишзацп загаль-но! та туристично! шфраструктури туризму i культури;

• формування привабливого швестищйного кл1мату для реал1зацп проеклв сталого розвитку сфери туризму та рекреацл територп.

Перелж використаних джерел

Berdanova, O., & Vakulenko, V. (2012). Stratehichne planuvannia mistsevoho rozvytku: prakt. posibn. Kyiv: Sofyia-A, 88 p. [in Ukrainian]

Bratiuk, V. (2013). Informatsiine zabezpechennia derzhavnoi polityky staloho rozvytku turyzmu. Aktualni problemy ekonomiky, 8, 24-31. [in Ukrainian]

Derzhavna prykordonna sluzhba Ukrainy. (n.d.). Perelik punktiv pro-pusku (punktiv kontroliu) cherez derzhavnyi kordon. Retrived from: http://dpsu.gov.ua/ua/activities/skipping/skipping_18.htm. [in Ukrainian]

Derzhavna sluzhba statystyky Ukrainy. (2014). Ofitsiinyi sait Derzhavnoi sluzhby statystyky Ukrainy. Retrived from: http://www.ukrstat.org.ua. [in Ukrainian] Hall, D. R. (1998, October). Tourism development and sustainability issues in Central and South-Eastern Europe. Tourism Management, 19(5), 423-431. Retrived from: https://doi.org/10.1016/S0261-5177(98)00039-9

Hughes, H., & Allen, D. (2005, April). Cultural tourism in Central and Eastern Europe: the views of 'induced image formation agents'. Tourism Management, 26(2), 173-183. Retrived from: http://doi .org/10.1016/j .tourman.2003.08.021 Huk, N. A. (2004). Pidkhody do klasyfikatsii turyzmu. Formirovanie regionalnogo mehanizma upravlenija narodnohozjajstvennym kompleksom Ukrainy : mater. Vseukr. nauch.-prakg. konf. (pp. 3536). Simferopol : Tavrija-Pljus. [in Ukrainian] Jalinik, M. (2009). Uwarunkowanie i czynniki rozwoju uslug turystycznych na obszarach wiejskich. Biafystok: Oficyna Wydaw-nicza Politechniki Biafystockiej, 260 p. Makovei, Yu. P. (2015). Derzhavne rehuliuvannia ta shliakhy udosko-nalennia stratehii rozvytku turystychnoi sfery. Teoriia ta praktyka derzhavnoho upravlinnia, 2, 225-231. Retrived from: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Tpdu_2015_2_37. [in Ukrainian] Matviienko, A. (2011). Derzhavna polityka u sferi turyzmu: doku-mentalne zabezpechennia. Naukovi pratsi Natsionalnoi biblioteky Ukrainy im. V. I. Vernadskoho, 31, 312-323. [in Ukrainian] Mihushchenko, Yu. V. (2014). Nedoliky instytutsionalnoho rehuliuvannia realizatsii ta rozvytku turystychnoho potentsialu zakhidnykh rehioniv Ukrainy. Sotsialno-ekonomichni problemy suchasnoho pe-riodu Ukrainy, 4, 125-133. [in Ukrainian] Poliakova, O. Yu., & Kulieshova, N. V. (2010). Model otsinky efektyvnosti turyzmu. Problemy i perspektivy razvitija otechestven-nogo vnutrennego i v'ezdnogo turizma, 3(2), 154-156. Doneck: Do-nec. in-t turist, biznesa. [in Ukrainian] Porter, M. E. (2005). Konkurentnoe preimushhestvo: kak dostich vyso-kogo rezultata i obespechit ego ustojchivost. Moscow: Alpina Biz-nes Buks, 454 p. [in Russian] Postanova Lvivskoi oblasnoi rady. (2013). Prohrama rozvytku turyzmu ta kurortiv u Lvivskii oblasti na 2014-2017 roky. Retrived from: http://www.oblrada.lviv.ua. [in Ukrainian] Rotan, N. V. (2014). Stratehichni alternatyvy rozvytku turystychnoi haluzi rehionu. Naukovyi visnyk Khersonskoho derzhavnoho uni-versytetu. Seriia: Ekonomichni nauky, 8(3), 111-114. [in Ukrainian]

Rozporiadzhennia KM Ukrainy vid 6 serp. 2008 r., № 1088-r. (2008). Pro skhvalennia Stratehii rozvytku turyzmu i kurortiv. Retrived from: zakon2.rada.gov.ua. [in Ukrainian] Soroka, S. P. (2010). Rehuliatorna polityka derzhavy u sferi turyzmu i yii realizatsiia na rehionalnomu rivni. Ekonomika. Upravlinnia. In-novatsii, 1(22), 123-135. Retrived from: http://nbuv.gov.ua/j-pdf/eui_2010_1_22.pdf. [in Ukrainian] Turnock, D. (1999, Jul.). Sustainable Rural Tourism in the Romanian Carpathians. The Geographical Journal, 165(2), 192-199. DOI: 10.2307/3060417

