CC BY
33
Дзера М.М., доктор фшософи, професор Лье1еський нацюнальний ушеерситет еетеринарног медицины та бютехнологт
iмет С.З. Гжицького Прокш А.В., канд. icT. наук, доцент ® Льеiеська комерцтна академiя
РОЛЬ Г1МНАЗШНО1 БУРСИ В НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНОМУ ПРОЦЕС1 РОГАТИНСЬКО1 Г1МНАЗП У 1909-1914 рр.
У статтi розглянутi питання оргатзацп позаурочног осети молодi при бурсах- гуртожитках Рогатинськог гiмназiг на початку ХХ ст.
Ключовi слова: бурса, Рогатинська гiмназiя, самоосета, сетогляд, учтеське самоерядуеання.
Сьогодш в Укра1ш, на наш погляд, у навчально-виховному процес придшяеться недостатня увага позаурочнш освт та вихованню учшвсько! та студентсько! молодi, питанням контролю за самоосв^ою i самовихованням нашого молодого поколiння, студентському самоврядуванню. Учшвсью та студентськi гуртожитки, що функщонують при навчальних закладах, могли б, на нашу думку, займати бшьш суттеве мiсце у навчально-виховному процеЫ, адже вони е складовою ланкою у структурi навчальних закладiв.
Мета дослщження - на прикладi функщонування бурс-гуртожиткiв при Рогатинськiй пмнази показати можливост правильно! оргашзаци позаурочно! освгги.
Дана проблематика частково розглянута у дослщженнях С.Гелея [2], Й.Гiрняка [3], О.Караманова [9], В.Качкана [10], Я.Малика [11], С.Погурала [12], Б.Ступарика [13] та ш.
Бурси - спшьш примiщення для учнiв, переважно сир^ та дiтей з незаможних родин, мали давню iсторичну традицiю в Укра1ш. Вони почали створюватися ще при братських школах наприкiнцi XVI ст. Збереглися згадки про бурси при Львiвськiй братськiй школi, Киево-Могилянськш академи. Бурси також дiяли при езуггських школах, пiзнiше при колепях (у Переяславi, Xарковi, Чернiговi).
В Галичиш, 1848 р., постала бурса сестер василiанок в Яворовi. Згодом виникло чимало бурс, органiзованих рiзними товариствами та релiгiйними корпорацiями, зокрема «русью бурси» в Тернополi (1873) та Стрию (1876), iнтернат василiанок у Львовi (1880), ремiсничо-промислова бурса у Львовi (1890), iнтернат для дiвчат в Перемишлi (1895), бурса Украшського Педагогiчного Товариства (iнтернати св.Миколая для хлопцiв - 1899 р. та св.Ольги для дiвчат - 1899 р.) та ш., з початку XX ст. почала дiяти бурса товариства «Просв^а».
Статистичнi даш свiдчать, що перед початком Першо! свггово! вiйни, у 1914 р., в Галичиш було 68 бурс (54 для хлопщв i 14 для дiвчат) в рiзних мютах
® Дзера М.М., Прок1п А.В., 2011
краю. Бурси утримувалися за рахунок громадських фондiв, пожертвувань тощо. Понад 30 бурс мали власнi будинки [4, с.195; 196].
Перша спроба заснування бурси-гуртожитку в Рогатинi припала на 18991900 рр. за шщативи о. Петра Нижанковського. Ця бурса проiснувала кiлька мiсяцiв й нараховувала 4-5 питомцiв. Роком шзшше справою оргашзаци бурси зайнявся о. Павло Кудрик, парох мкта Рогатина. Вже тодi проживати в бура виявило бажання 12 учнiв, для яких було орендоване примщення, придбано необхiдний iнвентар. Наступного року в бура проживало вже 18 учшв, згодом 32.
Коли бурса почала розвиватися, И тд свою отку взяла фшя Украшського педагогiчного товариства (УПТ) в Рогатиш. У 1904 р. фшал рогатинсько! «Просв^и» придбав для бурси земельну дшянку з двома будинками. Кшьккть учнiв, проживаючих в бура до 1909-1910 рр., становила 32. Шсля офiцiйного вiдкриття Рогатинсько! пмнази у 1909 р., бурсу було розширено, у нiй проживало вже 85 учшв, а в мкт було винайнято ще два будинки.
