CC BY
56
Леся САВКА
РОЗВИТОК СПЕЦ1АЛЬНИХ ЗД1БНОСТЕЙ МАЙБУТН1Х УЧИТЕЛ1В ОБСЛУГОВУЮЧО1 ПРАЦ1
Чисельнi вiтчизнянi та зарубiжнi експериментальш дослiдження дають чимало матерiалу, який свiдчить про можливiсть розвитку щло! низки професiйних пiзнавальних та психомоторних здiбностей, про можливiсть !х тренування пiд впливом умов трудово! дiяльностi. Чiтка й послiдовна система загальних понять теори здiбностей уперше була створена Б.Тепловим [5]. Проблема здiбностей розглядалась також шшими вiдомими психологами. едину концепцiю в теори формування здiбностей, яка узагальнюе iснуючi тдходи, окреслив В.Шадрiков [3]. Саме на 11 положения ми i спираемося у своему дослiдженнi. Спецiальнi здiбностi розглядаемо як iндивiдуальнi якосл суб'екта конкретно! дiяльностi в !х кшьшснш i якiснiй своерiдностi. Проте невиршеними залишаються питания педагопчно! штерпретаци здiбностей, методичного забезпечения розвитку рiзних видiв спецiальних здiбностей та обдарованостi. Це стосуеться, зокрема, спещальних здабностей вчителя обслуговуючо! працi.
Тому метою статтi е розгляд питань про розвиток спещальних здiбностей майбутшх учителiв обслуговуючо! пращ.
Для вивчення стану розвитку спещальних здiбностей у майбутнiх учителiв обслуговуючо! працi, зокрема тих, як активiзуються в процесi обробки текстильних матерiалiв, нами було пiдготовлено й проведено експериментальне дослiджения. Кiлькiсними критерiями ефективностi розвитку спецiальних здiбностей майбутшх учителiв обслуговуючо! працi в процес обробки текстильних матерiалiв вважаемо динам^ рiвневих значень здiбностей студеипв.
Якюними критерiями в дiяльностi студентiв стали: усввдомления важливостi розвитку спецiальних здiбностей освоения майбутньо! дiяльностi; сформованiсть операщйних механiзмiв спецiальних здiбностей; самостiйнiсть та актившсть оволодiния прийомами розвитку здiбностей [1].
Для дослiджения рiвия розвитку спещальних здiбностей студентiв та аналiзу динамiки !х зростания в ироцеа вивчения курсу "Практикум з художньо! обробки матерiалiв", зокрема модуля "Укра!нська народна вишивка", були вiдiбранi необхвдш методики дiагностики, адаптованi до умов навчально-виховного процесу у вищому навчальному закладi:
1. Методика дiагностики тактильно-кшестетично! чутливостi рук.
2. Методика визначения точностi окомiру.
3. Методика дiагностики мнемiчних здiбностей.
4. Методика дiагностики атенцiйних здiбностей.
5. Методика до^джения рiвня розвитку логiчного мисления.
6. Методика дiагностики психомоторних здабностей.
Для виявления динамiки розвитку спецiальних здiбностей студеипв у процесi засвоения курсу "Практикум з художньо! обробки матерiалiв" було проведено дм серi! експериментального дослiджения: перша - на початку навчания, друга - пiсля закшчения вивчения вищеозначеного модуля.
Замiри рiвия розвитку спецiальних здiбностей студентiв проводилися з допомогою вiдiбраних тестових методик.
За результатами проведеного експерименту середнш рiвень розвитку здабностей студентiв, зафшсований пiсля вивчения курсу, е вищим, нiж на початку вивчения курсу. Можна констатувати, що вiдбуваеться прогресивний розвиток спецiальних здабностей студентiв. Але цей процес мае нерiвномiрний характер. На нерiвномiрнiсть та гетерохроннiсть процесу розвитку спещальних здабностей студентiв указують там моменти: для кожного окремого студента характерний рiзний рiвень розвитку спещальних здiбностей; за рiвиями розвитку окремих здiбностей студенти значно вiдрiзияються; темпи розвитку окремих здiбностей неоднаков^
Результати експерименту показали, що тдвищення рiвня розвитку бiльшостi спецiальних здiбностей студентiв пiд впливом навчально! дiяльностi здiйснюеться в цiлому повiльно.
