CC BY
23
Фундаментальні дослідження
УДК: 611.08: 616.441-006.6+ 006.55
РОЛЬ СПАДКОВОСТІ В ЕКСПРЕСІЇ МАРКЕРІВ АПОПТОЗУ ТА КЛІТИННОЇ ПРОЛІФЕРАЦІЇ ПРИ ТИРЕОЇДНОМУ РАКУ
О.В. Мужичук1, Н.І. Афанасьєва", В.В. Мужичук3, В.І. Старіков1, Ю.О. Вінник4,
В.В. Михаліцин4
'Харківський національний медичний університет, Україна
2Державна установа «Інститут медичної радіології імені С.П. Григор’єва АМН України», м. Харків,
Україна
Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна, Україна
4Харківський обласний клінічний онкологічний центр. Україна________________________________
Досліджено 128 зразків тканини вилученої щитовидної залози. У всіх випадках діагностований диференційований тиреоідний рак. У зрізах вивчали експресію р53, р21 'л д|'',;|и та рбЗ з аналізом показників залежно від наявності й виду обтяженої спадковості. Встановлено, що експресія досліджуваних маркерів у пухлинній тканині хворих на диференційований тиреоїдний рак, що мали здорових родичів знаходиться на найнижчому рівні. У пацієнтів, родичі яких страждали на різноманітну тиреоідну не-онкологічну патологію показники експресії були вище. Найбільші показники експресії маркерів спостерігалися у хворих з обтяженою онкологічною спадковістю.
В параканкрозній тканини тенденції щодо зміни експресії маркерів апоптозу та проліферації при обтяженій спадковості хоча й були менш виразними, але мали подібні риси зі злоякісними пухлинами. Цей факт свідчить, що молекулярно-генетичні порушення відзначають не тільки в пухлинних, але й у немалігнізованих клітинах, що можливо свідчить на користь гіпотези, що наслідком таких порушень може бути виникнення злоякісної пухлини.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: рак щитовидної залози, маркери р53, р21 'л д|' 'д|и. рбЗ
РОЛЬ НАСЛЕДСТВЕННОСТИ В ЕКСПРЕССИИ МАРКЕРОВ АПОПТОЗА И КЛЕТОЧНОЙ ПРОЛИФЕРАЦИИ ПРИ ТИРЕОИДНОМ РАКЕ
A.В. Мужичук1, Н.И.Афанасьева", В.В. Мужичук3 В.И. Стариков1, Ю.А. Винник4,
B.В. Михалицын4
'Харьковский национальный медицинский университет, Украина
Государственное учреждение «Институт медицинской радиологии имени С.П. Григорьева АМН Украины», г. Харьков
3Харьковский национальный университет имени В.Н. Каразина, Украина 4Харьковский областной клинический онкологический центр, Украина
Исследовано 128 образцов ткани удаленной щитовидной железы. Во всех случаях диагностирован дифференцированный тиреоидный рак. В срезах изучали экспрессию р53, р21'лдг|';|и и рбЗ с анализом показателей в зависимости от наличия и вида отягощенной наследственности. Установлено, что экспрессия исследуемых маркеров в опухолевой ткани больных дифференцированным тиреоидным раком, имевших здоровых родственников находится на наинизшем уровне. У пациентов, родственники которых страдали на различную тиреоидную неонкологическую патологию, показатели экспрессии были выше. Наибольшие показатели экспрессии маркеров наблюдались у больных с отягощенной онкологической наследственностью.
В параканкрозной ткани тенденции относительно изменения экспрессии маркеров апоптоза и пролиферации при отягощенной наследственности хотя и были менее выраженными, но имели сходные черты со злокачественными опухолями. Этот факт свидетельствует, что молекулярно-генетические нарушения отмечают не только в опухолевых, но и в немалигнизированных клетках, что очевидно свидетельствует в пользу гипотезы о том, что следствием таких нарушений может быть возникновение злокачественной опухоли.
КЛЮЧЕВЫЕ СЛОВА: рак щитовидной железы, маркеры р53, р21'лд||,;|и. рбЗ
THE ROLE OF HEREDITY IN APOPTOSIS AND CELL PROLIFERATION MARKERS EXPRESSION IN THYROID CANCER
A.V. Muzhychuk, N.I. Afanasyeva2, V.V. Muzhychuk3, V.I. Starikov1, Y.A. Vinnik4, V.V. Michalycyn4 1Kharkiv National Medical University, Ukraine
2State establishment «S.P. Grigoriev Institute for medical radiology academy of medical science of Ukraine», Kharkov
3V.N. Karazin Kharkov National University, Ukraine 4Kharkiv regional oncology clinic, Ukraine
128 samples of removed thyroid gland tissue were studied. In all cases differentiated thyroid cancer was diagnosed. We analyzed the results of immunohistochemical staining for p53, p21WAF1/CIP1 and p63 and the correlation with presence and type of patients burdened heredity. Established, that the expression of studied markers in tumor of patients, which had a healthy family, was at lowest level. The expression rates were higher in patients whose relatives had various non-neoplastic thyroid pathology. The highest rates of markers expression observed in patients with cancer burdened heredity.
