CC BY
74
УДК 502.75(477.43) Доц. Л.С. Юглiчек, канд. бюл. наук -
Хмельницький нацюнальний унтерситет
РОСЛИНИ-ТРАНСФОРМЕРИ ХМЕЛЬНИЦЬКО1 УРБОСИСТЕМИ
Дослщжено поширення в Хмельницькш урбосистемi видiв рослин з найвищим iнвазiйним потенцiалом, яга ютотно впливають на гомеостаз екосистеми мюта та трансформують 11.
Ключовг слова: швазшш види рослин, види-трансформери, екосистема.
Флора - це динам1чна система. Важливим фактором 11 трансформацп та формування е урбашзацшш процеси. Саме мюта з 1х потужними транспор-тними потоками та отриманням значно1 кшькосп вантаж1в е центрами зане-сення та поширення адвентивних вид1в рослин, mi ютотно впливають на мю-цеву флору та екосистему загалом. Метою дослщження е виявлення та вив-чення поширення у мюп Хмельницькому вид1в-трансформер1в.
Мюто Хмельницький (площа - 5,6 тис. га, чисельнють населення -280 тис. чол.) розташоване на перетиш торговельних шлях1в i здавна е торго-вельним та адмшютративним центром. Тут е один iз найбiльших ринкiв Свропи. Добре розвинена транспортна мережа. Мюто мае широк сощально-економiчнi зв'язки з багатьма крашами свiту, здiйснюе iнтенсивний вантажо-обiг. Найбiльше товарiв iмпортуе з Китаю, Польщ^ Ггалп, Голландп, Росп, 1н-дп, Сгипту, Сирп. З вантажами, тарою, упаковками, колесами автомобЫв, ль таками, залiзничними шляхами заносяться новi для мiсцевих екосистем види рослин. Важливим м^ацшним каналом е русло Швденного Бугу: адвенти поширюються течiею, тваринами, птахами.
Ядро адвентивно1 фракцп флори мiста Хмельницького становлять ш-вазiйнi види рослин. Серед них особливе мюце належить видам з найвищим швазшним потенцiалом - трансформерам ("key-stone"). Вони вщзначаються широкою еколопчною амплiтудою, стрес-толерантнiстю, швидкiстю розмно-ження, високим ступенем натуралiзацil. Ц агресивнi види можуть використо-вувати ресурси нового середовища, недоступш для мюцевих видiв, та iстотно впливати на гомеостаз екосистеми, трансформувати 11. Вони витiсняють ав-тохтоннi види рослин, зменшуючи бiорiзноманiття екосистем. Трансформери посилюють мжроеволюцшш процеси - поява пбридних форм i мутацiйних явищ е фактором змши бiогеоценозу. На територп Хмельницького виявлено 8 таких видiв.
Реальну загрозу бiоiзноманiттю Хмельницько1 урбосистеми становить iнвазiя пiвнiчноамериканського виду Phalacroloma annuum (L.) Dumort. Ареал - европейсько-кавказько-твшчноамериканський. Це ксенофгг (1895) [1], агрiо-епекофiт. У Хмельницькш урбосистемi Ph. annuum зростае на вшх ву-лицях мiста. Трапляються як поодинокi особини, так i заростi. На 32 вулицях мюта ця рослина утворюе досить велик зарост (до 4 м2 - на вулицях Чорно-вола, Дачна, Зарiчанська, 10 м2 - на вулицях Курчатова, Львiвське шосе, Проскурiвського пiдпiлля, 12 м2 - на вулищ Вокзальнiй). Найбiльшi мiсця зростання виду виявлено в мжрорайонах Гречани, Ружична та Швденно-За-хiдному. Найчаспше рослина трапляеться на порушених екотопах - у
Науковий вкник Н.1Т У Укра'1'ни. - 2011. - Вип. 21.16
кар'ерах, насипах, на узбiччях дорщ при залiзницях, на звалищах. У примюь-кш зош мiсця зростання Ph. annuum займають значно бiльшi площ^ вони тяг-нуться довгими смугами (завширшки 2-5 м) вздовж дорiг. Поширення виду вiдбуваeться лiнiйно-дифузним шляхом. Вщ дорiг вiн розповзаеться на го-роднi дшянки, сади, трапляегься в парках, скверах.