Практика ввдввдувания занять з курив "Практикум з художньо! обробки матерiалiв", "Практикум з крою та шиття", "Конструювання та моделювання одягу", "Технологiя виготовлення швейних виробш" засвiдчуe, що заняття носять переважно репродуктивний характер, мета цiлеспрямованого розвитку спещальних здiбностей студенпв ставиться рiдко. У навчальний процес вводиться надзвичайно мало завдань для розвитку тактильно-кшестетично! чутливосп рук, концентрацп та переключения уваги. Створення вiдповiдних завдань викликае у викладачiв значнi труднощi, оск1льки вимагае глибоких знань змiсту та структури спецiальних здiбностей. Цiлеспрямована робота з розвитку здабностей студентiв значно ускладнюеться через вiдсутнiсть !х дiагностики в практищ вищо! школи.
Щоб чишше намалювати карту готовностi студентiв до розвитку спещальних здiбностей, як1 необхвдно набути в процесi обробки текстильних матерiалiв, було проаналiзовано розумiння студентами цього поняття та усвiдомления ними важливосп розвитку зазначено! групи спещальних здiбностей. У результатi письмового опитування нами отримано так1 результати:
- 85% студенпв ототожиюють спецiальнi здiбностi з умiниями та навичками (умии вишивати, в'язати, шити тощо, ум^и розробляти композицiю виробу);
- 9% студенпв ототожнюють !х iз професшними знаниями (знати особливосп виготовлення та оздоблення швейних виробiв тощо);
- 6% студенпв указують на якосп особистостi (добросовiсно, акуратно виконувати роботу тощо).
Аналiз даних письмових робiт показуе, що, на думку студенпв, устшному вивченню вищезазначених курсiв сприяли:
- наявшсть творчих елеменпв (64%);
- можливють отримания в майбутньому матерiально! винагороди (15%);
- можливють використания умшь у побутi (21%).
Отже, розглядаючи мотиви при вивченнi студентами курсу "Практикум з художньо! обробки матерiалiв", можна зазначити, що основна !х увага спрямована на творчi елементи майбутньо! дiяльностi (64%).
Водночас бшьшють студентiв першого курсу (перiод вивчення модуля "Укра!нська народна вишивка") вважае, що для устшно! майбутньо! професшно! дiяльностi, зокрема, при навчаннi школярiв вишивцi, !м необхiднi спецiальнi знання (79%); спецiальнi умiння та навички (17%). На необхiднiсть виробления швидких та скоординованих рухiв указало лише 4% студенпв. Кшьшсть останньо! групи студенпв збшьшуеться пiсля проходжения ними педагопчно! практики на третьому кури й складае 11%.
Власний педагопчний досвiд свiдчить про те, що досить складно ефективно здiйснювати процес розвитку здiбностей у студенпв без подання !м вiдповiдно! iнформацi! про особливосп прояву спецiальних здiбностей у !хнш майбутнiй дiяльностi. Але в педагопчнш та методичнiй лiтературi цьому питанню не придiляють достатньо! уваги.
Осшльки управлiния будь-якими педагогiчними процесами тдпорядковане загальним законам управлiния, то для забезпечення його ефективносп необхвдно [4]:
- визначити мету керiвного впливу;
- визначити початковий стан процесу управлiння;
- розробити програму впливу, що передбачае основнi перехвдш стани системи;
- забезпечити систематичний контроль за процесом, над яким здiйснюеться управлiния;
- провести аналiз, обробку, узагальнення iнформацi!, що отримана каналом зворотного зв'язку, розробити коректуючi впливи та забезпечити !х реалiзацiю.
