CC BY
17
HayKOBMM BiCHMK ^tBiBCtKoro Ha^OHa^tHoro yHiBepcMTeTy
BeTepMHapHoi Megw^HM Ta öioTexHO^oriw iMem C.3. I^M^Koro
Scientific Messenger of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies
ISSN 2519-2698 print ISSN 2518-1327 online
doi: 10.15421/nvlvet8425 http://nvlvet.com.ua/
UDC 636.598: 636.082
Reproductive qualities, exterior features and the quality of the pery of obroshinsky gray geese at their dissolution «inside»
L. Sloboda1, O. Sloboda2
'Institute of Agriculture of Carpathian Region NAAS, vil. Obroshyno, Pustomyty district, Lviv region, Ukraine 2Stepan Gzhytskyi National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies Lviv, Ukraine
Article info
Received 07.02.2018 Received in revised form
07.03.2018 Accepted 12.03.2018
Institute of agriculture of Carpathian region of Ukraine Hrushevskoho Str., 5, vil. Obroshyno, Pustomyty district, Lviv region, 81115, Ukraine. E-mail: dribne. [email protected]
Stepan Gzhytskyi National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies Lviv, Pekarska Str., 50, Lviv, 79010, Ukraine.
Tel.: +38-068-185-63-48 E-mail: [email protected]
Sloboda, L., & Sloboda, O. (2018). Reproductive qualities, exterior features and the quality of the pery of obroshinsky gray geese at their dissolution «inside». Scientific Messenger of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies. 20(84), 137-142. doi: 10.15421/nvlvet8425
It was found that the average live weight of geese at the beginning of the oviposition was (OS - 3% X OS - 3%): goose - 6.'0 kg, goose - 7.30 kg, and (OS - 5% X OS - 5$): goose - 6,30 kg, goose - 7,37 kg. The average weight of OS-3 goose was 39.5 eggs per head, and OS-5 - 4'.4 eggs. At the same time, the average weight of eggs in the 'st group was '54.3 g, and in II - '58.5 g. The indexes of the forms in the I group consisted of: the length of the egg - 84.4 mm, the width - 55.4 mm, the index of form 65.6 in the second group respectively - 84.3 mm; 56.3 mm; 66.7 mm. The study of the incubation qualities of eggs indicates that the higher fertility was in the goose of the second group and amounted to 85.3%, which is 0.9% more compared with the I group. It is known that the yield of caterpillars is dependent on fertility and in the 'st group this indicator was 7'.8%, which is 4.30% less than in the second group (76.'%). At 9 weeks of age, males of the II group surpassed their peers from the 'st group by chest covering '.79%., With a body length of 2.08%, and a kilo length of 7.'4%%. The same tendency was observed in the shoots of the shin and plyusny, so the males of group II in the first indicator dominated the male and group I by 8,'9%; in the second indicator males of the II group dominated the males of the I group by 6.68%. At 9 weeks of age, females of group II grouped over their breasts over their peers from the 'st group by 2.40%, with the body length by 3.2'%., With the length of the keel - by 2.34%%. Length of the leg and shoulders in the females of the 2nd group were the largest and dominated by females and groups I by the first indicator at 5.26%; in the second indicator, females of the second group dominated the females of the I group by '.08%. Males at all investigated periods had higher levels of total protein in serum than females. It was found that males at all investigated periods had higher levels of total protein in serum than females. Performance indicators of Ohorin gray geese (Group I) consisted of: carcass weight - 39.5 pc. on the head; the weight of eggs -'54.3 g; fertility - 84.4%%; deductibility - 7'.8%; the live weight of geese in the 9-week-old age is 4.52 kg males and 3.84 kg females; preservation - 90.7%. Obroshinsky gray goose (group II) are characterized by the highest indexes in relation to the first group: for fertility by 4.8%, fertility by 0.9%, output by 4.9%%, live weight of geese at 9 weeks of age (males) - '.99%%, (females) by 0.52%, preservation - 2.90%, egg mass -2.64%. The highest feather-down raw material was obtained at the age of '8 in geese I group. The basic indices of blood of the examined geese were within the acceptable limits of the norm.
