CC BY
34
Найбiльшi доходи вщ оренди права на полювання були у Чехи, Верхнiй Австрп, Морави, а найменшi в Галичиш та Буковинi. Ефективнiсть мислив-ства в найрозвинешших крашах iMnepii була у 20 разiв вища, шж у малороз-винених. Так, Нижня Австрiя у 1880 р. на 100 га мисливських упдь мала доходу в 45,48 крон, тодi як Галичина лише 3,7 крони, а Буковина 1,86 крони, а в середньому по iмперii дохщ на 100 га становив 17,9 крон. Порiвнюючи вар-тють оренди мисливських угiдь австршсько! iмперii та iнших краш, а саме Баварп в Нiмеччинi, встановлено, що у 1908 р. вона в Австршськш iмперii була майже у три рази нижчою.
Причиною високо! вартостi оренди полювання в Шмеччит було те, що мунiципальнi полювання бшьшою мiрою здаються в оренду шдприемцям, якi трактують полювання як бiзнес, який завжди ефективнiше веде господар-ство i, вiдповiдно, платить бшьшу цiну. А загалом в ушх крашах австршсько! монархи оренда права на полювання надавалась на конкурентних принципах, шляхом проведення аукцютв, чим i можна пояснити ll досить високу вар-тiсть. У Галичиш законодавчо визначався термш - не бшьше нiж 14 дшв, який вiдводився на вирiшення питання надання права полювання, тодi як у наш час в Укра1ш процедура надання в користування мисливських упдь ду-же довготривала.
Тому висвплена в робот парадигма допоможе органам публiчноi влади приймати зваженi ршення, якi б утримували баланс штереЫв пiд час надання мисливських упдь у користування.
Лггература
1. Nowa ustawa lowiecka dla Galicyi i W. Ks. Krakowskiego. - Krakow : Wisla, 1898. -
S. 3-4.
2. Ze statystyki lowieckiej // Lowiec. - 1904. - № 23. - S. 296.
3. Handel zwiezyny // Lowiec. - 1908. - № 1. - S. 11.
4. Ekonomiczno-spoleczne znaczenie lowiectwa // Lowiec polski. - 1902. - № 20. - S. 322.
5. Rozynski F., Dr. E. Schechtel Ekonomiczne znaczenie lowiectwa dla naszego kraju. -Warzsawa : Nakladem polskiego towarzystwa lowieckeigo, 1921. - S. 12.
6. Statystyka polowan w Niemczech // Lowiec Wielkopolski. - 1914. - № 1. - S. 18.
7. Dzierzawy polowan // Lowiec Wielkopolski. - 1909. - № 14. - S. 244.
8. Mniszek A. Dworzec mysliwski ksi^cia Jana Liechtensteina w Tatarowie i jego lowiectwo we wschodnim Beskiedzie // Lowiec. - 1906. - № 12. - S. 145-147.
9. Rozynski F., Dr. E. Schechtel Ekonomiczne znaczenie lowiectwa dla naszego kraju. -Warzsawa : Nakladem polskiego towarzystwa lowieckeigo, 1921. - S. 7-10.
10. Obwieszczenie // Lowiec. - 1906. - № 11. - S. 132.
УДК 330.101:331.522.477 Здобувач А.Я. Гадзало - Rbeiecbm КА
РОЗВИТОК ТЕОР11 ЛЮДСЬКОГО КАП1ТАЛУ В ЕКОНОМ1ЧН1Й НАУЦ1
Дослщжено еволющю поглядiв на людський каттал у працях св^ових та в^-чизняних учених. Висвгтлено його основш складники та значення у примноженш на-цюнального багатства. Встановлено, що витоки еволюцп теорп людського катталу сягають праць стародавшх мислителiв. Однак, оформлення щс! концепцп в окрему теор^ вiдбулося лише у 60-х роках ХХ ст. Представники уах шкш i напрямiв у еко-номiчнiй науцi сходяться на думщ, що знання i здiбностi людини е одним з найваж-
ливiших джерел багатства нацп, а швестицп в науку визнавали найперспектившши-ми та найприбутковшими. Yci цi доробки слугують важливою iнформацiйною базою для сучасно'1 економiчноi науки та визначають перспективи подальших досль джень у цьому напрямi.
Ключов1 слова: людський капiтал, капiталовкладення в освiту, знання, кваль фiкацiя.
