CC BY
14
supporting paragraphs and the conclusion. In the last paragraph you are supposed to: state a personal opinion; give the reader something to consider; summarize the main ideas.
Таким чином, процес формування шшомовно! медiакомпетентностi майбуттх журналюпв завершуеться продуктивним етапом. Передбачаеться, що на цьому eTani у студенпв вже розвинeнi спeцiaлiзовaнi навички, вмшня та здатносл сприймати, розумiти, осмислювати, опрацьовувати i продукувати рiзноплaнову мeдiaiнформaцiю.
У розроблeнiй систeмi вправ запропоновано комунiкaтивно й когнiтивно орiентовaнi вправи рецептивного, рецептивно-репродуктивного, рецептивно-продуктивного i продуктивного характеру. Система вправ корелюе з етапами становления мeдiaкомпeтeнтностi, рiвнями процесування мeдiaiнформaцii, ментальними опeрaцiями, якi юнують на кожному eтaпi, i принципами оброблення мeдiaтeкстiв.
Перспективу подальшого розгляду зaявлeноi' проблеми вбачаемо у дослщженш особливостей концептуального aнaлiзу мeдiaiнформaцii, що позитивно позначиться на рiвнi мeдiaкомпeтeнтностi мaйбутнiх журнaлiстiв.
Л1ТЕРАТУРА
1. Вовк О. I. Комушкативно-когштивна компeтeнтнiсть студенлв-фшолопв: нова освiтня парадигма / О. I. Вовк. - Черкаси: Видавець Чабаненко Ю. А., 2013. - 500 с.
2. Вовк О. I. The Harmony of English Tenses: навч. поабник / О. I. Вовк. - Черкаси: САН, 2010. - 186 с.
3. Краткий словарь когнитивных терминов / Е. С. Кубрякова, В. З. Демьянков, Ю. Г. Панкрац, Л. Г. Лузина; под ред. Е. С. Кубряковой. - М.: МГУ, 1997. - 245 с.
4. Палиенко А. М. Типология медиатекстов / А. М. Палиенко // Педагопка формування творчоi особистост у вищш i загальноосвггнш школах: зб. наук. праць. - Зaпорiжжя: Вид-во Класичного приватного ушверситету, 2013. - Вип. 28 (81). - С. 266-272.
5. Palienko A. M. Specific Features of Developing Media Competence of Future Journalists / A. M. Palienko // European Applied Sciences. - Stuttgart, Germany: ORT Publishing. - № 1. - 2012 -P. 178-180.
6. Skipper M. Advanced Grammar and Vocabulary / M. Skipper. Student's Book. - Newbury: Express Publishing, 2007. - 117 p.
7. Steer J. M. The Advanced Grammar Book / J. M. Steer, K. A. Carlisi. 2-nd Edition. - Boston: Heinle and Heinle Publishers, 1997. - 426 p.
УДК 371.13:504 (008)
Н. О. МИКИТЕНКО
ЯК1СН1 ПОКАЗНИКИ ЕФЕКТИВНОСТ1 ТЕХНОЛОГ1Й ФОРМУВАННЯ
1НШОМОВНО1 ПРОФЕСШНО1 КОМПЕТЕНТНОСТ1 МАЙБУТН1Х ФАХ1ВЦ1В ПРИРОДНИЧОГО ПРОФ1ЛЮ
Визначено й продiагностовано яюст показниив ефективностi технологш формування тшомовноi професшно! компетентностi майбуттх фахiвцiв природничих спещальностей: об'ективного та суб'ективного оцiнювання рiвня сформованостi тшомовноi професшноi компетентностi студентiв; вмотивованостi профестного вибору студента; особливостей оргатзацп та навчання змiст; найбыьш популярних видiв навчальноi дiяльностi; використання у навчальному процеd методiв активного навчання. Визначено парадигму експериментального до^дження ефективностi технологш формування тшомовноi професшноi компетентностi майбуттх фахiвцiв природничих спещальностей. На основi ттерпретацп я^сних показниюв доведено гтотезу про ефективтсть технологш формування iншомовноi професiйноi компетентностi майбуттх фахiвцiв природничих спе^альностей.
Ключовi слова: яюсШ показники, технологи формування iншомовноi професiйноi компетентностi, фахiвцi природничого профтю, парадигма експериментального до^дження.
