CC BY
41
1. Григальчик Е. К. Обучаем иначе. Стратегия активного обучения / Е. К. Григальчик, Д. И. Губаревич, И. И. Губаревич [и др.] // - Мн.: «БИП-С», -2003. - 182 с.
2. Зимняя И. А. Психологические аспекты обучения говорения на иностранном языке / И. А. Зимняя. - М.: Просвещение, - 1995. - 234 с.
3. Князевич-Чорна Т. В. Особливост викладання теоретичних дисциплш студентам факультету тдготовки шоземних громадян у вищих медичних навчальних закладах / Т. В. Князевич-Чорна, М. I. Грищук, О. Г. Попадинець [та т.] // Медична освт. - 2011. - № 4. - С. 17-19
4. Нколаева С. Ю. Ступенева система осв™ в Укра!н та система навчання шоземних мов / С. Ю. Кколаева, О. П. Тетращук, I. Д. Бражник. - К.: Ленвщ -1996. - С. 122-136.
5. Степко М. Р. Укра!нська осв™ в Болонському процесс досвщ, перспективи / М. Р. Степко // Директор школи, лщею, пмназп. - 2006. - № 6 - С. 107-111.
ОПТИМИЗАЦИЯ СПОСОБОВ ФОРМИРОВАНИЯ КЛИНИЧЕСКОГО МЫШЛЕНИЯ СТУДЕНТОВ-СТОМАТОЛОГОВ ПУТЕМ ПОНИМАНИЯ ПРИКЛАДНОГО ЗНАЧЕНИЕ ДИСЦИПЛИНЫ «ГИСТОЛОГИЯ, ЦИТОЛОГИЯ, ЭМБРИОЛОГИЯ» Ерошенко Г. А., Гасюк Н. В.
Наличие клинического мышления является неотъемлемой составляющей сознания студента-медика. Особенно остро этот вопрос, как и вопрос качества образования, стоит относительно студентов-иностранцев англоязычной формы обучения. Учитывая тот факт, что наряду с знаниями гистологической терминологии фигурирует вопрос именно лингвистических аспектов медицинской терминологии, которая является барьером на пути получения качественных знаний. Предложенный авторами креативный подход к проведению практических занятий по предмету гистология, цитология, эмбриология со студентами англоязычной формы обучения обеспечивает формирование клинического мышления и требует выражения собственного мнения в кругу студентов во время занятий и сотрудничества с преподавателем.
Ключевые слова: образование, мышление, анализ,
синтез.
Стаття надшшла 29.09.2014 р.
OPTIMIZATION METHODS OF FORMING OF CLINICAL REASONING STUDENTS DENTISTS BY UNDERSTANDING APPLIED DISCIPLINE «HISTOLOGY, CYTOLOGY, EMBRYOLOGY» Yeroshenko G. A., Gasyuk N. V.
The presence of clinical thinking is an integral part of the consciousness of the student-medic. Especially sharply this question and the issue of quality of education, stands against foreign students in English learning. Given the fact that along with knowledge histological terminology appears a question of the linguistic aspects of medical terminology, which is a barrier on the way of obtaining high-quality knowledge. Authors ' creative approach to conducting practical lessons on the subject of histology, Cytology, embryology with students of English form of teaching leads to the formation of clinical thinking and requires expressing their views in a circle of students during classes and cooperation with the teacher.
Key words: education, thinking, analysis,
synthesis.
УДК 316.4.063.3+378.147+37.011.32
СКЛАДОВ1 ОБ'еКТИВНОГО АНАЛ1ЗУ РЕЗУЛЬТАТ1В ВИВЧЕННЯ АНАТОМП
ЛЮДИНИ
За сучасних умов фокус оцшювання в медичнш освт змщуеться з просто! перевiрки медичних наукових факив до комплексно! ощнки знань, вмшь i навичок. Система навчання й ощнки знань е диференцшованою, кумулятивною, тдвищуе щнтсть шдивщуально! роботи, нащлена на тдвищення якост тдготовки фахiвцiв шляхом створення умов для оргатзацп i мотивацп систематично! роботи студенев. Рейтинг е основою об'ективного аналiзу результата навчального процесу, що дозволяе розробляти шляхи подальшо! оптимiзацi! навчання.
Ключов! слова: анатсишя людини, оцшка знань.