Key words: obroshyno gray goose, live weight, article sizes, reproductive qualities, carrier, incubation qualities, exterior, quality of feathers.
Репродукпвш якосп, особливост екстер'еру i яккть шр'я оброшинських арих гусей при ïx розведенш «в собЬ>
Л.Я. Слобода1, О.М. Слобода2
Институт сшъсъкого господарства Карпатського регюну НААНУ, с. Оброшино, Пустомитiвсъкого р-ну Лъвiвсъкоï обл., Укра'та
2Лъвiвсъкий нащоналъний ушверситет ветеринарноïмедицини та бютехнологш iMeHi С.З. Гжицького, м. Лъвiв, Укра'та
Встановлено, що середня жива маса гусей на початок яйцекладки становила (ОС - 3§ Х ОС - 3$): гуски - 6,10 кг, гусаки -7,30 кг, а (ОС - 5§ ХОС - 5$): гуски - 6,30 кг, гусаки - 7,37 кг. Середня несучкть ОС-3 гусок становила 39,5 штук яець на голову, а ОС-5 - 41,4 штук яець. При цьому середня маса яйця у I грут становила 154,3 г, а у II - 158,5 г. 1ндекси форми у I грут станови-ли: довжина яйця - 84,4 мм, ширина - 55,4 мм, тдекс форми - 65,6, у II гр^ут вiдповiдно - 84,3 мм; 56,3 мм; 66,7 мм. Вивчення ткубацшних якостей яець свiдчить, що вища заплiднюванiсть булау гусокIIгрупи i становила 85,3%, що на 0,9% бтьше порiвня-но з I групою. Вiдомо, що вивiд гусенят залежить вiд заплiднюваностi i у I групi цей показник становив 71,8%, що на 4,30% менше тж у II групi (76,1%). У 9-тижневому вц самщ II групи переважали своЧх ровеснитв з I групи за обхватом грудей на 1,79%, за довжиною тулуба на 2,08%, а за довжиною ктя - на 7,14%. Така ж тенденщя збер^алася i у промiрах гомтки та плюсни, так самщ II групи за першим показником переважали самщв I групи на 8,19%; за другим показником самщ II групи переважали самщв I групи на 6,68%. У 9-тижневому вц самки II групи за обхватом грудей переважали свои ровесниць з I групи на 2,40%, за довжиною тулуба на 3,21%, за довжиною ктя - на 2,34%. Промiри гомтки та плюсни у самок II групи були найбiльшi й переважали самок I групи за першим показником на 5,26%, за другим показником самки II групи переважали самок I групи на 1,08%. Самц в усгх доатджуваних перюдах мали вищi показники вмкту загального бтка в сироватц кров1 тж самки. Встановлено, що самц в ус1х доатджуваних перюдах мали вищi показники вмкту загального бтка в сироватц кровi порiвняно з самками. Показники про-дуктивностi оброшинських сiрих гусей (I група) становили: несучють - 39,5 шт. на голову; маса яйця - 154,3 г; заплiднюванiсть -84,4%; виводимють - 71,8%; жива маса гусей в 9-тижневому вщ: самц - 4,52 кг, самки - 3,84 кг; збережетсть - 90,7%. Обро-шинсьт сiрi гуси (II група) характеризуются стосовно до I групи вiдповiдно вищими показниками: за несучютю на 4,8%, заплiд-нюватстю - 0,9%, виводимстю - 4,9%, живою масою гусей в 9-тижневому вц (самщ) - 1,99%, (самки) - 0,52%, збережетстю -2,90%, масою яйця - 2,64%. Вищу перо-пухову сировину було одержано у 18-тижневому вц в гусей I групи. Основш показники кровi тддо^дних гусей перебували в допустимих межах норми.