Н. О. МИКИТЕНКО
КАЧЕСТВЕННЫЕ ПОКАЗАТЕЛИ ЭФФЕКТИВНОСТИ ТЕХНОЛОГИЙ ФОРМИРОВАНИЯ ИНОЯЗЫЧНОЙ ПРОФЕССИОНАЛЬНОЙ КОМПЕТЕНТНОСТИ БУДУЩИХ СПЕЦИАЛИСТОВ ПРИРОДОВЕДЧЕСКОГО ПРОФИЛЯ
Определены и диагностированы качественные показатели эффективности технологий формирования иноязычной профессиональной компетентности будущих специалистов естествоведческих спещальностей: объективного и субъективного оценивания уровня сформированности иноязычной профессиональной компетентности студентов; правильности профессионального выбора студента; особенностей организации и содержания и обучения; наиболее популярных видов учебной деятельности, использование в учебном процессе методов активного обучения. Определена парадигма экспериментального исследования эффективности технологий формирования иноязычной профессиональной компетентности будущих специалистов естествоведческих специальностей. На основе интерпретации качественных показателей доказана гипотеза об эффективности технологий формирования иноязычной профессиональной компетентности будущих специалистов естествоведческих специальностей.
Ключевые слова: качественные показатели, технологии формирования иноязычной профессиональной компетентности, специалисты естествоведческого профиля, парадигма экспериментального исследования.
N. O. MYKYTENKO
QUALITATIVE INDICATORS OF EFFICIENCY OF TECHNOLOGIES DEVELOPING ESP COMPETENCE IN STUDENTS MAJORING IN SCIENCES
The article is dedicated to identifying and diagnosing qualitative indicators of efficiency of technologies developing ESP competence in students majoring in Sciences, namely: indicators of objective and subjective assessment of students' ESP competence, students' motivation regarding professional choice, organizational features ofprofessional training, its contents, the most popular learning activities, use of active methods of study in educational process. The paradigm of experimental research of efficiency of technologies developing ESP competence in students majoring in Sciences has been defined. Based on the interpretation of the qualitative indicators the hypothesis of efficiency of technologies developing ESP competence in students majoring in Sciences has been proven.
Keywords: qualitative indicators, technologies developing ESP competence, students majoring in sciences, the paradigm of experimental research.
Визначення ефективносп дiагностованого явища в контексп нашого наукового пошуку технологш формування шшомовно! професшно! компетентност (1ПК) майбутшх фахiвцiв природничого профiлю - вимагае проведения комплексного експериментального до^дження, що виконуватиме як критерiальнi, так i евристичт функци, i залучаеться з метою об'ективно! перевiрки та обгрунтування достовiрностi висунуто! гшотези до^дження.
Обгрунтуванню парадигм експериментальних до^джень, розробщ методик проведення педагопчного експерименту присвячено науковi розвiдки Ю. Бабанського [1], В. Краевського [2], М. Поташшка i В. Лазарева, [5], В. Сластьонша [4], Д. Шанк [7], Н. Яковлево! [6] та iнших науковщв.
На основi аналiзу праць вказаних вчених розроблено методику дагностики ефективносп технологiй формування 1ПК майбутнiх фахiвцiв природничих спецiальностей в укра!нських вищих навчальних закладах (ВНЗ), яка передбачала перевiрку технологiчностi усiх компонентiв дiагностованих конструктiв: цiльового, змiстово-органiзацiйного, процесуального, корегувального та оцiнювально-результативного, а також доведення валвдносп визначених педагогiчних умов реалiзацii' технологiй.
Мета статп - визначення яшсних показник1в ефективносп технологш формування 1ПК майбутшх фах1вцш природничих спещальностей [ доведения на !х основ! гшотези про ефектившсть цих технологш.
З урахуванням мети визначено наступш завдання досл!дження: 1) встангвити парадигму експериментального досл!дження; 2) з'ясувати яшсш показники ефективносл технологш формування 1ПК майбутшх фах!вщв природничих спещальностей та обгрунтувати !х вагомють; 3) довести валвдшсть гшотези досл!дження про ефектившсть вказаних технологш на основ! штерпретацп яшсних показнишв.
Д. Шанк визначае дом!нувальш типи парадигм досл!дження навчального процесу, якими е кореляцшний, експериментальний, якюний, лабораторний, польовий. Характеристики згаданих титв подано у табл. 1 [7, с. 4-6].
