CC BY
49
© Попадинець О. Г.
УДК 316. 4. 063. 3+378. 147+37. 011. 32 Попадинець О. Г.
РОЗВИТОК НАВЧАЛЬНО-НАУКОВОГО П1ЗНАННЯ У СТУДЕНТ1В П1Д ЧАС
ВИВЧЕННЯ АНАТОМП ЛЮДИНИ
ДВНЗ «1вано-Франмвський нацiональний медичний ушверситет»
(м. lвано-Франкiвськ)
Вступ. Об'ективне прискорення науково-тех-нiчного i сощального прогресу, кризовi економiчнi, екологiчнi, демографiчнi, полiтичнi та iншi явища, що виникли у сучасному свiтi, неминуче позначаються на системi освiти, загострюють протирiччя i труд-нощi формування молодого поколЫня. Традицiйнi педагогiчнi засоби виховання, змюту й органiзацii, навчально-виховного процесу все частше не спра-цьовують. Через невiдповiднiсть темпiв i характеру соцiальних та педагогiчних процеЫв виникають кри-зовi явища в педагогу [2].
Найважливiшi з них виявляються у нездатност1 освiтньо-виховних закладiв, по-перше, впливати на молодь для формування цтюно!, а не «частково!» особистостi, по-друге, у невмiннi враховувати шди-вiдуальнi, вiковi та соцю-бюпсихолопчы особливос-тi вихованця, неповторнiсть особистост кожного. Тому у сучасному вимогливому та швидкозмЫному соцiально-економiчному середовищi рiвень освiти, II вплив на особистюний розвиток, значною мiрою залежатиме вщ результативностi запровадження технологiй навчання, що фунтуються на нових мето-долопчних засадах, сучасних дидактичних принципах та психолого-педагопчних теорiях, якi розвива-ють дiяльнiсний пiдхiд до навчання.
Теоретичний i емпiричний рiвнi наукового тз-нання характеризуються лише вщносною само-стiйнiстю, межа мiж ними досить умовна. Емтричне переходить у теоретичне, а те, що колись було те-оретичним на шшому, вищому етапi розвитку, стае емтрично доступним. Провiдна роль у цм едностг залежно вiд предмета, умов та наявних наукових результат, належить то емтричному, то теоретичному [1].
На кафедрi анатомiI людини досвщ викладан-ня предмету показуе, що наближення навчального тзнання до наукового з метою розвитку творчих здiбностей студенев можливе лише на основi спе-цiальноI органiзацiI на заняттях умовно! науково-пiзнавальноI дiяльностi i II елементiв. 1ншими словами, наближення навчального тзнання до наукового можливо на основi iмiтацii науково-тзнавальних си-туацiй, що могли або повинн були бути в базиснт науцi. Це дозволяе наблизити навчальну творчу д^ яльнiсть слухачiв до тих умов i ситуацiй, з якими вони можуть зустрiтися у сво!й майбутнiй професiйнiй д^ яльностг Необхiдно зазначити, що моделi творчо-го процесу наукового пiзнання у навчанн не мають
повного iзоморфiзму стосовно реального наукового процесу одержання нових знань, тому що вони до-пускають як навмисну !хню оргаызацт вiдповiдно до змiсту, цтей i задач навчання, так i керування цими процесами. Основними принципами оргаызацп продуктивно! освiти вважаемо: змют освiти - в роз-ширенн його власного досвiду, що забезпечуе його як особистюний, так i загальнокультурний рiст; голо-вна вщмЫна риса продуктивно! освiти - створення нового освггнього продукту: iдеi, питання, дефЫщм, правила; навчання носить супровщний характер, тобто викладач забезпечуе дiяльнiсть студента по розвитку i зютавленню його особистiсного освггньо-го результату з культурними аналогами [5]. Отже, досягнення найвищо! творчо! дiяльностi слухачiв при навчаннi предмету кафедри анатомп можливо лише на основi розробки тако! навчально! моделi процесу наукового тзнання, що мiстить послiдовний каскад уЫх проблем, що ускладнюються, як об'еднанi единим концептуальним понятмним апаратом. Умiло т-дiбраний каскад професмних проблемних ситуацiй i самостмне !