CC BY
49
© С. I. Треумова, В. П. Боряк удк 616. 12. 13 ± 616. 23/. 24 С. I. Треумова, В. П. Боряк
РОЛЬ ВАЗОКОНСТРИКТОРНОТ функцй" ЕНДОТЕЛ1Ю В ПАТОГЕНЕЗ1 СЕРЦЕВО-СУДИННОТ ТА БРОНХОЛЕГЕНЕВОТ ПАТОЛОГИ
(огляд лiтератури)
Вищий державний навчальний заклад Укра'Гни «УкраГнська медична стоматолог1чна академ1я» (м. Полтава)
Робота е фрагментом планово! науково-до-слiдноI роботи кафедри пропедевтики внутрш-ньо'| медицини з доглядом за хворими «Запальн та незапальнi хвороби оргаыв i систем людини, що формуються пiд впливом екологiчних, стресових, iмунних, метаболiчних, iнфекцiйних факторiв. Стан гемогомеостазу, гемодинамки при застосуваннi традицмних та нетрадицiйних засобiв лiкування», державний реестрацмний номер 0198и000134.
Найбiльше мюце серед бронхолегенево! пато-логií займае хроычне обструктивне захворювання легень (ХОЗЛ). За визначенням робочо! групи Асоц^ ацií фтизiатрiв i пульмонологiв Украши, 2004, ХОЗЛ - це хроычне запальне захворювання, переважно з ураженням перифермних вiдцiлiв респiраторноí системи з розвитком емфiземи, яка проявляеться незворотною бронхiальною обструкцiею, прогресу-ючим характером з виходом в легеневу недостат-нють i хронiчне легеневе серце [20].
На сьогодн в усьому свт значно розповсюди-лася захворюванють на ХОЗЛ, яка за останн 5 рокiв у чоловiкiв збтышилась на 25 %, у жшок - на 61 %, особливо в популяци пiсля 40 роюв [3, 6]. Зростае частота тяжкого переб^ цього захворювання, стй ко! втрати працездатностi та смертностi. У структу-рi смертностi ХОЗЛ посщае четверте мiсце в свiтi i складае близько 2,8 млн. чоловк [23]. За прогнозами фахiвцiв до 2020 року ХОЗЛ посщатиме 3-е мiсце в структурi причин смертност [6, 20]. Захворювання дiагностуеться не своечасно, про що свщчить мало-ефективне лiкування [2]. ТабакопалЫня, яке являеть-ся основною причиною ХОЗЛ i рака легень залиша-еться легальним. Так, вiдмова вщ палiння на 10 рокiв призводить до зниження ризику смертi вщ ХОЗЛ до рiвня вiдповiдного у оЫб, якi нiколи не палили. За да-ними Ю. I. Фещенко, Л. О. Яшино! [21] витрати коштв на лiкування ХОЗЛ в 2,2 рази перевищують витрати при астм^ що обумовлено частим стацюнарним л^-ванням та сощальними витратами. Згiдно прогнос-тичних даних ВООЗ до 2020 року затрати на ХОЗЛ займуть 5 мюце в свт за соцiально-економiчними показниками. Збтышилась ктьюсть хворих на хро-ычне легеневе серце (ХЛС), як ускладнення ХОЗЛ, летальнiсть серед якого становить 67 % i посщае 3 мюце пюля артерiальноí ппертензи та iшемiчноí хвороби серця, зокрема серед причин смерт людей
старше 50 роюв. Багато експер^в повщомляють, що ХОЗЛ неможливо розглядати не iнакше як полiмор-бщний стан [29]. Встановлено, що фоном, на якому маыфестуеться ХОЗЛ, часто являються метаболiчнi порушення (периферична мюпа™, зменшення маси тiла, кахексiя), цукровий дiабет, артерiальна ппер-тензiя [38], iшемiчна хвороба серця [36], серцева недостатнють [35], iнфiльтративнi захворювання легень [31], пухлини легень [26], а також первинна легенева гiпертензiя [32]. Вони не ттьки погiршують кл^чну картину ХОЗЛ, але i прогноз. Так, найбтыш часто хворi вмирають вiд кардiоваскулярних причин - 25 % випадюв [34]. Клiнiчна значущють поеднано! патологiI прогресивно збiльшуеться по мiрi старн ня населення. Вiдмiчено, що у всiх хворих у вц 60 рокiв констатують як м^мум три захворювання, а у половини iз них бiльше 5 [27]. Таким чином, значна поширенють, част загострення, залучення в патоло-гiчний процес сумiжних внутрiшнiх оргаыв, важкiсть ускладнень, тривала непрацездатнiсть хворих, а також велик економiчнi витрати зумовлюють акту-альнiсть вивчення проблеми ХОЗЛ.
