CC BY
22Ученые записки Таврического национального университета имени В. И. Вернадского Серия «Филология. Социальные коммуникации». Том 27 (66). № 3. 2014 г. С. 131-135.
УДК 811.82-84:80
РОЛЬ ЗАГОЛОВКА-ФРАЗЕОЛОГ1ЗМУ В ГАЗЕТНО-ПУБЛ1ЦИСТИЧНОМУ ДИСКУРС! (НА МАТЕР1АЛ1 ТУРЕЦЬКИХ I УКРА1НСЬКИХ ВИДАНЬ)
Он/'щенко Ю. О.
Таврйський нацюнальнй ун1верситет 1м. В.1. Вернадського E-mail: yilan7708@rambler.ru
Стаття розглядае проблему використання фразеолопчних одиниць у заголовках статей перюдичних видань та !х роль у реал1зацп номшатавно-шформативно! функцп заголовка.
Kro40Bi слова: заголовок-фразеолопзм, трансформащя, актуатзащя, фразеолопчна оцiннiсть.
Мов1 газетних матер1ал1в шформацшних жанр1в притаманш суворють та точ-нють, витримашсть та лакошзм. Так мов1 зам^ки або зв1ту притаманш суха шфор-матившсть, нейтральна номшащя, тобто неупереджене шформування, спокшна ф1к-сащя проблем, подш, фактов.
В лексищ та фразеологп текстов аналтоичних жанр1в переважають стилютично забарвлеш слова та звороти, тобто - емотивш засоби. В таких текстах широко вико-ристовуються засоби анатзу та узагальнення. В аналтоичних жанрах, де на перший план виступае коментар, автори, використовуючи певш мовш засоби, не тшьки пе-реслщують цшь вщобразити факт, про який повщомляегься, але й проанатзувати його з р1зних боюв, що вщкривае можливють для мовно! гри [ 3, 64-65].
В газет як засоб1 масово! комушкаци надзвичайно важлива емотивнють фразе-олог1зм1в, яка шдкреслюеться мюцем в реченш (штонащею), знаками пунктуаци (паузою тсля фразеолопзму), яю супроводжують словами (шдсилювальш частки), експресивнютю оточуючих сл1в i т.д. : «... будучи средством компрессии информации, средством формирования образности, оценок, эмоционального отношения говорящего к называемому, ФЕ становится экспрессивным средством, усиливающим экспрессивный эффект текста», вiдмiчае В.А.Маслова [ 5, 6].
Постановка проблеми: заголовок в газет може займати сильну позищю i ви-конуе багато завдань: пробудження у читача штересу до матерiалу, що публшуеться та активне його сприйняття, яке виражаеться у прочитанш !м тексту i вираженнi оцiнки прочитаного. На нашу думку, виконанню цих та шших завдань сприяе використання в заголовках фразеолопчних одиниць, як е необхщним стилiстичним компонентом газетного мови, джерелом емоцшно-експресивних засобiв, а також зашб вираження конструктивних особливостей газетно! мови.
Ефективнiсть газетного тексту багато в чому визначаеться його заголовком. Заголовок слщ визначати як компонент тексту, тюно пов'язаний з шшими компонентами ще! системи, що займае стилiстично сильну позищю, називае текст i дае пер-винну iнформацiю про нього.
В якост ефектних мовних засобiв, якi активiзують читацьку увагу, в газетних заголовках широко використовуються фразеолопчш звороти. Це обумовлено тим, що бшьша частина фразеологiчного фонду мае будь-яку експресивно-стилютичне
забарвлення. У ролi заголовюв активно вживаються фразеологiзми, яю з точки зору !х семантично! неподiльностi е фразеологическими виразами - приств'я, приказки, крилатi слова, афоризми.
У публщистичному текстi фразеологiзми часто виконують композицiйну або конструктивну функщю. При цьому слiд пiдкреслити, що ФО в силу свое! образносп та стилютично! специфiки майже школи не виконують номiнативну i шформативну функцп в чистому виглядi: вони завжди ускладнюються емоцшно-експресивною функщею.
Абсолютний початок тексту (заголовок) - типова позищя для ФО, оскшьки вживання 1х в цьому випадку допомагае проективно задати оцiнку подальшого ма-терiалу, зацiкавити читача, направити його увагу.