In paratumor tissue the trends of markers expression changes in patients with burdened heredity, although were less pronounced, but had similarities with malignant tumors.It indicates that the molecular-genetic disorder is occurring not only in tumor but also in nonmalignant cells. This fact obviously is in favor of the hypothesis that the effect of such disorders may be the malignant tumor appearance.
KEY WORDS: thyroid cancer, markers p53, p21WAF1/CIP1, p63
Однією з найбільш поширених пухлин ендокринної системи є рак щитовидної залози (РЩЗ) [1, 2]. Останнім часом в Україні спостерігається значний приріст захворюваності на цю патологію. [3-5].
Однією з причин виникнення злоякісних пухлин взагалі, та тиреоїдного раку зокрема, є порушення в генетичному апараті клітини з накопиченням численних мутацій у генах [6]. Найважливішим антионкогеном чи ге-ном-супресором росту пухлини є ген р53. Він забезпечує стабільність багатоклітинного організму та здатен активувати або репре-
сувати транскрипцію великої кількості генів. Зокрема їм активується р21 'Л ЛН г 114 - низькомолекулярний інгібітор циклін-залежних кіназ з сімейства СІР/КІР [7]. І якщо р53 розглядають як «страж геному», то щодо ролі його гомологу рбЗ в канцерогенезі (зокрема тиреоїдному) думка неоднозначна. [8].
В більшості випадків пухлини, розвиток яких пов’язаний з мутаціями або пошкодженнями в генетичному матеріалі, є спадковими. У випадку мутації в генах-супресо-рах, кожна клітина організму має лише одну непошкоджену копію цього гену. При спорадичній мутації в гомологічному гені, яка може бути викликана як ендо-, так і екзогенним фактором, відбувається виникнення трансформованої клітини, яка дає початок пухлинному клону [9].
Відомо, що патологія щитовидної залози в певному відсотку випадків є спадково детермінованою. Причому це стосується як злоякісних пухлин, так і доброякісних патологічних процесів [10].
Робота виконана в рамках НДР «Вивчення особливостей клінічного перебігу тиреоїдного раку на тлі доброякісної тиреоїдної патології та її вплив на розвиток раку щитовидної залози» (№ державної реєстрації ОК
0301U000169).
Мета роботи: оцінка експресії біомолеку-лярних маркерів р53, p21WA /СІР1, рбЗ в пухлинній та параканкрозній тканинах диференційованих форм тиреоїдного раку залежно від агрегації онкологічної та тиреоїдної доброякісної патології в родоводах хворих.
МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ
Досліджено тканину видаленої щитовидної залози 128 хворих на диференційований рак. З них у 26 хворого в родоводі спостерігали різноманітну тиреоїдну неонкологічну патологію. Родичі 21 хворого страждали на різні онкологічні захворювання. Решта (82) хворих обтяженої спадковості не мала. Слід зазначити, що у 1 хворого в родоводі були випадки як злоякісних захворювань, так и тиреоїдної неонкологічної патології.
Видалену тканину фіксували у 10,0% розчині нейтрального забуференого формаліну. Гістологічні зрізи товщиною 4-5 мкм. забарвлювали гематоксиліном та еозином. Імуно-гістохімічне виявлення р53, р21WAF1/crpi та рбЗ проводили на депарафінірованих зрізах товщиною 4-5 мкм, із попередним демаскуванням антигену у цитратному буфері (pH 6,0) у мікрохвильовій печі протягом 10 хв. Для візуалізації продуктів реакції застосовували систему En Vision (Dako Cytomation). В якості первинних антитіл використовували моноклональні антитіла до р21 (клон
SX118), р53 (клон DO-7), рбЗ (клон 4А 4 ). Інкубацію з первинними антитілами проводили протягом 18 годин. Ідентифікація реакції проводилась за допомогою хромогену 3,3’=діамінобензидин тетрахлоріду (DAB, Dako Cytomation). Зрізи контрастували за допомогою гематоксилина Майера. Оцінку результатів імуногістохімічного забарвлення проводили за допомогою світлового мікро-
скопа (збільшення ХІ250, масляна імерсія). Результати імуногістохімічних реакцій оцінювали шляхом підрахунку відсотка позити-внозабарвлених клітин (індекс мітки - ІМ) із різною інтенсивністю, яку оцінювали візуально. У кожному випадку аналізували від 800 до 1000 епітеліальних клітин. Отримані дані оцінювали за такими параметрами: для р53 ІМ<10,0% - низький рівень експресії, 10,0%<ІМ<30,0% - високий рівень, ІМ> 30,0% - гіперекспресія; для р21№АР1/СІР1 ІМ< 7,0% - низький рівень експресії, 7,0%<ІМ< 15,0% - високий рівень, 1М>15,0% - гіперекспресія [11]. Експресію рбЗ оцінювали за принципом її наявності [12]. Експресію зазначених маркерів вивчали як у пухлинній тканині, так і в її безпосередньому оточенні - параканкрозній тканині.