Дана проблема визначена мiжнародними екс-пертами в документi «Global initiative for Chronic Obstrucrive Lung Disease» - GOLD, прийнятому у ве-ресн 2000 року на конгрес европейського рестра-торного товариства [30]. Визначено Всесвггнм день боротьби з ХОЗЛ, бронхiальною астмою.
В останн роки в патогенезi бронхолегенево!, серцево-судинно! патологiI велику увагу придтя-ють вивченню ендотелiально! дисфункци (ЕД), як патогенетично! ланки цих захворювань [4, 2, 24]. Дисфунк^я ендотелт проявляеться порушеннями i! вазоконстрикторно! та вазодилатуючо! функцп. При цьому ендотелiальнi клiтини, крiм утворення сильних ендотелмзалежних вазодилататорiв ви-дiляють у судинну стшку також вазонстрик-торнi ендотелiйпродукуючi фактори. Вони включають 21 амiнокислотний пептид ендотелн вазоконстрик-тронi простаноiди (тромбоксан А2 i прогландiн Н2), а також компоненти ренш-ангитензшово! системи [8]. У геномi людини видiленi три рiзних гени ендо-телiну, продукуючих вiдповiдно три його види: ен-дотелiн-1, ендотелiн-2, ендотелiн-3. Ендотелiн-1 (ЕТ-1) видiлений iз ендотелiальних клiтин судин i е найбiльш сильним ендогенним вазоконстриктором
[13]. У нормальних умовах концентра^я ЕТ-1 у кровi людини низька (0,26 - 5,0 /мл), його дiя майже вся направляться до гладко-м'язових клiтин судин.
Дiя ЕТ-1 на серцево-судинну систему подвмна: кардiальна i васкулярна. Кардiальна дiя виражаеться в позитивному iнотропному i батмотропному впливi [37]. Васкулярна дiя обумовлюе вазоконстрикцiю, яка мае значну роль у патогенезi рiзних титв арте-рiальноI гiпертензiI. Вона в значнм мiрi залежить вiд гуморальних i фiзичних стимулiв: норадреналiну, тромбЫу, пiдвищення трансмурального тиску, ток-си та iн. Для дiI ЕТ-1 характерна поступова нароста-юча вазоконстрик^я, що обумовлюе iшемiю мюкар-да. ЕТ-1 дiе переважно мiсцево, але вЫ поступае i в кров, впливаючи на функцiональний стан ендотелт в цiлому. Це, як повщомляють М. I. Лутай, В. А. Сло-бодський, О. О. Немчина (2005) [7]. А. Е. Филлипов, А. М. Ханджян, К. А. Солодухин(2006) [22] може бути причиною виникнення стенокарди та попршення пе-ребiгу iнфаркта мiокарда.
Клiнiчними експерименатальними дослщжен-нями доведено, що ЕТ-1 найактивыше впливае на тонус судин, визиваючи есенцiальну гiпертензiю, але при артерiальнiй гiпертензiI може бути i нор-мальний рiвень плазмового ЕТ-1 [3]. Цей факт В. К. Серкова, Н. М. Горобець [12] пояснюють тим, що ЕТ-1 е локальним гормоном i його концентра^я в судинах та органах значно перевищуе в плазм^ а також недосконалютю методiв,якi використовують-ся для до^дження цього вазоконстрикторного пептиду. Констатуючи значне пiдвищення ЕТ-1 в плазмi кровi хворих на артерiальну гiпертензiю, бiльш ви-ражене його збтышення вони виявили у пащетчв з артерiальною гiпертензiю ниркового генезу. В нир-ках виявлено велику кiлькiсть ЕТ-рецепторiв i це дае пщставу вважати, що ЕТ-1 у нирках, як локальний гормон, безпосередньо вливае на ниркову i вну-тршньоклубочкову гемодинамiку.
Сучаснi дослiдження показують, що вже на ран-ых стадiях розвитку бронхолегенево! патологiI, особливо при ХОЗЛ, коли ще не формуеться легеневе серце, можуть вiдмiчатися порушення функцiI ен-дотелт за рахунок збiльшення вазоконстрикторiв, яким е ЕТ-1 [11, 18]. Його рiвень збтышуеться за-лежно вщ тяжкостi перебiгу бронхолегенево! патологи, що свiдчить про вираженi змiни ендотелiю.
