Науковий вгсник ЛНУВМБТ 1мет С.З. Гжицького Том 12 № 3(45) Частина 3, 2010 УДК 636.598:631.1
Швторак Я.1., доктор с.-г.наук, професор, Хомик М.М., астрант I3iT3P УААН © Лье1еський нацюнальний утеерситет еетеринарног медицины та бютехнологт
iмет С.З.Гжицького
ЕФЕКТИВН1СТЬ ВИРОЩУВАННЯ ТА ГОСПОДАРСЬКО КОРИСН1 ПОКАЗНИКИ ГУСЕЙ ОБРОШИНСЬКО1 СЕЛЕКЦП
Подано господарсько корист показники гусей Оброшинськог селекцп. Наведено результати проеедених до^джень на чотирьох групах птиц pi3rnx популяцт. Визначено ефектиетсть гх еикористання е умоеах стьськогосподарських тдприемсте Льеiещини.
Ключовi слова: породи, популяцп, тдекс форми, ткубащя, динамша, фракцтний склад.
Вступ. У птах1вництв1 важливе мюце займае гуавництво, яке, поряд з шшими галузями може бути значним джерелом виробництва високощнно! i д1етично! м'ясно! продукци, тр'я, пуху, i все це - при обмеженш кшькост концентратiв.
Найбiльш поширеними породами гусей в Укра1ш е ландська (i похщш вiд не!), тулузька, китайська (гергелi), роменська (швани), велика ара, волинсью сiрi (камертони), оброшинсью (сiрi i бiлi). Високi показники в розвитку гусiвництва мають фермери Францп, Угорщини, Чехи, Польщi, Ггалп та Болгари. В цих кра!нах поеднують годiвлю гусей у примщеннях гранульованими кормовими сумiшками з випасом на пасовищ1 У великих господарствах застосовують штучне осiменiння гусок. Це дозволяе на 20% збшьшити заплщнювашсть яець та виводимiсть гусенят.
Матерiали i методика дослiджень. Племiнна робота з гусьми оброшинсько! селекци спрямована на збереження екстер'еру ще! породи i проводиться методами масово! селекци. Селекцiя гусей спрямована на пщвищення несучостi, полiпшення виводимостi яець, збшьшення маси яець живо! маси гусенят у 8-тижневому вiцi -Тег маси доросло! птищ.
З поголiв'я гусей сформовано чотири групи птицi по 40 голiв в кожнiй, яю на перiод парування та яйцекладки (з ачня по травень) утримуються роздiльно i з забезпеченням надежного рiвня годiвлi та режиму утримання. Облж яйценесучостi проводився щоденно з вирахуванням iндексу форми яець шляхом лшшного вимiрювання i вiдбору за цим показником та масою !х для шкубацл. Нагромадження iнкубацiйних яець та контроль за !х збер^анням проводили щонайбiльше до 14 дшв, пiсля чого вiдправляли на шкубацш.
Молодняк, починаючи з одноденного в^, помiчений i поставлений на роздшьне вирощування згiдно з генотипом. Годiвля гусенят здiйснювалася
© Швторак Я.1., Хомик М.М., 2010
100
спецкомбжормом. До 21-тижневого в^ проводився контроль за ростом та розвитком гусенят (подекадне зважування та взяття основних промiрiв статей тша).
Селекцiйно-племiнну роботу здiйснювали з використанням шструментальних методiв та найновших рекомендацiй щодо застосування фiзiолого-бiохiмiчних маркерiв (перо-пухова сировина) з контролем штер'ерних показникiв, аналiзу методом варiацшноl статистики, за схемою наведеною у табл.1.
Таблиця 1
Схема дослiду_
$ в Iгрупа II група III група IV група
ОС в ОБ в ОБ в Легарт в
ОС $ Х
ОБ $ Х
Ггалшська бша $ Х
ОБ $ Х
Пршуптка: ОС - оброшинська сiра; ОБ - оброшинська бiла
Результати дослщжень. Нашими дослiдженнями було встановлено, що жива маса доросло! птищ на початок яйцекладки становила: самки ОС - 6,2 кг, ОБ - 6,3, калшська -6,0; самщ ОС - 7,1 кг, ОБ - 7,3, легарти - 7,5 кг.
Найвищою яечною продуктившстю характеризувалися самки III групи (iталiйська бша х оброшинська бiла) - 45 штук яець на голову. Вщ гусок I i II групи при чистопородному розведенш оброшинських арих i бiлих гусей було одержано 39,5 i 38,0 штук яець вщповщно. Найнижчою яечною продуктивнiстю характеризувалися гуски IV групи, де гусаюв породи легарт спаровували з оброшинськими бiлими гусками - 38,0 штук яець.