Всі статистичні розрахунки і порівняння проводили після попереднього підтвердження нормальності розподілення даних за критеріями Д’агостино ексцес та Д’агостино асиметрія методами параметричної статистики з визначенням середніх арифметичних величин (М), їх середніх похибок (т) та 1> критерію Ст’юдента [13].
РЕЗУЛЬТАТИ ТА ОБГОВОРЕННЯ
При аналізі експресії білка р53 встановлено, що у хворих на диференційований рак щитовидної залози (ДРЩЗ) з відсутністю обтяженої спадковості ІМ р53 був вірогідно нижчім, ніж у групах з онкологічною та ти-реоїдною неонкологічною патологією в родоводах (табл. 1).
Таблиця 1
Експресія р53 у хворих на ДРЩЗ залежно від наявності обтяженої спадковості та її виду (М±т)
Вид патології родичів Число хворих, п Показники експресії р53
ІМ, % Рівень експресії %
Низький, % випадків Високий або гіпер-експресія, % випадків Позитивних випадків
Відсутня 82 3,04±0,63 81,71±4,27 18,29±4,27 53,29±5,51
Пухлинна 21 10,19±2,37' 47,62±10,90' 52,38±10,90' 84,38±7,92'
Тиреоїдна неонко логічна 26 6,92±1,26' 69,23±9,05 30,77±9,05 67,77±9,17
Примітка:
*- відмінності вірогідні (р<0,01) порівняно з аналогічними показниками при відсутності обтяженої спадковості
В той же час, частота реєстрації експресії р53 в пухлинній тканині ДРЩЗ у хворих, що мали здорових родичів, була вірогідно меншою ніж в групі з обтяженою онкологічною спадковістю. Порівняно з пацієнтами, яки мали в родоводах тиреоїдну неонкологічну патологію, цій показник також мав тенденцію до зниження.
Низькі показники рівня експресії р53 у хворих на ДРЩЗ зі здоровими родичами спостерігали вірогідно частіше, ніж у групі з обтяженою онкологічною спадковістю. Так само, висока експресія р53 найчастіше від-
значалась в хворих з онкологічною патологією в родоводах. Другою за частотою високої експресії р53 була група хворих на ДРЩЗ з тиреоїдною неонкологічною патологією у родичів. І найрідше висока експресія р53 спостерігалась в хворих без обтяженої спадковості.
В зв’язку з існуванням двох гістологічних варіантів ДРЩЗ - папілярного (ПР) та фолікулярного (ФР), оцінку експресії р53 в залежності від агрегації обтяженої спадковості в родоводах було проведено з урахуванням гістологічної будови пухлини (табл. 2).
Таблиця 2
Експресія р53 у хворих на папілярний та фолікулярний РЩЗ залежно від наявності обтяженої спадковості та її виду (М±т)
Гістологічний варіант пухлини Вид патології родичів
Відсутня Пухлинна Тиреоїдна неонкологічна
Число хворих, п ПР 46 11 15
ФР 36 10 11
Показники експресії р53 ІМ, % ПР 2,09±0,87 13,82±3,99* 6,20±1,93
ФР 5,31±1,10 6,20±1,95 6,00±2,59
низький, % ПР 89,13±4,59 36,36±14,50* 73,33±11,42
ФР 72,22±7,47 60,00±15,49 63,64±14,50
високий або гіперекспресія, % ПР 10,87±4,59 63,64±14,50* 26,67±11,42
ФР 27,78±7,47 40,00±15,49 36,36±14,50
% позитивних випадків ПР 51,87±7,37 89,64±9,19* 55,67±12,83
ФР 54,78±8,23 77,06±13,30 74,36±13,17
Примітка:
*- відмінності вірогідні (р<0,01) порівняно з аналогічними показниками при відсутності обтяженої спадковості
ІМ р53 в усіх хворих на фолікулярний ти-реоїдний рак був однаковим і не залежав від наявності в них обтяженої онкологічної чи тиреоїдної неонкологічної спадковості.
