CC BY
25
УДК [616.12-005.4+616.379-008.64]-078:577.125 Сипало А.О., Кравчун П.Г., Кадикова О.1.
РОЛЬ СОРТИЛ1НУ У ФОРМУВАНН1 Р1ЗНИХ ТИП1В ДИСЛ1П1ДЕМ1Й У ХВОРИХ НА 1ШЕМ1ЧНУ ХВОРОБУ СЕРЦЯ ТА ЦУКРОВИЙ Д1АБЕТ 2 ТИПУ
Харкiвський нацiональний медичний уыверситет
У статтi оцнено роль сортилiну у формуваннi pi3Hux типв дислШдемш у хворих на '¡шем'чну хворобу серця (1ХС) та цукровий д'абет (ЦД) 2 типу. Обстежено 105 хворих на 1ХС та цукровий д'абет ЦД 2 типу. Визначення р'тня сорmuлiну проводили за допомогою метод'т iмуноферменmного дослi-дження з використанням набору реакmuвiв Human SORT 1 ELISAKit (США) вам обстеженим хворим. При визначеннi р'тня сорmuлiну було виявлено, що у групi хворих на 1ХС та ЦД 2 типу р'тень сорти-лiну склав 241,0з±46,57 нг/л, порiвняно з групою хворих на 1ХС без супутнього ЦД 2 типу, де зна-чення цього показника дор'тнювало 214,1б5±33,23 нг/л, та контрольною групою з рiвнем зазначено-го маркера 123,63±18,88 нг/л, що на 11,20 % та 48,96 % вище, нж у хворих без супутнього ЦД 2 типу та контрольн1'й групi (p<0,05). У хворих на 1ХС та ЦД 2 типу вiдзначалuся бльш значн пору-шення лiпiдного обмну, нiж у хворих без д'абету. У ходi нашого досл'дження в/'рог/'дних в'дм'нностей щодо сорmuлiнемii' в залежностi в'д типв дислШдеми встановлено не було, проте в'дзначено тен-ден^ю до зб'тьшення рiвня сорmuлiну в'дпов'дно бльш атерогенним типам дислШдемш у хворих на 1ХС та ЦД 2 типу.
Ключов1 слова: сортилЫ, 1шем1чна хвороба серця, цукровий д1абет 2 типу, дисл1п1дем1я.
Робота е фрагментом науково-доoлiдноi' роботи кафедри внуmрiшньоi' медицини № 2 i клiнiчноi' iмунологii' та алергологп Ха-рювського нацонального медичного унiверсumеmу МОЗ УкраГни «Нейрогуморальнi ефекти у прогресуваннi хронiчноi' серцевоГ недостатноomi у хворих на арmерiальну гпертензю та iшемiчну хворобу серця з дисфунк^ею нирок та анемiчнuм синдромом», № державноi'реестрацп 0111U001395.
Вступ
lmeMi4Ha хвороба серця (1ХС) продовжуе за-ймати провщну роль у структурi захворюваност та смертност в економiчно розвинених кражах св^у. Згщно 3i статистикою Всесв^ньоТ оргаш-зацп охорони здоров'я (ВООЗ), вщ серцево-судинних захворювань (ССЗ) щорiчно помирае понад 16 млн оаб. Поширенють ССЗ збтьшу-еться у зв'язку 3i старшням населення, змшою способу життя. Очкують, що до 2020 року вщ ССЗ у свт буде помирати приблизно 25 млн оаб на рк, причому в половит випадш - вщ 1ХС [1,6].
В останн десятил^тя цив^зацп загрожуе ш-ша проблема, яка набирае все бтьш «епiдемiч-ш» обриси - це цукровий дiабет (ЦД). До числа найбтьш поширених захворювань вщноситься ЦД 2 типу, який характеризуеться неухильним зростанням. Прогнозована ктькють хворих до 2040 року становитиме близько 642 млн оаб. Високий ризик судинних ускладнень на ™i ЦД дав пщставу Американськш кардюлопчнш асоцн ацп вщнести це захворювання до серцево-судинних. Доведено, що 6-7 па^етчв з 10 з ЦД помирають вщ серцево-судинноТ патологи, що в 2-4 рази вище, ыж у загальнш популяцп [4,13,15].