Медицина - одна з галузей людсько! д1яльност1, де питання якосп { !! оцшка мають особливе значення [1]. У свгт розширення { поглиблення Болонського процесу в медичних вищих навчальних закладах Укра!ни бшьше уваги придшяеться якосп осв1ти як ключовому чиннику до усшху цих перетворень. Контроль якосп спонукае зосереджуватися на самих основах осв1тньо! д1яльносн. Оцшювання - це один ¡з завершальних еташв навчально! роботи студента та визначення !! усшшносн. Оцшка не ильки засвщчуе р1вень засвоених знань, а одночасно слугуе м1рою заохочення чи покарання [3]. Особлива увага надаеться шдвищенню надшносп { валщносн оцшок навчальних досягнень [1].
Основна частина. 1з впровадженням кредитно-модульно! системи для забезпечення багатоступенево! поточно! оцшки знань студеннв на кожному занятп використовуеться
222
традицшна усна сшвбесща, тестовий контроль, виршення ситуацшних задач, перевiрка практичних навичок. Методика занять передбачае опитування та оцшювання всiх студентiв академiчноl групи. Так, кожне заняття починаеться вступним словом викладача, який звертае увагу студенев на основний змiст теми, вихвд в практику отриманих знань. Викладач з'ясовуе загальну пiдготовку студентiв до заняття шляхом сшвбесщи з ними (обов'язково по препаратах, схемах, таблицях) при активнш участi вше! групи. При цьому, його завдання полягае не стшьки в тому, щоб детально диференцiювати кожну вiдповiдь, а в тому, щоб шляхом жваво! спiвбесiди залучити до глибокого розкриття теми бiльшiсть студентiв.
У програму для оцiнки вихiдного рiвня знань студенпв ми включаемо матерiал поточного заняття, який базуеться на шформацп з попередшх занять та штегрованих дисциплiн. На комп'ютерi по кожнш темi пропонуються питания з п'ятьма варiантами вiдповiдей на них. Пюля вiдповiдi на останне запитання машина оцшюе результат роботи студента. У зв'язку з обмежешстю навчального часу ми також використовуемо контролюючi програми, де вiдбуваеться випадковий вибiр iз вше! бази 10 питань, яю почергово подаються на дисплей. Таю контролюючi програми забезпечують можливiсть роботи в iндивiдуальному режимi, багатоварiантнiсть, неповторюванють послiдовностi запитань, що дозволяе викладачу швидко перевiрити знання студентiв по темi i бiльше часу придшити наступному етапу заняття - самостшшй роботi.
Користуючись пiдручниками, атласами, навчальними таблицями, препаратами, муляжами, методичними пошбниками, пiдготовленими спiвробiтниками кафедр, студенти вивчають тему. При цьому велика роль викладача, оскшьки iндивiдуалiзацiя викладання е невщ'емною складовою педагопчно! дiяльностi, що зумовлюе максимальну iнтенсифiкацiю навчального процесу та його наочшсть [4]. За обмежений час студенту необхщно засво!ти велику кiлькiсть термiнiв, факнв, при цьому вiн не завжди усвiдомлюе змiстовий зв'язок мiж ними. Все це вимагае вщ викладача поснйно удосконалювати методики викладання, правильно i рацiонально керувати студентами тд час занять. Так, пiд час самоснйно! роботи викладач в шдивщуальнш бесiдi зi студентами доповнюе, глибше розкривае конкретний матерiал, пов'язуе його з лекцшним курсом, уточнюе окремi незрозумiлi моменти, скеровуе студентiв на подальше активне виконання практичного завдання. Це сприяе зростанню зацiкавленостi, розвивае навики навчально-шзнавально! дiяльностi. Викладач допомагае студентам опанувати матерiал, що вивчаеться.
Доцiльно використовувати пiдготовленi на основi вивчення рiзних лiтературних джерел оригшальш схеми i малюнки, якi супроводжуються короткою анотацiею, що е лопчним завершенням роботи з препаратами, атласом, шдручниками. Це допомагае студентам при вивченш рiзних роздiлiв на рiвнi сучасних вимог, а також е елементом самоперевiрки та самоконтролю.
