CC BY
46
INJ]
М1ЖНАРОДНИЙ НЕВРОЛОГ1ЧНИЙ ЖУРНАЛ
INTERNATIONAL NEUROLOGICAL JOURNAL |
МЕЖДУНАРОДНЫЙ НЕВРОЛОГИЧЕСКИЙ ЖУРНАЛ ОРИГИНАЛЬНЫЕ ИССЛЕДОВАНИЯ /ORIGINAL RESEARCHES/
УДК 616.832-004.2-085.274
НЕГРИЧ T.I.-
КИРИЛЮК с.я.2
ЕВТУШЕНКО С.К.3
ХУБЕТОВА I.B.'
1льв1вський нащональний медичний унверситет im. Данила Галицького 2льв1вська обласна клнЧна л!карня
3 Донецький нац1ональний медичний ун/верситет im. М. Горького
4 Одеський нац1ональний медичний ун/верситет
РОЛЬ СИМПТОМАТИЧНО! ТЕРАПП АНТИОКСИДАНТНОГО СПРЯМУВАННЯ В ЛкУВАНЫ ХВОРИХ НА РОЗаЯНИЙ СКЛЕРОЗ
Резюме. Наведет результати ^тчного й нейропсихологiчного обстеження 25 пацieнтiв 1з розсшним склерозом та ¡х динамка на фот лкування препаратом альфа-лшоевог кислоти. Обговорюеться вплив альфа-лшоевог кислоти на неврологiчний дефщит, когштивш розлади, виражетсть синдрому втоми та яксть життя хворих на розсяний склероз. Зроблено висновок про доцыьшсть використання препаратiв альфа-лшоевог кислоти в симптоматичному лжуванш хворих на розсяний склероз. Ключовг слова:розаяний склероз, лкування, альфа-лшоева кислота.
Розаяний склероз (РС) — це хрошчне, прогре-суюче, запальне нейродегенеративне захворювання центрально! нервово! системи. За останш десятирiччя вщзначена загальносвггова тенденшя зростання за-хворюваност на РС та його поширеность Сьогодш РС займае провщш позици в структурi невролопчно! патологи й уражае приблизно 0,05—0,1 % популяци дорослого населення.
У свт близько 2,5 млн осiб страждають вiд РС. У середньому поширешсть РС становить 83 випадки на 100 000 населення. За даними ВООЗ, iз-помiж ушх не-вролопчних захворювань основною причиною стшко! швалщизацп осiб молодого вiку е саме РС. Зпдно зi щорiчними звггами Мiнiстерства охорони здоров'я Укра!ни, в останш роки також спостертаеться виражена тенденщя до зростання захворюваност на РС в Украш.
Основну роль у патогенезi РС вiдiграють процеси демiелiнiзацil, запалення та аксональне ушкодження
[9]. Окрiм iмунопатологiчного механiзму в патогенезi РС важливе значення мае оксидантний стрес (ОС) [4]. Порушення балансу мiж продукцiею вiльних радикалiв i механiзмом антиоксидантного контролю над !х умiстом призводить до розвитку ОС [4, 11]. У нейронах i клп-инах гли ОС спричинюе гшерп-родукцiю вiльних радикалiв, яш е унiверсальним пошкоджуючим механiзмом клп-инних структур. У свою чергу, ОС шщше окислювальну деструкцiю бiлкiв i лiпiдiв, що призводить до руйнування кль
Адреса для листування з авторами:
Негрич Тетяна 1Бан1вна 79010, м. Льв1в, вул. Пекарська, 69 ЛьБiБський нацюнальний медичний унiБерситет ¡м. Данила Галицького
© Негрич Т.1., Кирилюк С.Я., бвтушенко С.К., Хубетова 1.В., 2013 © «М1жнародний невролопчний журнал», 2013 © Заславський О.Ю., 2013
тинних мембран, рецепторiв, факторiв транскрипцп, мiтохондрiальних ферменпв, амiнокислот, ДНК оль годендроцитiв i нейронiв iз розвитком демГелшзацп i пошкодженням аксонiв [4, 18]. Припускають, що дисбаланс антиоксидантно1 системи вшграе також значну роль у порушент мieлiну [4, 6, 11]. Фермен-тативна антиоксидантна система регулюе кшьшсть вiльних радикалiв, забезпечуючи !х зв'язування i модифiкацiю, руйнуе перекиси i запобiгаe !х утво-ренню [4, 6]. У своему дослГджент Н.В. Кротенко i спiвавт. виявили високий рiвень перекисного окислення лiпiдiв у хворих на РС, що не залежав вГд типу перебiгу хвороби, а також знижений рiвень по-казникiв антиоксидантно! системи [4]. ОС лежить в основi патогенезу ендотелГально1 дисфункцп, яка також виявляеться при РС (Мщенко Т. С., 2012) [5]. Дисбаланс, що розвиваеться в сташ про- й анти-оксидантних систем, е основою для патогенетично обГрунтованого застосування антиоксиданпв у комплексны терапи хворих на РС [4].
