CC BY
69
Магшович 1.В., к.е.н., доц., ЛНАУ © Бшьський 1.Б., к.е.н., доц., ЛНАУ Кщ О.1., асистент, ЛНАУ
РИНОК ПРАЦ1 ТА ЙОГО РЕГУЛЮВАННЯ В СШЬСЬКШ М1СЦЕВОСТ1 ЛЬВ1ВСЬКО1 ОБЛАСТ1
Розглядаються питання регулювання зайнятост1 у стьськт м1сцевост1. Даеться структура зайнятост1 населення за вжовими групами. Характеризуется вплив чиннитв на використання робочог сили та И ресурсний потенщал. Визначаються основт напрями покращення зайнятост1 трудових ресурЫв та зниження р1вня безробття.
Ключовi слова: праця, ринок, безробття, зайнят1сть, пропозищя, робоче м1сце, пращвники.
Постановка проблеми. В економiчнiй теори формування ринку пращ, який базуеться на взаемному попил i пропозици та встановленш оптимальних сшввщношень мiж цими категорiями, займае особливе мiсце. Основна функщя, яку виконуе спiввiдношення мiж цими складовими, це врiвноважена пропорщя розвитку виробництва у вiдповiдностi до потреби суспшьства в цiлому та життевого рiвня населення, особливо його платоспроможность 1деальний варiант спостерiгаеться тшьки тодi, коли попит i пропозищя вiдповiдае вимогам економiчного та збалансованого розвитку держави. Але при виникненш диспропорци мiж ними, визначати стввщношення при цьому процесi мае кон'юнктура ринку. Внаслiдок порушення спiввiдношення мiж попитом i пропозицiею робочо! сили виникае потреба в реагуванш на ситуацш та направлення ресурсiв на створення нових робочих мiсць.
Розвиток ринкових вщносин спричинив до соцiально-економiчних змiн i появи так звано! резервно! армп аграрно! працi з вщповщним типом працiвникiв - постшний, тимчасовий, найманий, безробiтний. В залежност вiд економiчно! ситуацi! в державi та соцiальних вимог, вони виходять на ринок пращ для задоволення як сво!х власних потреб, так i потреби держави за рахунок забезпечення повно! зайнятостi ресурсiв, зокрема робочо! сили.
Сучасний стан ринку робочо! сили та !! зайнятють в сшьськш мiсцевостi характеризують значне скорочення чисельностi зайнятих працiвникiв у сшьському господарствi, погiршення пропорцiй статево-вшових груп та незадовiльнiстю демографiчно! ситуаци, що впливае на продуктивне вщтворення ресурсного потенцiалу.
Актуальнiсть роботи полягае в тому, що в сучасних умовах розвитку аграрно! економжи спостер^аеться рiзке скорочення попиту на робочу силу, iнтенсивний перехiд працiвникiв у сферу нерегламентовано! трудово! дiяльностi та в iншi структури, якi не створюють матерiально! цiнностi.
© Магшович 1.В., Бшьський 1.Б., К1ц О.1., 2011
106
Особливо це вщчуваеться у сшьськш мюцевоси, де переважае сезонний характер агропромислового виробництва, що зумовлюе великi коливання мюткост ринку працi. В цих умовах сталим попитом користуються сезоннi, тимчасово залучеш працiвники. Одночасно на селi збiльшуеться кiлькiсть працiвникiв, зайнятих у шших видах дiяльностi, якi не пов'язаш з виробництвом сшьськогосподарсько! продукцл, але забезпечують для населення певну матерiальну вигоду. Тому вiдмiнною рисою ринку працi у сiльськiй мюцевост е те, що, з одного боку, вш мае ресурсний творчий характер, а з другого породжуе незрiвнянно бiльше економiчних i сощальних проблем, нiж будь-який iнший, що вимагае пильно! уваги та ощнки з боку держави [2].
Проблемним питанням сучасного формування ринку робочо! сили е система суспiльних вщносин, якi впливають на продаж товару (робочо! сили) i ринково! щни на цей товар. Крiм цього немае ч^кого механiзму, який би врегулював цiновi вiдносини стосовно умов пращ мiж роботодавцем i пращвником.