На противагу цьому, в хворих на ПР простежувалась залежність експресії р53 від наявності обтяженої спадковості. Найнижчій ІМ р53 спостерігається в групі зі здоровими родичами, далі експресія підвищувалась у хворих з обтяженою тиреоїдною неонкологі-чною спадковістю, та найбільший показник спостерігається в пацієнтів з онкологічною патологією в родоводах.
Щодо відсотка випадків реєстрації експресії р53, серед хворих на ФР в усіх випадках показники між собою практично не відрізнялись.
В той же час за ПР спостерігалась тенденція щодо росту кількості випадків експресії р53 серед хворих від пацієнтів без обтяженої спадковості до хворих з онкологічною патологією в родоводах.
Оцінка експресії р53 показала, що у хворих на ФР як низький, так і високий його рівень спостерігався в усіх групах приблизно з однаковою частотою.
При визначенні рівня експресії р21 встановлено, що його низький
рівень експресії в пацієнтів, що мали здорових родичів, спостерігали вірогідно частіше, а високий рівень або гіперекспресію маркеру - вірогідно рідше, ніж у хворих з обома видами обтяженої спадковості.
Так само серед хворих з наявністю обох видів обтяженої спадковості частота реєстрації експресії р21№АР1/СГР1 була вірогідно вищою, ніж за її відсутності.
Аналогічно експресії р53, оцінку експресії р21 'л дн пи залежно від агрегації обтяженої спадковості в родоводах хворих на ДРЩЗ було проведено з урахуванням гістологічної будови пухлини (табл. 4).
В обох групах хворих на ПР з наявністю обтяженої спадковості ІМ р21№АР1/СГР1 був вірогідно вищім, ніж у пробандів за здоровими родичами.
У випадку ФР, ІМ р2і№АР1/СІР1 в уСіх хво-
У випадках ПР, найчастіше низька експресія р53 спостерігалась при відсутності обтяженої спадковості. Приблизно з такою ж частотою низька експресія цього маркеру спостерігалась і у хворих, що мали родичів з тиреоїдною неонкологічною патологією. Але в пацієнтів, з онкологічною патологією в родоводах, низький рівень експресії р53 спостерігався найрідше. Аналогічно, високий рівень експресії р53 при ПР найчастіше зустрічали в групі з обтяженою онкологічною спадковістю. У хворих на ПР, що мали родичів з тиреоїдною неонкологічною патологією, частота високої експресії цього маркеру зустрічалась значно рідше, а в хворих без обтяженої спадковості - ще рідше.
При вивченні експресії р53, жодного випадку експресії маркеру в параканкрозній тканині встановлено не було.
При аналогічному аналізі експресії р21 було встановлено вірогідне збі-
льшення ІМ цього маркеру в параканкрозній тканині у хворих з обтяженою як онкологічною, так і тиреоїдною неонкологічною спадковістю порівняно з показником у хворих без її обтяження (табл. 3).
рих, незалежно від наявності обтяженої спадковості та її виду статистично не відрізнявся.
Щодо рівня експресії р21№АР1/СІР1, його низький рівень або відсутність експресії у хворих на ПР, які мали здорових родичів, спостерігали вірогідно частіше, а високий рівень та гіперекспресію маркеру - відповідно рідше, ніж в групах з обтяженою онкологічною та тиреоїдною неонкологічною спадковістю.
Низький рівень експресії р21№АР1/СІР1 за ФР також найчастіше спостерігався у хворих без обтяженої спадковості. Найрідше низький рівень маркеру спостерігали при обтя-женій тиреоїдній неонкологічній спадковості. Приблизно з тією ж частотою низький рівень експресії р21№АР1/СГР1 був зафіксований у хворих на ФР з онкологічною патологією в родоводах.