У 1910-1911 рр. бурса розмщувалася вже в двох будинках: будинку фши «Просв^и» та в будинку, що знаходився в передмiстi Рогатина - Бабинщ. Оплата за проживання в бурсi для гiмназистiв становила 6-20 корон, кшька учнiв пмнази проживало без оплати [5, с.46].
Розпорядок життя в бурсах був наступним: учш вставали о 6 год. ранку, тсля молитви снщали, повторювали лекци та йшли до пмнази. Шсля навчання та участ в секцiях «Науково! читальнi» учш поверталися до бурси о 17 год. Шсля пiдвечiрк готували лекци. О 20 год. - молитва, тсля яко! учень мiг йти спати. Дозволялось однак займатись сво!ми справами до 21-22 год. Харчування в уЫх бурсах було невибагливим. Переважали головним чином молочнi, яриновi та мучнi страви, два рази на тиждень учнi отримували на общ м'ясо.
У вах бурсах дiяло учнiвське самоврядування протягом цшого навчального року. В бурсах учш виконували також рiзноманiтну фiзичну роботу: миття тдлоги, заготiвля дров, чищення картоплi та iн. До обов'язку самоврядування належав догляд за порядком в спальнях, !дальнях, самоуправа дбала також про те, щоб поширювати знання серед учнiв. В бурсах дiяли драматичнi гуртки, була власна шевська майстерня, столярна майстерня [7, с.56-57].
Заходами питомщв та викладачiв пмнази у гуртожитках влаштовувалися аматорськi вистави, виступи оркестрiв та iн. Наприклад, у 1910/1911 н.р., було влаштовано такi аматорськi вистави: «Знiмчений Юрко», «НастоящЬ» Бобикевича, «Тато в заручниках» Григорieвича.
Головна заслуга в оргашзаци вистав належала вчителю Л.Смулцi. Колишнш учень гiмназil Й.Гiрняк так згадував про цього викладача й про життя бурсаюв: «Учитель Смулка в рогатинськш «Альма матер» проявив себе неабияким режисером-оргашзатором. Коротке перебування в театрi i справжнiй режисерський хист допомогли йому оживити щкаву дшянку пращ эте! школи. Лев Смулка склав з учителiв (аматорiв-музикантiв) добiрну оркестру, а силами
сво!х учшв вивiв на iмпровiзованiй сцеш в гiмнастичнiй залi п'есу Кропивницького «Невольник». Рогатинсью глядачi й актори-учш кiлька рокiв згадували й заново переживали ту подш. Необорна сила обплела i мене густим театральним павутинням i я довго не м^ забути того шкшьного видовища. Лев Смулка мав на своему утриманш велику родину: стареньких хворих батька i матiр та три доро^ сестри. Щоб звести кшщ з кiнцями, вiн, ^м обов'язкiв учителя, виконував ще працю адмiнiстратора бурси. Так склалося, що в тiй установi знайшли притулок «учнi-актори», яких Смулка обдаровував особливою увагою та опiкою. Кожну вшьну вiд щоденних обов'язкiв хвилину вш залюбки проводив мiж нами бурсаками i той час присвячувався приманливим розповщям про театр «Укра1нсько1 Бесщи», про життя акторiв, про закулкш звича!, про циганськi мандри галицьких комендiянтiв» [3, с.350].
Аматорська вистава «Невольник» М.Кропивницького, згадувана Й.Гiрняком, вщбулась у червнi 1911 р., тодi ж виступив гiмназiйний оркестр, складений з учнiв та викладачiв. У 1911/12 н.р. пмназисти пiд керiвництвом Л.Смулки пiдготували драму «Кара совктЬ» Г.Цеглинського та показали И в залах бурси.
Настоятелем бшьшо! бурси в 1910/11 н.р. був о.Т.Кудрик, меншо! -
0.В.Уляницький [5, с.47], а управителем бурси в рогатинських Бабинцях 1911/12 н.р. був о.С.Ковалш [6, с.70-71].