Враховуючи вищевикладене, ми дiйшли висновку, що дiяльнiсть викладачiв при викладанш курсу "Практикум у навчальних майстернях" у процесi управлiння розвитком спещальних здабностей майбутнiх учителiв обслуговуючо! пращ можна подшити на так1 етапи: дiагностика початкового рiвия розвитку спещальних здiбностей студентiв; аналiз результатiв дiагностики; планувания основних етапiв роботи з розвитку спещальних здiбностей студентiв; формування у студент1в уяви про систему спещальних здiбностей у !х майбутнш дiяльностi при проведеннi занять з текстильно! обробки матерiалiв, забезпечення мотиваци розвитку спецiальних здiбностей у студенпв; проведения промiжного етапу дiагностики, аналiз результатiв, планувания корекцi! розвитку; забезпечення дiяльностi студентiв iз розвитку
функщональних та операцшних механiзмiв спецiальних здiбностей; заключний етап дiагностики, аналiз результапв.
Як видно iз запропоновано! схеми, для ефективного управлiння розвитком спещальних здiбностей майбутнiх учителiв обслуговуючо! пращ в процес вивчения курсу "Практикум з художньо! обробки матерiалiв" е важливим дотримання певних умов. Необхiдною умовою е визначення початкового розвитку спещальних здiбностей. 1з цiею метою використовуемо ввдповвдш тестовi методики. При оргашзаци дiагностики важливо забезпечити системний шдхвд у визначеннi рiвня розвитку вих структурних елементiв спецiальних здабностей студентiв, необхiдних у дiяльностi вишивальнищ, ткалi, швачки тощо. Для того, щоб дiагностика не була вшрвана вiд навчально-виховного процесу, необхiдно, щоб процедура дiагностики спецiальних здiбностей накладалася безпосередньо на навчальний процес. Другою умовою е обов'язкове створення в студеипв цiлiсно! уяви про систему спещальних здiбностей, психологiчнi особливостi !х майбутньо! дiяльностi. З цiею метою використовуемо шформацшш консультацi!. Для забезпечения зворотного зв'язку при формуваннi спещальних здабностей необхiдним е проведения промiжних етапiв дiагностики та використовувания контрольних завдань, у якi закладено апарат самоконтролю. За результатами промiжного етапу дiагностики проводимо корекцiйну консультацiю, метою яко! е спрямувания студентiв на таку дiяльнiсть, яка сприяе найефектившшому процесу формувания !х здiбностей.
Експеримент проводився в так1й послiдовностi. На початку навчального року протягом тижня в групi було проведено дiагностику початкового рiвия розвитку спецiальних здабностей студентiв.
Експеримент у формi дослвдного навчания проводився з повним складом груп у звичайних умовах. До^дження здшснювалося методом порiвняния результатш роботи контрольних та експериментальних груп.
Робота у експериментальнш групi проводилася з урахуваниям рекомендацiй дослiдника, а в контрольнш - за традицiйною методикою.
Отримаш данi заносилися в спещальний журнал, у якому фiксувалися не лише кшьшсш значения рiвнiв розвитку окремих здабностей, але й певш особливоси дiяльностi студентiв. Так, зокрема, в журналi вiдмiчався темп виконания окремих завдань, умiния зосередитися при наявносп певних перешкод, виконанню яких трудових операцiй студент надае перевагу -швидшсних чи точнiсних, у якш формi (графiчнiй чи словеснш) краще сприймае iнформацiю та iншi характернi особливостi дiяльностi. Аналiз даних, отриманих у результат дiагностики початкового рiвня розвитку вищезазначених здiбностей студеипв, дозволив провести диференцiацiю складу студеипв експериментально! групи за ознаками ввдставания в розвитку тих чи шших здiбностей. Це дало можливiсть викладачевi врахувати iндивiдуальнi особливостi студеипв при управлшш процесом розвитку !х здiбностей пiд час проведения занять. Шсля завершения дiагностики початкового рiвия розвитку здiбностей студентiв у експериментальнiй груш було проведено невелику за обсягом шформацшну консультащю, в результатi яко! студенти отримали вiдомостi про особливосп психологiчно! дiяльностi вишивальницi, про навантажения на окремi аналiзатори людини в процес виконания трудових операцiй. Особливий акцент було зроблено на можливосп iндивiдуального розвитку спецiальних здiбностей в художньо-трудовш, навчальнiй та iнших видах дiяльностi. Студенти отримали вiдомостi про нерiвномiрний та гетерохронний характер розвитку здiбностей та можливостi компенсацi! окремих ланок в !х системi.
