CC BY
162
УДК 342.92 (477) I. Ю. Хомишин
Навчально-науковий iнституг права та психологи Нащонального унiверситету "Львiвська полггехшка",
канд. юрид. наук,
асист. кафедри адмшютративного та iнформацiйного права
РОЛЬ ПРАВОВО1 КУЛЬТУРИ У ЗАБЕЗПЕЧЕНН1 ПОРЯДКУ У СУСП1ЛЬСТВ1
© Хомишин I. Ю., 2014
Дослщжено взаемозв'язок таких правових категорий, як правопорядок 1 правова культура. Зд1йснено анал1з поняття правовой' культури та досл1джено И вплив на пщтримання режиму законност11 правопорядку в нашш крашь
Ключов1 слова: правова культура, правосвiдомiсть, правопорядок.
И. Ю. Хомишин
РОЛЬ ПРАВОВОЙ КУЛЬТУРЫ В ОБЕСПЕЧЕНИИ ПОРЯДКА В ОБЩЕСТВЕ
Иисследована взаимосвязь таких правовых категорий как правопорядок и правовая культура. Осуществлен анализ понятия правовой культуры и исследовано ее влияние на поддержание режима законности и правопорядка в нашей стране Ключевые слова: правовая культура, правосознание, правопорядок.
I. Khomyshyn
THE ROLE OF LEGAL CULTURE IN MAINTAINING ORDER IN SOCIETY
This paper investigates the relationship of legal categories as rule of law and legal culture. The author analyzes the concept of legal culture and studied its effect on the maintenance regime of law and order in our country.
Key words: legal culture, justice, the rule of law.
Постановка проблеми. В умовах сьогодення спостертаеться шдвищення штересу з боку юридично! науки до проблем правово! культури як чинника постшного розвитку державносп i порядку суспшьства.
Стан правово!' сввдомосл i правово!' культури суспшьства загалом та особистосп зокрема не ввдповщае европейським стандартам, внаслвдок чого виникае байдужють людей до правових щнностей, ввдсутшсть потреб i навичок користування нормами права, що призводить до появи нелегггимних норм поведшки та правопорушень. У зв'язку зi зростанням кшькосл правопорушень актуалiзуеться необхвдшсть профшактично! i виховно! функцii правово! культури.
Правова культура громадян укра!нського суспшьства бажае кращого i перебувае ще у стадii формування зачаткiв демократично!, правово! культури. Констатацм спрямованостi на розбудову демократичного суспшьства, правово! держави, формування громадянського суспшьства ще не е гаранпею становлення основ проголошених цшей. Коли ж ми говоримо про правову культуру демократичного суспшьства, то йдеться насамперед про орiентацiю на особислсть, й права i
свободи. Правова культура використовуеться як шструмент стану правового життя суспшьства загалом. Феномен правово! культури е детермшантою суспшьного розвитку i порядку суспшьства.
Мета роботи - здiйснити аналiз поняття "правова культура" та дослщити вплив правово!' культури на суспшьний розвиток та порядок у суспшьства
Стан досл1дження. Значний доробок у дослвдженш зазначено! проблематики здiйснили вггчизняш та зарубiжнi вченi: Ю. Битяк, М. Верршгтон, В. Сальнiков, А. Семггко, Р. Сербин, В. Смiрнов, А. Крижанiвський, I. Яковюк та ш.
Виклад основних положень. Поняття "правова культура" використовуеться для характеристики уше! правово!' надбудови суспшьства. Вона пронизуе саме право, правосввдомють, правовi ввдносини, законнiсть i правопорядок, законотворчу та правозастосовну, а також шшу правову дмльшсть, усю позитивну юридичну дiйснiсть у функцiонуваннi та розвитку й складових частин.
Правова культура - це складова частина загально!' культури народу i окремо!' особистостi. При цьому треба мати на уваз^ що пiд культурою розумiють не тшьки духовнi досягнення, але й матерiальнi цiнностi, створенi людиною в процесi свое!' творчо! дiяльностi.
У цьому плат правова культура включае уш досягнення юридично! теорii i практики. Правова культура залежить ввд моральностi, вiд рiвня економiчного розвитку суспшьства, ввд матерiального добробуту народу.
Якщо у суспiльствi е певний рiвень правово!' культури, то можна говорити про формування правово!' держави. Якщо немае ще!' правово! культури, то формування правово!' держави вкрай утруднене i пов'язане лише iз зростанням правово! культури. Правова держава i правова культура органiчно пов'язаш мiж собою, а наявнiсть демократичного громадянського суспшьства е необхвдною умовою формування правово! культури i правово! держави.
