CC BY
17
них закладах Укра!ни [4]. А вщтак важливим i акту-альним е на сьогодш опрацювання нових стратегiй д!яльносп педагопчних колективiв вищих навчаль-них заклащв щодо забезпечення прогнозування якостi оргашзацп навчально-виховного процесу, впровад-ження системи мониторингу задля мобшзацп зусиль педагопв i студентiв на його ошгашзацш. Iнформацiя, отримана у ходi мониторингу, дасть змогу своечасно виявляти негативш чинники, запобiгати !х виникнен-ню, органiзовувати й вдосконалювати виховний процес, прогнозувати умови, за яких молодь мала б змогу здобу-вати висококвалiфiковану вищу освiту.
Нами визначеш так1 умови задля ошташзацп мониторингу оргашзацп виховно! роботи у вищих на-вчальних закладах: монiторингова компетентшсть суб'ектiв педагогiчного процесу у ВНЗ; !х забезпечення монiторинговим шструментар!ем та шформацшно-методичним його оснащенням; системний аналiз викла-дачами i студентами ВНЗ результатiв монiторингу, !х оцiнка; коригування оргашзацп виховно! роботи з метою проектування нових змюту, форм i методiв !! оргашзацп
та усшшно1 реалiзацil.
Подальшого наукового дослвдження потребують розробка дiагностики рiвня проведення монiторингу, обгрунтування механiзмiв i процедури проведення монiторингу якостi оргашзацп та результативноси виховно! роботи у вищих навчальних закладах.
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ
1. Дурманенко О. Мониторинг оргашзацп виховно! роботи в ушверситетг дослвдно-експериментальна про-грама. Луцьк: Вежа-Друк, 2011. 84 с.
2. Лукша Т. О. Мониторинг як механiзм шформацш-ного забезпечення управлiння як1стю освпи / Тестування i монiторинг в освт / Гол. ред. Раков С. А. Харшв: Факт, 2005.
3. Барна М. Шкшьний мониторинг як засiб як1сних змiн в освт // Управлшня освiтою. 2001. № 3. С. 6-7.
4. Про Нацюнальну доктрину розвитку освпи / Указ Президента Укра!ни [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://www.mon.gov.ua/main.php?query=education/ higher.
© 2014
МОН1ТОРИНГ ОРГАН1ЗАЦ11 ВИХОВНО1 РОБОТИ У ВИЩИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ: ТРУДНОЩ1 ТА ШЛЯХИ IX ПОДОЛАННЯ
О. Л. Дурманенко, асистент кафедри педагопки, астрант Сх1дноевропейський нацюнальний утверситет 1мен1 Лес Украгнки, Луцьк (Украгна)
Анотащя: У стати аналiзуеться ефектившсть оргашзацп виховно! роботи, яка передбачае досягнення прогнозо-ваного результату оптимальним шляхом з урахуванням витрачених зусиль та часу i залежить в!д визначення мети, змiсту, форм оргашзацп, умов функцюнування. Ефективнiсть (яшсть) оргашзацп виховно! роботи у вищому на-вчальному закладi ввдображае стушнь вiдповiдностi результату поставленiй метi.
Ключовi слова: монiторинг, педагогiчний мониторинг, монiторинг органiзацi! виховно! роботи.
MONITORING ORGANIZATION EDUCATIONAL WORK IN INSTITUTIONS OF HIGHER EDUCATION: CHALLENGES AND WAYS TO OVERCOME THEM
© 2014
O. L. Durmanenko, assistant, pedagogy, graduate student
Eastern European National University Ukrainian,Luck (Ukraine)
Annotation: In the article analyzes the effectiveness of educational work that involves achieving results that best by considering the effort and time and depends on the definition of objectives, content, forms of organization, operating conditions. Effectiveness (quality) of the educational work in higher education reflects the degree of conformity to the objective results.
Keywords: monitoring, pedagogical monitoring, monitoring the organization of educational work.
