CC BY
9
Заказник "Моршинський" е репрезентативним об'ектом для здшснен-ня монiторингових дослiджень рiзноманiтностi рослинного покриву. Завдяки позицiюванню пробних дшянок у системi географiчних координат можна ви-конувати 1'хт повторш дослiдження та простежити динамiку змш стану цено-популяцiй мохоподiбних окремих люових фiтоценозiв. Проте, на нашу думку, необхщним е бшьш детальне вивчення рослинностi та едафiчних умов ще! заповщно! територи, що е обов'язковою умовою для виконання повного мошторингу.
Л1тература
1. Бачурина Г.Ф., Мельничук В.М. Флора мох1в Украшсько'1 РСР. Андреев^ 6р1ев1. -К.: Наук. думка. - 1987, вип. 1. - 180 с.; 1988, вип. 2. - 180 с.; 1989, вип. 3. - 176 с.
2. Бачурина Г.Ф., Мельничук В.М. Флора мох1в Укра'ни. Андреев!, 6р1ев1. - К.: Наук. думка. - 2003, вип. 4. - 255 с.
3. В1рченко В.М. Мохопод1бш дубово-грабових лгав Придншровсько! височини// Укр. бот. жур. - 1985, т. 42, № 3. - С. 49-52.
4. Полякова Г. А., Малишева Т. В., Флеров А.А. Анторопогенные изменения широколиственных лесов Подмосковья. - М.: Наука, 1983, 120 с.
5. Crandall-StotlerB., Stotler R.E. Morphology and classification of the Marchantiophyta// In Bryophyte Biology. - Cambridge: University Press, 2000. - P. 21-70.
6. Elenberg H., Dull R. Zeig erwerte von Laub - und Lebermooen// Zeigerwerte von Pflanzen in Mitteleuropa. Scripta geobotanica. Verlag. E. Gotze KG, D 3400 toffingen - 1992. - S. 175-214.
7. Hill M.O. et al An annotated checklist of the mosses of Europe and Macaronesia// Journal of Bryology. - British Bryological Socciety, 2006. - P. 198-267.
УДК 581.526.42 (477. 85) В.Д. Солодкий1; доц. В.Я. Заячук, канд. с.-г. наук -
НЛТУ Украти, м. nbsis
Р1ВНОМ1РНО-ПОСТУПОВ1 РУБАННЯ У СТАЛОМУ ВЕДЕНН1 Л1СОВОГО ГОСПОДАРСТВА БУКОВИНИ
На прикладi piBHOMipHO-поступових рубань, здшснених у ДП "Берегометське люомисливське господарство", показано ix роль у зменшенш негативного впливу ль созаготсвель на довкшля, зниженш витрат на створення високопродуктивних лiсiв, скороченш термiнiв вирощування корiнних лiсових насаджень, що забезпечуе збере-ження ландшафтного та бюлопчного рiзноманiття.
Ключовi слова: р1вном1рно-поступов1 рубання, природне поновлен-ня, коршш деревостани, еколопзащя, Карпатська конвенщя.
V.D. Solodkyi; assoc.prof. V.Ya. Zayachuk-NUFWTof Ukraine, L'viv
Equable and consistent lumbering in established control of Bukovinian forestry
On example of equable and consistent lumbering of Beregomet Forestry, theirs role of diminution of the negative lumbercamp influence on a nature, expense falling of new forests creation, term diminution of origin reforestation growing that provide savings of landscape biological diversity are showed.
Keywords: equable and consistent lumbering, natural renovation, origin trees conditions, ecological base, Carpatian Convention.
1 Державне управлшня охорони навколишнього природного середовища в Чершвецькш обласл, вул. Ма-яковського, 35, Чершвщ, 58003, Украша;
Положення Державно! програми мЛiси Укра!ни" на 2002-2015 рр., ви-моги Закону Укра!ни "Про мораторiй на проведення суцшьних рубань на гiрських схилах в ялицево-букових люах Карпатського регюну" зумовлюють необхiднiсть здiйснення рiвномiрно-поступових рубань як основi наближено-го до природи лiсiвництва [5, 8].
Оскiльки лiсовi екосистеми визначають умови динамiчно! рiвноваги природного середовища, особливо! уваги вимагае екологiзацiя люокористу-вання з метою шдвищення екологiчних i захисних функцш гiрських та перед-гiрських лiсiв, продуктивностi деревостанiв, надiйного вiдновлення коршних лiсонасаджень, що здатнi ефективно виконувати кшматорегулювальну роль i протистояти катастрофiчним паводкам та зсувам - серйознш загрозi еколо-гiчнiй безпецi Буковинських Карпат [1, 3, 4].
