Розвиток релігійного туризму як шлях до відновлення туристичної галузі в умовах соціально-економчної кризи Текст научной статьи по специальности «Экономика и бизнес»

УДК 338.48:379.81

РОЗВИТОК РЕЛ1Г1ЙНОГО ТУРИЗМУ ЯК ШЛЯХ ДО В1ДНОВЛЕННЯ ТУРИСТИЧНОÏ ГАЛУЗ1 В УМОВАХ СОЦ1АЛЬНО-

EKOHOM4HOÏ КРИЗИ

Чередниченко А.О., к.е.н., ст. викладач (ХНУМГîm. О.М. Бекетова)

В cmammi встановлено, що загострення глобальних i регюнальних негативних прояв1в соцiально-економiчного та сощально-полтичного характеру вiдбиваeться на розвиток туристичног галузi. Таким чином назрыа необхiднiсть впровадження нових напрямюв туристичног дiяльностi, розробки та впровадження нового яшсного туристичного продукту. Запропоновано розглянути в цьому контекстi такий вид туризму як релтйний туризм. Визначеш основт шляхи його розвитку Украгни. Вiдпрацьовано рекомендаци щодо його розвитку в сучасних умовах.

Ключов1 слова: релшйний туризм, паломництво, свят1 м1сця, культовi споруди, туристичний продукт, екскурсшт пог'здки.

РАЗВИТИЕ РЕЛИГИОЗНОГО ТУРИЗМА КАК ПУТЬ К ВОССТАНОВЛЕНИЕ ТУРИЗМА В УСЛОВИЯХ СОЦИАЛЬНО-

ЕКОНОМЧНИХ КРИЗИСА

Чередниченко А.А., к.э.н., ст. преподаватель (ХНУГХим. А.Н. Бекетова)

В статье установлено, что обострение глобальных и региональных негативных проявлений социально-экономического и социально-политического характера отражается на развитие туристической отрасли. Таким образом назрела необходимость внедрения новых направлений туристической деятельности, разработки и внедрения нового качественного туристического продукта. Предложено рассмотреть в этом контексте такой вид туризма как религиозный туризм. Определены основные пути его развития Украины. Отработаны рекомендации по его развитию в современных условиях.

Ключевые слова: религиозный, паломнический туризм, святые места, культовые сооружения, туристический продукт, экскурсионные поездки.

DEVELOPMENT OF RELIGIOUS TOURISM AS A WAY TO RESTORE THE TOURISM INDUSTRY IN TERMS OF SOCIO-EKONOMCHNOYI

CRISIS

Cherednychenko A.O., Candidate of Economic Sciences, p. teacher (O. M. Beketov National University of Urban Economy)

The paper established that the aggravation of global and regional negative effects of socio-economic and socio-political development affects the tourism industry. Ukraine has great potential for development of religious tourism. However, many recognize that this potential remains unrealized. The reasons may be poor infrastructure; lack of information

© Чередниченко А.О. Вкник економжи транспорту i промисловост № 58, 2017

226

about available resources and routes; while weak links with between travel agencies and religious organizations; shortage in this area qualified personnel. Thus there is a need of introducing new tourism activities, development and implementation of new quality tourist product. Proposed to be considered in this context, this kind of tourism like religious tourism. The main ways of development of Ukraine. Developed recommendations for its development in modern conditions.

Keywords: religious, pilgrimage tourism, Holy places, places of worship, tourist attraction, excursions.

Постановка проблема та ii зв'язки з науковими чи практичными завданнями.

В сучасних умовах фшансово-eK0H0Mi4H0i i сощально'1' кризи туристична галузь потребуе пошуку нових шляхiв вщновлення втрачених позицш. XX стол^тя це той перюд часу коли бурхливо розвивалася iндустрiя туризму, удосконалювалися транспорты засоби та засоби зв'язку. У другш його половиш окремi традицшш форми туризму почали втрачати актуальшсть та вже не задовольняли потреби туриспв.