Цiкавi спомини про перебування в бура залишив також учень пмназп
1.Витанович. Три роки 1.Витанович жив у бурсi разом з учнями, що навчалися в старших класах. Це, на його думку, було позитивним фактором у формуванш св^огляду. «Вони опiкувалися мною, брали до пари як вчилися танцювати, посилали з листами до дiвчат. Я прислухався до 1хшх цiкавих дискусiй -полiтичних, л^ературних. Це були кращi учнi з асшращями: Юлько Соколовський (потiм хорунжий УСС, поляг на Лисаш), Дорошенко (шзшше хорунжий УСС, втопився у Волзi в росiйському полонi), 1ван Горянський -пропав в часи 2-о! Свггово! вiйни, Йосип i Володимир Гiрняки, Степан Городецький - тепер священик в ЗСА та шшЬ> [1].
Бурса, згадував 1.Витанович, розмiщувалася в будинку пмнази, у якому займала 6 кiмнат на другому поверЫ. У партерi займала два зали, якi були ¡дальнею, кухнею, магазином та помешканням управителя одночасно [1].
В наступш навчальш роки (1912/13, 1913/14) при пмнази дiяла низка гуртожиткiв-бурс: бурса гуртка Украшського педагогiчного товариства (УПТ), бурса св.Миколая, якою завiдував парох о.П.Кудрик, бурса товариства «Шкiльна помiч», бурса пщ покровительством св.Богородицi [7, с.56-57].
Бурсу товариства «Шкiльна помiч» було вщкрито 1 вересня 1913 р. До не! прийняли 40 учшв, з яких 2 прийняли безкоштовно, iншi сплачували вiд 12 до 28 корон, безоплатно харчувалися 3 учшв, iншi сплачували за харчування 512 корон. Управителем бурси товариства «Шкшьна помiч» був викладач Л.Смулка [7, с.55].
Видатки бурси товариства «Шкшьна помiч» на продукти харчування, швентар, вугiлля та ш. разом становили 9237, 80 корон, а прибутки - 8598, 21
корону, на кожного учня припадало мюячне утримання - 15, 81 корона. У 1913/14 н.р. бурсою гуртка УПТ завщував учитель мкцево! шестикласово! народно! школи Т.Ревко. ВЫх питомщв у цш бурсi нараховувалося 44. Бурсою пiд покровом свято! Богородиц керував окремий комiтет на чолi з о. В.Пелехом, вЫх питомцiв у нiй було 44. Бурсою фш! товариства «Просв^а» 1913/14 н.р. керував о. Т.Кудрик, у нш проживало 76 учшв [8, с.58].
Висновки. Отже, керiвництво Рогатинсько! гiмназi! дбало про забезпечення учшв бурсою-гуртожитком, який був не тшьки мiсцем проживання та харчування учшв, а й виконував важливу навчально-виховну роль. У бурсах учнi контактували мiж собою, обмiнювалися знаннями, досвщом, що було позитивним фактором у формуванш !хнього свiтогляду, виконували рiзну фiзичну роботу. Активна фiзична праця учшв пмнази в бурсах була важливим елементом навчально-виховного процесу, спрямованим на тдготовку учнiв до практично! дiяльностi. Поширення мануально! (фiзично!) працi в Рогатинськш гiмназi! було пов'язане з необхщшстю оволодiння молоддю певними професiйними навичками. Педагоги Рогатинсько! пмнази визнавали щею мануально! працi корисною для всебiчного розвитку особистостi та були переконаш, що саме фiзична праця позитивно вплине на розвиток молодо Директор пмнази М.Галущинський визначив трудову дiяльнiсть виховним засобом, який забезпечував формування людини-громадянина з сильним характером, здатно! бути повноцiнним членом суспшьства. Навчально-виховний процес у Рогатинськiй пмнази базувався на гармоншному поeднаннi фiзичного та духовного у дитячо-пiдлiтковiй психщ, був спрямований на виявлення творчих здiбностей учнiв. Саме з щею метою в гуртожитках проводилися цiкавi виховнi заходи: ставились учнiвськi вистави, оргашзовувалися виступи гiмназiйного оркестру, хору та ш. Бурси надали можливкть десяткам гiмназистiв, зокрема незаможних, не лише набути освггу, але й виконали важливе нацiонально-виховне завдання.
Тому ця проблематика е, на наш погляд, перспективною та потребуе подальших дослiджень.