х вирiшення студентами дозволяе не ттьки наблизити навчальне пiзнання до наукового, але i досягти високопродуктивно! як розумово!, так i предметно! дiяльностi слухачiв з метою розвитку !х творчих здiбностей. Слiд зазначити, що при розгляд1 процесу природничо-наукового тзнання як единого цiлого, у ньому видтяють два аспекти: емтричний i теоретичний. На емпiричному рiвнi здiйснюеться нагромадження i первинне осмислювання досвщ-чених фактiв, що випливають зi спостереження й експерименту. Теоретичний рiвень знань припускае пояснення певного класу об'ектiв i явищ природи, розкриття !хнього внутрiшнього зв'язку на основ1 понятiйного концептуального апарату науки, про-никнення у сутнiсть фiзичних об'ектiв i явищ. Роз-глядаючи емтричне i теоретичне як функцюнально обумовленi й об'ективно необхiднi аспекти процесу навчання як единого цтого, можна сформулювати основну методолопчну роль навчального експерименту в процес викладання дисциплiн медичного та бюлопчного спрямування у вищих навчальних закладах. Вона полягае у забезпеченн функцюналь-ного взаемозв'язку концептуального понятiйного апарату слухачiв з емпiричним базисом дисциплши анатомii.
По-перше, навчальний експеримент служить для слухачiв джерелом суб'ективно нових емтричних
фактiв, що е вихщним елементом в Iхнiй Ытерпри-тацп на основi концептуального змiсту, що, врешт решт, сприяе розвитку i становленню 1х теоретичного знання. По-друге, навчальний експеримент е необхщним чинником у формуванн понятiйного концептуального апарату слухачiв i iдеалiзованих об'еклв теоретичного знання, на основi якого здм-снюеться генерацiя i вщтворення суб'ективно нового для них знання, не стимульованого безпосеред-ньо емтричним дослiдженням [4].
Пiд функцюнуючою педагогiчною системою де-монстрацiйного фiзичного експерименту розум^ еться дiяльнiсть викладача сптьно зi слухачами, спрямована на подготовку i вiдтворення експери-ментальних дослщжень фiзичних явищ i 1хне засто-сування на практицi, здмснюване вiдповiдно до за-гальнодидактичних методiв, принципiв викладання i цiлей навчання [3]. Аналiз наукового i навчального фiзичного експерименту дозволив зробити висно-вок про те, що основними компонентами демон-страцiйного фiзичного експерименту як педагопчно!' системи е: об'ект дослiдження, навчальнi технiчнi засоби експериментального до^дження, дiяль-нiсть викладача, спрямована на пщготовку i прове-дення експерименту, i дiяльнiсть слухачiв, пов'язана не ттьки з придбанням знань, умЫь i навичок, але i розвитком 1хнього мислення, придбанням досвщу творчо! дiяльностi.
Багаторiчний досвiд науково-педагопчно! робо-ти на кафедрi анатомп людини lвано-Франкiвського нацiонального медичного уыверситету показуе, що в умовах вищо'! школи е достатнi можливостi для розробки i створення нових сучасних техычних за-собiв, проведення лабораторного експерименту, що дозволяе дещо пщвищити рiвень загального розумiння.