ЦД прирiвнюеться до 1ХС не ттьки внаслщок високоТ вiрогiдностi первинноТ захворюваност 1ХС, але i через типову для нього асо^ацш з множинними факторами ризику атеросклерозу та 1ХС. Так, дислiпiдемiя при Цд 2-го типу зу-с^чаеться в 2 рази частiше, ыж без нього. При цьому вважаеться, що вплив будь-якого фактора ризику на рiвень серцево-судинноТ смертностi у хворих на дiабет у 3 рази вище, жж в оаб без дiaбету [4,11].
Незважаючи на штенсивш дослiдження атеросклерозу, асоцшованого з дiaбетом, мехашз-ми тюного взаемозв'язку мiж ЦД i 1ХС поки що остаточно не з'ясовано. На сьогодшшнш день вiдбувaеться пошук нових мaркерiв ранньоТ дiaг-ностики дислтщеми у хворих на 1ХС та ЦД 2 типу. Особлива увага придтяеться сортилiну.
Сортилш - мультилiгaндний рецептор-aсоцiйовaний бток, який кодуеться геном SORT 1, синтезуеться у виглядi бiлкa-попередникa i розщеплюеться фурином з утворенням активного сортилшу в aпaрaтi Гольджк Утворення холестерину лiпопротеТдiв дуже низькоТ щiльностi (ХС ЛПДНЩ) починаеться в гранулярному ендо-плазматичному ретикулумi iз синтезу i лiпiдизaцiТ основного компонента - аполтопротеТ'ну В (апоВ). Подальша модифiкaцiя апоВ вщбуваеть-ся в апарат Гольдж1 з утворенням частинок ХС ЛПДНЩ [12].
Сортилш дiе за трьома мехашзмами сприяе мiгрaцiТ апоВ, якi мiстяться в печшц i таким чином знижують плазмовий рiвень холестерину ль попротеТдiв низькоТ щiльностi (ХС ЛПНЩ); сприяе зниженню ХС ЛПНЩ шляхом зменшення про-дукцiТ / секрецп ХС ЛПДНЩ; гiперекспресiя сортилшу стимулюе звтьнення ХС ЛПДНЩ у печiнцi i збiльшуе плазмовий рiвень ХС ЛПНЩ [14].
З'являеться все бiльше даних на пщтримку ролi сортилiну в регуляцiТ секрецп аполтопроте-Тну B (апоВ) i ХС ЛПДНЩ, захоплення ХС ЛПНЩ печшкою i макрофагами. У базальному стаж сортилш печшки розщеплюеться в апарат Голь-дж1, шсля чого функцiонуе в якостi шаперону секрецп ХС ЛПДНЩ / апоВ. При високих рiвнях експресп перевищуеться розщеплювальна здат-нiсть фермен^в апарату Гольдж1, i в такш ситуа-цiТ сортилiн транспортуе ХС ЛПДНЩ / апоВ з апарату Гольдж1 в лiзосоми для руйнування. У
плазмi пщ дieю ферменту лтопротеТнлтази (ЛПЛ) ХС ЛПДНЩ перетворюються на ХС ЛПНЩ. Сортилiн також сприяе захопленню ХС ЛПНЩ i направляе Тх для руйнування в лiзосо-мах печiнки. Нещодавно було продемонстрова-но, що сортилiн полегшуе захоплення ХС ЛПНЩ макрофагами в стшках судин, сприяючи утво-ренню пшистих клiтин i атеросклерозу [9,10].