Газетш заголовки виконують декшька функцiй. По-перше, номша^вно-шформативну функцiю, функцiю повiдомлення про факт. На думку багатьох дослщниюв, бшьшкть газетних зaголовкiв, в тому чи^ iменникового характеру, це повш висловлювання, а не просто називш групи. По-друге, можна го-ворити про рекламно-експресивну функцiю заголовка, яка ткно пов'язана з номiнaтiвно-iнформaтивною функщею. Основне призначення щеТ функцп - за-ц1кавити читача, заставити його прочитати мaтерiaл. По-трете, всiм газетним заголовкам притаманна грaфiчно-видiльнa функцiя, яка дозволяе вщокремити один текст вщ iншого, виокремити текст з навколишнього контексту i в той же час «зв'язати» всю смугу в едине цше. Ця функщя заголовка здшснюеться, як правило, грaфiчними засобами [1, 49]. Журналкти прагнуть вже за допомогою заголовка пробудити у читача актившсть, залучити його в процес сшвтворчос-ть У цьому вони вбачають головну умову переростання первинноТ уваги в св^ дому зосереджешсть:
«Як Кулиняк упшмав облизня», «Рекордне «пАкращення» в укра!нському книговиданш» [8]. «' Yan baktin' kini cinayetle bitti - Подивився зкоса, ненависть привела до вбивства»; «Bayram tatili burnumuzdan geldi - Святковi днi вийшли нам боком». «Yunanisatan yardimi Angela Merkel'e pahaliya patladi - За помiч Греци Ангела Меркель заплатила дорогу цшу». «Anayasa'da oyunbozanlik! - Шахрайство в конституци!». Репортер газети «Гюнеш» у статтi, в якш вiн описуе iицидент з аме-риканським послом у Шви, вводить фразеолопчний зворот у заголовок: «Eden bulur» «Винний отримае по заслузЬ» (Не рий iншому яму, сам в не! втрапиш) [9].
На сторшках газет широко використовують рпш прийоми aктуaлiзaцiТ мов-них засоб1в, прийоми посилення смислового навантаження, пожвавлення заголовка, виявлення авторського ставлення до тексту газетного мaтерiaлу [3, 2]. Виявлено, що виражена в заголовку ощнка, по^м на протязi тексту завжди пщт-римуеться експресивними засобами - ФО, присшв'ями, розмовною лексикою.
Так, у статп «Istanbul havaalanlari bayramda rekor kirdi» - «Аеропорти Стамбула побили рекорди тд час свята» фразеологiчний зворот «бити рекорди» використову-еться у заголовку, щоб привернути увагу читача до тексту, та дублюеться у першо-му абзацi.
«Ramazan Bayrami tatili nedeniyle Istanbul Atatürk Havalimani'ndan 17 Agustos Cuma günü toplamda 1127 u?ak ini§ ve kalki§ yaparak tüm zamanlarin rekoru kirilirken,
132
РОЛЬ ЗАГОЛОВКА-ФРАЗЕОЛОГ1ЗМУ В ГАЗЕТНО-ПУБЛ1ЦИСТИЧНОМУДИСКУРС _(НА МАТЕР1АЛ1 ТУРЕЦЬКИХI УКРАНСЬКИХВИДАНЬ)_
bir rekor da Sabiha Gok?en Uluslararasi Havalimani'ndan geldi. 16-21 Agustos tarihleri arasinda 302 bin 938 yolcunun kullandigi Sabiha Gok?en Havalimani'ni bu tarihlerde toplam 2157 u?ak kullandi - Впродовж святкових днiв у п'ятницю 17 серпня в аеро-порту iменi Ататюрка мiста Стамбул здiйснили злпи та приземленя понад 1127 л> такiв, що побило eci рекорди сьогодення. Мiжнародний аеропорт Сабiха Гекчен та-кож встановив рекорд - з 16 по 21 серпня 302938 пасажирiв користувалися послу-гами 2157 рейсiв» [11].
Для того, щоб максимально привернути увагу до статп, журналiсти не рiдко звертаються до методу трансформаций оновлення фразеолопзму. Найбшьший прос-тiр для творчо! трансформаци дають журналiстам заголовки-фразеологiзми. Семан-тичнi та структурно-стилiстичнi змiни фразеолопчно! одиницi, порушуючи усталенi звичайнi асощативш зв'язки, додають у фразеологiзм щось незвичне, позбавляючи його при!лася знакомости. Актуалiзований таким чином фразеологiзм сприймаеться на тлi контексту як незвичайне поеднання ^в i тому привертае увагу бiльше, нiж фразеологiзм звичний, загальноприйнятий:
Довга дорога до дитсадочка (Статя розповiдае про низку проблем, з якими до-велося зпкнутися пiд час вiдкриггя нового дитячого садочка).
Автор статп, у якш розповiдаеться, як виконавець ролi Бонда Дешел Крейг шс-ля закшчення зйомок у Туреччинi давав прощальну вечiрку в Отелi Адана Хштон. Стаття одержала назву: «Bond... Gurultucu Bond...» - (Бонд. Галасливий Бонд) Ве-чiрка була дуже голосливою и заважала вiдпочивати iншим гостям, яю й поскаржи-лися на актора адмшютраци готелю.