Заслуговуе на особливу увагу метод проблемного навчання, який щоразу ширше використовуеться в педагопчнш практицi [5], адже допомагае розвивати клшчне мислення студенпв; викликае у них бiльший штерес до обговорюваних проблем, тобто створюеться свщома мотивацiя вiдносно вивчення дисциплши. Вирiшения ситуацiйних задач вiдбуваеться в умовах максимально! самостшносн студентiв тд керiвництвом викладача.
Широко практикуеться перегляд найсучасшших навчально-наукових програм та фото-, вiдеоматерiалiв, комп'ютерних моделей рiзноманiтних процешв в органiзмi, електронних атласiв з ефектами ашмацп i звуковим коментарем - одна iз можливостей отримання знань морфологil i фiзiологil оргашзму в досить цiкавiй формi; жвавий штерес викликае побачене. Це вщповщае св^овим стандартам викладання теоретичних медичних дисциплiн [6].
Не менш важливою ланкою в забезпеченнi навчального процесу, зокрема, самошдготовки студентiв, е кафедральш музе!, фонди яких поповнюються яюсними препаратами, виготовленими студентами. Робота студента зi скальпелем i шнцетом у руках е свiдомим процесом i справжнiм дослiдженням. Попередньо познайомившись з вщповщною лiтературою, з використанням малюнюв, схем, i отримавши шструктаж викладача, проводиться препарування окремих оргашв чи частин тiла, з наступним виготовленням макро- i мiкропрепаратiв. Використання таких препара^в у навчальному процеш мае також i велике виховне значення. Популяризуються спроби студентiв замальовувати, фотографувати виявленi морфофункцiональнi особливостi.
1з допомогою стандартизованого тест-контролю проводиться оцiнювания кiнцевого рiвня засвоення знань. Таким чином, в цшому, комплекс по забезпеченню кшцевого контролю включае в себе ^м традицiйноl усно! сшвбесщи, вихiдний та кiнцевий тестовий контроль, виршення ситуацiйних задач, перевiрку практичних навичок. За 5-7 хвилин до закшчення кожного практичного заняття викладач коротко розказуе нову тему, не заглиблюючись в детал^ скеровуе студенпв на подальшу iндивiдуальну роботу над темою заняття та самошдготовку у вечiрнiй час
при допомозi викладача-консультанта. На фундаментальних кафедрах акцентовано увагу на оргашзацп тако! позааудиторно! самостшно! роботи студентiв, адже, введення кредитно-модульно! технологи навчання передбачае скорочення об'ему аудиторно! i шдвищуе статус самостшно! роботи, яка е одним iз активних методiв навчання, дозволяе розкрити iндивiдуальнi здiбностi. Популярними стали "брейн-ринги", виставка студентських робщ виготовлених препаратiв, функцiональних моделей, оригшальних схем, малюнкiв, якi iстотно шдвищують ефективнiсть засвоення навчального матерiалу i позитивно впливають на успiшнiсть студенпв, оскiльки додають бали до поточних оцiночних балiв. Це е одним iз мотивуючих факторiв стимулювання успiхiв у навчаннi. В цiлому, вагомою мотиващею е i моральне заохочення студента.
Позитивний вплив на навчальний процес мае проведення навчально-дослщно! роботи, яка е його оргашчною частиною, а не додатковим елементом. У системi вищо! освiти активiзувалась И наукова складова, тому доцiльним е використання в навчальному процесi наукових здобутюв кафедр [4, 5, 6]. Ще М.1.Пирогов говорив, що вщокремити навчальне вiд наукового не можна, бо наукове без навчального св^ить i грiе, а навчальне без наукового - тшьки виблискуе. Для цього створено вс умови. Студенти мають можливють розширити i поглибити об'ем сво!х знань, приймаючи участь у робой гуртюв. Пiд керiвництвом викладачiв юнi дослiдники самостiйно опановують рiзноманiтнi методики дослiдження, залучаються до шдготовки лiтературних оглядiв iз актуальних проблем.