На сьогодшшнш день зацiкавленiсть науко-в^в прикута до визначення ролi сортилшу у фо-рмуваннi рiзниx тишв дислiпiдемiй при коморбщ-ностi патологш 1ХС та ЦД 2 типу.
Мета дослщження
Визначити роль сортилшу у формуванш рiз-них тишв дислтщемш у хворих на iшемiчну хворобу серця та цукровий дiабет 2 типу.
Матерiали та методи дослщження
1з метою дослiдження проведено комплексне обстеження 105 хворих з 1ХС та ЦД 2 типу, як перебували на лкуванш в кардiологiчному вщдн леннi КЗОЗ ХаршськоТ мюькоТ кшшчноТ лiкарнi №27, яка е базовим лкувальним закладом ка-федри внутрiшньоТ медицини №2 i клiнiчноТ iму-нологiТ та алергологп Харкiвського нацюнально-го медичного ушверситету МОЗ УкраТни. Основ-ну групу склали 75 хворих на 1ХС та ЦД 2 типу. Групу порiвняння склали 30 хворих на 1ХС без супутнього ЦД 2 типу. До контрольно!' групи увшшло 30 практично здорових оаб. У дослн дження не включали хворих з важкою супутньою патолопею органiв дихання, травлення, нирок та оаб з онколопчними захворюваннями.
Дiагноз установлювався у вiдповiдностi з дш-чими наказами МОЗ УкраТни. Наказ МОЗ УкраТни № 816 вщ 23.11.2011 «Ушфкований клiнiчний протокол первинноТ i вторинноТ (спецiалiзованоТ) медичноТ допомоги «lшемiчна хвороба серця. Стабiльна стенокардiя напруги», Наказ МОз УкраТни №1118 вщ 21.12.2012 р. «Унiфiкований кл^чний протокол первинноТ i вторинноТ (спецн алiзованоТ) медичноТ допомоги «Цукровий дiабет 2 типу».
Р1вень сортил
Усiм хворим проводили загальнокл^чш та iнструментальнi обстеження.
Вмют сортилiну в сироватцi кровi хворих ви-значали iмуноферментним методом з викорис-танням набору реактивiв «HumanSORT 1 ELI-SAKit» (США).
Визначення показниш лiпiдного обмiну, а саме рiвня загального холестерину (ЗХС) лтоп-ротеТдiв високоТ щiльностi (ЛПВЩ), рiвня триглн церидiв (ТГ) проводили за стандартною б^мн чною методикою. Розрахунок коефiцiента атеро-генностi (КА) проводили за формулою ^мова А.М.: КА = (ЗХС - ЛПВЩ)/ЛПВЩ; рiвень лтопро-теТдiв дуже низькоТ щтьносп (ЛПДНЩ) = ТГ/2,2 х 0,45, (ммоль/л); рiвень лiпопротеТдiв низькоТ щтьносп (ЛПНЩ) = ЗХС - (ЛПДНЩ + ЛПВЩ), (ммоль/л).
Типи дислтщеми визначалися за допомогою класифкаци гтерлтопротеТнемш ВООЗ, яка розроблена на основi класифiкацiТ Фредрiксона (D. Fredrickson).
Отримаш результати представленi у виглядi середнього значення ± стандартне вiдxилення вщ середнього значення (M±SD). Статистичну обробку даних здiйснювали за допомогою пакета Statistica, версiя 6,0. Оцшку вiдмiнностей мiж групами при розподл близькому до нормального, проводили за допомогою критерш Пiрсона. Статистично достовiрними вважали вiдмiнностi при р<0,05.
Результати дослiдження та 1х обговорення
Нами було оцшено рiвень сортилшу в обсте-жених хворих. При визначенш рiвня сортилiну було виявлено, що у груш хворих на 1ХС та ЦД 2 типу рiвень сортилшу склав 241,03±46,57 нг/л, порiвняно з групою хворих на 1ХС без супутнього цД 2 типу, де значення цього показника дорiв-нювало 214,165±33,23 нг/л, та контрольною групою з рiвнем зазначеного маркера 123,63 ±18,88 нг/л, що на 11,20% та 48,96 % вище шж у хворих без супутнього ЦД 2 типу та в контрольнш груш (p<0,05) (табл.1).