Ключовi слова: оброшинськ сiрi гуси, жива маса, промiри статей, репродуктивж якостI несучють, тщ/бацты якостI екс-тер 'ер, ятсть шр 'я.
Вступ
Наша робота базуеться на попередшх дослщжен-нях, яш переконливо довели, що в умовах захвдного регюну гуси оброшинсько! селекцп добре пристосо-ваш до мюцевих умов годiвлi та утримання i з ними потрiбно проводити селекцшну роботу в напрямку збереження та розширення популяцп (Рейте е! а1., 2016; Рейте е! а1., 2017).
Актуальтсть теми В другш половиш минулого столггтя в 1нституп сшьського господарства Карпатсько-го регюну НААНУ вченими шд керiвництвом £.М. Охрiменко була створена породна група оброшинських арих та бiлих гусей, яка виведена методом схрещування мюцевих бших, китайських арих i великих арих гусей та поеднуе в собi ознаки вах цих порщ: значну шльшсть пуху i тр'я бших гусей з жит-тездатнютю, невибагливютю до корму, шжнютю м'яса i високою несучютю китайських, а також з великою живою масою, скороспшстю i добрими м'ясними якостями великих арих гусей, як характеризуются високими продуктивними якостями i доброю пристосованютю до природно-ктматичних умов зони розведення (Rojter е! а1., 2007; Sedi1o е! а1., 2014; РеНте е! а1., 2015).
Важливими умовами розвитку м'ясного птахiвни-цтва сьогодш слщ вважати збереження та удоскона-лення юнуючих лшш, кроав, порвд та популяцш, комплексну оцшку родинних форм за вщтворними якостями, розробку моделей основних селекцшних ознак птищ, застосування ощнки за !х елементами, вивчення реакци генотип-середовище, збереження та рацюнальне використання генофонду птищ, а також розробку i обгрунтування селекцшних технологш з використанням методiв неспецифiчно! ди (НипЛак е! а1., 2015; Medvid е! а1., 2017).
В даний час е висока потреба в породах гусей, добре пристосованих до мюцевих умов утримання, з високою штенсивнютю вщтворення та росту i добрими вiдгодiвельними якостями та якютю продукци. Вивчення специфши вщтворення порвд гусей в комплекс
з ознаками продуктивносп дозволить прослщкувати процеси, яш призводять до депресп ознак i удоскона-лити прийоми вщтворення генофонду альськогоспо-дарсько! птицi (Kovackij and Malyshev, 1991; Sedilo, 2014).
Унiверсальна продуктивнють, невибагливiсть до умов утримання, здатнють споживати об'eмистi корми з високим рiвнем клiтковини - якосл, що тдтвер-джують доцiльнiсть розведення гусей (Petriv et al., 2016).
Метою дано! розробки е збереження оброшинсько! породно! групи гусей з полшшеними продуктивними якостями. У 2017 рощ ставилося завдання удо-сконалити продуктивнi якостi оброшинських арих гусей та розширити популяцш при !хньому розведен-нi «в собЬ>
Матерiал i методи дослщжень
Дослiдження проводилися нами в лабораторп дрь бного тваринництва 1СГКР НААН та ДП ДГ «Груся-тичЬ>.
Селекцiйна робота проводиться шляхом шдиввду-ально-масового в1дбору, спрямована на закршлення стандартних для кожно! породно! групи ознак. Перед початком племiнного перiоду самцi та самки вах породних груп були iндивiдуaльно оцiненi за екс-тер'ером, типовютю оперення, живою масою. Протя-гом продуктивного перiоду на груповому рiвнi прово-дився облiк несучосп, зaплiдненостi, виводимостi яець, виводу молодняку. В добовому вiцi проведено жорсткий вiдбiр гусенят за екстер'ером. В процеа вирощування гусенят з живою масою, меншою за середне значения у стад^ у 9- та 26-тижневому вiцi буде вибраковано. При цьому за зовшшшми ознаками був проведений вiдбiр гусей з добре розвинутими м'ясними формами при ввдсутносп у них дефектiв екстер'еру, визначалися промiри статей тiлa, aсоцiйо-ваш з м'ясними формами. В процеа вирощування враховано збереженють молодняку до 9-тижневого вiку (Viktorov and Men'kin, 1991).