Рослина мае висок адаптивш можливостi. Зазвичай зростае на освгт-лених та вiдкритих дшянках. Незважаючи на те, що придорожш екотопи вщ-значаються сухiстю субстрату, значним хiмiчним забрудненням rрунтiв та повиря, мезофiт Ph. аппиит добре пристосувався до таких умов. Насшна продуктивнiсть висока. Валiдне насiння дають пагони II i Ill порядюв галу-ження. У разi тривалого зберiгання (6 рокiв i бшьше) насiння втрачае схо-жiсть [2]. Ph. annuum не по!дають сшьськогосподарсью тварини. Вона не мае природного ворога, тому безперешкодно масово розмножуеться. Ця рослина натуралiзувалась, здолала бар'ери бютичних та абiотичних чинникiв, геогра-фiчний, репродуктивний i фiтоценотичний, розповсюджена в рiзних екосис-темах. З кожним роком площi ii мюць зростання збiльшуються. Маючи висо-кий швазшний потенцiал, Ph. annuum е видом-трансформером (key-stone). Вона змшюе екосистеми мюта, масово вживаючись в рослинний покрив, бло-куе поновлення мюцевих видiв, витiсняе 1х, активно забираючи поживнi ре-човини, воду, сонячну енергiю. Таким чином Ph. annuum зменшуе бiорiзно-манiття екосистем, а отже - 1хню стiйкiсть.
Не менш небезпечною е iнвазiя борщiвника Heracleum sosnowskyi Manden. На Хмельниччиш ця рослина з'явилася пiсля Друго! свгтово! вiйни i Й. Сталш запропонував використати в СРСР досвщ Швшчно! Америки i ви-рощувати борщiвник як кормову культуру. Вчеш запропонували використо-вувати кавказький вид H. sosnowskyi. Його вирощували на полях Хмельниць-кого, Новоушицького райошв областi. Проте рослина вийшла з культури, на-туралiзувалась, проникла в урбоекосистеми, де знайшла для себе багато но-вих екотопiв. Вид мае високу екологiчну пластичнiсть, добру холодо- та мо-розостiйкiсть, тривалий життевий цикл (2-11 рокiв), здатнють вiдростати ранньою весною [3]. У Хмельницькому найбiльшi площi борщiвника Сос-новського приуроченi до рiзного роду порушених екотопiв. Найчастiше вiн росте вздовж дорщ а також на дшянках, що прилягають до них. Це територп, що мають достатне зволоження i несуть найбiльше антропогенне наванта-ження: Львiвське шосе (420 м2), на якому е один з найбшьших ринкiв Свро-пи, Прибузька (310 м2), на якш побудовано ряд супермаркетiв, Захiдна Ок-ружна (270 м2), Кам'янецька (120 м2) та Трудова вулицi (110 м2) - найбiльш завантажеш транспортнi магiстралi мiста. Великi площi займають мiсця зростання виду вздовж залiзницi, особливо в долиш рiчки Плоско! (330 м2).
Заросп борщiвника Сосновського у мiстi Хмельницькому зростають переважно на вологих вщкритих мюцях. Тут рослини мають висоту вщ 1,5 м до 2 м, розлоге листя та суцвтя до 30 см у дiаметрi. Найбiльшi рослини -висотою близько 2,5 м - виявлено бшя попчка на територil Хмельницького нацюнального унiверситету. Особини, що зростають вздовж дорщ зазвичай мають меншi розмiри - до 1,5 м у висоту, суцвтя - до 20 см у дiаметрi. На дшянках, де проводять систематичне скошування газону, зростають переваж-
но поодиною пpедстaвники боpщiвникa Сосновського. Пiсля скошyвaння pослинa вiдpостae до висоти 35 см ^отягом тижня. Зaгaльнa площa теpито-piï, зaбpyдненоï в мюп боpщiвником Сосновського, стaновить 1843 м2, з них 148б м2 (81 %) зaймaють дiлянки з поодинокими особитами. Кiлькiсне пеpе-вaжaння молодих особин свщчить пpо те, що вид эктивно pозмножyeться, пе-pебyвae нa стaдiï експaнсiï. H. sosnowskyi змчно тpaнсфоpмye екосистеми мiстa. Вш мae дyже висок! бiотичний потенщ^л тa пpодyктивнiсть бiомaси, виснaжye i висyшye rpyнти, змiнюe умови освггаеносл. У мюцях, де pозpос-тaeться боpщiвник, пpигнiчyeться, a поим знигае бшьшють aвтохтонних ви-д!в pослин.