Таблиця 1
хворих на 1ХС в залежност'1 вЮ наявност'1 ЦД 2 типу (M±SD)
Групи Показник Хворi на 1ХС, (n=30) Хворi на 1ХС та ЦД 2 типу, (n=75) Контрольна група, (n=30)
Сортилш, (нг/л) 214,165±33,23* 241,03±46,57*# 123,63 ±18,88
Прим1тка: *p<0,05 у пор1внянн1 з групою контролю, # p<0,05,
Таким чином, наявнють супутнього ЦД 2 типу у хворих на 1ХС асоцшвалась iз вiрогiдно вищим рiвнем сортилшу, що може бути патогенетично обфунтовано опосередкованим впливом сотри-лшу на розвиток i прогресування дислтщемш, що за даними багатьох авторiв [3,5], як доведено рашше, пов'язано з негативним впливом на переб^ коморбiдноТ патологiТ.
Також у нашому дослiдженнi встановлено, що у хворих на 1ХС рiвень сортилiну був вiрогiд-но вищим за такий у хворих контрольноТ групи,
пор1внянн1 з основною групою. що знаходить пщтвердження у роботах шших авторiв. Так, у дослщженш Hu D. i спiвавторiв [7] було встановлено пщвищення рiвня сортилшу у хворих на 1ХС.
Рiвень ЗХС у хворих на 1ХС та ЦД 2 типу склав 5,57±1,41 ммоль/л i був на 11,49 % та 28,04% вище, шж у хворих на 1ХС без дiабету та контрольноТ групи; ХС ЛПНЩ - 3,89±1,39 ммоль/л i був на 23,90% та 23,13 % вище, шж у груш порiвняння та контролю; КА склав 3,89±1,3 ммоль/л i був на 17,22% та 25,19% вище, шж у
rpyni хворих на 1ХС без супутнього ЦД 2 типу та контрольнш rpyni; piBeHb ХС ЛПВЩ, навпаки, у хворих на 1ХС та ЦД 2 типу склав 1,15±0,18 ммоль/л i був нижчий за такий на 3,36 % та 7,25% у rpyni хворих на 1ХС без супутнього ЦД 2 типу та в контрольнш груш; piвень ТГ склав 1,17±0,34 ммоль/л i був на 32,36 % та 96,96 %
нижче, шж у груш поpiвняння та в контрольнш груш; ХС ЛПДНЩ доpiвнював 0,53±0,15 ммоль/л, що нижче зазначеного показника у хворих 1ХС без ЦД 2 типу та контрольно! групи на 64,63 % та 33,96 % вщповщно (р<0,05) (табл. 2).
Таблиця 2
Показники лЫдного профЛю в обстежених хворих (M±SD)
Групи Хвоpi на 1ХС, Хвоpi на 1ХС та ЦД 2 типу, Контрольна група,
Показники (n=30) (n=75) (n=30)
ЗХС, (ммоль/л) 4,93±1,497 * 5,57±1,41*# 4,008±0,476
ХС ЛПВЩ, (ммоль/л) 1,19±0,16 1,15±0,18* 1,24±0,07
ТГ, (ммоль/л) 1,73±0,75* 1,17±0,34*# 0,594±0,11
ХС ЛПНЩ, (ммоль/л) 2,96±1,39 3,89±1,39*# 2,99±0,25
ХС ЛПДНЩ, (ммоль/л) 0,82±0,436* 0,53±0,15*# 0,35±0,086
КА 3,22±1,39 3,89±1,3*# 2,91±0,15
npuMimKa: *p<0,05 у порiвняннi з групою контролю, # p<0,05 мiж
Отже, результати дослщження засвщчили, що найбтьш характерними ознаками дислшще-мп у хворих на 1ХС з супутшм ЦД 2 типу е бтьш значyщi порушення лiпiдного обмiнy в поpiвняннi з хворими без дiабетy, що проявляються в наро-станш piвнiв ЗХС, ТГ, ХС ЛПДНЩ, КА та знижен-нi ХС ЛПВЩ, тим самим пщвищуючи piвень ате-pогенностi та каpдiоваскyляpний ризик. Дислтн демiя може виникнути як наслщок самого ЦД 2 типу, а може бути пов'язана з дiею гшерглкемп, ппершсулшеми й шсулшорезистентносп на лть дний обмiн.