Нинi iснують такi погляди на формування ринку робочо! сили, залежно вщ яких проводяться необхiднi розрахунки та органiзовуються процеси регулювання зайнятост населення: це прогнозування чинникiв, яю впливають на ринок робочо! сили i врахування пропозицiй, якi будуть надходити у вiдповiдностi до кон'юнктури ринку та дати соцiально-економiчну обгрунтовану цiну робочих мiсць на ринку пращ.
Як вiдмiчае А.Д. Чикуркова, необхiднiсть оцiнки ринку робочо! сили не виключае сумнiву, оскiльки для регулювання зайнятост та вивчення можливост фiнансування програми соцiально! пiдтримки тих верств населення, яю залишаться без роботи, потрiбно достатньо чiтко уявляти !х розмiр та структуру на найближчий перюд [6].
Так, за даними статистичного управлшня Львiвсько! област у 2010 роцi попит на робочу силу в аграрних тдприемствах складав тiльки 3655 осiб при рiвнi зайнятостi у сферi аграрного сектора 30,9% вщ працюючого населення, тобто пропозици на ринку пращ були значно вищi вiд його потреби. Невщповщшсть рiвня забезпеченостi роботою в порiвняннi до чисельностi незайнятого населення створюе безробiття в рiзних формах його прояву.
Анал1з останшх дослщжень. Концепцiя формування ринку робочо! сили е складовою частиною аграрно! полiтики. Вона орiентуе законодавчу i виконавчу владу на створення нового сощального статусу селянина, як вшьного незалежного господаря, товаровиробника сiльськогосподарсько! продукцп i власника землi, здатного до економiчного мислення. Центральним питанням фшософи ринку працi е право власноси на робочу силу - як товару. Посилення впливу соцiально-економiчних реформ, праця у сiльськiй мiсцевостi зумовила пщвищення ролi трудових ресурсiв як одного iз основних чинникiв зростання економжи сiльських територiй. Як вщзначае П.Т. Саблук, вартiсть робочо! сили як i вартiсть землi е складовою частиною економiчного механiзму, який
забезпечить устшний розвиток як сшьського господарства, так i покращення життя населения [2].
Питання визначення вартоси, формування i ефективного використання трудового ресурсного потенщалу дослiджувалися вiтчизняними вченими при розробщ програми соцiально-економiчного розвитку села. Вони знайшли свое вiдображення у рядi публiкацiй та наукових розробках, пов'язаних з використанням трудового ресурсного потенщалу. Серед ряду вчених, як дослщжували цю проблему, слiд вiдмiтити П.Т. Саблука, О.А. Богуцького, М.1 Долшнього, С.М. Злупка, В.В. Юрчишина та шших. З огляду на те, актуальним е питанням функцiонування ринку аграрно! працi та його регулювання в сiльськiй мiсцевостi, визначення основних тенденцiй !х розвитку з метою обгрунтування основних напрямiв пiдвищення рiвня зайнятостi та зниження рiвня безроб^тя на селi.
В рядi публшащй звертаеться увага на те, що незадовiльний сощально-економiчний стан аграрно! економши негативно позначаеться на зайнятост населення, яка недостатньо регулюеться на ринку пращ. Так С.М. Писаренко вказуе, що невщ'емною частиною розвитку ринкових вщносин в сiльськiй мюцевост е функцiонування ринку працi [4]. Визначення стввщношення мiж iснуючим робочим мюцем i кiлькiстю незайнятого населення, ринок пращ в той же час впливае на динам^ попиту i пропозицi! трудового потенцiалу, його галузеву i територiальну структуру.
Визначити особливост протирiччя сiльсько! зайнятостi в умовах пращ можна на основi сукупного фактора економiчного, соцiального i демографiчного характеру. Як вiдмiчае К.1. Якуба, незадовiльна демографiчна ситуацiя в сшьськш мiсцевостi пiдривае природну основу вщтворення сiльського населення, звужуе кшьюсш i якiснi параметри формування трудового ресурсного потенщалу аграрно! сфери, що позначаеться на позитивних сторонах ринку пращ [7]. В цьому контекст дощльно погодитись iз твердженням Т.1. Олiйника, який вказуе на те, що щна робочо! сили (оплата пращ) - е головним чинником, який сприяе нарощуванню аграрного ресурсного потенщалу [3]. При зростанш оплати пращ в сшьському господарствi збшьшуеться кiлькiсть зайнятих у виробничiй дiяльностi, створюються новi робочi мюця, що в юнцевому результатi позначаеться на зменшенш напруження на ринку пращ.