Рейтинг е основою об'ективного аналiзу результапв навчального процесу, що дозволяе розробляти шляхи подальшо! оптишзацп навчання. Основна перевага рейтингово! системи - це диференцшоваш поточнi оцшки за практичнi заняття, коли оцшюеться рiвень знань кожного студента на кожному занятп. Пiдсумковою оцiнкою навчання студента е сума вшх поточних, що шдвищуе важливють кожного практичного заняття, оскшьки це рейтинговий результат його систематично! пращ. Студенти самi защкавлеш у перескладаннi незадовiльних оцшок, так як не набравши мшмально! кiлькостi балiв, не допускаються до складання контролю засвоення модуля. Оцшка за модуль визначаеться з врахуванням оцшок поточного контролю та шдсумково! оцшки теоретичних знань i практичних навичок вiдповiдно до визначених програмою дисциплiн перелiкiв. Рейтингова система дозволяе зменшити можливють необ'ективно! оцiнки знань та шдвищити зацiкавления студентiв у виконанш деяких iнших видiв робгг (пiдготовка оригiнальних схем i малюнюв iз короткою анотацiею; виготовлення макро-, мшропрепарапв, функцiональних моделей тощо), оскшьки оцшка за це сумуеться i е у кiлька разiв бшьшою, нiж за практичне заняття. Це спонукае присвятити бiльше часу на творче виконання роботи i отримати бшьше iнформацi!. Кiнцева рейтингова оцшка студента нараховуеться як середне арифметичне суми балiв за вс модулi з цiе! дисциплiни.
Багатобальна рейтингова шкала оцшювання фактичних знань, вмшь i навичок передбачае 5 рiвнiв позитивних оцiнок i 2 рiвнi негативних. Так, А - вщмшно, В - дуже добре, С - добре, Д -задовшьно, Е - достатньо, виконано мшмальш вимоги за курсом, БХ - незадовшьно, необхщне додаткове опрацювання з повторною здачею юпиту, Б - незадовшьно, потрiбна значна додаткова робота з повторним курсом навчання [2, 7]. Таким чином, рейтингова система е диференцшованою, кумулятивною, шдвищуе цшшсть iндивiдуально! роботи, нацшена на шдвищення якостi пiдготовки фахiвцiв шляхом створення умов для органiзацi! i мотиваци систематично! роботи студентiв, що е необхщною умовою для одержання сильних знань, умiнь i навичок [8].
ж
Оцiнювания за рейтинговою системою ступеня пiдготовки студентiв до практичних занять включае перевiрку базових знань, вихщний i кiнцевий тестовий контроль, усне опитування, знання i вмшня виконувати передбаченi програмою практичнi навички, вирiшения ситуацiйних задач, якi допомагають розвивати клшчне мислення. Контроль засвоення е багатоступеневим i включае елемент повторюваносп, що позитивно впливае на яюсть засвоення матерiалу.
1. Алиева Е. Г. Применение новых форм визуализации учебного материала в преподавании морфологических дисциплин в медицинских ВУЗах / Е. Г. Алиева // Укра!нський морфолопчний альманах. - 2008. - Т. 6, №1. - С. 43-44.
2. Глушко Л. В. Особливосп оцшювання знань 1 вмшь студенев за ЕСТЗ-системою в рамках Болонського процесу / Л. В. Глушко, М. I. Млзюк, Н. Г. В1рстюк [та ш.] // Арх1в кйшчно! медицини. - 2005. - №1 (7). - С. 85-87.
3. Гасюк А. П. Впровадження досягнень морфолопчно'' науки та оптимiзацiя методiв навчання студен™ стоматолопчного факультету на кафедрi патолопчно'' анатомiï Укра'шсько'' медично'' стоматолопчно'' академп / А. П. Гасюк, Л. Г. Кколенко, Т. В. Новосельцева [та ш.] // Здобутки клшчно'' i експериментально'' медицини - 2006. - №2. -С.162-164.
4. Геник С. М. Новацп i шформацшш технологи в оргашзацп навчального процесу при вивченнi предмету '^рурпя" / С. М. Геник, О. В. Пиптюк // Галицький лiкарський вiсник. - 2007. - Т. 14, №2. - С. 91-93.
5. Жмурський С. I. Проблеми в оцшюванш знань студенев за Болонською системою освт / С. I. Жмурський, М. Г. Лебединець // Медична освт. - 2007. - №1. - С. 20-22.
6. Нерянов Ю. М. Оптимiзацiя оргашзацп контролю знань студенев з пстологп, цитологiï та ембрюлогп у свiтлi вимог Болонського процесу / Ю. М. Нерянов, В. К. Сирцов, О. В. Федосеева [та ш.] // Галицький лжарський вюник. - 2010. - Т. 17, №2, Ч. 2. - С. 108-110.