Таю самi результати було отримано й шшими дослiдниками. У pоботi Кравчуна П.П. [2] вста-новлено, що найбтьше значення у фоpмyваннi порушень лiпiдного обмiнy атерогенного характеру у хворих iз постiнфаpктним кардюскперо-зом, Цд 2 типу та ожиршням мають ХС ЛПВЩ, ЛПДНЩ й ТГ. Данi дослiдження UKPDS (The United Kingdom Prospective Diabetes Study) та-кож демонструють наявнють взаемозв'язку ризи-ку 1ХС i концентрацп ХС ЛПНЩ у хворих на ЦД 2 типу: збтьшення концентрацп ХС ЛПНЩ на 1 ммоль/л супроводжуеться 1,57-кратним збть-шенням ризику розвитку IXC [15].
групами пор:вняння.
У ходi нашого дослщження важливим, на наш погляд, було проведення аналiзy частоти вияв-лення piзних типiв дислiпiдемiй в обстежених хворих i встановлення взаемозв'язку з piвнем сортилшемп.
В основнiй груш ноpмодислiпiдемiя визнача-лася в 3 хворих (4%), I тип - у 4 хворих (5,33%), IIa тип - у 25 хворих (33,33%), 11 b тип - у 23 хворих (30,67 %), IV тип - у 20 хворих (26,67%). У груш поpiвняння ноpмолiпiдемiя виявлена у 1 хворого (3,33%),I тип -у 2 хворих (6,67%), IIa тип - у 12 хворих (40%), 11b тип - у 8 хворих (26,67%), IV тип - у 7 хворих (23,33%). III i IV ти-шв дислтщемш в обстежених хворих встанов-лено не було.
Дослщження сортилшемш у хворих на 1ХС з супутшм ЦД 2 типу та без дiабетy показало вщ-сyтнiсть вipогiдних вiдмiнностей, окpiм piвня сор-тилiнy у хворих на 1ХС з ноpмолiпiдемiею та IV типом дислтщемп. Ноpмолiпiдемiя у хворих на 1ХС характеризувалася меншим piвнем сортиль ну (206,16±35,78 нг/л) в поpiвняннi з пацiентами пщгрупи з IV типом дислшщеми, де значення цього показника доpiвнювало 241,25±41,83 нг/л (р<0,05) (рис.).
220,29
241,25
0 Нормол! П 1Д ё.-.'НЯ 1 тип Иатпп 1 lb hi п IVum
■ 1ХС+ЦД2тапу 224Д 229,4 233,34 247,61 247,25
■ИХС 206,16 218,7 220,29 219,36 241,25
IXC
1ХС+ЦД 2niny
11ХС+ЦД2типу ■ )ХС
Рис. PieeHb сортилну в залежност'1 eid типе дислЫдемш.
Проте, нами вщзначено тенденцш до збть-шення рiвня сортилiну у хворих обох груп неза-лежно вщ наявностi дiабету, вiдповiдно бтьш атерогенним типам дислтщемш. А також вста-новлено позитивний вiрогiдний кореляцшний зв'язок мiж рiвнем сортилiну та ХС ЛПНЩ (r=0,2994; р<0,05), що засвщчуе внесок пперсор-тилiнемiï в розвиток атерогенноТ перебудови лн пщного обмiну у хворих на 1ХС та ЦД 2 типу.