Гiпоксiя, яка постiйно супроводжуе бронхолеге-невi захворювання, являеться сильним стимулом синтезу i звiльнення ЕТ-1, вона Ыдукуе експресiю гена - ендотелша i викликае ендотелiйзалежну ва-зоконстрикцiю [1]. Вивчення цiеI залежност мае важливе практичне значення, так як хроычна ппок-сiя супроводжуеться ремоделюванням легенево-су-динного русла, порушенням ендотелiальноI функцií та пошкодженням Ытими судин. Крiм того, втрата ендотелм-залежно! вазодилатацií призводить до розвитку ппоксично! легенево! гiпертензií. Ремо-делювання легеневого судинного русла розвива-еться по мiрi прогресування тяжкостi патологiчного
процесу за рахунок збтышення вазоконстрикторiв. Внаслщок дисфункцií ендотелiю виникае дисбаланс у продукци або метаболiзмi ЕТ-1, який вщграе значну роль у виникненн вазоспазму при легеневiй п-пертензií [19]. Нами вiдмiчено, що з пщвищенням !! ступеня зростае вмют ЕТ-1, тобто його концентра^я знаходиться у високiй кореляцiйнiй залежност вiд ступеня легеневоí гiпертензií [14].
Встановлено, що рiвень ЕТ-1 значно збтышуеться у хворих на первинну i вторинну легеневу ппер-тензю, при чому в бтыхнй мiрi у хворих першоí групи [5,33].
Отриман нами данi, як i тi, що мають мiсце у л^ тературi [17,10], свiдчать про участь ЕТ-1 у розвитку недостатност кровооб^ при ускладненнi ХОЗЛ хроычним легеневим серцем. Ендотелiн-1 сприяе звуженню судин, пригычуе скоротливiсть мюкарда i керуе процесами ремоделювання шлуночюв серця i судин.
Встановлено, що при розвитку недостатност кровообiгу залежно вщ тяжкостi íí симптомiв величина циркулюючого ЕТ-1 збiльшуеться в 2-3 рази [9]. Також Л. Т. Малая, Ю. Г. Горб, 2002 [9], С. I. Треу-мова, 2011 [15] вiдмiчали вплив на його збтышення втьних радикалiв, ппокси, що призводить до прогресування тяжкост захворювання, розвитку ле-генево'| гiпертензií та являеться одыею iз ведучих ланок у патогенезi бронхолегеневоí системи.
Одним iз основних чинниюв розвитку ХОЗЛ являеться палЫня [25]. Компоненти тютюнового диму визивають незворотн змiни шару гладко-м'язових клитин i визивають ранне порушення функцюнально'| активностi ендотелiю, що пщтверджено вивченням вмiсту ЕТ-1, оксиду азоту та дiаметру плечовоí ар-терм [25,16]. Пошкодження ендотелiю вiдмiчаеться i в людей, якi активно палять з нормальною функц^ ею легень, що свщчить про ранне порушення тонусу судин до появи основних клиычних проявiв ХОЗЛ.
Приведенi в оглядi лiтератури багаточисленнi данi втизняних i зарубiжних авторiв свiдчать, що у хворих бронхолегеневою i серцево-судинною пато-логiею виявляють значнi порушення ендотелiальноí функцií. Цi змiни залежать вщ тяжкостi перебiгу захворювання, вку, наявностi супутньоí патологií, що пщтверджено також нашими дослщженнями [19].
Так, у хворих на ХОЗЛ вже на раннм стади захворювання, навггь в перiод ремiсií, вмiст ЕТ-1 досто-вiрно збтышуеться на 0,4 ± 0,02 ммоль/л, а в перюд загострення - на 1,2 ± 0,3 ммоль/л. Нами доведено, що у хворих на ХЛС стади компенсаци i декомпен-сацií його вмiст збтышуеться значнше, що свiдчить про виражен змiни вазоконстрикторноí функцií ендотелiю.
Тобто, пщвищення рiвня ЕТ-1 мае не ттьки дiа-гностичне значення, а i прогностичне. Його висока концентра^я прогнозуе ймовiрнiсть бiльш тяжкого переб^ захворювання.
