CC BY
35
1. Л1СОВЕ ТА САДОВО-ПАРКОВЕ ГОСПОДАРСТВО
УДК 660*5
Л1С1ВНИЧО-ТАКСАЦ1ЙШ ПОКАЗНИКИ Р1ВНИННИХ БУКОВИХ НАСАДЖЕНЬ БУКОВИНИ С.1. Миклуш1, В.В. Слижук2, Ю.С. Миклуш3
За матерiалами люовпорядкування проаналiзовано лiсiвничо-таксацiйнi характеристики люостанш з буком лiсовим у складi на Буковинi. Встановлено, що в ршнинних умовах переважають природш насiннeвi лiсостани. Зазначено, що штенсивш люогоспо-дарськi заходи у середньовжових та пристигаючих лiсостанах iстотно знижують !х вщ-носну повноту, запаси та вихщ високоякiсних сортиментiв. Для формування високопро-дуктивних букових люостанш доцiльно незначно знижувати !х повноту, розробити нор-мативи росту нормальних та модальних букових лiсостанiв, а також нормативи оцiнки i використання рiзнопланових функцiй букових лiсiв.
Ключовi слова: бук люовий, матерiали люовпорядкування, чистi та мiшанi наса-дження, лiсiвничо-таксацiйнi показники, продуктивнiсть.
Вступ. Лiсовi масиви бука лiсового, як типового елементу середньоевро-пейсько!' флори, найширше зосередженi в гiрських умовах Карпат, але мають значне поширення в ршнинних умовах Украши, зокрема на Розточч^ Опiллi, Подiллi та Буковиш. Зростае бук лiсовий у помiрному м'якому клiматi за знач-но!' кiлькостi опадiв [1, 2, 5, 6, 10]. У рiвнинних умовах буковi насадження займають вершини горбистих пiдвищень, пiдвищенi плато з висотою близько 300 i бiльше метрiв н.р.м. [1, 2, 5], зокрема в межирiччi Днiстра i Прута Черш-вецько!' обл. масиви букових лiсiв зростають на хвилястому плато, яке шдш-маеться до висоти 300-350 м н.р.м. [1].
На поширення букових лкосташв, особливосп !'х формування та рiст за ос-новними лiсiвничо-таксацiйними показниками вливають природно-клшатичш умови та характер лiсогосподарських заходiв.
Мета дослщження - встановити особливосп формування лiсiвничо-такса-цiйних показникiв лкосташв з участю бука лiсового в р1внинних умовах Черш-вецько!' обл. та шляхи шдвищення !'х продуктивности
В основi дослiдження формування лк1вничо-таксацшних показникiв рiв-нинних лiсостанiв за участю бука лкового в складi лежать матерiали повидшь-но! бази даних ВО "Лiспроект" станом на 01.01.2011 р.
Результати дослщження. Загальна площа лiсового фонду Черн1вецько1 обл. становить 259,2 тис. га, тобто майже третина вiд загально!' плош територií областi - 32 %. Запас деревини становить 62,9 млн м3, з яких 26,9 % (16,9 млн м3) - стиглi та перестiйнi лiсостани. Питома вага лкових насаджень областi у загальнодержавному лiсовому фондi е досить вагомою - 17,5 % [9].
1 проф. С.1. Миклуш, д-р с.-г. наук - НЛТУ Украши, м. Львгв;
2 здобувач В.В. Слижук - НЛТУ Украши, м. Львгв;
3 ст. викл. Ю.С. Миклуш, канд. с.-г. наук - НЛТУ Украши, м. Льв1в
За даними К. К. Смаглюка [10], бyковi насадження на Бyковинi зростали на плошд 44,2 тис. га, а l'xm запаси становили 6,97 млн м3, а станом на 01.01.2011 р., за резyльтaтaми облiкy лiсового фонду [4], площа бyковиx наса-джень обласп становила 42621,1 га iз загальними запасами 13,6 млн м3. За ма-терiaлaми повидшьно!' бази данж лiсовпорядкyвaння в Чернiвецькiй обл. бук лковий бере участь у склaдi насаджень на плошi 60613 га, а в р^внинн^ умо-вax - на плошi 34,7 тис. га (табл. 1). Частка рiвнинниx насаджень з участю бука лкового у склaдi становить 57 % ввд плошi насаджень за участю бука лкового в области Рiвниннi насадження за участю бука лкового оxоплюють 13,4 % лкового фонду обласп та займають майже третину площ (33,1 %) насаджень за участю бука рiвнинноï частини Украши [5], якi зростають на плошi 104,8 тис. га.
