CC BY
28Ученые записки Таврического национального университета им. В.И. Вернадского
Серия "Филология. Социальные коммуникации". Том 24 (63). 2011 г. №4. Часть 1. С.147-151.
УДК 075.15
РОЛЬ ЗАСОБ1В СОЦ1АЛЬНО1 КОМУН1КАЦП У ФОРМУВАНН1 СТЕРЕОТИП1В МАСОВО1 СВ1ДОМОСТ1
Комова М.В.
Нац1ональний ун1верситет «Льв1вська пол1техн1ка», м. Льв1в, УкраГна
Стаття присвячена nроблемi мотивацп ттерпретацп сощально-полтичних фактiв у засобах масових комуткацш. Здшснено аналiз сучасного полтичного дискурсу, мкця в ньому мотивацп р1зних сощальних груп.
Ключовi слова: мотиващя, ттерпретащя фактiв, дискурс, сощальна настанова.
Мехашзми стереотишзаци дослщжувалися в контекст! проблематики цшого комплексу гумаштарних наук: сощально! психологи, когштологи, культурологи, лшгвютики. У кожнш iз них дослщження явища стереотишзаци актуалiзувалося вщповщно до об'екта i предмета кожно! iз наук. Вплив мас-медiйного середовища на формування стереотипiв масово! свщомост вивчався в контекстi процесiв сощально! комушкаци у працях М.Бутиршо!, В.Владимирово!, Л.Загородньо!, Н.Каменево!. У системi медiастереотиmзацн, що охоплюе iнтегрованi психологiчнi, когштивш, лiнгвiстичнi, масмедiйнi методи впливу на масову свщомють громадян, ключову роль як масмедшного методу формування стереотитв належить застосуванню варiативно! штерпретаци дшсносп, манiпулятивних технологiй в як в шформацшно-анал^ичних програмах, так i в програмах розважального характеру. Серед укра!нських вчених манiпулятивнi технологи в ЗМК, ^ як наслiдок, явище медiастереотиmзацн масово! свiдомостi дослiджували В.В. Рiзун, В.Ф. 1ванов, Н.Г. Лiгачова, С.М. Черненко, С.А. Дацюк, Н.В. Костенко, яю в монографiчних, навчальних виданнях визначали комунiкативнi характеристики манiпулятивних технологш [4; 6; 7; 8; 10; 11].
Постановка проблеми. Суспшьна свщомють украй рiдко прагне виробити ставлення до соцiальних явищ i процешв. Вона волiе одержувати його в готовому виглядi зi ЗМ1. Одним iз розповсюджених елементiв, якi регулюють масову свiдомiсть, е соцiальна настанова. У сучасному сощокультурному просторi особливо мщне становище в масовiй свщомосп займають расовi, етнiчнi i конфесшт настанови. Це дае змогу деяким не дуже коректним пол^икам при необхщност актуалiзувати зазначенi настанови в конкретних полiтичних цiлях, наприклад, для одержання масово! пiдтримки на виборах. У цьому випадку мова йде про груповi або масовi настанови. Варто шдкреслити, що часто в результат впливу «суб'ективно забарвлено!» шформаци формуються настанови, якi використовуються ЗМ1 з метою створення стереотипiв як поведшки людей, так i ощнок рiзних полiтичних та соцiальних подш.
Метою цього дослщження е аналiз мотиваци штерпретацп сощально-пол^ичних фактiв у ЗМ1. Об'ект дослщження - соцiальнi комушкацп. Предмет дослщження - мотивацiя фактiв у ЗМ1. Дослiдження було проведене за допомогою методгв: аналiзу мотивування полiтичних текспв; гiпотетико-дедуктивного методу; методу семантично1 штерпретацп; порiвняльного i трансформацiйного методiв; методу деконструкци; методу когнiтивно-лiнгвiстичного моделювання.
Сощальна настанова мае два рiзновиди: стереотип i забобон. Ц термiни часто використовуються в рiзних ситуацiях, часом без врахування !хнього дiйсного значення. Для взаемоди ЗМ1 з масовою аудиторiею цей момент винятково важливий.