Вивчення цих змiн мае практичне значення в роз-робц комплексноí терапií хворих на бронхолегене-ву, серцево-судинну патологiю.
Л^ература
1. Бакшинский П. П. Эндотелины и оксид азота: их значение в регуляции глазного кровотока и внутриглазного давления и роль в патогенезе первичной глаукомы / П. П. Бакшинский // Вестник офтальмологии. - 2003. - № 3. - C. 33-36.
2. Головченко Ю. И. Обзор современных представлений об эндотелиальной дисфункции / Ю. И. Головченко, М. А. Тре-щинская // Consilium Medicum Ukraina. - 2008. - №11. - C. 38-40.
3. Гомазков О. А. Эндотелин в кардиологии: молекулярные, физиологические и патологические аспекты / О. А. Гомаз-ков // Кардиология. - 2001. - №2. - C. 50-58.
4. Кароли Н. А. Эндотелиальная дисфункция и её клиническое значение у больных ХОБЛ / Н. А. Кароли, А. И. Ребров. // Клин. мед. - 2005. - №9. - C. 10-16.
5. Коноплева Л. Ф. Легочная гипертензия / Л. Ф. Коноплева // Л^вання та диагностика. - 2001. - №4. - C. 29-35.
6. Конопльова Л. Ф. Хрошчне легеневе серце / Л. Ф. Конопльова, Ю. В. Руденко // Внутршня медицина: Подручник: у 3 т. - Т. 2. За ред. проф. К. М. Амосово!. - К.: Медицина, 2009. - С. 158-178.
7. Лутай М. I. Взаемозв'язок мiж дисфунк^ею ендотел^ i толерантшстю до фiзичного навантаження / М. I. Лутай,
B. А. Слободський, О. О. Немчина // Укр. мед. часопис. - 2005. - №5 (49). - С. 101-105.
8. Малая Л. Т. Эндотелиальная дисфункция при патологии сердечно-сосудистой системы / Л. Т. Малая, А. Н. Корж, Л. Б. Балковая // Харьков: Торсинг. - 2000. - 432 с.
9. Малая Л. Т. Хроническая сердечная недостаточность: достижения, проблемы, перспективы / Л. Т. Малая, Ю. Г. Горб. -Харьков : Торсинг, 2002. - 768 с.
10. Остроумова О. Д. Дисфункция эндотелия при сердечно-сосудистых заболеваниях / О. Д. Остроумова, Р. Э. Дубин-ская // Кардиология. - 2005. - №2. - С. 59-62.
11. Редчиць I. В. Шляхи сучасного вивчення ендотелiальноi дисфункци у хворих iз синдромом хрошчного легеневого серця / I. В. Редчиць, С. I. Треумова // Матерiали науково-практично! конференцп. - Харюв. - 2005. - С. 193.
12. Серкова В. К. Рiвень ендотелЫу-1 у кровi хворих на ГХ та при артерiальнiй ппертензи, зумовлешй захворюваннями нирок / В. К. Серкова, Н. М. Горобець // Укр. тер. журн. - 2005. - №1. - С. 8-10.
13. Старжинська О. Л. Генотип гена рецептора ангютензину-II 1-го типу, як фактор впливу на функцш ендотел^ судин / О. Л. Старжинська, В. М. Жебель // Кровооб^ та гемостаз. - 2005. - №3-4. - С. 49-54.
14. Треумова С. И. Патофизиологические основы легочной гипертензии у больных хроническим легочным сердцем. /
C. И. Треумова // Актуал. пробл. сучасн. мед. Полтава. - 2003. - №2 (6). - С. 122-124.
15. Треумова С. И. Антиоксидантная обеспеченность организма и состояние перекисного окисления липидов у больных с синдромом хронического легочного сердца, показатели функциональной роли эндотелия / С. И. Треумова // Актуал. пробл. сучасн. мед. Полтава. - 2004. - №1 (7). - С. 4-76.
16. Треумова С. И. Неинвазивное определение дисфункции эндотелия у больных с синдромом хронического легочного сердца / С. И. Треумова, В. В. Ефимов, И. В. Редчиц // Св^ медицини та бюлогп. - 2006. - №1. - С. 121-126.
17. Треумова С. I. Систолiчна i дiастолiчна функ^я мюкарда правого шлуночка в стади декомпенсаци / С. I. Треумова // Проблеми екологи та медицини. - 2006. - №1. - С. 94-98.