Табл. 1. Розподйг площ насаджень з участю бука лкового за походженням
Ознака Походження
насiннeве природне насшневе штучне вегетативне
Площа, га 33715,3 852,9 157,5
Кшьюсть дiлянок, шт. 4125 268 27
Середня площа видiлy, га 8,17 3,18 5,83
Бук лковий буре участь у склaдi природниx нaсiннeвиx насаджень обласп на бшьше нiж 4 тис. далянок, якi оxоплюють плошу понад 33,7 тис. га. Треба за-уважити, шо порослевi насадження з буком зростають на плош^ меншш нiж 160 га, тобто вони оxоплюють тшьки 0,45 % плош, шо свiдчить про вирошуван-ня в регiонi високопродyктивниx та CTifenx насаджень. Незначною (тiльки 852,9 га) e плоша штучно створениx насаджень з часткою бука лкового у скла-дi, шо становить 2,45 % плош рiвнинниx з участю бука лiсiв облaстi. Наявш плошi лiсовиx культур з переважанням бука лiсового можуть свiдчить про те, шо таю насадження створеш у бyковиx типax лiсy на мкщ поxiдниx, оскiльки бук добре ввдновлюеться природним шляxом.
Характерною e плоша середнього таксащйного видшу насаджень з участю бука рiзного поxодження, яка зменшyeться вiд 8,17 га у природниx нaсiннeвиx насадженнж до 3,18 га у лiсовиx кyльтyрax. Найменше середнe значення плошд таксащйного видалу вкaзye на поступовий подал однорiдниx насаджень на мен-шi за плошею дшянки вiдповiдно до вимог правил рубок головного користуван-ня [8], шо, з одного боку, yсклaднюe таксащю лiсовиx масивш через збiльшення кiлькостi дрiбниx далянок з подiбними xaрaктеристикaми, а з шшого - детaлiзye лiсiвничо-тaксaцiйнi показники насаджень через видшення однорiдниx дшянок.
Рiвниннi лiсовi масиви виконують зaxиснy, оxороннy, сaнiтaрно-гiгieнiчнi, пiзнaвaльнy, виxовнy та наукову функцц, а понад 47 % плош (16,4 тис. га), яш ввднесено до експлyaтaцiйниx лiсiв, e джерелом отримання деревини та одно-часно виконують iншi рiзноплaновi функцй'. Бук лiсовий формye насадження у чотирьоx типax лiсорослинниx умов - свiжиx та вологиx сyгрyдax та грyдax (табл. 2).
Найширше серед рiвнинниx насаджень з буком лiсовим в обласп представ-ленi дiлянки в yмовax свiжого та вологого груду - 89,9 %, на незнaчниx плошax
бук зростае у складi насаджень в умовах свiжих та вологих сугрудiв - частка !х-нiх площ становить близько 5 %. В умовах свiжого груду лiсостани з участю бука найпоширешш^ тут вони зростають на понад 55,8 % площ рiвнинних з участю бука насаджень области Насiннeвi буковi насадження природного та штучного походження найпоширенiшi в умовах свiжого груду, де охоплюють 55,5 % та 75,0 % площ вiдповiдного походження.