Таблиця З
Експресія р2^АГ1/СІР1 у хворих на ДРЩЗ залежно від наявності обтяженої спадковості та її виду (М±т)
Вид патології родичів Число хворих, п Показники експресії р21 "
ІМ, % Рівень експресії % позитивних випадків
низький,% випадків високий або гіперекспресія, % випадків
Відсутня 82 8,27±1,43' 62,20±5,35' 37,80±5,35 42,68±5,46'
Пухлинна 21 19,52±4,141 23,81±9,293 76,19±9,293 76,19±9,293
Тиреоідна неонкологічна 26 16,62±1,772 23,08±8,263 76,92±8,263 76,92±8,263
Примітка:
*- відмінності вірогідні (* - р<0,02;2 — р<0,01;3 — р<0,001) порівняно з аналогічним показником в інших групах
Серія «Медицина». Вип. 19 Таблиця 4
Експресія р2^АГ1/СІР1 у хворих на папілярний та фолікулярний РЩЗ залежно від наявності
обтяженої спадковості та її виду (М±т)
Гістологічний варіант пухлини Вид патології родичів
Відсутня Пухлинна Тнреоїдна неонкологічна
Число хворих, п ПР 46 11 15
ФР 36 10 11
о 1) Он 0 В ЬЙО 11 1 а Й о с їм, % ПР 10,91±2,10' 28,45±6,991 22,40±3,542
ФР 4,89±1,22 9,70±2,38 9,45±2,20
низький, % ПР 56,52±7,31' 9,09±4,393 13,33±8,783
ФР 69,44±7,68' 40,00±15,49 36,36±14,501
високий або гіперекспресія, % ПР 43,48±7,31' 90,91±8,673 86,67±8,783
ФР 30,56±7,68' 60,00±15,49 63,64±14,501
% позитивних випадків ПР 52,17±7,37' 90,91±8,672 86,67±8,782
ФР 30,56±7,68' 60,00±15,49 63,64±14,501
Примітка:
*— відмінності вірогідні ( - р<0,05;2 - р<0,01;3 - р<0,001) порівняно з аналогічним показником
Високий рівень та гіперекспресію р21№Арі/сіРі у ХВОрИХ на фр що мали здорових родичів, спостерігали в третині випадків, а в групах з обтяженою пухлинною та тирео-їдною неонкологічною спадковість - в 2 рази частіше.
Щодо відсотка випадків реєстрації експресії р2і№АР1/СІР1 серед хворих, то при ПР за наявності обтяженої онкологічної та тиреої-дної неонкологічної спадковості цій показник був приблизно на одному рівні, та вірогідно вище, ніж в пацієнтів, що мали здорових родичів.
Відсоток виявлення експресії цього ж маркеру за ФР у хворих з обтяженою тиреоїд-ною неонкологічною спадковістю приблизно дорівнював показникові в групі з обтяженою онкологічною, та був втричі більшим, ніж у хворих, що мали здорових родичів. Разом з дослідженням експресії р21№АР1/СГР1 в пух-
Експресія р2і" и '/с||>'
линній, нами було вивчено експресію маркеру в параканкрозній тканині залежно від агрегації онкологічної та тиреоїдної патології в родоводах пробандів.
ІМ цього маркеру в параканкрозній тканині пацієнтів, які мали здорових родичів, був в декілька разів меншим за показники у хворих з обтяженою онкологічною та тирео-їдною неонкологічною спадковістю (табл. 5). У хворих з обома видами обтяженої спадковості відсоток випадків реєстрації експресії р21 "дн г 114 в параканкрозній тканині значно перевищував такий в групі з її відсутністю.
У зв’язку з розбіжностями в експресії р21 'л лн г 114 у хворих на папілярний та фолікулярний раки було вивчено його експресію в параканкрозній тканині залежно від агрегації обтяженої спадковості в родоводах при кожному гістологічному варіанті пухлини окремо (табл. 6).
Таблиця 5
в параканкрозній тканині хворих на ДРЩЗ залежно від наявності обтяженої спадковості та її виду (М±т)
Вид патології родичів
Відсутня Пухлинна Тиреоїдна неонкологічна
Число хворих, п 82 21 26
Показники експресії р2^АП/СІР1 г їм, % 0,22±0,18' 1,48±0,591 1,19±0,51
% позитивних випадків 6,10±2,64' 23,81±9,29 30,77±9,052
* - відмінності вірогідні (' - р<0,05;2- р<0,02), порівняно з аналогічним показником в іншій групі.
Таблиця 6
Експресія р2^АГ1/СІР1 в параканкрозній тканині хворих на папілярний та фолікулярний РЩЗ залежно від наявності обтяженої спадковості та її виду (М±т)
Гістологічний варіант пухлини Вид патології родичів
Відсутня Пухлинна Тиреоїдна неонкологічна
Число хворих, п ПР 46 11 15
ФР 36 10 11
Показники експресії р2 ^АРІ/СІРІ їм, % ПР 0,07±0,06' 0,91±0,80 1,80±0,771
ФР 0,42±0,31 2,10±1,08 0,27±0,20
% позитивних випадків ПР 4,35±3,01' 18,18±11,63 40,00±13,092
ФР 8,33±4,61 30,00±14,49 18,18±11,63
Прим...___
* - відмінності вірогідні ( - р<0,05, - р<0,02); порівняно з аналогічним показником в іншій групі
г-г • о, ШАРІ/СІРІ
Так експресія р21 в параканкроз-
ній тканині хворих на ПР без обтяженої спадковості спостерігалась в поодиноких випадках та на незначному рівні. В той же час, в групі з обтяженою онкологічною спадковістю спостерігалась тенденція щодо збільшення ІМ р21 . Цей показник в параканк-
розній тканині хворих з обтяженою тиреоїд-ною неонкологічною спадковістю був на найвищому рівні.