Висновки. Аналiз науково! i науково-методично! лггератури, спостережень за роботою слухачiв у лабораторiях, досвiду викладання i змЫ у програ-мах навчання дозволив дмти наступних висновкiв: аналiзуючи педагопчы поняття «принцип навчання», «метод активного навчання» було дано теоретичне обфунтування мюця i ролi продуктивного навчання у процес навчально-тзнавально! дiяльностi, а також показано, що досягнення високопродуктивно!' творчо! дiяльностi слухачiв вищо! школи можливе на основi оргаызаци навчального науково-пiзнавального процесу, що включае у себе рiшення дослщ-ницьких проблем, якi поступово ускладнюються. Ефективна професiйна пiдготовка фахiвцiв медич-но! сфери можлива лише на основi розробки тако! навчально! моделi процесу наукового тзнання, що мютить послiдовний каскад усiх проблем, що ускладнюються. Оптимально п^браний каскад до-слiдницьких i конструкторських проблемних ситуа-цiй i самостiйне !х виршення слухачами дозволяе не тiльки наблизити навчальне тзнання до наукового, але i досягти високопродуктивно! як розумово!, так i предметно! !х дiяльностi з метою розвитку творчих здiбностей самих слухачiв. Основними напрямками подальших дослiджень у обраному напрямку можна вважати порiвняльний аналiз ефективностi активних методiв навчання при викладаннi конкретних дис-циплiн кафедри анатомi! людини, вивчення психо-лого-педагогiчних умов пщвищення якостi засвоен-ня знань фахiвцями медичних спецiальностей при традицiйних i iнновацiйних технологiях викладання спецдисциплiн, а також дидактичних особливостей провадження активних методiв навчання задля розвитку креативно! складово! професiйних здiбностей
майбутых спецiалiстiв.
Лiтература
Андрейчин М. А. Сучасш п1дходи до навчально-виховного процесу у вищому навчальному заклад1 / М. А. Андрейчин,
B. С. Копча, Н. В. Копча // Медична осв1та. - 2000. - № 3. - С. 21-24.
Волосовець О. П. Питання якост1 осв1ти у контекст! впровадження засад Болонсько! декларацп у вищ1й медичшй школ1 // Медична осв1та. - 2005. - № 2. - С. 12-16.
Москаленко В. Ф. Медична осв1та в УкраУш та Болонський процес: реальнють та шляхи приеднання до бвропейського осв1тнього I наукового простору / В. Ф. Москаленко // Журнал Академп медичних наук Укра!ни. - 2005. - № 1. - /
C.36-45.
Проект М11МЕЕЫА: розвиток кшшчного мислення у студенев / Г. М. Ерстенюк, I. П. Вакалюк, Н. М. Середюк, В. М. М1зюк // Досвщ впровадження кредитно-модульно! системи оргашзацп навчального процесу у вищих навчаль-них закладах Прикарпаття: наук. - метод. конф., 28 кв1тня 2014 р. : мат. конф. - 1вано-Франювськ, 2014. - С. 109-111. Стинська В. В. Вища осв1та Укра!ни I Болонський процес: реалп сьогодення / В. В. Стинська, В. М. Бойчук // Досвщ впровадження кредитно-модульно! системи оргашзацп навчального процесу у вищих навчальних закладах Прикарпаття: наук. -метод. конф., 28 кв1тня 2014 р. : мат. конф. - !вано-Франювськ, 2014. - С. 79-81.
УДК 316. 4. 063. 3+378. 147+37. 011. 32
РОЗВИТОК НАВЧАЛЬНО-НАУКОВОГО П1ЗНАННЯ У СТУДЕНТ1В П1Д ЧАС ВИВЧЕННЯ АНАТОМИ ЛЮДИНИ
Попадинець О. Г.
Резюме. Наближення навчального тзнання до наукового можливе на основi iмiтацi! науково-тзнаваль-них ситуацм, що могли або повинн були бути в базиснм науцк Це дозволяе наблизити навчальну творчу дiяльнiсть студентiв до тих умов i ситуацiй, з якими вони можуть зустрiтися у сво!й майбутнiй професiйнiй дiяльностi. Оптимально п^браний каскад дослiдницьких i конструкторських проблемних ситуацм, само-стiйне !х вирiшення дозволяе розвинути !х творчi здiбностi.
Ключовi слова: анатомiя людини, педагопчы прийоми.