Питання еколопзаци набувае великого значення тому, що люи Карпат е еколопчним каркасом природних ландшаф^в та основним стабшзуючим елементом !хнього старого розвитку, особливо у прських водозборах, що е значно вразлившими щодо негативних чинниюв порiвняно з рiвнинними те-риторiями [2, 6].
Об'екти та методика дослвджень. Об'ектами наших дослщжень е рiв-номiрно-поступовi рубання головного користування, що на територи Букови-ни останнiми роками охоплюють 65-75 % вщ загально! площi рубань головного користування. Дослщження здшснювали на територi! Чемернарського та Фальювського лiсництв ДП "Берегометське лiсомисливське господарство" Чернiвецького обласного управлiння лiсового i мисливського господарства. Першочергову роль у виршенш завдань пiдвищення грунтозахисно!, водо-охоронно!, водорегулювально! ролi лiсiв та забезпечення еколопчно збалан-сованого люокористування, вiдновлення корiнних типiв деревостанiв, вщг-рае система рубок головного користування [7, 9]. Здшснення рiвномiрно-пос-тупових рубань головного користування дае змогу значно зменшити негатив-ний вплив суцшьних рубань на довкшля, знизити витрати на створення нових насаджень, скоротити термши вирощування корiнних люонасаджень. Пере-важаючими корiнними типами люу на дослiджуванiй територi! е вологий бу-ково-смерековий суяличник та вологий буково-смерековий яличник [4].
Результати дослвджень. Обгрунтування рiвномiрно-поступових рубань науковщв Г. Гартiга, Г. Котта Л. Пфейля Д.М. Кравчинського, Н.К. Ген-ко, С.В. Алексеева та дослщження практикiв були спрямованi на те, щоб пе-ребороти трудношд у природному засiваннi зрубiв шсля суцiльних рубань важким насiнням, зокрема, бука люового та розробленнi схем поступових рубань, що забезпечать яюсне природне поновлення люу [11, 12].
Схему рiвномiрно-поступового рубання, яку розробив Г. Гар^г для букових лiсiв, i нинi вважають класичною. За такою схемою деревостан виру-буеться за чотири прийоми, кожен з яких ставить певну мету i мае свою наз-ву. Перший прийом - тдготовчий, другий - заЫвний, третiй - освгглюваль-ний i останнiй - кшцевий. У процесi такого рубання забезпечуеться поступо-ве i рiвномiрне по площд вибирання дерев та створення надшного молодого насадження. Загальний термш рубання не виходить за межi одного класу вiку
94
Збiрник науково-технiчних праць
(20 рокгв), тобто класичне piBHOMipHO-поступове рубання е короткостроко-вим, а пiсля нього виникае одновiкове насадження [8].
Починаючи з 50-х рокгв минулого столiття, в букових та ялицевих лг-сах як в прських, так i рiвнинних умовах областг, здiйснюють ргвномгрно-пос-туповi рубання, що дае змогу забезпечити успгшне природне вгдновлення ко-рiнних типгв букових та ялицевих лiсiв. Ми здшснювали дослгдження посту-пових рубань головного користування як оптимального варiанту поступових рубок для Буковини. Встановлено, що кшькгсть прийомiв рубань, 1хня гнтен-сивнiсть та повторюванiсть залежить вiд стану насадження та тдросту, умов погоди, перiодичностi плодоношення. Доведено, що в умовах гнтенсивного ведення лгсового господарства, зокрема, систематичного здгйснення доглядо-вих рубань за лгсом, останнi прохiднi рубання замiнюють тдготовчий прийом поступового рубання. Поступове рубання починаеться iз засгвного прийому.