Competitor A. Ya. Gadzalo - L 'viv commercial academy Development of theory of human capital in economic science
The article is devoted to research of evolution of looks on a human capital in labours of world and domestic scientists. His basic constituents and values are reflected in the increase of national riches. It is set that the sources of evolution of theory of human capital arrive at labours of ancient thinkers. However, registration of this conception in a separate theory took place only in 60th of ХХ item The representatives of all schools and directions in economic science meet in opinion, that knowledge and capabilities of man is one of major sources of riches of nation, and investments in science acknowledged most perspective and most profitable. All this revisions serve as an important informative base for modern economic science and determines the prospects of subsequent researches in this direction.
Keywords: human capital, capital investment in education, knowledge, qualification.
Постановка проблеми. Формування нових наукових щей грунтуеться на дослщженш погляд1в учених минулого та анашз1 нов^шх економ1чних кон-цепцш. Кожне наукове твердження стае шформацшною базою для формування новоi економiчноi думки. Основоположниками теорй людського кашталу стали представники класичноi школи економiчноi теорй. Особливого поши-рення ця концепщя набула у 60-х роках ХХ ст. Усе це слугуе важливою шформацшною базою для сучасно!" економiчноi науки. Саме тому проблема досль дження еволюцй теорй людського кашталу набувае особливо!" актуальность
Аналiз останшх дослвджень та публжацш. Вивчали теорда людського кашталу таю вггчизняш та зарубiжнi вчеш, як А. Чухно, О. Гршнова, О. Стефанишин, С. Злупко, В. Куценко, I. Каленюк, В. Антонюк, Г. Прошак, О. Бородша, В. Мандибура, Е. Лiбанова, Ф. Волков, С. Дятлова та шшь Од-нак в економiчнiй наущ не достатньо уваги придшено дослщженню еволюцй теорй людського кашталу. Безлiч аспек^в ще!" проблеми залишаються диску-сшними та потребують подальшого розгляду i доопрацювання.
Методика дослвджень. Основну увагу у дослщженш зосереджено на характеристик поглядiв стосовно сутност категорii "людський каштал", роз-крито його основнi складники та значення у соцiально-економiчному розвит-ку суспiльства.
Результати дослiдження. Людський каштал - запас природних або набутих внаслщок швестування здiбностей, навичок, досвщу, знань, шфор-мацiйноi культури, мотивацй та мобiльностi iндивiда, використання яких в економiчнiй дiяльностi дае йому вишд прибутки. Виходячи з того, що сут-нiсть суспшьного розвитку проявляеться в постiйнiй динамщ, змiнюеться i змiст економiчного життя, отже, зазнають змiн й мюце, роль та компоненти людського кашталу в нацюнальному господарствi. Так, ще Платон у трактат "Держава" писав, що "люди мають рiзну природу, а також здiбностi до то" чи шшо!" справи" i "кожне дшо можна робити не лише в бшьшш кiлькостi, але й
краше та докладаючи менших зусиль, коли виконувати його за сво1ми при-родними здiбностями" [1, с. 60].
Його послщовник Аристотель вказував на рiзноманiтнi природнi здiб-ностi людей, передуЫм, знання, розумiння, досвiд. Вiн стверджував, що "... знання i розумiння бiльше належать мистецтву, нiж досвщу,... хто володiе якимось мистецтвом, мудрший за тих, хто мае досвщ, бо мудрiсть у кожного бшьше залежить вiд знання, i це тому, що першi знають причину, а друп -т" [2, с. 66-69].
Тома Аквшський у трактат "Сума теологи" наголошував на важли-востi iнтелекту людини i цiнував духовну, розумову працю, наголошуючи, що "чуттеве сприйняття не схоплюе сутност речей, але тiльки !х зовнiшнi ак-циденцй. Так само i уявлення схоплюе лише подiбнiсть тiл. Лише один ште-лект схоплюе сутшсть речей. Саме штелектуальне начало, яке називаеться розумом або штелектом, здiйснюе дiяння саме через себе, i тiло тут участ не бере". [3, с. 91- 92]. Отже, учений ставив розумову працю вище вщ фiзичноl. Вш стверджував, що праця iснуе для людини, де вона розкривае свою людсь-ку пдшсть. А. Монкретьен у свош працi "Трактат з полггично! економй" писав, що серед шших економiчних заходiв пожвавлення економжи краши важ-ливим е полшшення якостi працi завдяки використанню професшного нав-чання людей" [4].