При фолікулярному раку ІМ р21№АР1/СГР1 в параканкрозній тканині при відсутній обтя-женій спадковості був приблизно на тому ж рівні, що в групі з тиреоїдною неонкологічною патологією в родоводах. Разом з тим у хворих з обтяженою онкологічною спадковістю цій показник мав тенденцію до збільшення порівняно з іншими групами.
Серед хворих на ПР зі здоровими родичами, відсоток випадків реєстрації експресії р21 'Л ЛН г 114 в параканкрозній тканині спостерігали значно рідше, ніж при наявності обтяженої онкологічної і особливо тиреоїдної неонкологічної спадковості.
Серед хворих на ФР, що мали здорових родичів, спостерігалась аналогічна тенденція щодо зниження частоти випадків позитивної експресії р21 'Л ЛН г 114 в параканкрозній тканині порівняно з іншими групами.
З урахуванням можливої проканцероген-ної дії рбЗ, його експресія як в пухлинній, так і в параканкрозній тканинах також була вивчена залежно від агрегації онкологічної та тиреоїдної патології у родоводах хворих на ДРЩЗ.
При визначенні експресії рбЗ було встановлено її наявність в пухлинній тканині лише при папілярному раці.
Тому, зрозуміло, вивчення залежності експресії рбЗ в пухлинній тканині від наявності обтяженої спадковості проводилось лише всередині групи хворих на ПР (табл.
7).
Як видно з наведених даних, ІМ рбЗ в пухлинній тканині хворих на ПР, що мали здорових родичів не відрізнявся від показника в групах з обома видами обтяженої спадковості.
Таблиця 7
Експресія рбЗ в хворих на ПРЩЗ залежно від наявності обтяженої спадковості та її виду (М±т)
Вид патології родичів
Відсутня Пухлинна Тиреоїдна неонкологічна
Число хворих, п 46 11 15
Показники експресії рбЗ ІМ, % 7,04±3,00 10,45±3,19 6,07±1,62
% позитивних випадків 52,17±7,37' 81,82±11,631 73,33±11,42
Примітка:
* - відмінності вірогідні (р<0,05) порівняно з аналогічним показником в групі з обтяженою онкологічною спадковістю
Встановлено, що частота реєстрації експресії рбЗ серед хворих на ПР без обтяженої спадковості була найрідшою. Тенденція щодо збільшення відсотку хворих з наявною експресією цього маркеру в пухлині спостерігалась в групі з тиреоїдною неонкологічною патологією в родоводах. Наявність експресії рбЗ спостерігали вірогідно найчастіше (р<0,05) серед пацієнтів з обтяженою онкологічною спадковістю порівняно з групою
хворих, що мали здорових родичів.
Експресію рбЗ в параканкрозній тканині спостерігали при обох гістологічних варіантах ДРЩЗ.
У хворих з обтяженою онкологічною та тиреоїдною неонкологічною спадковістю простежувалась незначна тенденція щодо збільшення цього показника порівняно з пробандами без обтяженої спадковості (табл.
8).
Таблиця 8
Експресія рбЗ в параканкрозній тканині хворих на ДРЩЗ в залежності від наявності обтяженої спадковості та її виду (М±т)
Вид патології родичів
Відсутня Пухлинна Тиреоїдна неонкологічна
Число хворих, п 82 21 26
Показники експресії рбЗ ІМ, % 0,45±0,20 1,19±0,71 1,65±1,11
% позитивних випадків 14,63±3,90 19,05±8,57 19,23±7,73
Аналогічна картина склалася і з частотою випадків виявлення позитивної експресії рбЗ в параканкрозній тканині.
При розподілу хворих за гістологічним варіантом пухлини (табл. 9) було з’ясовано,
що при ПР з наявною онкологічною та різноманітною тиреоїдною неонкологічною патологією в родоводах, ІМ рбЗ мав тенденцію до збільшення в порівнянні з хворими, що мали здорових родичів.
Таблиця 9
Експресія рбЗ в параканкрозній тканині хворих на папілярний та фолікулярний РЩЗ залежно від наявності обтяженої спадковості та її виду (М±т)
Гістологічний варіант пухлини Вид патології родичів
Відсутня Пухлинна Тиреоїдна неонкологічна
Число хворих, п ПР 46 11 15
ФР 36 10 11
Показники експресії рбЗ їм, % ПР 0,39±0,30 2,27±1,20 2,80±1,69
ФР 0,53±0,35 0,0±0,0 0,09±0,09
% позитивних випадків ПР 15,22±5,30 36,36±14,50 26,67±11,42
ФР 13,89±5,76 0,0±0,0 9,09±8,67
Східна картина була також при підрахунку частоти виявлення випадків з наявною експресією маркеру.