Тобто, за результатами нашого дослiдження, можна вважати сортилш маркером пщвищеного ризику пперхолестеринемп у хворих на |Хс та ЦД 2 типу. Поясненням цьому факту е проведен напередоднi дослiдження, у ходi яких установлено, що пперекспреая сортилшу стимулюе вивiльнення печiнкових лiпопротеïнiв i збтьшуе плазмовий рiвень ХС ЛПНЩ [8].
Наведет результати пiдтверджуються дослн дженнями iнших лабораторiй, зокрема шмецькоТ. Так, П. Лiнзель-Нiцщке, Н. Саман та Х. Шункерт повiдомляють про надлишкову експресiю SORTI в НЕК293-кл^инах, а також про збiльшення по-глинання ХС ЛПНЩ, анульоване в разi спiльноï iнкубацiï з певними лкандами, зокрема RAP i ХС ЛПНЩ [9].
Команда норвезьких авторiв на чолi з К. Тве-теном довела, що надлишкова експреая сорти-лiну в клiтинах HeLa-T-REX збiльшуе зв'язування поверхнi ХС ЛПНЩ i поглинання Sorti, який ло-калiзуеться в плазматичнiй мембранi, i дефщит якого спричиняе порушення взаемодп клiтинноï поверхнi мiж Sort 1 i ХС ЛПНЩ [16]. Додаткове дослщження, здшснене тими ж авторами, також продемонструвало порушений клiренс ХС ЛПДНЩ i хiломiкронiв у контекст зниження екс-пресiï Sorti.
Таю результати узгоджуються з роллю Sorti в оформлены апоВ-лтопротеТыв i демонструють, що рiвень печiнкового сортилiну впливае на ХС ЛПНЩ за рахунок сприяння ïï поглинання i деградаций
Висновки
1. У хворих на 1ХС з супутым ЦД 2 типу рь вень сортилшу був вище на 11,20%, ыж у хворих без дiабету, що дорiвнюе 241,03±46,57нг/л, а у контрольнш групi нижче на 48,96%, i склав 123,63±18,88 нг/л.
2. Найбтьш характерними ознаками дислтн демп у хворих на 1ХС з супутым ЦД 2 типу е бтьш значущi порушення лiпiдного обмшу в по-рiвняннi з хворими без дiабету, що проявляють-ся в наростанн рiвнiв ЗХС, ТГ, ХС ЛПДНЩ, КА та зниженн ХС ЛПВЩ, тим самим пщвищуючи рiвень атерогенностi та кардiоваскулярний ри-зик.
3. У ходi нашого дослщження вiрогiдних вщ-
мiнностей щодо сортилшемп в залежностi вiд типiв дислтщеми встановлено не було, проте вщзначено тенденцш до збiльшення рiвня сортилшу вщповщно бiльш атерогенним типам дислтщемш у хворих на 1ХС та ЦД 2 типу.
Перспективи подальших дослiджень
У подальшому плануеться визначити роль сортилiну задля розширення уявлення про зна-чення цього маркера в дiагностицi кардюгемо-динамiчних порушень у хворих на iшемiчну хворобу серця та цукровий дiабет 2 типу.
Лтература
1. Амосова К. М. Ефективнють комплексно!' осв^ньо-лкувально''' програми з досягнення лтщних цiлей у хворих з хрошчною iшемiчною хворобою серця за допомогою призначення статинiв без титрування доз: найближчi результати / К. М. Амосова, 6. В. Андреев, Ю. В. Руденко // Серце i судини. - 2012. - № 3. - С. 20-25.
2. Кравчун П. П. Особливост лтщного обмшу у хворих з постш-фарктним кардюскперозом, цукровим дiабетом 2 типу та ожи-ршням / П. П. Кравчун // Медицина сьогодш i завтра. - 2014. -№ 2. - С. 93-98.