Середня маса яйця уах груп гусей на початок та в кшщ яйцекладки була дещо нижчою, а в перiод штенсивно! яйцекладки яйце було крупнiшим. Середня маса яйця була найбшьшою у гусок IV групи - 168,1 г, у I та II групах вона була на рiвнi 164,4 та 164,2 г вщповщно, а в III груш яйця були меншi i становили 161,2 г. Отже при вищш яйценесучост у III груш ми одержали яйце з нижчою масою, а при нижчш яйценесучост було одержано крупшше яйце (табл.2).
Таблиця 2
Маса яйця за перюдамш яйцекладки_
Група Початок яйцекладки Iнтенсивна яйцекладка Кшець яйцекл
I 160,4±2,24 164,4±2,49 157,1±2,38
II 159,1±2,13 164,2±2,41 155,2±2,15
III 152,2±0,24 161,2±0,51 150,3±0,47
IV 162,1±0,47 168,1±0,71 159,9±0,67
101
Поряд iз зважуванням, щоденно бралися промiри яець (довжина i ширина) та визначали шдекс форми яець (табл.З).
Таблиця 3
_Промпри яець гусей за перiодамш яйцекладки_
Групи
Показники I II III IV
Довжина початок 83,4±0,31 84,5±0,39 83,9±0,38 85,0±0,49
яйця, мм яйцекладки
штенсивна 85,4±0,37 86,2±0,32 85,2±0,39 86,8±0,41
яйцекладка
шнець 82,1±0,41 83,1±0,36 82,4±0,41 83,3±0,48
яйцекладки
Ширина початок 56,1±0,45 56,2±0,51 56,2±0,48 56,6±0,39
яйця, мм яйцекладки
штенсивна 57,3±0,39 57,1±0,45 58,3±0,38 57,6±0,41
яйцекладка
шнець 55,2±0,31 55,0±0,42 55,6±0,25 55,4±0,27
яйцекладки
!ндекс початок 67,4 66,5 66,9 66,7
форми яйця яйцекладки
штенсивна 67,1 66,2 68,4 66,5
яйцекладка
шнець 67,2 66,1 67,0 67,1
яйцекладки
Ц показники у I груш на початок яйцекладки становили: довжина яйця -83,4 мм, ширина - 56,1 мм, шдекс форми - 67,4; у II груш вщповщно - 84,5 мм, 56,2 мм, 66,5; у III груш - 83,9 мм, 56,2 мм, 66,9; у IV - 85,0 мм, 56,6 мм, 66,7. В перюд штенсивно! яйцекладки промiри яець (довжина i ширина) та iндекс форми яець були такими: у I груш довжина яйця - 85,4 мм, ширина яйця - 57,3 мм, шдекс форми яйця - 67,1; у II груш вщповщно - 86,2 мм, 57,1 мм, 66,2; у III груш - 85,2 мм, 58,3 мм, 68,4; у IV - 86,8 мм, 57,6 мм, 66,5. На юнець яйцекладки промiри яець (довжина i ширина) та iндекс форми яець становили: у I груш довжина яйця - 82,1 мм, ширина яйця - 55,2 мм, шдекс форми яйця -67,2; у II груш вщповщно - 83,2 мм, 55,0 мм, 66,1; у III груш - 82,4 мм, 55,6 мм, 67,0; у IV - 83,3 мм, 55,4 мм, 67,1. Як видно з наведених вище даних, у вс перюди яйцекладки промiри яець (довжина i ширина) були вищими в IV груш.
102
Таблиця 4
Результати шкубацп яець_
Група Заплвднювашсть, % Задохлики, % Збережешсть, % Виввд гусенят, %
I 84,3 9,2 92 75,1
II 83,9 7,4 91,8 76,5
III 83,5 12,5 87 71
IV 83 7,8 89 75,2
Результати вивчення шкубацшних якостей яець (табл. 4) вказують на те, що заплщнювашсть була вищою у гусок I групи i становила 84,3%. У II груш - 83,9%, III -83,5% та IV - 83% вщповщно. Вищою виводимштю характеризувалися гуси II групи -76,5%. Цей показник становив у I груш 75,1%, III - 71% та IV - 72,5%. Одним з показниюв життездатност молодняку гусей е його збережешсть за перюд вирощування. З одержаних даних видно, що збережешсть молодняку у I груш була кращою i становила 92%; у II -91,8%; у III - 87% а у IV - 89%. Отже, за результатами показниюв заплщнюваност та збереженост переважала I група.