H. sosnowskyi небезпечний для людини - внaслiдок дотику викликae фотоотки, осюльки мютить фотодинaмiчно aктивнi фypокyмapини. Вони здaтнi посилювaти дш свiтлa, пеpедaвaти його енеpгiю шшим pечовинaм, зa-пyскaючи лaнцюг ф!зичних i х!м!чних пpоцесiв [3].
Reynoutria japonica Houtt. - бaгaтоpiчнa pослинa, в кулк^! з 1863 pо-ку. Ïï бaтькiвщинa - Далекий Схщ (Пiвденний Сaхaлiн), Китaй, Япошя. В Ук-païнi ця pослинa "втеклa" з кyльтypи (ïх виpощyвaли як коpмовy) i стaлa py-деpaлом, що мae високу iнвaзiйнy спpоможнiсть. Ми встaновили, що площa дшянок, нa яких зpостae R. japonica в мiкpоpaйонaх Гpечaни, Центp тa Зapiч-чя, стaновить 1382 м, зокpемa в мiкpоpaйонaх Гpечaни - 144 м, Цешр -85 м2, Зapiччя - 138 м2 У Гpечaнaх нaйбiльшi мюця зpостaння виявлено в зaплaвi piчки Плоско^ в paйонi Центpy - по вулищ Володимиpськiй, у paйонi Зapiччя - по вулищ Пеpемоги. Ha Бaтькiвщинi R. japonica e пiонеpом зapос-тaння вyлкaнiчних пустель, дшянок з голим rpyнтом [4]. Шйбшьш! площ! зa-pостей R. japonica в мiкpоpaйонi Гpечaни можнa пояснити бшьш поpyшеним pослинним покpивом цього мiкpоpaйонy тa великою юльюстю piзномaнiтних екототв. В зон! мaлоповеpховоï (пpивaтноï житловоï) зaбyдови зaзвичaй дь лянки з R. japonica мaйже не тpaпляються, a якщо i тpaпляються, то вони нез-нaчнi зa площею aбо тут зpостaють поодиною особини. У зон! бaгaтоповеp-ховоï зaбyдови мiстa гipчaк сaхaлiнський тpaпляeться чaсто. Вш yтвоpюe зa-pостi нa велиюй площ! Особливо полюбляe дшянки вздовж теплотpaс тa бшя кaнaлiзaцiйних лююв.
R. japonica зтачно тpaнсфоpмye екосистеми. Вш споживae бaгaто вод-них тa мiнеpaльних pесypсiв, чим виснaжye rpyнти. Вид хapaктеpизyeться великою пpодyктивнiстю бiомaси. Його висок! густ! зapостi змшюють умови освгменосп для сусщшх pослин, як! ^^^чук^ься, a попм "випaдaють" з тpaвостою. R. japonica змiнюe флоpистичний скгад екосистем мiстa.