УДК 316. 4. 063. 3+378. 147+37. 011. 32
РАЗВИТИЕ УЧЕБНО-НАУЧНОГО ПОЗНАНИЯ У СТУДЕНТОВ ВО ВРЕМЯ ИЗУЧЕНИЯ АНАТОМИИ ЧЕЛОВЕКА
Попадинец О. Г.
Резюме. Сближение учебного познания с научным возможно на основе имитации научно-познавательных ситуаций, которые могли или должны были быть в базисной науке. Это позволяет приблизить учебную творческую деятельность студентов к тем условиям и ситуациям, с которыми они могут встретиться в своей будущей профессиональной деятельности. Оптимально подобранный каскад исследовательских и конструкторских проблемных ситуаций, самостоятельное их решение способствует развитию их творческих способностей.
Ключевые слова: анатомия человека, педагогические приёмы.
UDC 316. 4. 063. 3+378. 147+37. 011. 32
Development of Educational and Scientific Cognition of the Students during the Study of Human Anatomy
Popadynets O. H.
Abstract. In today's demanding and rapidly changing socio-economic environment, level of education, its influence on personal development, largely depends on the effectiveness of implementation of learning technologies, based on the new methodological principles, modern pedagogical principles, psychological and pedagogical theories which develop activity approach to learning.
In the chair of Human Anatomy the experience of teaching the subject shows that approximation of the learning cognition to the scientific one with the aim to develop students' creative abilities, can only be based on a special class of conditional scientific-cognitive activity and its elements. In other words, the approximation of academic knowledge to the scientific one is possible on the basis of imitation of scientific-cognitive situations that could or must be in the basis of a science. It allows to bring creative learning activity of the students to the conditions and situations with which they may encounter in their future careers. Thus, to achieve the highest creative activity of students in the study of Human Anatomy is possible only through the development of such educational model of the scientific knowledge process, which includes all the serial cascade of problems that are complicated, united by the only conceptual apparatus. Cleverly chosen algorithm of professional problem situations and their independent solution by the students helps not only bring learning cognition to the scientific knowledge, but also to achieve both a highly intellectual and substantive work of students with the aim to develop their creative abilities. Teaching experiment is the source of subjectively new empirical facts for the students, that is the original item in their interpretation based on conceptual contents, which ultimately contributes to the development and establishment of their theoretical knowledge. It is a necessary factor in the formation of conceptual apparatus of listeners and idealized objects of theoretical knowledge, through which the generation and reproduction of subjectively new knowledge for them is performed, not directly stimulated by the empirical study. Under the functioning educational system of demonstrational physical experiment is considered the co-activity of the teacher together with students, aimed at training and playing of experimental studies of physical phenomena and their application in practice, performed in accordance with general didactic methods, principles of teaching and learning objectives. The main components of the demonstrational physical experiment as a teaching system are: the object of research, teaching technical facilities of the experimental study, teacher activity aimed at the preparation and performance of the experiment, and the activity of students, connected not only with the acquisition of knowledge and skills, but also with the development of their thinking, experience of creative activity.
Years of experience shows that in a high school there is sufficient capacity to design and build new modern technologies, laboratory experiments performance, that allows slightly improve overall understanding. Analyzing pedagogical concept of "the principle of learning", "active learning method" the theoretical justification of the place and role of productive learning in the teaching and learning activity was given, and also it was shown that the achievements of highly creative activity of high school students are possible on the basis of educational research and cognitive process that includes the solution of research problems which gradually become more complex. Effective training of healthcare professionals is only possible through the development of this educational model of the scientific knowledge process, which contains a serial cascade of all the problems which are complicated.
The basic directions for further research in the chosen direction can be regarded as a comparative analysis of active learning methods effectiveness in teaching specific disciplines of the chair of Human Anatomy, the study of psychological-educational conditions of improvement the quality of learning by experts in medical specialties using the traditional and innovative teaching techniques of the specific disciplines, and didactic peculiarities of the implementation of the active methods of training to develop the creative component of the future professionals skills.
Keywords: Human Anatomy teaching methods.
Стаття надшшла 11. 08. 2014 р.