Культура, що склалася в суспшьстш, виступае iстотним чинником у становленш правопорядку. Процеси i явища правово! культури формують правову реальшсть, з яко!' складаеться правопорядок в суспшьства Динамiка культури, Г! процесiв виступае основним чинником, що визначае рiвень i характер правопорядку.
Правова культура - це частина культури суспшьства як вторично сформовано! системи загальнолюдських духовно-моральних цiнностей, вiдповiдно до яких формуеться образ життя i здшснюеться соцiальна регуляцм вiдносин мiж людьми. Правова культура як система духовно-моральних та правових щнностей виражаеться у досягнутому рiвнi розвитку правово! дшсносл, нормативних правових актах, правосввдомосп, вiдповiдно до яких формуеться законослухняний спосiб життя i здшснюеться правове регулювання суспшьних вiдносин, що встановлюють режим правопорядку у кра!'ш.
Смислове поле категорй "правопорядок" традицшно розглядаеться у поеднаннi iз законшстю, здебшьшого як похiдне вiд законности Сприйняття правопорядку як наслiдку, результату законносл не тшьки деформуе розумшня сощально! зумовленостi та цiнностi правового впорядкування суспшьно! життедiяльностi, неадекватно перебшьшуе значущiсть законностi у спiввiдношеннi "законшсть i правопорядок", але й поширюе етатизм на рiвень правових явищ, життево важливих для суспшьства загалом, знижуе масштаб значущосп правопорядку як сощально! i особистiсно!' правово! щнносл. Це збiднюе i сприйняття усiе! правово! реальностi, бо за межами !'!' осягнення залишаються соцiальнi пвдгрунтя, i характеристики правопорядку як сощально-правового феномена, буття якого корелюеться на рiвнi основ усiе! соцiально! системи регулювання суспшьних ввдносин i забезпечення цшсносп соцiуму [1, с. 12].
Розумшня i формування правопорядку, вбачаеться у зютавленш правопорядку у межах правничих дослвджень з такою правовою категорiею, як правова культура.
Культура i право беруть свiй початок ще в глибокш давнинi. Пройшло багато столiть, коли людство дшшло до усвiдомлення факту свого кнування у "духовнiй системi координат", що е результатом вторичного розвитку суспшьства.
Спробу узагальнення наявних думок щодо визначення поняття "культура" здшснила росiйський культуролог Б.С. Срасова. У пiдсумку вона звела усе рiзноманiття визначень культури до п'яти основних 11 характеристик. Так, на й думку, культуру подають як:
1) особливу форму i сферу дiяльностi, пов'язану з мисленням, заняттям художньою культурою, прийнятими нормами поведшки тощо;
2) загальний рiвень розвитку суспшьства, його освiченостi й рацiональностi на шляху ввд "дикосп до цившзованосп";
3) сума громадських досягнень, завдяки яким людина видшяеться з природи i виходить за межi бiологiчноi детермiнацii;
4) специфiчна система норм, цiнностей, що вiдрiзняють одне суспшьство вiд шшого, що надае йому самобутностi;
5) духовний вимiр дiяльностi, в якш формуються принципи, правила, цiлi [2, с. 172].
У монографй, за редакщею украшських вчених Ю. Битяк та I. Яковюка, правова культура визначаеться як "...система позитивних проявiв правово! дшсносп, що концентруе досягнення юридично! науки i практики. Вона виступае внутршньою духовною стороною правово! системи i пронизуе правосвiдомiсть, право, правоввдносини, законнiсть i правопорядок, правотворчу, правозастосовчу та iншi види правово! дiяльностi" [3, 4].
Пiд правовою культурою у широкому розумшш вважаеться усе, що створено людством у правовш сферк право, правова наука, правосввдомють, юридична практика. Правова культура характеризуеться станом юридично! науки, рiвнем розробки текслв законiв, станом законносп i правопорядку, рiвнем професiйноi дмльносп правоохоронних органiв, юристiв-професiоналiв. У вузькому розумшш правова культура - це рiвень знання права членами суспшьства i шанобливе ставлення до права. Особливо важлива юридична культура пращвниюв державного апарату.
Професшно-правова культура - це глибою, об'емнi та формалiзованi знання законiв i пiдзаконних акпв, а також джерел права, правильне розумшня принципiв права i завдань правового регулювання, професшне ставлення до права i практики його застосування у чiткiй вiдповiдностi з правовими приписами, тобто високий стутнь володшня правом у практичнiй дiяльностi. Вщповщно для кожного юриста це е стутнь оволодшня професiею, рiвень спещально! пiдготовки.
Правова культура - рiзновид соцiальноi культури. Вона являе собою дволi складне i багатопланове поняття, яке складаеться з правово! культури особистосл i правово! культури суспшьства.