Таблиця 1
Типи парадигм до^дження навчального процесу_
ТИП ХАРАКТЕРИСТИКИ
Кореляцшний вивчае зв'язки м1ж змшними
Експериментальний одна чи бшьше змшних взаемозам1нюються \ ощнюеться вплив на шш1 змшш
Якюний зосереджуеться на опиа подш та штерпретацш значень
Лабораторний проводиться в умовах контрольованого середовища
Польовий проводиться в умовах природного для об'екту досл1дження середовища
На основ! анал1зу представлених даних визначено, що проведене нами експериментальне досл!дження ввдбувалося у пол! експериментально!, кореляцшно!, яшсно! та польово! парадигм.
Гшотезою досл1дження е припущення, що високий р1вень сформованосп у студенпв природничих спещальностей 1ПК в процес !х шшомовно! професшно! тдготовки забезпечуеться реал!защею диференцшно! та сугестивно-асощативно! технологш формування 1ПК та наступних педагопчних умов реал!зацп згаданих технологш: 1) ввдповвдшсть мет \ завданням професшно! шдготовки майбутшх фах!вщв природничого профшю, потребам студенпв; 2) дотримання методолопчних, дидактичних \ методичних принцитв \ тдход!в до реал!зацп технологш формування 1ПК майбутшх фах!вщв природничого профшю у навчальному процес!, зокрема, принцитв системности систематичности реал!зацп м1жпредметних зв'язк1в, поетапносп, доступносп, фахово! спрямованосп та ш.; 3) штегращя авторських технологш формування 1ПК з шшими освишми технолопями; 4) створення конструктивного середовища технолопчно! взаемодп завдяки застосуванню ефективних методик навчання шоземних мов, використання метод1в активного навчання, ращональне структурування змюту навчання, використання надежного навчально-методичного забезпечення, позитивний вплив на формування 1ПК майбутшх фах!вщв природничого профшю таких його фактор1в, як мотивацшний, особистюний, психоф!зюлопчний, навчально-методично! \ техшчно! забезпеченосп навчального процесу; 5) ращональна оргашзащя самостшно! роботи студенпв.
Окр1м тестувань та усних опитувань (сшвбесвд), з метою вивчення стану шшомовно! професшно!' шдготовки майбутшх фах!вщв природничих спещальностей, а також !! позитивно! чи негативно! динам1ки тд впливом застосування технологш формування 1ПК майбутшх фах!вщв природничого профшю, у процес проведення формувального експерименту нами було використано певш емшричш методи досл!джень, що передбачають здебшьшого як1сну оцшку отриманих даних, а саме: анкетування, бесвди, обговорення, спостереження.
Одним з аспекпв дослщження було виявлення р1вня вмотивованосп професшного вибору студента. Професшний виб1р - один з важливих мотивацшних фактор1в впливу студента на ефектившсть формування у нього 1ПК, оск1льки цей фактор належить до дом1нуючих у визначенш ставлення студента до навчально! даяльност! Ефектившсть професшного становлення майбутнього фах1вця у навчальному процес у ВНЗ суттево залежить ввд правильносп його професшного самовизначення. С. Павлютенков стверджуе, що професшна майстернють е результатом професшно!' самовизначеносп людини. Кожна наступна стад!я професшного становлення фах1вця зароджуеться у попереднш, !нвар!антш компоненти яко! ввдображаються в цш наступнш стадп. М1ж ус1ма ступенями процесу професшного
становления фахiвця iснуe об'ективна наступшсть i взаемозв'язок: «...кожен найвищий стутнь заперечуе нижчий, але заперечуе, не знижуючи його, а включаючи в себе як зняту категорiю, як свш основний елемент» [3, с. 6].
З метою визначення ршня вмотивованостi професiйного вибору студенпв природничих факультетiв вiтчизняних ВНЗ розроблено опитувальник iз запитаннями щодо усвiдомленостi вибору професи, факторiв впливу на здiйснення вибору, iнтересу до свое! спещальносп, бажання в подальшому працювати в обранш сферi професшно! дiяльностi. Було яшсно та к1льк1сно оцiнено отримаш данi анкетування студентiв всiх експериментальних груп (ЕГ) i контрольних групп (КГ) в першому навчальному семестр^ якi показали, що у процес вибору майбутньо! професи студенти керуються переважно такими мотивами, як бажання здобути вищу освггу, вплив батьшв, сiмейнi традицп, поради друзiв, шшльних учителiв. Ступiнь задоволеностi професiйним вибором вважаемо дуже низьким (табл. 2).