У дослвдах використовувалася птиця оброшинсь-ко1 породно! групи.
З погол1в'я гусей було сформовано дв1 групи птиц по 50 гол1в в кожнш, як1 на перюд парування та яйцекладки (з счня по травень) утримувалися роздшьно 1з забезпеченням належного р1вня год1вл1 та режиму утримання. Облш несучосл проводився щоденно з вирахуванням 1ндексу форми яець шляхом лшшного вим1рювання та зважування 1 вщбору за цим показни-ком та масою !х для шкубацп. Нагромадження шку-бацшних яець та контроль за 1х збертанням проводився кожш 7 дшв, шсля чого вони вщправлялися на шкубацш.
Молодняк, починаючи з одноденного вшу, був пом1чений 1 поставлений на роздшьне вирощування зпдно з генотипом. Год1влю до 3-тижневого в1ку здшснювали спешально розробленим комбшормом 1з врахуванням вс1х показник1в нормовано! год1вл1 . До 21-тижневого в1ку проводився контроль за ростом та розвитком гусенят (подекадне зважування та взяття основних пром1р1в статей тша).
У 2017 селекцшна робота проводилась 1з застосу-ванням внутршньопородного розведення оброшинсь-ких с1рих гусей «в соб1» (табл. 1).
Таблиця 1
Схема дослщу , (п = 50)
$ породи [ породт групи
ОС - 3^ ОС -5^
ОС - 3$ Х
ОС - 5$ Х
Примтка: ОС - оброшинська ара
Таблиця 2
Несучють та шкубацшш якосп яець
Селекцшно-племшна робота проводилася з вико-ристанням шструментальних метод1в та найновших рекомендацш щодо застосування ф1зюлого-бюх1м1чних маркер1в (кров 1 перо-пухова сировина) з контролем екстер'ерних показнишв, анал1зу методом вар1ацшно! статистики.
Погол1в'я гусей, не зад1яних у дослщженнях в 2017 рощ, утримувалося окремо 1 отриманий ввд них молодняк реал1зовувався господарствам та населен-ню.
Результата та 1х обговорення
Середня жива маса гусей на початок яйцекладки становила (ОС - 3$ Х ОС - 3$): гуски - 6,10 кг, гусаки - 7,30 кг, а (ОС - 5$ Х ОС - 5^): гуски - 6,30 кг, гусаки - 7,37 кг.
Несучють - важлива ознака продуктивности яка залежить в1д породних та шдиввдуальних особливос-тей птиц 1 умов утримання та год1вл1. Середня несу-чють ОС-3 гусок становила 39,5 штук яець на голову, а ОС-5 - 41,4 штук яець. При цьому, середня маса яйця у I груш становила 154,3 г, а у II - 158,5 г. Поряд 1з зважуванням щоденно бралися пром1ри яець (дов-жина 1 ширина) та визначали шдекс форми яець. Ц показники у I груш становили: довжина яйця -84,4 мм, ширина - 55,4 мм., шдекс форми 65,6, у II груш вщповщно - 84,3 мм; 56,3 мм; 66,7 мм.
У результат! проведених нами дослвджень встано-влено, що вищими показниками несучосл вщзначила-ся друга група (табл. 2).