УДК 37.013.42
РЕСУРСНО-СРЕДОВОЙ КОМПОНЕНТ СИСТЕМЫ ПРОФИЛАКТИКИ АДДИКТИВНОГО ПОВЕДЕНИЯ ДЕТЕЙ В УСЛОВИЯХ ТЕРРИТОРИАЛЬНОЙ ОБЩИНЫ
© 2014
А. Д. Золотова, кандидат педагогических наук, доцент кафедры социальной педагогики
Луганский национальный университет имени Тараса Шевченка, Луганск (Украина)
Аннотация: В основу ресурсно-средового компонента положен механизм активизации личностного ресурса ребенка и ресурса общины. Ресурсы общины предлагается рассматривать отдельно на макро-, мезо- и микроуровнях, учитывая что активизация личностного потенциала происходит с помощью процессов интериоризации и экстериоризации.
Ключевые слова: социально-педагогическая профилактика, аддиктивное поведение детей, территориальная община, технология, системный подход, химические зависимости, нехимические зависимости.
Постановка проблеми у загальному виглядi i ii зв'язок якого притаманне прагнення до вщходу ввд реальносп з важливими науковими та практичними завданнями. шляхом штучно! змши свого психiчного стану завдяки Адиктивна поведшка дней - це надзвичайно актуаль- прийому рiзноманiтних хiмiчних речовин чи постшно! на проблема сучасност! Ми стаемо сввдками поширен- фжсацп уваги на певних видах д!яльносп з метою розня тютютнопалшня, вживання алкоголю i наркотишв витку та шдтримання штенсивних емоцш [1]. у дитячому середовищ^ Окр!м хiмiчних адикцш, у по- Аналiз остантх до^джень i публтацш, в яких всякденне життя потрапляють усе новi явища i проце- започатковано розв'язання щег проблеми i на як си, в!д яких може сформуватися залежшсть. Науковш спираеться автор; видшення невирiшених ратше ча-називають !х «нехiмiчнi адикцп». Йдеться про так! стин загальног проблеми. Учен багатьох галузей вив-види адиктивно! поведiнки, як залежшсть в!д азартних чають проблеми поширення адиктивно! поведiнки. та комп'ютерних пор, 1нтернету, гаджет-пристро!в, Серед фахiвцiв педагопчно! науки потр!бно вщмпити спорту, mi, релiгiйного вiрування, фанатизм тощо. учених, як! розглядають питання попередження вка-Адиктивна поведiнка - це вид девiантно! поведiнки, для заного явища. Це таю дослиники. як Т. Андреева, Азимут научных исследований: педагогика и психология. 2014. № 2 37
0. Безпалько, Ю. Белоусов, С. Болпвець, Н. Завацька,
H. Заверико, Д. Колесов, К. Красовський, Н. Максимова, Т. Мартинюк, О. Мурашкевич, М. Окаринський, В. Оржеховська, О. Пилипенко, Н. Пихтша, В. пол1щук,
1. П'ятницька, О. Сердюк, I. Сидорук, I. Тоичш, О. Тютюнник, О. Удалова, Т. Федорченко, Л. Фортова,
I. Шишова та iн. Проблеми попередження сучасних нехiмiчних видiв адиктивно! поведiнки вадображеш в працях Н. Дмг^ево!, О. Сгорова, А. eлiзарова, А. Запорожця, В. Качалова, Ц. Короленка, В. Лоскутово! та iн. Водночас можливосп системного пiдходу до профiлактики адиктивно! поведшки дiтей в умовах територiально! громади вивченi недостатньо. Це дозволило окреслити тему статл: «Ресурсно-середовищний компонент системи профiлактики адиктивно! поведшки дггей в умовах територiально! громади».
Формування цшей статтi (постановка завдання). Мета статл - розкрити сутшсть ресурсно-середовищ-ного компоненту системи профшактики адиктивно! поведiнки дiтей.