На противагу цьому, при ФР збільшення показників експресії рбЗ залежно від наявності онкологічної чи тиреоїдної патології в родоводах встановлено не було.
Таким чином встановлено, що експресія всіх досліджуваних маркерів в пухлинній тканині хворих на ДРЩЗ, які мали здорових родичів знаходиться на найнижчому рівні.
Разом з тим, у пацієнтів, родичі яких страждали на різноманітну тиреоїдну неонкологі-чну патологію показники експресії підвищувалися. Найбільші ж показники експресії маркерів спостерігались у хворих з обтяже-ною онкологічною спадковістю. Зазначені зміни в експресії маркерів були більш значущими при папілярному раці.
В параканкрозній тканині тенденції щодо зміни експресії маркерів апоптозу та проліферації при обтяженій спадковості хоч і є менш виразними, але мають сходні риси зі злоякісними пухлинами, особливо при ПР.
Цей факт свідчить, що молекулярно-генетичні порушення відзначають не тільки у пухлинних, але і в немалігнізованих клітинах. Це, вочевидь свідчить на користь підтвердження нашої гіпотези про те, що нас-
ЛІТЕРАТУРА
1. Валдина Е.А. Заболевания щитовидной железы / Е.А. Валдина. - Петербург, 2006. - 264 с.
2. Плешков В.Г. Проблемы ранней диагностики и лечения рака щитовидной железы / В.Г. Плешков,
С.В. Коренев, В.В. Тугай // Рос. онкол. я^рнал. - 2002. - № 5. - С.49-55.
3. Федоренко З.П. Національний канцер-реєстр України / З.П. Федоренко, А.Н. Міщенко, Л.О. Гулак [та ін.] // К, 1998.- 117 с.
4. Федоренко З.П. Рак в Україні, 2004-2005. Захворюваність, смертність, показники діяльності онкологічної служби / З.П. Федоренко, Л.О. Гулак, Є.Л. Горох [та ін.] // Бюлетень національного кан-цер-реєстру України. - № 7. - К. - 2006. - 96 с.
5. Федоренко З.П. Рак в Україні, 2005-2006. Захворюваність, смертність, показники діяльності онкологічної служби / З.П. Федоренко, Л.О. Гулак, Є.Л. Горох [та ін.] // Бюлетень національного кан-цер-реєстру України. - № 87. - К. - 2007. - 96 с.
6. Заридзе Д.Г. Канцерогенез / Д.Г. Заридзе. - М. Медицина, 2004. - 574 с.
7. Bar J. Understanding the role of p53 in cancer/ J. Bar, G. Blander, A. Damalas [et al.] //Cancer Research and Therapy. - 2002. - Vol. 92. - P. 174-175.
8. Malaguamera R. The p53-homologue p63 may promote thyroid cancer progression / R. Malaguamera, A. Mandarino, E. Mazzon, [et al.]// Endocr Relat Cancer. - 2005. - Vol. 12, № 4. - P. 953-971.
9. Лихтенштейн A.B. Генодиагностика рака: реальность и перспективы. / А.В. Лихтенштейн, Г.И. Потапова // Патол. физиол. эксперим. Терапия. - 2005. - № 1. - С. 2-7.
10. Мужичук А.В. Роль наследственности в течении дифференцированного тиреоидного рака / А.В. Мужичук, Н.И. Афанасьева, В.В. Мужичук // Международный медицинский журнал 2009. - Т. 15, № 3(59). - С. 93-97.
11. Несіна І.П. Дослідження медикаментозної резистентності злоякісних новоутворень ендометрію
лідком таких порушень, при певних умовах може бути виникнення злоякісної пухлини щитовидної залози [14].
ВИСНОВКИ
1. Наявність у хворих на ДРЩЗ обтяженої спадковості несприятливо впливає на експресію маркерів апоптозу та проліферації.
2. Обтяжена тиреоїдна доброякісна та онкологічна спадковість в родоводі хворих на ДРЩЗ супроводжується найвищими показниками експресії маркерів апоптозу та проліферації.
3. Наявність онкологічної патології в родоводі призводить до більш суттєвих змін в експресії маркерів апоптозу та проліферації серед хворих на ДРЩЗ.
4. Особи з доброякісними захворюваннями щитовидної залози, що мають тиреоїдну або онкологічну патологію в родоводах, є групою ризику щодо виникнення тире-оїдного раку, особливо його папілярного варіанту.
Доцільним є імуноцитохімічне дослідження зазначених маркерів в пунктаті утворень щитовидної залози у хворих з обтяже-ною спадковістю.