3. Николаев Ю. А. Динамика распространенности дислипидемий у трудящихся западно-якутского промышленного района / Ю. А. Николаев, В. Г. Селятицкая, И. М. Митрофанов [та ш.] // Атеросклероз. - 2012. - № 1. - С. 21-26.
4. Росул М. М. Вплив цукрового дiабету 2-го типу на перебк ше-мiчно''' хвороби серця / М. М. Росул // Буковинський медичний вюник. - 2002. - № 3. - С. 78-80.
5. Mooradian A. D. Dyslipidemia in type 2 diabetes mellitus / Moora-dian A.D. // Nat. Clin. Pract. Endocrinol. Metab. - 2009. - № 5. - P. 150-159.
6. Piepoli M. F. Exercise training in heart failure: from theory to practice. A consensus document of the Heart Failure Association and the European Association for Cardiovascular Prevention and Rehabilitation / M. F. Piepoli, V. Conraads, U. Corra // Eur. J. Heart Fail. - 2011. - V.13(4) - P. 347-357.
7. Hu D. Increased sortilin and its independent effect on circulating proprotein convertase subtilisin/kexin type 9 (PCSK9) in statin-naive patients with coronary artery disease / D. Hu, Y. Yang, D. Peng // Int. J. Cardiol. - 2017. - Vol. 227. - P.61-65.
8. Kjolby M. Sort1, encoded by the cardiovascular risk locus 1 p13.3, is a regulator of hepatic lipoprotein export / M. Kjolby, O. M. Andersen, T. Breiderhoff [et al.] // Cell Metab. - 2010. - № 12. - С. 213-223.
9. Linsel-Nitschke P. Sorting out cholesterol and coronary artery disease / P. Linsel-Nitschke, N. Samani, H. Schunkert // N. Engl. J. Med. - 2010. - Vol. 363(25). - P. 2462-2463.
10. Linsel-Nitschke P. Genetic variation at chromosome 1 p13.3 affects sortilin mRNA expression, cellular LDL-uptake and serum LDL levels which translates to the risk of coronary artery disease / P. Linsel-Nitschke, J. Heeren, Z. Aherrahrou // Atherosclerosis. -2010. - № 208. - P. 183-189.
11. Nathan D. M. Management of Hyperglycemia in Type 2 Diabetes: A Consensus Algorithm for the Initiation and Adjustment of Therapy: a consensus statement of the American Diabetes Association and the European Association for the Study of Diabetes / D. M. Nathan, J. B. Buse, M. B. Davidson // Diabetes Care. - 2009. - V.32(1). -Р. 193-203.
12. Musunuru K. From noncoding variant to phenotype via SORT1 at the 1p13 cholesterol locus / K. Musunuru, A. Strong, M. Frank-Kamenetsky [et al.] // Nature. - 2010. - № 466. - P. 714-719.
13. Stamler J. Multiple Risk Factor Intervention Trial Revisited: A New Perspective Based on Nonfatal and Fatal Composite Endpoints, Coronary and Cardiovascular, During the Trial / J. Stamler, J. D. Neaton, J. D. Cohen. // JAHA. - 2012. - P. 1-7.
14. Strong A. Hepatic sortilin regulates both apolipoprotein B secretion and LDL catabolism / A. Strong, Q. Ding, A. Edmondson // J. Clin. Invest. - 2012. - № 122. - Р. 2807-2816.
15. Genuth S. The UKPDS and its global impact / S. Genuth // Diabet Med. - 2008. - V.25, Suppl.2 - P. 57-62.
16. Tveten K. Mutations in the SORT1 gene are unlikely to cause autosomal dominant hypercholesterolemia / K. Tveten, T. B. Strom, J. Cameron // Atherosclerosis. - 2012. - Vol. 225(2). - P. 3705.