Першу спробу дослщити вплив знань та осв^и на економiчнi явища i процеси здiйснив представник класично! школи пол^ично1 економй В. Петп. У свош "Полiтичнiй арифметищ" вiн акцентуе особливу увагу на особливш цiнностi знань та навичок людини i зазначае, що "одна людина за допомогою штучних пристосувань може виконати такий самий обсяг роботи, який вико-нуе багато людей без них" [5, с. 157]. Вш також розглянув працю як джерело вартость Ще1 ж доктрини дотримувався i французький економют Ф. Кене, який у дослщженш "Населення" стверджував, що "вiд способу використання пращ людей i вщ зростання населення залежить збереження i збiльшення ба-гатства нацй" [6, с. 145]. Вш писав, що для збшьшення багатства i приросту населення потрiбна впевненiсть у свободi та володiннi багатствами, бо "за-можнiсть зумовлюе працездатнiсть тому, що люди користуються добробу-том, який вони забезпечують, звикають до вигод життя: добро1 1ж1, гарного одягу, бояться бiдностi. Вони виховують у сво1х дiтей звички до пращ й доб-робуту, i дгги продовжують !х старання" [6, с. 175].
Чшьне мiсце у розвитку теорй трудового кашталу належить ученню А. Смга. У працi "Дослщження про природу i причини багатства народiв" вiн писав, що праця, яко! iндивiд навчаеться дасть йому змогу реалiзувати свiй людський каштал та вщшкодувати йому усi витрати на освiту [7, с. 224]. У сво1х роботах Смiт дослщжував модель економiчноl людини i наголошував, що каштал е також капiталiзованою щншстю "набутих i корисних здiб-ностей усiх громадян чи члешв суспiльства" [8, с. 208] поряд з машинами, рiзними знаряддями працi i вiдносив !х до основного кашталу. Учений зазна-чав, що, оскшьки в основi створення життевих благ лежить праця, то вона змушуе людину жертвувати задля них "сво1м дозвiллям, свободою, спокоем"
[8, с. 114]. Справедливим, на його думку, е те, що зарплатня майстрових, ре-мiсникiв i мануфактурних робггниюв в Gвропi дещо перевищуе зарплатню простих робiтникiв, задiяних у сшьському господарствi. Смiт наголошував, що "тривалий час i великi витрати, необхщш на навчання, разом iз зазначе-ною особливiстю (суспiльне становище) неминуче ще бiльше пiдвищують щ-ну 1хньо1 працi" [8, с. 103].
Дещо iншу позицiю стосовно значення населення для багатства наци вщстоював Т. Малтус. У працi "Нарис про закон народонаселення" вiн зазна-чав: "Я готовий визнати, як i мудрецi древностi, що могутшсть держави мае вимiрюватися не розмiром 11 територiй, а кiлькiстю населення. Я розходжусь з цими авторами тшьки стосовно того, як отримати численне i водночас силь-не i здорове населення" [9, с. 136]. Учений вважав, що вагомим чинником, який стоггь на перешкодi нормальному вiдтворенню здорового населення в кра1ш е дiя природного закону народонаселення, який означае "постшне прагнення, притаманне вЫм живим iстотам, плодитися швидше, нiж це до-пускае кшьюсть харчiв, що е в 1хньому розпорядженнi", зауваживши при цьому, що прирют населення саморегулюеться наявною обмеженiстю життевих засобiв [9, с. 136].
Вагомий внесок у розвиток теорн людського капiталу зробив Д. Ржар-до. Вiн першим ввiв поняття "робочо! сили" стосовно тих оЫб, якi хочуть i мо-жуть працювати. Основною причиною, що призводить до вщставання кра1ни в економiчному розвитку учений вважав низький освiтньо-квалiфiкацiйний рь вень 11 населення. Таким чином, можна стверджувати, що Д. Ржардо, так само, як i А. Смiт визнавав, що дiяльнiсть економiчноl людини визначаеться еконо-мiчною потребою, задоволенням 11 матерiальних потреб людини.