„ Група гусей Показники -—-*-
I - ОС - 3$ Х ОС - 361_II - ОС - 5$ Х ОС - 5^
Тривалгсть яйцекладки, дшв 94 96
Середня несучгсть, шт. яець 39,5 41,4
Середня маса яйця, г 154,3 158,5
Довжина яйця, мм 84,4 84,3
Ширина яйця, мм 55,4 56,3
!ндекс форми 65,6 66,7
Мшшсть шкаралупи, кг/мм2 2,14 2,16
Товщина шкаралупи, мм 0,49 0,55
Отже, з наведених вище даних видно, що показник несучосл у гусок II групи був вищим шж у I груш на 4,8%.
Розвиток гус1вництва повинен ввдбуватися як за рахунок збшьшення маточного погол1в'я, так 1 за рахунок пвдвищення яйценесучосл та проценту виве-дення гусенят.
Вищ1 показники довжини 1 ширини яець були у гусок II групи в перюд штенсивно! яйцекладки, але значно! р1зниц1 м1ж групами не виявлено. Iндекс форми яець зм1нювався по-шшому - на початок яйцекладки вш був дещо вищим, нгж в перюд штенсивно! яйцекладки, тимчасом як в шнш вш був найвищим. За цим показником в1ропдно1 р1зниц1 не встановлено,
так як 1 за тривалютю яйцекладки, котра становила в середньому 3 мюяцг
Вивчення шкубацшних якостей яець (табл. 3) свь дчить, що вища заплщнювашсть була у гусок II групи 1 становила 85,3%, що на 0,9% бшьше пор1вняно з I групою. Вщомо, що виввд гусенят залежить вщ за-плвднюваносл 1 у I груш цей показник становив 71,8%, що на 4,3% менше, шж у II груш (76,1%). Одним !з показнишв життездатносл гусей е збережешсть за час вирощування. Вивчення збереженосл молодняку проводився шляхом облшу падежу гусей шд час вирощування. Так, збережешсть молодняку
I групи становила 90,7%, у II груш - 93,6%. Краща збережешсть молодняку спостерйалась у гусей
II групи.
Таблиця 3
Результати шкубацп гусячих яець, %
Група Заплоднювашсть Задохлики Вивод гусенят Збережетсть
I 84,5 4,5 71,8 90,7
II 85,3 5,0 76,1 93,6
Для повношо! характеристики процесов росту i ро-звитку гусей в рiзнi вiковi перюди були проведенi вимiри статей !х тiла. В сво!й роботi ми використову-вали так1 основнi промiри статей тiла, як обхват грудей, довжина тулуба, к1ля i плюсни. У всi вiковi перо-оди гусенята II групи переважали сво!х ровесников за даними показниками. Данi вимiрювань наведено в табл. 4.
У 9-тижневому воцо самцi II групи переважали своих ровесников з I групи за обхватом грудей на 1,79%. За довжиною тулубу самщ II групи переважали самщв I групи на 2,08%, а за довжиною шля самщ II групи переважали сво!х ровесников з I групи на 7,14%. Така ж тенденщя зберогалася i у промiрах гомшки та
Таблиця 4
Промiри основних статей тола, см (М + т)
плюсни, так самцi II групи за першим показником переважали самщв I групи на 8,19%; за другим показником самщ II групи переважали самщв I групи на 6,68%.
У 9-тижневому воцо самки II групи за обхватом грудей переважали сво!х ровесниць з I групи на 2,40%, за довжиною тулуба самки II групи переважали самок з I групи на 3,21%. За довжиною коля самки II групи переважали сво!х ровесниць з I групи на 2,34%. Промори гомшки та плюсни у самок II групи були найбшыш та переважали самок I групи за першим показником на 5,26%, за другим показником самки II групи переважали самок I групи на 1,08%.