Дослгдженнями встановлено, що в умовах застосування тракторного трелювання деревини неможливо зберегти належну кiлькiсть великого пгд-росту без пошкодження, а життездатний тдргст висотою до 0,5 м зберг-гаеться значно краще. Одночасно доведено, що чутливгсть пiдросту бука до його освгтлення дещо перебiльшена i, що його можна швидше звгльняти вiд притiнення материнським пологом - тобто е змога поеднати освгтлювальний i кгнцевий прийоми в букових деревостанах. Таким чином, доцгльно здгйсню-вати двохприйомнi рiвномiрно-поступовi рубання головного користування. Це дае змогу не тгльки реально зберегти схили вгд надмiрного втручання гу-сеничних тракторiв, але й виростити надiйний молодий лгс, що пгдтвер-джуеться лiсiвничо-таксацiйними характеристиками 15 дослiдних дiлянок (ДД) Чемернарського лгсництва, серед яких: ДД-1: кв.2, вид.10, 11, пл. 9,8 га Молодняки природного походження:
• склад: 6Яц3Ял1Бк, висота н.р.м. - 760 м;
• тип люу - вологий буково-смерековий суяличник (С3-БкЯлЯц);
• 1989 р. - здшснено 1-й прийом р1вном1рно-поступового рубання (РПР), виру-бано 180 м3/га, насадження доведено до повноти 0,5;
• 1996 р. - здшснено кшцевий прийом РПР, вирубано 450 м /га, збережено тдросту 18,3 тис. шт./га;
• 1998 р. - переведено у категорш вкрип люом землц
• 2003, 2008 рр. - здшснено освгглення та прочищення.
ДД-2: кв.3, вид.7,11, пл. 11,7 га
Молодняки природного походження:
• склад: 6Яц3Ял1Бк, висота н.р.м. - 725 м;
• тип л1су - вологий буково-смерековий суяличник (С3-БкЯлЯц);
• 1991-1992 рр. - здшснено кшцевий прийом РПР, вирубано 280 м3/га, збережено тдросту 17,4 тис. шт./га;
• 1995 р. - переведено у категорш вкрип люом землг
ДД-3: кв.3, вид.5,6, пл. 5,0 га
Молодняки природного походження:
• склад: 6Яц4Ял+Бк, висота н.р.м. - 815 м;
• тип л1су - вологий буково-смерековий суяличник (С3-БкЯлЯц);
• 2002 р. - здшснено 1-й прийом РПР, вирубано 270 м3/га;
• 2008 р. - здшснено юнцевий прийом РПР, вирубано 240м3/га, збережено тд-росту - 19,1 тис. шт./га,
ДД-4: кв.12, вид. 2,5, пл. 3,9га
Молодняки природного походження:
• склад: 6Яц3Ял1Бк, висота н.р.м. - 740 м;
• тип люу - вологий буково-смерековий суяличник (С3-БкЯлЯц);
• 1999 р. - здшснено 1-й прийом РПР, вирубано 150 м3/га, повноту насадження доведено до 0,5;
• 2007 р. - здшснено суцшьну ЛВР, вирубано - 340 м /га, збережено тдросту -21,0 тис. шт./га.
Як свщчать показники, перюд рубання вщ першого до остаточного прийом1в значною м1рою залежить вщ перюдичност плодоношения бука ль сового. Крашд результати 1 скорочений термш м1ж прийомами рубання отри-муемо тод1, коли перший прийом зб1гаеться з урожайним роком 1 дшсно вщ-повщае сво!й назв1 - заЫвний.
Висновки. Дослщження, здшснет на територи ДП "Берегометське ль сомисливське господарство", показують, що р1вном1рно-поступов1 рубання мають значний природоохоронний ефект, збер1гають захисш функци люових насаджень та ландшафт1в. На люосшах менше порушуеться грунт та люовий настил техшкою, що зменшуе, пор1вняно з суцшьнолюоЫчними рубаннями, 1х негативний вплив на водоохоронш та грунтозахисш властивост л1су. Важли-во те, що р1вном1рно-поступов1 рубання сприяють збереженню коршних тишв люу та оптимальному люовщновленню за рахунок створення для молодняку мжроумов для 1х активного росту. Р1вном1рно-поступов1 рубання дають змогу р1вном1рно захвати люосжи 1, вщповщно, створювати високобоштетш насадження повнотою 0,7-0,9 у раз1 скорочення термш1в 1х вирощування.
Для широкого впровадження р1вном1рно-поступових рубань слщ на засадах положень Стратеги виконання Рамково! конвенци про охорону та сталий розвиток Карпат створити умови для оптим1зацп люокористування: розробити науково-обгрунтовану систему з урахуванням комплексу фактор1в наближеного до природи лшвництва (насамперед збшьшення частки р1вно-м1рно-поступових рубок), господарсько-доцшьних груп тишв л1су та функщ-онального призначення лшв р1зних категорш захищеностг Це буде одним 1з чинниюв переходу до водозб1рно-ландшафтних принцишв господарювання у л1Ы, гармошзаци систем ведення господарства на зонально-типолопчнш основ^ запровадження узгоджених еколопчних режим1в ведення люового, сшьського та водного господарства [6, 10].
Лггература
1. Голубець М.А. Екосистемолопя. - Льв1в: Полл1, 2000. - 316 с.