Табл. 2. Розподгл площЬ вкритих лковою рослинмстю д1лянок з участю бука
лгсового за типами лгсорослинних умов
1ндекс типу люорослинних умов Походження Разом
нас1нневе природне насшневе штучне вегетативне
С2 1671,9 44,3 8,1 1724,3
Сз 1642,1 46,8 80,5 1769,4
в2 18705,6 639,3 47,8 19392,7
Вз 11695,7 122,5 21,1 11839,3
За вжовою структурою в рiвнинних насадженнях обласп з участю бука, як i загалом по Украíнi, переважають середньовiковi насадження, частка яких становить 43,9 % плошд насаджень (табл. 3). Треба зазначити, що за походженням середньовiковi переважають у природних насадженнях, а в лкових культурах найбiльшу частку (понад 72 %) займають молодняки II класу вжу.
Табл. 3. Розподгл площЬ вкритих лковою рослинтстю дтянок з буком лгсовим у
склад! за групами в1ку
Група вшу Походження
насшневе природне насшневе штучне вегетативне
Молодняки I класу 2015,2 182,1
Молодняки II класу 1350,8 358,8 4,8
Середньов1ков1 14814,0 303,0 113,6
Пристигл1 9751,0 8,1 20,0
Стигл1 5605,1 0,9 19,1
Перестигл1 179,2
Незначною е частка (тшьки 0,5 %) площ перестиглих насаджень, якi збе-реглись у рекреацшно-оздоровчих i захисних лiсах. Стиглi та перестiйнi насадження з участю бука зростають на 16,2 % площ, найменша 1х частка (0,1 %) - в лкових культурах, а найбшьша - в насадженнях природного походження. На пристиглi насадження припадае 28,2 % площ та найбiльшi íх плошi в насадженнях природного насшневого походження - 9751 га, що становить 28,9 % вщ усх насаджень цього походження. Молодняки I класу вшу зростають на площд майже 2,2 тис. га (6,3 %), але вони не представлеш в порослевих насадженнях. Частка молоднякiв I класу вжу на 1,4 % е вищою, шж молоднятв II класу вiку. Невелика площа лiсових культур бука I класу вшу (менше 200 га) свщчить про поступовий перехвд до застосування поступових рубок з акцентом на природне вiдновлення зрубiв.
Наведенi в табл. 4 даш вказують на те, що лкостани за участю у склада бука лкового характеризуются класами бонiтету за М.М. Орловим вiд Ib до III, незважаючи на зростання переважно у багатих лiсорослинних умовах. Насадження вегетативного походження характеризуются I-Ш класами боштету. I
класом боштету характеризуються дослiджуванi насадження на бшьшш частинi площi (56 %). Третина площ насшневих насаджень характеризуеться 1а класом бонiтету. На значнiй плошд - 36 %, переважно середньовiковi мiшанi лiсостани з дубом звичайним характеризуються 1а (33 % площ) та 1ь (3 % площ) класами бо-нiтету за М.М. Орловим. Потрiбно зазначити, що на майже 8 % площ1 як чист!, так i мiшанi буковi лiсостани рiзного вiку характеризуються II та III класами боштету, що свiдчить про потребу пошуку шлянв пiдвишення 1'х продуктивностi.
Табл. 4. Розподт площ1 вкритих лгсовою рослинтстю дтянок з буком лковим у склад! за класами боттету
Клас боттету Походження
насiннeве природне насшневе штучне вегетативне
1ь 987,3 52,5
1а 11159,7 287,8
I 18908,9 421,4 121,5
II 2540,1 71,1 12,5
III 119,3 20,1 23,5
Зпдно з даними табл. 5 насадження характеризуються широким розмахом ввдносних повнот вщ 0,3 до 1,0. Найбшьше площ зайнято середньоповнотними насадженнями, а переважають насадження з вщносною повнотою 0,7, якi охоп-люють понад 35 % площ. Незначною е частка площ низькоповнотних насаджень з вiдносною повнотою 0,3-0,5 (тшьки 7,1 %), якi охоплюють переважно природнi лiсостани. Насiнневi лкостани на значних площах формують за вщ-носно! повноти 0,9-1,0, 1х частка становить 20 %. Високоповнотш лiсостани представленi переважно молодняками та середньовжовими насадженнями, трапляються пристигаючi, але вiдсутнi стиглi та перестiйнi. Це вказуе на до-цiльнiсть переглянути пiдходи до призначення та застосування iнтенсивних т-согосподарських заходiв, яю ведуть до зниження вiдносноí повноти.