Група Стать Обхват грудей тулубу коля Гомшка Плюсна
1-й день
I самцо 11,9 ± 0,12 11,3 ± 0,16 2,5 ± 0,14 5,0 ± 0,20 3,8 ± 0,11
самки 10,3 ± 0,17 10,6 ± 0,14 2,3 ± 0,15 4,6 ± 0,09 3,7 ± 0,15
самцо 12,1 ± 0,46 12,0 ± 0,20 2,6 ± 0,10 5,2 ± 0,12 3,9 ± 0,20
самки 10,5 ± 0,42 11,0 ± 0,10 2,4 ± 0,20 4,9 ± 0,13 3,8 ± 0,13
4 тижно
самцо 28,3 ± 0,19 29,6 ± 0,13 10,2 ± 0,19 13,8 ± 0,13 8,8 ± 0,10
самки 28,0 ± 0,18 28,0 ± 0,15 8,3 ± 0,11 11,8 ± 0,18 7,6 ± 0,11
самцо 28,8 ± 0,11 29,9 ± 0,10 10,4 ± 0,15 14,4 ± 0,50 9,2 ± 0,12
самки 28,3 ± 0,20 28,2 ± 0,18 9,0 ± 0,19 13,0 ± 0,17 8,4 ± 0,11
9 тижшв
самцо 39,1 ± 0,22 33,5 ± 0,14 12,6 ± 0,17 18,3 ± 0,40 10,5 ± 0,24
самки 37,4 ± 0,13 31,1 ± 0,13 12,8 ± 0,09 17,1 ± 0,20 9,2 ± 0,30
самцо 39,8 ± 0,21 34,2 ± 0,08 13,5 ± 0,11 19,6 ± 0,15 11,2 ± 0,15
самки 38,3 ± 0,19 32,1 ± 0,10 13,1 ± 0,10 18,0 ± 0,18 9,3 ± 0,19
12 тижшв
самцо 53,2 ± 0,11 42,6 ± 0,20 18,7 ± 0,12 15,2 ± 0,10 9,5 ± 0,08
самки 53,7 ± 0,12 43,3 ± 0,25 19,2 ± 0,14 16,4 ± 0,21 10,5 ± 0,17
самцо 54,3 ± 0,13 43,0 ± 0,14 19,2 ± 0,11 16,1 ± 0,19 11,2 ± 0,35
самки 55,1 ± 0,22 43,9 ± 0,50 19,6 ± 0,09 16,8 ± 0,17 11,5 ± 0,10
Також нами вивчались гематолопчш показники пщдослщних гусей. Проведено дослщження вмосту загального бшка в сироватщ крово гусей залежно вод воку, породи о стал. Дано про вмост загального бшка в сироватщ крово гусей залежно вод воку, породи о стато наведено в табл. 5. Так, самщ у вах дослщжуваних пероодах мали вищо показники вмосту загального бол-ка в сироватцо крово, нож самки. Найбольш низький цей показник був у самцов о самок в чотиритижневому вщо. Вмост загального бшка в сироватщ крово мав незначш коливання. Кров сшьськогосподарсько! пти-щ мае слаболужну реакщю. Кшькость крово стосовно до маси тола гусей становить в середньому 8,5%. Ко-лькость еритроцитов в органозмо гусей непостойна о може змонюватися залежно вод ровня годовло, породи,
фозоологочного стану та онших факторов. Дано досло-дження колькосп еритроцитов о гемоглобону в крово самок та самцов дослодних груп наведено в табл. 5.
В дослоджуваних самок о самцов розниця за колькос-тю еритроцитов незначна. Якщо з воком у молодняку колькость еритроцитов майже не моняеться, то вмост гемоглобону, навпаки, з воком збольшуеться. Встанов-лено, що самцо у вах дослоджуваних перюдах мали вищо показники вмосту загального бшка в сироватщ крово поровняно з самками.
При вивченно перо-пухово! продуктивносто молодняку гусей нами було проведено два прижиттевих скубання - у 11- та 18-тижневому вщо й дослщжено фракцойний склад одержано! сировини (табл. 6).