Виробнича дiяльнiсть у сiльськiй мюцевост характеризуеться сезоннiстю працi та максимальною зайнятютю населення, яка залучаеться в цей процес на правах тимчасових пращвниюв. Як стверджуе С.М. Петюх, за умов збiльшення кiлькостi тимчасово незайнятих працiвникiв, якi звiльняються з аграрного виробництва i переходять в iншi сфери господарсько! дiяльностi, сприятиме залученню робочо! сили до створення нових оргашзащйно-виробничих структур на засадах приватно! власност [5]. Таким чином, збшьшення кiлькостi робочих мюць i розвиток нестандартних форм зайнятост призведе до збiльшення попиту на робочу силу на ринку пращ та зниження безроб^тя.
Постановка завдання. Реформування аграрного сектора економжи i створення нових оргашзацшно виробничих структур на засадах приватно! власност стали основою для тих змш, яю вiдбуваються у сiльськiй мiсцевостi в напрямi використання трудового ресурсного потенщалу та його головно! продуктивно! частини - робочо! сили. Актуальним завданням в сучасних умовах е виршення питання покращення зайнятостi населення i зменшення безробiття на селi на основi формування ефективного мехашзму, який би стабiлiзував ринок аграрно! працi.
Характерною особливiстю сiльського ринку пращ у Львiвськiй областi е високий рiвень безробiття сiльських жителiв, працюючого населення 4,4%, при зайнятост населення 30,4% вiд загально! кшькост працездатних. Бiльша частина населення зайнята у особистих селянських i фермерських господарствах та у шших сферах економiчноl дiяльностi.
В процесi дослщження ставилось завдання на основi теоретичного обгрунтування та практичного узагальнення показати особливост формування ринку працi в сшьськш мiсцевостi, !! можливостi i невикористанi резерви для збiльшення зайнятост працездатного населення в рiзних сферах !х дiяльностi. Поряд з цим накреслити стратепю i тактику, яка б вщповщала рацiональному використанню трудового ресурсного потенщалу села.
Метою статт е формування ринку пращ в сшьськш мюцевост i врахування потенцшних можливостей, якi можна використати для тдвищення рiвня зайнятостi та зменшення безроб^тя в даному регiонi.
Виклад основного матер1алу. Реформування сiльського господарства та переведення його на ринковi умови господарювання призвели до ютотних змiн по окремих напрямках використання трудового ресурсного потенщалу, зокрема його зайнятост як на мiжрегiональному, так i на мiжгалузевому ринках пращ. Змшились форми i методи прикладання працi у виробничiй дiяльностi тдприемств, загострились питання iз зайнятiстю робочо! сили, виникло безробiття. Дослiдження показують, що з 2005 р. по 2010 р. кшьюсть населення в Львiвськiй областi, яке було зайняте у сiльському господарствi, скоротилось з 212,9 тис. до 173,4 тис. оаб. За рахунок структурних змш, а також впливу приватизацшних процеав вiдбувся нерегульований розподiл робочо! сили на ринку пращ. Цей розподш призвiв до вiдтоку робочо! сили вщ господарств державно! i колективно! форм власностi у приватну, iндивiдуальну сферу. При такiй трансформацi! появились певш негативнi тенденцi!, якi характерш для перехiдного перiоду. Зокрема, це спад виробництва, скорочення робочих мкць ^ як наслiдок, поява безроб^тя, невисокий рiвень оплати працi.
Аналiз сучасного стану зайнятостi населення на ринку пращ свщчить про збереження негативних тенденцш у використаннi трудового потенщалу. Спостер^аеться надто низький рiвень залучення працездатного населення у господарське виробництво, кшьюсть якого за останш п'ять роюв скоротилась на 39,5 тис. оаб. Деформувалась також структура зайнятост1 Тiльки 30,9% працездатного населення працюе в галузях матерiального
сшьськогосподарського виробництва, а бшьша частина - поза його межами. Зайнятсть сшьського населення за вжовими групами показана в таблиц 1.