Таблиця 2
Дат щодо вмотивованостi професшного вибору студентiв природничих спещалъностей
Показники вмотивованосп професiйного вибору Спiввiдношения шлькосп студентiв у порядку спадання (%)
Мотиви вибору майбутньо! професi! бажання здобути вищу осв^ 27
вплив батьк1в 24
сiмейнi традицп 16
поради друзiв, шк1льних учителiв 13
курс школьно! профорiентацi! 12
престиж професi! 6
матерiальнi мотиви 2
Ступiнь задоволеност професiйним вибором високий 11
середнiй 26
низький 23
невизначений 38
ввдсутнш 12
Плани щодо подальшо! професшно! дiяльностi прапюватиму за фахом 46
не планую працювати за фахом 31
здобуватиму iншу освiту 14
iншi 9
Як бачимо, менше половини респонденпв виявили бажання працювати у майбутньому за обраним фахом. Престиж професи займае дуже низьке мюце в рейтингу мотивiв вибору майбутньо! професи.
Ми провели повторне анкетування студенпв щодо позитивно! динамiки вмотивованост професшного вибору у восьмому навчальному семестра 1х показники майже не змшились, проте дещо зрiс ступiнь задоволеносп професiйним вибором та плани щодо подальшо! професiйно! дiяльностi у респонденпв ЕГ. Ми пов'язуемо зростання цих показнишв з пiдвищенням iнтересу студенпв до науково-пошуково! дiяльностi завдяки активному застосуванню таких компоненпв експериментальних технологш формування 1ПК майбутнiх фахiвцiв природничого профiлю, як проблемне навчання, використання методу проектiв, зокрема активне залучення студентiв до пошуку наукових проблем, формулювання i перевiрки гiпотез у результата самостшного проведення природничих експерименпв i презентацi! !х результатiв шоземною мовою пiд час аудиторного навчального заняття. Переважна бiльшiсть (63 %) респонденпв ЕГ з ршнем сформованосп 1ПК, визначеним як компетентний чи автономний, виявила бажання працювати у майбутньому за фахом, проте у 14 % ввдповвдей студенти зазначили «за кордоном». Високий рiвень сформованосп 1ПК майбутнiх фахiвцiв дозволить !м повноцiнно реалiзовувати свiй професiйний i творчий потенцiал в межах св^ового наукового й освiтнього простору i позитивно вплине на тдвищення престижу природничих специальностей.
На визначення рiвня сформованостi 1ПК у студентiв вплинули i результати самооцiиювания ними власно! навчально! дiяльностi. Розроблена форма самоощнювання
студентами свого р1вня сформованостi 1ПК зосереджувалась на 6a4eHHi студентом необхвдних piBHiB сформованост 1ПК у фахiвця-практика його спецiальностi для належного виконання у майбутньому сво!х виробничих функцш та завдань, оцiнцi свого piBra сфоpмованостi 1ПК i бажаннi тдвищити його. Анкетування проводилось на початку першого i напpикiнцi восьмого навчального семестpiв у всiх ЕГ i КГ. Аналiз даних анкетування, проведеного на початку першого семестру навчання, показав, що переважна бiльшiсть (72 %) студенпв не вважають 1ПК необхiдною як1стю фахiвця !хньо! спещальносп i вважають сеpеднiй або pубiжний р1вень сфоpмованостi 1ПК достатнiм для належного виконання професшних ролей i функцiй. 23 % pеспондентiв не бажають тдвишувати свiй piвень сформованосп шшомовно! комушкативно! компетентностi (1КК) i формувати на його основi 1ПК. Студенти значно завищують свiй piвень сформованост 1КК поpiвняно з даними проведено! нами комплексно! дiагностики (табл. 3):
Таблиця 3
Порiвняльний aHcmi3 pieHie сформованосmi 1КК cmydeHmie на ocHoei показниюв _самооцтювання та комплексноi дiагностики_
Рiвнi сфоpмованостi Показники самооцiнювання Показники комплексно! дiагностики
компетентностi к-сть студ. % сшввщношення к-сть студ. % сшвввдношен ня
Компетентний С2 8 1,7 0 0
Автономний С1 23 5 14 2.9
Просунутий В2 67 14,4 41 8,8
Рубiжний В1 124 26,7 81 17,5
Сеpеднiй А2 159 34,2 133 28,6
1нтродуктивний А1 84 18 133 28,6
1КК не сформована 0 0 0 63 13,6
Такий завищений piвень самооцшки певною мipою демотивуе студент!в щодо подальшо! навчально! дiяльностi i негативно впливае на мiжособистiсну взаeмодiю у системi «викладач-студент», спричинюючи упереджене ставлення суб'екпв системи один до одного i до предмета навчально! дiяльностi. Отож, з уйма учасниками ЕГ проводились гpуповi та шдивщуальт бесiди, метою яких було тлумачення важливостi об'ективно! самооцiнки piвня сфоpмованостi 1КК, його вагомосп для ефективностi формування у них 1ПК, важливостi 1ПК як штегрально! якостi фахiвця природничого пpофiлю, ознайомлення студентiв з даними комплексно! дiагностики piвнiв володiння ними 1КК.