Журналiсти прагнуть вибрати для творчо! переробки фразеолопзми стилютич-но забарвленi, з мотивованою внутршньою формою, фразеологiзми, якi зовш не вiдрiзняються вiд вiльних словосполучень. В якосп основи для трансформаци вони часто обирають назви книг, фiльмiв, рядки з пiсень, яю стали вiдомими в якийсь невеликий перюд часу: «Yine de §ahlaniyor kolba§inin kulhani» (рядки з шсш); «Ruzgar kirdi dalini!» - «Впер зламав твою гшку!» (трансформований рядок з шсш Селфхат-тша Еркосе «Ruzgar kirdi dalimi») [9].
Газетний заголовок характеризуеться номшативною, графiчно-видiльною, iнфо-рмативною та рекламною функщями. У конкретному заголовку на переднш план ви-суваеться або шформативна, або рекламна функщя. В залежностi вiд того, яка з них е переважаючою, можна говорити про рекламний або шформативний типи заголовка.
Залежно вiд характеру зв'язку заголовка-фразеолопзму з контекстом можна говорити про два основш типи актуатзаци: про актуалiзацiю ближньо! меж1, коли фразеологiчна одиниця зазнае яюсь внутрiшнi змiни i в оновленому (актуалiзовано-му) виглядi протиставляеться загальноприйнятому варiанту в межах заголовно! конструкцil, i про актуалiзацiю далекого меж1, коли фразеологiчна одиниця висту-пае в своему звичному виглядi i обiгручись в широкому контексн, протиставляеться всьому тексту. Журналiсти найчаснше звертаються до актуалiзацil ближньо! меж1, вiддаючи перевагу фразеологi!' зi змшеною структурою рiзного типу.
Журнал1сти часто вдаються до прийому поширення фразеолопчноТ одиниц1 в заголовку, вводячи в звичну словесну формулу додатков1 компоненти. Такий оновлений фразеолопзм привертае увагу як раз своею «неспод!ваншстю»:
133
«Uludere'de dag neden. fare dogurdu?» - «Чому в Улудере гора народила мишу?», «Göz göze, di^e di§, kana kan» - «Око за око, зуб за зуб, кров за кров» [10].
Таке «впровадження» слова не руйнуе заголовка-фразеолопзма, bíh не тiльки не втрачае сво1х властивостей як фразеолопчна одиниця, а, навпаки, набувае додат-ковий змiст, додатковi лексичнi компоненти роблять вживання фразеологiчного обороту актуальним, конкретизують його.
У газетному мовленш широко поширений прийом поновлення заголовка-фразеологiзму за допомогою замiни одного з його компонент. При актуалiзацil фразеолопчно1 одиницi «створюються новi смисловi вiдтiнки, з'являеться нове ху-дожш якостi фразеологiзмiв, збагачуються зв'язки ств». У цьому - вiдмiннiсть оно-влених актуалiзованих оборотiв в заголовках вщ фразеологiчних варiантiв, основ-ним способом утворення яких також е лексичш замши. Варiантна замiна зазвичай не впливае на змiну значення i образносп фразеологiзма-основи, i новий оборот в цшому, в результат тако! замiни, не набувае додаткового стилютичного забарвлен-ня [6, 54-59]. Sapla saman... - Що добре, а що пагано (Sapla saman kari§tirmak - Не вiдрiзнити гршного вiд праведного).
Отже, газетний заголовок, як перший елемент публщистичного тексту, дае чи-тачевi загальне уявлення про змют статтi, а також нерщко мiстить в собi основну думку автора. Будучи частиною тексту, найважлившим структурним його елемен-том, заголовок чинить ще бiльший вплив на побудову та змют тексту i його сприй-няття читачем.
Висновки та перспективи. Газетш заголовки виконують декшька функцш: номшапвно-шформативну функщю, функщю повщомлення про факт. Виходячи з вищезазначеного можна консатувати, що специфiка заголовкiв-фразеологiзмiв поля-гае в тому, що вони, як правило, дають образну характеристику та ощнку матерiалу, що публшуеться, не розкриваючи його змюту. Вiдсутнiсть функцiй шформаци по-яснюеться широтою семантики фразеолопчно1 одиницi, можливосп li застосування в рiзних мовних ситуацiях. Тому текст кореспонденци, який мае в заголовку фразе-олопзм, зобов'язаний по-перше, розкрити фактичне шдгрунтя образного заголовку, по-друге, пiдтвердити правомiрнiсть оцiнки, i, нарештi, пiдкрiпити саму ощнку.