Правова культура особистоси - це знання i розумiння права, а також дй, вiдповiдно до нього. Правова культура особистосп тiсно пов'язана з правосввдомютю, спираеться на не!. Але вона ширша вiд правосввдомосл, оскшьки включае в себе не тшьки психологiчнi та iдеологiчнi й елементи, а й юридично значущу поведiнку. Отже, структура правово! культури особистосл складаеться з таких елеменпв:
- психологiчного (правова психолопя);
- вдеолопчного (правова iдеологiя);
- поведшкового (юридично значуща поведiнка).
Правова культура особистосл означае правову освiченiсть людини, включаючи правосвiдомiсть, умiння та навички користуватися правом, пiдпорядкування свое! поведшки вимогам юридичних норм.
Правова культура суспшьства - це рiвень правосвщомост i правово! активносп суспшьства, ступiнь прогресивностi юридичних норм i юридично! дiяльностi.
Структура правово! культури суспшьства складаеться з таких елеменпв:
- рiвня правосвiдомостi i правово! активностi суспiльства;
- ступеня прогресивностi юридичних норм (рiвень розвитку права, культура юридичних текслв тощо);
- стутнь прогресивносл юридично! дмльносп (культура правотворчо!, правозастосовчо! та правоохоронно! дiяльностi).
Як уже зазначалось, правова культура суспшьства залежить передус1м ввд р1вня розвитку правово! сввдомосп населення, тобто ввд того, насюльки глибоко засвоет таю правов1 феномени, як щншсть прав i свобод людини, щншсть правово! процедури пвд час виршення спор1в, насюльки шформовано в правовому ввдношент населення, його сощальш, вшов1, професшт та шш1 групи, яке емоцшне ставлення населення до закону, суду тощо. Зрозумшо, що правова культура суспшьства багато в чому залежить ввд р1вня розвитку i якосл правотворчо! дмльносп щодо створення законодавчо! основи життя суспшьства. Правотворчою дмльшстю повинт займатися компетентт особи з дотриманням демократичних процедур i принцитв.
Неввд'емним елементом правово! культури суспшьства е р1вень розвитку ус1е! системи юридичних акпв, тобто текств документа, в яких виражаеться i закршлюеться право цього суспшьства. Найважливше значення для ощнки правово! культури суспшьства мае система законодавства. Важливий загалом i р1вень розвитку ус1е! системи нормативно правових акпв, починаючи ввд закотв, акпв центральних виконавчих оргашв влади i заюнчуючи актами м1сцевих оргашв влади i управлшня. Будь-який юридичний акт повинен бути правовим, тобто ввдповвдати пануючим у суспшьнш сввдомосп уявленням про справедлив1сть, р1вшсть i свободу. Закон повинен бути досконалим i з точки зору його форми: бути несуперечливим, по можливосп коротким i обов'язково ясним i зрозумшим для населення, м1стити визначення основних термш1в i понять, бути опублшованим в доступному для населення джерел1 тощо.
Правова культура передбачае певш знання вихвдних начал, основних положень чинного законодавства та умшня ними користуватися. Не маючи необхвдних знань про правову систему держави, чинне законодавство, громадяни не можуть реал1зувати сво! права та обов'язки, захистити сво! штереси. Правова культура, виступаючи компонентом правово! сввдомосп та буття в !х орган1чн1й едност1, поеднана не тшьки з ввдображенням усього сусп1льного буття, але i з активним зворотним впливом на нього.
Проявом ставлення особистосл та суспшьства до права, законносп е правосввдом1сть як частина правово! культури. Правосввдом1сть формуеться пвд д1ею об'ективних та суб'ективних фактор1в сусп!льного розвитку. На нього впливають не тшьки кторичш та сощальш процеси, а й геополггична ситуац1я в держав1 i духовна сфера суспшьства. Якщо правова система функщонуе в умовах законност1, свободи, сощально! справедливости поваги до права, то це сприяе росту правосввдомосп ус1х суб'ект1в.
Дуже часто пвд правовою культурою розумтоть р1вень правосввдомосп, тобто знання людьми права, !х ставлення до закону, суду. Але насправд1 правова культура - щось больше, н1ж правосв1дом1сть. Вона передбачае довол1 високий р1вень правово! сввдомосп.
Правова культура - це не просто те чи шше ввдношення до правово! д1йсност1 (правосв1дом1сть), але насамперед шанобливе ставлення до права.
Поняття правово! культури значно ширше, тж поняття правосв1домост1, хоча часто правову культуру розумтоть як правову сввдом1сть. Переважно м1ж ними юнуе т1сний зв'язок, але правосв1дом1сть е тшьки одним з необхвдних елеменпв правово! культури.
Правосввдом1сть - певний р1зновид сусп1льно! та 1ндив1дуально! сввдомосл людей. Високий р1вень правосв1домост1 включае i знання права, i розумшня значення права в житп суспшьства. Ставлення людей до права е одним 1з показниюв правово! культури.