Данi анкетування у восьмому семес^ навчання показали значне зростання оцшки важливостi високого piвня сфоpмованостi 1ПК для повноти pеалiзацi! пpофесiйного потенщалу в pеспондентiв ЕГ, тодi як у респонденпв КГ цей показник залишився майже незмiнним. Респонденти ЕГ ощнили свiй piвень сфоpмованостi 1ПК з високим ступенем об'ективностi. 53 % студенпв ЕГ виявили бажання пiдвишити свiй piвень сфоpмованостi 1ПК, тодi як цей показник сягнув лише 18 % у pеспондентiв КГ. Отримаш данi красномовно свiдчать про позитивний вплив експериментальних технологiй на ефектившсть iншомовно! пpофесiйно! пiдготовки майбутнiх фахiвцiв природничого пpофiлю, зокрема, на зростання мотивацп студентiв до навчання шоземно! мови пpофесiйного спрямування, розвитку високого piвня сфоpмованостi 1ПК.
Допомогли у пеpевipцi гiпотези дослiдження вiдповiдi студенпв на запитання анкети щодо особливостей оpганiзацi! навчання, його змiсту, найбшьш популярних видiв навчально! дiяльностi, використання у навчальному пpоцесi методiв активного навчання. Анкетування проводилось в 16 парах ЕГ i КГнапришнщ другого i четвертого навчальних семестpiв. У деяких парах, де дисциплiни «1ноземна мова», «1ноземна мова пpофесiйного спрямування/спшкування» згiдно з навчальними планами тдготовки майбутнiх фахiвцiв природничих спецiальностей освiтньо-квалiфiкацiйного piвня «Бакалавр» вивчалися ще протягом п'ятого-восьмого семестpiв, ми також здшснювали анкетування студентiв груп у ввдповвдних семестрах. Сумарний аналiз отриманих даних за вс семестри навчання, в яких
проводилось анкетування, виявив низький рiвень зацiкавленостi студентiв КГ змiстом навчальних дисциплш «1ноземна мова», «1ноземна мова професшного спрямувания/сmлкувания», оск1льки 57 % респонденпв КГ на запитання анкети стосовно задоволеносп змiстом навчально! дисциплши вiдповiли, що не можуть визначитися з ще! проблеми. Це знову красномовно сввдчить про низький рiвень мотивацi! студентiв КГ щодо предмета навчально! дiяльностi. На противагу цьому, 54 % респондентiв ЕГ заявили, що !х повнiстю задовольняе змют згаданих навчальних дисциплiн, 38 % студенпв вважали, що загалом задовольняе, 6 % - що не задовольняе i лише 2 % не змогли визначитися.
Найбшьш популярш види навчально! дiяльностi, згiдио з даними анкетування студенпв ЕГ i КГ викладачiв, аналiзу навчально! документацп, спостереження за навчальною дiяльнiстю у ВНЗ, систематизоваш у табл. 4.
Таблиця 4
Види навчалъноЧ дiялъносmi студентiв ЕГ i КГ за рейтингом частотностi виконання
ЕГ КГ
1 2
1. Говортня Участь у рольових, симуляцшних, дшових ^рах; дiалогiчне i монологiчне мовлення у формi дiалогiв фахово! тематики, рiзних повiдомлень професшного змюту; презентацi! iндивiдуальних i групових проекпв, основних етапiв та результапв проведених природничих експериментiв; обговорення актуальних наукових проблем у сферi професшно! дiяльностi, дискусi!, «акварiум», «карусель», обговорення презентацiй результатiв iндивiдуальних i групових проекпв, у т.ч. проведених природничих експерименпв; переказ фахових текспв. 1. Читання Читання адаптовано! фахово! лтратури iноземною мовою; читання автентично! фахово! лiтератури iноземною мовою; читання лтаратури краезнавчого характеру шоземною мовою; пошук i вiдбiр необхвдно! iнформацi!.