залежно від агрегації пухлинної патології у родоводах хворих. /І.П. Несіна, JI.I. Воробйова, Л.Г. Бучинська // Онкологія. - 2005. - Т. 7, № 3. - С. 201-204.
12. Unger P. Expression of рбЗ in papillary thyroid carcinoma and in Hashimoto's thyroiditis: a pathobi-ologic link? / P. Unger, M. Ewart, B.Y. Wang, [et al] // H. Pathology. - 2003. - Vol. 34(8). - P.764-769
13. Гланц C. Медико-биологическая статистика / C. Гланц. - M. Практика, 1999. - 460 с.
14. Мужичук О.В. Роль структурно-функціонального стану паренхіми щитовидної залози у тиреоїд-ному канцерогенезі / О.В. Мужичук, Н.І. Афанасьєва // Експериментальна і клінічна медицина. -2009.-№ 2.-С. 47-53.
© Мужичук О.В., Афанасьєва Н.І., Мужичук В.В., Старікое В.І., Вітик Ю.О., Михаліцин В.В., 2010
УДК: 577.15.03.04
ВПЛИВ НАДМІРНОГО ХАРЧУВАННЯ В РАННЬОМУ ПЕРІОДІ ПОСТНАТАЛЬНОГО ОНТОГЕНЕЗУ НА ПРООКСИДАНТНО-АНТИОКСИДАНТНИЙ БАЛАНС І ГЧО-СИНТАЗНУ АКТИВНІСТЬ В ТКАНИНАХ СТАРИХ ЩУРІВ
Ю.В. Нікітченко, В.М. Дзюба, А.С. Попович, Г.О. Шеремет, В.В. Бондар
Науково-дослідний інститут біології Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна, Україна___________________________________________________________________
Досліджено особливості змін прооксидантно-антиоксидантного балансу, тиреоїдного статусу та МЗ-синтазної активності у тканинах 20-місячних щурів, які одержували надмірне харчування протягом першого місяця після народження. Виявлено, що у піддослідних тварин маса тіла, концентрація тироксину, вміст гідроперекисів ліпідів і МЗ-синтазна активність були вище, ніж у контрольних щурів. При цьому в печінці піддослідних щурів спостерігалось вірогідне зниження 8е-залежної глутатіо-нпероксидазної активності. Припускається, що одними з ключових ланок механізму виживаємості щурів в умовах надмірного харчування можуть бути прооксидантно-антиоксидантна система та тирео-ідний статус.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: надмірне харчування, прооксидантно-антиоксидантний баланс, тиреоїдний статус, МЗ-синтазна активність, щури
ВЛИЯНИЕ ИЗБЫТОЧНОГО ПИТАНИЯ В РАННЕМ ПЕРИОДЕ ПОСТНАТАЛЬНОГО ОНТОГЕНЕЗА НА ПРООКСИДАНТНО-АНТИОКСИДАНТНЫЙ БАЛАНС И 1УО-СИНТАЗНУЮ АКТИВНОСТЬ В ТКАНЯХ СТАРЫХ КРЫС
Ю.В. Никитченко, В.Н. Дзюба, А.С. Попович, А.А. Шеремет, В.В. Бондарь
Научно-иследовательский инстиут биологии Харьковского национального университета имени
В.Н. Каразина, Украина_______________________________________________________
Исследованы особенности изменений прооксидантно-антиоксидантного баланса, тиреоидного статуса и ЫО-синтазной активности в тканях 20-месячных крыс, которые получали избыточное питание в течение первого месяца после рождения. Обнаружено, что у подопытных животных масса тела, концентрация тироксина, содержание гидроперекисей липидов и МЭ-синтазная активность были выше, чем у контрольных крыс. При этом в печени подопытных крыс наблюдалось достоверное снижение 8е-зависимой глутатионпероксидазной активности. Предполагается, что одними из ключевых звеньев механизма выживаемости крыс в условиях избыточного питания могут быть прооксидантно-антиокси-дантная система и тиреоидный статус
КЛЮЧЕВЫЕ СЛОВА: избыточное питание, прооксидантно-антиоксидантний баланс, тиреоидный статус, МЭ-синтазная активность, крысы
THE EFFECT OF EARLY POSTNATAL OVERNUTRITION ON PROOXIDANT-ANTIOXIDANT BALANCE AND NO-SYNTHASE ACTIVITY IN OLD RATS TISSUES
Yu. V Nikitchenko, V.N. Dzyuba, A.S. Popovich, A.A. Sheremet, V. V. Bondar Scientific-research Institute of Biology of V.N. Karazin Kharkov National University, Ukraine
The peculiarities of changes of prooxidant-antioxidant balance, thyroid status and NO-synthase activity in tissues of 20-month-old rats after overnutrition during first month after birth were investigated. It was found