Виклад основного матерiалу дослiдження з повним обтрунтуванням отриманих наукових результатiв. Аналiз дослщжень, використання системного шдходу в педагопчнш науцi приводить до висновку, що комплексна природа профiлактики адиктивно! поведшки дней повинна аналiзуватися з позицш системного пщходу, який виступае одним iз провщних орiентирiв сучасних сощально-педагопчних дослiджень. Усi мiри профшактично! дiяльностi потрiбно об'еднати в систему, де кожний окремий захвд е !! елементом, кожна дiя узгоджуеться з iншою, напрями i види роботи не протирiчать, а випливають один iз одного. Адже будь-яка дiя суб'екта або об'екта профшактичного процесу впливае не лльки на особистiсть, а i на всю систему в цшому.
Насамперед, потрiбно указати, що при побудов^ системи профiлактики адиктивно! поведшки дггей в умовах територiально! громади у вказаному випадку використовуеться традицшна структура, яка була роз-роблена для системних дослщжень у галузi сощально! педагогiки. Компонентами цiе! системи е мета, об'ект, суб'ект, змют, технологи [2].
Перед тим, як перейти до розкриття ресурсно-середо-вищного компоненту системи профшактики адиктивно! поведшки дней в умовах територiально! громади, потрiбно наголосити на тому, що у цьому випадку не йдеться мова про нове трактування традицiйно! струк-тури сощально-педагопчно! системи. Пропонуеться урiзноманiтнити погляди на дослщжувану проблему у рамках класичного пiдходу до системних дослщжень у соцiально-педагогiчнiй галузi. Соцiально-педагогiчне дослщження iншо! проблематики не мае бути побудо-ваним саме за запропонованою структурою, як i рiвною мiрою не виключае наявнiсть ресурсно-середовищного компоненту у разi його прийнятностi i доцiльностi для досягнення мети. При цьому ми спираемося на думку, що при характеристик системи не можна випускати з уваги певну умовнiсть будь-яко! класифшацп схеми [3, с. 29].
При включенш у систему профiлактики ресурс-но-середовищного компоненту ми спиралися на територiальний пiдхiд, адже дослщники виявили, що вiн е найбiльш ефективним iз економiчно! точки зору для створення соцiально! iнфраструктури. Оскшьки при такому пiдходi у соцiальних шститутах громади працюють професiйнi соцiальнi педагоги, яш максимально наближенi до ам'! та конкретно! людини, - цей пщхщ ще й максимально реалiзуе принцип гуманiзму професiйно! д1яльносп. При такому пiдходi заклади освгга та соцiально! допомоги працюють як вщкрита соцiально-педагогiчна система, яка спрямовуе сво! ди на задоволення потреб та штереав рiзних категорiй населения, яш мешкають на територi! громади. Територiальний пiдхiд дае можливiсть об'еднати зусил-
ля рiзних соцiальних шститупв громади для вирiшения конкретно! проблеми (у нашому випадку - проблеми попередження адиктивно! поведшки дней), розмежу-вати !х функцi! дiяльностi, встановити единий пщхщ до вирiшения проблеми, налагодити обмш досвiдом, а це, водночас, полегшуе доступ до сощальних послуг усiм, хто цього потребуе [4, с. 50].
Наявнiсть в системi такого компоненту, як запропо-нований у цiй статтi ресурсно-середовищний, передбачае врахування i ефективне використання репональних особливостей i потенцiалу. Зовшшш макро-, мезо- та мiкрофактори повинш спрямувати на розвиток ресурсiв громади, и соцiальних iнститутiв, сiм'!, особистостi, на пщвищення !х адаптацiйного потенщалу. Пропонуемо розглянути ресурсно-середовищний компонент за допо-могою тако! схеми (рис. 1).
Рис. 1. Ресурсно-середовищний компонент системи профшактики адиктивно! поведшки дней в умовах територiально! громади
Идучи шляхом доповнення системи профiлактики адиктивно! поведшки новим компонентом, ми виходи-ли iз думки про те, що i громада, i особислсть мають такий ресурсний потенцiал, активiзацiя якого допоможе нам досягти поставлено! мети. В основу цього компоненту покладено мехашзм активiзацi! особистiсного ресурсу дитини, який здшснюеться шляхом спецiально органiзоваиого профшактичного процесу, облашту-вання середовища життедiяльностi членiв громади у вiдповiдностi з !х соцiально-культурними потребами та штересами, що сприяе пщвищенню особистiсного 1 адаптацшного потенцiалу [4].