Л^ература
1. Володина М.Н. Язык средств массовой информации: Учеб. - пос.д/вузов. / Володина М.Н. - М.: Академический проект, 2008. - 700с
2. Воронова М. Вар1анти фразеолопзмш у журналютському твор1 / Воронова М. // Уроки украшсько1 - 2004. - №3. - С.57-63
3. Григораш А.М. Фразеологические инновации в современной публицистике Украины (на материале русскоязычной прессы 1990-х - 2000-х годов): монография / Нац. пед. ун-т им. М.П. Драгоманова - К.: Знания Украины, 2008. - 439с.
4. Маслова В. А. Лингвистический анализ экспрессивности художественного текста: Учебное пособие / В.А.Маслова - Мн.: Высш. Шк., 1997. - 165с.
5. Сафонов А. А. Стилистика газетных заголовков / Сафонов А. А. // Стилистика газетных жанров/под ред.Д.Э.Розенталя. - М.: Изд-во Моск.ун-та; 1981. - 229с.
6. Солганик Г.Я. О новых аспектах изучения языка СМИ / Солганик Г.Я. // Вестник Московского университета. Сер. 10, Журналистика. - М., 2000, - № 3. - С. 31-38.
7. Михалкович В. И. Изобразительный язык средств массовой коммуникации / Отв. редактор А.С.Вартанов, АН СССР, ВНИИ Искусствознания м-ва культуры СССР - М.: Наука, 1983. - 222с.
134
РОЛЬ ЗАГОЛОВКА-ФРАЗЕОЛОПЗМУ В ГАЗЕТНО-ПУБЛ1ЦИСТИЧНОМУДИСКУРС1 _(НА МАТЕР1АЛ1 ТУРЕЦЬКИХI УКРАНСЬКИХВИДАНЬ)_
СПИСОК ДЖЕРЕЛ 1ЛЮСТРАТИВНОГО МАТЕР1АЛУ
8. Общественно-политический еженедельник [Електронний ресурс] / Режим доступу http://www.ukrslovo.com.ua/
9. Hurriyet gazetesi [Електронний ресурс] / Режим доступу http://www.hurriyet.com.tr/anasayfa/
10. Milliyet gazetesi [Електронний ресурс] / Режим доступу http://www.milliyet.com.tr/
11. Sabah gazetesi [Електронний ресурс] / Режим доступу http://www.sabah.com.tr/
Онищенко Ю. А. Роль заголовка-фразеологизма в газетно-публицистическом дискурсе (на материале турецких и украинских изданий) / Ю. А. Онищенко // Ученые записки Таврического национального университета имени В. I. Вернадського. Серия «Филология. Социальные коммуникации». -2014. - Т. 27 (66), № 3. - С. 131-135.
В статье рассматривается проблема использования фразеологических единиц в газетных заголовках, а так же роль ФЕ в реализации номинативно-информативной функции газетных заголовков.
Ключевые слова: заголовок-фразеологизм, трансформация, актуализация, оценочность фразеологических единиц.
Onischenko Yu. A. Role of the phraseologism as the title in periodical-journalistic discourse (based on the material of Turkish and Ukrainian publications) / Yu. A. Onischenko // Scientific Notes of Taurida V. I. Vernadsky National University. - Series: Philology. Social communications. - 2014. - Vol. 27 (66), No 3. -P. 131-135.
The article deals with a problem of using idioms in article titles from periodical and their role in implementation nominative and informational function of titles.
Publicistic style traditionally affects all areas of life; it uses a variety of communicative language forms; it is full of wide variety of emotive shades. There are many of the essential qualities of newspapers language related to its membership in mass communication. The mass and heterogeneity of audience which receives the information is coming to the fore. Therefore language tools which are used in newspapers articles are usually have publicly important and social nature and are neutral stylistically. But in some journalist styles specificity of newspapers language is also in author's assessment that affects the nature of representational resources which are used.
The main stylistic purpose of idioms in the publicistic texts is to characterize any personality, object or phenomenon. Apart from the main subject-logical information it requires additional characteristic. They express evaluation or subjectively evaluation opinion of the speaker, enhance emotional and expressive potential of the text. That quality meets the aesthetic goals of publicistic texts is to influence the reader, cause the desired reaction to the idea of the article.
Functioning of idioms in newspapers is driven by the laws which are common to all literary language and constructive principle of journalistic style - to join the expression and standards. In the basis of the implementation of this principle is the phenomenon of "mainstreaming" as the usage of the linguistic resources in certain stylistic purposes that are perceived on the background of the context as unusual and attracted the attention of the reader.
The method of actualization of the idioms is associated with increase of content and stylistic functions. There is a variety of the ratio of the semantic, structure and context of the idioms while using them in the contexts due to the nature of the structural and semantic changes or the influence of idioms on the context. Semantic and structural changes update idioms, breaking the usual associative links.
Keywords: title-idioms, transformation, actualization, phraseoligical estimation.
Поступила в редакцию 03.03.2014 г.
135