Таблиця 1
Р1вень зайнятост1 працездатного населення та безроб1ття за в1ковими _групами в сшьськш м1сцевост1 в 2010 р. _
В1ков1 групи населення, рок1в Кшьшсть безробггних, ос1б Р1вень безробггних за методолог1ею МОП, % Р1вень зайнятих, %
15-24 586 3,0 36,8
25-29 4727 24,4 75,9
30-34 5841 30,1 76,5
35-39 5977 30,8 77,5
40-49 1237 6,4 76,9
50-59 1032 5,3 68,3
*Праця у Львiвськiй область (Статистичний збiрник. Львiв. - 2010. - С. 315).
Даш статистично! зв^ност вказують на те, що найвищий рiвень зайнятостi спостерiгаеться у вжових групах населення вiд 35 до 50 роюв. Це найбшьш продуктивна частина робочо! сили, яка задiяна у сферу виробництва та мае попит на ринку пращ.
Важливим чинником, який впливае на ринок пращ та зменшуе напруження на регюнальному рiвнi вiдносно зайнятост населення в сiльськiй мiсцевостi, е пошук традицiйних напрямкiв працi селян. Одним iз основних напрямiв залучення до працi сiльського населення е його самозайнятють. В умовах Львiвщини переважаючою формою самозайнятостi е праця селян у власному господарства Особист селянсью господарства на селi е тею структурою, де ефективно використовуеться трудовий потенщал, i де здшснюеться у власних iнтересах праця людини.
У 2010 рощ нараховувалось 321,1 тис. особистих селянських господарств, в яких постшно працювало (за даними сощолопчного опитування) бiля 167 тис. оЫб. Потрiбно вiдмiтити, що до зайнятих в особистих селянських господарствах зараховуються особи вшом вiд 17 до 70 роюв, яю вважають цю роботу для себе основною, i протягом тижня витрачають не менше як 90 годин. Таким чином, самозайнятють в особистих селянських господарствах зменшуе напружешсть на ринку пращ, особливо в сшьськш мюцевость Тому особист селянсью господарства слщ розглядати як один iз найважливших чинниюв зниження рiвня безробiття на сель При цьому селянсью господарства залишаються основним джерелом юнування Ым'!, !! харчування i рацiонального використання незайнято! робочо! сили.
Крiм особистих селянських i фермерських господарств, ще одним потенцiйним мiсцем роботи з виходом на ринок пращ, е сшьськогосподарсью виробничi та обслуговуючi кооперативи, господарськi товариства. Однак розщнювати !х роль в даних умовах е недостатньою через неефективне використання ресурав, зокрема земль
Особливо актуальною для нишшнього етапу розвитку ринку пращ е проблема працевлаштування молодо Працевлаштування i соцiальна адаптацiя молодi у суспiльствi - завдання, що хвилюе не тiльки !х самих, але i державу в цшому. Аналiз ситуацi!, яка склалась на ринку пращ, показуе, що найбшьш гострi проблеми у молодi, пов'язаш iз зайнятiстю, виникають через !х низьку конкурентоспроможнiсть на ринку пращ, обумовлену вiдсутнiстю чiтко! професiйно! визначеност - найчастiше освiти, яка отримана в навчальному закладi. Вона не е професшним основним чинником та шформащею про потреби сучасного ринку пращ. Бшьшють професiйних навчальних закладiв готують спецiалiстiв без потреби кон'юнктури ринку та вимог виробництва, що призводить до значного незабезпечення робочими мюцями бажаючих працювати. В цьому контекстi потрiбно вказати низьку систему оплати пращ, що призводить до високо! м^раци молодi в европейсью кра!ни, переважно в Польщу, 1талш, Португалiю.
Варто наголосити на кшьюсть безробiтних людей у 2010 рощ, вжом 2529 рокiв, яка становила 24% вiд загально! юлькост безробiтних. Якщо така ситуацiя не змшиться в позитивну сторону у наступш роки, то в регюш можуть мати певнi негативнi прояви у вщтворенш робочо! сили. В трудовому потенцiалi населення будуть переважати особи старшого вшу, а молодь ем^руватиме з сiльських мiсцевостей в пошуках роботи за !! межами. В даний час вщбуваеться процес старшня населення, що в юнцевому результатi призведе до неефективного вщтворення та використання трудового ресурсного потенщалу.