2. Письмо Складання семантичних графiв одиниць загально! лексики та одиниць термшосистеми метамови; побудова iнтелект-мап; складання приватних i дiлових листiв, докуменпв професшного характеру; написання письмових iндивiдуальних i групових проектiв; написання письмових звтв про етапи i результати проведення природничих експериментiв; заповнення форм ощнювання iндивiдуальних та групових проекпв, презентацiй природничих експериментiв; написання анотацш та резюме до фахових текспв (статтей, матерiалiв дослiджень тощо); письмове виконання лексичних впав, спрямованих на засвоення фахово! термшологи; письмове виконання граматичних вправ; написання есе!в; письмовий переклад автентичо! фахово! лiтератури з шоземно! мови на укра!нську та навпаки. 2. Писъмо Письмове виконання лексичних вправ, спрямованих на засвоення фахово! термшологи; письмове виконання граматичних вправ; письмовий переклад адаптовано! фахово! лиератури з шоземно! мови укра!нською i навпаки; письмовий переклад автентично! фахово! лиератури з шоземно! мови укра!нською та навпаки; написання анотацш та резюме до фахових текспв (статтей, матерiалiв дослщжень тощо); написання есе!в; написання переказiв прослуханих текстiв; складання приватних i дiлових листiв, документiв професiйного характеру.
3. Читання Пошук i вiдбiр необхiдно! iнформацi! для 3. Говортня Переказ фахових текспв;
ЕГ КГ
1 2
виконання навчально-пошукових i науково-дослiдницьких завдань; читання автентично! фахово! лiтератури iноземною мовою; читання адаптовано! фахово! лiтератури шоземною мовою; читання лiтератури краезнавчого характеру шоземною мовою. переказ текспв побутово! та краезнавчо! тематики; складання дiалогiв професiйного змiсту та загально! тематики; пiдготовка розповвдей загально! тематики; пiдготовка розповiдей професшного характеру; участь у рольових, симуляцiйних, дшових iграх.
4. АудЮвання Прослуховування матерiалiв навчальних СБ та БУБ-диск1в, касет iз записами начитаних нолями мови розповiдей, дiалогiв тощо фахового характеру, виконання вправ i завдань на розумшня прослуханого; перегляд документальних i науково-популярних мiкрофiльмiв фахово! тематики та виконання завдань на розумшня переглянутого i прослуханого; перегляд художшх фiльмiв, що за тематикою ввдповвдають змiстовим модулям, та виконання завдань на розумшня переглянутого i прослуханого у процеа самостiйно! роботи або на факультативних заняттях; прослуховування хтв вiдомих спiвакiв i гуртiв шоземною мовою, що мають ввдношення до теми навчальних занять та виконання вправ i завдань на розумшня прослуханого. 4. АудЮвання Прослуховування ввдтворених викладачем, рiдше - записiв усних розповвдей, дiалогiв тощо. загального змюту, виконання вправ i завдань на розумшня прослуханого; прослуховування вщтворених викладачем, рвдше - записiв усних розповвдей, дiалогiв тощо. фахово! тематики, виконання вправ i завдань на розумшня прослуханого; перегляд художшх фiльмiв та виконання завдань на розумшня переглянутого i прослуханого.
Як демонструють данi таблицi, змютовий компонент технологiй формування 1ПК акцентував на: 1) розвитку в студенпв умiнь i навичок продуктивних видiв мовленнево! дiяльностi, навчально-пошукових та науково-дослвдницьких умiнь i навичок; 2) професшнш орiентацi! навчання; 3) застосуваннi бшьшо! рiзноманiтностi видiв навчально! дiяльностi студенпв; 4) використанш значно бiльшо! кшькост методiв активного навчання у процес навчання iноземних мов професiйного спрямування.
79 % респондентiв ЕГ тдтвердили, що !м значно легше вивчати новi термiнологiчнi одиницi iноземно! мови у контекст^ як пропонують авторськ технологi! формування 1ПК з урахуванням структурування змiсту навчання на основi виокремлення базових типiв дискурсiв. 83 % студенпв ЕГ вважали, що побудова семантичних графiв та штелект-мап дозволяе !м на основi побудови асощативних зв'язкш запам'ятати до 35-45% бшьше шформаци.