Безлiч культових споруд було перепрофшьована пiд музе'1', концертш зали та iнше, отже вони виступали не як об'екти поклоншня, а як об'екти туризму.

Ниш змют i призначення багатьох культових об'ектсв набувае свого первинного сенсу, вони стають об'ектами поклонiння i об'ектами пiзнання. Релiгiйнi цiнностi - це частина культурно'1' спадщини i об'екти туризму одночасно. Слiд зазначити що, релiгiйний туризм грае велику роль у системi як мiжнародного так i внутрiшнього туризму. Люди вирушають у паломництво i екскурсшш по'1'здки по святих мiсцях i до релiгiйних центрiв. Вони прагнуть брати участь у релшйних церемошях, помолитися, зробити жертвопринесення. Отже, релшя впливае на формування самосвiдомостi i стереотипiв поведiнки людей.

Аналiз до^джень i публЫацш. Розглядом вказано'1' проблеми займаються такi вченi як Дмитриевський А.В., Любщева О.О., Романчук С.П., Машо Я.В., Христов Т.Т., Биржаков М.Б., Сенш

В.С., Муравйов О.Н., Романчук С.П., Павлов С В., Мезенцев К.В. [1-9].

Видтення невиршених частин загальног проблеми.

Незважаючи на значну кшькють дослщжень, публшацш та наукових праць з проблем туризму та туристично'' галузi iснуe безлiч проблемних питань. Питання розвитку та перспективи релшйного туризму е невiд'eмною частиною туристично'1 галузi. Невирiшеними питанням е популяризащя релiгiйного туризму, розробка тур паке^в, ведення облiку туристiв релшйних турiв.

Мета cmammi. Основна мета даного дослщження полягае у визначенш проблемних питань, особливостей оргашзацп та перспектив розвитку релшйного туризму (основних його рiзновидiв) як в Укрш'ш так i за ii межами.

Виклад основного матерiалу до^дження. Релшйний туризм вважаеться юторично першим видом туристичних подорожей, що може бути вщнесений до перюду формування св^ових релiгiй. Релiгiйний туризм - це самостшний вид туризму, який е складовою сучасно'1 шдустрп туризму У релiгiйному туризмi прийнято

виокремлювати два напрями дiяльностi -релшйний, пов'язаний з участю у подiях релiгiйного життя, що здшснюють за допомогою екскурсiй, i паломницький, як подорож з метою вщвщування святинь i святих мiсць.

Поняття «релшйний туризм», як правило, використовуеться як синошм термiна «паломництво». У широкому сена це допустимо. А у вузькому сена паломництвом вважаеться вщвщування

Вкник економпки транспорту i промисловостi № 58, 2017

227

головних святинь дано! конфесп в строго певний час i з дотриманням режиму перебування, чим тдкреслюеться елiтнiсть паломництва по вщношенню до iнших форм релiгiйного туризму. Наприклад, у православ'! паломництвом називають тiльки вiдвiдування Свято! Землi протягом не менше 10 днiв. Вс iншi релiгiйнi по!здки визначаються термшом «прощу». У мусульман вiдвiдання Мекки може бути визнано хаджем тшьки в тому випадку, якщо було здшснено у мiсяцi зуль-хiджа тд час свята 1д аль-адха. Iншi культовi по!здки, i не тшьки в Мекку, називають «умра» [ 1]

Серед вiруючих в Укрш'ш домiнують християни (95%), з яких 54,5% православнi та 18,6% католики. [2]

Основна вщмшшсть

паломницького туризму вщ релiгiйного туризму полягае у тому, що паломникiв, цiкавить особиста участь у релшйних культах. Пщ паломництвом можна розумiти мандрiвку людей для поклоншня до святих мюць. Biдвiдування екскурсiй, музе!в, виставок для них вторинне та загалом мало щкаве. Тодi як для релЫйних туристiв об'ектами

вiдвiдування е мюця та центри релiгiй. Такi по!дки можуть бути зумовленi культовими актами, святами,

фестивалями, що вщбуваються у конкретний перiод року.