Ha теpитоpiï Хмельниць^ ypбосистеми виявлено двa кapaнтинних види - aмбpозiя полинолистa Ambrosia artemisiifolia L. тa повитиця польовa Cuscuta campestris Yunsk. Повитицю впеpше тут виявили пpaцiвники облaс-ноï кapaнтинноï служби в 2003 p. у paröm Рyжичноï (0,3 гa). Цей осеpедок пpотягом остaннiх pокiв пpaктично не змiнюe свою площу. Oсобливоï yвaги потpебye A. artemisiifolia, яга aктивно пошиpюeться теpитоpieю мiстa. Цей кapaнтинний бyp'ян зaвезений в €вpопy (Кмеччину) з нaсiнням конюшини i жига з Aмеpики в 1873 p. Ha теpитоpiï Укpaïни з 1914 до 1918 pp. aмбpозiю полинолисту виpощyвaли у кyльтypi як лiкapськy pослинy бшя стaнцiï Кyдa-
Науковий вкник НЛТУ УкраУни. - 2011. - Вип. 21.16
шiвка Криничанського району в Дншропетровськш областi. Уперше в здича-вiлому станi вид виявлено у 1925 р. у Киевi на територп елеватора [5, 6]. По-ширений майже по всш Укра1ш. Ми виявили 28 мюць зростання амброзп по-линолисто1 на територп мiста Хмельницького. Найбiльшi - бiля очисних спо-руд та вздовж траси Хмельницький - Вшниця в районi Лезнево, на затзнищ, вулицях Озернiй, Пушкiна, Лановш, Ки1вськш. Також поодинокi рослини ростуть на присадибних дшянках у райош "Катiону" i у Гречанах. Зазвичай амброзiя полинолиста на територп Хмельницького зростае на порушених субстратах на вщкритих або слабкозатшених мiсцях. Вона також е видом-трансформером. Рослина продукуе багато бiомаси, виснажуе, висушуе Грун-ти. Вона мае алелопатичш властивостi. Високi заростi змiнюють освггленють бiоценозiв, трансформують 1х видовий склад [7].
У водних екосистемах мюта масово поширюеться Elodea canadensis Michx. Вона утворюе пгантсью монодомшантш угруповання переважно в мiсцях найбiльшого антропогенного тиску та забруднення (у Швденному Бу-зi в районi мюького пляжу, а також в мющ впадiння в рiчку Плоску потоюв з Львiвського ринку; у рiчцi Кудрянцi - бiля ресторану "Веселка" тощо). Силь-не розростання елоде1 канадсько1 у водоймах призводить до зникнення зо-нальних угруповань, збщнення бiорiзноманiття водно1 екосистеми.
По берегах Двденного Бугу та його приток Плоско1 та Кудрянки, а також каналiв, канав натуралiзувались твшчноамерикансью види Echinocystis lobata (Michx.) Torr. et A. Gray та Bidens frondosa L. Спочатку 1х вирощували в Укра1ш як декоративнi рослини, а попм вони здичавiли. Ехшоцистис лопа-тевий негативно впливае на фиоценоз, в якому зростае - обплгтае i пригнiчуе рослини, котрi ростуть поруч, погiршуе освiтлення для шших рослин фггоце-нозу, зумовлюе зм^ його видового складу, витюнення окремих видiв. Проте площа поширення цього виду стабЫзувалась, а череда листяна захоплюе все новi територп. Вона витюняе мiсцевий вид-домiнант B. tripartite. Змша домi-нантiв призводить до трансформацп структури фiтоценозiв.
Здавна у мюп зростае Acer negundo L. На Батьювщиш, в Двшчнш Америцi, вид зростае на прибережних та перезволожених мюцях. В Украш вiдомий з 1809 р. - культивувався в Основ'янському аклiматизацiйному саду Харкова. У степовш зонi його використовували як лiсову культуру та для озеленення мют [4]. З культури вид "утiк", здичавiв, натуралiзувався, подолав F-бар'ер. У Хмельницькому A. negundo швидко поширюеться територiями довгобудiв, закинутих кар'ерiв, прилеглими лiсами та люосмугами. Створю-ючи велику вегетативну масу, вiн пригнiчуе рiст i розвиток деревних i трав'яних рослин.
Види-трансформери адаптувались до умов Хмельницько1 урбосистеми на Е- та F-рiвнях. Особини проходять повний цикл розвитку, дають велику кшьюсть насiння, активно вкорiнюються в мiсцевi екосистеми i трансформують 1х. Зростання кiлькостi видiв-трансформерiв свщчить про зростаючу дег-радацiю рослинного покриву мюта. Для запоб^ання зменшенню бюлопчного рiзноманiття Хмельницько1 урбосистеми необхщно дослiджувати та контро-лювати процеси поширення цих видiв.