Встановлено, що мехашзми розвитку втоми пов'язаш з патобiохiмiчними процесами, зумовле-ними дисбалансом прооксидантно-антиоксидантно! рiвноваги [3].
РС характеризуеться варiабельнiстю клiнiчних симптомiв, мiнливiстю !х у часi, перюдичною появою вогнищево! невролопчно1 симптоматики i постш-ним наростанням невролопчно1 дисфункцп iз втра-тою працездатностi в мiру прогресування захворю-вання.
В останш роки внаслiдок негативного впливу на яысть життя, соцiальнi вiдносини, працевлаштування та реабiлiтацiйнi заходи увагу фахiвцiв привернули порушення когнiтивних функцiй, психоемоцшно1 сфери, вияви втоми у хворих на РС [2]. На сьогодт вважаеться, що когнггивш розлади е одними з ха-рактерних симптомiв РС i зустрiчаються в 45—65 % хворих. Депрешя — достатньо поширене явище при РС; вважають, що вона значною мiрою порушуе як когнiтивну, так i некогштивну дiяльнiсть. Близько 40—60 % пащенпв мають депресiю. Вiдомо, що на яысть життя пащенпв iз РС найбшьше впливають втома, бiль, порушення настрою i когнiтивнi розлади (Gruszcak А. i спiвавт.) [8]. Втома — один iз найбiльш поширених симптомiв при РС, вiдзначений у 80—90 % пащенпв.
Важливого значення в лшуванш хворих на РС на-бувають препарати симптоматично1 терапи, вiтамiни та антиоксиданти, якi здатш впливати на певнi ланки патогенезу захворювання та полшшувати самопочуття пащентав. До таких належать препарати альфа-лшоево1 кислоти (АЛК).
АЛК — природний компонент кштин, синтезуеться ендогенно i потрапляе в органiзм iз 1жею [1, 7]. АЛК на-лежить до ендогенних антиоксидантiв, е коферментом, що входить до складу ензимiв групи кокарбоксилаз. Щ
ензими беруть участь у вуглеводневому та жировому обмiнi. АЛК в органiзмi бере участь у перенос ациль-них груп багатокомпонентних ферментних систем, утворюючи динамiчну окислювально-вiдновну систему. АЛК бере участь в окисному декарбоксилюванш шровиноградно1 кислоти як коензим мiтохондрiальних мультиферментних комплексiв, що сприяе лкмдащ1 метаболiчного ацидозу. АЛК також бере участь у про-цесах регенераци та вiдновлення вiтамiну Е та цикш вiтамiну С — важливих ланках антиоксидантного за-хисту [7, 15, 16].
Виявлено, що АЛК не лише мае антиоксидантш властивости, але й забезпечуе тдтримку роботи шших антиоксидантних систем в оргашзмь Вона впливае про-тективно на процеси в системi глутатiону та убiхiнону (бере участь у синтезГ Q-ензиму) [7, 14].
АЛК крiм антиоксидантних властивостей демон-струе також виражеш протизапальнi якостi. АЛК здатна пригшчувати продукцiю молекул адгезп су-динних кштин (УСАМ-1) та молекул мГжклГтинно! адгезп (1САМ-1) [7, 10], впливати на рiвень СБ4+Т-лГмфоципв [7, 12]. ОкрГм цього, АЛК знижуе секрецш прозапальних цитоышв (1Л-4, 1НФ-у, ФНП-а), хемо-aтрaктaнтiв, зменшуе цитотоксичнють та активацiю КК-клгган [7, 15, 16].
Були здшснеш спроби вивчити вплив АЛК на пере-бп пaтологiчного процесу при Гмунних запальних за-хворюваннях нервово1 системи. У деяких дослiдженнях доведено ефектившсть АЛК на моделях експеримен-тального енцефaломieлiту, що виявлялося зменшенням виявГв демГелшГзацп та аксонального ушкодження, зменшення проникносп гемaтоенцефaлiчного бар'ера (ГЕБ). Зниження рГвня прозапальних цитоышв та молекул адгезп сприяло зменшенню проникносп ГЕБ [7, 10, 13, 17].