Паломницью тури на вiдмiну вщ релiгiйно-пiзнавальних чи культурно-iсторичних, несуть певний вiруванням сенс скоення обряду, тобто не тшьки тзнавальну мету. Паломники переважно дбають про релшю, про святi мiсця до яких вони при!хали. У цих турах ютотно скорочено розважальний роздiл програми, хоча оздоровчий i пiзнавальний вщпочинок як таке не заперечуеться. Паломники зазвичай висувають набагато менше вимог до рiвня i яюстю обслуговування, харчування, розмiщення, нiж iншi мандрiвники. Вони зупиняються ночувати в келiях монастирiв, бiля храмiв, в наметових мютечках (наприклад, пiд час

хаджу), можуть вщпочивати в храмах на пiдлозi або безпосередньо надворь При цьому вибiр !ж1 у паломниюв невеликий i не вибагливий. Паломники мають можливiсть поспiлкуватися з релшйними особами (наприклад, з монахами монастирiв), знайти тут собi дуивниюв.

Паломництво вiдiграe важливу загальноосвiтню роль. Так, монастирi й храми в Укра!ш завжди, були як мюцем духовного продукування, так й культурними центрами. Столiттями накопичувалися книжки, шони, твори прикладного мистецтва, вироби народних промислiв. Монастирськi i храмовi будинки збудованi до 18 стшття були головними архiтектурними пам'ятниками свое! епохи. Тому, паломництво дае чудову можливють ознайомитися з iсторiею, архитектурою, iконописом, ремiсничими традицiями Укра!ни, а це вже щкаво i св^ським туристам.

До популярних православних центрiв свiту належать:

- свята гора Афон (Грещя);

- храм святого Лазаря з його гробницею i мощами (Кiпр);

- монастир Сопочани iз дiючою церквою Свято! Тршщ та фресками XIII ст. (Сербiя);

- церква Свято'! Софп, собор О. Невського i церква Святого Пантейлемона (Болгарiя);

- Сiонський собор, храм Метех^ Монастир Святого Давида (Тбша), храм Светi-Цховелi та монастир Гелат (Мцхе-та) у Грузи;

- Киево-Печерська лавра (м. Ки!в, Укра!на);

- Поча!вська Лавра (м. Поча!в, Укра!на);

- Олександро-Невська, Тро!цько-Сергпвська (Росiя) та iн. Католицизм -найчисленшший напрям у християнствь

Для католикiв i протестантiв найбшьшими сакральними релiквiями е: 1стинний Хрест (Рим), Свята Кров (Брюгге, Бельпя), Терновий Вшець, Собор Паризько! Богоматерi (Париж, Францiя),

В1сник економпки транспорту i промисловостi № 58, 2017

Лурд (Францiя), Туринська плащаниця (Турин, Iталiя), Святi Цвяхи (Ггонський коледж, Велика Британiя), Ченстохово (Польща) тощо. Вiдомий центр паломництва буддиспв - м. Бодхгая (Iндiя). Тут Далайлама щорiчно читае лекцп. У м. Дхармаса-ла (Iндiя) розташована сучасна резиденщя Далайлами - буддистiв Тибету й уряду тибетського у вигнанш. Важлива святиня iсламу - мечеть Хайфа Омара в Срусалим^ що е третьою за значущiстю у мусульманському свт.

На украшському ринку туризму вже сформован туристичнi структури ^рми, агенцп), якi займаються практичноi органiзацiею по"1здок як прочан так i екскурсантiв, i якi спецiалiзуються на наданнi послуг у сферi релiгiйного туризму. Органiзацiею переважно1 бшьшосп турiв для прочан традицiйно займалися структури, яю дiють при паломницьких вщдшах епархiй (це стосуеться християнських релшйних конфесш) та аналогiчних структур шших релiгiйних конфесiй (юламсько", буддшсько"1 та шшо"1 направленостi). Як правило для оргашзацп таких турiв необхщно отримати дозвiл

(благословення).

