Розподіл ліпідів у м’язовій тканині свиней Текст научной статьи по специальности «Животноводство и молочное дело»

УДК 636.4.082

Б1рта Г.О., кандидат сшьськогосподарських наук, доцент © Полтавський утверситет споживчог кооперацИ Украгни

РОЗПОД1Л Л1П1Д1В У М'ЯЗОВШ ТКАНИН1 СВИНЕЙ

Формування м 'язовог тканини у тт свиней в основному в1дбуваеться в пергод в1д народження до 5-6-м1сячного вгку, причому у поргд сального та м 'ясо-сального типу воно заюнчуеться приблизно на 1-1,5 мкяця ранше, шж у свиней м 'ясного напрямку продуктивност1.

Якщо у свиней великог бглог г миргородськог поргд вгдносна маса м 'язовог тканини ргзко знижуеться, то у свиней породи ландрас м'язова тканина продовжуе ¡нтенсивно рости г гг вгдносна маса у вгцг в1д 6 до 8 м1сяц1в зменшуеться несуттево.

Вступ. М'ясна продуктившсть порщ свиней як при чистопородному розведенш, так i при схрещуванш вивчеш доволi повно [3]. Встановлено, що у свиней м'ясо-сального напрямку продуктивное^ кшьюсть м'яса в тушi вщ народження до 10-12 мшячного в^ зменшуеться з 70 до 55%, в той же час жиру збшьшуеться з 2 до 30-35%. Спещ^зоваш м'ясш породи i лшп мають в тушах на 4-5% бшьше м'яса i менше жиру.

Спадковi якост м'яса значною мiрою залежать вiд наявност в ньому жирово! тканини.

Це цшком породна ознака i селекци пщдаеться важко. Породи свиней з максимальним вмiстом пiдшкiрного жиру в середньому мають в м'ясi, таке стввщношення тканин: м'язова - 88,78%, жирова - 9,11%, i сполучна - 2,11%.

Тварини ж з мшмальною кшькютю жирово! тканини (м'яснi породи, лшп та типи) мають в м'яс на 6% бшыле м'язово! тканини, на 5% менше жирово! i на 0,02% сполучно! [2].

При характеристик якостi м'яса особливе значення мае спiввiдношення крупних i тонких м'язових волокон. Аналiз матерiалiв в такому розрiзi показуе, що у тварин м'ясного напрямку товстих м'язових волокон з дiаметром бшьше 75 мшрон на 1-2% бшьше i м'язових волокон з малим дiаметром (до 20 мiкрон) також порiвняно багато, що свiдчить про актившсть процесiв фiзiологiчно! регенерацi! в вщ 6,5-8 мiсяцiв у тварин цих порщ [1].

Матер1ал 1 методи. У вивченнi питань онтогенезу сшьськогосподарських тварин велике значення мае аналiз розпод^ бiологiчно важливих речовин у м'язових тканинах.

Виявлення лшвдв у м'язових тканинах за допомогою гiстохiмiчних методiв дае можливiсть глибше дослiдити обмiн речовин у кл^инах i тканинах органiзму, а також виявити !х гiстотопографiю.

© Науковий кер1вник д.с.-г. наук, професор, академ1к УААН Рибалко В.П. Б1рта Г.О., 2008

17

У дослщах вивчали лок^зацш лшадв у найдовшому M^3i спини велико! бшо!, миргородсько! порщ i породи ландрас у свиней 2, 4 i 6-мiсячного вшу.

Проби фiксували в формол-кальцieвому розчиш нейтрального формал^, а потiм заливали желатином. Зрiзи фарбували Суданом III, IV i Суданом чорним Б та ншьським голубим [4].

У 2-мюячному вiцi не всi м'язовi волокна мiстять лiпiди.

Лiпiднi включення краще виявляються за допомогою Судану чорного тодi як фарбування суданом III i IV дае бшьш яскраву картину виявлення клiтини мiжпучкового жиру. Останнi фарбуються нiльським голубим в рожевий колiр, а внутршньоволокнистий жир цiею ж фарбою в голубий колiр.

Результати дослщження. При порiвняннi отриманих даних з оцшкою гiстологiчних реакцiй встановлено, що мiж м'язовими пучками i волокнами е нейтральний жир, а в середиш м'язових волокон локалiзуються лiпiди.

Розподш жировмiсних м'язових волокон з вжом не зазнае значних змiн, але кiлькiсть !х на одиницю площi поперечного зрiзу значно зменшуеться (табл.1). З 2- до 6-мшячного вжу у пiдсвинкiв породи ландрас цей показник зменшуеться в 2,2 рази, велико! бшо! - 1,8 рази i в миргородсько! - в 1,5 рази. Однак процент цих волокон в !х загальнш кшькост з вжом навiть дещо збшьшуеться, що, очевидно, можна пояснити значним збшьшенням дiаметра волокон i, в першу чергу тих, що не мютять жиру.