Таю дослвдники, як О. Лукашева, Ю. Дмитр1ев, 3.1ванов та in., пвд правовою культурою розумдоть певний стушнь знання законодавства та поваги до норм права. Ц1 автори, на нашу думку, безпвдставно обмежують поняття правово! культури ставленням людей до правових норм, що дуже звужуе поняття правово! культури. За його межами опиняються таю ютотт явища, як правовий статус особистосп, правова повед!нка тощо. Насправд1 поза правовою культурою опиняються i сам1 правов1 норми, оск!льки йдеться не про ц1 норми, а лише про ставлення до них. Правову культуру неможливо зводити тшьки до знання закошв. Оц!нювальний момент е лише компонентом правово! культури.
Правова культура постшно впливае на правосввдом1сть окремих шдиввд1в. У цьому прояв1 праворегулятивно! функцй сусп1льно! правосввдомосл зд1йснюеться формування 1ндив1дуально! правово! культури, утворення стану правово! духовност1, атмосфери суспшьства.
Через правосввдомкть ввдбуваеться пiзнання навколишнього середовища, формуеться система знань, розумiння й усввдомлення права та його вимог, ставлення до права загалом та вироблення напрямку i характеру поведшки у сферi права. Правосвiдомiсть за своею природою - це саме усввдомлення права, а не почуття, емоцм чи шстинкт. Глибина внутршнього переконання полягае в необхiдностi дотримання вимог i норм права, а стутнь усввдомлення принцитв та вдей створюють змiст аспекту переконання. Наявтсть едностi, тiсного взаемозв'язку, що юнуе мiж правосвiдомiстю та правовою культурою, сввдчить про неможливiсть вiдокремлення правосввдомосп вiд правово! культури. Правосвiдомiсть суспшьства, окремих груп, iндивiдiв i правова культура оргатчно пов'язанi мiж собою та правом як сощальним цшсним iнститутом, iз його виникненням, функщонуванням та розвитком, правотворчiстю та правозастосуванням, iншими сторонами правового буття суспшьства.
У суспшьнш свiдомостi i менталггеп представникiв державно! влади продовжують домшувати спотворенi уявлення про взаемнi обов'язки та взаемоввдносини суспшьства i держави, держави й особистосп. У суспшьнш сввдомосп глибоко закарбувалася неповага до закону. Вона присутня не тшьки у свiдомостi пересiчних громадян, але i в менталiтетi влади, правовий тгшзм яко! мае глибокi юторико-психолопчт коренi.
До того ж сьогодт ситуацм хоч i повшьно, але змшюеться. На наш погляд, устшно просуваеться будiвництво ново! системи права, що грунтуеться на правах людини, подiлi влади, незалежностi суду, прюритеп мiжнародних правових норм.
Забезпечення високого рiвня життя громадян е одтею з найважливiших умов не тшьки пвдтримання режиму законностi i правопорядку в нашш краiнi, але i невiд'емним елементом безпеки держави. Економiчнi проблеми держави нерiдко використовуються рiзними екстремiстськими i терористичними елементами суспшьства для досягнення сво!х протиправних цшей. Економiчна криза може стати сприятливим грунтом для розвитку подiбних елеменпв у разi, якщо держава не буде постшно вживати ефективних дш для боротьби з кризою. Недарма сощальний захист та пiдвищення добробуту кожно! людини виступають як один з основних завдань життедмльносп нашо! держави.
Зрозумшо, що правосвiдомiсть i правова культура укра!нського суспшьства залежать не тшьки ввд економiчноi' складово!. Нам необхiдно розвивати правову i загальну культуру сусп!льства, сприяти формуванню позитивних духовних i моральних якостей особистосл. Однак усе це стане можливим тшьки пвд час забезпечення гвдних умов життя громадян. У разi успiшного досягнення цiеi мети законтсть i правопорядок у нашш кра!т утвердяться остаточно, закрiпивши за Укра!ною статус демократично!, правово!, стабшьно! i процвiтаючоi держави.
1. Крижатвський А. Ф. Право i правопорядок: грат спiввiдношення // Актуальт проблеми держави i права: зб. наук. пр. -Вип. 29.- Одеса: "Юридична лтература", 2006. - С. 12. 2. Ерасов Б. С. Социальная культурология: учеб. для студ. высших учеб. завед.. - 3-е изд., доп. и перераб. - М.: Аспект Пресс, 2000. - 591 с. 3. Комаров С. А. Общая теория государства и права: курс лекций / С. А. Комаров. - М., 1996. - 314 с. 4. Правова культура в умовах становлення громадянського сустльства: монографiя /за ред. проф. Ю. П. Битяка, I. В. Яковюка. -Х.: Право, 2007. - 248 с.