У цiлому в Укрш'ш нараховуеться близько 130 паломницьких вщдшв, служб, агентств, фiрм. Географiя пропонованих ними маршрутiв охоплюе всю територ^ Украши та усi краши Свропи i Близького Сходу. У середньому одна така служба пропонуе за рш приблизно 50 по'1'здок. Визначити кшьюсть внутрiшнiх релiгiйних туриспв не е можливим. Якщо припустити, що усi активнi вiруючi здшснюють туристичш по'1'здки тiльки з релшйними цiлями, то IX частка у загальному туристичному потощ займае вщ 8,5% до 20%. Тодi на релшйний туризм припадае вщ 160 до 360 тисяч оргашзованих по'1'здок i екскурсiй, з яких 120- 300 тис. -зарубiжнi, i лише 25-60 тисяч - внутрiшнi. Виходить, що в Укршш частка релшйного

туризму в загальному туристичному потощ навряд перевищуе 8-10%, але швидше за все - вона нижча. Тобто, рiвень розвитку релшйного туризму в Укршш як мшмум в два рази нижче, шж у середньому в свт. Кшькють шоземних паломникiв в Украшу складае в середньому 60-70 тисяч, релшйно-тзнавальних iноземних туристiв приблизно стшьки ж. З них двi третини складають iзраiльтяни, росiйських паломникiв не бшьше 15% (8- 10 тисяч паломниюв). За даними мiсцевих спостережень у 2015 рощ кшьюсть релшйних туриспв у Львовi склала близько 700 тис. оаб, у Киевi - близько 600 тис. оаб,у Почаевi - не бiльше 500 тисяч, у Зарванищ - до 500 тисяч, у Джублику - до 300 тисяч, у Святопрську -близько 100 тисяч. [8]

До основних причин, що перешкоджае розвитку релшйного туризму, належать:

- вщсутшсть комплексно1 програми розвитку релшйного туризму;

- нерозвиненють туристично1 шфраструктури;

- недостатня кiлькiсть готельних мiсць i невiдповiднiсть 1х структурi попиту;

- вiдсутнiсть належного громадського порядку в мiсцях здiйснення паломництва;

- вщсутшсть рекламно-iнформацiйноi продукцii, пропаганди та просування релшйного туризму;

- вщсутшсть системи управлшня релшйним туризмом [3].

На сьогодшшньому ринку релшйного туризму юнуе небагато пiдприемств, яю працюють з настiльки специфiчним турпродуктом i

усвiдомлюють всi його тонкощь Для успiшноi органiзацii туризму в духовних центрах потрiбна спiвпраця туристичних пщприемств з дiячами церкви.

З точки зору туристських центрiв релшйному туризму близький, так званий, науковий туризм релшйно,1 тематики. Такi

В1сник економ1ки транспорту i промисловостi № 58, 2017

229

по!здки малочисельнi, але вони розширюють географiю туристських по!здок. Вчених цiкавить релiгiйна спадщина - рукописи, рiзнi культовi предмети, археологiчнi розкопки, арх^ектурш форми, минуле релiгiй й багато шшого.

На теперiшнiй час, в шдустрп релiгiйного туризму можна визначити чотири складов^ релiгiйнi об'екти, розмщення, харчування, транспорт.

Туристи, яю вирушають у паломницьку чи екскурсшну по!здку, використовують рiзнi засоби транспорту задля досягнення пункту (пунк^в) прибуття. Це авiацiйний, залiзничний, автомобiльний (автобусний), водний транспорт. У паломнищв практикуються пiшi перемiщення за визначеними маршрутами, вщ одного пункту до шшого.

Вищезазначене потребуе значних зусиль з розробки туристського продукту, тобто створення умов та оргашзащя подорожей е вкрай ускладненим процесом. Створення турпродукту звичайно починаеться iз висування ще!, й прийняття ршень розробити туристичний пакет (туристичний пакет - комплекс послуг iз розмщення, перевезеннi, харчування релiгiйних туристiв, послуги гвдв, перекладачiв та iншi). Шсля прийняття рiшення про створення туру (туристичного пакету), йдуть

узагальнення кшькох етапiв розробки тур продукту:

- вивчення попиту на туристському ринку й визначення базових складових туру;

- розрахунок вартост туру (цшова пол^ика);

- продаж (реалiзацiя) туру, тобто просування його на ринок.