Значний внесок у розвиток теори людського капiталу здшснили укра-1'нсью економiсти. Зокрема, В. Каразин, М. Туган-Барановський, Д. Журавсь-кий. У сво1х працях вони акцентували значну увагу на впливi рiвня освiче-ностi населення на розвиток нащонально! економiки. Так, В. Каразин зазна-чав, що економiчний розвиток кра1ни значною мiрою залежить вiд освiченос-тi управлiнцiв. М. Туган-Барановський стверджуе, що основними чинниками, як визначають рiвень суспiльного розвитку, е релтя, патрiотизм та воля людини. Д. Журавський класифжував рiвень освiченостi людей залежно вщ ви-користання здобутих знань.
Певного розвитку теорiя людського капiталу набула у працях К. Маркса. У "КашталГ учений подав розгорнене визначення поняття "робоча сила", шд якою вш пропонуе розум^и сукупнiсть фiзичних i духовних здiбнос-тей, якими володiе органiзм, жива особистють людини, i якi вона використо-вуе щоразу, коли виробляе певш споживчi вартостi [10, с. 222]. Однак обме-женiсть учення К. Маркса було зумовлене класовим шдходом до проблеми та також недооцшкою розумово!, творчо! та шдприемницько! працi, зосере-дженням дослiджень на простш фiзичнiй працi робiтникiв [10, с. 221]. Вш ак-центував особливу увагу на несправедливому розподш пращ за капп^зму та вщстоював рiвномiрний розподiл працi мiж уЫма членами суспiльства, ос-
юльки це унеможливить "для одно"" суспшьно" верстви скинути з себе i пок-ласти на шшу суспiльну верству природну необхщшсть пращ" [11, с. 539].
Противниками таких поглядiв були представники вторично"" школи полiтичноï економй", формування i виникнення яко"" вщбулось i3 розроблення Ф. Лiстом теорй нащонально"" економiки у Нiмеччинi. В свош науковш працi "Нащональна система полггично"" економй" учений вiднiс до кашталу, ^м матерiального багатства й природш та набутi здiбностi людей. Великого зна-чення вiн надавав органiзацiйно-економiчним вiдносинам, моральному духу наци. Ф. Лют зазначав, що нащя повинна продукувати духовнi знання, бо вони виробляють продуктивш сили, тодi як iншi блага - лише обмшт вартостi. Звiдси багатство наци значною мiрою залежить вщ рiвня розвитку " розумо-вого кашталу", бо "сучасний стан народiв е результатом нагромаджено"" маси рiзноманiтних вiдкриттiв, винаходiв, покращень, удосконалень i зусиль уЫх поколiнь, якi жили до нас; все це складае розумовий каштал юнуючого люд-ства i кожна окрема нащя е продуктивною настшьки, насюльки вона зумша засвогти цей спадок вiд попередшх поколiнь i поповнити його власними над-баннями..."[12, с. 190-191]. Саме тому учений стверджував, що основним завданням держави мае стати створення сприятливих умов для розвитку людського кашталу, що дасть "й змогу забезпечити значш переваги у майбутньому. Представники ще" ж школи В. Рошер, Г. Шмолер, Б. Гшьдеб-ранд та Л. Брентано також дослщжували неречовi капiтали, включаючи до них професiйнi навички, визначаючи вартiсть товару з позицiй корисность Так, В. Рошер у "Основах народного господарства" стверджував, що капиталом ставали i робiтники, яю мали квалiфiкацiю. Г. Шмолер говорив, що у сво""х економiчних дiях люди е заздалегiдь об,еднанi мовою, iсторiею, звича-ями, iдеями, тому потрiбно враховувати i етичний чинник у формуванш людського капiталу. Тако"" ж доктрини дотримувався й Б. Гшьдебранд "Поль тична економiя сучасного i майбутнього" i Л. Брентано "Класична полiтична економiя".
Вагомий внесок у розвиток теорй людського кашталу здшснили представники неокласично"" школи полгтично"" економiï. Так, А. Маршал вказував на велик витрати для нащонального багатства "нехтування, яке допускае, щоб талановита людина, якiй судилося народитись у Ым'"" бiдних, витрачала сво"" здiбностi у примiтивнiй пращ. Нщо так не буде сприяти швидкому зрос-танню матерiального багатства, як вдосконалення шкiльноï освiти" [13, с. 290], бо економiчна вигода вщ використання одного великого промислово-го вiдкриття може покрити витрати на освгту для цiлого мюта [13, с. 294].