V. Уаёау та ствавт. вiдзнaчили, що при лшувант АЛК у хворих на РС пригшчуються процеси мГграци активованих Т-лГмфоципв крГзь гемaтоенцефaлiчний бар'ер, отже, препарат впливае на активнють патоло-пчного процесу [19].
Л.1. Соколова та спiвaвт. вiдзнaчили покращення рухово1 aктивностi та когштивних функцш (полiпшення обробки слухово1 шформаци, здатност до пiдрaхунку, уваги та пам'ята) у пaцieнтiв Гз РС, як приймали препарати АЛК Г комплекс вгтамЩв групи В. На тлГ лГкування зазначеними препаратами у пащенпв спостерпали зменшення вираженост депресивно1 симптоматики та рГвня тривожноста, а також покращення показниыв якост життя [7].
Виявлено, що при застосуванш АЛК у лГкуван-т хворих на РС знижуеться рГвень патолопчно1 втоми [3].
Мета роботи — оцшити ефективнють впливу АЛК на невролопчний дефщит, когштивт порушення, синдром патолопчно1 втоми, рГвень депреси у хворих на РС, визначити зв'язок мГж яыстю життя хворих на РС та
piBHeM покращення рухових та церебральних функцiй пiд впливом цього лшування.
MaiepiaA i методи
У дослщження були включeнi 25 пацieнтiв i3 вipогiд-ним дiагнозом РС зпдно з кpитepiями Мак-Дональда (2010) i3 peцидивуючо-peмiтуючим пepeбiгом у стада ремюи. У табл. 1 поданi дeмогpафiчнi характеристики хворих на РС.
Як видно з табл. 1, серед 25 пащентав, яы отриму-вали АЛК, було 19 жшок, 6 чоловiкiв. Сepeднiй вш пацieнтiв становив 36,8 ± 2,3 року. Середня тривалють хвороби — 5,5 ± 0,9 року (вщ 1 до 18 рок1в). Загострення у хворих спостepiгалися з середньою частотою 1,1 ± 0,2 на рк:. У хворих на РС середнш бал за шкалою швалщизаци (Expanded Disability Status Scale — EDSS) становив 4,1 ± 0,2. Пацieнти були з легким (0—3,5 бала за шкалою EDSS) та середшм (4,0—5,5 бала за шкалою EDSS) ступенем швалщизаци.
Препарат альфа-лшоево! кислоти — Дiалiпон («Фармак») призначали всiм хворим у виглядi ш'екцш препарату в дозi 600 мг (внутршньовенно краплинно) 1 раз на добу протягом 5 дшв, iз подальшим перо-ральним прийомом (300 мг 2 рази на день упродовж 25 дшв). Група контролю в рамках цього дослщження не була передбачена. Переносимють препарату ви-явилася доброю.
Ушм хворим проводили загальнокшшчне, невро-лопчне, психодiагностичне дослiдження, оцiнювали когштивний статус, а також вираженiсть синдрому втоми та яшсть життя. Ступшь вираженостi не-врологiчного дефiциту у хворих на РС визначали за допомогою шкали EDSS та функцюнальних систем (Functional System FS). Комплексну оцшку когш-тивних функцiй проводили шляхом вивчення безпо-середньо! та вщстрочено! пам'ятi, використовуючи тест 10 ^в за А.Р. Лурiя, оцшювали зорову пам'ять, швидкiсть обробки шформаци за шкалою PASAT (Paced Auditory Serial Attention Task), сенсомоторш реакци та рiвень розумово! працездатностi вивчали за таблицями Шульте, а також проводили батарею теслв лобно! дисфункци. Для оцiнки вираженостi синдрому патолопчно! втоми використовували наступнi шкали та опитувальники: шкалу оцшки вираженосп втоми (Fatigue Severity Scale — FSS), модифiковану шкалу оцiнки впливу втоми на рiзноманiтнi сфери життeдiяльностi хворих (Modified Fatigue Impact Scale — MFIS), описову шкалу оцшки втоми (Fatigue Descriptive Scale — FDS). Наявшсть депресивних проявiв вивчали за шкалою-опитувальником депресй' Бека (Beck Depression Inventory). Як шструмент досль дження якостi життя використано шкали: Functional Assessment of Multiple Sclerosis (FAMS) та опитуваль-ник EuroQoL-5 Dimentions (EQ5D).