Розподш лшЫв у найдовшому м'язi спини свиней (n=5) за вжом

Показники Велика бша порода Миргородська порода Порода ландрас

2мю 4мю 6мю 2м1с 4м1с 6мю 2мю 4мю 6м1с

К1льк1сть жирновмюних м'язових волокон на 1мм2 88,3 72,9 45,8 85,9 76,9 56,1 113,9 75,7 51,0

% жировмюних волокон до загально!' шлькосп волокон 10,8 11,7 11,6 9,0 11,4 12,6 11,5 10,8 11,4

Сшвввдношення тканин, %: м'язово! жирово! 8,6 0,31 97,8 1,05 97,9 1,49 98,7 0,49 95,8 0,92 98,7 3,57 98,8 0,36 97,5 0,74 98,61 1,61

На пiдставi даних про значне зменшення з вжом тварин кiлькостi жировмiсних волокон е можливiсть припустити, що останнi е «молодими» волокнами, а !х групи - «центри» кiлькiсного збiльшення м'язових волокон. Це узгоджуеться з даними про функцш внутршньоволокнистого жиру, який е енергетичним запасом i зумовлюе посилений рiст м'язово! тканини. Краплинки жиру виконують не лише функцш енергетичного запасу, а й пщтримують тургор м'язових волокон, який необхщний для малодиференцiйованих «молодих» волокон, в яких ще е незначна кшьюсть фiбрил.

М'язовi волокна, що мютять лiпiди, рiзняться як за кшькютю жирових краплинок у них, так i за !х розташуванням. Волокна малого дiаметра мають порiвняно велику кiлькiсть краплинок жиру i розташовуються бiльш рiвномiрно. У волокнах середнього i особливо великого дiаметра жировi краплинки великi й розташовуються досить нерiвномiрно.

18

У пщсвинюв породи ландрас 2-мюячного вжу на одиницю площi припадае найбiльше жировмiсних м'язових волокон. У тварин миргородсько! породи 6-мюячного BiKy найбiльша кiлькiсть жировмюних волокон на одиницю площi поперечного зрiзy i найбiльший процент !х до загально! кiлькостi всiх м'язових волокон; найменший процент жировмiсних волокон у ландраав 4- i 6-мiсячного вiкy. Одержанi данi про кшьюсть i процент жировмiсних волокон дають пiдстави припустити, що у 4- i 6-мiсячномy вiцi штенсившсть росту м'язових волокон бiльша у тварин миргородсько! породи, а в 2-мюячному вщ -у поросят породи ландрас.

В 2- i 6-мiсячномy вiцi у тварин миргородсько! породи найбшьший процент мiжм'язово! i жирово! тканин i велим скупчення жирових клiтин, у ландраав цей показник нижчий i розподшяеться мiжм'язовий жир бiльш рiвномiрно.

Даш про стввщношення тканин узгоджуються з матерiалами обмiнних дослiдiв, якi вказуються на те, що у свиней миргородсько! породи бшьш iнтенсивно вщкладаеться жир, а в ландрасiв - азот.

У 6-мюячному вiцi скупчення жирових кл^ин збiльшyеться мiж м'язовими пучками третього i другого порядку. Крiм того, цi клiтини дуже часто виявляються мiж пучками першого порядку та мiж окремими волокнами.

Висновки

1. Проведенi дослiдження свщчать, що з вiком тварин у м'язовш тканинi змiнюеться кiлькiсть i мiсце локалiзацi! жирових включень.

2. Кшьюсть м'язово! жирово! тканини з вжом тварин збшьшуеться.

3. У пщсвинюв породи ландрас, порiвняно з миргородськими, як у 4-, так i в 6-мiсячномy вщ найбiльша кiлькiсть жировмiсних волокон на одиницю площ^ а також найбшьший процент цих волокон до загально! кшькост всiх волокон.

4. Найбшьше жирово! тканини мiститься в м'язовш тканиш 6-мiсячних свиней миргородсько! породи.

Л1тература

1. Баньковський Б. Рацюнально використовувати генетичний потенщал нових м'ясних порiд//Тваринництво Укра!ни. - 1996. - №12. - С.14.

2. Епишко А.Н. Сравнительная оценка мясной продуктивности различных генотипов свиней//Современные проблемы развития свиноводства. Материалы 7-ой конференции. - Жодино. - 2000. - С.28.

3. Швняк Н.В. Пщвищення м'ясност свиней. К.: Урожай. - 1972. - 92с.

4. Методы исследований по свиноводству. - Харьков. - 1997. - С.151.

Summary

Birta G.A., candidate of Agricultural Science, docent Poltava University of Consumer Cooperatives in Ukraine

Pig species differ from each other by the period of time when intensive growth of mussel tissue takes place. Mussel tissue formation in pig's body happens in period after birth till 5-6 months age. Pigs of fat species has this period 1-1,5 months shorter than pigs of fat and meat species. Pigs of large white and especially mirgorodskaja species have sharp drop of growth and relative mass of mussel tissue after 6 months age but pigs of landras specie have an intensive growth of mussel tissue in age from 6 till 8 months and their relative mass drops insignificantly.

Стаття надшшла до редакцИ 18.09.2008

19