Сощальна настанова розглядаеться як складний компонент свщомосп, що регулюе поведшку аудитора стосовно дискурсiв. К.Ю. Новшов вважае, що «...соцiальна настанова - це когштивно-емоцшно-ощнна готовнiсть iндивiду сприймати свiт або його явища, вщчувати його i дiяти вiдповiдно до ще1 готовности [9, с. 57].
Термш стереотип було вперше використане американським журналютом i полiтологом Уолтером Лшпманном у працi «Громадська думка». Сощологи вбачають сердцевину концепци У. Лшпманна в тому, що в нш пiдкреслюеться особлива роль емощйних та iррацiональних факторiв у процесi формування громадсько1 думки.
Отже, за одним iз визначень стереотип - це сформоваш у свiдомостi людей духовш утворення, емоцiйно-забарвленi образи. На думку С.Г. Корконосенко, стереотип - це спрощене, стандартизоване поняття та ощнка якого-небудь явища дiйсностi [5, с. 159]. Вважаемо, що точним визначенням, що охоплюе найсуттевiшi ознаки термша стереотип, можна вважати таке: стереотип - це вид сощально1 настанови, у якш знання (когштивний компонент) являють собою щось застарше.
Надання стiйкостi образам, визнаним стереотипами, зумовлено особливостями процесу 1хнього формування. По-перше, стереотип завжди далекий вщ власного досвiду. У сучасному суспiльствi основним джерелом стереотипiв всi частше стають вiдповiдним чином пiдiбранi повщомлення ЗМ1. По-друге, стiйкiсть стереотипу надае його безпосереднш зв'язок iз сощальною настановою, що певним чином захищае стереотип вiд можливо1 трансформацil або руйнування.
Стереотипи формуються пiд впливом двох чинниюв: несвiдомого колективного опрацювання соцiальноl iнформацil та iндивiдуального соцюкультурного середовища; цiлеспрямованого iдеологiчного впливу за допомогою ЗМ1.
За допомогою стереотишв легко манiпулювати свiдомiстю людини, оскшьки стереотип тiсно пов'язаний з життедiяльнiстю суспiльства загалом i конкретних груп людей зокрема.
Бшьшють дослiдникiв указують на зв'язок стереотишв з пгантським впливом ЗМ1, що формують ставлення до свiту, iндивiдуальну поведiнку, яка вщтворюе вчинки «геро1в», створених пресою, радiо або телебаченням.
Успiх впливу залежить, як мшмум, вiд настанов стосовно пропонента, вiд повiдомлення i вiд референтного об'екта. Змiнити настанови адресата в потрiбний бiк можна, зокрема, вдало скомпонувавши свiй дискурс, вмютивши потрiбне положення у потрiбне мiсце дискурсу. Тiльки створивши в адресата вщчуття
добровiльного прийняття чужо1 думки, зацiкавленостi, актуальностi, ютинност i задоволеностi, полiтик може домогтися устху в цьому впливi.
Люди завжди чогось очiкують вiд виголошених позицiй сво1х спiврозмовникiв, що позначаеться на прийняттi або вiдхиленнi погщщв, якi висловлюються. Мовна поведiнка, яка порушуе нормативнi очiкування доречних вцщв поведiнки, може зменшити ефективнiсть впливу (якщо несподiванка неприемна для рецишента) або рiзко збiльшити И - коли для адресата зненацька вщбуваеться щось бшьш приемне, чим очшуеться в нормi.
Розрiзняють ситуацп з пасивним сприйняттям, з активною участю та з опором впливу з боку адресата.