Таблиця 1. Характеристика обстеженого контингенту хворих на РС
Демографiчнi i кл^чш характеристики пащенлв (n = 25) Середы значення дослщжених показниюв
BiK, роки 36,8 ± 2,3
Чоловки, % 24
ЖЫки, % 76
Середня тривалють захворювання, роки 5,5 ± 0,9
Середня частота загострень на рк 1,2 ± 0,2
Шкала EDSS, бали 4,1 ± 0,2
Таблиця 2. Динам1ка вираженост невролопчного дефциту у хворих на РС за шкалою EDSS та функцюнальних систем на фон л1кування АЛК
Дослiджуваний показник Середнi значення дослiджуваного показника (бали) i Тх стандартнi похибки (M ± m)
До лшування Пюля лiкування Вiрогiднiсть рiзницi мiж дослiджуваними показни-ками (р)
Ступшь iнвалiдизацii за шкалою EDSS 4,1 ± 0,2 3,7 ± 0,2 > 0,05
Зоровi функци 1,1 ± 0,2 1,1 ± 0,2 > 0,05
Функци черепних нервiв 1,2 ± 0,1 1,0 ± 0,1 > 0,05
Ураження трамщно'|' системи 2,2 ± 0,1 2,0 ± 0,1 > 0,05
Координаторнi порушення 2,6 ± 0,1 2,3 ± 0,2 > 0,05
Порушення чутливостi 1,4 ± 0,1 1,3 ± 0,1 > 0,05
Функцiя тазових органiв 1,0 ± 0,2 0,8 ± 0,2 > 0,05
Церебральн функци 1,2 ± 0,1 0,8 ± 0,1 < 0,05*
Примтка: * — в1рогщн1сть вщмшност показниюв до та псля л1кування, р < 0,05.
Дизайн дослщження передбачав обстеження пащен-т1в з використанням вищенаведених метод1в дослщжен-ня до початку терапи Д1алшоном i п1сля ii зак1нчення. Результати лкування оброблен1 за допомогою програм Excel i Statistica 6.0. Розраховували середне арифметичне i стандартну похибку. Ступ1нь в1рог1дност1 визначали за допомогою t-критерш Стьюдента. Статистично в1ро-пдними вважали результати при р < 0,05.
Результати i обговорення
У табл. 2 наведет дан1 про вплив АЛК на ступ1нь вираженосп невролог1чного деф1циту у хворих на РС, який визначали за допомогою шкали EDSS та функ-цюнальних систем на початку i наприкшщ л1кування цим препаратом.
Як видно з табл. 2, до л1кування середн1й показник церебрально! функцюнально! системи становив 1,2 ± ± 0,1 бала. На фон1 л1кування препаратами АЛК було вщ-значено в1рог1дне зниження бала до 0,8 ± 0,1 (р < 0,05), що св1дчить про покращення пам'ят1, уваги, настрою у хворих на РС. При ощнювант динам1ки ступеня ви-раженост1 невролопчного деф1циту за шкалою EDSS не було виявлено статистично в1ропдних вщмшностей, хоча середн1й бал п1сля л1кування знижувався до 3,7 ± 0,2 проти 4,1 ± 0,2. Ыдзначено тенденц1ю до покращення у руховш, координаторн1й, чутлив1й системах та покращення функцш тазових орган1в.
Шсля л1кування АЛК виявили зростання частки пащенпв 1з легким ступенем швалщизаци за шкалою
EDSS. До л1кування з легким ступенем швалщизаци було 28,0 ± 9,0 % хворих на РС, а п1сля л1кування — 36,0 ± 9,6 % (р > 0,05).
У хворих на РС особливо страждае швидюсть обробки шформацц та здатн1сть до пщрахунку. Наступним етапом нашого дослщження було вивчення цих показник1в за допомогою тесту PASAT Застосування препаратав АЛК у лщуван-ш хворих на РС позитивно впливало на швидк1сть обробки слухово! шформацц та здатн1сть до пщрахунку. Вщзначено пол1пшення результат1в виконання тесту PASAT 2, бал зрю 1з 29,7 ± 2,5 до 38,2 ± 2,8 (р < 0,05). Також виявлено тенденцию до зменшення частки пащенпв 1з порушеною здатн1стю до пщрахунку (84,0 ± 5,3 % проти 64,0 ± 9,6 %, р > 0,05).