18. Треумова С. I. Кпшко-патогенетична роль ендотелiальноi дисфункци в розвитку хрошчного легеневого серця у хворих на обструктивне захворювання легень / С. I. Треумова // Укр. медичний часопис. - 2011. - №3. - С. 184-185.
19. Треумова С. I. Кпшко-патогенетична роль ендотелiальноi дисфункци в розвитку хрошчного легеневого серця у хворих на обструктивне захворювання легень в поеднанш з ппертошчною хворобой, iшемiчною хворобой серця та корек^я виявлених змш : автореф. дис. на здобуття наукового ступеня доктора мед. наук : спец. 14. 01. 11 «Кардюлопя» / С. I. Треумова. - 2011. - 42 с.
20. Фещенко Ю. И. Хронические обструктивные заболевания легких: классификация, диагностика, лечение / Ю. И. Фе-щенко, В. К. Гаврисюк // Лки Укра!ни. - 2004. - № 7-8. - С. 22-25.
21. Фещенко Ю. I. Схожють та вщмшшсть бронхiальноi астми та ХОЗЛ / Ю. I. Фещенко, Л. О. Яшина // Нова медицина. -2006. - №1 (24). - С. 20-21.
22. Филиппов А. Е. Дисфункция эндотелия и факторы риска при ИБС / А. Е. Филиппов, А. М. Ханджян, К. А. Солодухин // Клин. мед. - 2006. - №2. - С. 28-31.
23. Чучалин А. Г. Хронические обструктивные болезни легких / А. Г. Чучалин. - М.: ЗАО «Издательство Бином», 2000. -512 с.
24. Agusti, A. Y N, Noguera A. Systemic effects of chronic obstructive pulmonary disease / A. Y N, A. Noguera // Eur. Respire. J. - 2003. - Vol. 21. - P. 347-360.
25. Bagloe C. J. Роль тютюнового диму в розвитку емфiземи / C. J. Bagloe, S. M. Bushinsky [et al.] // Am J. Phisiol. Jung. Cell. Mol. Phisiol. - 2006. - Vol. 27. - P. 823-828.
26. Ben-Zaken Gohen S. The growing burden of chronic obstructive pulmonary disease and lung cancer in women: examining sex differences in cigarette smoke metabolism / S. Ben-Zaken Gohen, P. D. Pare // Am. G. Respir Grit. Care Med. - 2007. -Vol. 176 (2). - P. 113-120.
27. Boud C. M. Clinikal practice guidelines and guality of care for older patients with multiple comorbid diseases: implications for pay for performance / C. M. Boud, J. Darer // JAMA. - Vol. 294 (6). - P. 716-724.
28. Cody K. J. Plasma endothelin correlates with the extent of pulmonary hupertension in patients with chronic congestive heart failure / K. J. Cody, G. J. Haas // Circulation. - 2003. - Vol. 85. - P. 504-509.
29. Fabbri L. M. Chronic diseas in the elderly: back to the tuture of internal / L. M. Fabbri, R. Ferrari // Medicum Breathe. - 2006. -№3 (1). - P. 40-49.
30. Lung Disease (COLD). Global strategy for the diagnosis, management and prevention of chronic obstructive pulmonary disease. - NHLBI: WHO Work sop. - 2011. - 19 p.
31. Mallia P. How viral infections cause exacerbation of airway diseases / P. Mallia, S. Johnston // Chest. - 2006. - Vol. 130 (4). - P. 1203-1210.
32. Mal H. Prevalence and diagnosis of severe pulmonary hypertension in patients with chronic obstructive pulmonary disease / H. Mal // Curr. Opin. Puln. Med. - 2007. - Vol. 13 (2). - P. 114-119.
33. Morley J. E. Cachexia: pathophysiology and clinical relevance / J. E. Morley, D. R. Thomas // Am. J. Clin. Nutr. - 2006. -Vol. 83 (4). - P. 735-743.
34. Mc Garvey L. P. Ascertainment of cause specific mortality in COPD: operations of the / L. P. Mc Garvey, M. John // TORCH Clinical Endpoint Committee Thorax. - Vol. 62 (5). - P. 411-415.
35. Rutten F. H. Heart failure and chronic obstructive pulmonary disease: an ignored combination? / F. H. Rutten, M. J. Gramer // Eur. J. Heart Fail. - 2006. - Vol. 8 (7). - P. 706-711.