Формування букових лiсостанiв за знижено! повноти позначаеться не тшь-ки на загальних запасах, але i на 1'х товарностi, оскiльки бук намагаеться зайня-ти вшьний проспр у наметi внаслiдок iнтенсивного росту бокових плок, а не росту у висоту чи товщину. Формування товстих гiлок у бука знижуе вихiд ви-сокоякiсноí товарно! деревини та понижуе '1 сортнiсть.
Табл. 5. Розподгл площ1 вкритих лгсовою рослинтстю дглянок з буком лковим у
складг за повнотою
Вщносна повнота Походження
насшневе природне насшневе штучне вегетативне
0,3 147,3
0,4 879,4 24,9
0,5 1464,1 0,9 5,0
0,6 2201,4 14,9 26,2
0,7 11841,3 318,6 69,6
0,8 10379,8 379,1 28,3
0,9 6465,1 130,9 3,5
1,0 336,9 8,5
Найпродуктивнiшi буковi насадження, переважно, формуються у свiжiй дубово-грабовiй бучинi (табл. 6). Максимальних запасш (560-660 м3/га) досяга-ють наявн природнi насiннeвi лiсостани, що свiдчить про значнi потенцiйнi можливосп вирощування високопродуктивних букнякiв. Лiсовi культури бука лiсового досягають 500 м3/га, а в порослевих лiсостанах максимальн запаси -тiльки 355 м3/га, тобто майже у два рази нижч^ нiж у природних насшневих ль состанах. Насiнневi буковi лкостани з найвищими запасами деревини характеризуются 1а класом бонiтету за М.М. Орловим, а порослевi - I, оскшьки 1ь кла-сом боштету характеризуються переважно молодняки. Мшат буковi лiсостани поряд з дубом звичайним найчастше можуть формувати граб звичайний та ясен звичайний, але !х частка у складi насаджень невелика.
Потрiбно зазначити, що дшянки з максимальними запасами поодинокi. Ширше представленi 100-рiчнi лiсостани характеризуються ктотно нижчими запасами, зокрема середнiй запас 480 дшянок лiсостанiв насiнневого походжен-ня - 346 м3/га, а лкових культур за даними чотирьох дiлянок - 400 м3/га. Порш-няння запасiв дослiджуваних 100-рiчних лкосташв iз запасами букових нор-мальних насаджень Карпат (бонiтет 1а, запас - 656 м3/га [7]), нормальними в за-хiдних областях Украши (бонiтет 1а, запас - 717 м3/га [3]), природними модаль-ними рiвнинними лiсостанами бука лiсового у свiжiй дубово-грабовiй бучинi (запас - 438 м3/га [5]) показуе, що дослщжуваш лiсостани мають iстотно нижчi запаси, нiж нормальнi чи модальш букняки.
Табл. 6. Найпродуктивнiшi чистi та мШат букоei насадження рiзного
походження
Вш, рокiв Склад Висота, м Дiаметр, см Вщносна повнота Запас, м3/га Клас боштету Площа видiлу, га
Насiннeве природне
120 10Бкл 36 44 0,9 660 1а 26,7
90 8Бкл2Дз 30 28 0,8 560 1а 3,5
Насшневе штучне
95 10Бкл 32 40 0,8 500 1а 2,6
52 9Бкл1Дз 24 26 0,8 380 1а 13,6
Вегетативне
90 8Бкл2Дз 27,2 36,4 0,75 355 I 3,6
Наведене порiвняння вказуе на штенсивний характер лiсогосподарських заходiв у рiвнинних букових лiсостанах областi, насамперед у середньовжових та пристигаючих лкостанах. Оскiльки буковi лiсостани добре ввдновлюються природним шляхом, про що свдаить значне переважання площ насiнневих природних лкосташв, потрiбно для стиглих лiсостанiв опрацювати технологií ви-конання поступових чи вибiркових рубок головного користування для забезпе-чення достатнього яккного природного поновлення [8]. Це дасть змогу ктотно знизити затрати на лковвдновлення та забезпечить потреби держави в яккнш товарнiй деревиш Висновки:
1. За матерiалами повидтьно!' бази даних лiсовпорядкування в Чершвецько'1 обл. бук лiсовий бере участь у складi насаджень на площi 60613 га, а в рiв-
нинних умовах - на площi 34,7 тис. га. Рiвниннi насадження за участ бука ль сового охоплюють 13,4 % лкового фонду областi та займають майже третину площ (33,1 %) насаджень за участю бука рiвнинноí частини Украши. Перева-жають природнi насiннeвi насадження, якi охоплюють площу понад 33,7 тис. га. Частка штучно створених насаджень за учасл бука лкового у складi становить 2,45 % площ рiвнинних з участю бука лiсiв областа, а порос-левi насадження з буком зростають на площi, меншш н1ж 160 га.