Наступним нашим завданням було визначити сту-шнь лобно! дисфункцГ! шляхом проведення батаре! тест1в лобно! дисфункцй', за допомогою яко! оц1нювали здатн1сть до концептуал1заци, просто! та ускладнено! реакцй' вибору, динам1чного праксису, плинност1 мови, наявност хапальних рефлекс1в (табл. 3).
Шляхом проведення батаре! тестав лобно! дисфункцй' виявлено в1ропдне зменшення частки пащентав 1з легким ступенем лобно! дисфункцй (з 56,0 ± 9,9 % до 28,0 ± ± 9,0 % хворих) та зб1льшення к1лькост1 хворих без лобно! дисфункцй (з 40,0 ± 9,8 % до 68,0 ± 9,3 %) (р < 0,05).
Бтьш детальний анал1з когн1тивних функц1й у хворих на РС за даними батаре! теспв лобно! дисфункцй подано в табл. 4.
Як видно з табл. 4, на початку дослщження у хворих на РС спостерйалась патолопчна шертшсть псих1чних
Таблиця 3. Вплив лкування препаратами АЛК на ступ1нь лобноi дисфункцй за даними батареi TecTiB
лобноI дисфункцй
До^джуваний показник Середш значення дослщжуваного показника i Тх стандарты похибки (M ± m)
До лшування Пюля лiкування Вiрогiднiсть рiзницi мiж дослщжуваними показниками (р)
Вщсутнють деменци, % 40,0 ± 9,8 68,0 ± 9,3 < 0,05*
Легка деменщя, % 56,0 ± 9,9 28,0 ± 9,0 < 0,05*
noMipHa деменщя, % 4,0 ± 0,9 4,0 ± 0,9 > 0,05
Примтка: * — вiрогiднicть вщмшност показниюв до та псля лкування, р < 0,05.
Таблиця 4. Динамка когнтивних функцй у хворих на РС п'щ впливом л'1кування АЛК за даними батареi
тест'в лобноI дисфункцй
Дослiджуваний показник Середнi значення дослщжуван i Тх стандартнi похибки ого показника M ± m)
До лшування Пюля лiкування Вiрогiднiсть рiзницi мiж дослiджуваними показниками (р)
Загальний бал батаре! теспв лобно! дисфункцй' 15,2 ± 0,6 16,4 ± 0,4 > 0,05
Кoнцептуaлiзaцiя, бали 2,5 ± 0,2 2,8 ± 0,1 > 0,05
Праксис, бали 2,1 ± 0,2 2,4 ± 0,1 > 0,05
Проста реакщя вибору, бали 2,8 ± 0,1 2,8 ± 0,1 > 0,05
Складна реакщя вибору, бали 2,8 ± 0,1 2,9 ± 0,1 > 0,05
Плиннiсть мови, кшькють слiв 8,4 ± 0,6 8,4 ± 0,8 > 0,05
70
60 - ---■ ^--^-j-
50 - -"-"" --
40 -
30 -
20 -
10 -
0 -
Початок терапи(с) -■- nionq терапи (с)
Рисунок 1. Зм1на сенсомоторних реакцй за результатами таблиць Шульте на фон лкування АЛК (с) (р > 0,05)
процешв: порушення здатност до узагальнення, дина-мiчного праксису, реакцй вибору, адинамiчнiсть мовних функцiй. На фош лiкування АЛК виявлено збтьшення середнього значення результатiв тестiв, покращилися здатнiсть до узагальнення, динамiчний праксис, складна реакщя вибору, хоча щ результати не е статистично вiрогiдними.
Аналiзуючи вплив лiкування АЛК на безпосеред-ню та в!дстрочену пам'ять, виявлено покращення ре-зультапв тесту 10 слiв за А.Р. Лурiя. Середня кiлькiсть слiв, яы запам'ятовували пацiенти пiд час лшування
АЛК, збiльшилася з 7,7 ± 0,4 до 8,2 ± 0,3 (безпосередня пам'ять) та з 6,1 ± 0,4 до 6,7 ± 0,4 (вiдстрочена пам'ять) вiдповiдно, але цi данi не набули характеру статистично! вiрогiдностi. До лiкування АЛК у хворих в!дзначалася дещо шдвищена виснажуванiсть та порушення уваги, знижений темп сенсомоторних реакцш за результатами таблиць Шульте. На фош лiкування виражешсть розумо-во! астени дещо знизилася, швидкiсть виконання тестiв дещо збтьшилась (рис. 1).