На початку вщбуваеться створення концепцп туру, вивчення основних тенденцш як в паломницькому туризмi так i в екскурсiйному туризмi релшйно! тематики. Вивчення якiсно - кшькюних характеристик туру: вид транспорту, наявнiсть коштiв на розмiщення, пункти

харчування, об'екти екскурсшного показу, культовi споруди тощо. Поруч Ï3 попитом дослщжуеться також пропозицiя щодо пошуку та вiдбору для майбутнього туру первинних туристських послуг та його виробниюв i постачальникiв. Вивчаються релшйш центри, у яких прибудуть туристи. Важливi ïx транспортна доступнiсть, ступшь розвиненостi iнфраструктури, якiсть послуг тощо. При практичноï оргашзацп паломницьких по"1здок дослiджуються особливостi проведення культових заxодiв, а саме можливiсть прийняти в храмах, монастирях тощо. Пщ час створення туру важливо враховувати вс нюанси. Наприклад, окремi чоловiчi православш монастирi приймають лише паломниюв-чоловтв тощо. У деякi iндуськi храми в 1ндп (чи його частини) пускають лише iндусiв, а Духовш Вчителi можуть бути вiдсутнi у якийсь час року. У Мекку не дозволено в'1'зд не мусульманам.

Коли завершено вивчення попиту й пропозици на ринку складаеться вербальна модель (робочий проект) туру. Туроператор вибирае контрагент, встановлюе iз ними контакт й починае переговори. Потсм здшснюеться просування турпродукту на туристському ринку. Створення системи заxодiв, спрямовано'1' на попит й стимулювання збуту туристських послуг (збiльшення продажiв).

Проаналiзувавши перспективи розвитку релiгiйного туризму в Укрш'ш можна дiйти наступного висновку.

Ниш у свт дедалi бiльше розвиток одержують рiзноманiтнi види

тзнавального, зокрема i релiгiйного туризму. Маршрути по1здок вiруючиx рiзниx конфесш склали таки краши як 1зрашь, Грецiя, Сгипет, Йорданiя, Туреччина, Iталiя, Iндiя, Саудiвська Аравiя, Китайський ^бет та iншi мiсця, що мають релiгiйну значимiсть. Проте iснуючий сьогодш рiвень пiдготовки подiбниx маршрутiв втизняними турфiрмами, ïx супровiд, вiдповiднiсть

В1сник економпки транспорту i промисловостi № 58, 2017

оргашзацп та прийому положенням рiзних вiросповiдань ще не вщповщають необхiдними вимогами. Бiльшiсть украшських фiрм, якi проводять роботу, не мають пiдтримки i благословения церкви. Вартють запропонованих по"1здок у закордоннi краши перевищуе можливостi бiльшостi громадян краши.

Крiм зазначених невирiшених питань вшзного релiгiйного туризму, недостатньо опрацьованим е мехашзм залучення iноземних туристiв до украшських святинь, якi мають значний конфесшний i культурне iнтерес.

Враховуючи кризи у галузi туризму дощльним е розвиток цього сегменту, але на комплексны, програмнiй основi та за пщтримка Мiнiстерства iнфраструктури, Мшютерства культури, Мiнiстерства освiти та науки та шших мшютерств та вщомств, банкiвських установ,

вiтчизняних та шоземних iнвесторiв. Особливу увагу передбачаеться придшити оргашзацп вшзного релiгiйного туризму. Це дозволить швестувати в украшську економшу.

Найважливiшим елементом

реалiзацii ще1 програми, безумовно, мае бути його рекламно-шформацшний супровiд: пропаганда через пресу, радю i телебачення, випуск книжок про храмах, духовних пам'ятниках Украши, вiдеофiльмiв. Доцiльним е проведення ряду безоплатних рекламно-

iнформацiйних по"1здок, участь у них дiячiв рiзних конфесiй, журналю^в, представникiв турагентств, кiлькох вiдомих i авторитетних осiб.