2. Насадження з буком лковим зростають в умовах св1жого та вологого груду -89,9 %, а в умовах свiжого груду лiсостани з участю бука найпоширенш^ по-над 55,8 % площ рiвнинних з участю бука насаджень области Переважають середньовiковi насадження, частка яких становить 43,9 % площi насаджень, а стипш та перестiйнi насадження з участю бука зростають на 16,2 % площ, пе-реважно в рекреацшно-оздоровчих та захисних лках, заповедниках.
3. Максимальних запасiв (560-660 м3/га) досягають природнi насiннeвi лкоста-ни, що свiдчить про значнi потенцшш можливостi вирощування високопро-дуктивних букняыв. Лiсовi культури бука лiсового досягають 500 м3/га, а в порослевих лкостанах максимальнi запаси - тшьки 355 м3/га. Формування букових лкосташв за зниженоУ повноти позначаеться не тшьки на загальних запасах, але i на 1х товарностi.
4. Для стиглих лкосташв потрiбно опрацювати технологи виконання поступо-вих чи вибiркових рубок головного користування для забезпечення дос-татнього як1сного природного поновлення, що дасть змогу ктотно знизити затрати на лковвдновлення та забезпечить потреби держави в яккнш товар-нiй деревинi.
Лiтература
1. Криницький Г.Т. Буковi люи Захiдного Подшля / Г.Т. Криницький, 1.М. Попадине-ць, В.Д. Бондаренко, В.О. Крамарець. - Тернопшь : Вид-во "Укрмедкнига", 2004. - 168 с.
2. Калуцкий К.К. Буковые леса СССР и ведение хозяйства в них / К.К. Калуцкий, М.П. Мальцев, П.И. Молотков и др. - М. : Изд-во "Лесн. пром-сть", 1972. - 200 с.
3. Дмитриев И.П. Ход роста буковых насаджений в западных областях УССР / И.П. Дмитриев // Ход роста лесообразующих пород СССР : сб. науч. тр. - М. : Изд-во "Лесн. пром-сть", 1967. - С. 203-205.
4. Довщник з лкового фонду Украши за матерiалами державного облжу лк1в станом на 01.01.2011 року / ВО "Укрдержлюпроект". - Державне агентство лкових ресурав Украши. - 1р-шнь, 2012. - 130 с.
5. Миклуш С.1. Р1внинш бую^ лiси Украши: продуктившсть та органiзацiя сталого госпо-дарства : монографiя / С.1. Миклуш. - Львiв : Вид-во ЗУКЦ 2011. - 260 с.
6. Молотков П.И. Буковые леса Украинских Карпат / П.И. Молотков // Буковые леса СССР и ведение хозяйства в них. - М. : Изд-во "Лесн. пром-сть", 1972. - С. 78-109.
7. Нормативно-справочные материалы для таксации лесов Украины и Молдавии / под ред. А.З. Швиденко и др. - К. : Изд-во "Урожай", 1987. - 560 с.
8. Правила рубок головного користування в люах Украши. - К. : Вид-во "Либщь", 2009. -
12 с.
9. Результати фшансово-господарсько! дiяльностi Чершвецького обласного управлшня ль сового та мисливського господарства за 2015 рж. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.cvoulg.cv.ukrtel.net/harakter.html.