7. Шдаев А. В. Болонський процес в Сврот / А. В. Шдаев, В. Г. Передерш // - Ки'в, - 2004. - 187 с.
8. Радченко О. М. Рейтингова оцшка знань студенев: досвщ та перспективи / О. М. Радченко // Медична осв™. - 2007. - №1. - С. 28-30.
СОСТАВЛЯЮЩИЕ ОБЪЕКТИВНОГО АНАЛИЗА РЕЗУЛЬТАТОВ ИЗУЧЕНИЯ АНАТОМИИ ЧЕЛОВЕКА Попадинец О. Г.
В современных условиях фокус оценивания в медицинском образовании смещается с простой проверки медицинских научных фактов к комплексной оценке знаний, умений и навыков. Система обучения и оценки знаний является дифференцированной, кумулятивной, повышает ценность индивидуальной работы, нацелена на повышение качества подготовки специалистов путем создания условий для организации и мотивации систематической работы студентов. Рейтинг является основой объективного анализа результатов учебного процесса, что разрешает разрабатывать пути последующей оптимизации обучения.
Ключевые слова: анатомия человека, оценка
знаний.
Стаття надшшла 29.10.2014 р.
COMPONENTS OF OBJECTIVE ANALYSIS OF HUMAN ANATOMY STUDY RESULTS Popadynets O. H.
Under the present conditions, the focus of assessment in medical education is shifting from a simple inspection of medical scientific facts to the comprehensive assessment of knowledge, skills and abilities. The system of education and knowledge assessment is differentiated, cumulative, increases the value of individual work, is aimed at improvement of the training quality through the creation of conditions for organization and motivation of systematic work of students. The rating is the basis for objective analysis of the educational process results that allows us to develop ways to further learning optimization.
Key words: Human Anatomy, assessment of knowledge.
УДК 343.85:378.014.623:316.482.5]-057.875
РОЛЬ КУРАТОРА В ПРОФ1ЛАКТИЦ1 ТА КОРЕКЦП ПРОЯВ1В КСЕНОФОБП СЕРЕД СТУДЕНТ1В ВИЩИХ МЕДИЧНИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАД1В
Загострення нацюнально-релтйних контекспв самощентифжацп серед молодi призводить до загострення мiжособистiсних взаемозв'язюв в студентському середовищЦ а як наслщок, расизму та ксенофобп. Застосовуючи в сво!й робой гумашстичш технологи навчання i виховання, куратори можуть суттево вплинути на формування едино! корпоративно! культури навчального закладу, забезпечити психолопчш та оргашзацшно-педагопчш умови для створення комфортного гумаштарного середовища, як ключового компонента сощально! ситуацп розвитку особистосп сучасного спещалюта.
Ключов! слова: ксенофоб1я, куратор, профшактика, студенти.
Поняття ксенофоб1я вперше зустр1чаеться у словнику Вебстера, виданого у 1841 рощ у США. В ньому ксенофоб1я - це «страх або ненависть до незнайомщв, чи шоземщв, або до того, що дивно або чуже». Л1тературне значення слова означае, що ксенофоби - це люди, яю не люблять ус1х чужинщв, !х «шакшють». Таю визначення показують, що головним об'ектом ксенофобп завжди були незнайомщ або чужинщ - сторонш, шоземщ. Причини тут просп: юторично так складалося, що поява чужинщв, як правило, не вщувала шчого доброго. У пршому випадку вони претендували на поля { пасовища, на майно, на дружин. У кращому випадку - впроваджувалися в суспшьство, приносячи з собою змши. Хорош1 чи погаш, глобальш чи незначш - це шше питання, але чужинщ були реальною загрозою сформованому способу життя.
Р1вень ксенофобп з 1994 року ютотно вирю. Вщсутшсть сталосп щеолопчних засад державного розвитку, а також будь-яю кроки, спрямоваш на трансформащю щеолопчного плюратзму в суспшьсга в щеолопчне протистояння 1з жорсткими лшями розколу, в площиш м1жнащональних вщносин надат лише сприятимуть "перебуванню на поверхш" об'ективно юнуючих протир1ч м1ж р1зними групами багатонащонального суспшьства; поширенню, в тому числ1 екстремютських, щей та переконань нащоналютичного характеру [6].