Л1тература
1. Протопопова В.В. Синантропная флора Украины и пути ее развития / В.В. Протопопова. - К. : Вид-во "Наук. думка", 1991. - 204 с.
2. Любшська Л.Г. Особливое™ онтогенезу Phalacroloma annuum (L.) Dumort. / Л.Г. Любшська, М.О. 1ванова // Синантрошзащя рослинного покриву Укра!ни : тези наук. доп. Всеук-рашсько! конф., (м. Переяслав-Хмельницький, 27-28 квггая, 2006). - К. : Переяслав-Хмель-ницький, 2006. - С. 126-128.
3. Ламан Н.А. Гигантские борщевики - опасные инвазивные виды для природных комплексов и населения Беларуси / Н.А. Ламан, В.Н. Прохоров, О.М. Масловский. - Минск : Изд-во Ин-та эксперим. ботаники им. В.Ф. Купревича НАН Беларуси, 2009. - 40 с.
4. Протопопова В.В. Небезпечш бур'яни. Бюлопчш забруднювач1 довкшля м. Киева / В.В. Протопопова. М.В. Шевера. - К. : ТОВ "Шшграф-Експрес", 2010. - 48 с.
5. Котов М.1. Про поширення нових адвентивних рослин на Укра1ш / М.1. Котов // Журнал 1н-ту боташки ВУАН. - 1934. - Вип. 3, № 11. - С. 99-102.
6. Марьюшюна В.Я. Амброз1я полинолиста: методи обстеження i контролю (методичш рекомендаций / В. Я Маьюшкша. - К. : Вид-во 1н-ту захисту рослин УААН. - 2006. - 56 с.
7. Протопопова В.В. ¡нвазшш види у флор1 Швшчного Причорномор'я / В.В. Протопопова, М.В. Шевера, С.Л. Мосякш та ш. - К. : Вид-во Укра!нського фгшсоцюцентру, 2009. -55 с.
Югличек Л.С. Растения-трансформеры Хмельницкой урбосистемы
Исследовано распространение в Хмельницкой урбосистеме видов растений с наибольшим инвазийным потенциалом, которые существенно влияют на гомеостаз экосистемы города и трансформируют ее.
Ключевые слова: инвазионные виды растений, виды-трансформеры, экосистема.
Yuglichek L.S. "Key-stone" plants of Khmelnytskiy urbosistem
Investigated the spread in the Khmelnytsky urbosistem species of flora with the highest-invasive potential, which significantly affect the homeostasis of the ecosystem of the city and transform it.
Keywords: invasions species of plants, "key-stone" species, ecosystem.
УДК 504.064.3:574Асист С.В. Янишин1; Т.В. БоднарчуК', канд. географ. наук;
проф. В.В. Сттинськии, д-р бюл. наук
ВПЛИВ РЕСТРУКТУРИЗАЦП КАМ'ЯНОВУГ1ЛЬНИХ ШАХТ НА ЕКОЛОГ1ЧНИЙ СТАН БАСЕЙНУ Р1ЧКИ РАТА
Проведено лабораторш дослщження на наявшсть важких металiв у зош впливу Червоноградського прничопромислового комплексу на базi лаборатори державно! екологiчноi iнспекцii у Львiвськiй областi. Виявлено перевищення вшх присутнiх важких металiв згiдно з рибогосподарськими нормами водокористування, що е пору-шенням водоохоронного законодавства. Очевидно, що такий влив е наслщком того, що терикони розмщеш в заплавi Захiдного Бугу, Рати (високо проникакга пiщанi та супiщанi вщкладення). А пiдвищений (1 %) вмют пiриту в породi сприяе само-займанню териконiв, приводить до формування ореолiв закислених вод у пiднiжжi териконiв, якi потребують нейтралiзацii. Крiм того, в пiритi е тдвищений вмiст ртутi та миш'яку.
Ключовг слова: важга метали, басейн рiчки, шахта, терикон.
1 Льв1вський нацюнальний аграрний ушверситет;
2 Державна еколопчна iнспекцiя в Льв1вськ1й областi