Таблиця 5
_Динамика живо!' маси гусенят, г_
Група В1к гусей
1 день 4 тижш 8 тижшв 12 тижшв 21 тиждень
Самщ
I 0,103+0,014 1,58+0,13 4,05+0,15 5,01+0,19 5,31+0,20
II 0,101+0,016 1,78+0,12 4,32+0,13 5,00+0,16 5,37+0,16
III 0,100±0,021 1,53+0,13 3,90+0,17 4,71+0,15 5,01+0,17
IV 0,104±0,20 1,84+0,15 4,61+0,14 5,37+0,14 5,81+0,16
Самки
I 0,097+0,023 1,47+0,14 3,67+0,17 4,60+0,17 4,75+0,18
II 0,098±0,011 1,76+0,14 3,84+0,17 4,63+0,13 5,08+0,14
III 0,097±0,017 1,43+0,13 3,59+0,12 4,25+0,13 4,59+0,13
IV 0,099±0,019 1,81+0,15 4,16+0,16 4,98+0,15 5,46+0,17
За нашими дослщженнями маса гусенят (табл. 5) в перший день суттево не вiдрiзнялася. У 4-тижневому вщ цей показник був вищим у гусенят IV групи i становив: самцi - 1,84 кг, самки -1,81 кг. Така ж тенденщя збер^аеться у 8-, 12- та 21-тижневому вiцi: самщ - 4,61, 5,37 та 5,81 кг, самки -4,16, 4,98 та 5,46 кг вщповщно. Отже, схрещування оброшинських бших гусок з гусаками породи легарт сприяло збшьшенню живо! маси гусенят.
Для бшьш повно! характеристики продуктивних якостей гусей у 8-тижневому вiцi був проведений забш, у результатi якого було визначено морфолопчний склад тушки (табл. 6).
103
Таблиця 6
Результати забою гусей пщдослщннх груп у 8-тижневому B^i
Групи гусей Передзабшна жива маса, г Маса потрошено! тушки, г Забшни й вихвд, % Маса !спвних частин тша, г Вихщ !спвних частин тша, %
Самщ
I 4090 2535 62,0 2315 56,6
II 4430 2991 66,0 2727 60,2
III 4320 2868 66,4 2506 58,0
IV 4590 3001 65,4 2726 59,4
Самки
I 3890 2434 62,6 2196 56,3
II 3940 2435 61,8 2240 56,8
III 3720 2200 59,1 2042 54,9
IV 4152 2690 64,8 2448 58,9
Ан^зуючи даш забою слщ вiдзначити, що гуси IV групи за вЫма показниками переважали гусей iнших груп:
- передзабшна жива маса: самцiв - 4590 г, самок - 4152 г;
- маса потрошено! тушки: самщв - 3001 г, самок - 2690 г;
- забшний вихщ: у самщв - 65,4 % , у самок - 64,8 %;
- маса !сивних частин самщв - 2726 г, самок - 2448 г;
- вихщ !стсвних частин: у самщв - 59,4 % , самок - 58,9 %.
Для характеристики м'ясних якостей птищ нами був проведений хiмiчний аналiз м'яса в 8- тижневому вщ (табл. 7).
Таблиця 7
ХЬпчний склад грудннх i стегновнх м'яз1в гусей у 8-тижневому B^i
Група Вода Суха речовина Проте!н Жир Зола
1 2 3 4 5 6
Грудш м'язи
I 72,12 27,88 19,84 6,72 1,32
II 73,07 26,93 19,49 6,20 1,24
III 73,26 26,74 19,52 5,94 1,28
IV 71,96 28,04 20,30 6,54 1,20
1 2 3 4 5 6
Стегнов1 м'язи
I 71,71 28,29 20,30 6,20 1,19
II 73,60 27,40 20,14 6,10 1,16
III 73,00 27,00 19,85 6,00 1,15
IV 72,31 29,69 20,68 7,70 1,31
Одержат нами дат свщчать, що найбшьш штенсивне нагромадження сухих речовин у грудних м'язах до 8-тижневого BiKy вiдбуваeться у гусей I i IV групи. Аналопчна картина спостерiгаeться у стегнових м'язах.
Summary
It is sent economic - useful parameters of geese of Obroshyn selection. It is shown results of the made researches on four groups of birds of different populations. Efficiency of their use in conditions of agricultural enterprises ofLviv region is determined.
Cmammx Hadiumna do peda^ii 1.09.2010
104