Л1тература
1. Витанович I. Диспозищя до споминiв. (Рукопис) Ллля Витанович/.
2. Гелей С. До питання формування св^огляду Iллi Витановича /Степан Гелей // Вкник Львiвсько! комерцiйно! академi!. Серiя - гумаштарш науки. -Львiв, 2007. - Вип.6. - С.119-136.
3. Прняк Й. Рогатинська гiмназiя // Рогатинська земля. Збiрник iсторично-мемуарних, етнографiчних i побутових матерiялiв /Йосиф Гiрняк/ Том перший. - Нью-Йорк - Париж - Сидней - Торонто: Видавець: ЦК «Рогатинщина», 1989. - 998 с.
4. Енциклопедiя укра!нознавства / гол.ред. В.Кубшович /Володимир Кубiйович/ Том перший. - Львiв: Видавництво «Молоде життя», 1993. - 400 с.
5. II Звгг дирекцi! приватно! пмнази з руською викладовою мовою фш! Руського товариства педагогiчного в Рогатиш з правом прилюдности за рж
шкшьний 1910/11. - Львiв. - Накладом пмназияльного комггету. З друкарш I. Айхельбергера. - 1911. - 91 с.
6. III 3bît дирекци приватно! riMHa3iï з руською мовою викладовою фiлiï Руського товариства педагопчного в Рогатинi з правом прилюдности за рiк шкiльний 1911/12. - Львiв. - Накладом пмназияльного комитету. З друкарнi I. Айхельбергера. - 1912. - 111 с.
7. IV Звгт дирекци приватноï пмнази з украïнською викладовою мовою кружка Украшського товариства педагогiчного в Рогатиш за шкiльний рiк 1912/13 з правом прилюдности рескр. Й.Е.П.Мшктр^р. i Пр. з 18 червня 1913 р. ч.27.760. - Львiв. - Накладом гiмназияльного комiтету. З друкарш «Дша». -
1913. - 110 с.
8. V Звгт дирекци приватноï гiмназiï з украшською викладовою мовою кружка Украшського товариства педагопчного в Рогатиш за шкшьний рж 1913/14 з правом прилюдности рескр. Й.Е.П.МЫстра Вiр. i Пр. з 20 квгтня 1914 р. ч.16.498. - Львiв. - Накладом пмназшного комiтету. З друкарнi «Дша». -
1914. - 94 с.
9. Караманов О. Поширення щех' мануальное' працi (сльойду) у системi шкiльництва Галичини (кiнець Х1Х - початок ХХ ст.) /Олексш Владиславович Караманов // Теоретичш питання культури, осв^и та виховання: Збiрник наукових праць. - Вип. 24. - Частина 2. - К: Видавничий центр КНЛУ, 2003. -С.50-52.
10. Качкан В. Хай святиться iм'я твое. Украшознавство та пресолопя (XIX - перша половина ХХ ст..) /Володимир Качкан/ - Кн.3. - Львiв: Вид-во «Фенiкс», 1998. - 367 с.
11. Малик Я. Михайло Галущинський у боротьбi за нацiональну iдею /Ярослав Малик, Андрш Прокiп/ - Львiв: ЛР1ДУ НАДУ, 2005. - 128 с.
12. Погурало G. Михайло Галущинський - перший директор Рогатин^^ пмнази /Свген Погурало // Михайло Галущинський - лицар обов'язку i чину (матерiали науковоï конференций присвяченоï 120^чнищ вiд дня народження i 90^чнищ вiдкриття Рогатинськоï гiмназiï iм.Володимира Великого). - Львiв-Рогатин, 1999. - С.88-91.
13. Ступарик Б. Життя, вщдане нацiональнiй iдеï /Богдан Ступарик, Вiра Ковальчук/ - Iвано-Франкiвськ: Лiлея-НВ, 1998. - 53 с.
Summary
VALUE GYMNASIUM BURSA IN TEACHING AND EDUCATIONAL
PROCESS ROHATYN GYMNASIUM IN 1909-1914 BIENNIUM
The questions of extracurricular education for young people in Bursa-Rogatyn school dormitories in the early twentieth century.
Key words: Bursa Rogatyn gymnasium, self-education, philosophy, pupils' self-government.