UNWTO Tourism Highlights. (2016). 2016 Edition: World Tourism Organization, 88 p. Retrived from: http://www.dadosefatos.turis-mo.gov.br/images/pdf/estatisticas_indicadores/UNTWO_Tourism_ Highlights_2016_Edition.pdf Voloshenko, V. M. (2014). Mekhanizmy derzhavnoho upravlinnia konkurentospromozhnistiu turystychnoi haluzi v suchasnii Ukraini. Publichne administruvannia: teoriia ta praktyka: elektron. zb. nauk. prats, 1(11), 34-41. Dnipropetrovsk: [b. v.]. Retrived from: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Patp_2014_1_6. [in Ukrainian] Zakon Ukrainy 325/95-VR. (1995). Pro turyzm. VVR Ukrainy,. Retrived from: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/324/95-vr. [in Ukrainian]

М. Ю. Грыцюк, Ю. И. Грыцюк

ПОСТРОЕНИЕ СТРАТЕГИИ УСТОЙЧИВОГО РАЗВИТИЯ ТУРИЗМА

В КАРПАТСКОМ РЕГИОНЕ УКРАИНЫ

Постоянные изменения в рыночном окружении Карпатского региона Украины, в его политической и социально-экономической среде, образования новых возможностей и условий деятельности местных общин требуют выработки и принятия новых адекватных управленческих решений, а также адаптации их к быстроменяющимся условиям рыночного окружения, повышение конкурентоспособности территории и соответствующего улучшение благосостояния каждого члена общества. Установлено, что только совместными усилиями местной власти, существующих бизнес-структур, общественных организаций и всех местных общин Карпатского региона можно превратить его открытым для инвесторов и туристов как из Украины, так и Европейского Союза. Связано это с тем, что Карпатский регион Украины характеризуется постоянным развитием местных общин, гармоничным сочетанием субъектов инновационного хозяйствования, экологического ведения сельского хозяйства и, как следствие, пропаганда и внедрение оздоровительного и рекреационного туризма. Предложенная в работе методология построения стратегии устойчивого развития туризма в Карпатском регионе отражает новые амбициозные цели совершенствования территории края, которые указывают путь к достижению его устойчивого будущего как динамичного, привлекательного для жизни, работы, инвестиций и достойного посещения места на карте Украины. Цель стратегии устойчивого развития туризма - превращение территории Карпат на безопасное пространство с чистой окружающей средой, богатством природных ресурсов и историко-культурным наследием, привлекательным для жителей, предпринимателей, инвесторов и туристов, что требует принципиального изменения подходов ко всем сферам его жизнедеятельности.

Ключевые слова: Карпатский регион Украины; стратегия устойчивого развития; стратегическое управление; оздоровительный и рекреационный туризм; социально-экономическая политика; качество жизни жителей территории; развитие территории края; безопасное пространство; чистая окружающая среда; богатство природных ресурсов; историко-культурное наследие.

M. Yu. Grytsiuk, Yu. I. Gruciuk

BUILDING A SUSTAINABLE TOURISM DEVELOPMENT STRATEGY

IN THE CARPATHIAN REGION OF UKRAINE

Permanent changes in market surrounded the Carpathian region of Ukraine, in its political and socio-economic environment, formation the new possibilities and conditions activities of the community require the development and adoption of new appropriate management decisions and adapt them to rapidly changing conditions of the market environment, improve the competitiveness of the territory and the relevant improvement well-being of every member of the community. It was found that only joint efforts of the local government, business structure, NGO's and the whole community of the Carpathian region it is possible to transform region to be open for investors and tourists from Ukraine and the European Union. This is because the Carpathian region is characterized by sustainable development of local communities, harmonious combination of innovation economic activity, environmental agriculture and, consequently, promotion and implementation of health and recreational tourism. The strategy of sustainable development of the territory - is, above all, the implementing of the changes policy, it is - plan and selection of appropriate local communities of areas of the Carpathian region, when and how all these changes are implemented. Thus it is necessary have recognition that not every change can justify both their expectations and the corresponding calculations, and the recommendations of relevant experts. In addition, the definition of "what changes are the best" everyone understands differently. In the same time, strategy of the sustainable development of tourism - is not only the choice of strategic objectives - is, above all, the choice of the real possibilities of each local community in the region, which they already possess, or even can get to achieve the main goal - improving the quality of life of the inhabitants of the Carpathians as a holistic administrative and territorial unit of Ukraine. The proposed methodology of building a strategy of sustainable tourism development in the Carpathian region reflects a new ambitious goals of d improvement the province, which indicate the way to achieving its sustainable future as a dynamic, attractive to live, work, investment and worth visiting places on the map of Ukraine. The purpose of strategy for sustainable tourism development - the transformation of the Carpathians territory in a safe space with a clean environment, rich natural resources, historical and cultural heritage, attractive to residents, businesses, investors and tourists, that requires the fundamental changes in approaches to all areas of his life.

Keywords: Carpathian region of Ukraine; the strategy of sustainable development; strategic management; health and recreational tourism; socio-economic policy; the quality of life of the inhabitants of the territory; the development of the province; safe space; a clean environment; a wealth of natural resources; historical and cultural heritage.

1нформащя про aBTopiB:

Грицюк Мар'яна Юрмвна, мапстр, викладач, Львюький ДУ БЖД, м. Львiв, Украша.

Email: mariana.grytsiuk@gmail.com Грицюк Юрш 1ванович, д-р техн. наук, професор, НУ '^BÍBCb^ полтехшка", м. Львiв, Украша.

Email: yurii.i.hrytsiuk@lpnu.ua