Вiдзначено позитивний вплив лiкування препаратами АЛК на синдром патолопчно! втоми у хворих на РС, хоча ш результати не були статистично в!ро-пдними (табл. 5). Зменшилася кшьысть пацiентiв !з втомою тяжкого i середнього ступеня вираженостi. Лiкування синдрому втоми АЛК призводить до покращення якост життя пацiентiв унаслщок зниження вираженостi втоми та зменшення впливу втоми на когштивну, психосошальну i ф!зичну сфери житте-д!яльности
Наявнiсть депреси у хворих на РС також попршуе яысть життя. За шкалою депреси Бека в дослщжуванш груш у 36 % (п = 8) пацiентiв вщзначено депресивнi прояви р!зного ступеня тяжкост (з легким, пом!р-ним, середшм та тяжким ступенем вираженост — по 8,0 ± 2,4 % пащенпв). Шсля лшування АЛК кшь-шсть хворих !з симптомами депреси становила 16 % (12,0 ± 3,5 % хворих !з легким ступенем вираженосп,
Таблиця 5. Динамка вираженост втоми на фон л1кування АЛК
Шкали втоми Середн значення дослiджуваного показника (бали) i Тх стандартнi похибки [M ± m)
До лiкування Пiсля лiкування Вiрогiднiсть рiзницi мiж дослiджуваними показниками (р)
MFIS 33,2 ± 3,1 26,3 ± 2,5 > 0,05
FSS 3,7 ± 0,4 3,2 ± 0,3 > 0,05
FDS 10,1 ± 1,4 6,9 ± 1,1 > 0,05
Таблиця 6. Динам1ка показниюв якост життя хворих на РС на фон л'1кування АЛК
(за шкалами EQ-5D та FAMS)
Показники якост життя Середнi значення дослщжуваного показника (бали) i Тх стандартнi похибки [M ± m)
До лiкування Пюля лiкування Вiрогiднiсть рiзницi мiж дослiджуваними показниками (р)
ВАШ (EQ-5D) 61,8 ± 3,6 72,5 ± 3,2 < 0,05*
FAMS 156,2 ± 6,0 168,8 ± 5,5 > 0,05
Рухомiсть 15,7 ± 0,9 18,9 ± 1,0 < 0,05*
Симптоми 21,3 ± 0,7 23,3 ± 0,8 > 0,05
Емоцiйне благополуччя 21,5 ± 0,9 21,7 ± 0,7 > 0,05
Загальне благополуччя 16,7 ± 1,3 17,8 ± 1,0 > 0,05
Мислення i втома 24,4 ± 1,4 28,0 ± 1,0 < 0,05*
Со^альне благополуччя 19,8 ± 1,0 20,7 ± 1,1 > 0,05
Додатковi показники 36,8 ± 1,6 37,6 ± 1,9 > 0,05
Примтки: ВАШ — в'зуально-аналогова шкала; * — в1рогщн1сть вщм1нност1 показниюв до та тсля л/кування, р < 0,05.
4,0 ± 0,9 % — 1з пом1рним). Таким чином, виявлено деякий позитивний вплив л1кування на депресивш прояви пац1ент1в 1з РС.
Вивчення якост життя у хворих на РС дае змогу дослщити вплив хвороби на благополуччя пац1ента та виявляе змши ф1зичного, психоемоц1йного та сощаль-ного стану п1д впливом л1кування. На фон1 л1кування у пащентав в1дзначено позитивну динам1ку показниыв якост1 життя (табл. 6).
Опитувальник EQ-5D е неспециф1чним ш-струментом оцшки якост1 життя. За даними опи-тувальника EQ-5D п1двищився бал, за яким хвор1 оц1нювали стан свого здоров'я (ВАШ) з 61,8 ± 3,6 до 72,5 ± 3,2 (р < 0,05). Також статистично в1рог1дне покращення виявлено в руховш сфер1, в1дзначаеться в1рог1дне зменшення кшькост пац1ент1в 1з больо-вими вщчуттями.
Шкала FAMS також належить до неспециф1чних опитувальник1в якост1 життя, за допомогою яко! мож-на оцшити рухом1сть, емоц1йне, соц1альне та загальне благополуччя, мислення i втому, симптоми (включають наявн1сть нудоти, болю, слабосп). Анал1зуючи вплив л1кування АЛК на яшсть життя за шкалою FAMS, нами виявлене в1ропдне покращення рухово! сфери (з 15,7 ± 0,9 бала проти 18,9 ± 1,0 бала) та мислення (з 24,4 ± 1,4 бала проти 28,0 ± 1,0 бала) (р < 0,05). Вщзна-чаеться збтьшення i загального бала за шкалою FAMS.