При пасивному сприйнятп впливу, адресати очiкують, що рiвень побоювань, глибина думок та штенсившсть мовного впливу будуть вщповщати нормi. Особи, якi користуються бшьшою довiрою, можуть тодi обiйтися i малоiнтенсивними засобами, резервуючи бiльш сильт засоби тiльки на випадок, коли потрiбно прискорити вплив. 1ншим же пропонентам необхiднi засоби тiльки мало1 iнтенсивностi. Крiм того, вiд чоловшв звичайно очiкують бiльш iнтенсивних засобiв, а вiд жiнок - малоштенсивних. Порушення ще1 норми - мовна млявють чоловiкiв i неадекватна брутальшсть i прямолiнiйнiсть жiнок, - шокуючи аудиторiю, знижують ефект впливу. А страх, викликаний повщомленням про те, що неприйняття тези, яка нав'язуеться, призведе до небезпечних для адресата наслщюв, часто зумовлюе пiдвищення рiвня сприйняття до рiзних ступенiв штенсивност впливу: найбiльша сприйнятливють тодi бувае до малоштенсивних засобiв, а найменша - до високоiнтенсивних. До того ж малоштенсивна атака бiльш ефективна для подолання опору впливу, яку застосовують шсля шдтримувально1, спростувально1 або змшано1 передпiдготовки.
У ситуацп з активним сприйняттям впливу рецишент неначе допомагае переконати себе, особливо якщо вш сподiваеться, що все вщбуваеться в його iнтересах. Спостерiгаеться пряма залежшсть мiж iнтенсивнiстю використовуваних мовних засобiв в активно здiйснюванiй атащ i подоланням опору, що е результатом шдтримувально1, спростувально1 або змшано1 передпiдготовки.
Коли ж адресат активно опираеться нав'язуванню впливу, спостерiгаеться велике розмаггтя випадкiв. Якщо була попередня обробка, «значшсть» основно1 атаки обернено пропорцшна ефективностi пiдготовчих висловлень. Попередш спростувальнi ди поволi попереджають адресата про природу майбутшх атак. Тому, якщо активш висловлення не порушують очiкувань, створених попередньою дiею, ошрнють впливу бувае максимальною. Якщо ж мовш властивостi атакуючих висловлень порушують очшування, виробленi в результатi спростувально1 пiдготовки (або в позитивну, або в негативну сторону), опiрнiсть зменшуеться.
Коли адресатовi пред'являють бiльше одного доводу на користь певно1 тези, виправданють або невиправданiсть очiкувань при першому доводi впливае на прийняття другого доводу. Тому, якщо мовш очшування порушеш позитивно в результап першого доводу, то цей довщ стае значним, але змiна вщносини до вихiдноl позицil вiдбуваеться тшьки пiсля пред'явлення наступних доводiв, яю пiдтримують усе ту ж позищю, спрямовану проти сформовано1 настанови. Коли ж
мовш очшування в результат першого доводу порушенi в негативну сторону, цей довщ значним не бувае, але зате адресат бшьше схильний повiрити аргументам з наступного дискурсу, який аргументуе на користь те! ж тези, спрямовано! проти сформовано! настанови.
ЗМ1 привчають людину мислити стереотипами i знижують штелектуальний рiвень повiдомлень так, що перетворилися в шструмент навiювання. Цьому послужив головний метод закршлення потрiбних стереотишв у свiдомостi -повторення.
ЗМ1 активно втручаються в пiдсвiдомi структури людини, використовуючи символiку, що мае опору в глибинах шдсвщомого. Комбiнуючи свiдомi i пiдсвiдомi взаемоди, вони створюють та активно поширюють соцiальнi мiфи - культурну форму опису i пояснення дiйсностi. Сукупнiсть мiфiв, що трансформуе систему уявлень i мотивацш особистостi, виступае як тотальний зашб модифiкацi!' уявлень про життя у керованих мiфами людей.
Висновки. Таким чином, масова свщомють формуеться на основi стереотипiв, якi виражають звичш, стiйкi уявлення людей про яке-небудь явище, якi склалися пiд впливом конкретних соцiальних умов i попереднього досвщу. У такий спосiб твориться мехашзм управлiння життям через людську свщомють, що наповнюеться значенневими матрицями, сформованими з потрiбних iдей та образiв. Наповнення, структурування, органiзацiя свщомосп стае спецiальним видом владних технологш: змiнюючи одну матрицю на шшу, можна замiнити змiст «життя», що проткае в заданих матрицею рамках. Будучи шструментом манiпулювання соцiальними щнностями i поведiнкою людей, стереотипи масово! свiдомостi сприяють стереотипiзацi! свiдомостi, регульовано! засобами масово! iнформацi!.