Отже, еволющя економiчноï думки спиралася на об'ективш закономiр-ностi розвитку суспiльного виробництва, яю диктувались iстотними струк-турними змшами потреб людини: вiд матерiальних до нематерiальних. Тому вже у другш половинi ХХ ст. з врахуванням значного розвитку сфери послуг у постiндустрiальних крашах теорiя людського кашталу виокремлюеться в самостшний науковий напрям св^ово"" економiчноï науки. Першим опублжу-вав науковi працi з теорй" людського кашталу Т. Шульц: "Формування кашталу освгти" (1960) i 'Чнвестици в людський каштал" (1961) [14]. Учений ствер-
джував, що швестування коштiв в людський каштал забезпечить icTOTHe зростання випуску продукци та стане джерелом зростання майбутшх заробгг-KiB чи мaйбутнiх задоволень. Вш наголошував на тому, що людина набувае властивостей кaпiтaлу лише шсля здiйcнeння на не1 витрат, спрямованих на шдвищення якоcтi ïï прaцi. У свош прaцi 'Чнвестици в людський кaпiтaлм Шульц особливий акцент зробив на питаннях впливу освггнього рiвня на pi-вень eкономiчного зростання, eфeктивноcтi iнвecтувaння у людину.
Значного розвитку концeпцiя людського кашталу набула у працях Г. Беккера. У 1964 р. вш видав наукову працю "Людський каштал: теоретич-ний i eмпipичний aнaлiз" [15]. За Г. Беккером, тeоpiя людського кaпiтaлу виз-начае доходи людей як зaкономipний пiдcумок рашше прийнятих piшeнь, збiльшуючи мaйбутнi доходи шляхом вкладання коштв у свою освггу i про-фeciйну шдготовку, здоров'я. Учений стверджуе, що учш та ïхнi батьки, здiйcнюючи кашталовкладення в оcвiту, ведуть себе ращонально, оcкiльки мають за мету отримати в майбутньому високу вiддaчу вщ таких iнвecтицiй. У cвоïх працях Беккер зробив спробу визначити рентабельшсть кашталовкла-день у людину шляхом зютавлення вигоди i затрат на освггу.
Отже, тeоpiя людського кашталу визначае за мету нащонального ви-робництва забезпечення якоcтi життя, тобто створення умов для вceбiчного розвитку людини, - наголошуе А. Чухно, цим самим ототожнюючи ïï з те-оpiею людського розвитку [16, с. 95]. Водночас Г. Манюв вважае, що "людський каштал - знання та квaлiфiкaцiя, як пращвники набувають через освь ту, - вщ початкових дитячих програм до пpофeciйноï пiдготовки на робочому мющ" [17, с. 144].
Розроблення альтернативних концeпцiй людського кaпiтaлу зумовле-не реальною дiйcнicтю pинковоï економжи, коли у пiдвищeннi зapобiткiв важливого значення набувають не лише знання, вмшня та оcвiтa, а також етичш чинники (мораль, право, релтя, нeфоpмaльнi зв'язки людини).
Таким чином, в поcтiндуcтpiaльних кpaïнaх пpодуктивнi здiбноcтi i характеристики людини визнано людським кашталом на оcновi того, що ïx-нiй розвиток потребуе певних швестицш, якi у пiдcумку забезпечують своему власнику високий дохщ. Так, за свщченнями американських учених, 70 % багатства США створюеться завдяки людському кашталу [18]. Вже у другш половит ХХ ст. на шдготовку науково-техшчного пращвника в США витрачали близько 800 тис. дол., що шдтверджуе зростання значення розвитку пращвника як вaжливоï форми швестицш суспшьства.
Нaдaлi тeоpiю людського кашталу розробляли тaкi вiдомi зapубiжнi учeнi як М. Фiшep, М. Блауг, Л. Туроу та шшь Серед украшських нaуковцiв, якi працюють над розробленням концепци людського кашталу, варто видши-ти О. Гршнову ("Людський кaпiтaл: формування в cиcтeмi оcвiти i профе-ciйноï шдготовки"), Н. Голiкову ("Людський кaпiтaл як фактор зростання та розвитку економжи"), В. Антонюка ("Формування та використання людського кашталу в Украшу cоцiaльно-eкономiчнa ощнка та забезпечення розвитку"), Г. Прошака ("Людський каштал в умовах формування нaцiонaльноï еко-номiки Укpaïни"), О. Стефанишин ("Людський потенщал eкономiки Укра-
"ни") та ш. Бшьшють з них стверджуе, що людський каттал являе собою запас природних або набутих внаслщок швестування здiбностей, навичок, дос-вiду, знань, iнформацiйноi культури, мотивацй та мобiльностi iндивiда, вико-ристання яких в економiчнiй дiяльностi дае йому бiльшi доходи.