Враховуючи результатiв проведених дослiджень, можемо зробити висновок, що експериментальш технологи формування 1ПК майбутшх фахiвцiв природничого профiлю позитивно впливають на усвiдомления студентами важливостi належного рiвия сформованостi 1ПК, сприяють становленню у них фахово! компетентностi, спонукають !х до активно! навчально! дiяльностi та самовдосконалення.
Ми простежили за змшою цiльових орiентацiй викладачiв шоземних мов до початку роботи за диференцшною та сугестивно-асоцiативною технологiями формування 1ПК майбутнiх фахiвцiв природничого профшю та в !! процесi. До початку роботи за авторськими технолопями, згiдно з узагальненими даними анкетування, викладачi спецiалiзованих кафедр ВНЗ базових експериментальному дослiдженнi тлумачили поняття «1ПК» фахiвця природничих специальностей» як: вшьне володiния фаховою термiнологiею; вiльне володшня лексикою на побутову тематику; вмшня користуватися фаховою iноземною лiтературою; здатшсть застосовувати набутi навички з шоземно! мови у майбутнiй професiйнiй даяльностц вмiння
складати дiловi листи, анотацп, резюме й iншi документи; здатнiсть здшснювати пошук i вiдбiр шформаци; володшня вiдповiдною дискурсивною компетенцieю; здатнiсть досягти професшного зростання в iншомовному середовищг Вiдповiдно складовими ще! компетентностi вони вважали: вмшня презентувати уснi доповвд, представляти сво! науковi здобутки шоземною мовою та спiлкуватися на наукову тематику; знания граматичних структур, вiдповiдний словниковий запас; читання i переклад оригшально! лiтератури зi спецiальностi; розумшня на слух усного мовлення; сприйняття аудiо- та ввдео-шформацп iноземною мовою, а також шформаци у прес та iнших засобах масово! шформаци. Таким чином, вузько трактуючи поняття «1ПК майбутнього фахiвця природничого профiлю» i його складовi, вони выдавали перевагу рецептивним видам мовленнево! дiяльностi студентiв, рiдше - продуктивним, ям базувалися на заучуваннi i вщтворент певно! шформаци i превалювали у навчанш iноземних мов студентiв КГ (табл. 4).
Проведет семшари, бесвди та ознайомлення викладачiв з методичними рекомендацiями щодо впровадження диференцшно! та сугестивно-асощативно! технологiй формування 1ПК майбутшх фахiвцiв природничого профiлю у процес шшомовно! пiдготовки студентiв природничих спещальностей дали !м змогу усвiдомити всю комплексшсть i багатограннiсть поняття «1ПК» як штегрально! характеристики природознавця, сформувати розумiния iерархi! його компонентiв на кожному iз рiвнiв, а також ознайомитись з технолопчно-методичною системою формування 1ПК майбутнiх фахiвцiв природничого профiлю, визначеними р1внями сформованостi 1ПК студенпв природничих спецiальностей, !х критерiями, показниками, системою ощнювання рiвнiв сформованостi вказано! компетентностi.
Пiд час проведення констатувального i формувального етапiв експериментального до^дження ефективностi експериментальних технологий формування 1ПК майбутнiх фахiвцiв природничого профiлю фшсувалися данi кожного експериментального заходу розроблено! методики даагностування рiвия сформованосл ще! компетентност з дотриманням об'ективностi, системност i систематичностi. В динамiку й тенденци розвитку 1ПК майбутнiх фахiвцiв природничого профiлю вносилися необх1дш корективи в органiзацiю експерименту з метою перевiрки достовiрностi сформульовано! гiпотези.
На основi викладених вище результалв до^дження можемо зробити наступнi висновки.
Парадигмами, в полi яких вiдбувалося дослщження, вважаемо експериментальну, кореляцшну, як1сну та польову.
З емтричних методiв до^джень, як1 передбачають як1сну оцiнку одержаних даних, було широко застосовано анкетування, бесвди, обговорення, спостереження. Як1сними показниками ефективносп технологiй формування 1ПК майбутшх фахiвцiв природничих спецiальностей, визначеними у ходi проведення експерименту, визначено е: показники об'ективного та суб'ективного ощнювання рiвня сформованосл 1ПК, вмотивованостi професшного вибору студента, особливостей оргашзацп i змiсту, найбiльш популярних видiв навчально! дiяльностi, використання у навчальному процес методiв активного навчання. Показниками цшьових орiентацiй викладачiв навчальних дисциплiн «1ноземна мова» та «1ноземна мова професшного стлкування» е тлумачення й сприйняття ними поняття «1ПК фахiвця природничого профшю» i трактування його структури. Перелiченi показники рiзноаспектно характеризують процес формування 1ПК майбутнiх фахiвцiв природничих спещальностей у ВНЗ Укра!ни.