Соцiально-педагогiчна д!яльшсть повинна спри-яти найбiльш ефективному виявленню i застосуван-ню внутршшх ресур^в осо6истост1 i забезпеченню !! зовн1шн1ми ресурсами. Сама людина розглядаеться як комплекс ресур^в, i нормальний процес соцiалiзацi! -це вщповадь на гармонiю м1ж внутр1шн1ми ресурсами шдивща i зовн1шн1ми соцiальними обставинами [5, с. 11-12].
У центр! цш профшактично! стратеги - розвиток особистюного потенщалу дитини, !! внутршшх ресур^в i навчання адекватному використанню зовн1шн1х ресур^в соцiального середовища. Саме таким чином можна залучитися до загальнолюдських цiнностей, серед яких - продуктивна поведiнка i вщмова в1д адикцiй.
При цьому тд внутр1шн1ми ресурсами осо6истост1 маеться на увазi вiдповiдальнiсть, самостiйнiсть, здатнiсть до критичного мислення, ц1нн1сн1 орiентацi!, ставлення до св1ту, до людей, здатшсть до рефлексй, здатнiсть до саморозвитку.
Ресурси громади ми пропонуемо розглядати окремо на макро-, мезо- i м1крор1внях. Отже, п1д макроресурсами громади розумiемо соцiально-педагогiчнi шляхи реалiзацi! системи профшактики, !! нормативно-право-ве, шформацшне, методичне, операцiйне, кадрове,
матерГальне забезпечення.
Не можна вщкидати hhhî i ресурси, яш надають нам мультимедia. Сучасне шформацшне суспiльство характеризуеться появою культу знання, накопичен-ням iнформaцiï, ïï створенням i розповсюдженням. Iнформaцiйно-комунiкaцiйнi технологи стають мас-штабним соцiокультурним феноменом, який стимулюе суспiльний i особистюний розвиток, стае iнструментом сaмореaлiзaцiï i розглядаеться нами як макроресурс, який потрiбно активно використовувати у профшактичних цiлях [6].
Пiд мезоресурсами громади розумiемо знання специфiки громади: попереднш досвщ профiлaктичноï роботи у громад^ ïï результати та перспективи, знання про об'екти i суб'екти системи профшактики, 'х взаемозв'язок, а також iнформовaнiсть про рiвнi aдиктивноï поведiнки дiтей у цiеï громада Мiкроресурси громади - це знання про реальний i потенцiйний актив громади, про контингент групи ризику, можливосп залучення до профiлaктичноï дiяльностi конкретних сiмей, груп i окремих особистостей. Зпдно з ресурс-ним тдходом, одним iз провщних ресурав сощально-педaгогiчноï дiяльностi е особистюний i професшний потенцiaл педагога [4, с. 47], його ми також зараховуемо до мiкрорiвня.
Активiзaцiя особистюного потенцiaлу, як показано на схемГ, вщбуваеться за допомогою процеав iнтерiоризaцiï' та екстерiоризaцiï.
Iнтерiорiзaцiйний процес мютить меxaнiзми сприй-няття, осмислення, aнaлiзу iнформaцiï' та дiяльностi; формування ïx оцiнки, пошук i вибiр влaсноï' позицп, соцiaльно-псиxологiчноï установки, формування поглядiв, упереджень, цiнностей. Екстерiорiзaцiйний процес полягае у поведшщ iндивiдa, який на основi власних поглядiв свщомо вибирае стиль життя, вiльний вщ aдиктивноï поведiнки, i готовий адекватно дiяти в ситуaцiï пропозицiï' адикцш iз боку оточувального середовища.