36. Soriano J. B. Patterns of comorbidities in newly diarnosed COPD and asthma in primary care / J. B. Soriano, G. T. Visich // Gest. - 2005. - Vol. 128 (4). - P. 2099-2107.
37. Xie L. Relation between endothelium dependent relaxation and endothelium in elder hypertensives / L. Xie, V. Vang, T. Lin // J. Hypertens. - 2003. - Vol. 21. - Suppl. 4. - P. 164.
38. Taichman D. B. Epidemiology of pulmonary arterial hypertension / D. B. Taichman, J. Mandel // Chest Meg. - 2007. - Vol. 28 (1). - P. 1-22.
УДК 616. 12/. 13 ± 616. 23/. 24
РОЛЬ ВАЗОКОНСТРИКТОРНОТ ФУНКЦП ЕНДОТЕЛ1Ю в ПАТОГЕНЕЗ1 СЕРЦЕВО-СУДИННОТ ТА БРОНХОЛЕГЕНЕВОТ ПАТОЛОГИ
Треумова С. I., Боряк В. П.
Резюме. В останн роки в патогенезi серцево-судинно'| та бронхолегенево'| патологи велику увагу при-дтяють вивченню стану ендотелiальноí дисфункци, як патогенетично'| ланки цих захворювань. Вивчен лгге-ратурн дан з клЫко-патогенетично'| ролi ендотелiальноí дисфункци, порушення и вазорегулюючо'| функци, серед яко'| ведучим являеться ендотелш-1.
Проведений аналiз показав, що ендотелЫ-1 займае значне мюце в розвитку ендотелiальноí дисфункци у хворих на серцево-судинну та бронхолегеневу патолопю, зокрема на хроычне обструктивне захворювання легень. Пщвищення рiвня ендотелЫу-1 призводить до розвитку легенево'|, артерiальноí ппертензи, хроыч-ного легеневого серця та iшемiчноí хвороби серця. ВЫ являеться важливим чинником i маркером розвитку ендотелiальноí дисфункци.
Наведен дан свщчать, що у хворих на бронхолегеневу патолопю, навггь на ранньому етап хроычного обструктивного захворювання легень, коли ще вщсутн ознаки хроычного легеневого серця, вже виявляеть-ся збтьшення рiвня ендотелшу-1. Пщвищення його рiвня мае не ттьки дiагностичне значення, а i прогнос-тичне - свщчить про бтьш тяжкий перебк хвороби. Проведен до^дження мають важливе значення для розробки оптимально'| терапи цих хворих.
Ключовi слова: ендотелiальна дисфунк^я, ендотелЫ-1, iшемiчна хвороба серця, артерiальна ппертен-зiя, хронiчне обструктивне захворювання легень.
УДК 616. 12/. 13 ± 616. 23/. 24
РОЛЬ ВАЗОКОНСТРИКТОРНОЙ ФУНКЦИИ ЭНДОТЕЛИЯ В ПАТОГЕНЕЗЕ СЕРДЕЧНО-СОСУДИСТОЙ И БРОНХОЛЕГОЧНОЙ ПАТОЛОГИИ
Треумова С. И., Боряк В. П.
Резюме. В последние годы в патогенезе сердечно-сосудистой и бронхолегочной патологи большее внимание уделяют изучению состояния эндотелиальной дисфункции, как патогенетического звена этих заболеваний. Изучены литературные данные с клинико-патогенетической роли эндотелиальной дисфункции, нарушение её вазорегуляторной функции, среди которой ведущим является эндотелин-1.
Проведенный анализ показал, что эндотелин-1 занимает значительное место в развитии эндотелиальной дисфункции у больных сердечно-сосудистой, бронхолегочной патологией, в частности при хроническом обструктивном заболевании легких. Увеличение уровня эндотелина-1 приводит к развитию легочной, артериальной гипертензии, хронического легочного сердца и ишемической болезни сердца. Он является важным фактором и маркером развития эндотелиальной дисфункции.
Приведенные данные свидетельствуют, что у больных с бронхолегочной патологией, даже на ранней стадии хронического обструктивного заболевания легких, когда отсутствуют признаки хронического легочного сердца, выявляется уже увеличение уровня эндотелина-1. Повышение его уровня имеет не только диагностическое значение, но и прогностическое - свидетельствует о более тяжелом течении заболевания. Проведенные исследования имеют важное значение для разработки оптимальной терапии этих больных.