Реферат
РОЛЬ СОРТИЛИНА В ФОРМИРОВАНИИ РАЗНЫХ ТИПОВ ДИСЛИПИДЕМИЙ У БОЛЬНЫХ ИШЕМИЧЕСКОЙ БОЛЕЗНЬЮ СЕРДЦА И САХАРНЫМ ДИАБЕТОМ 2 ТИПА Сыпало А.О.,Кравчун П.Г, Кадыкова О.И.
Ключевые слова: сортилин, ишемическая болезнь сердца, сахарный диабет 2 типа, дислипидемия.
В статье оценена роль сортилина в формировании разных типов дислипидемий у больных ишеми-ческой болезнью сердца (ИБС) и сахарным диабетом (СД 2 типа. Обследовано 105 больных ИБС и СД 2 типа. Определение уровня сортилина проводили с помощью методов иммуноферментного исследования с использованием набора реактивов «Human SORT 1 ELISA Kit» (США) всем обследованным больным. При определении уровня сортилина было обнаружено, что в группе больных ИБС и СД 2 типа уровень сортилина составил 241,03 ± 46,57 нг / л по сравнению с группой больных ИБС без сопутствующего СД 2 типа, где значение этого показателя равнялось 214,165 ± 33,23 нг / л, и контрольной группой с уровнем указанного маркера 123,63 ± 18,88 нг / л, что на 11,20% и 48,96% выше чем у больных без сопутствующего СД 2 типа и контрольной группе (p<0,05). У больных ИБС и СД 2 типа отмечались более значительные нарушения липидного обмена, чем у больных без диабета. В ходе нашего исследования достоверных различий по сортилинемии в зависимости от типов дислипидемии установлено не было, однако отмечена тенденция к увеличению уровня сортилина соответственно более атерогенным типам дислипидемий у больных ИБС и СД 2 типа.
Summary
SORTILIN IN DEVELOPMNT OF VARIOUS TYPES OF DISLIPIDEMIA IN PATIENTS WITH CORONARY HEART DISEASE AND
DIABETES MELLITUS 2 TYPE
Sypalo A.O.,Kravchun P.G., Kadykova O.I.
Key words: sortilin, coronary heart disease, diabetes mellitus 2 types, dislipidemia.
The article describes the role of sortilin in the development of various types of dislipidemia in patients with the coronary heart disease (CHD) and the diabetes mellitus (DM) 2 types. The study involved 105 patients with CHD and DM 2 type. The assessment of sortilin level was carried out by ELISA (Human SORT 1 ELISA Kit, USA). Indicators of lipid metabolism, and, in particular, the total cholesterol of high density lipoproteins (HDL), and the level of triglycerides (TG) were measured by applying standard biochemical techniques. Calculation of the aterogenic coefficient (ac) was based on Klimov A. M. formula: AC = (GCS - LPHD) / LPHD; level of lipoproteins of very low density (LPVLD) = TG / 2,2 x 0, 45, (mmol/l); level of lipoproteins of low density (LPLD) = GCS - (LPVLD + LPHD), (mmol/l). The types of dislipidemia were classified based on WHO hyperlipoproteinemia classification, which originated from D. Fredrickson's classification. When determining level of sortilin it was revealed that in the group of the patients with CHD and DM 2 type, the level of sortilin was 241,03 ± 46,57 ng/l in comparison with the group of the patients with CHD and without concomitant DM 2 type, where values of this indices equalled 214,165 ± 33,23 ng/l, and control group with the level of the specified marker of 123,63 ± 18,88 ng/l that by 11,20% and 48,96% were higher than in the patients without the concomitant DM 2 type and in the control group (p <0,05). During our research there were no reliable differences concerning sortilinemia depending on types of dislipidemia, however, the there was a tendency toward the growth of sortilin level according to more expresses atherogenous types of dislipidemia in the patients with CHD and DM 2 type.