Перспективи подальших досл1джень. Зважаючи на непересiчну роль ЗМ1 у формуваннi стереотипiв мислення людей, що можна розглядати як зашб манiпулювання свiдомiстю окремо! людини чи конкретних груп людей, формування програмованого i передбачуваного сприйняття дшсносп суспiльством загалом, актуальними е подальше дослщження функцiйностi факту як змши суспiльних реалiй, реалiзацi! фактологiчного i документального принципiв подання iнформацi! в засобах масово! комушкаци.
Список л^ератури
1. Винокур Т.Г. Говорящий и слушающий. Варианты речевого поведения / Т.Г.Винокур. - М., 1993.
- 191 с.
2. Волкова А.И. Психология общения / А.И.Волкова. - Ростов н/Д.: Феникс, 2007. - 446 с.
3. Засурский Я.Н. Техника дезинформации и обмана / Я.Н. Засурский. - М.: Мысль, 1978. - 246 с.
4. 1ванов В.Ф. Соцюлопя масово! комушкаци: [навч. поЫбник.] - Черкаси: Вид-во ЧДУ, 2003.
5. Корконосенко С.Г. Социология журналистики / С.Г. Корконосенко. - М.: Аспект Пресс, 2004.
- 316 с.
6. Костенко Н.В. Досвщ контент-анал1зу: модел1 та практики / Н.В. Костенко, В.Ф. 1ванов.
- К., Центр вшьно! преси, 2003.
7. Лизанчук В.В. Методи збирання i фжсацн шформацн в фурналютищ: [навч. поЫбник] / В.В. Лизанчук, О.Д. Кузнецова. - К.: НМК ВО при Мшвум УРСР, 1991.
8. Монiторинг та iнформацiйне моделювання 3aco6iB масово'1 iнформацiï: [монографiя] / В.В. Pi3yH,
B.Ф. 1ванов, Н.П. Шумарова; за ред. В.В. Pi3yHa. - К.: Вид.-пол^раф. центр «Кшвський шверситет», 2007. - 272 с.
9. Новиков К.Ю. Психология массовой коммуникации: Механизмы. Практика. Ошибки / К.Ю. Новиков. - М.: Аспект Пресс, 2007. - 123 с.
10. Рiзун В.В. Маси: Тексти лекцш / В.В. Pi3y^ - К.: Вид.-пол^раф. центр «Кшвський шверситет», 2003.
11. Телебачення спецоперацш. Маншулятивш технологи в iнформацiйно-аналiтичних програмах укра'нського телебачення: мошторинг, методи визначення та засоби протиди: Рекомендаци щодо принцитв вiдкритоï редакцiйноï полiтики телеканалiв / В.Ф. 1ванов, Н.Г. Лтачова, С.М. Черненко,
C.А. Дацюк. - К.: Телекритика, 2003. - 266 с.
Комова М.В. Роль средств социальной коммуникации в формировании стереотипов массового сознания // Ученые записки Таврического национального университета им. В.И. Вернадского. Серия «Филология. Социальные коммуникации». - 2011. - Т.24 (63). - №4. Часть 1. - С.147-151.
Статья посвящена проблеме мотивации интерпретации социально-политических фактов в средствах массовых коммуникаций. Осуществлен анализ современного политического дискурса, места в нем мотивации разных социальных групп.
Ключевые слова: мотивация, интерпретация фактов, дискурс, социальная установка.
KomovaM.V. The role of social communication in the formation stereotypes of mass consciousness // Uchenye zapiski Tavricheskogo Natsionalnogo Universiteta im. V.I. Vernadskogo. Series «Filology. Social communicatios». - 2011. - V.24 (63). - №4. Part 1. - P. 147-151.
This article is devoted the problem of motivation of interpretation of socio-political facts in facilities of mass communications. The analysis of modern political diskurs is in-process carried out, places in him motivations of different task forces.
Key words: motivation, interpretation of facts, diskurs, facilities of mass communications.
Поступила доредакцп 27.07.2011 р.