Таблиця 5
Гематолопчш показники кров1 гусей (n = 5)
BiK гусей, тижн1
Група
1 день
4 тижт
9 тижнiв
12 тижнш
самцi
самцi
самки
самщ
самцi
Гемоглобш, г%
14,0 ± 0,20 14,2 ± 10,0
13,9 ± 0,20 13,7 ± 0,14
16,0 ± 0,12 16,9 ± 0,13
15,9 ± 10,0 15,7 ± 0,19
16,2 ± 0,11 16,4 ± 0,11
16,0 ± 0,14 15,9 ± 0,11
16.4 ± 0,14
16.5 ± 0,13
16,2 ± 0,15 16,2 ± 0,10
Еритроцити, млн /1 см
3,45 ± 0,006 3,52 ± 0,009
3,40 ± 0,019 3,42 ± 0,010
4,00 ± 0,011 4,18 ± 0,018
4,10 ± 0,025 4,10 ± 0,009
4,44 ± 0,016 4,50 ± 0,018
4,44 ± 0,015 4,44 ± 0,008
4,49 ± 0,014 4,52 ± 0,013
4,48 ± 0,025 4,48 ± 0,010
Загальний бiлок, г %
5,09 ± 0,19 5,13 ± 0,11
4,36 ± 0,06 4,89 ± 0,05
4,66 ± 0,11 4,73 ± 0,12
3,96 ± 0,16 3,84 ± 0,03
5,62 ± 0,10 5,81 ± 0,13
5,62 ± 0,10 5,47 ± 0,13
5,43 ± 0,10 5,62 ± 0,16
5,36 ± 0,10 5,28 ± 0,09
самки
самки
самки
Таблиця 6
Фракцшний склад перо-пухово! сировини, одержано! шляхом прижиттевого скубання гусей, %
Перо Пух Зaсмiченiсть,
Групи гусей Зрше Незрше Зрше Незрше %
11 тижнш
I II 68,6 67,2 7,1 8,7 15,1 14,1 5,1 5,6 5,6 6,9
18 тижтв
I II 61,0 59,6 3,2 3,7 34,2 33,4 2,3 2,8 1,8 3,0
У сировищ одержанiй при першому скубанш вiд гусей I групи, був дещо вищий ввдсоток пера i пуху, а незрiлого - менший. При другому скубаннi порiвняно з першим зросла шльшсть пуху майже в три рази. Знизився вмют незрiлого i засмiченого пера i пуху. Статистично вiрогiдноï рiзницi мiж групами за вмю-том перо-пуховоï сировини нами не виявлено, але гуси I групи проявляють тенденщю до полiпшення перо-пухових якостей.
Отже, проведеними дослвдженнями встановлено, що гуси були добре ввдселекцюноваш за продуктив-ними ознаками i показали висок1 репродуктивнi якосп зi збереженням бажаного екстер'еру та ввдсутшстю негативних змiн показник1в кровг Вся птиця добре пристосована до природшх умов захвдного регiону.
Висновки
В умовах захвдного регiону сiрi гуси оброшинськоï селекцiï добре пристосоваш до мiсцевих умов годiвлi та утримання. Науково-досл1дна робота була спрямо-вана на збереження, удосконалення та розширення популяцiï. На основi проведених дослщжень зроблено так1 висновки:
1. Показники продуктивносл оброшинських сiрих гусей (I група) становили: несучiсть - 39,5 шт. на голову; маса яйця - 154,3 г; заплвднюванють - 84,4%; виводимють - 71,8%; жива маса гусей в 9-тижневому вщг самцi - 4,52 кг, самки - 3,84 кг; збережешсть -90,7%.
2. Оброшинськ сiрi гуси (II група) характеризуются стосовно до I групи вщповщно вищими показ-никами: за несучiстю на 4,8%, заплвднювашстю -0,9%, виводимютю - 4,9%, живою масою гусей в 9-
тижневому вiцi (самщ) - 1,99%, (самки) на 0,52%, збережнешстю - 2,90%, масою яйця - 2,64%.
3. Вищу перо-пухову сировину було одержано у 18-тижневому вiцi в гусей I групи.