Отже, ресурсно-середовищний компонент, як видно зi схеми, представляе собою процес, який не е за-вершеним. Профiлaктичне втручання, яке дозволяе aктивiзувaти ресурси громади, впливае на особистють, дозволяе пщвищити ïï ресурсний потенщал. Свiдомий вибiр активно'' життево'' позицiï' вiдмови вщ адиктивно'' поведшки стимулюе до участ у профшактичнш дiяльностi як у якостi об'екпв, так i суб'ектiв. Це, водночас, стимулюе aктивiзaцiю ресурсiв громади тощо. До того ж, залучення до цих процеав нових члешв громади, дггей, яш досягають шкiльного вiку та ïxнix амей, дозволяють стверджувати, що ресурсно-середовищний компонент системи профiлaктики адиктивно'' поведшки дггей представляе собою окремо функцюнувальну мiкросистему. Таким чином, ми реал1зуемо принцип пaрцiaльностi, тому що проблему адиктивно'' поведшки дггей пропонуемо виршити не за рахунок збiльшення шлькосп спецiaлiстiв та зaклaдiв, а за рахунок оптимiзaцiï змюту, форм i методiв дГяльносп, взaемодiï вах суб'екпв та об'ектiв системи профiлaктики, тдвищення ресурсного потенцiaлу окремо'' особистосп i громади в цшому.
Отже, при включенш у систему профшактики ре-сурсно-середовищного компоненту ми спираемося на територiaльний пщхщ. Зовшшш макро-, мезо- та мжрофактори ми маемо спрямувати на розвиток ресурсiв громади, ïï сощальних шститупв, ам'", особистосп, на пiдвищення 'хнього aдaптaцiйного потенщалу. В основу ресурсно-середовищного компоненту покладено меxaнiзм активГзацп особистюного ресурсу дитини, який здшснюеться шляхом спещально оргaнiзовaного профiлaктичного процесу, облаштування середовища життедiяльностi членiв громади у вщповщносп з 'хшми потребами, що сприяе пiдвищенню особистюного i aдaптaцiйного потенщалу. Ресурси громади пропонуемо розглядати окремо на макро-, мезо- i м1крор1вня.\. До
мaкроресурсiв належать шляхи реaлiзaцi" системи профiлaктики, ïï нормативно-правове, шформацшне, методичне, оперaцiйне, кадрове, мaтерiaльне забезпечення. Пщ мезоресурсами розумiемо знання специфши громади: попереднiй досв1д профшактично'' роботи у громад^ ïï результати та перспективи, знання об'ектiв i суб'екпв системи профiлaктики, 'х взаемозв'язок, шформовашсть про рГвш адиктивно'' поведшки дггей у певнш громaдi. Мшроресурси громади - це знання про реальний i потенцшний актив громади, про контингент групи ризику, можливосп залучення до профшактично'' дГяльносп конкретних имей, груп i окремих особистостей, особистюний i професшний потенщал педагога.
Висновки до^дження i перспективи подальших poseidoK у цьому HanpnMi. Активiзaцiя особистюного потенщалу вщбуваеться за допомогою процеав штерюризацп та екстерюризаци. Iнтерiорiзaцiйний процес мютить мехашзми сприйняття, осмислення, aнaлiзу iнформaцiï та дГяльносп; формування 'х оцшки, пошук i вибГр власно'' позицп, сощально-психолопчно'' установки, формування поглядГв, упереджень, щнностей. Екстерiорiзaцiйний процес полягае у поведшщ Гндивща, який на основГ власних поглядГв свщомо вибирае стиль життя, вшьний вщ адиктивно'' поведшки, i готовий адекватно дГяти в ситуацп пропозицп aдикцiй Гз боку оточуючого середовища. Ресурсно-середовищний компонент е незавершеним процесом. Профшактичне втручання, яке дозволяе активГзувати ресурси громади, впливае на особистють, дозволяе пщвищити ïï ресурсний потенщал. Свщомий вибГр активно'' життево'' позицп вГдмови вщ адиктивно'' поведшки стимулюе до учасп у профшактичнш дГяльносп як у якосп об'екпв, так i суб'екпв. Це, водночас, стимулюе активГзацш ресурав громади тощо. Залучення до вказаних процеав нових члешв громади, дггей, як1 досягають шкшьного вшу та 'хшх имей, дозволяють стверджувати, що ре-сурсно-середовищний компонент системи профшактики адиктивно'' поведшки дггей е окремо функщонувальною мжросистемою. Таким чином, реал1зуемо принцип парщальносп, тому що проблему адиктивно'' поведшки дггей пропонуемо виршити не за рахунок збшьшення шлькосп спещалюпв та закладГв, а за рахунок оптимГзаци змюту, форм i методГв дГяльносп, взаемоди вах суб'екпв та об'екпв системи профшактики, пщвищення ресурсного потенщалу окремо'' особистосп i громади в цшому.