Висновки
Таким чином, отримат результати показали, що л1кування препаратом АЛК Д1алшон («Фармак») покращуе рухову актившсть, когн1тивн1 функци та показники якост1 життя у хворих на РС при мюяч-ному курс1 терапи у доз1 600 мг на день (5 дшв — внутр1шньовенш ш'екци, 25 дн1в — пероральний прийом). Покращення рухово! активност пащенпв св1дчить про позитивний вплив на вщновлення не-вролог1чних функцш. Курсовий прийом Д1ал1пону сприяв покращенню когн1тивних функц1й у пац1-ент1в 1з РС, що виявлялося полшшенням обробки слухово! шформаци, здатност1 до шдрахунку, уваги та пам'ят1, зменшенням прояв1в лобно! дисфункци. Застосування препарапв АЛК позитивно впливало на показники якост1 життя хворих на РС, що в1д-пов1дають за р1вень ф1зичного функц1онування та загальне здоров'я. Це шдтверджуе необх1дн1сть призначення симптоматично! терапи, яка впливае на оксидативний стрес та мае протизапальш влас-тивост1 в комплексному л1куванн1 хворих на РС. Застосування препарапв АЛК можна рекомендувати для л1кування хворих на РС.
Ураховуючи значну частоту когштивних дис-функц1й, а саме порушення здатност1 до узагаль-нення, динам1чного праксису, реакцп вибору, плинност1 мови при РС, рекомендуеться включати в1дпов1дн1 шкали i опитувальники в алгоритм об-
стеження хворих на РС як скриншговий метод. Пропонуемо використовувати батарею тесив лобно! дисфункцii для скринiнгу деменцш з пере-важним ураженням лобних часток чи шдшркових церебральних структур.
Список л1тератури
1. Барабой В.А. Альфа-липоевая — дигидролипоевая кислоты — активная биоантиоксидантная и биорегуляторная система // Укр. бiохiм. журн. — 2005. — Т. 7, № 3. — С. 20-26.
2. Бучакчийська Н.М., Демченко А.В. Когнтивт порушення у хворих на розаяний склероз // Мiжнародний неврологiчний журнал. — 2007. — Т. 1, вип. 1. — С. 36-41.
3. Колендо О.О. Застосування берлтюну та неомiдантану в комплексному лжувант хворих на розаяний склероз з проявами втоми // Укратський вкник психоневрологи. — 2004. — Т. 12, № 1(38). — С. 150-153.
4. Кротенко Н.В., Смирнова Л.П., Кротенко Н.М., Алифирова В.М., Иванова С.А. Окислительный стресс у пациентов с ремиттирующей и вторично-прогредиентной формами рассеянного склероза // Неврологический журнал. — 2010. — № 6. — С. 26-29.
5. Мщенко Т.С., Линская А.В., Гапонов И.К. Состояние церебральной гемодинамики у больных рассеянным склерозом// Международный неврологический журнал. — 2012. — № 4(34).
6. Меньшикова Е.Б., Зенков Н.А., Ланкин В.З. и др. Окислительный стресс: патологические состояния и заболевания. — Новосибирск, 2008.
7. СоколоваЛ.1., ГудзенкоГ.В.,Лобанова 1.С., Кобись Т.О., Горбенко В.Ю. Застосування препаратiв <х-лтоево! кислоти та комплексу втамтв групи В у лжувант хворих на розаяний склероз // Украгнський неврологiчний журнал. — 2012. — № 2. — С. 72-78.
8. Шмидт Т.Е. Современные проблемы рассеянного склероза (по материалам ХХ конгресса Европейских неврологических обществ — ENS) // Неврологический журнал. — 2011. — № 1. — С. 55-59.
9. Bhat R., Steinman L. Innate and adaptive autoimmunity directed to the central nervous system // Neuron. — 2009. — Vol. 64. — P. 123-132.
10. Chaudhary P., Marracci G.H., Bourdette D.N. Lipoic acid inhibits expression of ICAM1 and VCAM1 by CNS endothelial cells and T cell migration into the spinal cord in experimental autoimmune encephalomyelitis // J. Neuroimmunol. — 2006. — Vol. 175. — P. 87-96.