Проведения шформацшних консультацiй дозволило пiдняти рiвень готовностi студентiв експериментально! групи до розвитку !х спецiальних здiбностей, забезпечити мотиващю даного процесу, усвiдомити майбутшми вчителями обслуговуючо! працi його важливють для освоения професiйно! дiяльностi, тдвищило активнiсть та самостiйнiсть студентiв у оволодшш прийомами розвитку здiбностей.
Особлива увага викладача була звернута на тих студеипв, як1 за результатами дiагностики початкового рiвия розвитку здабностей виявили низьк1 показники точностi окомiру, тактильно-к1нестетично! чутливостi, пам'ятi на колiр, конкретнi образи. Цим студентам пропонувались додатковi завдания пiд час проведения занять та для самостшного опрацювания; складнiсть завдань на перших заияттях для цих студеипв була дещо нижчою
порiвняно з шшими й поступово наростала. Це дозволило частково вирiвняти розвиток указаних здiбностей.
На II етат впроваджувались завдания, у яких найбшьше навантажения припадало на формувания атенцшних здiбностей студентiв. На iнформацiйних консультащях студенти отримували вiдомостi про концентращю та переключения уваги в дiяльностi вишивальницi. Завдания, що пропонувались студентам, були спрямоват переважно на формувания операцшних та функцiональних механiзмiв атенщйних здiбностей. Пiсля закiичения даного етапу дослiджения в експериментальних групах був проведений другий промiжний етап дiагностики.
Увага викладачiв на III етат впровадження розвивальних завдань (пiсля 10 тижтв) була сконцентрована в основному на формуванш логiчного мисления студенпв та !х психомоторних здiбностей. У цей перюд навчания викладач м^ повною мiрою акцентувати увагу не лише на точтсних характеристиках дiяльностi студентiв, але й швидк1сних, що вимагають високо! координацi! рухш.
Методикою передбачалось виконання низки завдань за етапами формувания рухових навичок у студенпв:
- завдания на виконання спбшв вiдповiдно до малюнку вишивки чи зразка (тут вiдпрацьовуеться виконавська ланка дп);
- вирiшення прямо! й зворотно! задачi: пряма - за заданим мюцем розташування спбка визначити напрямок руху до нього, зворотна - за заданим напрямком руху спбка визначити мюце розташування спбка у вишивщ;
- виршення прямих i зворотних задач: пряма - за заданим малюнком визначити розташування спбка, зворотна - за заданим мюцем розташування спбка визначити його мюце в малюнку вишивки;
- завдания: за заданим малюнком виконати шов вишивки - на цьому етат сформован орiентувальнi компоненти тдключаються до цшсно! схеми керувания; образом-регулятором стае безпосередньо викоиуваний малюнок.
У шнщ III етапу впроваджения системи завдань, який спiвпав iз зак1ичениям вивчення модуля "Укра!нська народна вишивка", в уих дослiджуваних групах було проведено заключний етап дiагностики рiвия розвитку спецiальних здiбностей студентiв.
Як засвiдчив аналiз отриманих даних, за уйма показниками спещальних здiбностей студентiв спостериаеться рiст середиьостатистичних показник1в. Проте динамша зростания показник1в на певних етапах експерименту е рiзною. На першому етапi впроваджения розвивльних завдань найкраще розвинулися лiнiйний окомiр, тактильно-кiнестична чутливють, мнемiчнi здiбностi студентiв, на другому етат - концентращя уваги, на третьому -психомоторнi здiбностi та лопчне мислення.
Таким чином, спостериаемо вiдповiднiсть динамiки росту окремих показникш здiбностей студенпв, спрямованостi завдань на розвиток таких здiбностей.