Висновки. На пiдставi власних дослiджень еволюцii теорй людського кашталу ми можемо стверджувати, що ii витоки сягають праць стародавшх мислителiв. Однак, оформлення ще" концепцii в окрему теорiю вщбулося лише у 60-х роках ХХ ст. Представники уЫх шкш i напрямiв в економiчнiй на-уцi сходяться на думцi, що знання i здiбностi людини е одним з найважливь ших джерел багатства нацй, а iнвестицii в науку визнавали найперспективш-шими та найприбутковшими. Yсi цi доробки слугують важливою шформа-цiйною базою для сучасно" економiчноi науки та визначають перспективи по-дальших дослiджень у цьому напрямь
Л1тература
1. Платон. Держава / Платон : пер. з давньогрецько" та коментар1 Д. Коваль. - К. : Вид-во "Основи", 2000. - 355 с.
2. Аристотель. Метафизика / Аристотель : соч. - В 4-х т. - М. : Изд-во "Наука", 1980. -Т. 1. - С. 119.
3. Аквинский Ф. Антология мировой философии. - В 4-х т. / Ф. Аквинский. - М. : Изд-во "Мысль", 1969. - Т. 1. - 936 с. - Ч. 1 и Ч. 2.
4. Всемирная история экономической мысли. - В 6 т. / МГУ им. М.В. Ломоносова. Гл. редкоЛ. : В.Н. Черковец. - М. : Изд-во "Мысль", 1987. - Т. 1. - 606 с.
5. Петти В. Экономические и статистические работы. - В 2 т. / В. Пети. - М. : Изд-во "Соцэкгиз", 1940, Т. 1-2. - ХХУШ. - 324 с. - С. 157.
6. Кенэ Ф. Избранные экономические произведения / Ф. Кенэ : пер. с франц. - М. : Изд-во "Соцэкгиз", 1960. - 551 с.
7. Смит А. Исследование о природе и причинах богатства народов. - В 3 кн. / Смит А. -М. : Изд-во "Наука", 1993. - 572 с, Т. 1, 572 с.
8. Смит А. Исследование о природе и причинах богатства народов / Смит А. : пер. с англ. / отв. ред. Л.И. Абалкин. Рос. АН, Ин-т экономики. - М. : Изд-во "Наука", 1983. - Кн. 1-3. - 569 с.
9. Малтус Томас Р. Дослщження закону народонаселення / Малтус Томас Р. : пер. з англ. - К. : Вид-во "Основи", 1998. - 535 с.
10. Маркс К., Енгельс Ф. Твори. - 2-е вид. - В 30 т. / Маркс К., Енгельс Ф. : пер. з 2-го рос. вид. - К. : Держполггвидав УРСР, 1963. - Т. 23. - 847 с.
11. Маркс К. Капитал: Критика политической экономии: Процесс производства капитала / К. Маркс. - М. : Изд-во "Политиздат", 1983. - VI. - 905 с. - С. 539.
12. Лист Ф. Национальная система политической экономии / Ф. Лист. : пер. с нем. К. Трубникова. - С.-Пб., 1891. - С. 190-191.
13. Маршалл А. Принципы экономической науки. - В 3-х т. / А. Маршалл : пер. с англ. - М. : Изд-во "Прогресс", 1993. - Т. 1. - 414 с.
14. Shultz T. Investment in Human Capital / T. Shultz. - N.-Y., L., 1971. - 272 p.
15. Becker G.S. Human Capital: Theoretical and Empirical Analysis / G.S. Becker. - N.-Y., 1964. - 356 р.
16. Чухно А.А. Сучасш економ1чш теорп : пщручник / А.А. Чухно, П.1. Юхименко, П.М. Леоненко / за ред. А.А. Чухна. - К. : Вид-во "Знання", 2007. - 878 с.
17. Манк1в Н.Г. Макроекономша : пщручник [для Украши] : пер. з англ. / наук. ред. пе-рекл. С. Панчишина. - К. : Вид-во "Основи", 2000. - 588 с.
18. Дробноход М. Державний лаб1ринт для украшського народу: чи знайдемо вихщ?. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.zn.kiev.ua.