На нашу думку, з метою покращення ситуаци та пiдвищення зайнятост сiльського населення, ринок працi у сшьськш мiсцевостi повинен розвиватися за рахунок таких ефективних форм, яю сприятимуть залученню робочо! сили до пращ. Зокрема розширення соцiально! шфраструктури, збiльшення кiлькостi медичних закладiв, пщприемств побутового призначення та розвитку зеленого туризму, де може бути задiяна значна частина населення у сшьськш мюцевоси. У Львiвськiй областi е вс умови для розвитку сшьського зеленого туризму -значна кшьюсть озер i рiчок, потенцiйнi запаси мшеральних джерел, курортнi зони Трускавця i Моршина, а також юторичних пам'яток, замкiв. В цьому плаш сприяе досвiд Польщi, де досить широко використовуються природно-клiматичнi i економiчнi ресурси, внаслiдок чого створюються робочi мiсця, зростае зайнятiсть робочо! сили. Так як село сьогодш стало амортизатором безроб^тя, а його населення мае низький рiвень життя, то для покращення соцiально-економiчно! ситуаци необхщно, в першу чергу, звернути увагу на необхiднiсть залучення швестицш для розвитку виробничо! iнфраструктури, що сприятиме створенню нових робочих мшць. В 2010 р. надходження швестицш в аграрному секторi становило 322,6 млн. грн., що на 248 тис. грн. менше, нiж у порiвняннi з минулим роком. Тому одним iз основних шляхiв тдвищення рiвня зайнятостi сiльського населення е вкладення капiталу для розвитку села, зростання оплати працi та покращення соцiально-економiчного рiвня життя населення.
Висновки. В умовах ринково! економжи основною проблемою залишаеться пошук основних напрямкiв розвитку сiльського господарства, якi б забезпечили бшьш продуктивне i ефективне використання трудового ресурсного потенцiалу, пiдвищення рiвня зайнятостi населення та зниження безроб^тя на селi. Низький рiвень матерiального стимулювання, несприятливi умови працi та недостатнш соцiальний захист не дають змоги сiльському населенню ефективно реалiзувати сво! потенцiйнi можливостi на ринку пращ. Це призводить до масового вщпливу робочо! сили з сшьсько! мiсцевостi в iншi сфери нерегламентовано! дiяльностi, обходячи офiцiйний ринок пращ, що е негативним явищем для сучасного сшьськогосподарського виробництва.
Як показують дослiдження з проблем регулювання зайнятост на ринку працi, ефективне використання робочо! сили на найближчу перспективу можливе за багатьма напрямками розвитку трудового ресурсного потенщалу. Тiльки додатковi капiталовкладення та iнвестицi!' в сшьське господарство, виконання програми соцiально-економiчного розвитку, державна пщтримка виробникiв сiльськогосподарсько! продукщ! забезпечить зростання економiки галузi та покращить рiвень життя населення.
Лггература
1. Бугуцький О. А. Мотиващя працi та формування ринку робочо! сили / О. А. Бугуцький, П. Т. Саблук та iншi // Наукове видання. - К. : «Урожай», 1993. - 412 с.
2. Саблук П. Т. Кардинальш напрямки виробництва сшьськогосподарсько! продукщ! в АПК / П. Т. Саблук // Економша АПК. -2005. - № 5. - С. 3.
3. Олшник Г. I. Цша робочо! сили як чинник нарощування аграрного ресурсного потенщалу / Г. I. Олшник // Економжа АПК. - № 3. - 2007. - С. 76.
4. Писаренко С. М. Трудовий потенщал села i зайнятють в ринкових умовах господарювання : Трудовий потенщал i зайнятють : [Монографiя] / С. М. Писаренко // 1нститут регюнальних дослiджень НАН Укра!ни, 1997. - 422 с.
5. Петюх О. М. Ринок пращ та зайнятють : [Навчальний поЫбник] / О. М. Петюх. - К., 1997. - 120 с.
6. Чикурнова А. Д. Теоретичш аспекти аналiзу ринку робочо! сили / А. Д. Чикурнова // Економка АПК. - № 6. - 2010. - С. 50.
7. Якуба А. I. Сшьське господарство та його роль у реформуванш аграрно! сфери / А. I. Якуба // Економша АПК. - № 3. - 1999. - С. 70.
Summary
The issues of regulation the population employment in rural areas have been considered. The structure of population employment by age groups have been presented the factors affecting the use of labor forces and resource potential has been defined. The main ways for enhancing the avail lily tatty for labor resources and reducing the level of unemployment have been regarded.
Key words: labor, market, unemployment, job placement, employees.
Стаття надшшла до редакцИ 26.04.2011