Обробка й штерпретащя як1сних показник1в використаних тд час проведення експерименту емтричних методiв дослiджень дае пiдстави зробити висновок про валвдшсть висунуто! гшотези дослiджения, яка полягае у твердженш, що високий р1вень сформованосл 1ПК в студентiв природничих спецiальностей у процес !х шшомовно! професшно! тдготовки у ВНЗ забезпечуеться реалiзацiею диференцшно! та сугестивно-асощативно! технологiй формування вказано! компетентностi.
Проблема вимiрювання ефективностi експериментальних конструктiв не обмежуеться И яшсними показниками. Комплексна iнтерпретацiя к1льк1сних показнишв усiх вимiрювань, передбачених методикою експериментального дослвдження ефективност диференцшно! та сугестивно-асощативно! технологш формування 1ПК майбутнiх фахiвцiв природничого профiлю, буде предметом наших подальших дослiджень.
Л1ТЕРАТУРА
1. Бабанский Ю. К. Проблема повышения эффективности педагогических исследований / Ю. К. Бабанский. - М.: Педагогика, 1982. - 192 с.
2. Краевский В. В. Методология педагогического исследования / В. В. Краевский. - Самара, 1994. - 165 с.
3. Павлютенков С. М. Моделювання в системi освгги (у схемах i таблицях) / С. М. Павлютенков. - Х.: Вид. група «Основа», 2008. - 128 с.
4. Сластенин В. А. Формирование профессиональной культуры учителя / В. А. Сластенин. - М.: Прометей, 1993. - 177 с.
5. Управление развитием школы: пособие для руководителей образовательных учреждений / под ред. М. М. Поташника и В. С. Лазарева. - М.: Новая школа, 1995. - 464 с.
6. Яковлева Н. О. Педагогическое проектирование инновационных систем: дис. ... д-ра пед. наук: 13.00.01 / Н. О. Яковлева. - Челябинск, 2003. - 355 с.
7. Schunk D. H. Learning Theories: An Educational Perspective / D. H. Schunk [5th ed.]. - Allyn & Bacon, 2008. - 592 p.
УДК 371.321=111
I. OLIYNYK, N. HANLET GIVING AND RECEIVING CONSTRUCTIVE FEEDBACK
The article scrutinizes the notion of feedback applicable in classrooms where team teaching is provided. The experience of giving and receiving feedback has been a good practice in cooperation between a U.S. Peace Corps volunteer and a Ukrainian counterpart. Giving and receiving feedback is an effective means of classroom observation that provides better insight into the process of teaching a foreign language. The article discusses the stages offeedback and explicates the notion of sharing experience between two teachers working simultaneously in the same classroom. The guidelines for giving and receiving feedback have been provided as well as the most commonly used vocabulary items have been listed. It has been proved that mutual feedback leads to improving teaching methods and using various teaching styles and techniques.
Keywords: feedback, team teaching, exploratory questioning, self-assessment, class observation.
I. ОЛ1ЙНИК, Н. ХАНЛЕТ
ПРИНЦИПИ ЗВОРОТНОГО ЗВ'ЯЗКУ В ПРОЦЕС1 КОЛЕКТИВНОГО НАВЧАННЯ 1НОЗЕМНО1 МОВИ
Розглянуто поняття «зворотний зв'язок», яке застосовуеться в класах, де проводиться колективне навчання. Показано, що досвiд надання та отримання зворотного зв'язку е хорошою практикою в рамках ствпращ мiж добровольцем Корпусу миру США та укратським партнером, а надання зворотного зв'язку — ефективний заЫб спостереження в клаЫ, що забезпечуе краще розумтня процесу навчання тоземноi мови. Рокрито етапи надання зворотного зв 'язку. Пояснено поняття обмту досвiдом мiж двома викладачами, котрi працюють одночасно в одному клаd. Висвтлено основт принципи надання та отримання зворотного зв'язку. Подано словничок лексичних одиниць, ят найчастше використовуються при надант й отримант зворотного зв'язку. З'ясовано, що взаемний звороттй зв 'язок зумовлюе вдосконалення методiв викладання, а також використання рiзних навчальних стилiв i техтк.
Ключовi слова: зворотний зв'язок, колективне викладання, анкетування, самооцтювання, спостереження.