Ключевые слова: эндотелиальная дисфункция, эндотелин-1, ишемическая болезнь сердца, артериальная гипертензия, хроническое обструктивное заболевание легких.
UDC 616. 12/. 13 ± 616. 23/. 24
The Role of Vasoconstrictive Function of Endothelium in the Pathogenesis of Cardiovascular and Bronchopulmonary Pathology
Treumova S. I., Boryak V. N.
Abstract. Recently, in the pathogenesis of cardiovascular and bronchopulmonary pathology a considerable attention has been paid to the study of condition of endothelial dysfunction (ED) as a pathogenetic component of these diseases. The evidence from publications related to clinical-pathogenetic role of ED, its vasoregulating dysfunction, where endothelin-1 (ET-1) takes the leading place, have been studied. Adequate functioning of endo-theliocytes is crucial for vascular tone (systemic vascular resistance), nonthrombogenity of vascular wall, activity of thrombocytes and blood coagulation; inflammatory oxidant process, as well as structural retention of vascular wall and signs of atherogenesis. Dysfunction of regulatory effects, mentioned above, leads to changes in the organs and systems that constitute the pathogenetic basis for various pathologic processes, e. g., cardiovascular and bronchopulmonary pathology.
Chronic Obstructive Lung Disease (COLD), with its complication - chronic cor pulmonale (CCP), is the major disease in the development of bronchopulmonary pathology.
Nowadays the number of COLD cases is increasing worldwide, especially among the people after 40. Its severe clinical course rate is rising and persistent inability to work and mortality is increasing. According to statistics, the number of patients with CCP of bronchopulmonary origin in combination with various diseases of internal organs, especially cardiovascular system, is increasing. Great number of experts inform that COLD for sure should be considered as poly morbid state.
A considerable wide-spreadness, frequent complications, involvement of adjacent organs into pathological process, severity of complications, patient's persistent inability to work and enormous economic expenses determine the actuality of investigation of this problem.
This problem is defined by the international experts in the document, named "Global Initiative for Chronic Obstructive Lung Disease - GOLD", approved in September, 2000 at the Congress of European Respiratory Association.
According to the analysis, ET-1 takes the leading place in the development of ED in patients with cardiovascular and bronchopulmonary pathology, COLD in particular.
The increased level of ET-1 results in the development of pulmonary, arterial hypertensions, chronic cor pulmonale (CCP) and ischemic heart disease. It is the significant factor and marker of the ED development. Presented data showed that patients with bronchopulmonary pathology, even at the early stage of COLD development, when the there are no signs of CCP yet, have the increased level of ET-1, affecting the cardiovascular system. Its cardial effect is expressed by positive inotropic and bathmotronic impact. Vascular effect causes vasoconstriction, which plays a significant role in the pathogenesis of multiple types of arterial hypertension. Its gradual, increasing vasoconstriction causes myocardial ischemia, results in stenocardia, cardiac infarction as well as worsening of their clinical course. ET-1 has the most significant effect on vascular tone, more frequently resulting in essential hypertension of renal origin, as it is the local hormone.
The increase of its level depends on severity of clinical course, making the changes of endothelium evident. Hypoxia, which constantly accompanies bronchopulmonary diseases, is the strong stimulus for synthesis and release of ET-1. This leads to remodeling of pulmovascular bloodstream, disruption of other vessels, hypoxic pulmonary hypertension. Concentration of ET-1 is in the high correlation dependence on the level of pulmonary hypertension.
It has been ascertained that its level considerably increases in the patients with primary and secondary pulmonary hypertension, and mostly in the patients from the first group.
Free radicals and smoking have a great effect on the increase of its level that leads to early disruption of vascular tone, severity of disease progression.
The obtained data, as well as those mentioned in the publications, prove the involvement of ET-1in the development of circulatory deficiency when COLD is complicated with chronic cor pulmonale. It facilitates vasoconstriction, depresses myocardium contraction and controls the processes of ventricle of heart and vessels remodeling.
Thus, the increase of ET-1 level is not only of diagnostic importance, but also a prognostic one. Its high concentration predicts the probability of more severe clinical course. It is of practical importance in the elaboration of complex therapy of patients with bronchopulmonary and cardiovascular pathology.
Key words: Chronic Obstructive Lung Disease, endothelial dysfunction, endothelin-1, arterial hypertension, ischemic heart disease.
Рецензент - проф. Потяженко М. М.
Стаття надшшла 17. 02. 2014 р.