11. Gilgun-Sherki Y., Malamed E., Offen D. The role of oxidative stress in the pathogenesis of multiple sclerosis: the need for effective antioxidant therapy // J. Neurol. — 2004. — Vol. 251, № 3. — P. 261-268.
12. Marracci G.H., Marquardt W.E., Strehlow A. et al. Lipoic acid down modulates CD4 from human T lymphocytes by dissociation of p56(Lck) // Biochem. Biophys. Res. Commun. — 2006. — Vol. 344. — P. 963-971.
13. Morini M., Roccatagliata L., Dell'Eva R. et al. Alphali-poic acid is effective in prevention and treatment of experimental autoimmune encephalomyelitis // J. Neuroimmunol. — 2004. — Vol. 148. — P. 146-153.
14. PackerL., TruschlerA.J., WesselK. Neuroprotection by the metabolic antioxidant alphalipoic acid//Free Radicals Biol. Med. — 1997. — Vol. 22. — P. 359-378.
15. Salinthone S., Yadav D.N., Schillace R.V. et al. Lipoic acid: a novel therapeutic approach for multiple sclerosis and other chronic inflammatory diseases of the CNS//Endocrine, Metabolic Immune Disorders. — 2008. — Vol. 8, № 2. — P. 132-142.
16. Salinthone S. et al. Lipoic acid stimulates cAMP production via the EP2 and EP4 prostanoid receptors and inhibits IFNgamma synthesis and cellular cytotoxicity in NK cells // J. Neuroimmu-nol. — 2008. — Vol. 199. — P. 46-55.
17. Schreibelt G., Musters R.J., Reijerkerk A. et al. Lipoic acid affects cellular migration into the central nervous system and stabilizes bloodbrain barrier integrity // J. Immunol. — 2006. — Vol. 177. — P. 2630-2637.
18. Smith K.J., Kapoor R., Felts P.A. Demyelination: the role of reactive oxygen and nitrogen species // Brain. Pathol. — 2007. — Vol. 3. — P. 69-92.
19. Yadav V., Marracci G, Lovera J. et al. Lipoic acid in multiple sclerosis: a pilot study // Mult. Scler. — 2005. — Vol. 11. — P. 159-165.
OmpuMaHO 16.07.13 D
Негрич Т.И.1, Кирилюк С.Я.2, Евтушенко С.К.3, Хубетова И.В.4 1 Львовский национальный медицинский университет им. Даниила Галицкого
2Львовская областная клиническая больница
3 Донецкий национальный медицинский университет им. М. Горького
4 Одесский национальный медицинский университет
РОЛЬ СИМПТОМАТИЧЕСКОЙ ТЕРАПИИ АНТИОКСИДАНТНОГО НАПРАВЛЕНИЯ В ЛЕЧЕНИИ БОЛЬНЫХ РАССЕЯННЫМ СКЛЕРОЗОМ
Резюме. Представлены результаты клинического и нейро-психологического обследования 25 пациентов с рассеянным склерозом и их динамика на фоне лечения препаратом альфа-липоевой кислоты. Обсуждается влияние альфа-липоевой кислоты на неврологический дефицит, когнитивные расстройства, выраженность синдрома усталости и качество жизни больных рассеянным склерозом. Сделан вывод о целесообразности использования препаратов альфа-липоевой кислоты в симптоматическом лечении больных рассеянным склерозом.
Ключевые слова: рассеянный склероз, лечение, альфа-ли-поевая кислота.
Negrych T.I.1, KyryliukS.Ya.2, Yevtushenko S.K.3, Khubetova I.V.4
1 Lviv National Medical University named after Danylo Galytsky
2 Lviv Regional Clinical Hospital
3 Donetsk National Medical University named after M. Gorky
4 Odesa National Medical University
THE ROLE OF ANTIOXIDANT SYMPTOMATIC THERAPY IN THE TREATMENT OF PATIENTS WITH MULTIPLE SCLEROSIS
Summary. The results of clinical and neuropsychological examination of 25 patients with multiple sclerosis and their dynamics during treatment with alpha-lipoic acid are presented in the article. The impact of alpha-lipoic acid on neurological deficit, cognitive disorders, severity of fatigue syndrome and quality of life of patients with multiple sclerosis are discussed. We have made the conclusion about the expediency of using alpha-lipoic acid in the symptomatic treatment of patients with multiple sclerosis.
Key words: multiple sclerosis, treatment, alpha-lipoic acid.