Перспективи подальших розвщок у цьому напрямГ по-лягають у розробщ нових шляхГв використання ресурс-но-середовищного компоненту системи профшактики та вдосконаленш форм i методГв профшактично'' роботи.
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ
1. Безпалько О. В. Сощальна педагопка в схемах i таблицях. К.: «Логос», 2003. 134 с.
2. Харченко С. Я. СощалГзацГя дней та молодГ в процеа сощально-педагопчно'' дГяльносп: теорГя i практика: [монографГя]. Луганськ: Альма-матер, 2006. 320 с.
3. Садовский В. Н. Основания общей теории систем. Логико-методологический анализ. М.: Изд-во «Наука», 1974. 279 с.
4. Шакурова М. В. Методика и технология работы социального педагога: Учеб. пособие для студ. высш. пед. учеб. заведений. М.: Издательский центр «Академия», 2002. 272 с.
5. Завацька Л. М. Технологи професшно'' дГяльносп сощального педагога. Навч. поабник для ВНЗ. К.: Видавничий Ддм «Слово», 2008. 240 с.
6. Запорожец А. В. Педагогическая профшактика аддиктивного поведения школьников в сфере информационно-коммуникационных технологий : дис. ... канд. пед. наук: 19.00.01 - общая педагогика, история педагогики и образования / Антон Вячеславович Запорожец. Челябинск, 2010. 172 с.
РЕСУРСНО-СЕРЕДОВИЩНИЙ КОМПОНЕНТ СИСТЕМИ ПРОФ1ЛАКТИКИ АДИКТИВНО1 ПОВЕД1НКИ Д1ТЕЙ В УМОВАХ ТЕРИТОР1АЛЬНО1 ГРОМАДИ
© 2014
Г. Д. Золотова, кандидат педагопчних наук, доцент кафедри сощально! педагопки
Державний заклад «Луганський нащональний утверситет iменi Тараса Шевченка»,
Луганськ (Украгна)
Анотацiя: В основу ресурсно-середовищного компоненту покладено мехашзм актив!заци особиспсного ресурсу дитини i ресурсу громади. Ресурси громади пропонуеться розглядати окремо на макро-, мезо- i мжрор!внях, враховуючи, що актив!защя особиспсного потенщалу вщбуваеться за допомогою процеав штерюризацп та екстерюризацп.
Ключовi слова: сощально-педагопчна профшактика, адиктивна поведшка дтгей, територ!альна громада, технолопя, системний шдхвд, х1м!чш залежносп, нех!м!чш залежносп.
RESOURCE-ENVIRONMENTAL COMPONENT OF THE SYSTEM OF PREVENTIVE
MEASURES OF CHILDREN'S ADDICTIVE BEHAVIOUR IN CONDITIONS
OF TERRITORIAL COMMUNITY
© 2014
Н. D. Zolotova, Candidate of Pedagogical Sciences, Associate Professor of the Social Pedagogy Department
Luhansk Taras Shevchenko National University, Luhansk (Ukraine)
Annotation: The core of the resource-environmental component is the mechanism of activation of child's personal resource and community's resource, we suggest analyzing the community's resources separately on macro-, meso-, and micro-levels, activation of personal resource happens with the help of interiorization and exteriorization.