10. Смаглюк К.К. Аборигенш листяш лiсоутворювачi / К.К. Смаглюк. - Ужгород : Вид-во "Карпати", 1964. - 120 с.
Надтшла доредакцп 24.10.2016р.
Миклуш С.И., Слижук В.В., Миклуш Ю.С. Лесоводственно-таксацион-ные показатели равнинных буковых древостоев Буковины
По материалам лесоустройства проанализированы лесоводственно-таксационные характеристики древостоев с буком лесным в составе на Буковине. Отмечено, что в равнинной части преобладают природные семенные насаждения. Установлено, что интенсивные лесохозяйственные мероприятия в средневозрастных и приспевающих древос-тоях существенно снижают их относительную полноту, запасы и выход высококачественных сортиментов. Для формирования высокопроизводительных буковых древос-тоев целесообразно незначительно снижать их полноту, разработать нормативы роста нормальных и модальных буковых древостоев, а также нормативы оценки и использования разноплановых функций буковых лесов.
Ключевые слова: бук лесной, материалы лесоустройства, чистые и смешанные насаждения, лесоводственно-таксационные показатели, производительность.
Myklush S.I., Slyzh.uk V. V., Myklush Yu.S. Silvicultural and Inventory Indices of Lowland Beech Stands of Bukovina
Silvicultural and inventory indices of beech stands of Bukovina were analysed based on the materials of forest inventory. It was established that natural seed stands dominate in lowland areas. It is found that intensive forest management in middle-aged and mature stands significantly reduce their relative completeness, stocks and output of high-quality materials. In order to form high productive stands it is advisable to slightly reduce relative completeness of beech stands, to develop growth standards for normal and modal beech stands, as well as specifications of evaluation and use of diverse functions of beech forests.
Keywords: European beech, forest inventory materials, pure and mixed stands, silvicultural and inventory indices, productivity.
УДК 630*71
Ф1ТОГЕННЕ ПОЛЕ I Ф1ТОМЕЛЮРАЦ1Я: ПИТАННЯ ТЕОР11 ТА ПРАКТИКИ В.П. Кучерявий1
Дослщжено концептуальш напрями у сучаснш еколопчнш наущ - ф^огенного поля i фтомелюрацн. Починаючи з 60-х роюв ХХ ст., проблему ф^огенного поля висв^лено у багатьох наукових дослщженнях вггчизняних учених. Пошук критернв видшення фь тогенного поля окремо! рослини неминуче веде до визначення фггогенного поля рос-линного угруповання ф^оценозу. Фиомелюративну роль рослинних угруповань, в основу яко! покладено динамiчну взаемодвд латеральних i радiальних потоюв, розгляда-ють i дослщники фггогенного поля, тiльки пiд шшим ракурсом. На нашу думку, кон-цепщя фiтогенного поля мала б стати серцевиною теоретичних засад фтомелюрацн, яка в практичнш площинi забезпечуватиме континуум рослинного покриву передусiм девастованих земель.
Ключовi слова: фiзичне поле, фiтогенне поле, енергш, матерiя, бiогеоценоз, угруповання, асощацш, мiкроклiмат, градieнт, середовище.
У другш половинi XX ст. виокремлено два наукових напрями: дослщження природи фтогенного поля (О.О. Уранов, 1965, А. Д. Арманд, 1975) та вияснення фггомелюративно1 функцií рослинних угруповань (Ю.П. Бяллович, 1947, 2012). Аналiзуючи лiтературнi джерела останнiх рок1в, з'ясовано, що основну увагу зосереджено на розвитку першого напряму (Кожевников, 1998; Кузин 1992; Лаврова, Матвеев, 1999; Горелов, 2013; 2014; Жукова, 2012; Мiронова, 2015) i тшьки першi спроби розвивати другий напрям (Кучерявий, 1991, 2003; Юх-новський 2003). Обидва напрями, на нашу думку, мали б один одного доповню-
1 проф. В.П. Кучерявий, д-р с.-г. наук - НЛТУ Украши, м. Львгв