Визначити фактичну кiлькiсть релiгiйних туристiв i екскурсантiв в Укршш неможливо, оскiльки з цього виду туризму вщсутш як статистика, так i аналiтичнi дослiдження. В державному статистичному бюлетеш з туризму враховуються лише органiзованi туристи i екскурсанти, якi оформили путiвки в украшських тур агентствах. Самодiяльнi ж туристи i екскурсiйнi бюро в облiк не потрапляють.

Висновки. В ходi вирiшения вищенаведених проблем можна зробити висновок: Украша володiе величезною культурною та природньою спадщиною, зокрема й у релшйному туризма Багато пам'яток релшйно1 спрямованостi використовувалося в туризмi й ранiше, розроблеш популярнi туристичнi маршрути, але вони не зовам вщповщають св^овим стандартам. В останш роки вiдмiчаеться зростання защкавленосп туристiв саме до цього сегменту туристичного ринку. Тому треба ефективно використати можливосп.

Украша мае великий потенщал розвитку релiгiйного туризму. Проте багато хто визнае, що це потенщал залишаеться нереалiзованим. Серед причин може бути нерозвинена шфраструктура; дефщит iнформацii про наявнi ресурси i маршрути; слабкi поки що зв'язки з мiж туристичними фiрмами i релiгiйними органiзацiями; брак у цш сферi квалiфiкованих кадрiв.

Тшьки спiльно паломницькi служби й туристсью органiзацii, за пiдтримки державних шституцш зможуть вiдродити, зберегти й упорядкувати об'екти культури, визначш пам'ятки, мюця паломництва, облаштувати 1х i створити навколо них належний статок, культурне середовище проживання i комфортнiсть

ПЕРЕЛ1К ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Дмитриевский А.В. Религиеведение для менеджеров туристического бизнеса: практиче-ские аспекты: учебное пособие / А.В. Дмитриевский. - Донецк: Донецкий ин-т туристического бизнеса, 2004. - 306 с.

2. Любщева О.О. Напрямки розвитку релшйного туризму в Украш / О.О. Любщева, С.П. Романчук // Туризм у XXI стол^г глобальш тенденцп i регюнальш особливосп: матерiали Мiжнар. наук.-практ. конф. (10-11 жовтня 2001 р., м. Кшв). - К.: Знання Укра1ни, 2002.- С. 61-65.

Вкник економ1ки транспорту i промисловостi № 58, 2017

3. Машо Я.В. Проблеми розвитку релЫйного туризму в Укршш // Я.В. Машо / Студентська наука в новому тисячол^г сучасш проблеми громадського харчування, готельного господарства та туризму: матерiали Всеукр. студентсько1 наук. конф. (19-21 квггня 2000 р., м. Кшв). - К.: Кшвський держ. торговельно-економiчний ун-т, 2000. - С. 119-121.

4. Христов Т.Т Релшйний туризм: навчальних посiбникiв / Т.Т. Христов. -М.: Академiя, 2005 - 288 с.

5. Биржаков М.Б. Паломницький i релЫйний туризм: довщник / М.Б. Биржаков. - СПб.: ОЛБИС, 1997. - 732 с.

6. Сенин В.С. Организация международного туризма: Учебник / В.С. Сенин. - 2-е., перераб. и доп. - М.: Финанси и статистика, 2003. - 400 с.

7. Муравьев А.Н. Путешествие по святым местам, [Текст] учебное пособие/ А.Н.Муравьев - М.: «Книга» 1990- 350с.

8. Павлов С.В. Географiя релЫй: навчальний поабник / С.В. Павлов, К.В. Мезенцев, О.О. Любщева. - К.: АртЕК, 1998. - 504 с.

9. Романчук С.П. Паломництво украшщв до Свято1 Земль 1сторико-географiчний нарис / С.П. Романчук // Географiя та основи економши в школь -2000. - №1. - С. 11-14.

Вкник економпки транспорту i промисловост № 58, 2017