4. Основш показники кровi пщдослвдних гусей пе-ребували в допустимих межах норми.
Перспективи подальших до^джень. Надалi ми плануемо проводити дослвдження iз наявним пого-л1в'ям гусей для ще кращо1' консолiдацiï бажаних ознак продуктивносп та вщтворювально1' здатносл гусей та значного збiльшення поголiв'я цих птахiв в господарствах уах форм влaсностi в зах1дному регю-нi.
References
Hunchak, A., Hunchak, V.M., & Ratych, I.B. (2015). Biological effects of plants extracts in the poultry. Scientific Messenger of LNU of Veterinary Medicine and Biotechnologies. 17(3), 19-31. Retrieved from: https://nvlvet.com.ua/index.php/ j ournal/article/view/513. Kovackij, N.S., & Malyshev, V.V. (1991). Razvodite
gusej. M.: Agropromizdat (in Russian). Medvid, S., Hunchak, A., Gutyj, B., & Ratych, I. (2017). Prospects of rational security chicken-broilers with mineral substances. Scientific Messenger of LNU of Veterinary Medicine and Biotechnologies. 19(79), 127-134. doi: 10.15421/nvlvet7925. Petriv, M., Sloboda, L., & Sloboda, О. (2017). Intensity of growth and development of the young of obroshyno gray geese generation crossed with big gray breed geese, f ii generation, crossed with geese big seed of breed. Scientific Messenger of LNU of Veterinary Medicine and Biotechnologies. 19(74), 219-223.
HayKOBHH BicHHK ^HyBME iMeHi C.3. IW^KOTO, 2018, T 20, № 84
Retrieved from: https://nvlvet.com.ua/index.php/ joumal/artide/view/1136.
Petriv, M., Sloboda, L., & Sloboda. O. (2016). meat and feather and down performance obroshynskyh gray geese ii generation, crossed with a big gray breed. Scientific Messenger of LNU of Veterinary Medicine and Biotechnologies. 18(2(67), 178-182. doi: 10.15421/nvlvet6740.
Petriv, M., Sloboda, L., Zahorets, N., & Sloboda, O. (2015). Exterior features and quality of feathers obroshynskyh gray and white geese in breeding. Scientific Messenger of LNU of Veterinary Medicine and Biotechnologies. 17(3), 281-286. Retrieved from: https://nvlvet.com.ua/index.php/ journal/article/view/562.
Petriv, M.D., Sloboda, L.Ia., Zahorets, N.M., & Sloboda, O.M. (2016). Pleminni ta produktyvni yakosti obroshynskykh sirykh i bilykh husei pry yikh rozvedenni. Visnyk ahrarnoi nauky, 41-44. Rezhym dostupu: http://agrovisnyk.com/pdf/ua_2016_01_08.pdf
Rojter, Ja.S., Davtjan, A.D., & Egorova, A.V. (2007). Instrukcii po kompleksnoj ocenke plemennyh kachestv sel'skohozjajstvennoj pticy (jaichnye i mjasnye kury, gusi, utki, indejki, cesarki) Sergiev Posad: VNITIP (in Russian).
Sedilo, H.M. (2014). Zabiini pokaznyky obroshynskykh husei pry yikh rozvedenni <<v sobi». Peredhirne ta hirske zemlerobstvo ta tvarynnytstvo. 56(II), 35-28 (in Ukrainian).
Sedilo, H.M., Sloboda, L.Ya., Petriv, M.D., Zahorets, N.M., Tesak, H.V., & Khomyk, M.M. (2014). Reproduktyvni ta pero-pukhovi yakosti obroshynskykh husei pry rozvedenni <<v sobi». Peredhirne ta hirske zemlerobstvo i tvarynnytstvo. 56(2), 198-204 (in Ukrainian).
Viktorov, P.I., & Men'kin, V.K. (1991). Metodika i or-ganizacija zootehnicheskih opytov. M.: Agropromiz-dat (in Russian).