Розглядаючи динамшу середиьостатистичних показник1в рiвня розвитку спещальних здiбностей студентiв експериментально! та контрольно! груп, ми дшшли таких висновшв:
Пiсля закiиченнi вивчения модуля "Укра!нська народна вишивка" спостерiгаеться пiдвищения середиьостатистичних показнишв спецiальних здiбностей студентiв як експериментальних, так i контрольних груп.
Динамша росту усiх показникiв спещальних здiбностей студентiв в експериментальних групах е вищою, шж у контрольних.
Впроваджения експериментальних факторiв дещо знизило варiативнiсть показник1в спецiальних здiбностей.
Отже, професшна дiяльнiсть учителя обслуговуючо! пращ вимагае розвинутих спецiальних здiбностей: точшсть окомiру, тактильно-к1нестетична чутливiсть, образна пам'ять, лопчне мислення, концентращя та переключения уваги, скоординовашсть рухiв. Усi перелiченi вище спецiальнi здiбностi можиа сформувати або ж розвинути в студенпв, майбутшх учителiв обслуговуючо! працi, у процес навчания й художиьо-трудово! дiяльностi.
Формувания спецiальних здiбностей здiйснюеться для окремого студента шдив^ально, залежно ввд його психологiчних якостей. Для функщонування управлiния розвитком спецiальних здiбностей майбутшх учителiв обслуговуючо! працi необхiдно, щоб змют мети
управлшия цим процесом вiдображався у виглядi конкретних показник1в, що мають шльшсне виражения. 1з цiею метою використовували спещальш тестовi методики, як1 дають можливють визначити рiвень розвитку окремих спещальних здiбностей. Результати виконания запропонованих тестових методик мають певне шлькюне виражения й дозволили оцiнити динам^ зростания рiвня здiбностей, аналiзувати ефектившсть процесу формувания здiбностей студеипв.
Застосування дiагностики рiвнiв розвитку спецiальних здiбностей студентiв дае можливiсть викладачам враховувати щдивщуальш особливостi студентiв на вах етапах управлiния розвитком здiбностей, здшснювати диференцiацiю студентiв за ознаками ввдставания в розвитку тих чи шших здiбностей, коректувати !х розвиток. Проведения шформацшних консультацiй дозволило пiдняти рiвень розвитку спецiальних здiбностей студентiв експериментальних груп, забезпечило мотиващю даного процесу, усввдомления майбутнiми вчителями обслуговуючо! пращ його важливосп для освоения професшно! дiяльностi, пiдвищило активнiсть та самоспйшсть студентiв у оволодiннi прийомами розвитку здiбностей.
Таким чином, упроваджения сукупносп завдань для розвитку спецiальних здiбностей у навчальний процес забезпечили ефективне зростания ршневих значень здiбностей студеипв експериментально! групи порiвияно з контрольною, формувания в студеипв не лише функщональних механiзмiв спещальних здiбностей але й операцшних сприяло росту професшно! самостшносп та мобiльностi майбутнiх учителiв обслуговуючо! працi.
Виконана робота не вичерпуе всiх аспектiв проблеми методики викладания спецiальних дисциплiн i потребуе подальшого теоретико-експериментального дослiджения.
Л1ТЕРАТУРА
1. Денисенко Л.1. Розвиток професiйних здiбностей у майбутнiх робiтникiв швейного виробництва:
Дис. канд. пед. наук: 13.00.01. — К., 1994. — С. 48.
2. Дружинин В.Н. Теоретические основы диагностики познавательных способностей. Автореф.
дис. ... док. псих. наук. — М., 1991. — 37 с.
3. Развитие и диагностика способностей / Отв. ред. В.Н. Дружинин, В.Д.Шадриков. — М.: Наука,
1991. — С. 11.
4. Талызина Н.Ф. Методика составления обучающих программ. Учебное пособие. — М.: Издат.
Московского университета, 1980. — С. 46.
5. Теплов Б.М. Проблемы индивидуальных различий. — М.: Изд-во АПН РСФСР, 1961. — С. 11.