2. Голубець М.А. Концептуальт засади сталого розвитку прського региону. - Льв1в: Полл1, 2007. - 288 с.
3. Гродзинський М.Д. Основи ландшафтно! екологп: Пщручник. - К.: Либщь, 1993. -
224 с.
4. Еколопчний паспорт Черн1вецькоТ' область - Чершвщ: Зелена Буковина, 2007. -
96 с.
96
Зб1рмик' науково-технiчних праць
5. Зб. законодавчих акпв Украши про охорону навколишнього природного середови-ща. - В 11-ти т. - Чершвщ: Зелена Буковина, 1996. - 2005.
6. Концепщя збереження бюлопчного рiзноманiття Украши/ Затв. Постановою КМУ № 439 вiд 12.05.1997 р. - К., 1997. - 28 с.
7. Лавров В.В., Солодкий В.Д. Приклад системного тдходу до формування програми ^егрованого управдшня водозбiрними басейнами Чершвецько'1 обласп з використанням еколопчно'1 ролi лiсiв// Лювницгво i агролiсомелiорацiя. - Харюв: С.А.М. - 2004, вип. 107. -С. 40-49.
8. Солодкий В. Д. Екосистемний тдхщ у люокористуванш. - Чершвщ: Зелена Буковина, 2003. - 56 с.
9. Солодкий В.Д., Лавров В.В. Ефективш шдходи до формування екомережi Чершвецько'1 обласгi// Агроеколопчний журнал. - К., 2008, № 1. - С. 13-17.
10. Стратепя виконання РамковоТ конвенцп про охорону та сталий розвиток Карпат. Розпорядження Кабiнегу Мiнiсгрiв Украiни вщ 16 сiчня 2007 р. N 11-р.
11. Фурдичко О.1., Лавров В.В., Солодкий В.Д., Програма сталого розвитку Букови-ни// Агроеколопчний журнал. - К., 2007, № 2. - С. 16-24.
12. Фурдичко О.1., С1вак В.К., Солодкий В. Д. Заповщна справа в Украшг - Чернiвцi: Зелена Буковина, 2005. - 336 с.
УДК 637.7 Доц. П.Б. Хоецький, канд. с.-г. наук - НЛТУ Украши, м. Львiв; здобувач М.М. Лущак - 1вано-Франтвська обласна оргамзацш УТМР
ЧИСЕЛЬН1СТЬ ВОВКА В КАРПАТСЬКОМУ РЕГ1ОН1
НА ПОЧАТКУ ХХ1 СТ.
Проаналiзовано динамшу чисельносп Canis lupus в Карпатах. Найбшьша щшь-нють виду зареестровано в Закарпатськiй область Щiльнiсть хижака в гiрських умовах змшюеться в межах вщ 4 до 11 особин на 1 тис. км2.
Ключов1 слова: Canis lupus, чисельнють, Карпати.
Assoc. prof. P.B. Khoeckiy - NUFWT of Ukraine, L 'viv; M.M. Luschak -
Ivano-Francovsk regional organization UTMR
Quantity of wolf in Carpathians region in beginning of ХХ1 centures
The dynamics quantity of Canis lupus in Carpathians is analysed. The greatest density of wolf is registered in Zakarpatskiy area. Closeness of predator in mountain conditions fluctuates in limens from 4 to 11 individuals on 1 thousand km2.
Keywords: Canis lupus, quantity, Carpathians.
Вовк - хижак, найбшьший у фауш Украши представник родини соба-чих. У своiх дослщженнях мисливствознавщ, екологи, бюлоги придшяли увагу систематищ та походженню, морфологи, екологи, етологи вовка [1, 2, 3, 4, 5]. Троф1чш зв'язки хижака, його вплив на мисливську фауну залиша-ються недостатньо вивченими. Таю дослщження мають першочергове зна-чення для мониторингу життед1яльносп вовка з метою обгрунтування норм його добування, зведення до мш1муму негативного впливу на мисливську фауну та свшських тварин i збереження життездатност популяци виду.
Для анал1зу поширення вовка в Карпатах використано матер1али ста-тистичноi звгтност Мшютерства екологii, Державного ком1тету люового гос-подарства. Зпдно з облжами, на початку ХХ1 ст. в Карпатському регюш чи-сельшсть хижака коливаеться в межах 290-350 особин (рис. 1). Пор1вняно з 70-ми роками ХХ ст. (Татаринов, 1973), чисельшсть збшьшилась у 5-6 раз1в.