Keywords: social and pedagogical prevention, children's addictive behavior, territorial community, technology, systemic approach, chemical addictions, non-chemical addictions.
УДК 378(09)
СОВЕТСКАЯ ИСТОРИОГРАФИЯ РЕФОРМ УПРАВЛЕНИЯ ВЫСШИМИ УЧЕБНЫМИ
ЗАВЕДЕНИЯМИ РОССИЙСКОЙ ИМПЕРИИ ВТОРОЙ ПОЛОВИНЫ Х1Х - НАЧАЛА ХХ В.
© 2014
Е. Л. Кирдан, кандидат педагогических наук, доцент кафедры «Общая педагогика, педагогика
высшей школы и управление», докторант Уманский государственный педагогический университет имени Павла Тычины, Умань (Украина)
Аннотация: Предметом историографического анализа послужила эволюция методологических и концептуальных основ исследования проблемы управления высшими учебными заведениями в работах советских ученых. На основании анализа научной литературы советского периода оценивается влияние на процесс управления высшими учебными заведениями таких важнейших документов, как «Общий устав императорских российских университетов» (1863 г., 1884 г.).
Ключевые слова: историография, реформы, образование, государственная политика в сфере образования, история высшей школы, внутренняя политика самодержавия, университетский устав, автономия, попечитель.
Изменения современной интеллектуальной сферы, появление новых теоретико-методологических подходов к историко-педагогическим знаниям требуют от исследователей новых векторов мировоззрения, незаанга-жированых взглядов, базирующихся на академических подходах к историографии. Актуальность проблемы исследования усиливается необходимостью изучения отношения ученых советского периода к разработанным и реализованным в Российской империи на протяжении второй половины Х1Х - начала ХХ в., реформ управления высшими учебными заведениями, основанием которых были «Общий устав императорских российских университетов» 1863 г., и «Общий устав императорских российских университетов» 1884 г.
На протяжении последних десятилетий интерес исследователей к вопросам управления отечественными высшими учебными заведениями значительно усилился. Появились научные разработки, авторы которых, в контексте рассмотрения эволюции высшего образования в Украине, затрагивали разные аспекты реформирования. Преимущественно это диссертации и монографии известных ученых по вопросам становления и развития высшей школы в Украине: А. Алексюка, Л. Ваховского, Л. Вовк, О. Глузмана, Н. Демьяненко, С. Золотухиной, Б. Евтуха, В. Курило, И. Курляк, О. Любар, В. Майбороды, О. Микитюк, Н. Побирченко, Л. Прокопенка, И. Решетовой, Н. Терентьевой, О. Сухомлинской, В. Смаль и др.
В последние годы вопросы государственного управления высшим образованием Украины исследовались в научных трудах К. Астаховой, В. Андрущенка,
Л. Антошкиной, В. Гамаюнова, С. Жарой, О. Жабенко,
B. Журавского, В. Кременя, В. Лугового, С. Майбороды,
C. Николаенка и др. Анализ публикаций отечественных ученых показывает, что на современном этапе доминируют работы по управлению развитием и модернизацией высших учебных заведений, но проблема историографического измерения реформ управления высшими учебными заведениями Российской империи второй половины Х1Х-начала ХХ в., не была предметом отдельного научного анализа.
Своевременность избранной проблематики обосновывается внутренними потребностями отечественной историко-педагогической науки: современный историографический дискурс отображает процесс обновления историко-педагогических знаний, отличается множественностью методологических подходов и оценок, интерпретаций различных событий и явлений, разоблачением догм и стереотипов. Таким образом, реформирование высшего образования, отвечающего запросам времени и уровню стандартов европейских стран, требует тщательного изучения, использования предыдущего опыта. Без глубокого изучения исторического наследия второй половины Х1Х - начала ХХ в., невозможно сделать научно обоснованные прогнозы последствий реформирования управления высшими учебными заведениями в современной Украине. Именно поэтому, возрастает значение критического обобщения опыта реформирования и вынесения из него исторических уроков, а решение такого вопроса невозможно без продуктивных историографических изысканий.
